Рекомендація щодо безперервності зайнятості моряків N 154

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 13 жовтня 1976 року на свою шістдесят другу сесію,

зазначаючи положення Рекомендації 1970 року щодо зайнятості моряків (технічні зміни) ( 993_256 ),

вирішивши прийняти ряд пропозицій щодо безперервності зайнятості моряків, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, яка доповнює Конвенцію 1976 року про безперервність зайнятості моряків ( 993_053 ),

ухвалює цього двадцять восьмого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка може іменуватися Рекомендацією 1976 року щодо безперервності зайнятості моряків:

1. 1) Ця Рекомендація застосовується з урахуванням положень параграфа 11 до осіб, які готові постійно працювати моряками і які залежать від своєї роботи в цій якості як джерела свого основного щорічного прибутку.

2) В цілях цієї Рекомендації термін "моряки" означає осіб, визначених як такі національним законодавством або практикою чи колективними угодами, які звичайно працюють за наймом як члени екіпажу на борту морського судна, за винятком:

a) військового корабля;

b) судна, зайнятого риболовлею, чи безпосередньо пов'язаними з нею операціями, або китобійним промислом чи аналогічними операціями.

3) В цілях цієї Рекомендації національне законодавство або правила повинні визначати, коли судна повинні розглядатися як "морські судна".

4) Із зацікавленими організаціями роботодавців і працівників проводяться консультації, або вони беруть участь яким-небудь іншим чином у формулюванні та перегляді визначень відповідно до пунктів 2) і 3) цього параграфа.

2. Повинна гарантуватися по можливості безперервна і регулярна зайнятість усім кваліфікованим морякам.

3. 1) За винятком того, коли є безперервна чи регулярна зайнятість у відповідного судновласника, слід прийняти системи розподілу роботи, які зведуть до мінімуму необхідність з'являтися за викликом.

2) У разі необхідності ці системи повинні зберігати за моряком право на вибір судна, на яке він буде найнятий, і право судновласника на вибір моряка, якого він планує найняти.

4. У разі необхідності з урахуванням умов, визначених національним законодавством чи правилами або колективними угодами, повинне вирішуватись питання про переведення моряків, зайнятих регулярно в одного роботодавця, на тимчасову роботу до іншого роботодавця.

5. 1) У разі неможливості безперервної чи регулярної зайнятості слід надавати гарантії зайнятості і (або) прибутку таким чином, як це дозволяє економічне та соціальне становище цієї країни.

2) Гарантії можуть включати:

a) зайнятість протягом визначеного числа тижнів чи місяців на рік або прибуток замість неї;

b) допомогу по безробіттю у разі відсутності роботи.

6. 1) Якщо заходи, спрямовані на забезпечення регулярної зайнятості моряків, передбачають створення і ведення реєстрів або списків кваліфікованих моряків, слід встановити критерії для відповідних моряків, які повинні бути включені до таких реєстрів або списків.

2) Такі критерії можуть включати:

a) проживання в цій країні;

b) вік і медичну придатність;

c) компетенцію і кваліфікацію;

d) попередню роботу на морі.

7. Зацікавлені сторони, у разі перегляду чисельності моряків у таких реєстрах чи списках, повинні враховувати всі належні фактори, включаючи такі довготривалі фактори, як модернізація судноплавства і тенденції в професії, які змінюються.

8. Якщо скорочення загальної чисельності моряків у такому реєстрі чи списку стає неминучим, то слід вживати всіх необхідних заходів щодо сприяння морякам в пошуку будь-якої іншої зайнятості шляхом надання можливостей для перенавчання, як це передбачено в розділі III Рекомендації 1970 року щодо зайнятості моряків (технічні зміни) ( 993_256 ), а також шляхом сприяння зі сторони державних служб зайнятості.

9. 1) Якщо це можливо, будь-яке необхідне скорочення чисельності моряків в такому реєстрі чи списку повинно проводитися поступово, без припинення трудових відносин. В цьому зв'язку досвід проведення кадрового планування на рівні підприємства і на рівні галузі може з користю використовуватись в судноплавстві.

2) При визначенні розміру скорочень серед іншого слід враховувати:

a) природне скорочення персоналу;

b) призупинення набору;

c) виключення осіб, які не отримують свій основний прибуток від роботи на морі;

d) зниження віку виходу на пенсію або заохочення добровільного передчасного виходу на пенсію шляхом надання пенсій, додаткових виплат до державних пенсій чи одноразових виплат.

10. Призупинення трудових відносин повинно передбачатися лише після певного урахування можливостей, передбачених в пункті 2) параграфа 9 і за умови дотримання всіх гарантій зайнятості, які можуть бути надані. Вони можуть проводитися, по можливості, на базі узгоджених критеріїв, попереджатися певним повідомленням і супроводжуватися такими виплатами, як:

a) виплати по безробіттю чи інші виплати із соціального забезпечення;

b) вихідна допомога чи інші види відшкодувань у разі звільнення;

c) таке поєднання виплат, яке може бути передбачено національним законодавством чи правилами або колективними угодами.

11. Відповідні положення цієї Рекомендації повинні у разі необхідності та згідно з національним законодавством чи практикою, а також колективними договорами застосовуватись до осіб, які працюють моряками на сезонній основі.