02012D0535 - UA - 23.04.2018 - 003.001

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їх преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex

(До Розділу ІV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею
Глава 4. Санітарні та фітосанітарні заходи)

ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОМІСІЇ
від 26 вересня 2012 року
про надзвичайні заходи для запобігання поширенню в межах Союзу Bursaphelenchus xylophilus (Steiner et Buhrer) Nickle et al. (соснової стовбурової нематоди)

(оприлюднено під номером С(2012) 6543)

(2012/535/ЄС)

(OB L 266 02.10.2012, с. 42)

ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОМІСІЇ
від 26 вересня 2012 року
про надзвичайні заходи для запобігання поширенню в межах Союзу Bursaphelenchus xylophilus (Steiner et Buhrer) Nickle et al. (соснової стовбурової нематоди)

(оприлюднено під номером С(2012) 6543)

(2012/535/ЄС)

Стаття 1
Терміни та означення

Для цілей цього Рішення застосовують такі терміни та означення:

(a) «вразливі рослини» означає рослини (крім плодів та насіння) Abies Mill., Cedrus Trew, Larix Mill., Picea A. Dietr., Pinus L., Pseudotsuga Carr, та Tsuga Carr.;

(b) «вразлива деревина» означає деревину хвойних (Coniferales), яка підпадає під один із таких пунктів:

(i) деревина в розумінні статті 2(2) Директиви 2000/29/ЄС;

(ii) деревина, яка не зберегла свою округлу поверхню;

(iii) деревина у формі вуликів та штучних гніздівель.

Вразлива деревина не означає розпиляну деревину та колоди Taxus L. та Thuja L., а також деревину, яка пройшла обробку з усунення ризику ураження ССН;

(c) «вразлива кора» означає кору хвойних (Coniferales);

(d) «місце виробництва» означає будь-яке приміщення, що функціонує як єдиний виробничий об'єкт. Цей термін може охоплювати виробничі об'єкти, управління якими відбувається окремо в фітосанітарних цілях;

(e) «вектор» означає жуків, які належать до роду Monochamus Megerle, Dejean, 1821;

(f) «льотний сезон вектора» означає період з 01 квітня до 31 жовтня, окрім випадків наявності науково-технічного обґрунтування іншої тривалості льотного сезону вектора, з урахуванням межі безпеки, що становить чотири додаткові тижні на початку та в кінці очікуваного льотного сезону;

(g) «дерев'яний пакувальний матеріал» означає деревину або вироби з деревини, які використовують для підтримання, захисту або перенесення товару, у формі пакувальних ящиків, коробок, кліток, бочок та подібної тари, піддонів, ящикових піддонів та інших завантажувальних щитів, обичайок для піддонів та підстилок під вантаж, незалежно від того, чи їх на цей момент використовують для перевезення об'єктів. Перероблений дерев'яний матеріал, вироблений шляхом склеювання, нагрівання або тиску або шляхом поєднання вказаних методів, та пакувальний матеріал, що повністю складається з деревини товщиною 6 мм або менше, виключають;

(h) «рослина, вражена пожежею чи бурею» означає будь-яку вразливу рослину, пошкодження якої внаслідок пожежі чи бурі дозволяють кладку яєць вектором.

Стаття 2
Обстеження в зонах, де не зафіксовано появу ССН

1. Щорічно держави-члени проводять обстеження на виявлення присутності Bursaphelenchus xylophilus (Steiner et Buhrer) Nickle et al. (соснової стовбурової нематоди), далі - «ССН», на вразливих рослинах, вразливій деревині та корі та на векторах, та визначають, чи є докази присутності ССН на їхній території в зонах, де раніше не було зафіксовано появи ССН.

Такі обстеження полягають у відборі та лабораторних дослідженнях зразків вразливих рослин, вразливої деревини та кори й векторів. Кількість зразків визначають відповідно до раціональних науково-технічних принципів.

2. Держави-члени надають Комісії опис обстежень, зазначених у параграфі 1, із визначенням кількості об'єктів обстеження, зон, у яких буде проведено обстеження, та кількості зразків, які підлягатимуть щорічним лабораторним дослідженням. Опис містить науково-технічні принципи, на яких базуються такі обстеження.

Опис надають Комісії до 01 березня року проведення обстежень.

3. Держава-член надає Комісії та іншим державам-членам результати зазначених у параграфі 1 обстежень до 01 березня наступного року після року проведення обстежень.

Стаття 3
Лабораторне дослідження

Лабораторне дослідження на присутність ССН на вразливих рослинах, вразливій деревині й корі та векторах проводять відповідно до діагностичного протоколу для Bursaphelenchus xylophilus, передбаченого в Стандарті ЄСОЗР РМ7/4(2) (-1). Методи вказаного стандарту можуть бути доповнені або замінені науково затвердженими молекулярними методами діагностики, у яких підтверджені принаймні чутливість та надійність, що дорівнюють чутливості та надійності, визначеним у стандарті ЄСОЗР.

Стаття 4
Плани реагування на надзвичайні ситуації

1. До 31 грудня 2013 року кожна держава-член встановлює план із визначенням заходів, яких необхідно вжити на її території відповідно до статей 5-16 у разі підтвердження присутності або підозри присутності ССН, далі - «план реагування на надзвичайні ситуації».

2. План реагування на надзвичайні ситуації повинен містити таку інформацію:

(a) окрему секцію, що містить стислу інформацію щодо оцінювання ризику ССН для відповідної держави-члена, включно з довідковою інформацією про біологічні характеристики ССН. очікувані симптоми та вражених господарів, а також методи виявлення, основні шляхи проникнення та подальшого поширення, включно з рекомендаціями щодо зменшення ризику проникнення, осадження та поширення;

(b) у разі офіційного підтвердження або підозри присутності ССН - ролі й відповідальність органів, залучених до виконання плану, а також систему підпорядкування й процедури для координації відповідних дій відповідальних офіційних органів, інших органів публічної влади, залучених делегованих органів або фізичних осіб, лабораторій та операторів;

(c) умови доступу відповідальних офіційних органів до приміщення оператора та інших осіб;

(d) умови доступу відповідальних офіційних органів, у відповідних випадках, до лабораторій, обладнання, персоналу, зовнішніх експертних знань та ресурсів, необхідних для швидкого та дієвого викорінення або, у відповідних випадках, ізоляції (локалізації) ССН;

(e) вжиття заходів щодо надання Комісії, іншим державам-членам, відповідним операторам та громадськості інформації щодо присутності відповідної ССН і заходів із боротьби з ССН у разі офіційного підтвердження або підозри її присутності;

(f) механізми фіксації даних про присутність ССН;

(g) протоколи з описом методів візуальних перевірок, відбору зразків і лабораторних досліджень;

(h) процедури та відповідальні особи за механізм координації з сусідніми державами-членами та. якщо застосовно, з сусідніми третіми країнами.

Вміст плану реагування на надзвичайні ситуації повинен враховувати ризик, який становить зазначений організм у відповідній державі-члені.

3. Держави-члени повинні передбачити оцінювання й перегляд їхніх планів реагування на надзвичайні ситуації.

4. На запит Комісії держави-члени повинні надавати їй свої плани реагування на надзвичайні ситуації.

Стаття 5
Демарковані території

1. Якщо результати щорічного обстеження, передбаченого в статті 2(1), вказують на присутність ССН на вразливій рослині в частині території держави-члена, де раніше не було зафіксовано її присутності, або за умови наявності інших доказів такої присутності, така держава-член невідкладно демаркує територію відповідно до параграфа 2. далі - «демаркована територія».

Якщо виявлено присутність ССН у векторі або у вантажі вразливої деревини, вразливої кори або в дерев'яному пакувальному матеріалі, відповідна держава-член проводить розслідування поруч із місцем виявлення вектора або з місцем перебування вразливої деревини, вразливої кори або дерев’яного пакувального матеріалу на момент виявлення. Якщо результати такого розслідування вказують на присутність ССН на вразливій рослині, застосовують також підпараграф 1.

2. Демаркована територія складається із зони, де було виявлено присутність ССН, далі - «заражена зона», та з зони, прилеглої до зараженої зони, далі - «буферна зона». Ширина буферної зони повинна становити принаймні 20 км.

У випадку застосування заходів із викорінення згідно зі статтею 6 відповідна держава-член може ухвалити рішення зменшити ширину буферної зони не менше ніж до 6 км за умови, що таке зменшення не поставить під загрозу викорінення.

3. У разі виявлення присутності ССН у буферній зоні необхідно невідкладно встановити нову демарковану територію відповідно до параграфа 1 з урахуванням такого виявленого факту.

Натомість, до наявної демаркованої території можуть бути внесені зміни для врахування такого виявленого факту, якщо така зона підлягає заходам із викорінення відповідно до статті 6.

Про будь-який доказ присутності ССН у буферній зоні необхідно невідкладно інформувати Комісію та інші держави-члени.

4. У разі виявлення присутності ССН на території держави-члена та розширення демаркованої території на територію однієї або більше держав-членів, така інша держава-член або держави-члени відповідно до параграфа 1 встановлюють демарковану територію або демарковані території, які доповнюють буферну зону буферною зоною або буферними зонами, ширина яких відповідає ширині буферної зони в державі-члені, в якій було виявлено присутність ССН.

5. Держави-члени повідомляють про демарковані території на своїй території Комісію та інші держави-члени протягом одного місяця з дати виявлення присутності ССН у відповідній зоні.

Таке повідомлення повинне містити опис демаркованих територій, їх розташування та назви адміністративних установ, яких стосується демаркування. з мапою, на якій вказано розташування кожної демаркованої території, зараженої зони та буферної зони.

Держави-члени повинні повідомляти про зміни щодо демаркованих територій на своїй території Комісію та інші держави-члени протягом одного місяця з моменту зміни.

6. Якщо щорічні обстеження вразливих рослин та вектора, як визначено в пункті 6 додатка І, показують, що присутності ССН не було виявлено на відповідній демаркованій території протягом попередніх чотирьох років, відповідна держава-член може ухвалити рішення про те, що така територія більше не є демаркованою. У ситуації, зазначеній у пункті 5 додатка І, держава-член може вирішити, що територія більше не є демаркованою, у разі підтвердження відсутності ССН шляхом відбору зразків та тестування, вказаних у пункті 7 зазначеного додатка.

Така держава-член протягом одного місяця інформує Комісію та інші держави-члени про таке рішення.

7. Комісія укладає перелік демаркованих територій та надає такий перелік державам-членам.

Такий перелік оновлюють із урахуванням повідомлень, отриманих Комісією відповідно до параграфів 5 та 6.

Стаття 6
Викорінення

1. Як визначено в додатку І, держави-члени вживають заходів із викорінення ССН, виявленої на демаркованих територіях на їхній території.

ССН вважають викоріненою, якщо щорічні обстеження вразливих рослин та вектора, визначені в пункті 6 додатка І, показують, що протягом попередніх чотирьох років на демаркованій території шляхом відбору зразків та тестування, зазначених у третьому підпараграфі пункту 7 додатка І, не було виявлено жодної ССН.

2. Держави-члени забезпечують вжиття зазначених у параграфі 1 заходів технічно кваліфікованим персоналом відповідальних офіційних органів або іншими технічно кваліфікованими особами, які діють під наглядом відповідальних офіційних органів.

Стаття 7
Ізоляція (локалізація)

1. Якщо щорічні обстеження вразливих рослин та вектора, як визначено в пункті 6 додатка І, вказують на присутність ССН на демаркованій території протягом принаймні чотирьох років поспіль, а досвід показує, що в такій ситуації неможливо викорінити ССН, відповідна держава-член може натомість ухвалити рішення стримувати поширення ССН у межах такої зони.

Однак відповідні держави-члени можуть до закінчення такого періоду ухвалити рішення про стримування поширення ССН замість її викорінення, якщо діаметр зараженої зони перевищує 20 км, є доказ присутності ССН в усій зараженій зоні, а досвід показує, що в такій ситуації неможливо викорінити ССН у межах такої зони.

Заходів з ізоляції (локалізації) вживають відповідно до положень, визначених у додатку II.

2. Якщо держава-член вирішує застосовувати інструменти з ізоляції (локалізації) замість інструментів із викорінення відповідно до параграфа 1, така держава-член повідомляє про таке рішення Комісію із зазначенням причин.

У випадку застосування другого підпараграфа параграфа 1, Комісія проводить розслідування в такій державі-члені для перевірки виконання умов, передбачених у зазначеному підпараграфі.

3. Демарковані території, що підлягають заходам з ізоляції (локалізації) відповідно до параграфа 1, позначають як такі в списку, зазначеному в статті 5(7). Держава-член може застосовувати інструменти з ізоляції (локалізації) лише на демаркованих територіях, які позначені в такому списку як такі, що підлягають ізоляції (локалізації) ССН.

4. Держави-члени забезпечують вжиття зазначених у параграфі 1 заходів технічно кваліфікованим персоналом відповідальних офіційних органів або іншими технічно кваліфікованими особами, які діють під наглядом відповідальних офіційних органів.

Стаття 8
Інформування операторів та громадськості

У разі застосування інструментів із викорінення відповідно до статті 6 або інструментів з ізоляції (локалізації) відповідно до статті 7 відповідні держави-члени повинні передбачити інструменти з інформування відповідних операторів та громадськості.

Стаття 9
Повідомлення про національні заходи

1. Держави-члени, протягом одного місяця з дати повідомлення, передбаченого в першому підпараграфі статті 16(1) Директиви 2000/29/ЄС, про появу ССН на частині своєї території, де раніше не було зафіксовано її присутності, повідомляють Комісію та інші держави-члени про заходи, яких вони вжили та яких вони вирішили вжити для викорінення ССН відповідно до статті 6.

2. Якщо держава-член вживає заходів із викорінення ССН відповідно до статті 6, повідомлення про заходи, зазначене в параграфі 1, повинне містити заходи щодо вирубування, відбору зразків, тестування, видалення та утилізації вразливих рослин, як визначено в пунктах 2, 3, 4, 5, 7, 8 та 9 додатка І, планування та організацію обстежень, включно з кількістю інспектувань, зразків, які буде відібрано, та лабораторних досліджень, які буде проведено, як визначено в пункті 6 додатка І.

Якщо держава-член вживає заходів з ізоляції (локалізації) ССН відповідно до статті 7, повідомлення про заходи, зазначене в параграфі 1, повинне містити заходи щодо вирубування, відбору зразків, тестування та утилізації вразливих рослин, планування та організацію обстежень, включно з кількістю інспектувань, зразків, які буде відібрано, та лабораторних досліджень, які буде проведено, як визначено в пунктах 2 та 3 додатка II.

Таке повідомлення про заходи повинне також містити опис заходів з інформування відповідних операторів та громадськості відповідно до статті 8 та опис перевірок, які буде проведено відповідно до статті 11(1).

3. До 30 квітня кожного року держави-члени надають Комісії та іншим державам-членам звіт про результати заходів, вжитих відповідно до статей 6 та 7 в період між 01 квітня попереднього року та 31 березня року надання звіту.

Такий звіт повинен містити всі наведені нижче елементи:

(a) кількість випадків виявлення присутності ССН та їх розташування, включно з мапами, визначеними відповідно для зараженої зони та для буферної зони;

(b) кількість ідентифікованих мертвих рослин, рослин із незадовільним станом здоров'я або рослин, вражених пожежею чи бурею, із зазначенням кількості рослин, повністю знищених лісовими пожежами чи бурею;

(c) кількість мертвих рослин, рослин із незадовільним станом здоров'я або рослин, вражених пожежею чи бурею, з яких було відібрано зразки;

(d) кількість зразків, відібраних із мертвих рослин, рослин із незадовільним станом здоров'я або рослин, вражених пожежею чи бурею, та протестованих на присутність ССН;

(e) кількість зразків, у яких виявили ССН;

(f) кількість викорінених мертвих рослин, рослин із незадовільним станом здоров’я або рослин, вражених пожежею чи бурею, із зазначенням кількості рослин, ідентифікованих перед початком відповідного періоду;

(g) кількість та розташування пасток, період моніторингу, а також кількість векторів, що потрапили в пастку, з урахуванням виду, кількість векторів, проаналізованих на присутність ССН, кількість зразків, проаналізованих на присутність ССН у буферній та зараженій зонах відповідно, включно з кількістю зразків, у яких було виявлено ССН, якщо такі є.

Держави-члени збирають інформацію, зазначену в пунктах (b) та (f) протягом вказаних нижче періодів: з 01 січня до 31 березня, з 01 квітня до 31 жовтня та з 01 листопада до 31 грудня попереднього року та з 01 січня до 31 березня року надання звіту.

Під час надання такої інформації держави-члени вказують відповідний період збору інформації.

4. До 01 березня кожного року після року повідомлення, зазначеного в параграфі 1, держави-члени повідомляють Комісію та інші держави-члени про заходи, яких вони вирішили вживати протягом такого року для викорінення ССН відповідно до статті 6.

5. Якщо держава-член вирішує утримувати ССН у межах демаркованої території відповідно до статті 7(1), вона негайно надає Комісії та іншим державам-членам відповідним чином переглянуту версію повідомлення про заходи, зазначеного в параграфі 1.

Повідомлення про заходи може охоплювати період до п'яти років у випадку демаркованої території, яка підлягає заходам з ізоляції (локалізації) відповідно до статті 7. Якщо повідомлення охоплює період більше одного року, відповідні держави-члени надають Комісії та іншим державам-членам переглянуту версію такого повідомлення про заходи до 31 жовтня року припинення його дії.

У разі ухвалення вагомих змін до заходів з ізоляції (локалізації), таке повідомлення про заходи переглядають та невідкладно надають Комісії та іншим державам-членам.

Стаття 10
Переміщення вразливих рослин та вразливої деревини та кори в межах Союзу

1. Вразливі рослини та вразливу деревину й кору переміщують із демаркованих територій на території, які не є демаркованими, а також із заражених зон в буферні зони лише в разі виконання умов, визначених у секції 1 додатка III.

2. Вразливі рослини та вразливу деревину й кору переміщують у межах заражених зон, які підлягають заходам із викорінення, лише в разі виконання умов, визначених у секції 2 додатка III.

3. Держави-члени можуть обмежити переміщення вразливих рослин та вразливої деревини та кори в межах заражених зон, що підлягають заходам з ізоляції (локалізації).

Стаття 11
Перевірки стосовно переміщень із демаркованих територій на території, що не є демаркованими, та із заражених зон в буферні зони

1. Держави-члени проводять часті вибіркові перевірки стосовно переміщень вразливих рослин та вразливої деревини й кори з демаркованих територій, розташованих на їхній території, на території, що не є демаркованими, та із заражених зон, розташованих на їхній території, у буферні зони.

Під час визначення місця проведення перевірок в конкретному випадку держави-члени повинні ухвалювати рішення на основі ризику присутності на рослинах або деревині та корі живих ССН, з урахуванням походження вантажів, рівня вразливості відповідних рослин, деревини та кори та з дотриманням відповідальним за переміщення оператором вимог цього Рішення та Рішення 2006/133/ЄС

Перевірки вразливих рослин та вразливої деревини та кори проводять у таких місцях:

(а) у пунктах, де їх переміщують від заражених зон у буферні зони;

(b) у пунктах, де їх переміщують із буферних зон на недемарковані території;

(c) у місці їх призначення в буферній зоні; та

(d) у місці їх походження в зараженій зоні, такому як лісопильня, звідки їх переміщують із зараженої зони.

Держави-члени можуть ухвалити рішення про проведення додаткових перевірок у місцях, інших ніж зазначені в пунктах (a)-(d).

Такі перевірки охоплюють перевірку документів на відповідність вимогам, встановленим у секції 1 додатка III, перевірку тотожності та, у разі невідповідності або підозри про невідповідність таким вимогам - перевірку здоров’я рослини, що включає тестування на присутність ССН.

2. Держави-члени проводять вибіркові перевірки щодо переміщень вразливих рослин та вразливої деревини й кори з демаркованих територій, розташованих за межами їхньої території, на території на їхній території, що не є демаркованими.

Такі перевірки охоплюють перевірку документів на відповідність вимогам, встановленим у секції 1 додатка III, перевірку тотожності та перевірку здоров’я рослини, що включає тестування на присутність ССН.

3. До 30 квітня кожного року держави-члени повідомляють іншим державам-членам та Комісії час проведення та результати зазначених у параграфах 1 та 2 перевірок, проведених протягом попереднього року.

Якщо такі перевірки вказують на присутність ССН на вразливих рослинах або вразливій деревині або корі, держава-член негайно інформує Комісію та інші держави-члени про таке виявлення присутності.

Стаття 12
Заходи у разі невідповідності статті 10

Якщо зазначені в статті 11 перевірки показують невідповідність секції 1 або 2 додатка III, держава-член, яка провела такі перевірки, повинна піддати невідповідний матеріал одному з наведених нижче заходів:

(a) знищення;

(b) переміщення під офіційним наглядом до об'єкта з оброблення, який отримав спеціальний дозвіл на здійснення такої діяльності, де його піддають тепловому обробленню для досягнення мінімальної температури 56 °С на всій вразливій деревині та корі протягом принаймні 30 хвилин для забезпечення таким чином відсутності на ній живих ССН та живих векторів;

(c) якщо невідповідний матеріал включає дерев'яний пакувальний матеріал, який на цей момент використовують під час перевезення об’єктів, та без обмеження додатка III - повернення під офіційним наглядом до місця відправлення або до місця розташування поблизу місця утримання для повторного пакування таких об’єктів та знищення такого дерев’яного пакувального матеріалу з уникненням будь-якого ризику поширення ССН.

Стаття 13
Надання дозволу об’єктам із оброблення

1. Держави-члени, на території яких є демаркована територія, надають дозвіл належним чином обладнаним об’єктам із оброблення виконувати одне або більше таких завдань, як визначено в додатку III:

(a) оброблення вразливої деревини та кори, як визначено в пункті 2(a) секції 1 зазначеного параграфа та пункті (с) першого підпараграфа пункту 2 секції 2 зазначеного додатка;

(b) видача паспортів рослини, зазначених у Директиві Комісії 92/105/ЄЕС (-2), для вразливої деревини та кори, обробленої відповідним об'єктом із оброблення згідно з пунктом (а) цього параграфа, як визначено в пункті 2(b) секції 1 додатка III та пункті (b) другого підпараграфа пункту 2 секції 2 вказаного додатка;

(c) оброблення дерев'яного пакувального матеріалу, як визначено в пункті 3(a) секції 1 вказаного додатка та пункту 3 секції 2 вказаного додатка; та

(d) відповідно до додатка II до Міжнародного стандарту для фітосанітарних заходів ФАО № 15, як визначено в пунктах 2(b) та 3(b) секції 1 додатка III та в пункті 3 секції 2 вказаного додатка, маркування вуликів, штучних гніздівель та дерев'яного пакувального матеріалу, оброблених відповідним об'єктом із оброблення відповідно до пунктів (а) та (с) відповідно.

Такі об’єкти далі - «уповноважені об'єкти з оброблення».

2. Уповноважені об'єкти з оброблення забезпечують простежуваність оброблених вразливих деревини, кори та дерев’яного пакувального матеріалу.

Стаття 14
Дозвіл на маркування

1. Держави-члени, території яких містять демарковану територію, надають дозвіл належним чином обладнаним виробникам дерев'яного пакувального матеріалу, вуликів та штучних гніздівель маркувати, відповідно до додатка II до Міжнародного стандарту для фітосанітарних заходів ФАО № 15, дерев'яний пакувальний матеріал, вулики та штучні гніздівлі, які вони збирають з деревини, обробленої уповноваженим об'єктом із оброблення, та які мають паспорт рослини, зазначений у Директиві 92/105/ ЄЕС.

Такі виробники далі - «уповноважені виробники дерев'яного пакувального матеріалу».

2. Уповноважені виробники дерев'яного пакувального матеріалу повинні використовувати для виробництва дерев'яного пакувального матеріалу деревину лише з об'єктів з оброблення, спеціально дозволену для цієї цілі та до якої додано паспорт рослини, зазначений у Директиві 92/105/ЄЕС, та забезпечують простежуваність з цією метою такої деревини до таких об'єктів з оброблення.

Стаття 15
Нагляд за уповноваженими об’єктами з оброблення та уповноваженими виробниками дерев’яного пакувального матеріалу

Держави-члени проводять нагляд за уповноваженими об'єктами з оброблення та уповноваженими виробниками дерев'яного пакувального матеріалу для забезпечення правильного виконання ними своїх завдань, як визначено в наданому їм дозволі.

Держави-члени забезпечують проведення такого нагляду технічно кваліфікованим персоналом відповідальних офіційних органів або іншими технічно кваліфікованими особами, які діють під наглядом відповідальних офіційних органів.

Стаття 16
Відкликання дозволів, наданих уповноваженим об’єктам з оброблення та уповноваженим виробникам дерев’яного пакувального матеріалу

1. Якщо держава-член, яка надала дозвіл, дізнається про присутність ССН на вразливій деревині, корі або дерев’яному пакувальному матеріалі, які обробляє уповноважений об’єкт із оброблення, вона негайно відкликає такий дозвіл.

Якщо держава-член, яка надала дозвіл, дізнається про присутність ССН на вразливій деревині, корі або дерев'яному пакувальному матеріалі, маркованому уповноваженим виробником дерев’яного пакувального матеріалу, вона негайно відкликає такий дозвіл.

2. Без обмеження параграфа 1, якщо держава-член, яка надала дозвіл, дізнається, що уповноважений об'єкт із оброблення або уповноважений виробник дерев’яного пакувального матеріалу не виконує належним чином своїх завдань, як визначено в наданому йому дозволі, вона вживає необхідних заходів для забезпечення дотримання положень статей 13 та 14.

Стаття 17
Перелік уповноважених об’єктів із оброблення та уповноважених виробників дерев’яного пакувального матеріалу

1. Держави-члени повідомляють Комісію про випадки, коли вони надають дозвіл об’єкту з оброблення відповідно до статті 13 або виробнику дерев'яного пакувального матеріалу відповідно до статті 14 та коли вони відкликають такий дозвіл.

2. Комісія укладає перелік уповноважених об'єктів з оброблення та уповноважених виробників дерев'яного пакувального матеріалу та передає цей перелік державам-членам. У частині А такого списку визначають уповноважені об’єкти з оброблення. У частині В такого списку визначають уповноважених виробників дерев'яного пакувального матеріалу. Такий список оновлюють на основі інформації, отриманої від держав-членів.

Стаття 18
Скасування

Рішення 2006/133/ЄС скасовано.

Стаття 19
Перегляд

Це Рішення необхідно переглянути не пізніше 31 липня 2015 року.

Стаття 20
Дата застосування

Друге речення пункту 2(a) секції 1 додатка III та друге речення пункту 2(c) секції 2 вказаного додатка застосовують із 01 січня 2013 року.

Стаття 21
Адресати

Це Рішення адресовано державам-членам.

ДОДАТОК I
Заходи з викорінення, передбачені в статті 6

1. Відповідно до положень статті 6 держави-члени вживають заходів на демаркованих територіях для викорінення ССН. як визначено в пунктах 2-10.

Держави-члени включають детальний опис таких заходів до повідомлення, передбаченого в статті 9(1).

2. Під час встановлення демаркованої території відповідні держави-члени негайно створюють на такій території зону з мінімальним радіусом 500 м навколо кожної вразливої рослини, на якій було виявлено присутність ССН, далі - «зона вирубки». Необхідно визначити фактичний радіус такої зони для кожної вразливої рослини, на якій було виявлено присутність ССН, на основі ризику перенесення ССН вектором на відстань, більшу ніж 500 м від вразливої рослини.

У зоні вирубки всі вразливі рослини вирубують, видаляють та утилізують. Вирубування та знищення таких рослин здійснюють рухаючись із зовнішньої межі зони до її центру. Необхідно вжити всіх необхідних запобіжних заходів для уникнення поширення ССН та її вектора під час вирубки.

Після вирубки необхідно відібрати зразки всіх мертвих рослин або рослин із незадовільним станом здоров'я та рослин, які виглядають здоровими, в кількості, визначеній на основі ризику поширення ССН в конкретному випадку. Зразки відбирають з різних частин рослини, у тому числі з крони, та зокрема з тих частин, де видимі ознаки діяльності комах-векторів. Зразки також відбирають зі зрубаних стовбурів, порубкових решток та природного сміття, які мають ознаки діяльності комах-векторів та які розташовані в частинах демаркованих територій, де не очікується поява симптомів в'янення вразливих рослин, або де поява таких симптомів очікується на пізнішому етапі. Такі зразки тестують на присутність ССН.

3. Якщо держава-член доходить висновку, що створення 500-метрового радіуса зони вирубки, зазначене в пункті 2, має неприйнятний соціальний або екологічний вплив, мінімальний радіус зони вирубки може бути зменшено до 100 метрів навколо кожної вразливої рослини, на якій було виявлено присутність ССН.

У виняткових випадках конкретних окремих рослин, розташованих у межах зони вирубки, якщо держава-член доходить висновку про недоцільність вирубування таких рослин, лише стосовно таких рослин може бути вжитий альтернативний захід із викорінення, що забезпечує такий самий рівень захисту від поширення ССН. Про причину такого висновку та опис такого заходу повідомляють Комісії в повідомленні, зазначеному в статті 9(1).

4. У разі застосування пункту 3 кожну вразливу рослину, на яку не поширюється рішення про вирубку та яка розташована на відстані 100-500 м від вразливих рослин, необхідно інспектувати на ознаки або симптоми присутності ССН до, під час та після льотного сезону векторів.

У разі присутності таких ознак або симптомів необхідно відібрати зразок такої рослини та протестувати його на присутність ССН. Відбір зразків таких вразливих рослин проводять на різних частинах рослини, включно з кроною. Під час льотного сезону відповідні держави-члени проводять інтенсивні обстеження векторів шляхом відбору зразків та тестування таких векторів на присутність ССН.

Такі заходи застосовні до моменту завершення викорінення, передбаченого в статті 6(1) або до моменту схвалення заходів з ізоляції (локалізації), передбачених у статті 7(1).

5. Якщо держава-член має докази, що вектор не був присутній у відповідній зоні протягом останніх 3 років, отримані в результаті обстежень, проведених для виявлення присутності вектора відповідно до Міжнародного стандарту для фітосанітарних заходів ФАО № 4 (-3) та з урахуванням здатності векторів до розповсюдження, мінімальний радіус зони вирубки повинен становити 100 м навколо кожної вразливої рослини, на якій було виявлено присутність ССН.

Такий доказ включають до повідомлення, передбаченого в статті 9(1).

6. Під час льотного сезону вектора та поза ним держави-члени проводять інтенсивні обстеження вразливих рослин на демаркованих територіях шляхом інспектування, відбору зразків та тестування таких рослин та вектора на присутність ССН. Вони також проводять обстеження вектора ССН під час його льотного сезону. Під час таких обстежень особливу увагу необхідно приділяти вразливим рослинам, які є мертвими, з ослабленим станом здоров'я або вражені пожежею чи бурею. Відбір зразків таких вразливих рослин проводять з різних частин кожної рослини, включно з кроною. Такі обстеження також проводять щодо зрубаних стовбурів, порубкових решток, природного сміття, які мають ознаки діяльності комах-векторів та які розташовані в частинах демаркованих територій, де не очікується поява симптомів в'янення вразливих рослин, або де очікується затримка появи таких симптомів. Інтенсивність обстежень у межах радіуса 3 000 м навколо кожної вразливої рослини, на якій було виявлено присутність ССН, повинна принаймні в чотири рази перевищувати інтенсивність обстежень на відстані 3000 м від такої рослини до зовнішньої межі буферної зони.

7. На всій демаркованій території держави-члени ідентифікують та вирубують усі вразливі рослини, на яких було виявлено присутність ССН, а також мертві рослини, рослини з незадовільним станом здоров’я або рослини, вражені пожежею чи бурею. Вони видаляють та утилізують зрубані рослини та порубкові рештки, вживаючи всіх необхідних заходів із запобігання поширенню ССН та її вектора до кінця вирубки. Вони повинні дотримуватися таких вимог:

(a) вразливі рослини, ідентифіковані поза льотним сезоном вектора, необхідно до наступного льотного сезону зрубати та або знищити на місці, або видалити їх та обробити їх деревину та кору, як визначено в пункті 2(a) секції 1 додатка III, або переробити, як визначено в пункті 2(b) секції 2 додатка III;

(b) вразливі рослини, ідентифіковані під час льотного сезону вектора, необхідно негайно зрубати та або знищити на місці, або видалити їх та обробити їх деревину та кору, як визначено в пункті 2(a) секції 1 додатка III, або переробити, як визначено в пункті 2(b) секції 2 додатка III.

На зрубаних вразливих рослинах, на яких ще не виявили присутності ССН, необхідно відібрати зразки та протестувати їх на присутність ССН відповідно до схеми відбору зразків, яка здатна підтвердити з 99 %-ю надійністю, що рівень присутності ССН на таких вразливих рослинах нижчий 0,1 %.

Однак у разі застосування пункту 5 держави-члени можуть ухвалити рішення здійснити відбір зразків та тестування вразливих рослин, як зазначено в першому підпараграфі, на присутність ССН без їх вирубування відповідно до схеми відбору зразків, яка здатна підтвердити з 99 %-ю надійністю, що рівень присутності ССН на таких вразливих рослинах нижчий 0,1 %. Перше речення не застосовують до вразливих рослин, на яких було виявлено присутність ССН.

8. Стосовно вразливої деревини, ідентифікованої на демаркованій території під час льотного сезону вектора, як зазначено в пункті 7(b), держави-члени очищають колоди вирубаних вразливих рослин від кори або обробляють такі колоди інсектицидом, який, як відомо, ефективний в боротьбі з вектором, або покривають такі колоди москітною сіткою, змоченою в такому інсектициді, одразу після зрубування. Після очищення, обробки або покривання вразливу деревину під офіційним наглядом негайно переміщують до місця зберігання або до уповноваженого об'єкта з оброблення. У місці зберігання або на уповноваженому об'єкті з оброблення деревину, яка не була очищена від кори, ще раз негайно оброблюють інсектицидом, який, як відомо, ефективний в боротьбі з вектором, або покривають москітною сіткою, змоченою в такому інсектициді.

Якщо держава-член доходить висновку, що очищення від кори, обробка інсектицидом, який, як відомо, ефективний у боротьбі з вектором, та покривання москітною сіткою, змоченою в такому інсектициді, не є доцільним, деревину, яка не була очищена від кори, необхідно негайно знищити на місці.

Відходи деревини, отримані під час вирубування вразливих рослин та залишені на місці, та не очищену від кори деревину, яку знищують на місці, необхідно подрібнити на тріски товщиною не більше 3 см та шириною не більше 3 см.

8a. Як відступ від пункту 7(b). якщо держава-член доходить висновку, що вирубування та видалення вразливих рослин, вражених пожежею чи бурею, під час льотного сезону вектора є недоцільним, відповідна держава-член може вирішити продовжити вирубування та видалення таких рослин перед початком наступного льотного сезону.

Без обмеження пункту 6, відповідна держава-член під час льотного сезону проводить інтенсивні обстеження в зоні, ураженій пожежею або бурею, шляхом відбору зразків та тестування таких векторів на присутність ССН та, у разі підтвердження такої присутності, проводить обстеження вразливих рослин, розташованих на довколишніх територіях, шляхом інспектування, відбору зразків та тестування таких рослин, які показують ознаки або симптоми присутності ССН або її векторів.

9. Держави-члени видаляють та утилізують усі вразливі рослини, вирощені в місцях виробництва розсадних рослин, де було виявлено присутність ССН від початку останнього повного циклу росту, вживаючи всіх необхідних заходів із запобігання поширенню ССН та її вектора під час таких дій.

9a. Держави-члени ідентифікують вирубані вразливі рослини, які не підпадають під дію пунктів 7, 8 та 9, в усій буферній зоні. Вони видаляють такі рослини та їх порубкові рештки, вживаючи всіх необхідних заходів із запобігання їх дії як приманок для ССН та її вектора.

10. Держави-члени повинні розробити протокол гігієни для всіх транспортних засобів, які перевозять лісогосподарські продукти, та техніки для переробки лісогосподарських продуктів для забезпечення неможливості поширення ССН цими транспортними засобами та технікою.

ДОДАТОК II
Заходи з ізоляції (локалізації), передбачені в статті 7

1. Держави-члени відповідно до статті 7 вживають на демаркованих територіях із буферною зоною шириною принаймні 20 км заходів зі стримування поширення ССН, як визначено в пунктах 2 та 3.

Держави-члени включають детальний опис таких заходів до повідомлення, передбаченого в статті 9(1).

2. Держави-члени проводять щорічні обстеження вразливих рослин та векторів у заражених зонах шляхом інспектування, відбору зразків та тестування таких рослин та вектора на присутність ССН. Під час таких обстежень особливу увагу необхідно приділяти вразливим рослинам, які є мертвими, з ослабленим станом здоров'я або вражені пожежею чи бурею. Вони повинні зосереджуватися на частинах зараженої зони, прилеглих до буферної зони, з метою збереження таких зон. Держави-члени вирубують усі вразливі рослини, на яких було виявлено присутність ССН, видаляють та утилізують такі рослини та їх порубкові рештки, вживаючи всіх необхідних запобіжних заходів для уникнення поширення ССН та її векторів.

3. Держави-члени вживають таких заходів у буферних зонах:

(a) під час льотного сезону вектора та поза ним держави-члени проводять інтенсивні обстеження вразливих рослин у буферних зонах шляхом інспектування, відбору зразків та тестування таких рослин та вектора на присутність ССН. Вони також проводять обстеження вектора ССН під час його льотного сезону. Під час таких обстежень особливу увагу необхідно приділяти вразливим рослинам, які є мертвими, з незадовільним станом здоров'я або вражені пожежею чи бурею, та векторам, які перебувають у зонах, де є ймовірність присутності ССН або де може очікуватися прояв симптомів із затримкою. Відбір зразків вразливих рослин проводять на різних частинах кожної рослини, включно з кроною. Такі обстеження також проводять щодо зрубаних стовбурів, порубкових решток, природного сміття, які мають ознаки діяльності комах-векторів та які розташовані в частинах демаркованих територій, де не очікується поява симптомів в’янення вразливих рослин.

(b) у всіх відповідних буферних зонах держави-члени ідентифікують та вирубують усі вразливі рослини, які є мертвими, з незадовільним станом здоров’я або вражені пожежею чи бурею. Вони видаляють та утилізують зрубані рослини та порубкові рештки, вживаючи всіх необхідних заходів із запобігання поширенню ССН та її вектора до, під час вирубки та після утилізації зрубаних рослин та порубкових решток, відповідно до таких умов.

(i) Вразливі рослини, ідентифіковані поза льотним сезоном вектора, необхідно до наступного льотного сезону вирубати та знищити на місці, перемістити під офіційним контролем до зараженої зони або видалити. В останньому випадку деревину та кору таких рослин необхідно або оброблювати, як визначено в пункті 2(a) секції 1 додатка III, або перероблювати, як визначено в пункті 2(b) секції 2 додатка III.

(ii) Вразливі рослини, ідентифіковані під час льотного сезону вектора, необхідно негайно вирубати та знищити на місці, перемістити під офіційним контролем до зараженої зони або видалити. В останньому випадку деревину та кору таких рослин необхідно або оброблювати, як визначено в пункті 2(a) секції 1 додатка III, або перероблювати, як визначено в пункті 2(b) секції 2 додатка III.

Якщо держава-член доходить висновку, що вирубування, видалення та утилізація вразливих рослин, ідентифікованих під час льотного сезону та вражених пожежею чи бурею, є недоцільним, відповідна держава-член може вирішити продовжити вирубування, видалення та утилізацію таких рослин перед початком наступного льотного сезону. Під час такого вирубування та видалення відповідні вразливі рослини необхідно або знищити на місці, або видалити та обробити їх деревину та кору відповідно до пункту 2(a) секції 1 додатка III, або переробити відповідно до пункту 2(b) секції 2 додатка III. У разі застосування такого відступу та без обмеження пункту (a), відповідна держава-член під час льотного сезону проводить інтенсивні обстеження в зоні, враженій пожежею або бурею, шляхом відбору зразків та тестування таких векторів на присутність ССН та, у разі підтвердження такої присутності, проводить посилені обстеження вразливих рослин, розташованих на довколишніх територіях, шляхом інспектування, відбору зразків та тестування таких рослин, які показують ознаки або симптоми присутності ССН.

Як відступ від пунктів (і) та (іі), Португалія може вирішити продовжити вирубування, видалення та утилізацію вразливих рослин, офіційно визначених відповідальним офіційним органом як уражені пожежею в 2017 році, впродовж тривалішого періоду, але не пізніше 31 березня 2020 року. З метою такого вирубування, видалення та утилізації впродовж такого періоду пріоритет надається вразливим рослинам, розташованим у таких зонах:

- зони, прилеглі до зараженої зони;

- зони з ознаками діяльності комах-векторів;

- зони з підвищеним рівнем зменшення кількості дерев, що вказує на можливу присутність ССН;

- будь-які інші зони з найвищим ризиком зараження ССН.

Такі вразливі рослини необхідно вирубати та знищити на місці, перемістити під офіційним контролем до зараженої зони або видалити. У такому разі деревину та кору таких рослин необхідно або оброблювати, як визначено в пункті 2(a) секції 1 додатка III, або перероблювати, як визначено в пункті 2(b) секції 2 додатка III. Вразливі рослини, які комаха-вектор не може використати для завершення свого життєвого циклу, можна залишити на місці без їх знищення.

До 31 травня 2018 року Португалія повинна надати Комісії та державам-членам щорічний план дій, що містить мапи, де зазначене розташування рослин, вражених пожежами, в буферній зоні, розташування рослин, зазначених у другому підпараграфі, та обґрунтування такого вибору, інструменти, які необхідно реалізувати для зниження ризику зараження ССН протягом часу очікування до вирубування, видалення та утилізації таких рослин, включно з посиленими заходами обстеження вразливих рослин та векторів для раннього виявлення присутності ССН, необхідними ресурсами та відповідними кінцевими термінами для виконання таких інструментів. До 31 травня 2019 року Португалія повинна надати ще один щорічний план дій з таким самим вмістом.

Рівень ризику, який становлять такі рослини, необхідно щорічно оцінювати та у відповідних випадках оновлювати план дій. Передбачені в рамках такого плану дій заходи необхідно враховувати під час підготовки загального плану дій, зазначеного в статті 9.

Португалія повинна надавати Комісії та державам-членам звіт про щорічні результати, включно з результатом посилених обстежень векторів, та будь-які зміни до такого плану дій до 30 квітня наступного року після відповідного року.

Необхідно відібрати зразки вирубаних вразливих рослин, окрім рослин, повністю знищених пожежею, та протестувати їх на присутність ССН відповідно до схеми відбору зразків, яка здатна підтвердити з 99 %-ю надійністю, що рівень присутності ССН на таких вразливих рослинах нижчий 0,02 %.

(c) Стосовно вразливої деревини, ідентифікованої в буферній зоні під час льотного сезону вектора, як зазначено в пункті (b), держави-члени очищають колоди вирубаних вразливих рослин від кори або обробляють такі колоди інсектицидом, який, як відомо, ефективний в боротьбі з вектором, або покривають такі колоди москітною сіткою, змоченою в такому інсектициді, одразу після зрубування.

Після очищення, обробки або покривання вразливу деревину під офіційним наглядом негайно переміщують до місця зберігання або до уповноваженого об’єкта з оброблення. У місці зберігання або на уповноваженому об’єкті з оброблення деревину, яка не була очищена від кори, ще раз негайно оброблюють інсектицидом, який, як відомо, ефективний в боротьбі з вектором, або покривають москітною сіткою, змоченою в такому інсектициді.

Відходи деревини, отримані під час вирубування вразливих рослин та залишені на місці, необхідно подрібнити на тріски товщиною та шириною менше 3 см.

Як відступ від першого підпараграфа, якщо держава-член доходить висновку, що очищення від кори, обробка інсектицидом, який, як відомо, ефективний у боротьбі з вектором, та покривання москітною сіткою, змоченою в такому інсектициді, не є доцільним, не очищену від кори деревину необхідно негайно знищити на місці. У разі застосування такого відступу відходи деревини, отримані під час вирубування вразливих рослин та залишені на місці, та не очищену від кори деревину, яку знищують на місці, необхідно подрібнити на тріски товщиною не більше 3 см та шириною не більше 3 см.

3a. Держави-члени ідентифікують зрубані вразливі рослини, інші ніж зазначені в пункті 3(b), в усіх буферних зонах. Вони видаляють такі рослини та їх порубкові рештки, вживаючи всіх необхідних заходів із запобігання їх дії як приманок для ССН та її вектора.

4. Держави-члени передбачають протокол гігієни для всіх транспортних засобів, які перевозять лісогосподарські продукти, та техніки для переробки лісогосподарських продуктів для забезпечення неможливості поширення ССН цими транспортними засобами та технікою.

ДОДАТОК III
Умови переміщення вразливих рослин та вразливої деревини та кори в межах Союзу, як передбачено в статті 10

СЕКЦІЯ 1
Умови переміщення вразливих рослин та вразливої деревини та кори з демаркованих територій на
недемарковані території та із заражених зон у буферні зони

1. Вразливі рослини можна переміщувати за умови, що такі рослини відповідають визначеним нижче умовам:

(a) вони вирощені в місцях виробництва, де не було зафіксовано ССН або її симптомів з початку останнього повного циклу росту;

(b) протягом всього життя їх вирощували в умовах повної фізичної захищеності із забезпеченням недосяжності таких рослин для векторів;

(c) вони пройшли офіційне інспектування, тестування, які показали відсутність на них ССН та її вектора;

(d) вони супроводжуються паспортом рослини, оформленим та виданим відповідно до Директиви 92/105/ЄЕС для місць призначення в межах Союзу;

(e) їх перевозять поза льотним сезоном вектора або в закритих контейнерах або пакунках із забезпеченням неможливості зараження ССН.

2. Вразливу деревину та кору, крім дерев'яного пакувального матеріалу, можна переміщувати за умови, що така деревина або кора відповідає визначеним нижче умовам:

(a) Вона пройшла належну термічну обробку на уповноваженому об'єкті з оброблення з досягненням мінімальної температури 56 °С протягом принаймні 30 хвилин по всій такій деревині та корі, що забезпечує відсутність живих ССН та живих векторів. У випадку теплової обробки для компостування, компостування здійснюють відповідно до специфікації щодо обробки, схваленої відповідно до процедури, зазначеної в статті 18(2) Директиви 2000/29/ЄС.

(b) Вона супроводжується паспортом рослини, зазначеним у Директиві 92/105/ЄЕС та виданим уповноваженим об'єктом із оброблення; що стосується вразливої деревини у формі вуликів та штучних гніздівель, вона супроводжується таким паспортом рослини або маркована відповідно до додатка II до Міжнародного стандарту для фітосанітарних заходів ФАО № 15.

(c) Якщо вона не очищена від кори, її перевозять або поза льотним сезоном вектора, або із захисним покриттям, що забезпечує неможливість зараження ССН або вектором.

3. Вразливу деревину у вигляді дерев'яного пакувального матеріалу можна переміщувати за умови, що такий дерев'яний пакувальний матеріал відповідає визначеним нижче умовам:

(a) він пройшов на уповноваженому об'єкті з оброблення одне із затверджених оброблень, зазначених у додатку І до Міжнародного стандарту для фітосанітарних заходів № 15 про Регулювання дерев 'яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі (-4), що забезпечує відсутність живих ССН та живих векторів;

(b) він маркований відповідно до додатка II до вказаного Міжнародного стандарту.

4. Як відступ від пунктів 2 та 3, вразливу деревину можна переміщувати за межі демаркованої території або за межі зараженої зони в буферну зону, на уповноважений об'єкт з оброблення, розташований на найкоротшій відстані від такої демаркованої території або зараженої зони, для негайної обробки, якщо в межах такої зони не розташовано жодного належного об'єкта з оброблення.

Такий відступ застосовують лише в разі виконання таких умов:

(a) управління, оброблення, зберігання та перевезення зрубаних вразливих рослин відповідно до пунктів 8 та 10 додатка І та пункту 3(c) та пункту 4 додатка II забезпечують неможливість присутності або вивільнення вектора з такої деревини;

(b) переміщення відбувається поза льотним сезоном вектора або із захисним покриттям, що забезпечує неможливість зараження інших рослин, деревини або кори ССН або вектором;

(c) переміщення підлягають регулярному контролю на місцях компетентних органів.

5. Як відступ від пунктів 2 та 3, вразливу деревину та кору, подрібнену на тріски товщиною та шириною не більше 3 см, можна переміщувати за межі демаркованої території на уповноважений об'єкт з оброблення, розташований на найкоротшій відстані від такої території, або за межі зараженої зони в буферну зону для використання як палива за умови виконання пунктів (b) та (c) другого підпараграфа пункту 4.

СЕКЦІЯ 2
Умови переміщення вразливих рослин та вразливої деревини та кори в межах заражених зон, що підлягають заходам із викорінення

1. Вразливі розсадні рослини можна переміщувати за умови, що такі рослини відповідають визначеним у пункті 1 секції 1 умовам.

2. Вразливу деревину та кору можна переміщувати для того, щоб піддати таку деревину або кору таким заходам із оброблення:

(a) Її буде знищено шляхом спалювання поблизу в межах демаркованої території, призначеної з цією метою.

(b) Її буде використано на переробному об'єкті як паливо або для інших цілей, що супроводжуються її знищенням, що забезпечують відсутність живих ССН та живих векторів.

(c) Вона пройде належне теплове оброблення на уповноваженому об'єкті з оброблення для досягнення мінімальної температури 56 °С протягом принаймні 30 хвилин по серцевині та корі, що забезпечує відсутність живих ССН та живих векторів. У випадку теплової обробки для компостування, компостування здійснюють відповідно до специфікації щодо обробки, схваленої відповідно до процедури, зазначеної в статті 18(2) Директиви 2000/29/ЄС.

До таких переміщень застосовують такі умови:

(a) деревину або кору переміщують під офіційним наглядом та поза льотним сезоном вектора або із захисним покриттям, що забезпечує неможливість зараження інших рослин, деревини або кори ССН або вектором; або

(b) деревину або кору, які пройшли обробку, зазначену в пункті (c) першого параграфа, можна переміщувати за умови, що вона супроводжується паспортом рослини, виданим уповноваженим об’єктом з оброблення.

Цей пункт не застосовують ні до дерев'яного пакувального матеріалу, ні до вразливої деревини, отриманої від рослин, які пройшли індивідуальне тестування, що показало відсутність на них ССН.

3. Вразливу деревину у вигляді дерев'яного пакувального матеріалу можна переміщувати лише за умови, що вона відповідає умовам, визначеним у пункті 3 секції 1.

__________

(-1) Бюлетень ЄСОЗР 39(3):344-353.

(-2) OB L 4, 08.01.1993, с. 22.

(-3) Секретаріат Міжнародної конвенції про захист рослин (1995), Міжнародний стандарт для фітосанітарних заходів 4: Вимоги до створення вільних від шкідливих організмів зон.

(-4) Секретаріат Міжнародної конвенції про захист рослин (2009), Міжнародний стандарт для фітосанітарних заходів 15: Регулювання дерев’яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі.