З А К О Н УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

{ Закон втратив чинність на підставі Закону N 254/96-ВР від 28.06.96, ВВР, 1996, N 30, ст.142 }

Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР

( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1989, N 45, ст. 624 )

З метою розвитку соціалістичної демократії, самоврядування народу, вдосконалення виборчої системи, структури і діяльності Рад народних депутатів і органів правосуддя та відповідно до Закону СРСР "Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) СРСР" ( v9853400-88 ) Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Конституції Української РСР ( 888-09 ) такі зміни і доповнення:

1. Главу 9 викласти в такій редакції:

"Глава 9 Система і принципи діяльності Рад народних депутатів

Стаття 78. Ради народних депутатів - Верховна Рада Української РСР і місцеві Ради народних депутатів - обласні, районні, міські, районні в містах, селищні та сільські - становлять єдину систему представницьких органів державної влади Української РСР.

Стаття 79. Строк повноважень Рад народних депутатів - п'ять років.

Вибори народних депутатів призначаються не пізніш як за чотири місяці до закінчення строку повноважень відповідних Рад.

Стаття 80. Найважливіші питання республіканського і місцевого значення вирішуються на сесіях Верховної Ради Української РСР і місцевих Рад народних депутатів або ставляться ними на референдуми.

Верховна Рада Української РСР і місцеві Ради народних депутатів обирають голів Рад. Верховна Рада Української РСР, обласні, районні, міські (за винятком міст районного підпорядкування), районні у містах Ради народних депутатів формують свої президії. Ради народних депутатів утворюють постійні комісії, створюють виконавчі і розпорядчі, а також інші підзвітні їм органи.

Службові особи, які обираються або призначаються Радами народних депутатів, за винятком суддів, не можуть займати свої посади більш як два строки підряд.

Будь-яка службова особа може бути достроково звільнена з посади, яку вона займає, в разі неналежного виконання нею своїх службових обов'язків.

Стаття 81. Ради народних депутатів утворюють органи народного контролю, який поєднує державний контроль з громадським контролем трудящих на підприємствах, в установах і організаціях.

Органи народного контролю перевіряють виконання вимог законодавства, державних програм і завдань; ведуть боротьбу з порушеннями державної дисципліни, проявами місництва, відомчого підходу до справи, з безгосподарністю і марнотратством, тяганиною і бюрократизмом координують роботу інших контрольних органів; сприяють удосконаленню структури і роботи державного апарату.

Стаття 82. Ради народних депутатів безпосередньо і через створювані ними органи керують усіма галузями державного, господарського, соціального і культурного будівництва, приймають рішення, забезпечують їх виконання, здійснюють контроль за проведенням рішень у життя.

Стаття 83. Діяльність Рад народних депутатів будується на основі колективного, вільного, ділового обговорення і вирішення питань, гласності, регулярної звітності виконавчих і розпорядчих органів, інших створюваних Радами органів перед ними та населенням, широкого залучення громадян до участі в їх роботі.

Ради народних депутатів і створювані ними органи враховують громадську думку, виносять на обговорення громадян найважливіші питання загальнодержавного і місцевого значення, систематично інформують громадян про свою роботу і прийняті рішення".

2. Главу 10 викласти в такій редакції:

"Глава 10 Виборча система

Стаття 84. Вибори народних депутатів проводяться по одномандатних або багатомандатних виборчих округах на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

Стаття 85. Вибори народних депутатів є загальними: право обирати і бути обраними мають громадяни Української РСР, які досягли 18 років.

Громадянин Української РСР не може бути одночасно народним депутатом більш як у двох Радах народних депутатів.

Особи, які входять до складу Ради Міністрів Української РСР, виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів, за винятком голів цих органів, керівники відомств, відділів і управлінь виконавчих комітетів місцевих Рад, судді і державні арбітри не можуть бути депутатами в Раді, якою вони призначаються або обираються.

У виборах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, особи, які тримаються в місцях позбавлення волі, а також особи, які знаходяться за рішенням суду в місцях примусового лікування.

Стаття 86. Вибори народних депутатів є рівними: кожний виборець має один голос; виборці беруть участь у виборах на рівних засадах.

Стаття 87. Вибори народних депутатів є прямими: народні депутати обираються громадянами безпосередньо.

Стаття 88. Голосування на виборах народних депутатів є таємним: контроль за волевиявленням голосуючих не допускається.

Стаття 89. Право висування кандидатів у народні депутати належить трудовим колективам, громадським організаціям, колективам професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборам виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.

Кожний учасник передвиборних зборів може пропонувати для обговорення будь-які кандидатури, в тому числі і свою.

До виборчих бюлетенів може бути включено будь-яку кількість кандидатів.

Кандидати в депутати беруть участь у виборчій кампанії на рівних засадах.

Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів народних депутатів, проводяться виборчими комісіями з єдиного централізованого фонду, створюваного за рахунок державних коштів, коштів підприємств, громадських та інших організацій з метою забезпечення рівних умов для кожного кандидата в народні депутати.

Стаття 90. Підготовка до виборів народних депутатів здійснюється відкрито і гласно.

Проведення виборів організують виборчі комісії, які утворюються з представників трудових колективів, громадських організацій, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.

Громадянам Української РСР, трудовим колективам і громадським організаціям гарантується можливість вільного і всебічного обговорення політичних, ділових і особистих якостей кандидатів у народні депутати, а також право агітації за чи проти кандидата на зборах, у пресі, по телебаченню, радіо.

Порядок проведення виборів народних депутатів визначається законами Союзу РСР та Української РСР.

Стаття 91. Виборці дають накази своїм депутатам.

Відповідні Ради народних депутатів розглядають накази, враховують їх при розробленні планів економічного і соціального розвитку та складанні бюджету, а також при підготовці рішень в інших питаннях, організують виконання наказів та інформують громадян про їх реалізацію".

3. Главу 12 викласти в такій редакції:

"Глава 12 Верховна Рада Української РСР

Стаття 97. Найвищим органом державної влади Української РСР є Верховна Рада Української РСР.

Верховна Рада Української РСР правомочна розглядати і вирішувати будь-яке питання, що належить до відання Української РСР.

До виключного відання Верховної Ради Української РСР належить:

1) прийняття Конституції Української РСР, внесення до неї змін;

2) прийняття рішень з питань національно-державного устрою республіки;

3) вирішення питань, пов'язаних із зміною кордонів Української РСР з іншими союзними республіками; розгляд питань про визначення державного кордону СРСР у випадках, що призводять до зміни території Української РСР;

4) участь у визначенні основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики СРСР;

5) формування основних напрямів внутріполітичної і зовнішньополітичної діяльності Української РСР;

6) затвердження перспективних державних планів і найважливіших республіканських програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку; затвердження державних планів економічного і соціального розвитку Української РСР, державного бюджету Української РСР, здійснення контролю за ходом виконання плану і бюджету; затвердження звіту про їх виконання; в разі необхідності внесення змін до плану і бюджету;

7) призначення виборів народних депутатів Української РСР і твердження складу Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР; призначення виборів депутатів місцевих Рад народних депутатів Української РСР;

8) обрання Голови Верховної Ради Української РСР, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради Української РСР;

9) призначення Голови Ради Міністрів Української РСР, за його поданням затвердження складу Ради Міністрів Української РСР, внесення до нього змін; за пропозицією Ради Міністрів Української РСР утворення і ліквідація міністерств Української РСР і державних комітетів Української РСР;

10) обрання Комітету народного контролю Української РСР, Верховного Суду Української РСР, суддів обласних судів і Київського міського суду; призначення Головного державного арбітра Української РСР; затвердження колегії Державного арбітражу Української РСР;

11) обрання Комітету конституційного нагляду Української РСР;

12) регулярне заслуховування звітів органів, які вона утворює або обирає, а також службових осіб, яких вона призначає або обирає;

13) здійснення законодавчого регулювання відносин власності, організації управління народним господарством, соціальним і культурним будівництвом, науково-технічного прогресу, бюджетно-фінансової системи, оплати праці і ціноутворення, оподаткування, охорони навколишнього середовища, використання і відтворення природних ресурсів республіки;

14) вирішення питань про використання території та природних ресурсів республіки, забезпечення екологічної безпеки; затвердження програм охорони навколишнього середовища;

15) здійснення законодавчого регулювання відносин громадянства Української РСР;

16) розгляд питань, пов'язаних з забезпеченням конституційних прав, свобод і обов'язків громадян Української РСР;

17) розгляд питань забезпечення рівноправності громадян всіх національностей, що проживають на території Української РСР, в поєднанні з загальними інтересами і потребами багатонаціональної держави;

18) прийняття рішень про проведення всенародного голосування (референдуму) в Українській РСР;

19) тлумачення Конституції Української РСР і законів Української РСР;

20) визначення порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР; утворення і ліквідація областей, районів, районів у містах; встановлення і зміна меж областей та міст; віднесення населених пунктів до категорії міст; найменування і перейменування міст, районів, районів у містах;

21) визначення порядку організації і діяльності республіканських і місцевих органів державної влади і управління, суду та арбітражу; визначення загальних правових засад утворення і діяльності громадських організацій в Українській РСР;

22) спрямування діяльності місцевих Рад народних депутатів;

23) встановлення доходів, що надходять на утворення державного бюджету Української РСР;

24) вирішення питань про відкриття дипломатичних представництв, консульств, представництв при міжнародних організаціях, торговельних представництв Української РСР;

25) ратифікація і денонсація міжнародних договорів Української РСР;

26) здійснення контролю за наданням Українською РСР позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, а також за укладенням угод про державні позики і кредити, одержувані з іноземних джерел;

27) встановлення почесних звань Української РСР та заснування інших державних нагород;

28) видання республіканських актів про амністію громадян, засуджених судами Української РСР;

29) звернення до Комітету конституційного нагляду СРСР з пропозицією дати висновки про відповідність Конституції СРСР і законам СРСР, прийнятим З'їздом народних депутатів СРСР, актів Верховної Ради СРСР та її палат, а також проектів актів цих органів, про відповідність Конституції СРСР і законам СРСР актів інших державних органів, громадських організацій;

30) скасування указів і постанов Президії Верховної Ради Української РСР, розпоряджень Голови Верховної Ради Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів Української РСР;

31) скасування рішень обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів у разі невідповідності їх Конституції Української РСР і законам Української РСР;

32) постановка перед З'їздом народних депутатів СРСР або Верховною Радою СРСР питання про скасування законів, прийнятих ними, інших актів Верховної Ради СРСР та її палат, якщо вони виходять за межі компетенції Союзу РСР і ущемлюють суверенні права республіки;

33) зупинення дії актів Ради Міністрів СРСР, міністерств і відомств СРСР на території Української РСР у випадках їх невідповідності Конституції Української РСР і законам Української РСР з одночасною постановкою перед Верховною Радою СРСР питання про скасування цих актів.

Верховна Рада Українські РСР приймає закони Української РСР і постанови.

Закони і постанови, прийняті Верховною Радою Української РСР не можуть суперечити законам СРСР, прийнятим у межах відання Союзу РСР.

Стаття 98. Верховна Рада Української РСР складається з 450 народних депутатів Української РСР, що обираються по виборчих округах з приблизно рівною кількістю виборців.

Стаття 99. Верховна Рада Української РСР скликається на першу сесію Президією Верховної Ради Української РСР не пізніш як через два місяці після виборів.

Перше після виборів засідання Верховної Ради Української РСР відкриває Голова Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР і до обрання Голови Верховної Ради та його заступників веде обрана Верховною Радою президія. Далі засідання Верховної Ради Української РСР веде Голова Верховної Ради Української РСР або його заступники.

Стаття 100. Верховна Рада Української РСР за поданням Мандатної комісії, яку вона обирає, приймає рішення про визнання повноважень народних депутатів Української РСР, а в разі порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих народних депутатів недійсними.

Стаття 101. Верховна Рада Української РСР проводить свою роботу сесійно.

Сесії Верховної Ради Української РСР складаються з пленарних засідань Верховної Ради Української РСР, а також засідань постійних та інших комісій Верховної Ради, що проводяться у період між ними.

Чергові сесії - весняна і осіння - скликаються Президією Верховної Ради Української РСР.

Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради Української РСР з її ініціативи або за пропозицією Голови Верховної Ради Української РСР чи не менш як третини складу Верховної Ради Української РСР.

Стаття 102. Верховна Рада Української РСР зберігає свої повноваження до обрання нового складу Верховної Ради Української РСР.

Стаття 103. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді Української РСР належить народним депутатам Української РСР, Президії Верховної Ради Української РСР, Голові Верховної Ради Української РСР, Комітету конституційного нагляду Української РСР, Раді Міністрів Української РСР, постійним комісіям Верховної Ради Української РСР, Комітету народного контролю Української РСР, Верховному Суду Української РСР, Прокуророві Української РСР, Головному державному арбітру Української РСР.

Право законодавчої ініціативи мають також громадські організації в особі їх республіканських органів і Академія наук Української РСР.

Стаття 104. Проекти законів та інші питання, внесені на розгляд Верховної Ради Української РСР, обговорюються на її засіданнях.

Закон Української РСР і постанова Верховної Ради Української РСР вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість народних депутатів Української РСР.

Проекти законів та інші найважливіші питання державного життя республіки рішенням Верховної Ради Української РСР можуть бути винесені на народне обговорення.

Стаття 105. Президія Верховної Ради Української РСР є підзвітним Верховній Раді Української РСР органом, який забезпечує організацію роботи Верховної Ради Української РСР та здійснює інші повноваження в межах, передбачених Конституцією Української РСР і законами Української РСР.

До складу Президії Верховної Ради Української РСР входять за посадою: Голова Верховної Ради Української РСР, Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР, заступник Голови Верховної Ради Української РСР, Голова Комітету народного контролю Української РСР, голови постійних комісій Верховної Ради Української РСР.

Президію Верховної Ради Української РСР очолює Голова Верховної Ради Української РСР.

Стаття 106. Президія Верховної Ради Української РСР:

1) скликає сесії Верховної Ради Української РСР;

2) організує підготовку сесій Верховної Ради Української РСР;

3) у міжсесійний період у разі необхідності видає укази, якими вносить зміни і доповнення в чинні законодавчі акти Української РСР, з обов'язковим поданням їх на затвердження чергової сесії Верховної Ради Української РСР;

4) координує діяльність постійних комісій Верховної Ради Української РСР;

5) сприяє народним депутатам Української РСР у здійсненні ними своїх повноважень і забезпечує їх необхідною інформацією;

6) здійснює контроль за додержанням Конституції Української РСР;

7) організує підготовку і проведення всенародних голосувань (референдумів), а також народних обговорень проектів законів Української РСР та інших найважливіших питань державного життя республіки;

8) проводить найменування та перейменування селищ міського типу, сіл;

9) нагороджує державними нагородами Української РСР; присвоює почесні звання Української РСР;

10) приймає до громадянства Української РСР; вирішує питання про надання притулку;

11) здійснює помилування громадян, засуджених судами Української РСР;

12) призначає і відкликає дипломатичних представників Української РСР в іноземних державах і при міжнародних організаціях;

13) приймає вірчі й відкличні грамоти акредитованих при ній дипломатичних представників іноземних держав;

14) розглядає з Президією Верховної Ради СРСР питання про оголошення на території Української РСР воєнного або надзвичайного стану в інтересах захисту країни і безпеки громадян;

15) оголошує в разі необхідності надзвичайний стан в окремих місцевостях Української РСР в інтересах безпеки громадян;

16) оголошує в разі необхідності окремі місцевості Української РСР зонами екологічного лиха;

17) публікує українською і російською мовами закони Української РСР та інші акти, прийняті Верховною Радою Української РСР, Президією Верховної Ради Української РСР, Головою Верховної Ради Української РСР; сприяє публікації зазначених актів у перекладі іншими мовами, якими користується більшість населення відповідних місцевостей республіки.

Президія Верховної Ради Української РСР видає укази і приймає постанови.

Стаття 107. Голова Верховної Ради Української РСР є найвищою службовою особою республіки і представляє Українську Радянську Соціалістичну Республіку в країні і в міжнародних відносинах.

Голова Верховної Ради Української РСР обирається Верховною Радою Української РСР з числа народних депутатів Української РСР таємним голосуванням строком на п'ять років і не більш як на два строки підряд. Він може бути в будь-який час шляхом таємного голосування відкликаний Верховною Радою Української РСР.

Голова Верховної Ради Української РСР підзвітний Верховній Раді Української РСР.

Стаття 108. Голова Верховної Ради Української РСР:

1) здійснює загальне керівництво підготовкою питань, які підлягають розглядові Верховною Радою Української РСР, підписує закони Української РСР та інші акти, прийняті Верховною Радою Української РСР і Президією Верховної Ради Української РСР;

2) подає Верховній Раді Української РСР доповіді про становище республіки та про важливі питання її внутріполітичної і зовнішньополітичної діяльності;

3) представляє Верховній Раді Української РСР кандидатури для обрання на посади Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради Української РСР, а також пропозиції про персональний склад Комітету конституційного нагляду Української РСР;

4) представляє Верховній Раді Української РСР кандидатури для призначення або обрання на посади Голови Ради Міністрів Української РСР, Голови Комітету народного контролю Української РСР, Голови Верховного Суду Української РСР, Головного державного арбітра Української РСР;

5) веде переговори і підписує міжнародні договори Української РСР.

Голова Верховної Ради Української РСР видає розпорядження.

Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР і заступник Голови Верховної Ради Української РСР виконують за уповноваженням Голови Верховної Ради Української РСР окремі його функції і заміщають Голову в разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх обов'язків.

Стаття 109. Верховна Рада Української РСР обирає з числа народних депутатів Української РСР постійні комісії для ведення законопроектної роботи, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до відання Верховної Ради Української РСР, а також для сприяння проведенню в життя законів Української РСР та інших рішень, прийнятих Верховною Радою Української РСР, контролю за діяльністю державних органів і організацій.

Верховна Рада Української РСР створює, коли визнає за необхідне, слідчі, ревізійні та інші комісії в будь-якому питанні.

Стаття 110. Закони та інші рішення Верховної Ради Української РСР приймаються, як правило, після попереднього обговорення їх проектів відповідними постійними комісіями Верховної Ради Української РСР.

Призначення і обрання службових осіб до складу Ради Міністрів Української РСР, Комітету народного контролю Української РСР, Верховного Суду Української РСР, а також колегії Державного арбітражу Української РСР провадяться при наявності висновку відповідних постійних комісій Верховної Ради Української РСР.

Усі державні і громадські органи, організації і службові особи зобов'язані виконувати вимоги комісій Верховної Ради Української РСР, подавати їм необхідні матеріали і документи.

Рекомендації комісій підлягають обов'язковому розглядові державними і громадськими органами, установами і організаціями. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Стаття 111. Народний депутат Української РСР на сесії Верховної Ради Української РСР має право звернутись із запитом до Голови Верховної Ради Української РСР, до Ради Міністрів Української РСР, до керівників інших органів, що їх утворює або обирає Верховна Рада Української РСР, а також до керівників розташованих на території Української РСР підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування, з питань, що належать до відання Української РСР. Орган або службова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на даній сесії Верховної Ради Української РСР.

Народні депутати Української РСР звільняються від виконання службових або виробничих обов'язків на певний строк, необхідний для здійснення депутатської діяльності у Верховній Раді Української РСР, її комісіях, а також серед населення. Вони можуть звільнятись від виконання службових або виробничих обов'язків на весь період своїх повноважень у Верховній Раді Української РСР.

Народний депутат Української РСР не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку, без згоди Верховної Ради Української РСР, а в період між її сесіями без згоди Президії Верховної Ради Української РСР.

Стаття 112. Комітет конституційного нагляду Української РСР обирається Верховною Радою Української РСР строком на десять років з числа спеціалістів у галузі політики і права у складі Голови, заступника Голови і 7 членів Комітету.

Особи, обрані до Комітету конституційного нагляду Української РСР, не можуть одночасно входити до складу органів, акти яких піднаглядні Комітету, а також бути народними депутатами Української РСР.

Особи, обрані до Комітету конституційного нагляду Української РСР, при виконанні своїх обов'язків є незалежними і підкоряються тільки Конституції СРСР і Конституції Української РСР.

Комітет конституційного нагляду Української РСР:

1) за дорученням Верховної Ради Української РСР або з власної ініціативи подає Верховній Раді Української РСР висновки про відповідність Конституції Української РСР проектів законів Української РСР;

2) здійснює нагляд за відповідністю Конституції Української РСР і законам Української РСР постанов і розпоряджень Ради Міністрів Української РСР;

3) за дорученням Верховної Ради Української РСР, за пропозиціями Президії Верховної Ради Української РСР, Голови Верховної Ради Української РСР, постійних комісій Верховної Ради Української РСР, Ради Міністрів Української РСР або з власної ініціативи дає висновки про відповідність Конституції Української РСР і законам Української РСР актів місцевих Рад народних депутатів, інших державних органів і громадських організацій республіки.

При виявленні суперечності акта або його окремих положень Конституції Української РСР або законам Української РСР Комітет конституційного нагляду Української РСР надсилає органові, який видав акт, свій висновок для усунення допущеного порушення. Прийняття Комітетом такого висновку зупиняє виконання акта або його окремих положень, що суперечать Конституції Української РСР або законові Української РСР.

Комітет конституційного нагляду Української РСР вправі входити з поданням у Верховну Раду Української РСР або Раду Міністрів Української РСР про скасування актів підзвітних їм органів чи службових осіб, що суперечать Конституції Української РСР або законові Української РСР.

Організація і порядок діяльності Комітету конституційного нагляду Української РСР визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР про конституційний нагляд.

Стаття 113. Верховна Рада Української РСР здійснює контроль за діяльністю всіх підзвітних їй державних органів.

Верховна Рада Української РСР спрямовує діяльність Комітету народного контролю Української РСР, який очолює систему органів народного контролю у республіці.

Організація і порядок діяльності органів народного контролю визначаються Законом про народний контроль в СРСР.

Стаття 114. Порядок діяльності Верховної Ради Української РСР та її органів визначається Регламентом Верховної Ради Української РСР та іншими законами Української РСР, що видаються на основі Конституції Української РСР".

4. Статті 73 і 74 викласти в такій редакції:

"Стаття 73. Державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова.

Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Українська РСР забезпечує вільне користування російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР.

В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей, можуть використовуватися поряд з державною мовою і інші національні мови.

Українська РСР виявляє державну турботу про вільний розвиток і вживання усіх національних мов, якими користується населення республіки.

Порядок застосування української та інших мов в Українській РСР визначається законом.

Стаття 74. Українська РСР бере участь у вирішенні питань, віднесених до відання Союзу РСР, на З'їзді народних депутатів СРСР, у Верховній Раді СРСР, Президії Верховної Ради СРСР, Уряді СРСР та інших органах Союзу РСР.

Українська РСР забезпечує комплексний економічний і соціальний розвиток на своїй території, сприяє здійсненню на цій території повноважень Союзу РСР, проводить у життя рішення найвищих органів державної влади і управління Союзу РСР.

У питаннях, що належать до її відання, Українська РСР координує і контролює діяльність підприємств, установ і організацій союзного підпорядкування.

Українська РСР вступає у відносини з іноземними державами, укладає з ними договори і обмінюється дипломатичними і консульськими представниками, бере участь у діяльності міжнародних організацій".

5. Статті 150, 151 і 153 глави 18 "Суд і арбітраж" викласти в такій редакції:

"Стаття 150. Всі суди Української РСР утворюються на засадах виборності суддів і народних засідателів.

Народні судді районних (міських) народних судів обираються відповідно обласними, Київською міською Радами народних депутатів.

Судді Верховного Суду Української РСР, а також обласних судів, Київського міського суду обираються Верховною Радою Української РСР.

Народні засідателі районних (міських) народних судів обираються на зборах громадян за місцем їх проживання або роботи відкритим голосуванням, а народні засідателі вищестоящих судів - відповідними Радами народних депутатів.

Судді всіх судів обираються строком на десять років. Народні засідателі всіх судів обираються строком на п'ять років.

Судді і народні засідателі є відповідальними перед органами або виборцями, які їх обрали, звітують перед ними і можуть бути ними відкликані у встановленому законом порядку.

Стаття 151. Верховний Суд Української РСР є найвищим судовим органом Української РСР і здійснює нагляд за судовою діяльністю судів республіки.

Верховний Суд Української РСР складається з Голови, його заступників, членів і народних засідателів".

"Стаття 153. Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові.

Суддям і народним засідателям забезпечуються умови для безперешкодного і ефективного здійснення їх прав та обов'язків. Будь-яке втручання в діяльність суддів і народних засідателів по здійсненню правосуддя є неприпустимим і тягне за собою відповідальність за законом.

Недоторканність суддів і народних засідателів, а також інші гарантії їх незалежності встановлюються Законом "Про статус суддів в СРСР" та іншими законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР".

II. У зв'язку з новою редакцією глав 9, 10 і 12 Конституції Української РСР ( 888-09 ) внести зміни і доповнення, що випливають з них, до таких статей Конституції Української РСР ( 888-09 ):

1. Статтю 93 викласти в такій редакції:

"Стаття 93. Депутат здійснює свої повноваження, як правило, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

На час сесій Верховної Ради Української РСР або місцевих Рад народних депутатів, а також для здійснення депутатських повноважень в інших випадках, передбачених законом, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідно республіканського або місцевого бюджету".

2. Статтю 117 викласти в такій редакції:

"Стаття 117. Рада Міністрів Української РСР є відповідальною перед Верховною Радою Української РСР і їй підзвітною.

Новоутворена Рада Міністрів Української РСР подає на розгляд Верховної Ради Української РСР програму наступної діяльності на строк своїх повноважень.

Рада Міністрів Української РСР не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед Верховною Радою Української РСР".

3. Частину першу статті 118 викласти в такій редакції:

"Рада Міністрів Української РСР правомочна вирішувати всі питання державного управління, що належать до відання Української РСР, оскільки вони не входять, згідно з Конституцією Української РСР, до компетенції Верховної Ради Української РСР та її Президії, Голови Верховної Ради Української РСР".

4. Статтю 120 викласти в такій редакції:

"Стаття 120. Рада Міністрів Української РСР на основі і на виконання законів СРСР та інших рішень З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР, законів Української РСР та інших рішень Верховної Ради Української РСР, указів Президії Верховної Ради Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР видає постанови і розпорядження, організує і перевіряє їх виконання. Постанови і розпорядження Ради Міністрів Української РСР є обов'язковими до виконання на всій території Української РСР".

5. У частині четвертій статті 122 слова "на основі і на виконання законів СРСР, інших рішень Верховної Ради СРСР і її Президії, законів Української РСР, інших рішень Верховної Ради Української РСР і її Президії" замінити словами "на основі і на виконання законів СРСР та інших рішень З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР, законів Української РСР та інших рішень Верховної Ради Української РСР і її Президії".

6. Статті 128, 130 і 131 викласти в такій редакції:

"Стаття 128. Роботу обласних, районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів організують їх президії, очолювані головами Рад, а в міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських Радах - голови цих Рад.

Сесії обласних, районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів скликаються їх президіями, а міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських Рад - головами цих Рад не рідше чотирьох разів на рік.

Коло питань, які вирішуються виключно на сесіях, встановлюється законами про місцеві Ради народних депутатів Української РСР".

"Стаття 130. Місцеві Ради народних депутатів обирають з числа депутатів постійні комісії для попереднього розгляду та підготовки питань, що належать до відання місцевих Рад, а також для сприяння проведенню в життя рішень Рад і вищестоящих органів державної влади, здійснення у межах своїх повноважень контролю за діяльністю державних органів, підприємств, установ і організацій, розташованих на території Ради.

Призначення і обрання службових осіб до складу виконавчих комітетів місцевих Рад, органів народного контролю, а також керівників відділів і управлінь виконавчих комітетів провадиться при наявності висновку відповідних постійних комісій Рад народних депутатів.

Усі розташовані на території місцевої Ради державні органи, підприємства, установи і організації, а також службові особи зобов'язані додавати постійним комісіям Ради необхідні матеріали і документи.

Рекомендації постійних комісій місцевих Рад підлягають обов'язковому розглядові відповідними державними і громадськими органами, підприємствами, установами і організаціями. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Стаття 131. Місцеві Ради народних депутатів здійснюють свою діяльність у тісному зв'язку з трудовими колективами і громадськими організаціями, виносять найважливіші питання місцевого значення на обговорення громадян і ставлять їх на референдум, вживають заходів до розширення участі громадян у роботі Рад та підзвітних їм органів".

7. Статті 132 і 134 викласти в такій редакції:

"Стаття 132. Виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад народних депутатів є виконавчі комітети, які обираються ними.

Виконавчі комітети не рідше одного разу на рік звітують перед Радами, які їх обрали, а також на зборах трудових колективів і за місцем проживання громадян".

"Стаття 134. Компетенція виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів і порядок їх діяльності визначаються на основі цієї Конституції законами про місцеві Ради народних депутатів Української РСР".

8. Статтю 171 викласти в такій редакції:

"Стаття 171. Зміна Конституції Української РСР провадиться рішенням Верховної Ради Української РСР, прийнятим більшістю не менш як дві третини від загальної кількості народних депутатів Української РСР".

Голова Президії
 Верховної Ради Української РСР                         В.ШЕВЧЕНКО