КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 22 жовтня 2008 р. N 935 Київ

{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 282 ( 282-2017-п ) від 26.04.2017 }

Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 585 ( 585-2009-п ) від 10.06.2009 N 874 ( 874-2015-п ) від 21.10.2015 N 239 ( 239-2017-п ) від 10.03.2017 }

Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) та статті 26 Закону України "Про енергозбереження" ( 74/94-ВР ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

Затвердити:

{ Абзац другий постановляючої частини втратив чинність на підставі Постанови КМ N 239 ( 239-2017-п ) від 10.03.2017 }

критерії, за якими визначається ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження, згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 37

{ Порядок здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів втратив чинність на підставі Постанови КМ N 239 ( 239-2017-п ) від 10.03.2017 }

КРИТЕРІЇ, за якими визначається ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження, є:

річний обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів;

належність підприємства до переліку таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

включення підприємства до графіка переведення підприємств на резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;

внесення підприємства до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів;

належність до об'єктів у сфері теплопостачання, електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення;

належність до бюджетних установ.

2. Установлюються три ступені ризику - високий, середній та незначний.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться:

підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних ресурсів від 10 тис. тонн умовного палива і більше;

підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та включені до відповідного переліку;

підприємства, включені до графіка переведення підприємств на резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;

підприємства, внесені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів;

об'єкти у сфері теплопостачання, електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення.

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться:

підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних ресурсів від 1 до 10 тис. тонн умовного палива;

бюджетні установи.

5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних ресурсів до 1 тис. тонн умовного палива.

6. Планова перевірка суб'єктів господарювання проводиться посадовими особами Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних органів з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.