(a) встановлення, впровадження та належного обслуговування компаніями бортових та берегових систем управління безпекою; та

(b) здійснення контролю за такими системами адміністраціями держав прапора і порту.

(2) «визнана організація» означає орган, визнаний відповідно до Директиви 94/57/ЄС;

(4) «пасажирське судно» означає судно, у тому числі високошвидкісне судно, що перевозить більше 12 пасажирів, або пасажирський підводний апарат;

(5) «пасажир» означає будь-яку особу, крім:

(a) капітана та членів екіпажу або інших осіб, найнятих на роботу або залучених у будь-якій ролі на борту судна у межах комерційної діяльності такого судна; та

(b) дитини віком до одного року;

(6) «високошвидкісне судно» означає високошвидкісне судно, як визначено в оновленій редакції Регламенту Х-1/2 СОЛАС. До високошвидкісного пасажирського судна застосовуються обмеження, вказані в статті 2(f) Директиви 98/18/ЄС;

(7) «вантажне судно» означає судно, у тому числі високошвидкісне судно, що не є пасажирським судном;

(10) «регулярне перевезення» означає серію переходів судна для обслуговування руху між тими самими двома або більше пунктами:

(a) відповідно до опублікованого розкладу; або

(b) здійснюючи настільки регулярні або часті переходи, що вони стають упізнаваною систематичною серією;

(12) «пасажирський підводний апарат» означає мобільне судно для перевезення пасажирів, яке головним чином експлуатується під водою і встановлюється на опорну поверхню, таку як надводне судно або берегові об’єкти, для моніторингу та для виконання однієї або більше з таких операцій:

(a) підзарядки джерела живлення;

(b) поповнення запасів повітря високого тиску;

1. Держави-члени повинні надавати Комісії звіт про імплементацію цього Регламенту кожні два роки.

3. Комісія повинна за допомогою Європейського агентства морської безпеки та протягом шести місяців після отримання звітів від держав-членів підготувати консолідований звіт щодо імплементації цього Регламенту з будь-якими запропонованими заходами, за необхідності. Такий звіт адресують Європейському Парламенту і Раді.

Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден та запобіганням забрудненню (Міжнародний кодекс з управління безпекою (МКУБ))

МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС З УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОЮ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ СУДЕН ТА ЗАПОБІГАННЯМ ЗАБРУДНЕННЮ
(МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС З УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ (МКУБ))

ЧАСТИНА А - ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ

1.1.3. «Адміністрація» означає уряд держави, під прапором якої має право плавати судно.

1.1.4. «Система управління безпекою» означає структуровану і документовану систему, що надає можливість персоналу компанії ефективно впроваджувати корпоративну політику безпеки та охорони довкілля.

1.1.6. «Свідоцтво про управління безпекою» означає виданий судну документ, який засвідчує, що компанія та керівництво її судна працюють відповідно до затвердженої системи управління безпекою.

1.1.7. «Об’єктивні докази» означає кількісну або якісну інформацію, записи або констатацію фактів щодо безпеки або наявності та впровадження елементу системи управління безпекою, що базуються на спостереженні, вимірюванні чи випробуванні і можуть бути верифіковані.

1.1.8. «Спостереження» означає констатацію факту під час аудиту управління безпекою, обґрунтовану об’єктивними доказами.

1.1.9. «Невідповідність» означає спостережену ситуацію, за якої об’єктивні докази вказують на невиконання встановленої вимоги.

1.1.10. «Значна невідповідність» означає ідентифіковне відхилення, яке становить серйозну загрозу безпеці персоналу або судна чи серйозний ризик для довкілля, що вимагає вжиття негайних коригувальних дій та включає недостатньо ефективне та недостатньо систематичне виконання вимог цього Кодексу.

1.1.11. «Щорічна дата» означає день та місяць кожного року, які відповідають даті закінчення строку дії відповідного документа або свідоцтва.

1.2.2. Для досягнення цілей компанії щодо управління безпекою необхідно, між іншим:

1.2.2.1. забезпечити безпечні методи експлуатації судна та створення безпечного робочого середовища;

1.2.2.2. встановити запобіжні заходи для захисту від усіх ідентифікованих ризиків; та

1.2.2.3. постійно вдосконалювати навички управління безпекою берегового персоналу і персоналу на борту суден, у тому числі підготовку до аварійних ситуацій, пов’язаних як із безпекою, так і з охороною довкілля.

1.2.3. Система управління безпекою повинна забезпечувати:

1.2.3.1. дотримання обов’язкових правил і норм; та

1.2.3.2. врахування вимог застосовних кодексів, настанов та стандартів, рекомендованих організацією, адміністраціями, класифікаційними товариствами та морськими промисловими організаціями.

Вимоги цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх суден.

Кожна компанія повинна розробляти, впроваджувати та обслуговувати систему управління безпекою (СУБ), яка охоплює такі функціональні вимоги:

1.4.1. політика безпеки і охорони довкілля;

1.4.2. інструкції та процедури для забезпечення безпечної експлуатації суден та охорони довкілля згідно з відповідним міжнародним законодавством та законодавством держави прапора;

1.4.3. визначені рівні повноважень та способи комунікації між береговим персоналом і персоналом на борту та всередині кожної команди;

1.4.4. процедури для сповіщень про аварії та невідповідність положенням цього Кодексу;

1.4.6. процедури проведення внутрішніх аудитів та перегляду системи управління.

2.2. Компанія повинна забезпечити впровадження і підтримку політики на всіх рівнях організації як на борту судна, так і на березі.

3.1. Якщо особа, відповідальна за експлуатацію судна, не є його власником, то власник повинен повідомити найменування або прізвище та ім’я такої особи і докладні дані про неї адміністрації.

5.1. Компанія повинна чітко визначити та задокументувати відповідальність капітана стосовно:

5.1.1. реалізації політики безпеки і охорони довкілля компанії;

5.1.2. мотивування екіпажу для дотримання такої політики;

5.1.3. видання відповідних наказів та інструкцій у зрозумілій та простій формі;

5.1.4. верифікації дотримання встановлених вимог; та

5.1.5. перегляду СУБ та повідомлення про її недоліки береговим службам управління.

5.2. Компанія повинна забезпечити, щоб СУБ, що застосовується на борту судна, містила чітке підтвердження повноважень капітана. Компанія повинна встановити в СУБ, що капітан має основні повноваження і відповідальність ухвалювати рішення стосовно безпеки та запобігання забрудненню і звертатися до компанії з проханням про допомогу в разі необхідності.

6.1. Компанія повинна забезпечити, щоб капітан:

6.1.1. мав відповідну кваліфікацію для управління судном;

6.1.2. був повністю ознайомлений із СУБ компанії; та

6.1.3. отримував необхідну підтримку для безпечного виконання капітаном своїх обов’язків.

6.2. Компанія повинна забезпечити, щоб кожне судно було укомплектоване кваліфікованими, сертифікованими та придатними за станом здоров’я моряками відповідно до національних та міжнародних вимог.

6.3. Компанія повинна встановити процедури для забезпечення того, щоб новий персонал і персонал, переведений для виконання нових завдань, пов’язаних із безпекою та охороною довкілля, був належним чином ознайомлений зі своїми обов’язками.

Необхідно визначити, документально оформити та надати екіпажу інструкції, з якими він повинен ознайомитись перед виходом судна у плавання.

6.4. Компанія повинна забезпечити, щоб увесь персонал, залучений до СУБ компанії, мав належне розуміння відповідних правил, норм, кодексів та настанов.

6.5. Компанія повинна встановити і підтримувати процедури для визначення потреб у будь-якому навчанні, яке може бути необхідним для підтримки СУБ та забезпечити проведення такого навчання для всього відповідного персоналу.

6.6. Компанія повинна встановити процедури, за якими персонал судна отримує відповідну інформацію про СУБ робочою мовою або мовами, зрозумілими персоналу.

6.7. Компанія повинна забезпечити, щоб персонал судна міг ефективно спілкуватися під час виконання своїх обов'язків, пов'язаних із СУБ.

Компанія повинна встановити процедури підготовки планів та інструкцій, у тому числі контрольні списки, за необхідності, для проведення основних робіт на борту судна, які стосуються безпеки судна та запобігання забрудненню. Різні пов'язані з цим завдання необхідно визначити та доручити кваліфікованому персоналу.

8.1. Компанія повинна встановити процедури виявлення, описання потенційних аварійних ситуацій на борту судна та реагування на них.

8.2. Компанія повинна скласти програми навчань і навчальних тренувань для підготовки до дій в аварійних ситуаціях.

8.3. СУБ повинна передбачати заходи, які забезпечують здатність компанії реагувати в будь-який час на небезпеки, аварії та аварійні ситуації, пов’язані з її суднами.

9.1. СУБ повинна включати процедури, що забезпечують передання компанії сповіщень про невідповідності вимогам, аварії та небезпечні ситуації, їх розслідування і аналіз з метою підвищення рівня безпеки та запобігання забрудненню.

9.2. Компанія повинна встановити процедури здійснення коригувальних дій.

10.1. Компанія повинна встановити процедури, щоб забезпечити технічне обслуговування судна згідно з положеннями відповідних правил і норм та будь-якими додатковими вимогами, які можуть бути встановлені компанією.

10.2. Для виконання таких вимог компанія повинна забезпечити:

10.2.1. проведення перевірок через відповідні проміжки часу;

10.2.3. здійснення відповідних коригувальних дії; та

10.2.4. ведення записів про таку діяльність.

10.3. Компанія повинна встановити процедури в СУБ, щоб ідентифікувати обладнання та технічні системи, раптова експлуатаційна відмова яких може призвести до виникнення небезпечних ситуацій. СУБ повинна передбачати конкретні заходи, спрямовані на забезпечення надійності такого обладнання або систем. Такі заходи повинні включати регулярні випробування резервних пристроїв та обладнання або технічних систем, які не використовуються на постійній основі.

11.1. Компанія повинна встановити та забезпечити дотримання процедур контролю всіх документів і даних, що стосуються СУБ.

11.2. Компанія повинна забезпечити, щоб:

11.2.1. дійсні документи були доступними в усіх відповідних місцях;

11.2.2. зміни до документів розглядав та затверджував уповноважений персонал; та

11.2.3. застарілі документи оперативно вилучали.

11.3. Документи, що використовуються для описування та впровадження СУБ, можуть іменуватися як «посібник з управління безпекою». Документація повинна зберігатися у формі, яку компанія вважає найефективнішою. Кожне судно повинне мати на борту всю документацію, що стосується цього судна.

12.1. Компанія повинна проводити внутрішні аудити безпеки для верифікації того, чи відповідає діяльність із забезпечення безпеки та запобігання забрудненню вимогам СУБ.

12.2. Компанія повинна періодично оцінювати ефективність та, за необхідності, переглядати СУБ згідно з процедурами, встановленими компанією.

12.3. Аудити та можливі коригувальні дії повинні здійснюватися згідно із документально оформленими процедурами.

12.5. Результати аудитів та перегляду необхідно доводити до відома всього персоналу, який несе відповідальність за відповідну сферу діяльності.

12.6. Керівний персонал, відповідальний за відповідну сферу діяльності, повинен своєчасно здійснювати коригувальні дії для усунення виявлених недоліків.

ЧАСТИНА В - СЕРТИФІКАЦІЯ І ВЕРИФІКАЦІЯ

13.5.1. Усі відповідні свідоцтва про управління безпекою і/або тимчасові свідоцтва про управління безпекою повинні також бути скасовані у разі скасування документа про відповідність.

13.6. Копія документа про відповідність повинна бути на борту для того, щоб капітан судна, за наявності запиту, міг надати її для верифікації адміністрацією або організацією, визнаною адміністрацією, або для цілей контролю, вказаних в Регламенті ІХ/6.2 Конвенції. Підтвердження достовірності або засвідчення копії документа не вимагається.

13.11. Якщо верифікацію для поновлення завершено раніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії чинного документа про відповідність або свідоцтва про управління безпекою, то новий документ про відповідність або нове свідоцтво про управління безпекою набувають чинності з дати завершення верифікації для поновлення на період, що не перевищує п’ять років з дати завершення верифікації для поновлення.

14.1. Тимчасовий документ про відповідність може бути виданий для сприяння імплементації цього Кодексу на початковому етапі, якщо:

1.  компанія є новоствореною; або

14.2. Тимчасове свідоцтво про управління безпекою може бути видано:

1. новим суднам на момент їх доставлення/отримання;

2. коли компанія бере на себе відповідальність за експлуатацію судна, що є новим для компанії; або

3. коли судно змінює прапор.

Таке тимчасове свідоцтво про управління безпекою повинне видаватися на період, що не перевищує шість місяців, адміністрацією, або організацією, визнаною адміністрацією, або, за запитом адміністрації, урядом іншої країни, що є договірною стороною Конвенції.

14.4. Тимчасове свідоцтво про управління безпекою може бути видано після верифікації того, що:

2. система управління безпекою, передбачена компанією для відповідного судна, включає головні елементи цього Кодексу, її було оцінено під час аудиту для видачі документа про відповідність або представлено для видачі тимчасового документа про відповідність;

3. компанія запланувала проведення аудиту судна протягом трьох місяців;

4. капітан та співробітники ознайомлені із системою управління безпекою і запланованими заходами для її впровадження;

5. інструкції, визначені як суттєві, надано до виходу судна у плавання; та

6. відповідну інформацію про систему управління безпекою було надано робочою мовою або мовами, зрозумілими персоналу судна.

Доповнення

Форми документа про відповідність, свідоцтва про управління безпекою, тимчасового документа про відповідність і тимчасового свідоцтва про управління безпекою

ДОДАТОК II

ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ЩОДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО КОДЕКСУ З УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ (МКУБ)

ЧАСТИНА А - ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЧАСТИНА В - СЕРТИФІКАЦІЯ І СТАНДАРТИ

2.1. Процес сертифікації, що стосується видачі документа про відповідність для компанії та свідоцтва про управління безпекою для кожного судна, необхідно виконувати беручи до уваги положення, наведені нижче.

2.2. Процес сертифікації повинен зазвичай охоплювати такі кроки:

2. щорічна або проміжна верифікація;

3. верифікація для поновлення; та

4. додаткова верифікація.

Такі верифікації проводяться на запит компанії до адміністрації або визнаної організації, яка діє від імені адміністрації.

2.3. Верифікації включають аудит управління безпекою.

2.4. Для проведення аудиту необхідно призначити провідного аудитора і, у разі необхідності, аудиторську команду.

2.5. Призначений провідний аудитор повинен підтримувати зв’язок з компанією і надати план аудиту.

2.6. Аудиторський звіт необхідно підготувати під керівництвом провідного аудитора, який несе відповідальність за його точність і повноту.

2.7. Аудиторський звіт повинен включати план аудиту, ідентифікацію членів аудиторської команди, дати та ідентифікаційні дані компанії, записи будь-яких спостережень та невідповідностей, а також спостереження щодо ефективності системи управління безпекою у межах досягнення зазначених цілей.

1. забезпечення дотримання правил і норм, у тому числі сертифікації моряків для кожного типу судна, що експлуатується компанією;

2. діяльність з ухвалення, огляду та сертифікації, що стосується морських сертифікатів;

4. практичний досвід з експлуатації судна.

4.1. Базова компетенція для проведення верифікації

(a) знання та розуміння МКУБ;

(b) обов'язкових правил і норм;

(c) технічних завдань, які компанії повинні взяти до уваги, як передбачено МКУБ;

(d) методів оцінювання дослідження, опитування, оцінки та звітності;

(f) базових знань про судноплавство і роботи на борту судна; та

(g) участі принаймні в одному аудиті системи управління у морській галузі.

(a) визначенні, чи елементи системи управління безпекою відповідають МКУБ;

(b) визначенні ефективності СУБ компанії або СУБ кожного типу судна, щоб забезпечити дотримання правил і норм, про які свідчать записи конвенційних та класифікаційних оглядів;

(c) оцінюванні ефективності СУБ у забезпеченні дотримання інших правил і норм, які не охоплено конвенційними та класифікаційними оглядами та які уможливлюють проведення верифікації дотримання таких правил і норм; та

(d) оцінюванні, чи безпечні методи, рекомендовані ММО, адміністраціями, класифікаційними товариствами та морськими промисловими організаціями взято до уваги.

4.2.2. Цю компетенцію можуть реалізувати команди, які разом мають усі необхідні компетенції.