Рекомендація щодо статистики праці N 170

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася на свою сімдесят першу сесію 7 червня 1985 року,

визнаючи потребу як розвинених, так і тих, що розвиваються, країн у достовірній статистиці праці, особливо з метою планування і спостереження соціального та економічного прогресу, а також для трудових відносин,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно перегляду Конвенції 1938 року про статистику заробітної плати і робочого часу (63) ( 993_212 ), що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, що доповнює Конвенцію 1985 року про статистику праці ( 993_055 ),

ухвалює цього двадцять п'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятого року нижченаведену Рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1985 року щодо статистики праці.

I. Основні розділи статистики праці

Статистика економічно активного населення, зайнятості, безробіття і неповної зайнятості

1. 1) Поточну статистику економічно активного населення, зайнятості, безробіття, де таке є, та, по змозі, видимої неповної зайнятості слід збирати не рідше ніж один раз на рік.

2) Такі статистичні дані слід класифікувати за статтю і, якщо можливо, за віковими групами та галузями економічної діяльності.

2. 1) З метою задоволення довгострокових потреб у детальному аналізі та отриманні базисних даних статистичні дані про структуру та розподіл економічно активного населення слід збирати не рідше ніж один раз на десять років.

2) Такі статистичні дані слід класифікувати, принаймні, за статтю, віковими групами, професійними групами або рівнями кваліфікації, галузями економічної діяльності, географічними районами і статусом зайнятості (наприклад, роботодавець, працівник, який працює не за наймом, працівник, який працює за наймом, неоплачуваний працівник сімейних підприємств, член виробничого кооперативу).

Статистика заробітної плати і тривалості робочого часу

3. 1) Поточну статистику середніх заробітків і середньої тривалості робочого часу (фактично відпрацьований або оплачений час) слід збирати не рідше ніж один раз на рік.

2) Такі статистичні дані слід класифікувати, принаймні, за галузями економічної діяльності і за статтю, у відповідних випадках за розмірами підприємств та географічними районами, та, якщо можливо, за віковими і професійними групами або за рівнями кваліфікації.

4. 1) Там, де це доцільно, поточну статистику почасових ставок заробітної плати і нормальної тривалості робочого часу слід збирати не рідше ніж один раз на рік.

2) Такі статистичні дані слід класифікувати, принаймні, за галузями економічної діяльності та, у відповідних випадках, за статтю, віковими групами, професіями або професійними групами або рівнями кваліфікації, розмірами підприємств та географічними районами.

5. 1) З метою задоволення довгострокових потреб у детальному аналізі та отриманні базисних даних статистичні дані про структуру та розподіл заробітної плати слід збирати через регулярні проміжки часу, по можливості один раз на п'ять років.

2) Такі статистичні дані повинні містити:

a) дані про заробітки і тривалість робочого часу (фактично відпрацьований або оплачений час), класифіковані, принаймні, за статтю, віковими групами, професіями чи професійними групами або рівнями кваліфікації, галузями економічної діяльності, розмірами підприємств та географічними районами;

b) детальні дані про склад заробітків (основна зарплата, надбавки за понаднормову роботу, плата за невідпрацьовані години, премії та винагорода), а також дані щодо тривалості робочого часу (фактично відпрацьований або оплачений час); і

c) дані про розподіл тих, хто працює за наймом, залежно від розміру заробітків і тривалості робочого часу (фактично відпрацьований або оплачений час), класифіковані за основними характеристиками тих, хто працює за наймом, такими як стать і вікова група.

6. 1) З метою задоволення довгострокових потреб статистичні дані вартості робочої сили слід збирати не рідше ніж один раз на п'ять років.

2) Такі статистичні дані повинні містити відомості про розміри та склад вартості робочої сили у розбивці по галузях економічної діяльності.

Індекси цін на споживчі товари

7. 1) Загальний індекс цін на споживчі товари, що охоплює всі групи споживацьких витрат, слід розраховувати й публікувати по основних групах населення чи по населенню в цілому.

2) Індекси цін на споживчі товари слід публікувати окремо по основних групах споживацьких витрат, таких як продовольство, напої і тютюнові вироби; одяг та взуття; житло; паливо й освітлення; та інші важливі категорії.

8. Індекси цін на споживчі товари слід розраховувати й публікувати, по змозі, один раз на місяць, але не рідше ніж один раз на три місяці.

9. Ваги, що використовуються для розрахунку індексів цін на споживчі товари, слід переглядати не рідше ніж один раз на десять років і коригувати в міру виявлення значних змін у структурі споживання.

10. Ціни, що використовуються для розрахунку індексів цін на споживчі товари, мають бути показовими для відповідних споживацьких звичок (наприклад, місце покупки, тип і якість товарів) груп населення, що обстежуються.

Статистика витрат і прибутків домашніх господарств

11. 1) Статистичні дані про витрати на ведення домашніх господарств або, залежно від обставин, витратах сімей та, по змозі, статистику прибутків від ведення домашніх господарств, або, залежно від обставин, прибутків сімей слід збирати не рідше ніж один раз на десять років.

2) Такі статистичні дані щодо домашніх господарств або, залежно від обставин, стосовно сімей повинні, серед іншого, забезпечувати:

a) детальні відомості про витрати;

b) по змозі, детальні відомості про прибутки в розбивці за розмірами та джерелами прибутків;

c) детальні відомості про їхній склад у розбивці за статтю, віковими групами та іншими важливими характеристиками членів домашніх господарств або сімей;

d) відомості про витрати і, по змозі, про прибутки в розбивці за розмірами та видами, класами витрат і, по змозі, за класами прибутків.

Статистика виробничого травматизму та професійних захворювань

12. 1) Статистичні дані щодо виробничого травматизму слід збирати не рідше ніж один раз на рік.

2) Такі статистичні дані слід класифікувати, принаймні, за галузями економічної діяльності і, в міру можливості, за основними характеристиками осіб, які працюють за наймом (такими як стать, вікова група, професія чи професійна група або рівень кваліфікації), та підприємств.

13. 1) В міру можливості, статистичні дані щодо професійних захворювань слід збирати не рідше ніж один раз на рік.

2) Такі статистичні дані слід класифікувати, принаймні, в розбивці за галузями економічної діяльності і, по змозі, за основними характеристиками осіб, які працюють за наймом (такими як стать, вікова група, професія чи професійна група або рівень кваліфікації), та підприємств.

Статистика трудових конфліктів

14. 1) Статистичні дані щодо трудових конфліктів слід збирати не рідше ніж один раз на рік.

2) Такі статистичні дані слід класифікувати, принаймні, за галузями економічної діяльності.

Статистика продуктивності

15. 1) Статистичні дані щодо продуктивності слід поступово розробляти і збирати з охопленням основних галузей економічної діяльності.

II. Статистична інфраструктура

16. З метою збору та оброблення статистики праці відповідно до розділу I цієї Рекомендації члени Організації повинні поступово розвивати відповідну національну статистичну інфраструктуру. Основні елементи такої інфраструктури повинні містити:

a) всеохоплюючий і такий, що містить останні дані, реєстр установ чи підприємств з метою обстежень або переписів; такий реєстр має бути достатньо детальним, щоб можна було проводити вибірку установ чи підприємств;

b) координовану систему проведення обстежень або переписів установ чи підприємств;

c) механізм проведення на національному рівні постійних і координованих серій обстежень домашніх господарств чи окремих осіб; і

d) доступ для статистичних цілей, за неодмінних гарантій збереження конфіденційності, до даних адміністративного обліку (таких як документація служб зайнятості, органів соціального забезпечення, служб інспекції праці).

17. Члени Організації повинні розробляти належні національні стандартні класифікації, а також заохочувати й координувати дотримання, в міру можливості, цих класифікацій всіма відповідними органами.

18. Члени Організації повинні вживати потрібних заходів для узгодження статистики, яка збирається відповідно до цієї Рекомендації з різних джерел і різними органами.

19. 1) Під час розроблення або перегляду понять, визначень і методології, що застосовуються у зборі, обробленні та публікації статистичних даних, передбачених цією Рекомендацією, члени Організації повинні враховувати міжнародні рекомендації щодо статистики праці, встановлені під егідою Міжнародної організації праці, та відповідні рекомендації інших компетентних міжнародних організацій.

2) Члени Організації повинні проводити огляди понять, визначень та класифікацій, що застосовуються у підготовці статистики праці, відповідно до цієї Рекомендації і, у разі потреби, переглядати або оновлювати їх в міру перегляду відповідних міжнародних норм та керівних засад або у випадках встановлення норм чи керівних засад.

20. Під час розроблення або перегляду понять, визначень і методології, що застосовуються у зборі, обробленні та публікації статистичних даних, передбачених Конвенцією 1985 року про статистику праці ( 993_055 ) і цією Рекомендацією, члени Організації можуть звертатися по допомогу до Міжнародного бюро праці.