Рекомендація щодо поліпшення побутового обслуговування моряків у портах N 48

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 жовтня 1936 року на свою двадцять першу сесію,

постановивши ухвалити ряд пропозицій стосовно поліпшення побутового обслуговування моряків у портах, що є третім пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації,

ухвалює цього двадцять четвертого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот тридцять шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1936 щодо побутового обслуговування моряків у портах:

беручи до уваги, що в зв'язку з родом своєї професії моряки часто на тривалі періоди позбуваються переваг сімейного життя і під час перебування у портах, зокрема іноземних держав, зазнають особливих небезпек та труднощів, та враховуючи, що вони не завжди мають можливість користуватися перевагами заходів з організації вільного часу, поліпшення побутових умов та охорони здоров'я працівників у цілому;

беручи до уваги, що деякі уряди та різні приватні асоціації з успіхом вживають різноманітних заходів з метою надання особливої допомоги та захисту морякам у портах, та враховуючи, що такий захист повинен поширюватися на якомога більшу кількість моряків,

беручи до уваги, що, незважаючи на відмінності, які можуть бути у національних та місцевих потребах і звичаях, важливо розвивати й координувати на національному і міжнародному рівнях основні форми діяльності шляхом, який не проводитиме расових відмінностей між моряками;

Конференція рекомендує, щоб кожний член Міжнародної організації праці взяв до уваги такі принципи та методи з метою поліпшення побутових умов як національних, так і іноземних моряків:

Розділ 1. Загальна організація

1. Бажано створити у кожному важливому порту офіційний або офіційно визнаний орган, до якого могли б входити представники судновласників, моряків, центральних та місцевих органів влади і головних заінтересованих асоціацій, з метою:

a) збору всієї потрібної інформації та пропозицій щодо умов, наданих морякам на час перебування в портах, по можливості, разом з різними заінтересованими органами влади або організаціями, серед яких консульські органи морських держав;

b) рекомендації компетентним відомствам, органам та асоціаціям з приводу ухвалення, впровадження та координації заходів щодо поліпшення таких умов;

c) співробітництва, якщо потрібно, з іншими компетентними органами у реалізації таких заходів.

2. З метою забезпечення можливості Міжнародному бюро праці інформувати уряди морських держав та надавати їм допомогу в координації своєї діяльності бажано, щоб кожний уряд з цих держав підтримував зв'язок з Бюро та надавав йому кожні три роки всю потрібну інформацію про досвід набутий у процесі діяльності в напрямі поліпшення побутового обслуговування моряків у портах, і досягнутий прогрес у цій сфері.

Розділ 2. Регулювання

3. Повинні прийматися закони та постанови з метою захисту моряків від небезпек, на які вони наражаються в деяких закладах або у доках, шляхом:

a) регулювання продажу алкогольних напоїв;

b) заборони використовувати для роботи в місцях, де продаються такі напої, молодь обох статей, молодшого, ніж зазначений віку;

c) застосування положень міжнародних угод, які обмежують продаж та використання наркотиків, до всіх моряків без національного розрізнення;

d) заборони допуску в доки та на територію порту небажаних осіб;

e) відгородження районів доків та обгородження країв причалів і набережних та інших небезпечних частин доків постійними або пересувними бар'єрами, де такі заходи є можливими;

f) забезпечення доків та підходів до них достатнім освітленням і, в разі потреби, стовпами з вказівними написами.

4. Для забезпечення чіткого впровадження в життя зазначених вище заходів і для підвищення їхньої ефективності повинна бути організована система контролю, яка охоплюватиме:

a) контроль за закладами, де продаються алкогольні напої, і там, де це потрібно і можливо, контроль за готелями, кафе, будинками, де здаються мебльовані кімнати, та іншими такими закладами в районі порту;

b) контроль, який може здійснювати капітан разом з державними органами влади, за особами, котрі відвідують корабель, зокрема особами, що плавають на човнах між кораблями і берегом, з метою запобігання забороненій доставці алкогольних напоїв і наркотиків на борт корабля чи будь-яким іншим незаконним діям;

c) утримування на території порту потрібних поліцейських сил, спеціально навчених та споряджених, які повинні підтримувати зв'язок з іншими контрольними органами.

5. З метою кращого захисту іноземних моряків має бути вжито заходів для полегшення:

a) зв'язку зі своїми консулами;

b) ефективного співробітництва між консулами і місцевими та центральними органами влади.

Розділ 3. Охорона здоров'я

6. Приставання на вулиці і зазиванням в прямій або в опосередненій формі, у районі порту та в районах, до яких часто навідуються моряки, треба рішуче припиняти.

7. Слід вжити всіх належних заходів для того, щоб моряки, незалежно від їхньої національності, заходячи в порт знали:

a) про небезпеки і засоби профілактики хвороб, що можуть їм загрожувати, серед яких зокрема туберкульоз, тропічні та венеричні захворювання;

b) про потребу особам, які слабують на будь-які хвороби, пройти лікування та про наявні медичні засоби для такого лікування;

c) про небезпеки, які спричиняє звичка вживання наркотиків.

8. Лікування моряків, які слабують на будь-які захворювання, повинне полегшуватися завдяки впровадженню ряду заходів, зокрема:

a) по можливості більш широкого поширення, особливо на території порту, безкоштовного та безперервного лікування венеричних захворювань, як це передбачено, наприклад. Угодою щодо засобів, які повинні надаватися морякам торговельного флоту для лікування венеричних захворювань, підписаною в Брюсселі 1 грудня 1942 року;

b) приймання моряків до клінік та госпіталів у портах без яких-небудь перешкод і незалежно від їхніх національності чи релігійних переконань;

c) по можливості більш широкого застосування до іноземних моряків положень, які передбачають захист громадян відповідної країни від туберкульозу;

d) забезпечення, де це можливо, заходів, спрямованих на надання у разі потреби безперервного лікування з метою доповнення медичного догляду, який надається морякам.

Розділ 4. Приміщення і відпочинок

9. Слід вжити заходів, принаймні у великих портах, з метою надання матеріальної і загальної допомоги морякам під час їхнього перебування в порту, і серед таких заходів повинні бути:

a) створення для моряків і збільшення кількості готелів задовільного рівня та забезпечення відповідного харчування й нічлігу за помірну ціну;

b) створення або збільшення кількості закладів (які можуть бути розташовані окремо від готелів моряків, але по можливості повинні підтримувати з ними зв'язок) з обов'язковими в них їдальнями, кімнатами для ігор, бібліотеками і т. ін.;

c) організація, по можливості у співробітництві з судновими спортивними клубами, здорового відпочинку, наприклад, спортивних заходів, екскурсій і т. ін.;

d) сприяння всіма можливими засобами сімейному життю моряків.

Розділ 5. Збереження і пересилання заробітної плати

10. З метою сприяння заощадженням моряків та пересилання їхніх заощаджень своїм сім'ям:

а) повинна бути запроваджена проста, швидка і надійна система, що функціонує за підтримки консулів, капітанів, представників судновласників або надійних приватних установ, для надання можливості морякам, і зокрема особам, які перебувають в чужій країні, вкладати заощадження чи пересилати всю або частину заробітної плати;

b) повинна бути запроваджена або має знайти ширше застосування система, яка забезпечує морякам можливість, з моменту зарахування їх на судно або під час плавання, виділяти частину своєї заробітної плати для регулярного пересилання сім'ям моряків за їхнім бажанням.

Розділ 6. Інформація для моряків

11. Беручи до уваги той факт, що успіх більшості рекомендованих вище заходів значною мірою залежить від поширення відповідної пропаганди серед моряків, така пропаганда повинна бути організована і запроваджена державними органами влади, органами, згаданими у розділі 1 цієї Рекомендації, і компетентними асоціаціями за допомоги, наскільки це можливо, з боку суднових офіцерів, суднового лікаря та суднового спортивного клубу.

12. Така пропаганда може передбачати:

a) розповсюдження на березі і за згодою капітана на борту судна брошур найбільш підхожими мовами, що містять чіткі відомості про обслуговування, яке буде забезпечено морякам у найближчому порту або в наступних портах, куди прямує судно;

b) створення у великих портах інформаційних установ в управлінні судноплавства або в будь-якому іншому місці, легко доступному для моряків, і укомплектування їх працівниками, які зможуть дати корисні пояснення чи поради;

c) внесення деякої корисної інформації щодо здоров'я та загального захисту інтересів моряків у морські книжки, у розрахункові книги або в інші документи, які, як правило, зберігаються у моряків, або в оголошення, які вивішуються на видному місці у приміщеннях для команди;

d) систематичну публікацію статей, які становлять загальний та освітній інтерес для моряків, у періодичних виданнях як офіційного, так і загального спрямування, які читають моряки, а також використання з цією метою кіно;

e) поширення інформації щодо тарифів місцевого транспорту і відносно місцевих визначних пам'яток та розваг.

Розділ 7. Рівне ставлення

13. Урядам, органам влади і організаціям, які можуть розпоряджатися коштами, призначеними для обслуговування моряків, особливо настійно рекомендується не обмежуватися тільки піклуванням про моряків якоїсь окремої національності, а діяти якомога великодушніше у дусі міжнародної солідарності.