КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 17 червня 2009 р. N 743-р Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, що додається.

Визначити Держкомзем державним замовником Програми.

2. Держкомзему разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року.

Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 22

КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

На сьогодні ситуація щодо володіння, користування і розпорядження землею залишається складною і такою, що вимагає невідкладного поліпшення. Найгострішими проблемами є: незавершеність процесів реформування економічних та правових відносин власності; недосконалість системи державного управління у сфері використання і охорони земель, земельного законодавства та інфраструктури ринку земель, нерозвинутість автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, відсутність механізму економічного стимулювання використання і охорони земель. Роботи із запровадження раціонального землекористування проводяться досить повільно.

Відсутнє перспективне прогнозування розвитку земельних відносин, не визначена оптимальна модель сільськогосподарського землекористування. Низькою залишається ефективність використання земель у сільському господарстві через невизначеність системи регулювання земельних відносин, не завершено введення у повному обсязі в економічний оборот земельних ділянок та прав на них.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Складна ситуація, що склалася у сфері земельних відносин, спричинена насамперед:

відсутністю:

- зваженої державної земельної політики та механізму її реалізації;

- ефективної системи фінансово-економічного і землевпорядного механізму регулювання земельних відносин та землекористування;

- послідовної державної політики щодо комплексного розвитку земельного законодавства, фінансування здійснення землеустрою і ведення земельного кадастру, формування інвестиційно-привабливого землекористування;

- комплексного підходу та неврахуванням історичних факторів у реформуванні системи державного земельного кадастру та створенні державної системи реєстрації речових прав на нерухоме майно і їх обмежень;

- виваженої державної політики формування і розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення;

- належного фінансування фундаментальної та прикладної землевпорядної науки;

недооцінкою складності, масштабів і специфіки зміни земельних відносин у ході проведення економічних реформ;

невдалим (особливо в аграрній сфері) запозиченням правових інститутів і механізмів, які використовуються у країнах із розвинутою ринковою економікою;

подрібненням земельних масивів і створенням великої кількості невеликих за площею і малоефективних господарств у сільському господарстві;

безсистемністю у розв'язанні проблем, що виникають під час проведення земельної реформи в Україні поряд із реформуванням відносин власності на майно, запровадженням нових організаційно-правових форм господарювання;

ігноруванням проблеми комплексного підходу до розвитку сільських територій у процесі проведення земельної реформи;

дублюванням функцій Держкомзему іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

З огляду на зазначене існує нагальна потреба у розробленні та прийнятті Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року (далі - Програма).

Мета Програми

Метою Програми є визначення та реалізація основних напрямів державної політики, спрямованих на удосконалення земельних відносин та створення сприятливих умов для сталого розвитку землекористування міських і сільських територій, сприяння розв'язанню екологічних та соціальних проблем села, розвитку високоефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, збереження природних цінностей агроландшафтів.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв'язання проблеми, що передбачають:

перший - залишити без змін державну політику у сфері земельних відносин, що обумовить збереження існуючої системи управління земельними ресурсами, незадовільний стан використання земель, загострення економічних і соціальних проблем у землекористуванні;

другий - здійснити часткові зміни в системі державного управління земельними ресурсами, збільшити фінансування з державного бюджету заходів з удосконалення земельних відносин та управління земельними ресурсами, що дасть змогу частково стабілізувати земельні відносини і землекористування, але не забезпечить істотних зрушень у розвитку ринку земель, створення умов розвитку екологічного та інвестиційно-привабливого землекористування, особливо сільськогосподарського;

третій - розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, яка дасть змогу розв'язати більшість соціально-економічних та екологічних проблем міського і сільського землекористування, створити стабільний ринковий механізм регулювання земельних відносин і формування інвестиційно привабливого землекористування, забезпечить створення інтегрованої системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами, удосконалення економічних і правових відносин власності на землю, розвиток землеустрою та економічне регулювання землекористування, поетапне введення в економічний оборот земельних ділянок та прав на них тощо.

Третій варіант оптимальний для впровадження.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

визначення організаційного, економічного та землевпорядного механізму розвитку земельних відносин;

забезпечення створення системи гарантування прав власності на землю та інфраструктури ринку землі;

удосконалення системи платежів за землю;

формування дієвої системи підвищення ефективності державного регулювання земельних відносин та управління землекористуванням;

забезпечення здійснення заходів із землеустрою як інструментарію регулювання земельних відносин;

поетапного введення земельних ділянок та прав на них в економічний оборот; формування та розвитку ринку земель;

формування інституту обмежень у використанні земель, пов'язаних з охороною земель, та забезпечення екологічної збалансованості землекористування;

фінансового та інвестиційного забезпечення заходів, передбачених Програмою;

наукового та освітнього забезпечення.

Виконання Програми передбачається здійснити протягом 2010-2020 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Здійснення заходів, передбачених Програмою, дасть змогу досягти сталого розвитку землекористування, зокрема:

підвищити ефективність та екологічну безпеку використання суспільством земельних ресурсів;

здійснити раціоналізацію (оптимізацію) землекористування та створити інвестиційно-привабливе і стале землекористування;

збільшити надходження від платежів за землю в бюджети всіх рівнів;

запровадити повноцінний ринок земель, особливо сільськогосподарського призначення, створити умови для кредитування землевласників під заставу земельних ділянок;

підвищити ефективність оренди землі, особливо в сільському господарстві.

Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, передбачених законодавством.