Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Директива
Номер: 90/377/ЄЕС
Прийняття: 29.06.1990
Видавники: Європейське економічне співтовариство

Директива Ради 90/377/ЄЕС "Стосовно порядку, прийнятого в Співтоваристві

для підвищення прозорості цін на газ та електроенергію, впроваджених для кінцевого промислового користувача" від 29 червня 1990 року

( Додатково див. Директиву Ради N 90/653/ЄЕС ( 994_359 ) від 04.12.1990 )

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ), зокрема статтю 213 цього документа,

Враховуючи пропозицію Комісії (1),

Враховуючи думку Європейського парламенту (2),

Враховуючи думку Економічного і Соціального Комітету (3),

___________________
(1) OJ No C 257, 10. 10. 1989, p. 7.
(2) OJ No C 149, 18. 6. 1990.
(3) OJ No C 75, 26. 3. 1990, p. 18.

Беручи до уваги, що прозорість цін на електроенергію є необхідною передумовою становлення та чіткого функціонування внутрішнього енергетичного ринку, оскільки вона посилює вплив чинників, які запобігають викривленням конкуренції на спільному ринку;

Беручи до уваги, що прозорість може допомогти уникнути дискримінації споживачів шляхом збільшення свободи їхнього вибору між різними джерелами електроенергії та різними постачальниками;

Беручи до уваги, що на сьогодні ступінь прозорості різниться від одного джерела електроенергії та однієї держави або регіону Співтовариства до іншого, тим самим ставлячи під сумнів можливість становлення внутрішнього енергетичного ринку;

Беручи до уваги, однак, і те, що ціна, яка сплачується у промисловості Співтовариства за спожиту електроенергію, є одним із чинників, що впливають на конкурентну спроможність, і, отже, має залишатися конфіденційною;

Беручи до уваги, що система типових споживачів, яка використовується Статистичним Бюро Європейського Співтовариства (СБЄС) у своїх цінових публікаціях та система ринкових цін, що мають бути введені для основних промислових споживачів електроенергії, забезпечать ситуацію, коли прозорість не перешкоджатиме конфіденційності;

Беручи до уваги необхідність розширення категорій споживачів, які використовуються СБЄС до таких меж, щоб споживачі залишалися репрезентативними;

Беручи до уваги, що, таким чином, прозорості цін для кінцевих споживачів буде досягнуто без створення загрози необхідній конфіденційності контрактів; беручи до уваги, що для дотримання конфіденційності має бути принаймні три споживачі, репрезентовані в певній споживчій категорії для ціни, що підлягає опублікуванню;

Беручи до уваги, що ця інформація стосовно газу та електроенергії, спожитих промисловістю для кінцевих споживачів, також дасть можливість робити порівняння з іншими енергоносіями (нафта, вугілля, органічне паливо та відновлювані джерела електроенергії) та іншими споживачами;

Беручи до уваги, що підприємства, які постачають газ та електроенергію, включно зі споживачами промислового газу та електроенергії, незалежно від застосування цієї Директиви, підпадають під дію Договору ( 994_017 ) в частині, що стосується правил конкуренції та, беручи до уваги, що Комісія може вимагати повідомлення цін та умов продажу;

Беручи до уваги, що знання чинних цінових систем є складником прозорості цін;

Беручи до уваги, що знання про розподіл споживачів за категоріями та відповідною часткою на ринку також формує частину прозорості цін;

Беручи до уваги, що повідомлення СБЄС цін та умов продажу споживачам, а також використовуваних цінових систем, так само, як і поділу споживачів за категоріями, має достатньою мірою інформувати Комісію для прийняття нею, в разі необхідності, рішення стосовно відповідної дії чи пропозиції, зважаючи на ситуацію на внутрішньому енергетичному ринку;

Беручи до уваги, що надані СБЄС дані будуть надійнішими, якщо підприємства збиратимуть їх самостійно;

Беручи до уваги, що ознайомленість з оподаткуванням та парафіскальними платежами, що існують у кожній Державі-члені Співтовариства, є важливим для забезпечення прозорості цін;

Беручи до уваги необхідність забезпечення можливості перевірки надійності даних, наданих СБЄС;

Беручи до уваги, що досягнення прозорості передбачає публікацію та обіг інформації про ціни і цінові системи для якомога ширшого загалу споживачів;

Беручи до уваги, що для впровадження прозорості цін на електроенергію потрібно розбудовувати систему на основі підтвердженого практичного знання та методів, розроблюваних і застосовуваних СБЄС, стосовно обробки, перевірки та публікації даних;

Беручи до уваги, що, з огляду на становлення внутрішнього енергетичного ринку, система прозорості цін має набути чинності якомога швидше;

Беручи до уваги, що однакове впровадження цієї Директиви може мати місце в усіх Державах-членах Співтовариства лише тоді, коли ринок природного газу, зокрема його інфраструктура, досягне достатнього рівня розвитку,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1

Держави-члени Співтовариства вживають заходів, необхідних для забезпечення того, що підприємства, які постачають газ та електроенергію кінцевим промисловим користувачам, як визначено в додатках I та II, повідомляють інформацію СБЄС у формі, передбаченій статтею 3:

1. ціни і умови продажу газу і електроенергії кінцевим промисловим споживачам;

2. системи цін, що знаходяться у використанні;

3. розподіл споживачів і відповідних обсягів за категоріями споживання для забезпечення репрезентативності цих категорій на національному рівні.

Стаття 2

1. Підприємства, зазначені в Статті 1, збирають дані, передбачені Статтею 1 (1) і (2), за станом на 1 січня і 1 липня кожного року. Ці дані, складені у відповідності з положеннями, передбаченими Статтею 3, надсилаються до СБЄС та компетентних органів Держав-членів Співтовариства у двомісячний термін.

2. На підставі даних, зазначених у параграфі 1, СБЄС кожного травня та кожного листопада у належній формі публікує ціни на газ та електроенергію, для промислових користувачів у Державах-членах Співтовариства, а також системи цін, що використовувалися з цією метою.

3. Інформація, передбачена Статтею 1 (3), надсилається до СБЄС і до компетентних органів Держав-членів Співтовариства раз на два роки. Перше повідомлення стосується ситуації за станом на 1 січня 1991. Ця інформація не публікується.

Стаття 3

Положення щодо впровадження, які стосуються форми, змісту та інших характеристик інформації, передбаченої Статтею 1, наведено в додатках I та II.

Стаття 4

СБЄС не розголошує надані йому відповідно до Статті 1 дані, що можуть, за своєю природою, становити комерційну таємницю. До таких конфіденційних статистичних даних, переданих СБЄС, мають доступ лише співробітники СБЄС, ці дані можуть використовуватися виключно для статистичних цілей.

Однак, це положення не перешкоджає публікації таких даних в узагальненій формі, що не дає змоги ідентифікувати окремі комерційні операції.

Стаття 5

В разі, якщо СБЄС виявить статистично значні відхилення чи невідповідності у даних, наданих згідно цієї Директиви, воно може звернутися до національних органів за дозволом здійснити перевірку відповідних порізнених даних, а також методів підрахунку або оцінки, на яких грунтуються сукупні дані, з метою оцінити або навіть змінити будь-яку інформацію, що вважається невідповідною.

Стаття 6

Там, де це можливо, Комісія вносить відповідні зміни в додатки до цієї Директиви з огляду на конкретні виявлені проблеми. Однак, такі зміни можуть охоплювати лише технічні характеристики додатків і не можуть за своїм характером призводити до зміни загальної структури системи.

Стаття 7

В разі внесення будь-яких змін до додатків, як передбачено Статтею 6, для допомоги Комісії скликається дорадчий комітет, сформований із представників Держав-членів Співтовариства й очолюваний представником Комісії.

Представник Комісії подає на розгляд комітету проект заходів, яких пропонується вжити. Комітет висловлює свою думку щодо проекту до певного терміну, який може бути встановлений головою з урахуванням невідкладності справи, якщо необхідно, шляхом голосування.

Рішення має бути зафіксоване в протоколі, крім того країни-члени Співтовариства мають право вимагати занесення їх окремої думки до протоколу.

Комісія повинна щонайуважніше прислухатися до думки, висловленої комітетом. Вона інформує комітет про те, яким чином було враховано його думку.

Стаття 8

Комісія раз на рік подає підсумковий звіт про дію цієї Директиви до Європейського Парламенту, Ради і Економічно-соціального комітету.

Стаття 9

Держави-члени Співтовариства приймають закони, нормативні акти й адміністративні положення, необхідні для дотримання цієї Директиви, не пізніше 1 липня 1991 р. Вони негайно інформують про це Комісію відповідним чином. Щодо природного газу Директива не впроваджується в певній Державі-члені Співтовариства протягом 5 років після введення цього енергоносія на ринку. Про дату введення цього енергоносія на національному ринку має бути негайно без застережень повідомлено Комісії відповідною Державою-членом Співтовариства.

Стаття 10

Цю Директиву адресовано Державам-членам Співтовариства.

Складено в Люксембургу, 29 червня 1990.

Від Ради                                                Президент
М. Сміт
Додаток I

Спеціальні положення стосовно газу

1. Ці положення стосуються двох типів газу:

(а) природного газу

(б) промислового газу (No).

2. Якщо в одній міській зоні або районі постачаються два типи газу, інформація про обидва типи повинна реєструватись, за винятком тих випадків, коли споживання є меншим, ніж 10% від загального споживання природного та промислового газу в місцях або районах, що згадуються в нижченаведеному пункті 11.

3. У цьому документі розглядаємо тільки постачання по трубах.

4. Ціни, про які має бути повідомлено, це ті ціни, що сплачуються кінцевим споживачем.

5. У цьому документі розглядаємо все промислове споживання.

6. Виключеними з системи є споживачі, що використовують газ:

(а) для виробництва електроенергії на державних електростанціях;

(б) для використання в інших галузях (наприклад, у хімічній промисловості);

(в) понад 4 186 000 ГДж/рік (= 1 163 ГВт/год/рік).

7. Зареєстровані ціни повинні грунтуватись на системі стандартних споживачів, визначених, в основному, за рівнем споживання та коливаннями (або коефіцієнтом навантаження) (і) у газоспоживанні.

8. Інші характеристики, які стосуються встановлення ціни, (наприклад нестабільність) визначатимуться в кожному випадку окремо, завжди з урахуванням рішення, що найчастіше застосовується на практиці.

9. Ціни повинні включати плату за оренду лічильника, постійну плату за електроенергію та тариф за споживання. Вони не повинні включати витрати на монтаж обладнання для споживача.

10. Було обрано таких промислових споживачів, що мають код від I1 до I5:

Річне споживання

Модуляція

I1-1 418, 60 ГДж або 116 300 КВт/год

Коефіцієнт навантаження не визначений (*)

I2-1 4 186, ГДж

Або 1 163 000, КВт/год

200 добогодин

I3-1 41 860, ГДж

Або 11,63 ГВт/год.)

I3-2 41 860, ГДж

або 11,63 ГВт/год.

250 діб 4 000 годин

I4-2 418 600, ГДж

або 116,3 ГВт/год.

250 діб 4 000 годин

I4-2 418 600, ГДж

або 116,3 ГВт/год.

330 діб 8 000 годин

I5-4 4 186 000, ГДж

або 116,3 ГВт/год.

330 діб 8 000 годин

___________________
(*) Якщо необхідно 115-200 діб.

Qa = обсяг річного споживання

Qdmax = максимальна добова поставка

Qhmax = максимальна погодинна поставка

11. Ціни має бути зареєстровано в таких місцях або регіонах:

- Бельгія:

Брюссель,
- Данія: Копенгаген,
- Федеративна Республіка Німеччина:
Гамбург, Ганновер, Весер-Емс, Дортмунд, Дюссельдорф,
Франкфурт на Майні, Штуттгарт, Мюнхен,

- Іспанія:

Мадрид, Барселона, Валенсія, Північ та Схід,

- Франція:

Лілль, Париж, Страсбург, Марсель, Ліон, Тулуза,

- Ірландія:

Дублін,

- Італія:

Мілан, Турін, Генуя, Рим, Неаполь,

- Люксембург:

Місто Люксембург,

- Нідерланди:

Роттердам,

- Португалія:

Лісабон,

- Велика Британія:

Лондон, Лідс, Бірмінгем.

12. Зареєстровані ціни грунтуються на тарифах, контрактах, умовах та правилах, що є чинними на початок кожного шестимісячного періоду (січень та липень), включно з будь-якими знижками.

13. Якщо існують декілька можливих тарифів, то той, що є найвигіднішим для споживача, береться до уваги після скасування тарифів, які не використовуються на практиці, або застосовуються тільки до незначної кількості користувачів.

14. Тоді, коли мають місце тільки квазі-тарифи, спеціальні контракти або договірні ціни, то реєструється ціна, яка найчастіше застосовується (та, що найкраще відображає поточні умови постачання).

15. Ціни повинні виражатись у національній валюті за фізичну одиницю газу (1). Одиниця використаної енергії вимірюється на засадах загальної теплотворності (ЗТ) згідно практики в газовій промисловості.

16. Мають бути показані два рівні цін (2):

- виключаючи всі податки,

- включаючи всі податки (виключаючи ПДВ, що відшкодовується).

17. Ставки та методи розрахунку податків, які мають включати будь-які податки, як національні, так і регіональні або місцеві, що справляються з продажу газу споживачу, також повинні реєструватись.

18. Необхідно додавати пояснення, настільки детальне, наскільки потрібно для відображення точної системи цін. Особливу увагу необхідно приділяти будь-яким змінам, які було введено після попередньої перевірки.

19. У країнах-членах Співтовариства, де одна газова компанія охоплює всі промислові продажі в даній країні, така компанія повинна повідомляти інформацію. В інших країнах-членах Співтовариства, де один або більше регіонів обслуговуються більше, ніж однією газовою компанією, інформація має повідомлятися незалежним статистичним органом.

20. Для дотримання конфіденційності дані про ціни передаються тільки там, де в тих країнах-членах Співтовариства, про які йдеться, існує принаймні три споживачі кожної категорії, на які є посилання в параграфі 10.

(1) "Промисловий газ" означає енергію, видобуту з вугілля, нафтопродуктів або перероблений, реформований чи змішаний природний газ. Дія цієї Директиви не поширюється на зріджений газ з нафтопродуктів (бутан, пропан), коксовий газ або газ для доменних печей. (2)

Добовим коефіцієнтом навантаження є кількість днів, що потрібні для визначення річного споживання за максимальної норми добової поставки: (3)

nd = Qhmax

nd = Qa Qdmax

Годинним коефіцієнтом навантаження є кількість годин, що потрібні для визначення річного споживання за максимальної норми годинної поставки: (4)

nh = Qhmax

nh = Qa Qhmax

У вищезазначених формулах: там, де використовується одиниця виміру кубометр, його теплотворність має визначатись у ГДж, кВт/год, або до 1999 року в термах. (6) Ціна без податку визначається з тарифів або контрактів. Ціна без ПДВ, що підлягає відшкодуванню, включає, там де має місце нарахування, інші спеціальні податки.

Додаток II

Спеціальні положення стосовно електроенергії

Дані про електроенергію, що надаються відповідно до цієї Директиви, повинні включати таку інформацію:

II. Дослідження "типового умовного споживача" (для споживачів, що потребують максимум до 10 МВт (нетто).

1. Поточне вивчення цін на електроенергію для умовних споживачів у Співтоваристві, що проводиться Комісією, поширюється на дві категорії умовних промислових споживачів з рівнем максимального (нетто) попиту 10 МВт та включається до цієї Директиви.

2. Ціни на електроенергію в країнах-членах Співтовариства з єдиним національним тарифом вивчаються тільки в одному регіоні; для країн-членів Співтовариства, де існує тариф, що змінюється по країні, ціни вивчаються в найбільш типовому регіоні, як-от:

- Бельгія, країна в цілому,

- Федеративна Республіка Німеччини, Гамбург, Ганновер, Дюссельдорф, Франкфурт на Майні, Штуттгарт, Мюнхен, Західна Зона, Південна Зона,

- Данія, країна в цілому,

- Іспанія, Мадрид,

- Франція, Лілль, Париж, Марсель, Ліон, Тулуза, Страсбург,

- Греція, Афіни

- Ірландія, Дублін,

- Північна та Центральна Італія, Південна Італія й острови,

- Люксембург, країна в цілому,

- Нідерланди Роттердам (GEB), Північна Голландія (PEN), Північний Брабант (PNEM),

- Португалія - Лісабон, Понта Дельгада (автономний регіон Азорських островів),

- Об'єднане Королівство - Лондон, Глазго, Лідз, Бірмінгем.

3. Ціни на електроенергію досліджуються за такими 9 категоріями умовних промислових споживачів:

II.3. Умовний споживач

Річне споживання,

Максимальний попит,

Річне споживання

КВт/год

КВт

в годинах

Ia 30 000

30

1 000

Ib 50 000

50

1 000

Ic 160 000

100

1 600

Id 1 250 000

500

2 500

Ie

2 000 000

500

4 000

If

10 000 000

2 500

4 000

Ig

24 000 000

4 000

6 000

Ih

50 000 000

10 000

5 000

Ii

70 000 000

10 000

7 000

Максимальний (нетто) попит - це максимум реалізованого товару за чверть години з розрахунку за 1 рік, виражений у кіловатах. Ціна постачання розрахована для cos f = 0,90. Коли тарифи базуються на півгодинному попиті, максимальний попит середнього споживача множиться на коефіцієнт 0,98. Коли тарифи базуються на попиті, вираженому в kVA, коригування проводиться шляхом поділу максимального (нетто) попиту середнього споживача, виражене в кіловатах, на коефіцієнт cos f = 0,90.

4. Коли тарифи базуються на показниках максимального попиту, який має місце більше, ніж раз на рік, то плата за електроенергію множиться на такі коефіцієнти:

Таблиця коефіцієнтів коригування для електроенергії

II.4. Використання (години)

Місячний максимальний попит

Двомісячний максимальний попит

Квартальний максимальний попит

Середнє за трьома найвищими показниками максимального попиту

Середнє за двома найвищими показниками максимального попиту

Річний максимальний попит

1 000

0,81

0,83

0,86

0,94

0,96

1,0

1 600

0,83

0,85

0,88

0,95

0,97

1,0

2 500

0,85

0,87

0,90

0,96

0,98

1,0

4 000

0,90

0,91

0,95

0,98

0,99

1,0

5 000

0,90

0,91

0,95

0,98

0,99

1,0

6 000

0,96

0,97

0,98

0,99

0,995

1,0

7 000

0,96

0,97

0,98

0,99

0,995

1,0

5. Для тарифів із пониженням на "непікові" періоди, в розрахунку середньої ціни за кіловат-годину, припускається "непікове" споживання:

II.5. Типовий споживач

Річне використання

Річне споживання

Річне споживання (в 1 000 кіловат-годин), що нараховуються за "непіковими" ставками відповідно до середньодобової тривалості "непікових" періодів за кожні 24 години

години

1 000 кіловат-годин

7 h

8 h

9 h

10 h

11 h

12 h

Ia

1 000

30

0

0

0

0

0

0

Ib

1 000

50

0

0

0

0

0

0

Ic

1 600

160

11

13

16

19

22

25

Id

2 500

1 250

197

225

262

300

338

375

Ie

4 000

2 000

438

500

580

660

740

820

If

4 000

10 000

2 190

2 500

2 900

3 300

3 700

4 100

Ig

6 000

24 000

7 140

8 160

9 120

10 080

11 040

12 000

Ih

5 000

50 000

13 100

15 000

17 000

19 000

21 000

23 000

Ii

7 000

70 000

23 300

26 600

29 400

32 200

35 000

37 800

Для "непікових" періодів, що тривають між періодами, показаними вище, річне споживання для "непікових" періодів у кВт/г визначається шляхом екстраполяції.

Для будь-яких інших "непікових" періодів, наприклад, усієї неділі, тільки половина додаткових годин має враховуватись, потрібно брати середню величину цих годин за всі дні року, і цей результат потрібно додати до нормального "непікового" періоду перед використанням вищезазначеної таблиці.

6. Де можливо, ціна, яка повідомляється, має грунтуватися на тарифі того, хто її повідомляє, який застосовується до категорії споживачів, про яку йдеться. Якщо мають місце декілька можливих тарифів, то застосовується такий тариф, що є найвигіднішим для споживача після скасування будь-яких тарифів, які не використовувались на практиці або використовувались тільки для незначної кількості користувачів. Тоді, коли мають місце тільки квазі-тарифи, спеціальні контракти або договірні ціни, реєструється ціна, яка найчастіше застосовується (та, що найкраще відображає поточні умови постачання).

7. Там, де електроенергія постачається для категорії умовного споживача з різною напругою, приймається така напруга, що є найбільш типовою для цієї категорії умовного споживача. Цей принцип має застосовуватись до інших параметрів, не зазначених у цій Директиві.

8. Ціна за кВт/год вираховується таким чином, щоб включати всі платежі, що стягуються, (наприклад плату за оренду лічильника, постійну плату за електроенергію та тариф за споживання тощо), та плату за спожиті кВт/години. Таким чином, це загальна сума, що сплачується після будь-яких націнок або знижок, для даної схеми споживання, поділена на загальне споживання. Але витрати на підключення не мають враховуватись. Хоча інформація має надаватись двічі на рік, розрахунок повинен грунтуватись на вимірах річного споживання для того, щоб уникнути сезонних коливань.

9. Ціни мають бути встановлені в національній валюті за кВт/год. (1):

- виключаючи всі податки,

- включаючи всі податки (без ПДВ, який відшкодовується).

___________________
(1) Ціна без усіх податків є прямим результатом застосування
тарифів чи контрактів. Ціна без ПДВ, що відшкодовується, включає
будь-які інші конкретні податки.

Ставки та метод нарахування податків, котрі повинні включати будь-який національний, регіональний або місцевий податок, яким оподатковується продаж електроенергії споживачам, також мають сповіщатися.

10. Пояснення має бути настільки докладним, наскільки це потрібно для точного опису системи ціноутворення і того, як вона застосовується. Особливу увагу необхідно приділяти будь-яким змінам, введеним після попередньої перевірки.

11. В Державах-членах Співтовариства, де одна компанія охоплює всі промислові продажі в даній країні, така компанія має надавати інформацію. В інших Державах-членах Співтовариства, де один або більше регіонів обслуговуються більше, ніж однією компанією, інформація має повідомлятися незалежним статистичним органом.

II. Дослідження "маркерної ціни" (для споживачів, максимальний попит яких перевищує 10 МВт)

12. Вводиться нова система, що грунтується на "маркерних цінах", як визначено вище, для дослідження промислових споживачів, максимальний попит яких перевищує 10 МВт.

13. В усіх країнах-членах Співтовариства, за винятком Федеративної Республіки Німеччини та Об'єднаного Королівства, коливання в структурі платежів та цін для великих промислових споживачів на національному рівні порівняно малі, а маркерні ціни та інформація стосовно них мають збиратись і публікуватися для Держав-членів Співтовариства в цілому. Однак, у Федеративній Республіці Німеччині та в Об'єднаному Королівстві можуть мати місце значні географічні коливання, таким чином, інформація для цих двох Держав-членів Співтовариства має повідомлятися та публікуватися для трьох зон в кожному випадку, як наведено нижче:

Зони Держав-членів Співтовариства

Федеративна Республіка Німеччина (2):

- Північ/Центр,

- Захід

- Південь

Об'єднане Королівство

- Англія та Уельс

- Шотландія

- Північна Ірландія

14. Маркерна ціна та інформація, що її стосується, повинна надаватись для кожної Держави-члена Співтовариства, як зазначено в параграфі 13 вище, для трьох категорій великих промислових споживачів, тобто таких промислових споживачів, які мають максимальний попит у регіоні:

- 25 МВт, охоплюючи споживачів з максимальним (нетто) попитом між 17,5 та 37,5 МВт;

- 50 МВт, охоплюючи споживачів з максимальним (нетто) попитом між 37,5 та 62,5 МВт;

- 75 МВт, охоплюючи споживачів з максимальним (нетто) попитом між 62,5 та 75 МВт.

Ці категорії включають будь-яких промислових споживачів, котрі також самі виробляють частину електроенергії для власних потреб, хоча надаватись повинна тільки інформація стосовно споживання ними електроенергії від державних об'єктів.

15. Маркерна ціна для певної категорії МВт (наприклад, 25 МВт) це середня ціна, що сплачується за кВт/годину, і встановлюється для промислового споживача, до якого застосовується умовна або "маркерна ціна", з середнім попитом приблизно в 25 МВт, але до будь-яких відрахувань за "спеціальні коефіцієнти", які мають повідомлятись окремо (див. наведений нижче параграф 16).

Характеристика попиту споживачів, до яких застосовується маркерна ціна, має якнайкраще відображати поточне становище (відкидаючи "спеціальні коефіцієнти") всіх промислових споживачів тієї категорії, про яку йдеться.

Для досягнення однаковості стандартів Комісія визначає параметри попиту споживачів, до яких застосовується маркерна ціна, для кожної категорії, (наприклад, 25 МВт, 50 МВт та 70 МВт), що застосовуються об'єктами там, де це потрібно. Якщо такі параметри попиту не відповідають умовам, об'єкт може визначати свої власні параметри попиту споживачів, до яких застосовується маркерна ціна, які потім мають бути затверджені Комісією.

- Північ/Центр: Шлешвіг-Гольштайн, Гамбург, Бремен, Берлін, Нижня Саксонія, Північний Гессен,

- Захід: Північна Рейн-Вестфалія, Землі Рейн-Палатінат, Південний Гессен, Саарланд,

- Південь: Баден-Вуртемберг, Баварія.

Такі характеристики попиту стосуються, наприклад, коефіцієнта навантаження, (наприклад 7000 годин, де 7000 це число годин, протягом яких попит лишався б максимальним для досягнення річного споживання), та розподілу споживання за різними періодами навантажень на добу (наприклад пікові, непікові тощо).

16. Маркерна ціна за кВт/год вираховується таким чином, щоб включати всі платежі, які стягуються, (наприклад плату за оренду лічильника, постійну плату за електроенергію та тариф за споживання тощо), та плату за спожиті кВт/години. Але витрати на підключення не мають враховуватись. Хоча інформація має надаватись двічі на рік, розрахунок має грунтуватись на вимірах річного споживання для того, щоб уникнути сезонних коливань.

Потрібно роз'яснювати метод, за допомогою якого розраховується маркерна ціна, беручи до уваги включення будь-яких фіксованих платежів.

17. Для кожної маркерної ціни необхідно надавати спектр "спеціальних коефіцієнтів", які можуть застосовуватись для зменшення ціни на електроенергію (наприклад, пункти про постачання з перервами), також потрібно зазначати обсяг зменшення (наприклад 6, 8, 10%). Такі спеціальні коефіцієнти мають бути репрезентативними щодо коефіцієнтів, які застосовуються до споживачів, що постачаються відповідним об'єктом в категорії МВт, що є предметом дослідження.

18. У Державах-членах Співтовариства, де існує більше, ніж один об'єкт електропостачання, такі об'єкти подають маркерні ціни та відповідну інформацію (стосовно характеристик попиту уявного споживача (параграф 15) та спеціальних коефіцієнтів і зменшення ціни (параграф 17) незалежному статистичному органові. Ці органи повідомляють найвищі та найнижчі маркерні ціни для Держав-членів Співтовариства (або для кожного регіону, якщо це потрібно) на кожну категорію МВт разом із відповідною інформацією стосовно цих маркерних цін до національної адміністрації та СБЄС.

Для інших Держав-членів Співтовариства, де один національний об'єкт постачає електроенергію для всієї держави, інформація має повідомлятися безпосередньо й одночасно до національної адміністрації та СБЄС.

19. З метою дотримання конфіденційності, маркерні ціни та відповідна інформація повідомлятиметься національним об'єктом або незалежним статистичним органом у встановленому порядку (див. параграф 18 вище) тільки там, де є принаймні три споживачі у відповідній категорії МВт у Державі-члені Співтовариства або регіоні, про які йдеться.

20. Маркерні ціни має бути виражено, як зазначено в параграфі 9.

21. Об'єкти-постачальники мають надавати інформацію раз на два роки щодо кількості своїх споживачів у кожному діапазоні МВт (наприклад, 17,5 до 37,5 МВт, 37,5 до 62,5 МВт та 62,5 до 75,0 МВт) та сукупного річного споживання цими споживачами для кожного діапазону (в ГВт). Інформація, що вимагається згідно параграфа 18, має повідомлятись або через незалежний статистичний орган, який зіставляє інформацію для Держав-членів Співтовариства в цілому, або безпосередньо й одночасно до національної адміністрації та СБЄС. Інформація, яка вимагається згідно цього параграфа, надаватиметься на засадах конфіденційності та не публікуватиметься.

Офіційний часопис L 185, 17/07/1990 стор. 0016 - 0024

Спеціальне фінське видання....: Розділ 15 Том 9 стор. 236

Спеціальне швецьке видання....: Розділ 15 Том 9 стор. 236

Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.