Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Втратив чинність Постанова
Номер: 785
Прийняття: 23.09.1993
Видавники: Кабінет Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 23 вересня 1993 р. N 785 Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 391 ( 391-98-п ) від 30.03.98 )

Про затвердження Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища

На виконання Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища, що додається.

2. Міністерству охорони здоров'я, Міністерству лісового господарства, Міністерству сільського господарства і продовольства, Державному комітетові по гідрометеорології, Державному комітетові по геології і використанню надр, Державному комітетові по водному господарству, Державному комітетові по земельних ресурсах, Державному комітетові по житлово-комунальному господарству за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища у тримісячний термін привести відомчі нормативні акти у відповідність із Положенням про державний моніторинг навколишнього природного середовища.

Виконуючий обов'язки

Прем'єр-міністра України                     Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ
Міністр
Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Інд.19

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. N 785

ПОЛОЖЕННЯ про державний моніторинг навколишнього природного середовища

I. Загальні засади

1. Державний моніторинг навколишнього природного середовища - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Це Положення визначає порядок створення та функціонування такої системи в Україні.

2. Система державного моніторингу навколишнього природного середовища України створюється з дотриманням міжнародних вимог і є сумісною з аналогічними міжнародними системами.

3. Система державного моніторингу навколишнього природного середовища будується на принципах: об'єктивності й достовірності; систематичності спостережень за станом навколишнього природного середовища та об'єктами впливу на нього; багаторівневості; узгодженості нормативного та методичного забезпечення; узгодженості технічного та програмного забезпечення; комплексності в оцінці екологічної інформації; оперативності проходження інформації між окремими ланками системи та вчасного інформування органів державної виконавчої влади; відкритості екологічної інформації для населення.

4. Основними завданнями системи державного моніторингу навколишнього природного середовища є: спостереження за станом навколишнього природного середовища; аналіз стану навколишнього природного середовища та прогнозування його змін; забезпечення органів державної виконавчої влади систематичною та оперативною інформацією про стан навколишнього природного середовища, а також прогнозами і попередженнями про можливі його зміни; розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

II. Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища

5. Залежно від призначення здійснюються загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища.

Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього природного середовища - це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об'єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану навколишнього природного середовища регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.

Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища - це спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.

Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища - це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього природного середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.

6. Система державного моніторингу навколишнього природного середовища створюється на трьох рівнях:

локальному - на території окремих об'єктів (підприємств, міст, ділянках ландшафтів);

регіональному - у межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів;

національному - на території країни в цілому.

III. Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища

7. Державний моніторинг навколишнього природного середовища України в межах своїх повноважень здійснюють Мінприроди, НКАУ, МОЗ, Мінсільгосппрод, Мінлісгосп, Держкомгідромет, Держкомводгосп, Деркомгеології, Держкомзем, Держжитлокомунгосп та їхні органи на місцях, зокрема:

Мінприроди - спостереження за:

джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм гранично допустимих викидів (ГДВ);

джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасово узгоджених скидів (ТУС) і гранично допустимих скидів (ГДС);

станом поверхневих вод суші;

станом грунтів сільськогосподарських угідь з визначенням залишкової кількості в них пестицидів і важких металів;

скидами й викидами з об'єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології;

станом та складом звалищ промислових і побутових відходів; станом наземних та морських екосистем;

НКАУ - авіаційно-космічні спостереження за:

станом озонового шару у атмосфері;

забрудненістю атмосфери;

забрудненістю грунтів;

станом та забрудненістю поверхневих вод;

сніговим покривом;

станом лісів;

станом сільскогосподарських посівів;

запасами вологи у грунті;

радіаційним станом;

МОЗ - вибіркові спостереження за:

рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;

станом поверхневих вод суші в місцях використання їх населенням;

станом морських вод у рекреаційних зонах;

хімічним та біологічним забрудненням грунтів на території населених пунктів і за господарсько-побутовими відходами;

інтенсивністю фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо);

спостереження за станом здоров'я населення і впливом на здоров'я забруднення навколишнього природного середовища;

Мінсільгосппрод:

радіологічні, агрохімічні й токсикологічні спостереження за грунтами сільськогосподарського використання;

токсикологічні та радіологічні спостереження за сільськогосподарськими рослинами і продуктами з них;

зоотехнічні, токсикологічні та радіологічні спостереження за сільськогосподарськими тваринами і продуктами з них;

Мінлісгосп - спостереження за:

станом лісів, грунтів у лісах;

станом мисливської фауни у лісах;

Держкомгідромет - спостереження за:

станом атмосферного повітря (включаючи спостереження за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин);

атмосферними опадами;

метеорологічними умовами;

аерологічними параметрами (на аерологічних станціях);

станом поверхневих вод суші;

підземними водами;

станом і режимом морських вод;

станом грунтів;

станом озонового шару у верхній частині атмосфери;

радіаційною обстановкою (на пунктах радіометричної мережі спостережень та в районах діяльності АЕС);

станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у грунті та агрометеорологічними умовами формування врожаю;

Держкомводгосп:

радіологічні та гідрохімічні спостереження за водами (на водногосподарських системах комплексного призначення, в системах міжгалузевого й сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій);

спостереження за станом грунтів у межах впливу меліоративних систем;

спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним станом у прибережних зонах водосховищ;

облік ресурсів поверхневих вод;

Держкомгеології:

спостереження за підземними водами з оцінкою їх ресурсів;

спостереження за ендогенними та екзогенними процесами;

державне еколого-геологічне картування території України для оцінки стану геологічного середовища та його змін під впливом господарської діяльності;

Держкомзем - спостереження за:

структурою землекористування;

трансформацією земель залежно від їх цільового призначення;

станом та якістю грунтів і забрудненням ландшафтів;

станом рослинного покриву земель;

відновленням порушених земель;

станом зрошуваних і осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення;

станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток;

Держжитлокомунгосп - спостереження за:

якістю питної води централізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;

станом стічної води міської каналізаційної мережі;

станом зелених насаджень міст і селищ міського типу;

проявами небезпечного підняття рівня грунтових вод у межах міст та селищ міського типу.

8. Підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, зобов'язані вести спостереження за викидами і скидами та розміщенням відходів.

9. Мінприроди разом з іншими органами державної виконавчої влади, зазначеними у пункті 7 цього Положення, забезпечує вдосконалення мереж спостережень за станом навколишнього природного середовища, раціоналізацію та оптимізацію роботи служб спостережень, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів, удосконалення бази приладів і систем контролю, створення міжвідомчого розподіленого банку даних про стан навколишнього природного середовища, створення локальних, регіональних та національного центрів моніторингу навколишнього природного середовища, а також координує роботу, що проводиться в Україні за міжнародними природоохоронними програмами, в яких використовуються результати моніторингу.

Взаємодія зазначених органів, підприємств, установ,

організацій  та  забезпечення  функціонування  системи  державного
моніторингу навколишнього природного середовища на всіх рівнях
здійснюється відповідно до міжвідомчих положень і технологічних
інструкцій.

IV. Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища

10. Органи державної виконавчої влади, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища, зобов'язані збирати, обробляти і безстроково зберігати з допомогою сучасних комп'ютерних технологій, первинні дані про стан навколишнього природного середовища, зокрема:

Мінприроди - дані про:

концентрацію забруднюючих речовин у скидах у водні об'єкти, в тому числі на об'єктах, що мають радіаційно небезпечні технології;

залишкову кількість пестицидів і важких металів на сільськогосподарських угіддях;

стан поверхневих вод суші;

стан наземних і морських екосистем;

НКАУ - дані про:

вміст озону в атмосфері;

забрудненість атмосфери;

забрудненість річкових, озерних та морських вод;

забрудненість грунтів, у тому числі сільськогосподарських угідь;

стан сільськогосподарських посівів (рівень забруднення сільськогосподарських культур промисловими токсикантами, пестицидами тощо);

стан поверхневих вод суші;

стан лісів;

танення снігового покриву;

радіаційний стан;

МОЗ - вибіркові дані про:

рівень забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;

стан забруднення поверхневих вод суші в місцях використання їх населенням;

стан морських вод у рекреаційних зонах;

хімічне та біологічне забруднення грунтів на території населених пунктів і господарсько-побутові відходи;

інтенсивність фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо.);

дані про:

стан здоров'я населення;

вплив забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я;

Мінсільгосппрод - дані:

радіологічного, агрохімічного й токсикологічного спостереження за грунтами сільськогосподарського використання;

токсикологічного і радіологічного спостереження за сільськогосподарськими рослинами та продуктами з них;

зоотехнічного, токсикологічного і радіологічного спостереження за сільськогосподарськими тваринами і продуктами з них;

Мінлісгосп - дані про :

стан лісів;

ступінь пошкодження насаджень (токсичними викидами, рекреацією, зміною гідрологічного режиму, ентомошкідниками та фітозахворюваннями);

концентрацію радіонуклідів, токсичних речовин у грунті та в різних ярусах лісових насаджень;

стан мисливської фауни у лісах;

Держкомгідромет - дані:

гідрологічних, метеорологічних і агрометеорологічних вимірів;

про стан озонового шару у верхній частині атмосфери;

про концентрацію шкідливих речовин (у тому числі радіоактивних) в атмосферному повітрі, водних об'єктах і в грунті;

про залишкову кількість пестицидів і важких металів у грунтах;

Держкомводгосп - дані про :

концентрацію радіоактивних речовин у річках, водосховищах, каналах, зрошувальних системах і водоймах у зонах атомних електростанцій;

концентрацію забруднюючих речовин у поверхневих водах у місцях їх інтенсивного використання для народногосподарських потреб;

використання води підприємствами, установами й організаціями;

меліоративний стан зрошуваних та осушуваних земель (глибину залягання та мінералізацію грунтових вод, ступінь засоленості та солонцюватості грунтів, обсяги заходів щодо поліпшення меліоративного стану);

підтоплення сільських населених пунктів;

переформування берегів і гідрогеологічний стан (підтоплення території) в прибережних зонах водосховищ;

Держкомгеології - дані :

про стан підземних вод;

спостережень за ендогенними та екзогенними процесами;

про геофізичні поля;

про геохімічний стан ландшафтів;

Держкомзем - дані про :

структуру землекористування в регіоні за видами угідь та їх господарське використання;

трансформацію земель цільового призначення;

стан і якість грунтів (рівні забруднення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів) та стан рослинного покриву земель;

стан поверхневих і підземних вод (вибірково);

стан берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток, гідротехнічних споруд;

рекультивацію порушених земель;

стан зрошуваних, осушених земель, а також земель, що мають ознаки вторинного підтоплення і засолення.

стан і рівні забруднення земель викидами і скидами промислових підприємств та об'єктами сільськогосподарського виробництва;

Держжитлокомунгосп - дані про :

концентрацію забруднюючих речовин у питній воді централізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;

концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються до міської каналізаційної мережі;

концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах після очисних споруд міст і селищ міського типу;

ступінь пошкодження насаджень у містах і селищах міського типу (ентомошкідниками, фітозахворюваннями тощо);

підтоплення міст і селищ міського типу.

Підприємства, установи й організації, що ведуть спостереження за станом навколишнього природного середовища, зобов'язані збирати і безстроково зберігати первинні дані про стан навколишнього природного середовища, обробляти, узагальнювати та безплатно надавати додатково до форм статистичної звітності дані спостережень або іншу інформацію на запит органів державної виконавчої влади, перелічених у пункті 7 цього Положення.

11. Аналіз і узагальнення інформації про стан навколишнього природного середовища здійснюються органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що провадять моніторинг навколишнього природного середовища, відповідно до відомчих нормативних актів та методик, а також з допомогою розподіленого міжвідомчого банку даних.

Аналіз екологічної інформації та прогнозування стану навколишнього природного середовища проводиться з використанням сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях (локальному, регіональному, національному) системи державного моніторингу навколишнього природного середовища.

Узагальнення інформації про стан навколишнього природного середовища повинно здійснюватися з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

Узагальнена інформація надходить до регіональних і національного центрів моніторингу навколишнього природного середовища, органів Мінприроди на місцях, інших органів державної виконавчої влади з метою розроблення обгрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень щодо запобігання негативним процесам та усунення їх наслідків. Узагальнена інформація є доступною також для служб спостережень, локальних центрів моніторингу.

12. Обмін інформацією про стан навколишнього природного середовища між органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що здійснюють державний моніторинг навколишнього природного середовища, проводиться безплатно, з використанням сучасних засобів зв'язку.

13. Прогнозування змін стану навколишнього природного середовища або окремих його складових здійснюють органи державної виконавчої влади, що провадять державний моніторинг навколишнього природного середовища як самостійно, так і з залученням науково-дослідних установ та творчих колективів.

V. Науково-методичне, метрологічне, матеріально-технічне і фінансове забезпечення системи державного моніторингу навколишнього природного середовища

14. Науково-методичне забезпечення системи державного моніторингу навколишнього природного середовища включає в себе комплекс науково-дослідних, проектних і конструкторських робіт, спрямованих на розроблення:

нових засобів спостереження, збирання, накопичення, передавання і збереження інформації про стан навколишнього природного середовища та їх впровадження;

методичних рекомендацій щодо здійснення аналізу та узагальнення інформації, прогнозування змін стану навколишнього природного середовища;

методів математичного моделювання, статистичного оброблення інформації, систем управління базами даних та інших видів комп'ютерного накопичення й узагальнення інформації;

стандартів та інших нормативних документів, що регламентують функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища.

Науково-методичне забезпечення здійснюють органи державної виконавчої влади, що провадять моніторинг навколишнього природного середовища, із залученням науково-дослідних установ і творчих колективів.

15. Метрологічне забезпечення системи державного моніторингу навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до чинного законодавства про забезпечення єдності вимірювань.

16. Матеріально-технічне забезпечення системи державного моніторингу навколишнього природного середовища включає в себе комплекс заходів щодо оснащення мереж спостережень і аналітичних лабораторій органів державної виконавчої влади, пунктів спостережень підприємств, установ та організацій, що здійснюють державний моніторинг навколишнього природного середовища, необхідними приладами, обладнанням, устаткуванням і транспортними засобами, а також забезпечення необхідними електронно-обчислювальними засобами, оргтехнікою і програмами.

Матеріально-технічне забезпечення системи державного моніторингу навколишнього природного середовища здійснюється органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами й організаціями, що провадять державний моніторинг навколишнього природного середовища. Координація цієї діяльності покладається на Мінприроди.

17. Фінансування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища здійснюється з державного бюджету України, а також з позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища та інших джерел фінансування.

Кошти для проведення робіт, пов'язаних із створенням системи державного моніторингу, виділяються Мінфіном згідно із щорічними заявками органів державної виконавчої влади, зазначеними у пункті 7 цього Положення.