(До Розділу ІV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею"
Глава 3. Технічні бар’єри у торгівлі

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2014/29/ЄС
від 26 лютого 2014 року
про гармонізацію законодавств держав-членів щодо надання на ринку простих посудин високого тиску

(нова редакція)

(Текст стосується ЄЕП)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 114,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (1),

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (2),

Оскільки:

(1) До Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/105/ЄС від 16 вересня 2009 року щодо простих посудин високого тиску (3) були внесені суттєві зміни та доповнення (4). З огляду на те, що подальші зміни та доповнення мають бути внесені, задля забезпечення ясності зазначена Директива повинна бути викладена у новій редакції.

(2) Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 від 9 липня 2008 року про вимоги до акредитації та ринкового нагляду, пов’язані з реалізацією продуктів (5) встановлено правила акредитації органів з оцінювання відповідності, створено рамки ринкового нагляду за продуктами та для контролю продуктів з третіх країн, а також визначено загальні принципи щодо знака СЕ.

(3) Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року про спільні рамки для реалізації продуктів (6) встановлено спільні принципи та референтні положення, які призначені для застосування в усьому секторальному законодавстві для забезпечення узгодженого підґрунтя для перегляду зазначеного законодавства та видання його в новій редакції. Директива 2009/105/ЄС повинна бути адаптована до вказаного Рішення.

(4) Ця Директива охоплює прості посудини високого тиску, які вперше вводяться в обіг на ринку Союзу; тобто вони є або новими простими посудинами високого тиску, виготовленими виробником, заснованим у Союзі, або простими посудинами високого тиску (новими чи такими, що були у вжитку), які імпортовано з третьої країни.

(5) Ця Директива повинна застосовуватися до всіх форм постачання, у тому числі до дистанційного продажу.

(6) Держави-члени повинні забезпечувати на своїй території захист здоров’я та безпеки людей, а також захист домашніх тварин і майна від небезпеки, пов’язаної з протіканням або розривом простих посудин високого тиску.

__________
(1) ОВ С 27, 03.02.2009, с. 41.
(2) Позиція Європейського Парламенту від 5 лютого 2014 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику) і рішення Ради від 20 лютого 2014 року.
(3) ОВ L 264, 08.10.2009, с. 12. Директива 2009/105/ЄС є кодифікацією Директиви Ради 87/404/ЄЕС від 25 червня 1987 року про гармонізацію законодавств держав-членів щодо простих посудин високого тиску (ОВ L 220, 08.08.1987, с. 48).
(4) Див. додаток V, частину А.
(5) ОВ L 218, 13.08.2008, с. 30.
(6) ОВ L 218, 13.08.2008, с. 82.

(7) Суб’єкти господарювання, відповідно до своїх ролей у ланцюзі постачання, повинні нести відповідальність за відповідність простих посудин високого тиску вимогам цієї Директиви, щоб забезпечувати високий рівень захисту суспільних інтересів, таких як здоров’я та безпека людей, а також захист домашніх тварин і майна, і щоб гарантувати добросовісну конкуренцію на ринку Союзу.

(8) Усі суб’єкти господарювання, які є учасниками ланцюга постачання та розповсюдження, повинні вживати належних заходів, щоб забезпечити надання ними на ринку лише тих простих посудин високого тиску, які відповідають вимогам цієї Директиви. Необхідно забезпечити чіткий і пропорційний розподіл обов’язків, що відповідають ролі кожного суб’єкта господарювання у ланцюзі постачання та розповсюдження.

(9) Щоб сприяти інформаційній взаємодії між суб’єктами господарювання, органами ринкового нагляду та кінцевими користувачами, держави-члени повинні заохочувати суб’єктів господарювання зазначати адресу веб-сайту додатково до поштової адреси.

(10) Виробник, який досконало знає процес проектування та виробництва, має найкращу позицію для проведення процедури оцінювання відповідності простих посудин високого тиску. Тому оцінювання відповідності повинно залишатися тільки обов’язком виробника.

(11) Необхідно забезпечити відповідність вимогам цієї Директиви простих посудин високого тиску, які надходять на ринок Союзу з третіх країн, та, зокрема, проведення виробниками належних процедур оцінювання відповідності щодо таких простих посудин високого тиску. Тому необхідно передбачити, щоб імпортери пересвідчувалися в тому, що прості посудини високого тиску, які вони вводять в обіг, відповідають вимогам цієї Директиви, і що вони не вводять в обіг прості посудини високого тиску, які не відповідають таким вимогам або становлять ризик. Також необхідно передбачити, щоб імпортери пересвідчувалися в тому, що процедури оцінювання відповідності здійснено, і знаки на продуктах та документація, складена виробниками, доступні для інспектування компетентними національними органами.

(12) Під час введення в обіг простої посудини високого тиску, кожен імпортер повинен зазначити на простій посудині високого тиску своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою до нього можна звертатися. Необхідно передбачити винятки у випадках, коли таке зазначення є неможливим через характер простої посудини високого тиску.

(13) Розповсюджувач надає просту посудину високого тиску на ринку після введення її в обіг виробником або імпортером і повинен діяти з належною обачністю, щоб бути впевненим, що його поводження з простою посудиною високого тиску не впливає негативно на відповідність простої посудини високого тиску вимогам.

(14) Будь-якого суб’єкта господарювання, який або вводить в обіг просту посудину високого тиску під своїм власним найменуванням чи торговельною маркою, або модифікує просту посудину високого тиску таким чином, що це може вплинути на її відповідність цій Директиві, необхідно вважати виробником, і він повинен брати на себе обов’язки виробника.

(15) Розповсюджувачі та імпортери, з огляду на їхні близькі зв’язки з ринком, повинні бути залучені до завдань з ринкового нагляду, які виконують компетентні національні органи, і повинні бути готові брати активну участь, надаючи таким органам усю необхідну інформацію щодо відповідної простої посудини високого тиску.

(16) Забезпечення простежуваності простої посудини високого тиску в межах усього ланцюга постачання допомагає зробити ринковий нагляд простішим та ефективнішим. Ефективна система простежуваності полегшує виконання органами ринкового нагляду завдань з відстеження суб’єктів господарювання, які надавали на ринку прості посудини високого тиску, що не відповідають вимогам. Під час зберігання інформації, що вимагається відповідно до цієї Директиви для ідентифікації інших суб’єктів господарювання, від суб’єктів господарювання не вимагають оновлювати таку інформацію щодо інших суб’єктів господарювання, які або постачили їм просту посудину високого тиску, або яким вони постачили просту посудину високого тиску.

(17) Ця Директива повинна обмежуватися визначенням суттєвих вимог до безпечності. Для спрощення оцінювання відповідності зазначеним вимогам, необхідно передбачити презумпцію відповідності для простих посудин високого тиску, які відповідають гармонізованим стандартам, ухваленим згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1025/2012 від 25 жовтня 2012 року про європейську стандартизацію (1), щоб відобразити детальні технічні специфікації зазначених вимог.

__________
(1) ОВ L 316, 14.11.2012, с. 12.

(18) Регламент (ЄС) № 1025/2012 передбачає процедуру заперечень проти гармонізованих стандартів, якщо такі стандарти не повністю відповідають вимогам цієї Директиви.

(19) Для того, щоб дати суб’єктам господарювання можливість продемонструвати, а компетентним органам переконатися, що надані на ринку прості посудини високого тиску відповідають суттєвим вимогам до безпечності, необхідно встановити процедури оцінювання відповідності. Рішенням № 768/2008/ЄС встановлено модулі для процедур оцінювання відповідності, що включають процедури від найменш до найбільш строгої пропорційно рівню наявного ризику та рівню необхідної безпечності. Для забезпечення міжсекторальної узгодженості та уникнення ad-hoc варіантів, процедури оцінювання відповідності повинні обиратися з-поміж зазначених модулів.

(20) Виробники повинні складати декларацію про відповідність вимогам ЄС для надання інформації, що вимагається відповідно до цієї Директиви, про відповідність простої посудини високого тиску цій Директиві та іншому відповідному гармонізаційному законодавству Союзу.

(21) Для забезпечення дієвого доступу до інформації для цілей ринкового нагляду, інформація, необхідна для визначення всіх застосовних актів Союзу, повинна надаватися в єдиній декларації про відповідність вимогам ЄС. Щоб зменшити адміністративне навантаження на суб’єктів господарювання, така єдина декларація про відповідність вимогам ЄС може бути у формі досьє, складеного з належних окремих декларацій про відповідність.

(22) Знак СЕ, що свідчить про відповідність простої посудини високого тиску вимогам, є видимим результатом цілого процесу, який охоплює оцінювання відповідності в широкому сенсі. Загальні принципи, які регламентують знак СЕ та його взаємозв’язок з іншими знаками, викладено у Регламенті (ЄС) № 765/2008. У цій Директиві необхідно встановити правила, що регламентують нанесення знака СЕ.

(23) Для забезпечення ефективного захисту кінцевих користувачів і третіх сторін необхідно проводити перевірку відповідності застосовним суттєвим вимогам до безпечності.

(24) Процедури оцінювання відповідності, визначені у цій Директиві, потребують втручання органів з оцінювання відповідності, про які держава-член нотифікує Комісію.

(25) Досвід показав, що встановлені у Директиві 2009/105/ЄС критерії, яким повинні відповідати органи з оцінювання відповідності, щоб про них було нотифіковано Комісію, є недостатніми для забезпечення однаково високого рівня роботи нотифікованих органів на всій території Союзу. Однак важливо, щоб усі нотифіковані органи виконували свої функції на однаковому рівні та в умовах добросовісної конкуренції. Це вимагає встановлення обов’язкових вимог до органів з оцінювання відповідності, які бажають бути нотифікованими для надання послуг з оцінювання відповідності.

(26) Якщо орган з оцінювання відповідності демонструє відповідність критеріям, установленим у гармонізованих стандартах, його необхідно вважати таким, що відповідає вимогам, установленим у цій Директиві.

(27) Щоб забезпечити стабільний рівень якості оцінювання відповідності, також необхідно встановити вимоги до нотифікуючих та інших органів, залучених до оцінювання, а також до нотифікації та моніторингу нотифікованих органів.

(28) Система, установлена в цій Директиві, повинна бути доповнена системою акредитації, передбаченою в Регламенті (ЄС) № 765/2008. Оскільки акредитація є важливим засобом верифікації компетентності органів з оцінювання відповідності, її також необхідно використовувати для цілей нотифікації.

(29) Національні органи публічної влади на всій території Союзу повинні вважати прозору акредитацію, передбачену в Регламенті (ЄС) № 765/2008, що забезпечує необхідний рівень довіри до сертифікатів відповідності, найкращим засобом підтвердження технічної компетентності органів з оцінювання відповідності. Однак національні органи можуть вважати, що вони мають належні засоби для самостійного проведення такого оцінювання. У таких випадках для забезпечення належного рівня достовірності оцінювань, здійснених іншими національними органами, вони повинні надати Комісії та іншим державам-членам необхідні документальні докази, що доводять відповідність органів з оцінювання відповідності, щодо яких було проведено оцінювання, відповідним регулятивним вимогам.

(30) Органи з оцінювання відповідності часто залучають субпідрядників для провадження деяких частин своєї діяльності, пов’язаної з оцінюванням відповідності, або вдаються до послуг дочірнього підприємства. Щоб гарантувати рівень захисту, необхідний для введення простих посудин високого тиску в обіг на території Союзу, важливо, щоб субпідрядники та дочірні підприємства, залучені до оцінювання відповідності, дотримувалися тих самих вимог, що й нотифіковані органи, щодо виконання завдань з оцінювання відповідності. Тому важливо, щоб оцінювання компетентності та діяльності органів з оцінювання відповідності, які підлягають нотифікації, і моніторинг уже нотифікованих органів також охоплювали види діяльності, що виконуються субпідрядниками та дочірніми підприємствами.

(31) Необхідно підвищити ефективність і прозорість процедури нотифікації та, зокрема, адаптувати її до нових технологій, щоб уможливити онлайн-нотифікацію.

(32) Оскільки нотифіковані органи можуть пропонувати свої послуги на всій території Союзу, доцільно надати іншим державам-членам і Комісії можливість висувати заперечення проти нотифікованого органу. Тому важливо передбачити період, протягом якого можна прояснити будь-які сумніви або питання щодо компетентності органів з оцінювання відповідності, перш ніж вони почнуть працювати як нотифіковані органи.

(33) В інтересах конкурентоздатності вкрай важливо, щоб нотифіковані органи застосовували процедури оцінювання відповідності, не створюючи зайвого тягаря для суб’єктів господарювання. З тієї самої причини, а також для забезпечення однакового ставлення до суб’єктів господарювання, повинна бути забезпечена узгодженість у технічному застосуванні процедур оцінювання відповідності. У найкращий спосіб цього можна досягти через належну координацію та співпрацю між нотифікованими органами.

(34) Для забезпечення правової визначеності необхідно роз’яснити, що до простих посудин високого тиску застосовують правила нагляду за ринком в Союзі та контролю продуктів, що надходить на ринок Союзу, передбачені Регламентом (ЄС) № 765/2008. Ця Директива не перешкоджає державам-члена обирати компетентні органи для виконання таких завдань.

(35) Держави-члени повинні вживати всіх належних заходів для забезпечення того, що прості посудини високого тиску можуть бути введені в обіг, тільки якщо вони не становлять загрози здоров’ю та безпеці людей, за умов їх належного зберігання та використання за призначенням або за умов використання, які можуть бути розумно передбачені. Прості посудини високого тиску повинні вважатися такими, що не відповідають суттєвим вимогам до безпечності, встановленим у цій Директиві, тільки за умов використання, які можуть бути розумно передбачені, тобто коли таке використання могло б бути наслідком правомірної та легко передбачуваної людської поведінки.

(36) Директивою 2009/105/ЄС вже передбачено запобіжну процедуру, яка дозволяє Комісії вивчати обґрунтування для заходів, ужитих державою-членом щодо простих посудин високого тиску, які вона вважає невідповідними. Щоб підвищити рівень прозорості та скоротити час опрацювання, необхідно вдосконалити наявну запобіжну процедуру задля підвищення її ефективності та залучення досвіду, набутого державами-членами.

(37) Наявна система повинна бути доповнена процедурою, згідно з якою заінтересовані сторони отримуватимуть повідомлення про заходи, яких планують ужити щодо простих посудин високого тиску, що становлять ризик для здоров’я та безпеки людей, або для домашніх тварин або майна. Вона також повинна дозволяти органам ринкового нагляду, за співпраці з відповідними суб’єктами господарювання, вчиняти деякі дії щодо таких простих посудин високого тиску на раніших етапах.

(38) Якщо держави-члени та Комісія погоджуються з обґрунтуванням заходу, ужитого державою-членом, подальша участь Комісії не є необхідною, за винятком випадків, коли невідповідність вимогам може бути наслідком недоліків у гармонізованому стандарті.

(39) Для того, щоб забезпечити уніфіковані умови для імплементації цієї Директиви, необхідно наділити Комісію виконавчими повноваженнями. Здійснення таких повноважень повинно відповідати Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про встановлення правил та загальних принципів щодо механізмів здійснення державами-членами контролю за реалізацією Комісією виконавчих повноважень (1).

__________
(1) OB L 55, 28.02.2011, с. 13.

(40) Для ухвалення імплементаційних актів, які вимагають від нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів щодо нотифікованих органів, які не відповідають або більше не відповідають вимогам до їхньої нотифікації, повинна використовуватися дорадча процедура.

(41) Для ухвалення імплементаційних актів щодо простих посудин високого тиску, які відповідають вимогам, але становлять ризик для здоров’я чи безпеки людей або для інших аспектів охорони суспільних інтересів, повинна використовуватися експертна процедура.

(42) Комісія повинна ухвалювати негайно застосовні імплементаційні акти, якщо цього вимагають невідкладні обставини, у належно обґрунтованих випадках щодо простих посудин високого тиску, які відповідають вимогам, але становлять ризик для здоров’я чи безпеки людей, для домашніх тварин чи майна.

(43) Відповідно до усталеної практики комітет, створений відповідно до цієї Директиви, може відігравати важливу роль у процесі вивчення питань застосування цієї Директиви, що їх порушує або голова комітету, або представник держави-члена відповідно до своїх процедурних правил.

(44) При вивченні питань, що стосуються цієї Директиви, за винятком питань її імплементації чи порушення, тобто в експертній групі Комісії, Європейський Парламент повинен, відповідно до існуючої практики, отримувати всю інформацію та документацію, а також, за необхідності, запрошення брати участь у таких засіданнях.

(45) Комісія повинна, за допомогою імплементаційних актів, враховуючи їх особливий характер, діючи без застосування Регламенту (ЄС) № 182/2011, встановлювати, чи є обґрунтованими заходи, вжиті державами-членами щодо невідповідних простих посудин високого тиску.

(46) Держави-члени повинні встановлювати правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення суб’єктами господарювання положень національного законодавства, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та забезпечувати виконання таких правил. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними.

(47) Необхідно передбачити розумні перехідні механізми, які дозволяють надавати на ринку та вводити в експлуатацію, без необхідності виконання додаткових вимог до продуктів, прості посудини високого тиску, які вже були введені в обіг згідно з Директивою 2009/105/ЄС до дати застосування національних інструментів, які транспонують цю Директиву. Тому розповсюджувачі повинні мати можливість постачати прості посудини високого тиску, які введено обіг, а саме запаси продукції, що вже перебуває у ланцюзі розповсюдження, до дати застосування національних інструментів, які транспонують цю Директиву.

(48) Оскільки ціль цієї Директиви, а саме забезпечення відповідності простих посудин високого тиску, які перебувають в обігу, вимогам, що передбачають високий рівень захисту здоров’я та безпеки людей, а також захист домашніх тварин і майна, гарантуючи при цьому функціонування внутрішнього ринку, не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами, а радше, з огляду на її масштаб і наслідки може бути краще досягнута на рівні Союзу, Союз може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, як зазначено в статті 5 Договору про Європейський Союз. Згідно з принципом пропорційності, як викладено в згаданій статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення такої цілі.

(49) Зобов’язання транспонувати цю Директиву до національного законодавства необхідно обмежити положеннями, що були суттєво змінені порівняно з ранішою Директивою. Зобов’язання транспонувати положення, що не зазнали змін, передбачене ранішою Директивою.

(50) Ця Директива повинна не обмежувати зобов’язання держав-членів щодо кінцевих термінів транспозиції до національного законодавства та дат застосування директив, зазначених у додатку V, частині B,

УХBАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИBУ:

ГЛАBА 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Сфера застосування

1. Цю Директиву застосовують до простих посудин високого тиску («посудини»), які виготовляються серійно і мають такі характеристики:

(a) посудини є зварними, піддаються внутрішньому надлишковому тиску понад 0,5 бара, призначені для наповнення повітрям або азотом і не призначені для вогневого нагрівання;

(b) деталі та вузли, що впливають на міцність посудини під тиском, виготовляють із якісної нелегованої сталі чи нелегованого алюмінію, або алюмінієвих сплавів, не зміцнених шляхом старіння;

(c) посудина складається з таких елементів:

(i) циліндричної частини з круговими поперечними перерізами, закритими випуклими назовні та/або пласкими днищами, що мають ту саму вісь обертання, що і циліндрична частина;

(ii) двох випуклих назовні днищ з однією віссю обертання;

(d) максимальний робочий тиск посудини не перевищує 30 бар, а добуток такого тиску на об’єм посудини (PS x V) - 10 000 бар на літр;

(e) мінімальна робоча температура не повинна бути нижчою за -50 °С, а максимальна робоча температура - вищою за 300 °С для посудин зі сталі та 100 °С для посудин з алюмінію або його сплавів.

2. Цю Директиву не застосовують до:

(a) посудин, спеціально спроектованих для використання у сфері ядерних технологій, пошкодження яких може призвести до витоку радіоактивних речовин;

(b) посудин, спеціально призначених для встановлення на водних і повітряних суднах або для приведення їх у рух;

(c) вогнегасників.

Стаття 2
Терміни та означення

Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) «надання на ринку» означає будь-яке платне або безоплатне постачання посудини для розповсюдження чи використання на ринку Союзу в процесі здійснення комерційної діяльності;

(2) «введення в обіг» означає перше надання посудини на ринку Союзу;

(3) «виробник» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка виготовляє посудину або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує таку посудину під своїм найменуванням або торговельною маркою;

(4) «уповноважений представник» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, засновану в межах Союзу, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених завдань;

(5) «імпортер» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, засновану в межах Союзу, яка вводить в обіг на ринку Союзу посудину з третьої країни;

(6) «розповсюджувач» означає будь-яку фізичну або юридичну особу в ланцюзі постачання, іншу ніж виробник або імпортер, яка надає посудину на ринку;

(7) «суб’єкти господарювання» означає виробника, уповноваженого представника, імпортера та розповсюджувача;

(8) «технічна специфікація» означає документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати посудина;

(9) «гармонізований стандарт» означає гармонізований стандарт, як визначено у пункті (с) пункту 1 статті 2 Регламенту (ЄС) № 1025/2012;

(10) «акредитація» означає акредитацію, як визначено у пункті 10 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008;

(11) «національний орган з акредитації» означає національний орган з акредитації, як визначено у пункті 11 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008;

(12) «оцінювання відповідності» означає процес, який показує, чи були виконані суттєві вимоги до безпечності цієї Директиви, що стосуються посудини;

(13) «орган з оцінювання відповідності» означає орган, який виконує діяльність з оцінювання відповідності, у тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

(14) «відкликання» означає будь-який захід, спрямований на повернення посудини, яка вже була надана кінцевому користувачу;

(15) «вилучення з обігу» означає будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку посудини, яка перебуває у ланцюзі постачання;

(16) «гармонізаційне законодавство Союзу» означає будь-яке законодавство Союзу, яке гармонізує умови реалізації продуктів;

(17) «знак СЕ» означає знак, за допомогою якого виробник указує, що посудина відповідає застосовним вимогам, установленим у гармонізаційному законодавстві Союзу, у якому передбачено нанесення такого знака.

Стаття 3
Надання на ринку та введення в експлуатацію

1. Держави-члени вживають усіх необхідних заходів, щоб забезпечити надання на ринку та введення в експлуатацію посудин, тільки у разі їх відповідності вимогам цієї Директиви, за умови належного встановлення та обслуговування і використання за призначенням.

2. Положення цієї Директиви не впливають на право держав-членів визначати вимоги, які вони вважають необхідними для забезпечення захисту працівників під час використання посудин, за умови, що це не означає модифікацію посудин у спосіб, не встановлений цією Директивою.

Стаття 4
Суттєві вимоги

1. Посудини, в яких добуток PS х V перевищує 50 бар на літр, повинні відповідати суттєвим вимогам до безпечності, визначеним у додатку I.

2. Посудини, в яких добуток PS х V дорівнює або є меншим за 50 бар на літр, повинні бути спроектовані та виготовлені відповідно до належної інженерної практики в одній із держав- членів.

Стаття 5
Вільний рух

Держави-члени не повинні перешкоджати наданню на ринку та введенню в експлуатацію на їхній території посудин, що відповідають вимогам цієї Директиви.

ГЛАВА 2
ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Стаття 6
Обов’язки виробників

1. Виробники під час введення в обіг посудин, в яких добуток PS х V перевищує 50 бар на літр, повинні забезпечувати, щоб вони були спроектовані та виготовлені відповідно до суттєвих вимог до безпечності, визначених у додатку I.

Виробники під час введення в обіг посудин, в яких добуток PS х V дорівнює або є меншим за 50 бар на літр, повинні забезпечувати, щоб вони були спроектовані та виготовлені відповідно до вимог щодо належної інженерної практики в одній із держав-членів.

2. Щодо посудин, в яких добуток PS х V перевищує 50 бар на літр, виробники повинні складати технічну документацію, зазначену в додатку ІІ, та проводити відповідну процедуру оцінювання відповідності, зазначену в статті 13, або доручати її проведення.

Якщо відповідність посудини, в якої добуток PS х V перевищує 50 бар на літр, застосовним вимогам підтверджена процедурою оцінювання відповідності, виробники повинні скласти декларацію про відповідність вимогам ЄС і нанести знак СЕ і написи, передбачені пунктом 1 додатка III.

Виробники повинні забезпечувати нанесення на посудини, в яких добуток PS х V дорівнює або є меншим за 50 бар на літр, написів, встановлених у пункті 1 додатка III.

3. Виробники повинні зберігати технічну документацію та декларацію про відповідність вимогам ЄС протягом 10 років після введення посудини в обіг.

4. Виробники повинні забезпечувати застосування процедур, необхідних для забезпечення відповідності серійного виробництва вимогам цієї Директиви. Повинні належним чином враховуватися зміни в конструкції чи характеристиках посудин, а також зміни у гармонізованих стандартах або в інших технічних специфікаціях, шляхом покликання на які декларується відповідність посудини.

У разі коли це вважається доцільним стосовно ризиків, які становить посудина, виробники, для захисту здоров’я та безпеки кінцевих користувачів, повинні проводити випробування зразків посудин, що надані на ринку, розглядати звернення кінцевих користувачів, досліджувати посудини, що не відповідають вимогам, і випадки відкликання посудин та у разі потреби вести облік таких звернень, невідповідних посудин і випадків відкликання, а також інформувати розповсюджувачів про результати такого моніторингу.

5. Виробники повинні забезпечувати зазначення на посудинах, які вони ввели в обіг, типу і номера партії чи серійного номера, що уможливлюють їх ідентифікацію.

5. Виробники повинні зазначати на посудині своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою до них можна звернутися. Адреса повинна вказувати єдине місце, у якому можна звернутися до виробника. Контактні дані надають мовою, легко зрозумілою для кінцевих користувачів та органів ринкового нагляду.

6. Виробники повинні забезпечувати супроводження посудини інструкціями та інформацією про безпечність, зазначеними у пункті 2 додатка ІІІ, мовою, яку можуть легко зрозуміти кінцеві користувачі, як визначено відповідною державою-членом. Такі інструкції та інформація про безпечність, а також будь-яке марковання, повинні бути ясними, зрозумілими та чіткими.

7. Виробники, які вважають або мають підстави вважати, що посудина, яку вони ввели в обіг, не відповідає вимогам цієї Директиви, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такої посудини у відповідність, вилучення її з обігу чи її відкликання, залежно від ситуації. Крім того, якщо посудина становить ризик, виробники повинні негайно повідомити про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали посудину на ринку, та надати їм докладні дані, зокрема про невідповідність посудини та будь-які вжиті коригувальні заходи.

8. На вмотивований запит компетентного національного органу виробники повинні надати йому всю інформацію та документацію в паперовій чи електронній формі, необхідну для підтвердження відповідності посудини цій Директиві, мовою, яку такий орган може легко зрозуміти. На вимогу зазначеного органу вони повинні співпрацювати з ним щодо вжиття будь-яких дій для усунення ризиків, що становлять посудини, введені ними в обіг.

Стаття 7
Уповноважені представники

1. Виробник може призначити уповноваженого представника на підставі письмового доручення.

Обов’язки, встановлені у статті 6(1), та обов’язок складати технічну документацію, зазначений у статті 6(2), не повинні зазначатися в дорученні, одержаному уповноваженим представником.

2. Уповноважений представник виконує завдання, обумовлені в дорученні, отриманому від виробника. Доручення дозволяє уповноваженому представнику робити принаймні таке:

(a) зберігати декларацію про відповідність вимогам ЄС і технічну документацію у розпорядженні національних органів ринкового нагляду протягом 10 років після введення посудини в обіг;

(b) на вмотивований запит компетентного національного органу, надавати такому органу всю інформацію та документацію, необхідну для підтвердження відповідності посудини;

(c) на вимогу компетентних національних органів співпрацювати з ними стосовно дій для усунення ризиків, що становлять посудини, на які поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.

Стаття 8
Обов’язки імпортерів

1. Імпортери повинні вводити в обіг тільки посудини, які відповідають вимогам.

2. Перед введенням в обіг посудини, в якої добуток PS x V перевищує 50 бар на літр, імпортери повинні пересвідчитися, що виробник провів належну процедуру оцінювання відповідності, зазначену в статті 13. Bони повинні пересвідчитися, що виробник склав технічну документацію, що на посудину було нанесено знак CE та написи, передбачені в пункті 1 додатка ІІІ, і вона супроводжується необхідними документами, а також що виробник виконав вимоги, установлені у статті 6(5) і (6).

Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що посудина, в якої добуток PS x V перевищує 50 бар на літр, не відповідає суттєвим вимогам до безпечності, визначеним у додатку І, він повинен не вводити таку посудину в обіг до приведення її у відповідність. Крім того, якщо посудина становить ризик, імпортер повинен повідомити про це виробника та органи ринкового нагляду.

Перед введенням в обіг посудини, в якої добуток PS x V дорівнює або є меншим за 50 бар на літр, імпортери повинні забезпечувати, щоб вона була спроектована та виготовлена відповідно до належної інженерної практики в одній із держав-членів, на неї було нанесено написи, передбачені у пункті 1.2 додатка ІІІ, і що виробник виконав вимоги, установлені у статті 6(5) і (6).

3. Імпортери повинні зазначати на посудині своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою до них можна звернутися, або, якщо це неможливо, - у документі, що супроводжує посудину. Контактні дані надають мовою, легко зрозумілою для кінцевих користувачів та органів ринкового нагляду.

4. Імпортери повинні забезпечувати супроводження посудини інструкціями та інформацією про безпечність, зазначеними у пункті 2 додатка ІІІ, мовою, яку можуть легко зрозуміти кінцеві користувачі, як визначено відповідною державою-членом.

5. Імпортери повинні забезпечувати, щоб умови зберігання чи транспортування посудини, в якої добуток PS x V перевищує 50 бар на літр, коли вона перебуває під їхньою відповідальністю, не становили загрози для її відповідності суттєвим вимогам до безпечності, визначеним у додатку I.

6. У разі коли це вважається доцільним стосовно ризиків, які становить посудина, імпортери, для захисту здоров’я та безпеки кінцевих користувачів, повинні проводити випробування зразків посудин, що надані на ринку, розглядати звернення кінцевих користувачів, досліджувати посудини, що не відповідають вимогам, і випадки відкликання посудин та у разі потреби вести облік таких звернень, невідповідних посудин і випадків відкликання, а також інформувати розповсюджувачів про результати такого моніторингу.

7. Імпортери, які вважають або мають підстави вважати, що посудина, яку вони ввели в обіг, не відповідає вимогам цієї Директиви, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такої посудини у відповідність, вилучення її з обігу чи її відкликання, залежно від ситуації. Крім того, якщо посудина становить ризик, імпортери повинні негайно повідомити про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали посудину на ринку, та надати їм докладні дані, зокрема про невідповідність посудини та будь- які вжиті коригувальні заходи.

8. Щодо посудини, в якої добуток PS x V перевищує 50 бар на літр, імпортери повинні протягом 10 років після введення посудини в обіг зберігати примірник декларації про відповідність вимогам ЄС у розпорядженні органів ринкового нагляду та забезпечувати можливість надання таким органам, за їхніми запитами, доступу до технічної документації.

9. На вмотивований запит компетентного національного органу імпортери повинні надати йому всю інформацію та документацію в паперовій чи електронній формі, необхідну для підтвердження відповідності посудини, мовою, яку такий орган може легко зрозуміти. На вимогу зазначеного органу вони повинні співпрацювати з ним щодо вжиття будь-яких дій для усунення ризиків, що становлять посудини, введені ними в обіг.

Стаття 9
Обов’язки розповсюджувачів

1. Розповсюджувачі під час надання посудини на ринку повинні діяти з належною обачністю щодо вимог цієї Директиви.

2. Перед наданням на ринку посудини, в якої добуток PS x V перевищує 50 бар на літр, розповсюджувачі повинні перевірити наявність на посудині знака СЕ і написів, передбачених у пункті 1 додатка ІІІ, необхідних супроводжувальних документів, інструкцій та інформації про безпечність, зазначених у пункті 2 додатка ІІІ, складених мовою, яку можуть легко зрозуміти кінцеві користувачі у державі-члені, на ринку якої надають посудину, а також дотримання виробником та імпортером вимог, визначених у статті 6(5) і (6) та статті 8(3), відповідно.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що посудина, в якої добуток PS x V перевищує 50 бар на літр, не відповідає суттєвим вимогам до безпечності, визначеним у додатку І, він повинен не надавати таку посудину на ринку до приведення її у відповідність. Крім того, якщо посудина становить ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробника або імпортера, а також органи ринкового нагляду.

Перед наданням на ринку посудини, в якої добуток PS x V дорівнює або є меншим за 50 бар на літр, розповсюджувачі повинні перевірити наявність на посудині написів, передбачених у пункті 1.2 додатка III, та наявність супровідних інструкцій та інформації про безпечність, зазначених у пункті 2 додатка ІІІ, складених мовою, яку можуть легко зрозуміти кінцеві користувачі у державі-члені, на ринку якої надають посудину, а також дотримання виробником та імпортером вимог, визначених у статті 6(5) і (6) та статті 8(3), відповідно.

3. Розповсюджувачі повинні забезпечувати, щоб умови зберігання чи транспортування посудини, в якої добуток PS x V перевищує 50 бар на літр, коли вона перебуває під їхньою відповідальністю, не становили загрози для її відповідності суттєвим вимогам до безпечності, визначеним у додатку I.

4. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що посудина, яку вони надали на ринку, не відповідає вимогам цієї Директиви, повинні пересвідчитися у вжитті коригувальних заходів, необхідних для приведення такої посудини у відповідність, вилучення її з обігу чи її відкликання, залежно від ситуації. Крім того, якщо посудина становить ризик, розповсюджувачі повинні негайно повідомити про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали посудину на ринку, та надати їм докладні дані, зокрема про невідповідність посудини та будь-які вжиті коригувальні заходи.

5. На вмотивований запит компетентного національного органу розповсюджувачі повинні надати йому всю інформацію та документацію в паперовій чи електронній формі, необхідну для підтвердження відповідності посудини. На вимогу зазначеного органу вони повинні співпрацювати з ним щодо вжиття будь-яких дій для усунення ризиків, що становлять посудини, надані ними на ринку.

Стаття 10
Випадки, у яких обов’язки виробників застосовуються до імпортерів або розповсюджувачів

У разі коли імпортер або розповсюджувач вводить посудину в обіг під своїм найменуванням або торговельною маркою, або модифікує вже введену в обіг посудину в такий спосіб, що може вплинути на її відповідність цій Директиві, він вважається виробником і повинен виконувати обов’язки виробника відповідно до статті 6.

Стаття 11
Ідентифікація суб’єктів господарювання

Суб’єкти господарювання, на запит, ідентифікують для органів ринкового нагляду таке:

(a) будь-якого суб’єкта господарювання, який постачив їм посудину;

(b) будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони постачили посудину.

Суб’єкти господарювання повинні бути здатними надати інформацію, зазначену в першому параграфі, протягом 10 років після того, як їм було постачено посудину, та протягом 10 років після того, як вони постачили посудину.

ГЛАВА 3
ВІДПОВІДНІСТЬ ПОСУДИН, В ЯКИХ ДОБУТОК PS X V ПЕРЕВИЩУЄ 50 БАР НА ЛІТР

Стаття 12
Презумпція відповідності посудин, в яких добуток PS х V перевищує 50 бар на літр

Посудин, в яких добуток PS х V перевищує 50 бар на літр, що відповідають гармонізованим стандартам, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, або частинам таких стандартів, вважають такими, що відповідають тим викладеним у додатку I суттєвим вимогам до безпечності, які охоплені такими стандартами або їхніми частинами.

Стаття 13
Процедури оцінювання відповідності

1. Перед початком виробництва посудини, в яких добуток PS х V перевищує 50 бар на літр, повинні пройти експертизу ЄС-типу (модуль В), визначену в пункті 1 додатка ІІ, таким чином:

(a) для посудин, виготовлених відповідно до гармонізованих стандартів, зазначених у статті 12, за вибором виробника, у один із таких способів:

(i) оцінювання адекватності технічного проекту посудини шляхом експертизи технічної документації та підтвердних доказів без дослідження зразка (модуль В - проектний тип).

(ii) оцінювання адекватності технічного проекту посудини шляхом експертизи технічної документації та підтвердних доказів з дослідженням зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини, репрезентативного для передбаченого виробництва (модуль В - виробничий тип).

(b) для посудин, виготовлених без застосування або з частковим застосуванням гармонізованих стандартів, зазначених у статті 12, виробник повинен надати для експертизи зразок запланованої до виробництва укомплектованої посудини, репрезентативний для передбаченого виробництва, і технічну документацію та підтвердні докази для експертизи та оцінювання адекватності технічного проекту посудини (модуль В - виробничий тип).

2. Перед введенням в обіг посудини підлягають таким процедурам:

(a) якщо добуток PS х V перевищує 3 000 бар на літр - відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуванням посудин під наглядом (модуль С1), як визначено у пункті 2 додатка ІІ;

(b) якщо добуток PS х V не перевищує 3 000 бар на літр, але перевищує 200 бар на літр, - за вибором виробника, одній з таких процедур:

(i) відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуваннями посудин під наглядом (модуль С1), як визначено у пункті 2 додатка II;

(ii) відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з контрольною перевіркою посудин через довільні інтервали часу (модуль С2), як визначено у пункті 3 додатка II;

(c) якщо добуток PS х V не перевищує 200 бар на літр, але перевищує 50 бар на літр, - за вибором виробника, одній з таких процедур:

(i) відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуваннями посудин під наглядом (модуль С1), як визначено у пункті 2 додатка II;

(ii) відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва (модуль С), як визначено у пункті 4 додатка II.

3. Записи та кореспонденція щодо процедур оцінювання відповідності, зазначених у параграфах 1 і 2, повинні бути складені офіційною мовою держави-члена, в якій засновано нотифікований орган, або мовою, прийнятною для такого органу.

Стаття 14
Декларація про відповідність вимогам ЄС

1. У декларації про відповідність вимогам ЄС зазначається про дотримання суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку I.

2. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна мати типову структуру, наведену в додатку IV, містити елементи, визначені у відповідних модулях, зазначених у додатку ІІ, і постійно оновлюватися. її перекладають мовою чи мовами, які вимагає держава-член, у якій посудину вводять в обіг або надають на ринку.

3. Якщо на посудину поширюється дія декількох актів Союзу, що вимагають складення декларації про відповідність вимогам ЄС, повинна бути складена єдина декларація про відповідність вимогам ЄС стосовно всіх таких актів Союзу. У такій декларації зазначають відповідні акти Союзу, у тому числі дані про їх опублікування.

4. Виробник шляхом складення декларації про відповідність вимогам ЄС бере на себе відповідальність за відповідність посудини вимогам, встановленим у цій Директиві.

Стаття 15
Загальні принципи маркування знаком СЕ

Знак СЕ регламентується загальними принципами, викладеними у статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008.

Стаття 16
Правила та умови нанесення знака СЕ і написів

1. Знак СЕ і написи, зазначені в пункті 1 додатка ІІІ, повинні наноситися на посудину або на табличку з даними у видимий, розбірливий та незмивний спосіб.

2. Знак CE повинен наноситися перед введенням посудини в обіг.

3. Після знака СЕ повинен наноситися ідентифікаційний номер нотифікованого органу, залученого до на етапі контролю виробництва.

Ідентифікаційний номер нотифікованого органу наносить безпосередньо такий орган, або, відповідно до його вказівок, виробник або його уповноважений представник.

4. Після знака СЕ та ідентифікаційного номера нотифікованого органу може бути нанесене будь-яке інше марковання, що вказує на особливий ризик або використання. 5

5. Держави-члени використовують наявні механізми, щоб забезпечити правильне застосування режиму, що регламентує знак СЕ, і вживають необхідних заходів у разі неналежного використання цього знака.

ГЛАВА 4
НОТИФІКАЦІЯ ОРГАНІВ З ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 17
Нотифікація

Держави-члени нотифікують Комісію та інші держави-члени про органи, уповноважені виконувати як третя сторона завдання з оцінювання відповідності згідно з цією Директивою.

Стаття 18
Нотифікуючі органи

1. Держави-члени призначають нотифікуючий орган, що є відповідальним за встановлення та виконання необхідних процедур оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності, а також процедур моніторингу нотифікованих органів, у тому числі дотримання ними положень статті 23.

2. Держави-члени можуть вирішити, що оцінювання та моніторинг, зазначені в параграфі 1, повинен проводити національний орган з акредитації в значенні Регламенту (ЄС) № 765/200S та відповідно до нього.

3. Якщо нотифікуючий орган делегує або іншим чином доручає оцінювання, нотифікацію чи моніторинг, зазначені в параграфі 1, органу, який не є державним, такий орган повинен бути юридичною особою та відповідати mutatis mutandis вимогам, установленим у статті 19. Крім того, він повинен мати механізми для покриття зобов’язань, що виникають з його діяльності.

4. Нотифікуючий орган несе повну відповідальність за завдання, виконані органом, зазначеним у параграфі 3.

Стаття 19
Вимоги щодо нотифікуючих органів

1. Нотифікуючий орган створюють у такий спосіб, щоб не виникало жодного конфлікту інтересів між ним та органами з оцінювання відповідності.

2. Нотифікуючий орган організовують і він функціонує в такий спосіб, щоб гарантувати об’єктивність і неупередженість його діяльності.

3. Нотифікуючий орган організовують у такий спосіб, щоб кожне рішення щодо нотифікації органу з оцінювання відповідності ухвалювали компетентні особи, інші ніж ті, що проводили оцінювання.

4. Нотифікуючий орган не повинен пропонувати або провадити будь-яку діяльність, яку виконують органи з оцінювання відповідності, чи пропонувати або надавати консультаційні послуги на комерційній чи конкурентній основі.

5. Нотифікуючий орган гарантує конфіденційність інформації, яку він отримує.

6. Нотифікуючий орган повинен мати достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань.

Стаття 20
Обов’язок нотифікуючих органів щодо надання інформації

Держави-члени повідомляють Комісію про свої процедури оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності й моніторингу нотифікованих органів, а також про будь-які зміни в таких процедурах.

Комісія оприлюднює таку інформацію.

Стаття 21
Вимоги щодо нотифікованих органів

1. Для цілей нотифікації орган з оцінювання відповідності повинен відповідати вимогам, установленим у параграфах 2-11.

2. Орган з оцінювання відповідності повинен бути заснованим відповідно до національного законодавства держави-члена та мати правосуб’єктність.

3. Орган з оцінювання відповідності є третьою стороною, незалежною від організації або посудини, яку він оцінює.

7. Орган, що належить до бізнес-асоціації або професійної федерації, які представляють підприємства, залучені до проектування, виготовлення, постачання, складання, використання чи технічного обслуговування посудин, що їх оцінює такий орган, можна вважати третьою стороною за умови підтвердження його незалежності та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

4. Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні бути проектувальником, виробником, постачальником, монтажником, покупцем, власником, користувачем чи стороною, відповідальною за технічне обслуговування посудин, які вони оцінюють, або представником будь-якої з таких сторін. Це не повинно перешкоджати використанню оцінених посудин, які є необхідними для роботи органу з оцінювання відповідності, чи використанню таких посудин у особистих цілях.

Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні брати безпосередню участь у проектуванні, виготовленні або конструюванні, реалізації, монтажі, використанні чи технічному обслуговуванні таких посудин або бути представником будь-якої зі сторін, залучених до таких видів діяльності. Вони не повинні долучатися до будь-якої діяльності, яка може суперечити незалежності їхніх суджень або їхній доброчесності щодо діяльності з оцінювання відповідності, для провадження якої їх нотифіковано. Це, зокрема, стосується консультаційних послуг.

Органи з оцінювання відповідності забезпечують, щоб діяльність їхніх дочірніх підприємств або субпідрядників не впливала на конфіденційність, об’єктивність або неупередженість їхньої діяльності з оцінювання відповідності.

5. Органи з оцінювання відповідності та їхній персонал повинні провадити діяльність з оцінювання відповідності з найвищим ступенем професійної доброчесності та належним рівнем технічної компетентності у конкретній галузі і не повинні піддаватися будь-якому тиску або мотивуванню, особливо фінансового характеру, які могли б вплинути на їхню думку або результати їхньої діяльності з оцінювання відповідності, зокрема з боку осіб чи груп осіб, що мають інтерес у результатах такої діяльності.

6. Орган з оцінювання відповідності повинен бути здатним виконувати усі завдання з оцінювання відповідності, передбачені для нього в пункті 3.2 додатка І і в додатку ІІ, і щодо виконання яких його було нотифіковано, незалежно від того, чи такі завдання виконуються безпосередньо органом з оцінювання відповідності або від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінювання відповідності в будь-який час для кожної процедури оцінювання відповідності та кожного виду посудин, щодо яких його було нотифіковано, повинен мати в розпорядженні необхідні:

(a) персонал з технічними знаннями та достатнім відповідним досвідом для виконання завдань з оцінювання відповідності;

(b) описи процедур, згідно з якими проводять оцінювання відповідності, що забезпечують прозорість і відтворюваність таких процедур. Він повинен мати відповідні політики й процедури, що дозволяють розмежувати завдання, які він виконує як нотифікований орган, та інші види діяльності;

(c) процедури для провадження діяльності, у яких належним чином ураховано розмір підприємства, сектор, у якому воно функціонує, його структуру, ступінь складності відповідної технології виробництва продукту та масовий або серійний характер виробничого процесу.

Орган з оцінювання відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання на належному рівні технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності, а також мати доступ до всього необхідного обладнання або об’єктів.

7. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинен мати:

(a) належну технічну й професійну підготовку, що охоплює всі види діяльності з оцінювання відповідності, для провадження яких орган з оцінювання відповідності було нотифіковано;

(b) задовільне знання вимог щодо оцінювань, які вони здійснюють, та відповідні повноваження для їх здійснення;

(c) належне знання й розуміння суттєвих вимог до безпечності, визначених у додатку I, застосовних гармонізованих стандартів, а також відповідних положень гармонізаційного законодавства Союзу та відповідного національного законодавства;

(d) здатність складати сертифікати, протоколи та звіти на підтвердження того, що оцінювання відповідності було проведено.

8. Неупередженість органів з оцінювання відповідності, їхнього вищого керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинна бути гарантована.

Винагорода вищого керівництва органу з оцінювання відповідності та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинна залежати від кількості здійснених оцінювань відповідності чи результатів таких оцінювань.

9. Органи з оцінювання відповідності повинні укласти договір страхування відповідальності, якщо згідно з національним законодавством держава не бере на себе відповідальність, або якщо держава-член не є безпосередньо відповідальною за оцінювання відповідності.

10. Персонал органу з оцінювання відповідності повинен зберігати професійну таємницю щодо всієї інформації, отриманої під час виконання завдань згідно з пунктом 3.2 додатка І і додатком ІІ або будь-якими положеннями національного законодавства щодо цього, за винятком випадків розкриття її уповноваженим органам держави-члена, у якій такий орган провадить діяльність. Права власності охороняються.

11. Органи з оцінювання відповідності беруть участь у відповідній діяльності зі стандартизації та діяльності координаційної групи нотифікованого органу, створеної згідно з відповідним гармонізаційним законодавством Союзу, або забезпечують, щоб їхній персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, було повідомлено про таку діяльність, і застосовують адміністративні рішення й документи, підготовлені за результатами роботи зазначеної групи, як загальні настанови.

Стаття 22
Презумпція відповідності нотифікованих органів

Якщо орган з оцінювання відповідності підтверджує свою відповідність критеріям, установленим у відповідних гармонізованих стандартах або їхніх частинах, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, вважають, що він відповідає вимогам, установленим у статті 21, тією мірою, якою застосовні гармонізовані стандарти охоплюють такі вимоги.

Стаття 23
Дочірні підприємства нотифікованих органів і залучення нотифікованими органами субпідрядників

1. Якщо нотифікований орган залучає субпідрядників до виконання конкретних завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності, або вдається до послуг дочірнього підприємства, він забезпечує, щоб субпідрядник або дочірнє підприємство відповідали вимогам, установленим у статті 21, та інформує про це нотифікуючий орган.

2. Нотифіковані органи беруть на себе всю відповідальність за завдання, виконані субпідрядниками або дочірніми підприємствами, де б їх не було засновано.

3. Субпідрядник або дочірнє підприємство може провадити діяльність тільки за згодою клієнта.

4. Нотифікований орган зберігає для надання нотифікуючому органу відповідні документи щодо оцінювання кваліфікації субпідрядника або дочірнього підприємства і роботи, яку вони виконали, згідно з пунктом 3.2 додатка І і додатком ІІ.

Стаття 24
Заявка на нотифікацію

1. Орган з оцінювання відповідності подає заявку на нотифікацію до нотифікуючого органу держави-члена, у якій його засновано.

2. Заявку на нотифікацію супроводжують описом діяльності з оцінювання відповідності, модуля або модулів оцінювання відповідності та посудини або посудин, щодо яких орган заявляє про свою компетентність, а також, за наявності такого, свідоцтвом про акредитацію, виданим національним органом з акредитації, яке засвідчує, що орган з оцінювання відповідності відповідає вимогам, установленим в статті 21.

3. Якщо відповідний орган не може надати свідоцтво про акредитацію, він зобов’язаний надати нотифікуючому органу всі документальні докази, необхідні для верифікації, визнання та регулярного моніторингу його відповідності вимогам, установленим у статті 21.

Стаття 25
Процедура нотифікації

1. Нотифікуючі органи можуть нотифікувати лише органи з оцінювання відповідності, які відповідають вимогам, установленим у статті 21.

2. Вони нотифікують Комісію та інші держави-члени, використовуючи інструмент електронної нотифікації, який розробила і яким керує Комісія.

3. Нотифікація повинна містити вичерпні дані про види діяльності з оцінювання відповідності, модуль або модулі оцінювання відповідності з зазначенням відповідної посудини або посудин, а також належне підтвердження компетентності.

4. Якщо підставою для нотифікації не є свідоцтво про акредитацію, зазначене в статті 24(2), нотифікуючий орган надає Комісії та іншим державам-членам документальні докази, які підтверджують компетентність органу з оцінювання відповідності та наявність механізмів забезпечення регулярного моніторингу такого органу та подальшої його відповідності вимогам, установленим у статті 21.

5. Відповідний орган може провадити діяльність нотифікованого органу, лише якщо Комісія або інша держава-член не висунули жодних заперечень протягом двох тижнів з моменту нотифікації в разі використання свідоцтва про акредитацію або протягом двох місяців з моменту нотифікації в разі незастосування акредитації.

Для цілей цієї Директиви лише такий орган уважається нотифікованим органом.

6. Нотифікуючий орган повинен повідомити Комісію та інші держави-члени про будь-які подальші відповідні зміни в нотифікації.

Стаття 26
Ідентифікаційні номери і списки нотифікованих органів

1. Комісія присвоює нотифікованому органу ідентифікаційний номер.

Вона присвоює єдиний такий номер, навіть якщо орган нотифіковано відповідно до декількох актів Союзу.

2. Комісія оприлюднює список органів, які було нотифіковано відповідно до цієї Директиви, включно з ідентифікаційними номерами, які було їм присвоєно, та видами діяльності, для виконання яких їх було нотифіковано.

Комісія забезпечує постійне оновлення такого списку.

Стаття 27
Зміни в нотифікаціях

1. Якщо нотифікуючий орган установив або отримав інформацію про те, що нотифікований орган більше не відповідає вимогам, установленим у статті 21, або що він не виконує свої обов’язки, нотифікуючий орган, зважаючи на обставини, обмежує, призупиняє або відкликає нотифікацію залежно від ступеня невідповідності таким вимогам або невиконання таких обов’язків. Він негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени.

У разі обмеження, призупинення чи відкликання нотифікації або припинення нотифікованим органом своєї діяльності нотифікуюча держава-член уживає заходів, щоб забезпечити опрацювання файлів такого органу іншим нотифікованим органом або надання їх відповідальним нотифікуючим органам та органам ринкового нагляду на їхній запит.

Стаття 28
Оскарження компетентності нотифікованих органів

1. Комісія розслідує всі випадки, коли в неї виникають сумніви, чи коли її увагу звертають на сумніви щодо компетентності нотифікованого органу або щодо постійного виконання нотифікованим органом вимог і обов’язків, передбачених для нього.

2. Нотифікуюча держава-член надає Комісії, на запит, всю інформацію щодо підстави для нотифікації або підтримання компетентності відповідного нотифікованого органу.

3. Комісія забезпечує конфіденційність усієї важливої інформації, одержаної в ході розслідувань.

4. Якщо Комісія встановлює, що нотифікований орган не відповідає або більше не відповідає вимогам для його нотифікації, вона повинна ухвалити імплементацій акт, що вимагає від нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів, у тому числі, якщо необхідно, відкликати нотифікацію.

Такий імплементаційний акт ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 39(2).

Стаття 29
Функціональні обов’язки нотифікованих органів

1. Нотифіковані органи здійснюють оцінювання відповідності згідно з процедурами оцінювання відповідності, передбаченими у додатку ІІ.

2. Оцінювання відповідності здійснюють у пропорційний спосіб, уникаючи зайвих тягарів для суб’єктів господарювання.

Органи з оцінювання відповідності провадять діяльність з належним урахуванням розміру підприємства, сектора, у якому воно функціонує, його структури, ступеня складності відповідної технології виробництва посудин і масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Діючи таким чином, вони, тим не менше, дотримуються ступеня суворості та рівня захисту, необхідних для відповідності посудини положенням цієї Директиви.

3. Якщо нотифікований орган виявляє, що виробник не виконав суттєві вимоги до безпечності, зазначені у додатку I, або вимоги відповідних гармонізованих стандартів або інших технічних специфікацій, він висуває виробнику вимогу вжити належних коригувальних заходів і не видає сертифікат відповідності.

4. Якщо в ході моніторингу відповідності після видачі сертифіката нотифікований орган виявляє, що посудина більше не відповідає вимогам, він вимагає від виробника вжити належних коригувальних заходів та, у разі необхідності, призупиняє дію сертифіката або скасовує його.

5. Якщо коригувальних заходів не вживають або вони не дають необхідного результату, нотифікований орган, зважаючи на обставини, обмежує дію сертифіката, призупиняє або скасовує сертифікат.

Стаття 30
Оскарження рішень нотифікованих органів

Держави-члени повинні забезпечити наявність процедури оскарження рішень нотифікованих органів.

Стаття 31
Обов’язок нотифікованих органів щодо надання інформації

1. Нотифіковані органи повинні інформувати нотифікуючий орган про таке:

(a) будь-які відмови у видачі сертифіката, обмеження його дії, призупинення або скасування сертифіката;

(b) будь-які обставини, що впливають на сферу або умови нотифікації;

(c) будь-який запит на інформацію, який вони отримують від органів ринкового нагляду щодо видів діяльності з оцінювання відповідності;

(d) на запит - види діяльності з оцінювання відповідності, проваджувані в межах їхньої нотифікації, та будь-яку іншу проваджувану діяльність, у тому числі транскордонні види діяльності та залучення субпідрядників. 2

2. Нотифіковані органи надають іншим органам, які нотифіковано згідно з цією Директивою, і які провадять подібні види діяльності з оцінювання відповідності, що охоплюють такі самі посудини, відповідну інформацію щодо питань, пов’язаних з негативними та, на запит, позитивними результатами оцінювання відповідності.

Стаття 32
Обмін досвідом

Комісія забезпечує організацію обміну досвідом між національними органами держав-членів, відповідальними за політику в сфері нотифікації.

Стаття 33
Координація нотифікованих органів

Комісія забезпечує, щоб належна координація і співпраця між органами, нотифікованими відповідно до цієї Директиви, були запроваджені й належно здійснювалися у формі секторальної групи чи груп нотифікованих органів.

Держави-члени забезпечують, безпосередню або через уповноважених представників, участь нотифікованих ними органів у роботі такої групи чи таких груп.

ГЛАВА 5
РИНКОВИЙ НАГЛЯД В СОЮЗІ, КОНТРОЛЬ ПОСУДИН, ЩО НАДХОДЯТЬ НА РИНОК СОЮЗУ, ТА ЗАПОБІЖНА ПРОЦЕДУРА СОЮЗУ

Стаття 34
Ринковий нагляд в Союзі та контроль посудин, що надходять на ринок Союзу

Статтю 15(3) і статті 16-29 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовують до посудин, на які поширюється дія статті 1 цієї Директиви.

Стаття 35
Процедура, що застосовується до посудин, які становлять ризик на національному рівні

1. Якщо органи ринкового нагляду однієї держави-члена мають достатні підстави вважати, що посудина, на яку поширюється дія цієї Директиви, становить ризик для здоров’я чи безпеки людей або для домашніх тварин чи майна, вони здійснюють оцінювання такої посудини, яке охоплює всі відповідні вимоги, установлені в цій Директиві. Відповідні суб’єкти господарювання співпрацюють, мірою необхідності, з органами ринкового нагляду з цією метою.

Якщо під час такого оцінювання, зазначеного у першому підпараграфі, органи ринкового нагляду виявляють, що посудина не відповідає вимогам, встановленим у цій Директиві, вони невідкладно вимагають від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних коригувальних дій, щоб привести посудину у відповідність до таких вимог, вилучити посудину з ринку або відкликати її в розумний, сумірний характеру ризику, строк, відповідно до їхніх вказівок.

Органи ринкового нагляду відповідно інформують про це нотифікований орган.

Стаття 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовується до заходів, зазначених у другому підпараграфі цього параграфа.

2. Якщо органи ринкового нагляду вважають, що невідповідність вимогам не обмежується територією їхньої держави, вони повідомляють Комісію та інші держави-члени про результати оцінювання, а також про дії, виконання яких вони вимагають від суб’єкта господарювання.

3. Суб’єкт господарювання забезпечує вжиття всіх належних коригувальних дій щодо всіх таких посудин, які він надав на ринку, на всій території Союзу.

4. Якщо відповідний суб’єкт господарювання не вживає необхідних коригувальних дій протягом періоду, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 1, органи ринкового нагляду вживають усіх належних тимчасових заходів, щоб заборонити чи обмежити надання посудини на своїх національних ринках, вилучити посудину з обігу на своїх ринках або відкликати її.

Органи ринкового нагляду повинні невідкладно інформувати Комісію та інші держави-члени про такі заходи.

5. Інформація, зазначена у другому підпараграфі параграфа 4, повинна включати всі наявні дані, зокрема дані, необхідні для ідентифікації невідповідної посудини, походження посудини, характер імовірної невідповідності та пов’язаного з цим ризику, характер і тривалість вжитих національних заходів і аргументи, наведені відповідним суб’єктом господарювання. Зокрема, органи ринкового нагляду повинні зазначити, чи є невідповідність наслідком однієї з таких причин:

(a) посудина не відповідає вимогам щодо здоров’я та безпеки людини, захисту домашніх тварин або майна; або

(b) наявність недоліків у гармонізованих стандартах, зазначених у статті 12, які надають презумпцію відповідності;

6. Держави-члени, інші ніж держава-член, що ініціює процедуру згідно з цією статтею, негайно повідомляють Комісію та інші держави-члени про будь-які ухвалені заходи та будь-яку додаткову інформацію, що є в їхньому розпорядженні та стосується невідповідності такої посудини вимогам, і, у разі незгоди з ухваленим національним заходом, про свої заперечення. 7

7. Якщо протягом трьох місяців з моменту одержання інформації, зазначеної в другому підпараграфі параграфа 4, ні жодна держава-член, ні Комісія не висунули заперечення стосовно тимчасового заходу, вжитого державою-членом, такий захід вважають обґрунтованим.

8. Держави-члени повинні забезпечити невідкладне застосування належних обмежувальних заходів, таких як вилучення посудини з ринку, до такої посудини.

Стаття 36
Запобіжна процедура Союзу

1. Якщо після завершення процедури, викладеної в статті 35(3) і (4), висунуто заперечення проти заходу, ужитого державою-членом, або якщо Комісія вважає, що національний захід суперечить законодавству Союзу, Комісія негайно розпочинає консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом господарювання чи відповідними суб’єктами господарювання та оцінює національний захід. На основі результатів такого оцінювання, Комісія ухвалює імплементаційний акт, що визначає чи є національний захід обґрунтованим.

Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно повідомляє їх та відповідного суб’єкта чи суб’єктів господарювання про це рішення.

2. Якщо національний захід уважається обґрунтованим, усі держави-члени вживають необхідних заходів, щоб забезпечити вилучення посудини, що не відповідає вимогам, з обігу та інформують про це Комісію. Якщо національний захід вважають необгрунтованим, відповідна держава-член скасовує його.

3. Якщо національний захід вважається обґрунтованим і невідповідність посудини виникає через недоліки в гармонізованих стандартах, зазначених у пункті (b) статті 35(5) цієї Директиви, Комісія застосовує процедуру, передбачену статтею 11 Регламенту (ЄС) № 1025/2012.

Стаття 37
Посудини, що відповідають вимогам, але становлять ризик

1. Якщо після проведення оцінювання згідно зі статтею 35(1) держава-член виявляє, що, хоча посудина відповідає вимогам цієї Директиви, вона становить ризик для здоров’я чи безпеки людей, для домашніх тварин або майна, така держава-член вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних заходів, щоб забезпечити, що відповідна посудина після введення в обіг не становитиме більше такого ризику, вилучити посудину з обігу або відкликати її протягом розумного, сумірного характеру ризику строку, який вона встановлює на власний розсуд.

2. Суб’єкт господарювання забезпечує вжиття коригувальних заходів щодо всіх таких посудин, які він надав на ринку на всій території Союзу.

3. Держава-член негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени. Така інформація повинна охоплювати всі наявні дані, зокрема, дані необхідні для ідентифікації такої посудини, походження і ланцюг постачання посудини, характер наявного ризику, характер ужитих національних заходів і тривалість їх застосування.

4. Комісія невідкладно розпочинає консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом або суб’єктами господарювання та оцінює вжиті національні заходи. На основі результатів такого оцінення Комісія за допомогою імплементаційних актів вирішує, чи є національний захід обґрунтованим, чи ні, і, якщо це необхідно, пропонує належні інструменти.

Імплементаційні акти, зазначені в першому підпараграфі цього параграфа, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 39(3).

У разі належним чином обґрунтованої нагальної потреби, пов’язаної з захистом здоров’я та безпеки людей, або домашніх тварин чи майна, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти згідно з процедурою, зазначеною в статті 39(4).

5. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно повідомляє їх та відповідного суб’єкта чи суб’єктів господарювання про це рішення.

Стаття 38
Формальна невідповідність

1. Без обмеження статті 35, якщо держава-член виявляє одну із зазначених нижче невідповідностей, вона вимагає від відповідального суб’єкта господарювання усунути її:

(a) знак СЕ було нанесено з порушенням статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 або статті 16 цієї Директиви;

(b) знак СЕ не було нанесено;

(c) ідентифікаційний номер нотифікованого органу, залученого на етапі контролю виробництва, було нанесено з порушенням статті 16 або не було нанесено;

(d) написи, зазначені у пункті 1 додатка III, не були нанесені чи нанесені з порушенням статті 16 або пункту 1 додатка III;

(e) декларацію про відповідність вимогам ЄС не було складено;

(f) декларацію про відповідність вимогам ЄС складено неправильно;

(g) технічна документація відсутня або неповна;

(h) інформація, зазначена у статті 6(6) або статті 8(3), відсутня, неправдива або неповна;

(i) не виконані будь-які інші адміністративні вимоги, зазначені у статті 6 або статті 8.

2. Якщо невідповідність, зазначену в параграфі 1, не усунуто, відповідна держава-член уживає всіх належних заходів, щоб обмежити чи заборонити надання посудини на ринку або забезпечити її відкликання чи вилучення з обігу.

ГЛАВА 6
КОМІТЕТ, ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 39
Процедура Комітету

1. Комісії допомагає Комітет з простих посудин високого тиску. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

4. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 8 разом зі статтею 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

5. Комісія проводить консультації з комітетом з будь-якого питання, щодо якого, згідно з Регламентом (ЄС) № 1025/2012 або будь-яким іншим законодавством Союзу, необхідні консультації галузевих експертів.

Крім того, комітет може вивчати будь-яке інше питання стосовно застосування цієї Директиви, що його порушує або голова комітету, або представник держави-члена відповідно до своїх внутрішніх регламентів.

Стаття 40
Санкції

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення суб’єктами господарювання положень національного законодавства, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення виконання таких правил. Такі правила можуть включати кримінальні санкції за серйозні порушення.

Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними.

Стаття 41
Перехідні положення

Держави-члени не повинні перешкоджати наданню на ринку та/або введенню в експлуатацію посудин, охоплених Директивою 2009/105/ЄС, які відповідають вимогам зазначеної Директиви і які були введені в обіг до 20 квітня 2016 року.

Сертифікати, видані затвердженими органами з інспектування відповідно до Директиви 2009/105/ЄС, є дійсними відповідно до цієї Директиви.

Стаття 42
Транспозиція

1. Держави-члени ухвалюють і оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання статті 2, статей 6-41, додатка II і додатка IV, не пізніше 19 квітня 2016 року. Вони негайно надсилають Комісії текст зазначених інструментів.

Вони застосовують зазначені інструменти з 20 квітня 2016 року.

Якщо держави-члени ухвалюють зазначені інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити зауваження про те, що покликання в існуючих законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на Директиву, скасовану цією Директивою, необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, та яким чином має бути сформульовано це зауваження. 2

Держави-члени повідомляють Комісії текст основних положень національного законодавства, ухваленого у сфері, охопленій цією Директивою.

Стаття 43
Скасування

Директиву 2009/105/ЄС зі змінами та доповненнями, внесеними Регламентом, зазначеним у додатку V, частині А, скасувати з 20 квітня 2016 року без обмеження зобов’язань держав- членів щодо граничних термінів транспозиції до національного законодавства та дат застосування директив, зазначених у додатку V, частині В.

Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку VI.

Стаття 44
Набуття чинності та застосування

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Статті 1, 3, 4 і 5 та додатки I і III застосовують з 20 квітня 2016 року.

Стаття 45
Адресати

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено у Страсбурзі 26 лютого 2014 року.

За Європейський Парламент

Президент

M. SCHULZ

За Раду

Президент

D. KOURKOULAS

ДОДАТОК I
СУТТЄВІ ВИМОГИ ДО БЕЗПЕЧНОСТІ

1. Матеріали

Матеріали повинні відбиратися відповідно до призначення посудин та згідно з пунктами 1.1­1.4.

3.1. Частини посудин, які перебувають під тиском

Матеріали, призначені для виготовлення частин посудин, які перебувають під тиском, повинні бути:

(a) придатними для зварювання;

(b) пластичними та в’язкими, щоб утворення тріщини при мінімальній робочій температурі не призвело до дроблення або крихкого руйнування;

(c) стійкими до старіння.

Матеріали для посудин із сталі повинні також відповідати вимогам, установленим пунктом 1.1.1, а матеріали для посудин з алюмінію або алюмінієвих сплавів - вимогам, установленим пунктом 1.1.2.

Вони повинні супроводжуватися карткою контролю, як визначено у пункті (і) пункту 3.1 додатка III, складеною виробником матеріалів.

3.1.1. Посудини зі сталі

Якісні нелеговані сталі повинні відповідати таким вимогам:

(a) бути некиплячими і постачатися після термічної обробки методом нормалізації або в еквівалентному стані;

(b) вміст вуглецю в кожному виробі повинен становити менш як 0,25%, а вміст сірки чи фосфору - менш як 0,05%;

(c) мати такі механічні властивості для кожного виробу:

(i) максимальна межа міцності на розрив Rm,max повинна становити менш як 580 Н/мм2;

(ii) відносне видовження після розриву повинно становити:

у разі, коли випробувальні зразки відбираються паралельно напряму прокатки:

у разі, коли випробувальні зразки відбираються перпендикулярно до напряму прокатки:

(ііі) середня ударна в’язкість (КСУ) для трьох поздовжніх випробувальних зразків при мінімальній робочій температурі повинна становити не менш як 35 Дж/см2. Лише одне з цих трьох значень може становити менш як 35 Дж/см2, але не менш як 25 Дж/см2. У разі використання сталі для виготовлення посудин, мінімальна робоча температура яких є нижчою за -10 °С, а товщина стінок перевищує 5 міліметрів, зазначена властивість підлягає перевірці.

3.1.2. Посудини з алюмінію

У нелегованому алюмінії вміст алюмінію повинен становити не менш як 99,5%, а алюмінієві сплави, зазначені у пункті (b) статті 1(1) повинні мати достатню стійкість до міжкристалічної корозії при максимальній робочій температурі.

Крім того, ці матеріали повинні відповідати таким вимогам:

(a) постачатися у відпаленому стані;

(b) мати такі механічні характеристики для кожного виробу:

- максимальна межа міцності на розрив Rm,max повинна становити більш як 350 Н/мм2;

- відносне видовження після розриву повинно становити:

- А > 16% у разі, коли випробувальним зразок відбирають паралельно напряму прокатки,

- А > 14%, у разі, коли випробувальний зразок відбирають перпендикулярно до напряму прокатки.

3.2. Зварювальні матеріали

Зварювальні матеріали, які використовують для виконання зварних швів на посудині або виготовлення посудини, повинні бути відповідними за призначенням та сумісними із зварюваними матеріалами.

3.3. Елементи конструкції, що впливають на міцність посудини

Такі елементи конструкції, що впливають на міцність посудини (наприклад, болти та гайки), повинні виготовлятися з матеріалів, визначених у пункті 1.1, або з інших марок сталі, алюмінію чи відповідних алюмінієвих сплавів, сумісних з матеріалами, що використовуються для виготовлення частин посудини, які перебувають під тиском.

Такі матеріали повинні при мінімальній робочій температурі мати відповідне відносне видовження після розриву та ударну в’язкість.

3.4. Частини посудин, які не перебувають під тиском

Усі частини зварних посудин, які не перебувають під тиском, повинні бути виготовлені з матеріалів, що сумісні з матеріалами елементів посудин, до яких такі частини приварені.

2. Проект посудини

(a) Під час проектування посудини виробник повинен визначити її призначення, за яким вона буде використовуватися, та обрати:

(i) мінімальну робочу температуру Тmin;

(ii) максимальну робочу температуру Тmах;

(iii) максимальний робочий тиск PS.

Проте, якщо вибрана мінімальна робоча температура нижче за -10 °С, властивості, що вимагаються від матеріалів, повинні зберігатися при такій температурі.

(b) Виробник повинен також враховувати такі вимоги:

(i) забезпечення можливості огляду посудин зсередини;

(ii) забезпечення можливості спорожнення посудин;

(iii) забезпечення збереження механічних властивостей посудин протягом усього періоду їх використання за призначенням;

(іv) забезпечення адекватного захисту посудин від корозії з урахуванням їх призначення.

(c) Виробник повинен враховувати, що відповідно до передбачених умов використання:

(i) посудини не повинні піддаватися напрузі, що може зменшити їх безпечність під час використання;

(ii) внутрішній тиск не повинен постійно перевищувати максимальний робочий тиск (PS). При цьому допускається його миттєве перевищення до 10%.

(d) Кругові та поздовжні шви повинні виконуватися з використанням зварних швів з повним проплавленням або зварних швів з еквівалентною ефективністю. Випуклі днища, крім напівсферичних, повинні мати циліндричну кромку.

2.1. Товщина стінок

У разі коли добуток PS х V не перевищує 3000 бар на літр, виробник для визначення товщини стінок посудини повинен обрати один з методів, описаних у пунктах 2.1.1 і 2.1.2; у разі коли добуток PS х V перевищує 3000 бар на літр або максимальна робоча температура перевищує 100 °С, для визначення товщини стінок посудини повинен застосовуватися метод, описаний у пункті 2.1.1.

При цьому фактична товщина стінок циліндричної частини та днищ повинна становити не менш як 2 мм для посудин зі сталі та не менш як 3 мм для посудин з алюмінію або алюмінієвих сплавів.

2.1.1. Розрахунковий метод

Мінімальна товщина частин посудини, які перебувають під тиском, повинна обчислюватися з урахуванням рівня напруження і таких вимог:

(a) розрахунковий тиск не повинен бути меншим, ніж обраний максимальний робочий тиск (PS);

(b) допустимий загальний рівень напруження мембрани не повинен перевищувати значення 0,6 межі текучості (RеT) або 0,3 границі міцності на розрив (Rm). Для визначення допустимого рівня напруження виробник повинен використовувати мінімальні значення RеT і Rm, визначені виробником матеріалу.

У разі коли циліндрична частина посудини має один або декілька поздовжніх зварних швів, виконаних з використанням неавтоматичного способу заварювання, для обчислення товщини стінок згідно з першим абзацом використовують коефіцієнт 1,15.

2.1.2. Експериментальний метод

Товщина стінок повинна визначатися таким чином, щоб посудини при температурі навколишнього середовища могли витримувати тиск, що становить не менш як п’ятикратний максимальний робочий тиск, з показником залишкової кільцевої деформації не більше 1%.

3. Виробничі процеси

Посудини повинні бути сконструйовані та підлягати виробничому контролю згідно з пунктами 2, 3 або 4 додатка II.

1.1. Підготовлення складових частин

Підготовлення складових частин (наприклад, формування та заокруглення країв) не повинна призводити до утворення поверхневих дефектів, тріщин чи зміни механічних характеристик, що можуть негативно вплинути на безпечність посудин.

1.2. Зварні шви на частинах, які перебувають під тиском

Зварні шви і прилеглі до них зони повинні відповідати характеристикам зварювальних матеріалів та не повинні мати жодних поверхневих чи внутрішніх дефектів, що негативно впливають на безпечність посудин.

Зварні шви повинні виконуватися кваліфікованими зварниками або операторами, які мають належний рівень компетентності, та згідно зі схваленими процесами зварювання. Такі схвалення та кваліфікаційні тести проводяться нотифікованими органами.

Виробник також повинен під час виробництва забезпечувати якість зварних швів шляхом проведення необхідних випробувань з використанням належних процедур. Такі випробування повинні оформлятися протоколами.

4. Введення посудин в експлуатацію

Посудини повинні супроводжуватися складеними виробником інструкціями, як зазначено в пункті 2 додатка III.

ДОДАТОК II
ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

1. Експертиза ЄС-типу (модуль B)

1.1. Експертиза ЄС-типу - це та частина процедури оцінювання відповідності, на етапі якої нотифікований орган проводить експертизу технічного проекту посудини, а також верифікує та засвідчує, що технічний проект посудини відповідає вимогам цієї Директиви, які застосовуються до зазначеної посудини.

1.2. Експертизу ЄС-типу проводять відповідно до статті 13 одним із таких способів:

- оцінювання адекватності технічного проекту посудини шляхом експертизи технічної документації та підтвердних доказів, зазначених у пункті 1.3, з дослідженням зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини, репрезентативного для передбаченого виробництва (виробничий тип),

- оцінювання адекватності технічного проекту посудини шляхом експертизи технічної документації та підтвердних доказів, зазначених у пункті 1.3, без дослідження зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини (проектний тип).

1.3. Виробник подає заявку на проведення експертизи ЄС-типу до єдиного обраного ним нотифікованого органу. Заявка повинна містити:

(a) найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

(b) письмову декларацію про те, що така ж заявка не подана до жодного іншого нотифікованого органу;

(c) технічну документацію. Технічна документація повинна давати можливість оцінити відповідність посудини застосовним вимогам цієї Директиви та включати дані про результати адекватного аналізу та оцінки ризику (ризиків).

У технічній документації повинні бути зазначені застосовні вимоги та охоплені, наскільки це стосується такого оцінювання, проектування, виготовлення та застосування посудини. Технічна документація повинна містити, у належних випадках, принаймні такі елементи:

(i) загальний опис посудини;

(ii) технічний проект і виробничі креслення, а також схеми компонентів тощо;

(iii) описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень і схем та застосування посудини;

(іv) список гармонізованих стандартів, застосованих повністю чи частково, покликання на які були опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу, а в разі, коли ці гармонізовані стандарти не застосовані, - описи рішень, вжитих на забезпечення відповідності суттєвим вимогам до безпечності цієї Директиви, у тому числі список інших відповідних застосованих технічних специфікацій. У разі часткового застосування гармонізованих стандартів у технічній документації повинні бути зазначені їх частини, які застосовані;

(v) результати виконаних проектних розрахунків, проведених досліджень тощо;

(vі) протоколи випробувань;

(vіі) інструкції та інформацію про безпечність, зазначені у пункті 2 додатка III;

(vііі) документ, що містить опис:

- вибраних матеріалів,

- вибраних процесів зварювання,

- вибраних перевірок,

- будь-яких істотних подробиць стосовно проекту посудини;

(d) у застосовних випадках, прототип посудини, репрезентативний для передбаченого виробництва. Нотифікований орган може затребувати додаткові зразки запланованих до виробництва укомплектованих посудин, якщо це необхідно для виконання програми випробувань;

(e) підтвердні докази для доведення адекватності технічного проектного рішення. Такі підтвердні докази повинні містити покликання на всі документи, які було використано, насамперед у разі, якщо відповідні гармонізовані стандарти не були застосовані в повному обсязі. У разі потреби підтвердні докази повинні включати результати випробувань, проведених згідно з іншими відповідними технічними специфікаціями акредитованою випробувальною лабораторією виробника або від його імені та під його відповідальність - іншою випробувальною лабораторією.

У разі дослідження зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини технічна документація повинна також містити:

- сертифікати про прийнятну оцінку процесів зварювання та кваліфікацію зварників чи операторів зварювання,

- картку контролю за використаними матеріалами для виготовлення частин та компонентів, що забезпечують міцність посудини,

- протокол проведених досліджень і випробувань або описи планових перевірок.

1.4. Нотифікований орган:

Щодо посудини:

1.4.1. проводить експертизу технічної документації та підтвердних доказів, щоб оцінити адекватність технічного проекту посудини.

Щодо зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини (посудин):

1.4.2. перевіряє відповідність зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини (посудин) технічній документації і безпечність передбачених для неї робочих умов, а також ідентифікує елементи посудини, що спроектовані згідно зі застосованими положеннями відповідних гармонізованих стандартів, та елементи, що спроектовані відповідно до інших технічних специфікацій;

1.4.3. проводить належні дослідження і випробування або доручає їх проведення для перевірки правильності застосування прийнятих виробником рішень відповідних гармонізованих стандартів;

1.4.4. проводить належні дослідження і випробування або доручає їх проведення для перевірки правильності прийняття виробником рішення про застосування інших відповідних технічних специфікацій для дотримання відповідних суттєвих вимог до безпечності цієї Директиви, якщо рішення з відповідних гармонізованих стандартів не були застосовані;

1.4.5. погоджує з виробником місце проведення досліджень і випробувань.

1.5. Нотифікований орган складає звіт про оцінювання, в якому зазначаються дані про діяльність згідно з пунктом 1.4 та її результати. Без порушення своїх зобов’язань перед нотифікуючими органами, нотифікований орган оприлюднює зміст такого звіту, в повному обсязі або частково, лише за згодою виробника.

1.6. У разі коли тип посудини відповідає вимогам цієї Директиви, нотифікований орган видає виробнику сертифікат про експертизу ЄС-типу. У такому сертифікаті зазначаються найменування й адреса виробника, висновки експертизи, умови дійсності сертифіката (за наявності) та дані, необхідні для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката про експертизу ЄС-типу можуть додаватися один або більше додатків.

У сертифікаті про експертизу ЄС-типу та додатках до нього повинна міститися уся відповідна інформація, яка дає змогу оцінювати відповідність виготовлених посудин дослідженому типу та здійснювати контроль за її експлуатацією. У ньому повинні також зазначатися умови його видачі, а також він повинен супроводжуватися описами та кресленнями, необхідними для ідентифікації затвердженого типу.

У разі коли тип посудини не відповідає застосовним вимогам цієї Директиви, нотифікований орган повинен відмовити у видачі сертифіката про експертизу ЄС-типу та повідомити про це заявнику з обґрунтуванням своєї відмови.

1.7. Нотифікований орган повинен постійно відслідковувати будь-які зміни в загальновизнаному сучасному стані розвитку науки і техніки, які вказують на те, що затверджений тип посудини може вже не відповідати застосовним вимогам цієї Директиви, та повинен визначити, чи такі зміни потребують подальшого дослідження. Якщо це так, нотифікований орган повинен повідомити про це виробника.

Виробник повинен інформувати нотифікований орган, який зберігає технічну документацію стосовно сертифіката про експертизу ЄС-типу, про всі модифікації затвердженого типу, що можуть вплинути на відповідність посудини суттєвим вимогам до безпечності або на умови чинності сертифіката. Такі модифікації потребують додаткового затвердження у формі доповнення до сертифіката про експертизу ЄС-типу.

1.8. Кожен нотифікований орган інформує свій нотифікуючий орган про сертифікати про експертизу ЄС-типу та/або про будь-які доповнення до них, які він видав або відкликав, і, періодично або на запит, надає своєму нотифікуючому органові список таких відхилених, призупинених або іншим чином обмежених сертифікатів та/або доповнень до них.

Кожен нотифікований орган інформує інші нотифіковані органи щодо сертифікатів про експертизу ЄС-типу та/або будь-які доповнення до них, які він відхилив, відкликав, призупинив або іншим чином обмежив, і, на запит, повідомляє щодо таких сертифікатів та/або доповнень до них, які він видав.

Комісія, держави-члени та інші нотифіковані органи можуть, на запит, отримувати примірники сертифікатів про експертизу ЄС-типу та/або доповнень до них. На запит, Комісія та держави-члени можуть отримувати примірник технічної документації та результати перевірок, проведених нотифікованим органом. Нотифікований орган зберігає примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу, його додатків і доповнень, а також технічний файл, в тому числі документацією, надану виробником, до закінчення строку дії такого сертифіката.

1.9. Виробник зберігає примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу, додатків і доповнень до нього разом з технічною документацією для надання на запити національних органів протягом 10 років після введення посудини в обіг.

1.10. Уповноважений представник виробника може подати заявку, зазначену в пункті 1.3, і виконувати обов’язки, визначені в пунктах 1.7 і 1.9, за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

2. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуваннями посудин під наглядом (модуль C1)

2.1. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуваннями посудин під наглядом є частиною процедури оцінювання відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, встановлені у пунктах 2.2, 2.3 і 2.4, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що посудини відповідають типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та вимогам цієї Директиви, які застосуються до зазначених посудин.

2.2. Виробництво

Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовлених посудин типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і вимогам цієї Директиви, які застосовуються до зазначених посудин.

Перед початком виробництва виробник подає обраному нотифікованому органу всю необхідну інформацію, зокрема:

(a) технічну документацію, до якої повинні також бути включені:

- сертифікати про прийнятну оцінку процесів зварювання та кваліфікацію зварників чи операторів зварювання,

- картку контролю за використаними матеріалами для виготовлення частин та компонентів, що забезпечують міцність посудини,

- протокол проведених досліджень і випробувань;

(b) документ щодо здійснення контролю, в якому описані належні дослідження і випробування, що будуть проводитися під час виробництва, разом з відповідними процедурами та частота їх проведення;

(c) сертифікат про експертизу ЄС-типу.

2.3. Перевірки посудин

2.3.1. Для перевірки відповідності посудин типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та відповідним вимогам цієї Директиви, нотифікований орган проводить дослідження і випробування кожної виробленої посудини з урахуванням таких вимог:

(a) Виробник повинен представити посудини у формі однорідних партій та вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення однорідності кожної виготовленої партії.

(b) Під час перевірки партії посудин нотифікований орган повинен перевірити правильність виготовлення посудини та здійснення контролю за нею відповідно до технічної документації, а також провести гідростатичні випробування або еквівалентної дії пневматичні випробування кожної посудини з партії під тиском (Ph), що становить 1,5 розрахункового тиску посудини, для перевірки її міцності. Пневматичне випробування проводять за умови схвалення процедур безпечності випробування державою-членом, на території якої проводять випробування.

(c) Крім того, нотифікований орган повинен провести випробування якості зварних швів на тестових зразках, відібраних за вибором виробника із виготовлених зразків, або на посудинах. Випробування проводяться на поздовжніх зварних швах. Однак, у разі коли для виконання поздовжніх та кругових зварних швів застосовані різні методи зварювання, зазначені випробування повинні бути проведені на кругових зварних швах.

(d) Для посудин, які підлягають випробуванням експериментальним методом, зазначеним у пункті 2.1.2 додатка І, зазначені випробування на тестових зразках повинні бути замінені гідростатичним випробуванням п’яти посудин, відібраних довільно з кожної партії, для перевірки їх відповідності суттєвим вимогам до безпечності, установленим у пункті 2.1.2 додатка І.

(e) У разі прийняття партій посудин нотифікований орган наносить свій ідентифікаційний номер або вимагає нанесення такого номера на кожну посудину, а також складає в письмовій формі сертифікат відповідності стосовно проведених випробувань. Усі посудини таких партій можуть бути введені в обіг, крім тих, що не пройшли гідростатичного або пневматичного випробування.

(f) У разі коли партія продукції бракується, нотифікований орган повинен вжити належних заходів для запобігання введенню такої партії в обіг. У разі бракування партій, що часто повторюються, нотифікований орган може призупинити статистичну верифікацію.

(g) Виробник повинен мати змогу надавати на запит відповідних органів виданий нотифікованим органом сертифікат відповідності, зазначений у пункті (e).

2.3.2. Нотифікований орган повинен надавати державі-члену, яка його нотифікувала, та на запит інших нотифікованих органів, інших держав-членів і Комісії примірник інспекційного звіту, виданого ним.

2.3.3. Виробник під відповідальність нотифікованого органу наносить ідентифікаційний номер нотифікованого органу під час виробничого процесу.

2.4. Знак СЕ і декларація ЄС про відповідність

2.4.1. Виробник наносить знак СЕ на кожну посудину, яка відповідає типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і застосовним вимогам цієї Директиви.

2.4.2. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність вимогам ЄС на кожну модель посудини та зберігає її для надання національним органам протягом 10 років після введення посудини в обіг. У декларації про відповідність вимогам ЄС повинна бути ідентифікована модель посудини, для якої її складено.

2.4.3. Копія декларації про відповідність вимогам ЄС надається відповідним органам на запит.

2.5. Уповноважений представник

Обов’язки виробника, визначені в пункті 2.4, від його імені та під його відповідальність можуть бути виконані його уповноваженим представником за умови визначення цих обов’язків у дорученні.

3. Відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з контрольною перевіркою посудин через довільні інтервали часу (модуль С2)

3.1. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з контрольною перевіркою посудин через довільні інтервали часу є частиною процедури оцінювання відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, встановлені у пунктах 3.2, 3.3 і 3.4, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що посудини відповідають типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та вимогам цієї Директиви, які застосуються до зазначених посудин.

3.2. Виробництво

3.2.1. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовлених посудин типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і вимогам цієї Директиви, які застосовуються до зазначених посудин.

3.2.2. Перед початком виробництва виробник подає обраному нотифікованому органу всю необхідну інформацію, зокрема:

(a) технічну документацію, до якої повинні також бути включені:

- сертифікати про прийнятну оцінку процесів зварювання та кваліфікацію зварників чи операторів зварювання,

- картку контролю за використаними матеріалами для виготовлення частин та компонентів, що забезпечують міцність посудини,

- протокол проведених досліджень і випробувань;

(b) сертифікат про експертизу ЄС-типу;

(c) документ, в якому описано виробничі процеси та всі визначені системні заходи, що вживаються для забезпечення відповідності посудин типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу.

Нотифікований орган повинен перед початком виробництва посудин провести експертизу зазначених документів для підтвердження їх відповідності сертифікату про експертизу ЄС- типу.

3.2.3. Документ, зазначений у пункті (с) пункту 3.2.2, повинен включати:

(a) опис засобів виробництва і результати перевірок відповідних конструкцій посудин;

(b) документ щодо здійснення контролю, в якому описані належні дослідження і випробування, що будуть проводитися під час виробництва, разом з відповідними процедурами та частота їх проведення;

(c) зобов’язання щодо проведення досліджень і випробувань відповідно до документа щодо здійснення контролю та необхідності проведення гідростатичного випробування або еквівалентної дії пневматичного випробування кожної виготовленої посудини під тиском, що становить 1,5 розрахункового тиску посудини; зазначені дослідження та випробування повинні проводитися під відповідальність кваліфікованого персоналу, незалежного від виробничого персоналу, та їх результати повинні бути включені до звіту;

(d) дані про місцезнаходження виробництв та зберігання посудин, а також початок їх виробництва;

3.3. Перевірки посудин

Задля оцінювання якості внутрішнього контролю посудин за вибором виробника нотифікований орган проводить перевірки зразків посудин або доручає їх проведення через довільні інтервали часу, визначені таким органом, з урахуванням, зокрема, технологічної складності виготовлення посудин та обсягів їх виробництва. Відповідні зразки готових посудин, відібраних нотифікованим органом у місці їх виготовлення перед введенням посудин в обіг, повинні бути досліджені шляхом проведення випробувань, передбачених відповідними частинами гармонізованих стандартів, та/або рівнозначних випробувань, визначених в інших відповідних технічних специфікаціях, для перевірки відповідності посудин типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та вимогам цієї Директиви.

Нотифікований орган повинен також пересвідчитися в тому, що виробник дійсно перевіряє посудини, що виготовляються серійно, відповідно до пункту (c) пункту 3.2.3.

У разі коли відібрані зразки посудин не відповідають прийнятному рівню якості, нотифікований орган повинен вжити належних заходів.

Процедура вибіркового приймального контролю, що застосовується, повинна сприяти визначенню параметрів виробничого процесу виготовлення посудин у допустимих межах задля гарантування відповідності посудин.

Нотифікований орган повинен надавати державі-члену, яка його нотифікувала, та на запит інших нотифікованих органів, інших держав-членів і Комісії примірник інспекційного звіту, виданого ним.

Виробник під відповідальність нотифікованого органу наносить ідентифікаційний номер нотифікованого органу під час виробничого процесу.

3.4. Знак СЕ і декларація ЄС про відповідність

3.4.1. Виробник наносить знак СЕ на кожну посудину, яка відповідає типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і застосовним вимогам цієї Директиви.

3.4.2. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність вимогам ЄС на кожну модель посудини та зберігає її для надання національним органам протягом 10 років після введення посудини в обіг. У декларації про відповідність вимогам ЄС повинна бути ідентифікована модель посудини, для якої її складено.

3.4.3. Копія декларації про відповідність вимогам ЄС надається відповідним органам на запит.

3.5. Уповноважений представник

Обов’язки виробника, визначені в пункті 3.4, від його імені та під його відповідальність можуть бути виконані його уповноваженим представником за умови визначення цих обов’язків у дорученні.

4. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва (модуль C)

4.1. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва є частиною процедури оцінювання відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, встановлені у пунктах 4.2 і 4.3, та гарантує і заявляє, що посудини відповідають типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та вимогам цієї Директиви, які застосуються до зазначених посудин.

4.2. Виробництво

Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовлених посудин затвердженому типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і вимогам цієї Директиви, які застосовуються до зазначених посудин.

Перед початком виробництва виробник подає нотифікованому органу, який видав сертифікат про експертизу ЄС-типу, усю необхідну інформацію, зокрема:

(a) сертифікати про прийнятну оцінку процесів зварювання та кваліфікацію зварників чи операторів зварювання;

(b) картка контролю за застосовними матеріалами для виготовлення частин та компонентів, що забезпечують міцність посудини;

(c) протокол проведених досліджень і випробувань;

(d) документ, в якому описано виробничі процеси та всі визначені системні заходи, що вживаються для забезпечення відповідності посудин типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу.

Такий документ повинен включати:

(i) опис засобів виробництва і результати перевірок відповідних конструкцій посудин;

(ii) документ щодо здійснення контролю, в якому описані належні дослідження і випробування, що будуть проводитися під час виробництва, разом з відповідними процедурами та частота їх проведення;

(iii) зобов’язання щодо проведення досліджень і випробувань відповідно до документа щодо здійснення контролю та необхідності проведення гідростатичного випробування або еквівалентної дії пневматичного випробування кожної виготовленої посудини під тиском, що становить 1,5 розрахункового тиску посудини; зазначені дослідження та випробування повинні проводитися під відповідальність кваліфікованого персоналу, незалежного від виробничого персоналу, та їх результати повинні бути включені до звіту;

(іv) дані про місцезнаходження виробництв та зберігання посудин, а також початок їх виробництва;

Нотифікований орган повинен перед початком виробництва посудин провести експертизу зазначених документів для підтвердження їх відповідності сертифікату про експертизу ЄС-типу.

4.3. Знак СЕ і декларація ЄС про відповідність

4.3.1. Виробник наносить знак СЕ на кожну посудину, яка відповідає типу, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і застосовним вимогам цієї Директиви.

4.3.2. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність вимогам ЄС на кожну модель посудини та зберігає її для надання національним органам протягом 10 років після введення посудини в обіг. У декларації про відповідність вимогам ЄС повинна бути ідентифікована модель посудини, для якої її складено.

4.3.3. Копія декларації про відповідність вимогам ЄС надається відповідним органам на запит.

4.4. Уповноважений представник

Обов’язки виробника, визначені в пункті 4.3, від його імені та під його відповідальність можуть бути виконані його уповноваженим представником за умови визначення цих обов’язків у дорученні.

ДОДАТОК III
НАПИСИ, ІНСТРУКЦІЇ, ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ І СИМВОЛИ

1. Маркування знаком СЕ та написи

1.1. На посудини, в яких добуток PS х V перевищує 50 бар на літр, повинні наноситися знак СЕ, передбачений додатком ІІ до Регламенту (ЕС) № 765/2008, і дві останні цифри року нанесення знака СЕ.

1.2. На посудинах або табличках з даними повинна зазначатися принаймні така інформація:

(a) максимальний робочий тиск (PS, бар);

(b) максимальна робоча температура (Тmах, °С);

(c) мінімальна робоча температура (Тmin, °С);

(d) об’єм посудини (V, літрів);

(е) найменування виробника, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка й адреса виробника;

(f) позначення типу, серії або партії, що ідентифікує посудину.

1.3. У разі використання таблички з даними вона повинна бути спроектована таким чином, щоб унеможливити її повторне використання, а також мати вільне місце для нанесення іншої інформації.

2. Інструкції та інформація про безпечність

Інструкції повинні містити таку інформацію:

(a) дані, зазначені в пункті 1.2, крім позначення серії чи партії посудини;

(b) дані про призначення посудини;

(c) вимоги щодо технічного обслуговування та встановлення посудин.

3. Терміни та означення і символи

3.1. Терміни та означення

(a) Розрахунковий тиск (Р) - це надлишковий тиск, вибраний виробником і використаний для визначення товщини частин посудини, що перебувають під тиском.

(b) Максимальний робочий тиск (PS) - це максимальний надлишковий тиск, що може виникнути за нормальних умов експлуатації посудини.

(c) Мінімальна робоча температура (Тmin) - це найнижча стабілізована температура, якої стінки посудини можуть досягти за нормальних умов експлуатації.

(d) Максимальна робоча температура (Тmax) - це найвища стабілізована температура, якої стінки посудини можуть досягти за нормальних умов експлуатації.

(e) Межа текучості (RеT) - це значення при максимальній робочій температурі Тmах будь-якої з таких величин:

(i) верхньої точки текучості (RеH) для матеріалу, що має нижню і верхню точки текучості;

(ii) 0 ,2% умовної межі текучості (Rp0,2);

(iii) 1,0% умовної межі текучості (Rp1,0) для нелегованого алюмінію;

(f) Типоряди посудин:

Посудини формують один типоряд, якщо вони відрізняються від дослідного зразка тільки діаметром за умови відповідності вимогам, зазначеним у пунктах 2.1.1 і 2.1.2 додатка І, та/або довжиною їх циліндричної частини з такими обмеженнями:

(i) якщо дослідний зразок має одну або більше обичайок додатково до днищ, інші зразки повинні мати щонайменше одну обичайку;

(ii) якщо дослідний зразок має два випуклих днища, інші зразки не повинні мати обичайок.

Відмінності, що призвели до зміни отворів та/або проникнень, зазначаються на кресленні до кожного зразка.

(g) Партія посудин повинна становити не більше 3000 посудин моделі одного типу.

(h) У контексті цієї Директиви серійне виробництво відбувається у випадку виготовлення більш ніж однієї посудини одного типу протягом певного періоду в безперервному виробничому процесі відповідно до загального проекту та із застосуванням однакової технології виробництва.

(i) Картка контролю - це документ, яким виробник засвідчує відповідність продуктів замовленню, в якому він зазначає результати внутрішньозаводських контрольних випробувань, зокрема щодо хімічного складу та механічних характеристик продуктів, виготовлених за одним і тим самим виробничим процесом, що і постачення, але не обов’язково на постачених продуктах.

3.2. Символи

ДОДАТОК IV
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ ВИМОГАМ ЄС (№ ...) (1)

1. Посудина/модель посудини (продукт, тип, партія або серійний номер):

2. Найменування й адреса виробника і, у застосовних випадках, його уповноваженого представника:

3. Ця декларація про відповідність видана під одноосібну відповідальність виробника.

4. Об’єкт декларації (ідентифікаційні дані посудини, які уможливлюють її простежуваність; до них, якщо необхідно для ідентифікації посудини, може належати зображення):

5. Об’єкт декларації, описаний вище, відповідає застосовному гармонізаційному законодавству Союзу:

6. Покликання на відповідні використані гармонізовані стандарти або інші технічні специфікації, стосовно яких декларують відповідність:

7. Нотифікований орган ... (найменування, номер) виконав роботи з ... (опис виконаних робіт) і видав сертифікат:

8. Додаткова інформація:

Підписано від імені та за дорученням:

(місце і дата видачі):

(ім’я, посада) (підпис):

__________
(1) Виробник за власним бажанням може присвоїти декларації про відповідність номер.

ДОДАТОК V

ЧАСТИНА А
Скасована Директива зі змінами та доповненнями до неї (зазначена у статті 43)

(зазначена у статті 43)

ЧАСТИНА В
Граничні терміни транспозиції до національного законодавства та дати застосування
директив, визначених у частині В додатка IV до Директиви 2009/105/ЄС

(1) Згідно з третім підпараграфом статті 18(2) Директиви 87/404/ЄЕС держави-члени на період до 1 липня 1992 року дозволяють вводити в обіг та/або в експлуатацію посудини, які відповідають правилам, що діяли на їхній території до 1 липня 1990 року.

(2) Згідно зі статтею 14(2) Директиви 93/68/ЄЕС до 1 січня 1997 року держави-члени дозволяють вводити в обіг та в експлуатацію продукти, які відповідають правилам маркування, що діяли до 1 січня 1995 року.

ДОДАТОК VI
КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ

ЗАЯВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ

Європейський Парламент вважає, що тільки у тому разі та тією мірою, якою імплементаційні акти у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011 обговорюють на засіданнях комітетів, останні можуть вважатися «комітетами в рамках комітологічної процедури» у розумінні додатка I до Рамкової угоди про відносини між Європейським Парламентом і Європейською Комісією. Таким чином, дія пункту 15 Рамкової угоди поширюється на засідання комітетів тільки у тому разі та тією мірою, якою обговорюються інші питання.

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}