Приєднуйтесь.
Конвенція про захист від небезпеки отруєння бензолом N 136
Статус Конвенції див. ( 993_413 )
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 2 червня 1971 року на свою п'ятдесят шосту сесію,
ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо захисту працівників від небезпек, пов'язаних із використанням бензолу, що є шостим пунктом порядку денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,
ухвалює цього двадцять третього дня червня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят першого року нижченаведену Конвенцію, яка називається Конвенцією 1971 року про бензол:
Ця Конвенція застосовується до всіх видів діяльності, під час яких трудівники зазнають дії:
a) ароматичного вуглеводню бензолу (С6Н6), що нижче називається "бензол";
b) продуктів, вміст бензолу в яких перевищує один об'ємний відсоток, котрі нижче називаються "продукти, що містять бензол".
1. Кожного разу, коли є нешкідливі або менш шкідливі продукти-замінники, вони застосовуються замість продуктів, що містять бензол.
2. Параграф 1 цієї статті не застосовується:
b) до використання бензолу в хімічному синтезі;
c) до використання бензолу в моторному пальному;
d) до виконуваних у лабораторіях робіт, пов'язаних із проведенням аналізів та наукових досліджень.
1. Компетентний орган влади в кожній країні може допускати тимчасові вилучення з положення про відсотковий вміст бензолу, викладеного в пункті b) статті 1, та з положень параграфа 1 статті 2 цієї Конвенції за умов і на термін, які визначаються після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями підприємців і працівників, якщо такі є.
2. У такому разі відповідні члени Організації у своїх доповідях про застосування цієї Конвенції, які вони зобов'язані подавати згідно зі статтею 22 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), сповіщають про стан їхнього законодавства й практики у питаннях, котрі є предметом таких вилучень, та про досягнуті ними успіхи на шляху до повного застосування положень Конвенції.
3. Після закінчення трирічного строку з моменту, коли ця Конвенція початково набула чинності, Адміністративна рада Міжнародного бюро праці подає Конференції спеціальну доповідь про застосування параграфів 1 і 2 цієї статті з такими пропозиціями, які вона визнає за доцільні для вжиття подальших заходів у цій галузі.
1. Використання бензолу і продуктів, що містять бензол, забороняється під час деяких робіт, котрі визначаються національним законодавством чи правилами.
2. Ця заборона стосується, як мінімум, використання бензолу та продуктів, що містять бензол, як розчинників чи розріджувачів, за винятком операцій, котрі виконуються в герметизованих пристроях або за допомогою інших так само безпечних методів роботи, коли такі є.
З метою ефективного захисту працівників, які зазнають дії бензолу чи продуктів, що містять бензол, застосовуються технічні заходи запобігання та заходи промислової санітарії.
1. У приміщеннях, де бензол чи продукти, що містять бензол, виробляються, використовуються або з ними виконуються які-небудь операції, треба вживати всіх неодмінних заходів для запобігання виділенню пари бензолу в повітря робочого приміщення.
2. Коли працівники зазнають дії бензолу чи продуктів, що містять бензол, підприємець вживає заходів для того, щоб концентрація бензолу в повітрі робочого приміщення не перевищувала максимальної концентації, котра встановлюється компетентним органом влади на рівні, який не перевищує верхньої межі в 25 часток на мільйон (80 мг/куб.м).
3. Способи визначення концентрації бензолу в повітрі робочих приміщень встановлюються інструкціями компетентного органу влади.
1. Роботи, пов'язані з використанням бензолу чи продуктів, що містять бензол, виконуються, наскільки це можливо, в герметизованих пристроях.
2. Коли немає змоги застосовувати герметизовані пристрої, місця роботи, на яких застосовуються бензол чи продукти, що містять бензол, обладнуються ефективними засобами, котрі забезпечують видалення пари бензолу такою мірою, наскільки це потрібно для охорони здоров'я працівників.
1. Працівники, які можуть мати контакт із рідким бензолом чи з рідкими продуктами, що містять бензол, забезпечуються засобами індивідуального захисту від небезпеки проникання бензолу через шкірний покрив.
2. Працівники, які з особливих причин можуть зазнавати впливу концентрацій бензолу в повітрі робочих приміщень, що перевищують максимальну концентрацію, зазначену в параграфі 2 статті 6 цієї Конвенції, забезпечуються відповідними засобами індивідуального захисту, котрі уберігають від вдихання пари бензолу; тривалість перебування під дією пари бензолу по змозі обмежується.
1. Працівники, які повинні виконувати роботи, пов'язані з дією бензолу чи продуктів, що містять бензол, проходять:
a) ретельний попередній медичний огляд з метою визначення придатності до роботи, до якого входить дослідження крові;
b) наступні періодичні огляди, куди входять біологічні дослідження, зокрема дослідження крові, періодичність яких визначається національним законодавством чи правилами.
2. Компетентний орган влади в кожній країні, після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями підприємців і працівників, якщо такі є, може дозволити вилучення з зобов'язань, передбачених у параграфі 1 цієї статті, відносно окремих категорій працівників.
1. Медичні огляди, передбачені в параграфі 1 статті 9 цієї Конвенції:
a) проводяться під відповідальністю кваліфікованого лікаря, призначеного за погодженням з компетентними органами влади, з допомогою, в разі потреби, компетентних лабораторій;
b) документально підтверджуються належним чином.
2. Ці медичні огляди не можуть спричиняти для працівників яких-небудь витрат.
1. Жінки в період медично встановленої вагітності і матері-годувальниці не можуть бути зайняті на роботах, пов'язаних із дією бензолу чи продуктів, що містять бензол.
2. Підлітки віком молодше 18 років не можуть бути зайняті на роботах, пов'язаних із дією бензолу чи продуктів, що містять бензол; проте ця заборона може не застососуватися до підлітків, котрі проходять навчання або підготовку, якщо вони перебувають під належним технічним і медичним наглядом.
Напис "Бензол" і неодмінні символи небезпеки повинні бути ясно видні на будь-якій тарі, в якій міститься бензол чи продукти, що містять бензол.
Кожний член Організації вживає всіх відповідних заходів для того, щоб будь-який працівник, котрий зазнає дії бензолу чи продуктів, що містять бензол, діставав належний інструктаж про заходи щодо охорони здоров'я та щодо запобігання нещасним випадкам, а також про заходи, яких слід вживати у разі появи симптомів отруєння.
Кожний член Організації, що ратифікує цю Конвенцію:
a) вживає законодавчим порядком чи будь-яким іншим шляхом, що відповідає національній практиці й умовам, потрібних заходів для здійснення положень цієї Конвенції;
b) зазначає відповідно до національної практики особу чи осіб, на яких лежить обов'язок забезпечувати застосування положень цієї Конвенції;
c) зобов'язується покласти на відповідні служби інспекції контроль за застосуванням положень цієї Конвенції або стежити за здійсненням належної інспекції.
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.
2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.
3. Надалі ця Конвенція набуває чинності стосовно кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.
1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного Бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набирає чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.
2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористався своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому у цій статті.
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці оповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.
2. Оповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ) повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.
1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, котра повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:
a) ратифікація яким-небудь членом Організації нової, переглянутої, конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 17, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;
b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.
2. Ця Конвенція лишається в кожному разі чинною за формою та змістом стосовно тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
Англійський та французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.
Дата набуття чинності: 27 липня 1973 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева
