З А К О Н УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

( Закон втратив чинність на підставі Закону N 3623-XII ( 3623-12 ) від 18.11.93, ВВР, 1993, N 48, ст.455 )

Про вибори народних депутатів Української РСР

( Відомості Верховної Ради УРСР, 1989, додаток до N 45, ст. 626 )

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР УРСР N 689а-XII ( 689а-12 ) від 01.02.91, ВВР, 1991, N 9, ст. 74 Законами N 2504-XII ( 2504-12 ) від 26.06.92, ВВР, 1992, N 37, ст.540 N 3254-XII ( 3254-12 ) від 04.06.93, ВВР, 1993, N 28, ст.295 )

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основи виборів народних депутатів Української РСР

Вибори народних депутатів Української РСР проводяться по одномандатних виборчих округах на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

Стаття 2. Загальне виборче право

Вибори народних депутатів Української РСР є загальними: право обирати і бути обраними мають громадяни Української РСР, які досягли 18 років.

Будь-які прямі або непрямі обмеження виборчих прав громадян Української РСР залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, часу проживання в даній місцевості, роду і характеру занять зябороняються.

У виборах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, особи, які тримаються в місцях позбавлення волі, а також особи, які знаходяться за рішенням суду в місцях примусового лікування.

Стаття 3. Рівне виборче право

Вибори народних депутатів Української РСР є рівними: кожний виборець має один голос; виборці беруть участь у виборах на рівних засадах.

Жінки і чоловіки мають рівні виборчі права.

Військовослужбовці користуються виборчими правами нарівні з усіма громадянами.

Стаття 4. Пряме виборче право

Вибори народних депутатів Української РСР є прямими: народні депутати обираються громадянами безпосередньо,

Стаття 5. Таємне голосування

Голосування на виборах народних депутатів Української РСР є таємними: контроль за волевиявленням голосуючих не допускається.

( Стаття 6 втратила чинність на підставі Закону N 2504-XII ( 2504-12 ) від 26.06.92, ВВР, 1992, N 37, ст.540 )

Стаття 7. Проведення виборів виборчими комісіями

Проведення виборів народних депутатів Української РСР організують виборчі комісії, які утворюються з представників трудових колективів, громадських організацій, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.

Стаття 8. Гласність при підготовці і проведенні виборів народних депутатів Української РСР

Підготовка і проведення виборів народних депутатів Української РСР здійснюються виборчими комісіями, трудовими колективами і громадськими організаціями відкрито і гласно.

Виборчі комісії інформують громадян про свою роботу, про утворення виборчих округів, склад, місцезнаходження та час роботи виборчих комісій і списки виборців. Виборчі комісії сповіщають виборців про висунутих кандидатів у народні депутати, доводять до їх відома підсумки реєстрації кандидатів у депутати, біографічні дані про зареєстрованих кандидатів, результати голосування по кожному кандидату і підсумки виборів.

На засіданнях виборчих комісій, в тому числі при реєстрації кандидатів у депутати, підрахунку голосів на виборчій дільниці, визначенні результатів виборів по округу і підбитті загальних підсумків ви< борів, мають право бути присутніми представники трудових колективів, громадських організацій, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, органів державної влади, довірені особи. Повноваження зазначених представників засвідчуються відповідним документом. Про намір представників бути присутніми в день виборів у приміщеннях для голосування або на засіданнях виборчих комісій повинно бути повідомлено відповідним виборчим комісіям не пізніш як за два дні до виборів. Втручання зазначених представників у роботу виборчих комісій не допускається.

Засоби масової інформації висвітлюють хід підготовки і проведення виборів народних депутатів Української РСР українською, російською та іншими мовами, якими користується населення, їх представникам гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з виборами. Виборчі комісії, державні і громадські органи, трудові колективи надають їм Інформацію, пов'язану з підготовкою і проведенням виборів.

Стаття 9. Участь громадян, трудових колективів і громадських організацій у підготовці і проведенні виборів народних депутатів Української РСР

Громадяни Української РСР беруть участь у підготовці і проведенні виборів народних депутатів Української РСР як через трудові колективи, громадські організації, колективи професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, збори виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, так і безпосередньо.

Трудові колективи і громадські організації беруть участь у підготовці та проведенні виборів народних депутатів Української РСР як через своїх представників у виборчих комісіях, так і безпосередньо.

Стаття 10. Право висування кандидатів у народні депутати Української РСР

Право висування кандидатів у народні депутати Української РСР належить трудовим колективам, громадським організаціям, колективам професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборам виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, які знаходяться на території даного виборчого округу.

Стаття 11. Накази виборців народним депутатам Української РСР

Виборці дають накази своїм депутатам.

Порядок внесення, узагальнення, розгляду і організації виконання наказів установлюється законами СРСР і Української РСР.

Стаття 12. Несумісність статусу народного депутата Української РСР з службовим становищем

Особи, які входять до складу Ради Міністрів Української РСР, керівники відомств Української РСР, Голова і члени Верховного Суду Української РСР, голови та члени обласних і Київського міського судів, Головний державний арбітр і державні арбітри Української РСР, Голова і члени Комітету конституційного нагляду Української РСР не можуть бути народними депутатами Української РСР. Голова Ради Міністрів Української РСР може бути народним депутатом Української РСР.

Стаття 13. Витрати, пов'язані з виборами народних депутатів Української РСР. Матеріальне забезпечення виборів

Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів народних депутатів Української РСР, проводяться виборчими комісіями з єдиного централізованого фонду, створюваного Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів Української РСР за рахунок державних коштів, коштів підприємств, громадських та інших організацій з метою забезпечення рівних умов для кожного кандидата в народні депутати.

Підприємства, установи і організації, державні та громадські органи надають у розпорядження виборчих комісій приміщення, обладнання І транспортні засоби, необхідні для підготовки і проведення виборів.

Кандидати в народні депутати Української РСР, їх довірені особи і виборці не несуть витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів.

Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про вибори народних депутатів Української РСР

Особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином Української РСР права обирати і бути обраним народним депутатом Української РСР, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій, службові особи державних і громадських органів, які вчинили підлог виборчих документів, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення цього Закону, несуть встановлену законом відповідальність. До відповідальності притягаються також особи, які опублікували або іншим способом поширили завідомо неправдиві відомості про кандидата в депутати.

II. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ВИБОРІВ І УТВОРЕННЯ ВИБОРЧИХ ОКРУГІВ

Стаття 15. Призначення виборів народних депутатів Української РСР

Вибори народних депутатів Української РСР призначаються Верховною Радою Української РСР не пізніш як за чотири місяці до закінчення строку повноважень народних депутатів Української РСР.

Повідомлення про день виборів публікується в пресі.

Стаття 16. Утворення виборчих округів

Для виборів народних депутатів Української РСР утворюється 450 виборчих округів.

Виборчі округи утворюються Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів Української РСР за поданням обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів або їх президій.

Від кожного виборчого округу обирається один народний депутат Української РСР.

Стаття 17. Порядок утворення виборчих округів

Виборчі округи по виборах народних депутатів Української РСР утворюються приблизно з рівною кількістю виборців на всій території Української РСР. При визначенні меж виборчих округів враховується адміністративно-територіальний устрій Української РСР. Норма виборців на виборчий округ для кожних виборів встановлюється Верховною Радою Української РСР.

Список виборчих округів з зазначенням їх меж, найменувань і центрів округів, кількості виборців у них публікується Центральною виборчою комісією не пізніш як на десятий день після призначення виборів.

III. ВИБОРЧІ ДІЛЬНИЦІ

Стаття 18. Утворення виборчих дільниць

Для проведення голосування і підрахунку голосів при виборах народних депутатів Української РСР територія районів, міст, районів у містах, які входять до виборчих округів, ділиться на виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворюються також у військових частинах і входять до виборчих округів за місцем розташування частин.

У лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, місцях перебування громадян, розташованих у важкодоступних районах, а також на суднах, які перебувають в день виборів у плаванні, можуть бути утворені виборчі дільниці, що входять до виборчих округів відповідно за місцем їх знаходження або за місцем порту приписки судна. Виборчі дільниці можуть бути утворені, якщо для цього є необхідні умови, при представництвах Української РСР за кордоном.

Стаття 19. Порядок і норма утворення виборчих дільниць

Виборчі дільниці утворюються районними, міськими (крім міст районного підпорядкування), районними в містах Радами народних депутатів або їх президіями за погодженням з окружними виборчими комісіями. У військових частинах виборчі дільниці утворюються відповідними Радами народних депутатів або їх президіями за поданням командирів частин або військових з'єднань. На суднах, які перебувають в день виборів у плаванні, виборчі дільниці утворюються відповідними Радами народних депутатів або їх президіями за місцем порту приписки судна. При представництвах Української РСР за кордоном виборчі дільниці утворюються Радами народних депутатів або їх президіями за поданням Міністерства закордонних справ Української РСР.

Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за два місяці до виборів. У військових частинах, а також у важкодоступних районах, на суднах, які перебувають в день виборів у плаванні, виборчі дільниці утворюються в той же строк, а у виняткових випадках - не пізніш як за п'ять днів до виборів.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю від 20 до 3000 виборців, а в необхідних випадках - з меншою або більшою кількістю виборців. Відповідна Рада народних депутатів або її президія сповіщає виборців про межі кожної виборчої дільниці з зазначенням місця знаходження дільничної виборчої комісії і приміщення для голосування.

IV. ВИБОРЧІ КОМІСІЇ

Стаття 20. Система виборчих комісій

Для проведення виборів народних депутатів Української РСР утворюються виборчі комісії:

Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів Української РСР;

окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів Української РСР;

дільничні виборчі комісії.

Стаття 21. Утворення Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР

Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів Української РСР утворюється Верховною Радою Української РСР за поданням обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів або їх виконавчих комітетів з врахуванням пропозицій трудових колективів або їх рад, органів громадських організацій, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, а також за поданням республіканських органів громадських організацій не пізніш як за чотири місяці до виборів у складі голови, двох заступників голови, секретаря і 31 члена комісії.

Строк повноважень Центральної виборчої комісії - п'ять років.

( Стаття 21 в редакції Постанови ВР УРСР N 689а-XII ( 689а-12 ) від 01.02.91 )

Стаття 22. Повноваження Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР

Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів Української РСР:

1) організує підготовку і проведення виборів народних депутатів Української РСР;

2) здійснює на всій території Української РСР контроль за виконанням цього Закону і забезпечує його однакове застосування; дає роз'яснення про порядок застосування Закону, входить в разі необхідності у Верховну Раду Української РСР з поданнями про його тлумачення;

3) утворює виборчі округи;

4) спрямовує діяльність виборчих комісій;

5) вирішує питання про приписку виборчих дільниць, які знаходяться за межами Української РСР, до виборчих округів на території Української РСР;

6) розподіляє кошти по виборчих комісіях; контролює забезпечення виборчих комісій приміщеннями, транспортом, зв'язком і розглядає інші питання матеріально-технічного забезпечення виборів;

7) встановлює форми виборчих бюлетенів по виборах народних депутатів Української РСР, списків виборців, протоколів передвиборних зборів і засідань виборчих комісій, інших виборчих документів, зразки виборчих скриньок і печаток виборчих комісій, порядок зберігання виборчих документів;

8) заслуховує повідомлення міністерств, державних комітетів і відомств Української РСР, інших державних і громадських органів у питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів;

9) реєструє обраних депутатів, підбиває підсумки виборів у цілому по республіці, публікує в пресі повідомлення про підсумки виборів і список обраних народних депутатів Української РСР;

10) передає мандатній комісії Верховної Ради Української РСР документацію, необхідну для перевірки повноважень депутатів;

11) вирішує питання, пов'язані з проведенням повторних виборів;

12) розглядає питання про скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати у випадках, передбачених статтею 40 цього Закону;

13) вирішує питання, пов'язані з організацією відкликання народних депутатів Української РСР;

14) призначає вибори народних депутатів Української РСР замість вибулих і забезпечує їх проведення;

15) розглядає заяви і скарги на рішення і дії виборчих комісій, скасовує рішення комісій, зупиняє їх дію або приймає інші рішення з цих питань. Рішення Центральної виборчої комісії є остаточними;

16) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та інших законів Української РСР.

Стаття 23. Утворення окружних виборчих комісій

Окружна виборча комісія утворюється в кожному виборчому окрузі по виборах народних депутатів Української РСР не пізніш як на двадцятий день після призначення виборів у складі 9-15 членів.

Представники до складу окружної виборчої комісії висуваються трудовими колективами або їх радами, обласними, районними, міськими, районними в містах органами громадських організацій або їх виконавчими органами, колективами професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборами виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.

Окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів Української РСР утворюються відповідною обласною, Київською, Севастопольською міською Радою народних депутатів або Її президією.

Строк повноважень окружних виборчих комісій закінчується після визнання Верховною Радою Української РСР повноважень обраних народних депутатів.

Стаття 24. Повноваження окружної виборчої комісії

Окружна виборча комісія по виборах народних депутатів Української РСР:

1) здійснює контроль за виконанням цього Закону на території виборчого округу;

2) стежить за правильністю утворення виборчих дільниць, встановлює єдину нумерацію виборчих дільниць по округу;

3) спрямовує діяльність дільничних виборчих комісій;

4) заслуховує повідомлення виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів, керівників підприємств, установі організацій, а також органів громадських організацій у питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів;

5) стежить за складанням списків виборців і поданням їх для загального ознайомлення;

6) сприяє організації висування кандидатів у депутати;

7) реєструє висунутих кандидатів у депутати, їх довірених осіб і видає їм відповідні посвідчення; забезпечує видання плакатів з біографічними даними про кандидатів у депутати;

8) організує спільно з відповідною Радою народних депутатів або її президією, трудовими колективами і органами громадських організацій зустрічі кандидатів у депутати з виборцями як у трудових колективах, так і за місцем їх проживання;

9) затверджує текст виборчого бюлетеня по виборчому округу, забезпечує виготовлення бюлетенів і постачання їх дільничним виборчим комісіям;

10) встановлює і публікує в пресі результати виборів по виборчому округу, видає посвідчення обраному депутату;

11) організує проведення повторного голосування і повторних виборів, а також виборів депутата замість вибулого;

12) розглядає заяви і скарги на рішення і дії дільничних виборчих комісій і приймає по них рішення;

13) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Стаття 25. Утворення дільничних виборчих комісій

Дільнична виборча комісія утворюється не пізніш як за 45 днів до виборів у складі 5-19 членів. У необхідних випадках за рішенням відповідної Ради народних депутатів або її президії кількісний склад дільничної виборчої комісії може бути збільшено або зменшено.

Представники до складу дільничної виборчої комісії висуваються трудовими колективами або їх радами, районними, міськими, районними в містах органами громадських організацій або їх виконавчими органами, первинними організаціями громадських організацій або їх органами, громадськими селищними, сільськими, вуличними, квартальними, дільничними, домовими комітетами, колективами професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборами виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.

В трудових колективах, колективах професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів чисельністю понад 200 чоловік висування представників до складу дільничної виборчої комісії може проводитись на зборах колективів цехів, відділів, дільниць, бригад та інших підрозділів підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, якщо в цих підрозділах нараховується не менш як 20 чоловік.

Дільничні виборчі комісії утворюються районними, міськими (крім міст районного підпорядкування), районними в містах Радами народних депутатів або їх президіями.

Строк повноважень дільничних виборчих комісій закінчується після визнання Верховною Радою Української РСР повноважень обраних народних депутатів.

Стаття 26. Повноваження дільничної виборчої комісії

Дільнична виборча комісія:

1) складає список виборців по дільниці;

2) проводить ознайомлення виборців з списком виборців, приймає і розглядає заяви про неправильності в списку і вирішує питання про внесення в нього відповідних змін;

3) приймає від виборців, які змінили місце свого перебування в період між поданням списків виборців для загального ознайомлення і днем виборів, виборчі бюлетені в закритих конвертах і забезпечує таємність волевиявлення виборців;

4) сповіщає населення про день виборів і місце голосування;

5) забезпечує підготовку приміщення для голосування і виборчих скриньок;

6) організує на виборчій дільниці голосування в день виборів;

7) проводить підрахунок голосів, поданих на виборчій дільниці;

8) розглядає заяви і скарги в питаннях підготовки виборів та організації голосування і приймає по них рішення;

9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Стаття 27. Порядок висування представників до складу виборчих комісій і зміни в їх складі

Для визначення трудових колективів, громадських організацій, громадських селищних, сільських, вуличних, квартальних, дільничних, домових комітетів, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, які висувають представників до складу виборчих комісій, відповідні Ради народних депутатів або їх президії можуть проводити наради уповноважених трудових колективів, громадських організацій, громадських селищних, сільських, вуличних, квартальних, дільничних, домових комітетів, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах в межах виборчого округу, виборчої дільниці.

Повідомлення про склад виборчих комісій і їх керівників публікується для загального відома.

Особа, яка входить до складу виборчої комісії, може бути увільнена від своїх обов'язків у комісії органом, що утворив комісію, за особистою заявою або за поданням трудового колективу, його підрозділу або ради трудового колективу, органу громадської організації або його виконавчого органу, первинної організації громадської організації або її органу, громадського селищного, сільського, вуличного, квартального, дільничного, домового комітету, колективу професійно-технічного, середнього спеціального і вищого навчального закладу, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців військової частини, які висунули цю особу до складу комісії. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії можуть бути увільнені від своїх обов'язків як за особистою заявою, так і за ініціативою самої комісії. Висування нового представника до складу виборчої комісії і затвердження його, а також обрання нового голови, заступника голови або секретаря комісії проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 28. Організація роботи виборчих комісій

Голова, заступник голови і секретар виборчої комісії обираються на засіданні відповідної комісії.

Засідання виборчої комісії є правомочними, якщо в них бере участь не менш як дві третини складу комісії. Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії. Члени комісії, не згодні з її рішенням, мають право висловити окрему думку, яка в письмовій формі додається до протоколу засідання виборчої комісії.

Рішення виборчих комісій, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями.

Рішення і дії виборчої комісії можуть бути оскаржені у вищестоящу виборчу комісію, а у випадках, передбачених цим Законом, також в суд.

Особа, яка входить до складу виборчої комісії, за її рішенням може звільнятися в період підготовки і проведення виборів від виконання виробничих або службових обов'язків з збереженням середньої заробітної плати за рахунок коштів, що виділяються на проведення виборів.

Стаття 29. Сприяння виборчим комісіям у здійсненні їх повноважень

Державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у здійсненні ними своїх повноважень, надавати необхідні для їх роботи відомості і матеріали.

Виборча комісія має право звертатися в питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, у державні і громадські органи, до підприємств, установ, організацій, службових осіб, які зобов'язані розглянути поставлене питання і дати виборчій комісії відповідь не пізніш як у триденний строк.

V. СПИСКИ ВИБОРЦІВ

Стаття 30. Список виборців і порядок його складання

Список виборців по виборах народних депутатів Української РСР складається по кожній виборчій дільниці і підписується головою і секретарем дільничної виборчої комісії. Для участі в роботі по складанню списку дільнична виборча комісія може залучати представників громадськості.

Виконавчі комітети міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів забезпечують облік виборців і передають дільничним виборчим комісіям відомості про виборців, які проживають на відповідній території, необхідні для складання списків виборців.

Списки виборців - військовослужбовців, які перебувають у військових частинах, а також членів сімей військовослужбовців та інших виборців, якщо вони проживають у районах розташування військових частин, складаються на основі даних, що подаються командирами військових частин. Військовослужбовці, які проживають поза військовими частинами, включаються в списки виборців за місцем проживання на загальних підставах.

Списки виборців по виборчих дільницях, утворених в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, а також на суднах, які перебувають в день виборів у плаванні, при представництвах Української РСР за кордоном, складаються на основі даних, що подаються керівниками зазначених установ І капітанами суден.

Прізвища виборців вказуються в списку виборців у порядку, зручному для організації голосування.

Стаття 31. Порядок включення громадян в список виборців

В список виборців включаються всі громадяни Української РСР, які ДОСЯГАЙ до дня або в день виборів 18 років, проживають на момент складання списку на території даної виборчої дільниці і мають право брати участь в голосуванні.

Виборець може бути включений в список виборців лише на одній виборчій дільниці.

Виборці, які проживають на території даної виборчої дільниці і з якихось причин пропущені в списку, включаються в нього за рішенням дільничної виборчої комісії.

Стаття 32. Ознайомлення громадян з списками виборців і право на оскарження неправильностей в списку виборців

Списки виборців подаються для загального ознайомлення за п'ятнадцять днів до виборів. На виборчих дільницях, утворених в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, а також у виняткових випадках у військових частинах, на суднах, які перебувають в день виборів у плаванні, списки виборців подаються за два дні до виборів.

Громадянам забезпечується можливість ознайомитися з списком виборців і перевірити правильність його складення в приміщенні дільничної виборчої комісії.

Кожному громадянину надається право оскаржити невключення, неправильне включення в список або виключення з списку, а також допущені в ньому неточності в зазначенні даних про виборця. Заява про неправильності в списку розглядається дільничною виборчою комісією, яка зобов'язана не пізніш як у дводенний строк, а напередодні і в день виборів-негайно розглянути заяву, внести необхідні виправлення в список або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його заяви. Це рішення може бути оскаржено в районний (міський) народний суд не пізніш як за п'ять днів до виборів, який зобов'язаний розглянути скаргу в триденний строк. Рішення районного (міського) народного суду є остаточним. Виправлення в списку виборців відповідно до рішення суду проводиться негайно дільничною виборчою комісією.

Стаття 33. Забезпечення виборчого права громадян при зміні місця свого перебування

При зміні виборцем місця свого перебування в період між поданням списків виборців для загального ознайомлення і днем виборів дільнична виборча комісія на прохання виборця і по пред'явленні паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу, видає виборчий бюлетень. Заповнений бюлетень в закритому конверті опускається виборцем в опломбовану або опечатану виборчу скриньку і зберігається дільничною виборчою комісією до дня виборів. Про видачу виборчого бюлетеня в списку виборців робиться відповідна відмітка.

VI. ВИСУВАННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ У НАРОДНІ ДЕПУТАТИ

Стаття 34. Порядок висування кандидатів у народні депутати Української РСР

Висування кандидатів у народні депутати Української РСР починається за три місяці і закінчується за два місяці до виборів.

Висування кандидатів у депутати проводиться:

1) на зборах (конференціях) трудових колективів, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, які нараховують не менш як 200 чоловік. За погодженням з відповідною окружною виборчою комісією трудові колективи, колективи професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів меншої чисельності можуть проводити об'єднані збори. При цьому загальна кількість учасників зборів повинна становити не менш як 200 чоловік;

2) на з'їздах, конференціях, пленумах, загальних зборах обласних, районних, міських, районних в містах органів громадських організацій;

3) на зборах виборців за місцем проживання, які скликаються відповідними Радами народних депутатів або їх президіями спільно з окружною виборчою комісією як за їх ініціативою, так і за пропозицією громадських селищних, сільських, вуличних, квартальних, дільничних, домових комітетів. Пропозиція про проведення зборів розглядається Радою народних депутатів або її президією спільно з окружною виборчою комісією в триденний строк. Встановлюється дата, час і місце проведення зборів, про що виборці округу сповіщаються завчасно. Збори є правомочними, якщо на них присутні не менш як 200 виборців, які проживають на відповідній території виборчого округу. При відхиленні пропозиції про проведення зборів виборців за місцем проживання громадському селищному, сільському, вуличному, квартальному, дільничному, домовому комітету видається копія мотивованого рішення. Воно може бути оскаржено в триденний строк у Центральну виборчу комісію, рішення якої є остаточним;

4) на зборах військовослужбовців, які скликаються командуванням військових частин.

На зборах, засіданнях органів громадських організацій створюються умови для висування необмеженої кількості кандидатур. Кожний учасник зборів, засідання органу громадської організації має право вносити пропозиції про кандидатів у депутати, брати участь в їх обговоренні, підтримувати пропоновані кандидатури або вносити пропозиції про їх відвід, пропонувати для обговорення як кандидата в депутати свою кандидатуру. Від трудового колективу або об'єднаних зборів кількох трудових колективів, громадської організації, колективу професійно-технічного, середнього спеціального і вищого навчального закладу, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців військової частини висувається один кандидат у депутати. Рішення про висунення кандидата в депутати приймається відкритим або таємним голосуванням. Порядок голосування встановлюється зборами, органом громадської організації.

Кандидат у депутати вважається висунутим, якщо за нього проголосували більше половини учасників зборів або засідання відповідного органу громадської організації. Про висунення кандидата в депутати складається протокол, який направляється в окружну виборчу комісію не пізніш як у триденний строк. Про прийняте рішення повідомляється кандидату в депутати не пізніш як у дводенний строк.

Кандидатами в народні депутати Української РСР висуваються громадяни, які проживають на території Української РСР.

Громадянин Української РСР не може бути одночасно народним депутатом більш як у двох Радах народних депутатів.

Стаття 35. Реєстрація кандидатів у народні депутати Української РСР

Кандидати в народні депутати Української РСР реєструються окружною виборчою комісією за поданням трудових колективів, органів громадських організацій, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, які висунули кандидатів у депутати.

До реєстрації по виборчому округу представляється не менше двох кандидатів у депутати.

Реєстрація кандидатів у депутати починається за два місяці і закінчується за місяць до дня виборів.

Рішення про реєстрацію кандидатів у депутати приймається при наявності таких документів: протоколів зборів або засідань відповідних органів громадських організацій про висунення кандидатів у депутати по даному виборчому округу, а також заяв кандидатів у депутати про згоду балотуватися по даному виборчому округу. Особи, перелічені в статті 12 цього Закону, при висуненні їх кандидатами в депутати в своїх заявах вказують про намір звільнити посади, які вони займають, в разі обрання їх депутатами або повідомляють про зняття своїх кандидатур. При висуненні кандидатами в депутати осіб, які є депутатами в двох інших Радах народних депутатів, вони в своїх заявах вказують про намір скласти депутатські повноваження в одній з Рад в разі обрання їх народними депутатами Української РСР або повідомляють про зняття своїх кандидатур. Про реєстрацію кандидатів у депутати окружна виборча комісія складає протокол, який разом з заявами кандидатів у депутати направляється в Центральну виборчу комісію.

Окружна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати, висунутих з додержанням вимог цього Закону. Відмова в реєстрації може бути оскаржена в триденний строк у Центральну виборчу комісію.

Кандидат у депутати може балотуватися тільки в одному виборчому окрузі.

Кандидат у депутати не може входити до складу Центральної виборчої комісії, а також до окружної або дільничної виборчої комісії виборчого округу, де він висунутий кандидатом. Особа, яка висунута кандидатом у депутати і входить до складу однієї з зазначених комісій, вважається увільненою від обов'язків у комісії з моменту реєстрації її кандидатом у депутати.

Окружна виборча комісія не пізніш як на четвертий день після реєстрації кандидатів у депутати публікує в пресі повідомлення про реєстрацію з зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, посади, яку займає (заняття), партійності, місця роботи і проживання кожного кандидата в депутати.

Стаття 36. Скасування рішення про висунення кандидата в народні депутати Української РСР. Зняття кандидатом своєї кандидатури

Трудовий колектив, орган громадської організації, колектив професійно-технічного, середнього спеціального і вищого навчального закладу, збори виборців за місцем проживання і військовослужбовців військової частини, які висунули кандидата в народні депутати Української РСР, мають право в будь-який час до виборів скасувати своє рішення про висунення кандидата в депутати. Рішення в цьому питанні приймається в порядку, передбаченому для висування кандидатів у депутати, і направляється в окружну виборчу комісію.

Кандидат у депутати в будь-який час до дня виборів може зняти свою кандидатуру, звернувшись з заявою про це в окружну виборчу комісію.

Про скасування рішення про висунення кандидата в депутати або про зняття кандидатом своєї кандидатури окружна виборча комісія доводить до відома населення виборчого округу.

Стаття 37. Порядок висування кандидатів у народні депутати Української РСР замість вибулих

В разі вибуття кандидатів у народні депутати Української РСР після їх реєстрації відповідною окружною виборчою комісією, якщо у виборчому окрузі не залишається інших кандидатів, окружна виборча комісія звертається до трудових колективів, громадських організацій, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах з пропозицією висунути нових кандидатів у депутати. При вибутті кандидатів у депутати менш як за місяць до дня виборів вибори депутата від відповідного виборчого округу проводяться у двомісячний строк після загальних виборів.

Висування кандидатів у депутати замість вибулих проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 38. Виборчий бюлетень

У виборчий бюлетень включаються в алфавітному порядку всі зареєстровані кандидати в народні депутати Української РСР з зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади, яку займає (заняття), місця роботи і проживання кожного кандидата в депутати. Виборчі бюлетені друкуються мовами, якими користується населення виборчого округу.

Виборчі бюлетені вручаються дільничним виборчим комісіям не пізніш як за п'ятнадцять днів до виборів.

VII. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАНДИДАТІВ У НАРОДНІ ДЕПУТАТИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Стаття 39. Право кандидата в народні депутати Української РСР виступати на зборах, користуватися засобами масової інформації, одержувати інформацію

Кандидати в народні депутати Української РСР з часу їх реєстрації виборчими комісіями мають рівне право виступати на передвиборних та інших зборах, нарадах, засіданнях, у пресі, по телебаченню, радіо. Матеріально-технічні засоби агітації у виборчому окрузі повинні бути рівними для всіх кандидатів у депутати.

Державні і громадські органи, керівники підприємств, установ, організацій, громадські селищні, сільські, вуличні, квартальні, дільничні, домові комітети зобов'язані подавати кандидатам у народні депутати Української РСР допомогу в організації зустрічей з виборцями, в одержанні необхідних довідкових та інформаційних матеріалів.

Використання кандидатами в депутати свого службового становища для ведення передвиборної кампанії не допускається.

Стаття 40. Передвиборна програма кандидата в народні депутати Української РСР

Кандидат у народні депутати Української РСР виступає з програмою своєї майбутньої діяльності. Програма кандидата в депутати не повинна містити закликів до повалення або насильницької зміни радянського державного і суспільного ладу, закріпленого Конституцією СРСР ( n0001400-77 ) і Конституцією Української РСР ( 888-09 ), до розпалювання національної, расової ворожнечі або розбрату. В разі порушення цієї вимоги Центральна виборча комісія за поданням окружної виборчої комісії відповідно до висновку Верховного Суду Української РСР може розглянути питання про скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати. Верховний Суд зобов'язаний розглянути це питання в триденний строк.

Стаття 41. Передвиборна агітація

Трудовим колективам, громадським організаціям, колективам професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, виборцям за місцем проживання, військовослужбовцям по військових частинах, які висунули кандидатів у депутати, надається право безперешкодної агітації за своїх кандидатів з часу їх реєстрації виборчими комісіями.

Трудовим колективам, громадським організаціям, колективам професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, виборцям за місцем проживання, військовослужбовцям по військових частинах виборчими комісіями надаються обладнані приміщення для зборів, а також засоби масової інформації для ведення передвиборної агітації.

Громадянам Української РСР, трудовим колективам, громадським організаціям гарантується можливість вільного і всебічного обговорення політичних, ділових і особистих якостей кандидатів у депутати, а також право агітації за або проти кандидата на зборах, у пресі, по телебаченню, радіо.

Кандидати в народні депутати Української РСР проводять зустрічі з своїми виборцями як на зборах, так і в іншій зручній для виборців формі. Збори виборців організуються виборчою комісією спільно з відповідною Радою народних депутатів або її президією, трудовими колективами і органами громадських організацій.

Про час і місце проведення зборів та зустрічей повідомляється виборцям завчасно.

Організатори і учасники зборів та інших передвиборних заходів зобов'язані додержувати радянських законів, громадського порядку. Агітація в день виборів не допускається.

Стаття 42. Довірені особи кандидата в народні депутати Української РСР

Кандидат у народні депутати Української РСР може мати до п'яти довірених осіб, які допомагають йому в проведенні виборчої кампанії, ведуть агітацію за обрання його депутатом, представляють інтереси кандидата у взаємовідносинах з державними і громадськими органами, виборцями, а також у виборчих комісіях.

Кандидат у депутати визначає довірених осіб за своїм розсудом і повідомляє про них для реєстрації в окружну виборчу комісію. Виборча комісія після реєстрації довірених осіб видає їм посвідчення. Довірена особа не може входити до складу виборчих комісій в межах округу, по якому балотується кандидат. Кандидат у депутати має право в будь-який час до виборів замінити довірених осіб.

Повноваження довірених осіб кандидата в депутати закінчуються після підбиття підсумків виборів по виборчому округу.

Стаття 43. Звільнення кандидата в народні депутати Української РСР від виробничих або службових обов'язків для участі в передвиборних заходах

Кандидат у народні депутати Української РСР після реєстрації на час проведення зустрічей з виборцями, виступів на передвиборних зборах, по телебаченню і радіо звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з збереженням середньої заробітної плати за рахунок коштів, що виділяються на проведення виборів.

Стаття 44. Право кандидата в народні депутати Української РСР на безплатний проїзд

Кандидат у народні депутати Української РСР після реєстрації має право на безплатний проїзд на всіх видах пасажирського транспорту (за винятком таксі) в межах відповідного виборчого округу. Кандидат у депутати, який проживає за межами виборчого округу, користується таким же правом для проїзду у виборчий округ і повернення до місця проживання.

Стаття 45. Недоторканність кандидата в народні депутати Української РСР

Кандидат у народні депутати Української РСР не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку, без згоди Центральної виборчої комісії.

VIII. ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ І ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ВИБОРІВ

Стаття 46. Час і місце голосування

При виборах народних депутатів Української РСР голосування проводиться в день виборів з 7 до 20 години. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за десять днів до виборів.

На виборчих дільницях, утворених у військових частинах, у важкодоступних районах, на суднах, які перебувають в день виборів у плаванні, а також при представництвах Української РСР за кордоном, дільнична виборча комісія може оголосити голосування закінченим раніше 20 години, якщо проголосували всі виборці, включені в список.

Стаття 47. Організація голосування

Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, в яких повинні бути обладнані в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначені місця видачі виборчих бюлетенів і встановлені виборчі скриньки. Виборчі скриньки встановлюються таким чином, щоб голосуючі при підході до них обов'язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування.

Відповідальність за організацію голосування, забезпечення таємності волевиявлення виборців, обладнання приміщень і підтримання в них необхідного порядку несе дільнична виборча комісія.

В день виборів перед початком голосування виборчі скриньки перевіряє, пломбує або опечатує голова дільничної виборчої комісії в присутності членів комісії.

Кожний виборець голосує особисто; голосування за інших осіб не допускається. Виборчі бюлетені видаються дільничною виборчою комісією на підставі списку виборців виборчої дільниці по пред'явленні виборцем паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу. Про видачу виборчих бюлетенів у списку виборців робиться відмітка.

У випадках, коли окремі виборці за станом здоров'я або з інших причин не можуть прибути в приміщення для голосування, дільнична виборча комісія на їх прохання доручає окремим членам комісії організувати голосування в місці перебування цих виборців.

Стаття 48. Проведення голосування

Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або кімнаті для таємного голосування. При заповненні бюлетеня забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого. Виборець, який не має можливості самостійно заповнити бюлетень, вправі запросити в кабіну або кімнату для таємного голосування іншу особу за своїм розсудом, крім члена виборчої комісії.

При виборах народних депутатів Української РСР голосуючий викреслює в бюлетені прізвища кандидатів у депутати, проти яких він голосує.

Заповнений виборчий бюлетень голосуючий опускає у виборчу скриньку.

Стаття 49. Підрахунок голосів на виборчій дільниці

Підрахунок голосів на виборчій дільниці проводиться дільничною виборчою комісією окремо по кожному кандидату в депутати.

Виборчі скриньки, а також закриті конверти, передані дільничній виборчій комісії виборцями, які змінили місце свого перебування, розкриваються дільничною виборчою комісією після оголошення головою комісії про закінчення голосування. Розкриття виборчих скриньок і конвертів до закінчення голосування забороняється. Перед розкриттям виборчих скриньок і конвертів усі невикористані виборчі бюлетені підраховуються і погашаються дільничною виборчою комісією.

Дільнична виборча комісія за списком виборців встановлює загальну кількість виборців на дільниці, а також кількість виборців, які одержали бюлетені і передали закриті конверти. На підставі бюлетенів, що були у виборчих скриньках і конвертах, комісія встановлює: загальну кількість виборців, які взяли участь в голосуванні; кількість голосів, поданих за, і кількість голосів, поданих проти кожного кандидата в депутати; кількість бюлетенів, визнаних недійсними. По прізвищах громадян, додатково вписаних виборцями в бюлетені, голоси не підраховуються.

Визнаються недійсними виборчі бюлетені невстановленого зразка, а також бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата. При виникненні сумнівів у дійсності виборчого бюлетеня питання вирішується дільничною виборчою комісією шляхом голосування.

Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні дільничної виборчої комісії і заносяться до протоколу. Протокол підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії і негайно направляється в окружну виборчу комісію в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Стаття 50. Встановлення результатів виборів по виборчому округу

На підставі протоколів дільничних виборчих комісій окружна виборча комісія визначає: загальну кількість виборців по округу; кількість виборців, які одержали виборчі бюлетені; кількість виборців, які взяли участь в голосуванні; кількість голосів, поданих за, І кількість голосів, поданих проти кожного кандидата в депутати; кількість бюлетенів, визнаних недійсними.

Обраним вважається кандидат у народні депутати Української РСР, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь в голосуванні.

Окружна виборча комісія може визнати вибори недійсними через допущені в ході виборів або при підрахунку голосів порушення цього Закону.

Вибори визнаються такими, що не відбулися, якщо в них взяло участь менше половини виборців, внесених у списки виборців, а також у зв'язку з вибуттям усіх зареєстрованих по округу кандидатів у депутати.

Результати виборів по виборчому округу встановлюються на засіданні окружної виборчої комісії і заносяться до протоколу. Протокол підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії і направляється в Центральну виборчу комісію у встановленому нею порядку.

Повідомлення про результати виборів по виборчому округу публікується в пресі окружною виборчою комісією в строки, встановлені Центральною виборчою комісією. У повідомленні вказується: загальна кількість громадян, включених у списки виборців; кількість виборців, які взяли участь в голосуванні; кількість голосів, поданих за, і кількість голосів, поданих проти кожного кандидата в депутати; кількість недійсних бюлетенів; прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, посада, яку займає (заняття), партійність, місце роботи і проживання обраного депутата.

IX. ПОРЯДОК ПІДБИТТЯ І ОПУБЛІКУВАННЯ ПІДСУМКІВ ВИБОРІВ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Стаття 51. Реєстрація народних депутатів Української РСР

Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів Української РСР на підставі протоколів окружних виборчих комісій, які надійшли до неї, реєструє обраних народних депутатів Української РСР. Центральна виборча комісія може визнати вибори недійсними, якщо в ході виборів або при підрахунку голосів, або визначенні результатів виборів мали місце порушення цього Закону, і відмовити в реєстрації народного депутата Української РСР.

Стаття 52. Опублікування підсумків виборів народних депутатів Української РСР

Повідомлення про підсумки виборів у цілому по республіці і список обраних народних депутатів Української РСР Центральна виборча комісія публікує в пресі не пізніш як на десятий день після проведення виборів в алфавітному порядку з зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади, яку займає (заняття), партійності, місця роботи і проживання депутата, виборчого округу, від якого його обрано депутатом.

Стаття 53. Посвідчення і нагрудний знак народного депутата Української РСР

Окружна виборча комісія після опублікування в пресі списку народних депутатів Української РСР, зареєстрованих Центральною виборчою комісією, видає кожному обраному народному депутату посвідчення про його обрання.

Після визнання Верховною Радою Української РСР повноважень обраних депутатів видані їм посвідчення про обрання депутатом замінюються посвідченням народного депутата Української РСР. Депутату видається також нагрудний знак "Народний депутат Української РСР".

X. ПОВТОРНЕ ГОЛОСУВАННЯ, ПОВТОРНІ ВИБОРИ І ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ЗАМІСТЬ ВИБУЛИХ

Стаття 54. Повторне голосування

Якщо по виборчому округу балотувалося більше двох кандидатів у народні депутати Української РСР і жодного з них не було обрано, окружна виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі повторного голосування по двох кандидатах у депутати, які одержали найбільшу кількість голосів. Про це рішення окружна виборча комісія повідомляє в Центральну виборчу комісію та інформує виборців округу. Повторне голосування у виборчому окрузі проводиться не пізніш як у двотижневий строк з додержанням вимог цього Закону.

Обраним вважається кандидат у народні депутати Української РСР, який одержав при повторному голосуванні найбільшу кількість голосів виборців, які взяли участь в голосуванні, щодо іншого кандидата.

Стаття 55. Повторні вибори

Якщо по виборчому округу балотувалося не більше двох кандидатів у народні депутати Української РСР і жодного з них не було обрано або вибори по виборчому округу були визнані такими, що не відбулися, або недійсними, або повторне голосування не дало змоги визначити обраного депутата, Центральна виборча комісія доручає окружній виборчій комісії провести в окрузі повторні вибори. При цьому вона може прийняти рішення про необхідність проведення виборів окружною і дільничними виборчими комісіями в новому складі.

Повторні вибори проводяться не пізніш як у двомісячний строк після загальних виборів. Голосування проводиться на тих же виборчих дільницях і за списками виборців, складеними для проведення загальних виборів. Утворення виборчих комісій, висування і реєстрація кандидатів у депутати, інші заходи проводяться в порядку, встановленому цим Законом. Про проведення повторних виборів інформуються виборці округу.

Кандидати, які не одержали необхідної кількості голосів і не обрані народними депутатами, на повторних виборах не балотуються.

Повторні вибори народних депутатів замість вибулих за рішенням Центральної виборчої комісії можуть не проводитись протягом року, якщо вони двічі визнавалися такими, що не відбулися. ( Статтю 55 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3254-XII ( 3254-12 ) від 04.06.93 )

Стаття 56. Проведення виборів народних депутатів Української РСР замість вибулих

В разі визнання Верховною Радою Української РСР повноважень окремих народних депутатів Української РСР недійсними, а також в разі відкликання депутата, дострокового припинення депутатських повноважень з інших причин у відповідних виборчих округах у тримісячний строк з моменту вибуття депутата проводяться нові вибори. Вибори призначаються Центральною виборчою комісією не пізніш як за два місяці до їх проведення і організуються з додержанням вимог цього Закону. При цьому окружна виборча комісія утворюється за 50 днів, дільничні виборчі комісії - за місяць до виборів, реєстрація кандидатів у депутати закінчується за місяць до виборів. Списки виборців подаються для загального ознайомлення за десять днів до виборів.

В разі вибуття народного депутата Української РСР менш як за рік до закінчення строку повноважень народних депутатів Української РСР вибори нового народного депутата Української РСР замість вибулого не проводяться.

Голова Президії Верховної
 Ради Української РСР                                   В.ШЕВЧЕНКО