02017L2455 - UA - 29.12.2017 - 000.003

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
Глава 4. Оподаткування)

ДИРЕКТИВА РАДИ (ЄС) 2017/2455
від 5 грудня 2017 року
про внесення змін до Директиви 2006/112/ЄС і Директиви 2009/132/ЄС щодо певних податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що застосовуються до надання послуг та здійснення дистанційних продажів товарів

(ОВ L 348 29.12.2017, с. 7)

ДИРЕКТИВА РАДИ (ЄС) 2017/2455
від 5 грудня 2017 року
про внесення змін до Директиви 2006/112/ЄС і Директиви 2009/132/ЄС щодо певних податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що застосовуються до надання послуг та здійснення дистанційних продажів товарів

Стаття 1
Зміни до Директиви 2006/112/ЄС скасовано з 1 січня 2019 року.

До Директиви 2006/112/ЄС внести такі зміни з 1 січня 2019 року:

(1) Статтю 58 викласти в такій редакції:

«Стаття 58

1. Місцем надання наведених нижче послуг неоподатковуваній особі є місце, де така особа має осідок, постійно проживає або зазвичай перебуває:

(a) телекомунікаційні послуги;

(b) послуги радіомовлення і телебачення;

(c) послуги, що їх надають електронними засобами, зокрема послуги, зазначені в додатку II.

Спілкування надавача послуги з замовником за допомогою електронної пошти саме по собі не означає, що надана послуга є послугою, яку постачають електронними засобами.

2. Параграф 1 не застосовують у разі виконання таких умов:

(a) постачальник має осідок або, за відсутності осідку, постійно проживає або зазвичай перебуває лише в одній державі-члені; та

(b) послуги постачаються неоподатковуваним особам, що мають осідок, постійно проживають або зазвичай перебувають у будь-якій державі-члені, крім держави-члена, зазначеної в пункті (a); та

(c) загальна вартість постачань, зазначених у пункті (b), без урахування ПДВ не перевищує 10000 євро в поточному календарному році або еквівалентної суми в національній валюті та не перевищувала цього порогового значення в попередньому календарному році.

3. Якщо протягом календарного року порогове значення, зазначене в пункті (c) параграфа 2, перевищено, з того моменту застосовується параграф 1.

4. Держава-член, на території якої постачальники, зазначені в параграфі 2, мають осідок або, за відсутності осідку, постійно проживають або зазвичай перебувають, надає таким постачальниками право вибору місця постачання, що повинно визначатися відповідно до параграфа 1 та в будь-якому разі охоплювати період тривалістю два календарних роки.

5. Держави-члени повинні вживати відповідних заходів для моніторингу виконання оподаткованою особою умов, зазначених у параграфах 2, 3 і 4.

6. Відповідний еквівалент суми в національній валюті, зазначеної в пункті (c) параграфа 2, розраховують шляхом застосування курсу обміну, опублікованого Європейським Центральним Банком на дату ухвалення Директиви Ради (ЄС) 2017/2455. (*-1)

__________
(*1) Директива Ради (ЄС) 2017/2455 від 5 грудня 2017 року про внесення змін до Директиви 2006/112/ЄС і Директиви 2009/132/ЄС щодо певних податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що застосовуються до надання послуг та здійснення дистанційних продажів товарів (ОВ L 348, 29.12.2017, с. 7).»;

(2) Статтю 219a викласти в такій редакції:

«Стаття 219a

(1) Виставлення рахунку-фактури підпадає під дію правил, застосовних у державі-члені, в якій, як вважають, було здійснено постачання товарів або надання послуг відповідно до положень розділу V.

2. Як відступ від параграфа 1, виставлення рахунку-фактури підпадає під дію таких правил:

(a) правил, застосовних у державі-члені, в якій постачальник веде господарську діяльність або має фіксований осідок, з якого здійснює постачання, або, за відсутності такого місця осідку чи фіксованого осідку - в державі-члені, в якій постачальник постійно проживає або зазвичай перебуває, якщо:

(i) постачальник не має осідку в державі-члені, в якій, як вважають, було здійснено постачання товарів або надання послуг відповідно до положень розділу V, або його осідок у такій державі-члені не втручається в постачання товарів або надання послуг у розумінні пункту (b) статті 192a, а особою, відповідальною за сплату ПДВ, є особа, якій постачаються товари або послуги, якщо замовник не виставляє рахунок-фактуру (самостійне виставлення рахунку-фактури);

(ii) постачання товарів або надання послуг вважають таким, що його не було здійснено в межах Співтовариства, відповідно до положень розділу V;

(b) правил, застосовних у державі-члені, в якій виявлено постачальника, що застосовує одну зі спеціальних схем, зазначених у главі 6 розділу XII.

3. Параграфи 1 і 2 цієї статті застосовують без обмеження статей 244-248.»;

(3) пункт (1) статті 358a викласти у такій редакції:

«1. «оподатковувана особа, що не має осідку в Співтоваристві» означає оподатковувану особу, що не веде господарську діяльність на території Співтовариства і не має там фіксованого осідку;»;

(4) пункт (e) статті 361(1) викласти у такій редакції:

«(e) заяву про те, що оподатковувана особа не веде господарську діяльність на території Співтовариства і не має там фіксованого осідку;»;

Стаття 2
Зміни до Директиви 2006/112/ЄС скасувати з 1 січня 2021 року.

До Директиви 2006/112/ЄC внести такі зміни з 1 січня 2021 року:

(1) статтю 14 доповнити таким параграфом:

«4. Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) «дистанційні продажі товарів у межах Співтовариства» означає постачання товарів, що їх відправляють або перевозять постачальники або за їхнім дорученням, у тому числі якщо постачальники опосередковано беруть участь у перевезенні або відправленні товарів, з держави-члена, іншої ніж держава-член, в якій закінчується відправлення або перевезення товарів замовникам, у разі виконання таких умов:

(a) постачання товарів здійснюється для оподатковуваної особи або неоподатковуваної юридичної особи, придбання якими товарів у межах Співтовариства не оподатковують ПДВ згідно зі статтею 3(1), або для будь-якої іншої неоподатковуваної особи;

(b) товари, що їх постачають, не є ані новими транспортними засобами, ані товарами, що їх постачають після монтажу або встановлення, з випробувальним пробігом чи запуском або без нього, від постачальника або за його дорученням;

(2) «дистанційні продажі товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн» означає постачання товарів, що їх відправляють або перевозять постачальники або за їхнім дорученням, у тому числі якщо постачальники опосередковано беруть участь у перевезенні або відправленні товарів, з третьої території або третьої країни, замовникам у державі-члені, в разі виконання таких умов:

(a) постачання товарів здійснюється для оподатковуваної особи або неоподатковуваної юридичної особи, придбання якими товарів у межах Співтовариства не оподатковують ПДВ згідно зі статтею 3(1), або для будь-якої іншої неоподатковуваної особи;

(b) товари, що їх постачають, не є ані новими транспортними засобами, ані товарами, що їх постачають після монтажу або встановлення, з випробувальним пробігом чи запуском або без нього, від постачальника або за його дорученням.»;

(2) додати таку статтю:

«Стаття 14a

1. Якщо оподатковувана особа сприяє за допомогою електронного інтерфейсу, такого як торговельний майданчик, платформа, портал або подібне, дистанційним продажам партій товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, внутрішня вартість яких не перевищує 150 євро, вважають, що оподатковувана особа самостійно отримала та постачала такі товари.

2. Якщо оподатковувана особа сприяє за допомогою електронного інтерфейсу, такого як торговельний майданчик, платформа, портал або подібне, постачанню товарів в межах Співтовариства неоподатковуваній особі оподатковуваною особою, що не має осідку в Співтоваристві, вважають, що оподатковувана особа, яка сприяє постачанню, самостійно отримала та постачала такі товари.»

(3) статтю 33 викласти у такій редакції:

«Стаття 33

Як відступ від статті 32:

(a) місцем постачання для товарів, що їх постачають при здійсненні дистанційних продажів в межах Співтовариства, вважають місце, у якому такі товари розташовані на момент завершення відправлення або перевезення товарів замовникові;

(b) місцем постачання для товарів, що їх постачають при здійсненні дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн до держави-члена, іншої ніж держава, в якій завершується відправлення або перевезення товарів замовникові, вважають місце, у якому такі товари розташовані на момент завершення відправлення або перевезення товарів замовникові;

(c) місцем постачання для товарів, що їх постачають при здійсненні дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн до держави-члена, в якій завершується відправлення або перевезення товарів замовникові, вважають зазначену державу-член за умови, що ПДВ на такі товари декларується відповідно до спеціальної схеми, визначеної в секції 4 глави 6 розділу XII.»;

(4) статтю 34 вилучити;

(5) статтю 35 викласти у такій редакції:

«Стаття 35

Статтю 33 не застосовують до постачання вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, як визначено в пунктах (1)-(4) статті 311(1), а також до постачання вживаних транспортних засобів, як визначено у статті 327(3), що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з відповідними спеціальними положеннями.»;

(6) параграфи 2-6 статті 58 вилучити;

(7) розділ V доповнити главою такого змісту:

«ГЛАВА 3а
Порогове значення для оподатковуваних осіб, що здійснюють постачання товарів, зазначених у пункті (a) статті 33, і надають послуги, зазначені в статті 58

Стаття 59c

1. Пункт (a) статті 33 і стаття 58 не застосовують у разі виконання таких умов:

(a) постачальник має осідок або, за відсутності осідку, постійно проживає або зазвичай перебуває лише в одній державі-члені;

(b) послуги надаються неоподатковуваним особам, що мають осідок, постійно проживають або зазвичай перебувають у будь-якій державі-члені, іншій ніж держава-член, зазначена в пункті (a), або товари відправлені або перевезені до держави-члена, іншої ніж держава-член, зазначена в пункті (a); та

(c) загальна вартість постачань, зазначених у пункті (b), без урахування ПДВ не перевищує в поточному календарному році й не перевищувала в попередньому календарному році 10000 євро або еквівалентної суми в національній валюті.

2. Якщо протягом календарного року порогове значення, вказане в пункті (c) параграфа 1, перевищено, станом на той час застосовують пункт (a) статті 33 і статтю 58.

3. Держава-член, на території якої перебувають товари на момент початку їх відправлення або перевезення, або в якій мають осідок оподатковувані особи, які надають телекомунікаційні послуги, послуги телебачення і радіомовлення та послуги, що їх надають електронними засобами, повинна надавати оподатковуваним особам, які здійснюють постачання, що підпадають під умови, викладені у параграфі 1, право обирати місце постачання відповідно до пункту (a) статті 33 і статті 58, яке повинно в будь-якому разі охоплюти період тривалістю два календарні роки.

4. Держави-члени повинні вживати належних заходів для моніторингу виконання оподаткованою особою умов, зазначених у параграфах 1, 2 і 3.

5. Відповідний еквівалент суми в національній валюті, зазначеної в пункті (c) параграфа 1, розраховують шляхом застосування курсу обміну, опублікованого Європейським Центральним Банком на дату ухвалення Директиви (ЄС) 2017/2455.»;

(8) додати таку статтю:

«Стаття 66а

Як відступ від статей 63, 64 і 65, щодо постачання товарів, за які ПДВ сплачує особа, що сприяє постачанню відповідно до статті 14a, факт виникнення податкового зобов’язання має місце, а податкове зобов’язання з ПДВ виникає на момент акцепту платежу.»;

(9) статтю 143(1) доповнити таким пунктом:

«(ca) ввезення товарів за умови, що ПДВ декларують за спеціальною схемою відповідно до глави 6, секції 4 розділу XII, та що індивідуальний ідентифікаційний номер платника ПДВ для застосування спеціальної схеми постачальника або посередника, що діє за його дорученням, присвоєний згідно зі статтею 369q, було надано компетентному митному органу держави-члена ввезення щонайпізніше на момент подання ввізної декларації;»;

(10) пункт (2) статті 220(1) викласти в такій редакції:

«(2) постачання товарів відповідно до пункту (a) статті 33, крім випадків, коли оподатковувана особа застосовує спеціальну схему, зазначену в секції 3 глави 6 розділу XII;»;

(11) додати таку статтю:

«Стаття 242a

1. Якщо оподатковувана особа сприяє за допомогою електронного інтерфейсу, такого як торговельний майданчик, платформа, портал або подібне, постачанню товарів або послуг неоподатковуваній особі в межах Співтовариства відповідно до положень розділу V, оподатковувана особа, яка сприяє постачанню, зобов’язана вести облік таких постачань. Зазначені записи повинні бути достатньо деталізованими для уможливлення проведення податковими органами держави-члена, в якій такі постачання підлягають оподаткуванню, перевірки правильності обліку ПДВ.

2. Доступ до записів, зазначених в параграфі 1, повинен надаватися в електронній формі відповідній державі-члену на її запит.

Зазначені записи повинні зберігатися протягом 10 років після завершення року, в якому було здійснено операцію.»;

(12) заголовок глави 6 розділу XII викласти в такій редакції:

«Спеціальні схеми для оподатковуваних осіб, що надають послуги неоподатковуваним особам або здійснюють дистанційні продажі товарів»;

(13) пункти 1, 2 і 3 статті 358 вилучити;

(14) заголовок секції 2 викласти в такій редакції:

«Спеціальна схема для послуг, які надаються оподатковуваними особами, що не мають осідку в Співтоваристві»;

(15) у статті 358a додати такий пункт:

«(3) «держава-член споживання» означає державу-член, у якій надання послуг вважають здійсненим відповідно до глави 3 розділу V.»;

(16) статтю 359 викласти в такій редакції:

«Стаття 359

Держави-члени повинні дозволити будь-якій оподатковуваній особі, що не має осідку в Співтоваристві, яка надає послуги неоподатковуваній особі, що має осідок у державі-члені або постійно проживає чи зазвичай перебуває в державі-члені, застосовувати цю спеціальну схему. Цю схему застосовують до всіх послуг, що надаються в межах Співтовариства.»;

(17) статтю 362 викласти в такій редакції:

«Стаття 362

Держава-член ідентифікації повинна присвоїти оподатковуваній особі, що не має осідку в Співтоваристві, індивідуальний ідентифікаційний номер платника ПДВ для застосування цієї спеціальної схеми та повідомити його про такий номер електронними засобами. На основі інформації, що її застосовують для такої ідентифікації, держави-члени споживання можуть використовувати власні ідентифікаційні системи.»;

(18) пункт (a) статті 363 викласти у такій редакції:

«(a) якщо вона повідомляє такій державі-члену про те, що вона більше не надає телекомунікаційні послуги, охоплені цією спеціальною схемою;»;

(19) статтю 364 і 365 викласти в такій редакції:

«Стаття 364

Оподатковувана особа, що не має осідку в Співтоваристві, повинна подавати державі-члену ідентифікації декларацію з ПДВ за кожний календарний квартал електронними засобами, незалежно від того, чи надавалися послуги, охоплені цією спеціальною схемою. Декларацію з ПДВ подають до кінця місяця, наступного за закінченням податкового періоду, охопленого декларацією.

«Стаття 365

Декларація з ПДВ повинна відображати індивідуальний ідентифікаційний номер платника ПДВ для застосування цієї спеціальної схеми та для кожної держави-члена споживання, в якій ПДВ підлягає сплаті - загальну вартість надання послуг без урахування ПДВ протягом податкового періоду та загальну суму відповідного ПДВ залежно від ставки. У декларації також повинні бути вказані застосовні ставки ПДВ та загальна сума ПДВ, що підлягає сплаті.

За потреби внесення будь-яких змін до декларації з ПДВ після її подання, відповідні зміни повинні включатися в наступну декларацію протягом трьох років з дати, на яку необхідно було подати початкову декларацію відповідно до статті 364. Така наступна декларація з ПДВ повинна визначати відповідну державу-член споживання, податковий період і суму ПДВ, щодо яких потрібно внести будь-які зміни.»;

(20) статтю 368 викласти в такій редакції:

«Стаття 368

Оподатковувана особа, що не має осідку в Співтоваристві, яка застосовує цю спеціальну схему, не може відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ відповідно до статті 168 цієї Директиви. Незважаючи на пункт (1) статті 1 Директиви 86/560/ЄЕС, зазначена оподатковувана особа повинна отримувати відшкодування відповідно до цієї Директиви. Статті 2(2) і (3) та статтю 4(2) Директиви 86/560/ЄЕС не застосовують до відшкодувань, пов’язаних із послугами, охопленими цією спеціальною схемою.

Якщо оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, а також веде в державі-члені споживання види діяльності, не охоплені цією схемою, у зв’язку з якою вона зобов’язана бути зареєстрована для цілей ПДВ, вона повинна відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ у зазначеній державі-члені стосовно її оподатковуваних видів діяльності, охоплених цією схемою, у декларації з ПДВ, яка повинна подаватися відповідно до статті 250 цієї Директиви.»;

(21) заголовок секції 3 глави 6 розділу XII викласти в такій редакції:

«Спеціальна схема для здійснення в межах Співтовариства дистанційних продажів та надання послуг оподатковуваними особами, що мають осідок у межах Співтовариства, але не в державі-члені споживання»;

(22) у статті 369a додати такий пункт:

«(3) «держава-член споживання» означає державу-член, у якій надання послуг вважають здійсненим відповідно до глави 3 розділу V, або у випадку здійснення дистанційних продажів товарів в межах Співтовариства - державу-член, у якій завершується відправлення або перевезення товарів замовникові.»;

(23) статті 369b і 369c викласти в такій редакції:

«Стаття 369b

Держави-члени повинні дозволяти будь-якій оподатковуваній особі, що здійснює дистанційні продажі товарів у межах Співтовариства, та будь-якій оподатковуваній особі, що не має осідку в державі-члені споживання, яка надає послуги неоподатковуваній особі, застосовувати цю спеціальну схему. Цю спеціальну схему застосовують до всіх зазначених товарів або послуг, що постачаються в межах Співтовариства.

Стаття 369c

Оподатковувана особа повинна повідомляти державу-член ідентифікації про початок або про припинення своїх оподатковуваних видів діяльності, що підпадають під цю спеціальну схему, або про зміни таких видів діяльності, внаслідок чого вона більше не відповідає умовам, необхідним для застосування цієї спеціальної схеми. Вона повинна повідомляти таку інформацію в електронній формі.»

(24) до статті 369e внести такі зміни:

(a) вступні слова викласти в такій редакції:

«Держава-член ідентифікації повинна виключати оподатковувану особу, що не має осідку в державі-члені споживання, з цієї спеціальної схеми в будь-якому з таких випадків:»

(b) пункт (a) викласти у такій редакції:

«(a) якщо вона повідомляє зазначену державу-член про припинення здійснення в межах Співтовариства дистанційних продажів товарів та надання послуг, охоплених цією спеціальною схемою;»;

(25) статті 369f і 369g викласти в такій редакції:

«Стаття 369f

Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, повинна подавати державі-члену ідентифікації декларацію з ПДВ за кожний календарний квартал електронними засобами, незалежно від того, чи здійснювалися в межах Співтовариства дистанційні продажі товарів або надавалися послуги, охоплені цією спеціальною схемою. Декларацію з ПДВ подають до кінця місяця, наступного за закінченням податкового періоду, охопленого декларацією.

Стаття 369g

1. Декларація з ПДВ повинна відображати ідентифікаційний номер, зазначений у статті 369d, та, для кожної держави-члена споживання, в якій ПДВ підлягає сплаті - загальну вартість, без урахування ПДВ, здійснення в межах Співтовариства дистанційних продажів товарів і надання послуг, охоплених цією спеціальною схемою, протягом податкового періоду, а також загальну суму відповідного ПДВ залежно від ставки. У декларації також повинні бути вказані застосовні ставки ПДВ та загальна сума ПДВ, що підлягає сплаті. Декларація з ПДВ повинна також включати зміни, що стосуються попередніх податкових періодів, відповідно до параграфа 4 цієї статті.

2. Якщо у випадку здійснення в межах Співтовариства дистанційних продажів товарів, охоплених цією спеціальною схемою, товари відправлені або перевезені з держав-членів, інших ніж держава-член ідентифікації, декларація з ПДВ повинна також включати загальну вартість такого продажу для кожної держави-члена, з якої товари відправляються або перевозяться, разом із індивідуальним ідентифікаційним номером платника ПДВ або податковим ідентифікаційним номером, присвоєним кожною зазначеною державою-членом. Декларація з ПДВ повинна включати таку інформацію для кожної держави-члена, іншої ніж держава-член ідентифікації, в розрізі держави-члена споживання.

3. Якщо оподатковувана особа, що надає послуги, охоплені цією спеціальною схемою, має один або більше фіксованих осідків, інших ніж ті, що є в державі-члені ідентифікації, з якої надаються послуги, декларація з ПДВ повинна також включати загальну вартість таких послуг для кожної держави-члена, в якій вона має осідок, разом із індивідуальним ідентифікаційним номером платника ПДВ або податковим ідентифікаційним номером цього осідку, в розрізі держави-члена споживання.

4. За потреби внесення будь-яких змін до декларації з ПДВ після її подання, відповідні зміни повинні включатися в наступну декларацію протягом трьох років з дати, на яку необхідно було подати початкову декларацію відповідно до статті 369f. Така наступна декларація з ПДВ повинна визначати відповідну державу-член споживання, податковий період і суму ПДВ, щодо яких потрібно внести будь-які зміни.»;

(26) друге речення другого підпараграфа статті 369h(1) викласти в такій редакції:

«Якщо постачання здійснено в інших валютах, оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, для цілей заповнення декларації з ПДВ повинна використовувати курс обміну, застосовний в останній день податкового періоду.»;

(27) перший параграф статті 369i викласти в такій редакції:

«Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, повинна сплатити ПДВ з покликанням на відповідну декларацію з ПДВ, не пізніше ніж після закінчення терміну подання декларації.»;

(28) Статтю 369j викласти в такій редакції:

«Стаття 369j

Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, не може відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ у державі-члені споживання відповідно до статті 168 цієї Директиви стосовно своїх оподатковуваних видів діяльності, охоплених цією схемою. Незважаючи на статтю 2(1), статтю 3 та пункт (e) статті 8(1) Директиви 2008/9/ЄС, зазначена оподатковувана особа повинна отримувати відшкодування відповідно до цієї Директиви.

Якщо оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, а також веде в державі-члені споживання види діяльності, не охоплені цією схемою, у зв’язку з якою вона зобов’язана бути зареєстрована для цілей ПДВ, вона повинна відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ у зазначеній державі-члені стосовно її оподатковуваних видів діяльності, охоплених цією схемою, у декларації з ПДВ, яка повинна подаватися відповідно до статті 250 цієї Директиви.»;

(29) у статті 369k параграф 1 викласти в такій редакції:

«1. Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, повинна вести облік операцій, охоплених цією спеціальною схемою. Зазначені записи повинні бути достатньо деталізованими для уможливлення проведення податковими органами держави-члена споживання правильності декларації з ПДВ»;

(30) главу 6 розділу VI доповнити такою секцією:

«СЕКЦІЯ 4
Спеціальна схема дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн

Стаття 3691

Для цілей цієї секції, дистанційні продажі товарів, імпортованих з третіх територій або третіх країн, повинні охоплювати лише партії товарів, окрім продуктів, що оподатковуються акцизними зборами, внутрішня вартість яких не перевищує 150 євро.

Для цілей цієї секції та без обмеження інших положень Співтовариства застосовують такі терміни та означення:

(1) «оподатковувана особа, що не має осідку в Співтоваристві» означає оподатковувану особу, що не веде господарську діяльність на території Співтовариства і не має там фіксованого осідку;

(2) «посередник» означає особу, що має осідок у Співтоваристві, призначену оподатковуваною особою, яка здійснює дистанційні продажі товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, відповідальною за сплату ПДВ і виконання обов’язків, установлених цією спеціальною схемою від імені та за дорученням оподатковуваної особи;

(3) «держава-член ідентифікації» означає таке:

(a) якщо оподатковувана особа не має осідку в Співтоваристві - державу-член, яку вона обрала для реєстрації;

(b) якщо оподатковувана особа не веде господарську діяльність у Співтоваристві, але має там більше одного фіксованого осідку - державу-член із фіксованим осідком, яку оподатковувана особа вказує як місце застосування цієї спеціальної схеми;

(c) якщо оподатковувана особа веде господарську діяльність у державі-члені - таку державу-член;

(d) якщо посередник веде господарську діяльність у державі-члені - таку державу-член;

(e) якщо посередник не веде господарську діяльність у Співтоваристві, але має там більше одного фіксованого осідку - державу-член із фіксованим осідком, яку посередник вказує як місце застосування цієї спеціальної схеми.

Для цілей пунктів (b) і (e), якщо оподатковувана особа або посередник має більше одного фіксованого осідку в Співтоваристві, оподатковувана особа або посередник зобов’язані вказувати державу-член осідку протягом відповідного календарного року та двох наступних календарних років;

(4) «держава-член споживання» означає державу-член, у якій закінчується відправлення або перевезення товарів замовникові.

Стаття 369m

1. Держави-члени повинні дозволити застосовувати цю спеціальну схему дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, таким оподатковуваним особам:

(a) будь-якій оподатковуваній особі, що має осідок у Співтоваристві, яка здійснює дистанційні продажі товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн;

(a) будь-якій оподатковуваній особі незалежно від того, чи має вона осідок у Співтоваристві, яка здійснює дистанційні продажі товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, через посередника, що має осідок у Співтоваристві;

(c) будь-якій оподатковуваній особі, що має осідок у третій країні, з якою Союз уклав угоду про взаємну допомогу з обсягом застосування, подібним до того, що передбачений Директивою Ради 2010/24/ЄС (*-2) та Регламентом (ЄС) № 904/2010, та яка здійснює дистанційні продажі товарів із зазначеної третьої країни.

__________
(*2) Директива Ради 2010/24/ЄС від 16 березня 2010 року про взаємну допомогу у задоволенні претензій, що стосуються податків, мит та інших інструментів (ОВ L 84, 31.03.2010, с. 1).»;

Зазначені оподатковувані особи повинні застосовувати цю спеціальну схему до всіх дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн.

2. Для цілей пункту (b) параграфа 1, будь-яка оподатковувана особа не може призначити більше ніж одного посередника одночасно.

3. Комісія ухвалює імплементаційний акт, що визначає список третіх країн, зазначених у пункті (c) параграфа 1 цієї статті. Такий імплементаційний акт ухвалюють згідно з експертною процедурою, визначеною в статті 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011, і для цієї цілі комітетом є комітет, створений відповідно до статті 58 Регламенту (ЄС) № 904/2010.

Стаття 369n

Для дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн та оподатковуються ПДВ за цією спеціальної схемою, факт виникнення податкового зобов’язання має місце та податкове зобов’язання з ПДВ виникає на момент постачання. Постачання товарів вважають виконаним на момент акцепту платежу.

Стаття 369o

Oподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, або посередник, що діє за її дорученням, повідомляє державу-члена ідентифікації про початок або припинення своєї діяльності за цією спеціальною схемою, або про зміни такої діяльності, внаслідок яких вона більше не відповідає умовам, необхідним для застосування цієї спеціальної схеми. Така інформація повинна надаватися електронними засобами.

Стаття 369p

1. Інформація, яку оподатковувана особа, що не має посередника, повинна надавати державі- члену ідентифікації перед початком застосування спеціальної схеми, повинна включати такі дані:

(a) ім’я/назву;

(b) поштову адресу;

(c) електронну адресу та вебсайти;

d) ідентифікаційний номер платника ПДВ або національний податковий номер.

2. Інформація, яку посередник повинен надавати державі-члену ідентифікації перед початком застосування спеціальної схеми за дорученням оподатковуваної особи, повинна включати такі дані:

(a) ім’я/назву;

(b) поштову адресу;

(c) електронну адресу;

(d) ідентифікаційний номер платника ПДВ.

3. Інформація, яку посередник повинен надавати державі-члену ідентифікації стосовно кожної оподатковуваної особи, за дорученням якої він діє, перед початком застосування спеціальної схеми оподатковуваною особою, повинна включати такі дані:

(a) ім’я/назву;

(b) поштову адресу;

(c) електронну адресу та вебсайти;

(d) ідентифікаційний номер платника ПДВ або національний податковий номер;

(e) свій індивідуальний ідентифікаційний номер, присвоєний згідно зі статтею 369q(2).

4. Будь-яка оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, або, у відповідних випадках, її посередник повідомляє державу-член ідентифікації про будь-які зміни в наданій інформації.

Стаття 369q

1. Держава-член ідентифікації повинна присвоїти оподатковуваній особі, що застосовує цю спеціальну схему, індивідуальний ідентифікаційний номер платника ПДВ для застосування цієї спеціальної схеми та повідомити її про такий номер електронними засобами.

2. Держава-член ідентифікації повинна присвоїти посереднику індивідуальний ідентифікаційний номер та повідомити його про такий номер електронними засобами.

3. Держава-член ідентифікації повинна присвоїти індивідуальний ідентифікаційний номер платника ПДВ для застосування цієї спеціальної схеми посереднику стосовно кожної оподатковуваної особи, за дорученням якої він діє.

4. Ідентифікаційний номер платника ПДВ, присвоєний згідно з параграфом 1, 2 і 3, повинен використовуватися виключно для цілей цієї спеціальної схеми.

Стаття 369r

1.Держава-член ідентифікації повинна вилучати оподатковувану особу, що не має посередника, з ідентифікаційного реєстру в таких випадках:

(a) якщо така особа повідомляє державу-члена ідентифікації про припинення дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн;

(b) якщо можна з інших підстав припустити, що ведення такою особою оподатковуваних видів діяльності з дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, припинено;

(c) якщо така особа більше не відповідає умовам, необхідним для застосування цієї спеціальної схеми;

(d) якщо така особа систематично не дотримується правил, що стосуються цієї спеціальної схеми.

2. Держава-член ідентифікації повинна вилучати посередника з ідентифікаційного реєстру в таких випадках:

(a) якщо протягом двох місяців поспіль він не виконував функції посередника за дорученням оподатковуваної особи, що застосовує цю спеціальну схему;

(b) якщо він більше не відповідає іншим умовам, необхідним для виконання функцій посередника;

(c) якщо він систематично не дотримується правил, що стосуються цієї спеціальної схеми.

3. Держава-член ідентифікації повинна вилучати оподатковувану особу, що має посередника, з ідентифікаційного реєстру в таких випадках:

(a) якщо посередник повідомляє державу-члена ідентифікації про припинення здійснення оподатковуваною особою дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн;

(b) якщо можна з інших підстав припустити, що ведення оподатковуваних видів діяльності з дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, цією оподатковуваною особою припинено;

(c) якщо зазначена оподатковувана особа більше не відповідає умовам, необхідним для застосування цієї спеціальної схеми;

(d) якщо зазначена оподатковувана особа систематично не дотримується правил, що стосуються цієї спеціальної схеми.

(a) якщо посередник повідомляє державу-члена ідентифікації про припинення виконання функцій посередника зазначеної оподатковуваної особи.

Стаття 369s

Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, або її посередник подає державі- члену ідентифікації декларацію з ПДВ за кожний місяць електронними засобами, незалежно від того, чи здійснювалися дистанційні продажі товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн. Декларацію з ПДВ подають до кінця місяця, наступного за закінченням податкового періоду, охопленого декларацією.

Якщо декларація з ПДВ подається відповідно до першого параграфа, держави-члени не повинні встановлювати для цілей ПДВ будь-який додатковий обов’язок або формальність під час імпортування.

Стаття 369t

1. Декларація з ПДВ повинна відображати ідентифікаційний номер платника ПДВ, зазначений у статті 369q, та, для кожної держави-члена споживання, в якій ПДВ підлягає сплаті - загальну вартість, без урахування ПДВ, дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, стосовно яких виникли податкові зобов’язання з ПДВ протягом податкового періоду, а також загальну суму відповідного ПДВ залежно від ставки. У декларації також повинні бути вказані застосовні ставки ПДВ та загальна сума ПДВ, що підлягає сплаті.

2. За потреби внесення будь-яких змін до декларації з ПДВ після її подання, відповідні зміни повинні включатися в наступну декларацію протягом трьох років з дати, на яку необхідно було подати початкову декларацію відповідно до статті 369s. Така наступна декларація з ПДВ повинна визначати відповідну державу-член споживання, податковий період і суму ПДВ, щодо яких потрібно внести будь-які зміни.»;

Стаття 369u

1. Декларацію з ПДВ складають в євро.

Держави-члени, що не прийняли євро, можуть вимагати складання декларації з ПДВ у їхніх національних валютах. Якщо постачання здійснено в інших валютах, для цілей заповнення декларації з ПДВ оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, повинна використовувати курс обміну, застосовний в останній день податкового періоду.

2. Конвертацію здійснюють за курсом обміну, опублікованим Європейським Центральним Банком на відповідний день або, якщо курс не опублікований на такий день - за курсом обміну, опублікованим наступного дня.

Стаття 369v

Oподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, або її посередник сплачує ПДВ з покликанням на відповідну декларацію з ПДВ, не пізніше ніж після закінчення терміну подання декларації.

Платіж здійснюють в євро на банківський рахунок, визначений державою-членом ідентифікації. Держави-члени, що не прийняли євро, можуть вимагати здійснення платежу на банківський рахунок, відкритий у їхній власній валюті.

Стаття 369w

Oподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, не може відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ стосовно своїх оподатковуваних видів діяльності, охоплених цією схемою, у державах-членах споживання відповідно до статті 168 цієї Директиви. Незважаючи на пункт (1) статті 1 Директиви 86/560/ЄЕС і пункт (1) статті 2 і 3 Директиви 2008/9/ЄС, зазначена оподатковувана особа повинна отримувати відшкодування відповідно до зазначених Директив. Статті 2(2) і (3) та статтю 4(2) Директиви 86/560/ЄЕС не застосовують до відшкодувань, пов’язаних із товарами, охопленими цією спеціальною схемою.

Якщо оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, а також веде в державі-члені споживання види діяльності, не охоплені цією схемою, у зв’язку з якою вона зобов’язана бути зареєстрована для цілей ПДВ, вона повинна відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ у зазначеній державі-члені стосовно її оподатковуваних видів діяльності, охоплених цією схемою, у декларації з ПДВ, яка повинна подаватися відповідно до статті 250 цієї Директиви.

Стаття 369x

1. Oподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, повинна вести облік операцій, охоплених цією спеціальною схемою. Посередник повинен вести облік операцій кожної оподатковуваної особи, за дорученням якої він діє. Зазначені записи повинні бути достатньо деталізованими для уможливлення проведення податковими органами держави-члена споживання перевірки правильності декларації з ПДВ.

2. Доступ до записів, зазначених в параграфі 1, повинен надаватися в електронній формі державі-члену споживання та державі-члену ідентифікації на їх запит.

Такі записи повинні зберігатися протягом 10 років після завершення року, в якому було здійснено операцію.

(31) у розділі XII додаються такі глави:

«ГЛАВА 7
Спеціальні положення щодо декларування та сплати ПДВ при ввезенні

Стаття 369y

Якщо, спеціальна схема, зазначена в секції 4 глави 6, не застосовується до ввезення партій товарів, внутрішня вартість яких не перевищує 150 євро, окрім продуктів, що оподатковуються акцизними зборами, держава-член ввезення повинна дозволити особі, що пред’являє товари на митниці за дорученням особи, для якої призначено товари в межах Співтовариства, застосовувати спеціальні положення для декларування та сплати ПДВ при ввезенні на товари, відправлення або перевезення яких закінчується у зазначеній державі-члені.

Стаття 369z

1. Для цілей цього спеціального положення застосовують таке:

(a) особа, для якої призначено товари, несе відповідальність за сплату ПДВ;

(b) особа, що пред’являє товари на митниці на території Співтовариства, повинна стягнути ПДВ з особи, для якої призначено товари, та сплатити такий ПДВ.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб особа, яка пред’являє товари на митниці в межах Співтовариства, вживала необхідних заходів для забезпечення сплати правильної суми податку особою, для якої призначено товари.

Стаття 369za

Як відступ від статті 94(2), держави-члени можуть передбачити застосування стандартної ставки ПДВ у державі-члені ввезення під час застосування цього спеціального положення.

Стаття 369zb

1. Держави-члени повинні дозволити повідомляти в електронній формі про суму ПДВ, стягнену відповідно до цього спеціального положення, в щомісячній декларації. Декларація повинна містити загальну суму ПДВ, стягнену у відповідному календарному місяці.

2. Держави-члени повинні вимагати сплати суми ПДВ, зазначеної в параграфі 1, до кінця місяця з моменту ввезення.

3. Оподатковувана особа, що застосовує це спеціальне положення, повинна вести облік операцій, охоплених цим спеціальним положенням, протягом періоду, що визначається державою-членом ввезення. Зазначені записи повинні бути достатньо деталізованими для уможливлення проведення податковими або митними органами держави-члена ввезення перевірки правильності декларації з ПДВ та їх необхідно надавати в електронній формі державі-члені ввезення на її запит.

ГЛАВА 8
Обмінні курси

Стаття 369zc

1. Обмінний курс євро на національну валюту, що повинен братися до уваги для суми, зазначеної у статті 369l і 369y, встановлюють раз на рік. Застосовними ставками вважають ставки, які встановлюють на перший робочий день жовтня та які набувають чинності 1 січня наступного року.

2. Держави-члени можуть округлювати суму в національній валюті, що її отримано в результаті конвертації суми в євро.

3. Держави-члени можуть продовжити застосовувати суму, чинну на момент щорічного коригування, зазначеного в параграфі 1, якщо конвертація суми в євро призводить, перед округленням відповідно до параграфа 2, до зміни суми, що не перевищує 5 % суми в національній валюті, або до зменшення зазначеної суми.»

Стаття 3
Зміни до Директиви 2009/132/ЄС

Розділ IV Директиви 2009/132/ЄС видалити з 1 січня 2021 року.

Стаття 4
Транспозиція

1. Держави-члени повинні ухвалити й опублікувати закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання статті 1 цієї Директиви, щонайпізніше до 31 грудня 2018 року. Вони негайно надсилають Комісії текст таких положень.

Держави-члени повинні ухвалити й опублікувати закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання статті 2 і 3 цієї Директиви, щонайпізніше до 31 грудня 2020 року. Вони негайно надсилають Комісії текст таких положень.

Вони повинні вжити заходів, необхідних для виконання вимог статті 1 цієї Директиви з 1 січня 2019 року.

Вони повинні вжити заходів, необхідних для виконання вимог статті 2 і 3 цієї Директиви з 1 січня 2021 року.

Зазначені заходи, в разі їх ухвалення державами-членами, повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено.

2. Держави-члени надають Комісії текст основних положень актів національного права, які вони ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.

Стаття 5
Набуття чинності

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 6
Адресати

Цю Директиву адресовано державам-членам.