Приєднуйтесь.
Директива Ради (89/592/ЄЕС) "Щодо узгодження регулювання внутрішніх (інсайдерських) операцій" від 13 листопада 1989 року
Рада Європейських Співтовариств,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ), зокрема, Статтю 100а Договору,
Беручи до уваги пропозицію Комісії(1),
У співробітництві з Європейським Парламентом(2),
Беручи до уваги висновок Комітету з економічних та соціальних питань(3),
Враховуючи, що Стаття 100а(1) Договору ( 994_017 ) зазначає, що Рада затверджує заходи щодо наближення положень, що встановлені законом, постановою чи адміністративним актом в державах-членах, які мають на меті заснування та функціонування внутрішнього ринку;
Враховуючи, що вторинний ринок цінних паперів, що обертаються, відіграє важливу роль у фінансуванні економічних агентів;
Враховуючи, що для того, щоб такий ринок ефективно відігравав свою роль, необхідно вжити усіх заходів для забезпечення його чіткої роботи;
Враховуючи, що чітке функціонування такого ринку значною мірою залежить від довіри, яку він викликає у інвесторів;
Враховуючи, що фактори, від яких залежить така довіра, включають гарантії, що надаються інвесторам, щодо рівноправного до них відношення, і, що вони будуть захищені проти неналежного використання інформації для внутрішнього користування;
Враховуючи, що надаючи перевагу деяким інвесторам перед іншими, внутрішні (інсайдерські) операції можуть зруйнувати цю довіру і таким чином завдати шкоди чіткому функціонуванню ринку;
Враховуючи, що, таким чином, необхідно вжити певних заходів щодо подолання внутрішніх (інсайдерських) операцій;
Враховуючи, що у деяких державах-членах не існує ніяких правил або постанов, що забороняють внутрішні (інсайдерські) операції, та враховуючи, що існуючі правила або постанови значною мірою відрізняються в одній державі-члені від іншої;
Враховуючи, що, таким чином, бажано прийняти узгоджені правила в цій сфері на рівні Співтовариства;
Враховуючи, що такі узгоджені правила також спроможні забезпечити можливість шляхом співробітництва компетентних органів ефективніше боротися з транскордонними внутрішніми (інсайдерськими) операціями;
Враховуючи, що оскільки придбання чи розпорядження цінними паперами, що обертаються, обов'язково включає попереднє рішення придбати або розпорядитися, прийняте особою, яка здійснює одну чи іншу з цих операцій, здійснення цього придбання чи розпорядження не включає в себе використання інформації для внутрішнього користування;
Враховуючи, що внутрішні (інсайдерські) операції включають використання інформації для внутрішнього користування; враховуючи простий факт, що брокерські фірми, органи, що уповноважені діяти як партнер-представник, чи біржові маклери з інформацією для внутрішнього користування обмежують себе, у перших двох випадках, до здійснення свого нормального бізнесу купівлі чи продажу цінних паперів або, у крайньому випадку, до виконання доручення, що само по собі не повинно вважатися таким, що становить використання такої інформації для внутрішнього користування;
Враховуючи, аналогічним чином, що факт здійснення операцій з метою стабілізації ціни нових емісій чи вторинної пропозиції цінних паперів, що обертаються, сам по собі не повинен вважатися таким, що становить використання такої інформації для внутрішнього користування;
Враховуючи, що розрахунки, зроблені з використанням даних, що доступні широкому загалу, не можуть розцінюватися як інформація для внутрішнього користування, враховуючи, що, таким чином будь-яка біржова угода, укладена на основі таких розрахунків, не становить внутрішньої (інсайдерської) операції в значенні цієї Директиви;
Враховуючи, що передача внутрішньої інформації органу влади для того, щоб забезпечити виконання положень цієї Директиви чи інших чинних положень, очевидно не може охоплюватися заборонами, що встановлюються цією Директивою.
___________________
(1) OJ N C 153, 11.6.1987, p. 8 і OJ N C 277, 27.10.1988, p.
13.
(2) OJ N C 187, 18.7.1987, p. 93 і Рішення від 11 жовтня 1989 року.
(3) OJ N C 35, 8.2.1989, p. 22.
1. "інсайдерська інформація" - інформація яка не була розголошена, має чітку форму і відноситься до одного чи декількох емітентів цінних паперів, що підлягають обігу або стосується одного чи декількох цінних паперів, що підлягають обігу, та розголошення якої вірогідно матиме суттєвий вплив на ціну відповідного цінного паперу чи паперів, що підлягають обігу.
2. "цінні папери, що підлягають обігу" це:
(a) акції та боргові цінні папери, так само як і цінні папери, які є еквівалентними акціям та борговим цінним паперам;
(b) контракти чи права щодо підписки на, придбання чи продажу цінних паперів, зазначених в (a);
(c) ф'ючерсні контракти, опціони та фінансові ф'ючерси щодо цінних паперів зазначених в (a);
(d) індексні контракти щодо цінних паперів, зазначених в (a), якщо їх було допущено до обігу на ринку, регулювання та нагляд за яким здійснюється уповноваженими органами, що визнані державними органами, який діє на постійній основі та є доступним прямо чи опосередковано для невизначеного кола осіб.
1. Кожна держава-член забороняє будь-якій особі, яка:
- в силу її членства в адміністративних, керівних або контролюючих органах емітенту;
- в силу її частки у капіталі емітенту, або
- оскільки вона має доступ до такої інформації в силу здійснення її трудових, професійних або інших обов'язків,
володіє інформацією для внутрішнього користування, користуватися такою інформацією з повним знанням фактів, через придбання або розпорядження за свій рахунок або рахунок третьої сторони, прямо або опосередковано, цінних паперів, що обертаються, емітента чи емітентів, яких стосується ця інформація.
2. У разі коли особа, про яку йдеться в пункті 1, є компанією або іншою юридичною особою, заборона, встановлена в такому пункті, застосовується до фізичних осіб, які беруть участь у рішенні про укладення брокерської угоди за рахунок зацікавленої юридичної особи.
3. Заборона, встановлена в пункті 1, застосовується до будь-якого придбання чи розпорядження цінними паперами, що обертаються, здійсненого через професійного посередника. Кожна держава-член може передбачити, що ця заборона не застосовується до придбання чи розпорядження цінними паперами, що обертаються, що здійснені без професійного посередника поза ринком, як зазначено в цілому в Статті 1(2).
4. Ця Директива не застосовується до угод, укладених при здійсненні грошової, валютної, обмінної політики керування державним боргом суверенної держави її центральним банком чи будь-яким іншим органом, призначеним для цього державою, або особою, що діє від їх імені. Держави-члени можуть поширювати це звільнення на суб'єктів федеративних держав або подібні місцеві органи влади щодо управління їх державним боргом.
Кожна держава-член забороняє будь-якій особі, яка підлягає забороні, встановленій у Статті 2, та володіє інформацією для внутрішнього користування:
(a) оприлюднювати цю інформацію для внутрішнього користування будь-якій третій особі, окрім випадків, коли таке оприлюднення здійснюється в ході нормального виконання її службових, професійних або інших обов'язків;
(b) рекомендувати або допомагати третій особі, на основі такої інформації для внутрішнього користування, придбавати або розпоряджатися цінними паперами, що обертаються, що допущені до торгів на її ринках цінних паперів, як зазначено в цілому в Статті 1(2).
Кожна держава-член також накладає заборону, що передбачається в Статті 2, на будь-яку особу, інша ніж ті, про яких йдеться в тій Статті, яка з повним знанням фактів володіє інформацією для внутрішнього користування, прямим або опосередкованим джерелом якої не міг бути ніхто інший, ніж особа, про яку йдеться у Статті 2.
Кожна держава-член застосовує заборони, передбачені у Статтях 2, 3 і 4, принаймні до заходів, що здійснюються в межах її території, в тій мірі наскільки відповідні цінні папери, що обертаються, допускаються до торгів на ринку держави-члена. У будь-якому випадку, кожна держава-член вважає операцію як таку, що здійснюється в межах її території, якщо вона здійснюється на ринку, як визначено в цілому в Статті 1 (2), що розташований або функціонує на такій території.
Кожна держава-член може приймати більш суворі положення, ніж ті, що встановлені цією Директивою або додаткові положення, за умови, що такі положення широко застосовується. Зокрема, вона може розширити сферу застосування заборони, що встановлена в Статті 2, і накласти на осіб, про яких йдеться в Статті 4, заборони, що встановлені в Статті 3.
Положення Списку C.5(a) Додатка до Директиви 79/279/ЄЕС(4) ( 994_449 ) також застосовуються до компаній та суб'єктів підприємницької діяльності, чиї цінні папери, що обертаються, незалежно від їх характеру допущені до торгів на ринку, про що йдеться в Статті 1(2) в цілому в цій Директиви.
___________________
(4) OJ N L 66, 16.3.1979, p. 21.
1. Кожна держава-член призначає адміністративний орган чи органи, компетентні, у разі потреби - у співробітництві з іншими органами забезпечити застосування положень, що прийняті у відповідності до цієї Директиви. Вона повідомляє про це Комісію, яка передає цю інформацію всім державам-членам.
2. Компетентним органам надаються всі наглядові та слідчі повноваження, що є необхідними для виконання їх функцій, у разі потреби у співробітництві з іншими органами.
Кожна держава-член передбачає, що всі особи, які є працівниками, або які раніше були працівниками компетентних органів, про які йдеться в Статті 8, зобов'язані зберігати професійну таємницю. Інформація, яка вважається професійною таємницею, не може бути розголошена будь-якій особі або органу, за винятком випадків в силу положень, що встановлені законодавством.
1. Компетентні органи в державах-членах співпрацюють один з одним у будь-яких випадках для цілей виконання своїх обов'язків, використовуючи повноваження, згадані у Статті 8 (2). З цією метою, і, незважаючи на Статтю 9, вони обмінюються будь-якою інформацією, яка необхідна для такої цілі, включаючи інформацію щодо заборонених дій, у відповідності до альтернатив, що надаються державам-членам Статтею 5 і другим реченням Статті 6, тільки державою-членом, що робить запит про співробітництво. Інформація, якою обмінюються таким чином, охоплюється зобов'язанням зберігати професійну таємницю, яке поширюється на осіб, що є працівниками, або тих, що раніше були працівниками компетентних органів, що отримують цю інформацію.
2. Компетентні органи можуть відмовитися надати інформацію у випадку:
(a) коли передача інформації може несприятливо вплинути на суверенітет, безпеку або політику держави, до якої звертаються;
(b) коли судовий процес по відношенню до тих самих дій і проти тих самих осіб вже було розпочато перед органами держави, до якої звертаються, або коли вирок суду було винесено щодо тих самих осіб за ті ж самі дії компетентними органами держави, до якої звертаються.
3. Без шкоди зобов'язанням, якими вони охоплюються, в судовому процесі згідно кримінального законодавства, органи влади, які отримують інформацію у відповідності до пункту 1, можуть використовувати її лише для виконання своїх функцій у значенні Статті 8(1) та в контексті адміністративних або судових процедур, що мають особливе відношення до здійснення таких функцій. Проте, коли компетентний орган, що передає інформацію, надає на це згоду, орган, що отримує інформацію, може використовувати її для інших цілей або передати її іншим компетентним органам держави.
Співтовариство може, у відповідності до Договору ( 994_017 ), укладати договори з країнами, що не є членами, з питань, що регулюються цією Директивою.
Функціями Контактного Комітету, заснованого згідно Статті 20 Директиви 79/279/ЄЕС ( 994_449 ) також є:
(a) надання дозволу на регулярні консультації з будь-яких практичних проблем, що виникають в результаті застосування цієї Директиви, та з тих, обмін думками з приводу яких вважається корисним;
(b) консультувати Комісію, у разі потреби, про внесення будь-яких змін і доповнень до цієї Директиви.
Кожна держава-член визначає штрафні санкції, що будуть застосовуватися за порушення заходів, що вживаються у відповідності до цієї Директиви. Штрафи повинні бути достатніми, щоб забезпечити відповідність таким заходам.
1. Держави-члени вживають всіх необхідних заходів для відповідності цій Директиві до 1 червня 1992 року. Вони негайно повідомляють про це Комісію.
2. Держави-члени повідомляють Комісії про положення національного законодавства, які вони приймають в сфері, що регулюється цією Директивою.
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 13 листопада 1989 року.
Від Ради
Президент
П. БЕРЕГОВОЙ
Офіційний Журнал L 334, 18/11/1989 р. 0030-0032
Фінське спеціальне видання: Глава 6 том 3 р. 0010
Шведське спеціальне видання: Глава 6 том 3 р. 0010
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.
