Приєднуйтесь.
Конвенція про видачу судновим кухарям свідоцтв про кваліфікацію N 69
Статус Конвенції див. ( 993_367 )
{ Конвенцію переглянуто Конвенцією ( 993_519 ) від 23.02.2006 }
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Сіетлі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1946 року на свою двадцять восьму сесію,
ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно видачі судновим кухарям свідоцтв про кваліфікацію, що є частиною четвертого пункту порядку денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,
ухвалює цього двадцять сьомого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1946 року про видачу судновим кухарям свідоцтв про кваліфікацію:
1. Ця Конвенція застосовується до всіх державних чи приватних морських суден, зайнятих перевезенням вантажів або пасажирів з комерційною метою і зареєстрованих на території, стосовно якої ця Конвенція набула чинності.
2. Національне законодавство, а за відсутності такого законодавства колективні угоди, укладені між роботодавцями і працівниками, визначають, в яких випадках судна чи категорії суден вважаються морськими відповідно до мети цієї Конвенції.
Відповідно до мети цієї Конвенції "судновим кухарем" вважається особа, обов'язком якої є приготування їжі для членів екіпажу судна.
1. Ніхто не може бути прийнятий на службу за кухаря на борту судна, що підпадає під дію цієї Конвенції, без свідоцтва про кваліфікацію, виданого відповідно до положень нижченаведених статей.
2. Компетентний орган влади може допускати вилучення з положень цієї статті у разі, коли, на його думку, спостерігається нестача кваліфікованих кухарів.
1. Компетентний орган влади вживає заходів щодо організації іспитів і видачі свідоцтв про кваліфікацію.
2. Ніхто не може отримати свідоцтво про кваліфікацію, якщо він:
a) не досяг встановленого компетентним органом влади мінімального віку;
b) не пройшов встановленого компетентним органом влади мінімального строку морської служби;
c) не склав встановленого компетентним органом влади іспиту.
3. Встановлений іспит передбачає практичне випробування, метою якого є перевірка вміння кандидата приготувати їжу; він також передбачає перевірку вміння оцінювати поживність харчових продуктів, складати різноманітні та вміло комбіновані меню, обробляти й зберігати на борту продукти харчування.
4. Іспити і видачу свідоцтв про кваліфікацію можуть проводити безпосередньо компетентний орган влади, або, під його наглядом, затверджена з цією метою кулінарна школа чи будь-який інший заклад.
Положення статті 3 застосовуються не більше ніж три роки від дня настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації судна; однак щодо моряків, які успішно пропрацювали до закінчення вищезгаданого терміну два роки як кухарі, законодавством країни може передбачатись визнання посвідчення про таку роботу, яке є автентичним свідоцтву про кваліфікацію.
Компетентний орган влади може передбачати визнання свідоцтва про кваліфікацію, виданого на інших територіях.
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.
2. Вона набуває чинності через шість місяців після того, як будуть зареєстровані документи про ратифікацію від дев'яти країн з числа таких: Австралія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Греція, Данія, Індія, Італія, Ірландія, Канада, Китай, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Фінляндія, Франція, Чилі, Швеція і Югославія, беручи принаймні п'ять країн, кожна з яких має торговельний флот, тоннажність якого становить не менше ніж один мільйон брутто-реєстрових тонн. Це положення внесено з метою полегшити і прискорити ратифікацію цієї Конвенції членами Організації.
3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через шість місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.
1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.
2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року після закінчення згаданого у попередньому параграфі десятирічного періоду не скористався своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, визначеному в цій статті.
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію і актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.
2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним останнього документа про ратифікацію, потрібного для настання чинності цієї Конвенції, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату, від якої ця Конвенція набуває чинності.
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ) повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.
1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що цілком або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не буде передбачено інше, то:
a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 9, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;
b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.
2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.
Дата набуття чинності: 22 квітня 1953 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева
