Конвенція про використання свинцевого білила в малярній справі N 13

Статус Конвенції див. ( 993_341 )

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 25 жовтня 1921 року на свою третю сесію,

постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо заборони використання свинцевого білила в малярній справі, що є шостим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1921 року про свинцеве білило в малярній справі і яка підлягає ратифікації з боку членів Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ):

Стаття 1

1. За вилученнями, передбаченими в статті 2, кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується заборонити використання свинцевого білила та сірчанокислого свинцю, а також усяких сумішей, що містять ці барвники, для внутрішнього пофарбування будівель, за винятком випадків, коли компетентний орган влади після консультації із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників вважає за потрібне використання свинцевого білила та сірчанокислого свинцю або сумішей, що містять ці барвники, для пофарбування залізничних станцій чи промислових підприємств.

2. Допускається, однак, використання білих барвників, що містять не більш як 2 відсотки свинцю у перерахунку на чистий метал.

Стаття 2

1. Положення статті 1 не поширюються ні на декоративний розпис, ні на контуровку.

2. Уряди визначають межі цих видів пофарбування і регламентують, згідно з положеннями статей 5, 6 та 7 цієї Конвенції, використання для цієї мети свинцевого білила, сірчанокислого свинцю й усяких інших сумішей, що містять ці барвники.

Стаття 3

1. Чоловікам, віком молодше ніж вісімнадцять років, і всім жінкам, незалежно від віку, забороняється виконувати малярні роботи промислового типу з використанням свинцевого білила, сірчанокислого свинцю або інших сумішей, що містять ці барвники.

2. Після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників компетентні органи влади мають право допускати до роботи, забороненої в попередньому пункті, учнів малярів з метою їхнього виробничого навчання.

Стаття 4

Встановлені у статтях 1 і 3 заборони набирають чинності після закінчення шестирічного строку з дня закриття третьої сесії Міжнародної організації праці.

Стаття 5

Кожний член Міжнародної організації праці, що ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується регламентувати використання свинцевого білила, сірчанокислого свинцю й усяких інших сумішей, котрі містять ці барвники, для робіт, де вони не заборонені, з урахуванням таких вимог:

I. a) Свинцеве білило, сірчанокислий свинець або суміші, що
містять ці барвники, можуть застосовуватися для малярних робіт
лише у вигляді пасти або готової фарби;

b) треба вживати заходів для запобігання небезпеці у зв'язку з пофарбуванням способом пульверизації;

c) у міру можливості треба вживати заходів для запобігання небезпеці у зв'язку з виділенням пилу під час шліфування або зішкрібання сухої фарби.

II. a) Малярам надаються належні пристрої для вмивання під
час роботи і після її закінчення;

b) протягом усього часу роботи маляри носять спецодяг;

c) передбачаються належні заходи для запобігання можливості попадання фарби на одяг, знятий на час роботи.

III. a) Вимагаються повідомлення про випадки свинцевого
отруєння чи про підозрювані випадки такого отруєння та подальший
огляд таких осіб у лікаря, призначеного компетентним органом
влади;

b) у разі потреби компетентний орган влади може вимагати медичного огляду працівників.

IV. Малярам додаються інструкції із зазначенням особливих
запобіжних заходів для охорони здоров'я в малярній справі.

Стаття 6

Після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників компетентний орган влади вживає заходів, які він вважає потрібними для забезпечення дотримання правил, встановлених у попередніх статтях.

Стаття 7

Ведеться статистичний облік випадків свинцевого отруєння малярів:

a) щодо захворюваності - шляхом повідомлення про всі випадки свинцевого отруєння та їхньої перевірки;

b) щодо смертності - способами, затвердженими офіційним статистичним органом кожної країни.

Стаття 8

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ).

Стаття 9

1. Ця Конвенція набирає чинності, як тільки Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці.

2. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстровано в Міжнародному бюро праці.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності стосовно кожного члена Організації від дня реєстрації його документа про ратифікацію в Міжнародному бюро праці.

Стаття 10

Як тільки зареєстровано документи про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає про це всіх членів Міжнародної організації праці. Він також сповіщає їх про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, одержаних ним у подальшому від інших членів Організації.

Стаття 11

Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, погоджується надати чинності положенням статей 1, 2, 3, 4, 5, 6 і 7 не пізніше ніж 1 січня 1924 року та вживати заходів, потрібних для ефективного здійснення їх.

Стаття 12

Кожний член Міжнародної організації праці, що ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується застосовувати її до своїх колоній, володінь та протекторатів відповідно до положень статті 35 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ).

Стаття 13

Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли ця Конвенція початково набрала чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набирає чинності через рік після реєстрація акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

Стаття 14

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 15

Французький та англійський тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 31 серпня 1923 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева