Про затвердження Методики оцінювання фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Методику оцінювання фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що додається.

МЕТОДИКА
оцінювання фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки

Загальні питання

1. Ця Методика встановлює механізм визначення можливого вартісного впливу фіскальних ризиків від діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки (далі - суб’єкти господарювання) на показники державного бюджету та визначає основні показники, які використовуються для оцінки фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, установлює порядок їх розрахунку за даними фінансової звітності, напрями аналізу діяльності суб’єктів господарювання з метою виявлення об’єктивних і суб’єктивних причин виникнення фіскальних ризиків.

2. Методика застосовується міністерствами, іншими органами виконавчої влади та державними колегіальними органами, які уповноважені виконувати функції з управління об’єктами державної власності (далі - органи управління), під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання та оцінки фіскальних ризиків, пов’язаних з такою діяльністю, з метою мінімізації їх впливу на всі етапи бюджетного процесу.

3. Фіскальними ризиками, пов’язаними з діяльністю суб’єктів господарювання, є можливе відхилення прогнозних показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання від запланованого рівня, що може призвести до зменшення надходжень бюджету та/або потребувати додаткових витрат бюджету. Такі ризики виражаються в абсолютних цифрах або у відсотках валового внутрішнього продукту.

4. До фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, належать:

1) зменшення податкових та неподаткових надходжень, зокрема частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна власність (порівняно із запланованим обсягом);

2) виконання державою гарантійних зобов’язань у разі неможливості суб’єктів господарювання виконати свої зобов’язання перед кредиторами та перед гарантом;

3) надання додаткової державної допомоги суб’єктам господарювання для покриття збиткової діяльності згідно із Законом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”;

4) інші ризики, які можуть призводити до фінансових та інших втрат або проблем з ліквідністю суб’єкта господарювання, які тягнуть за собою витрачання централізованих фондів грошових коштів держави.

5. До факторів, які можуть призводити до виникнення фіскальних ризиків, зокрема, належать:

1) прийняття нормативно-правових актів, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, які можуть мати вплив на дохідну та/або видаткову частину державного бюджету;

2) збиткова діяльність суб’єктів господарювання;

3) курсові втрати суб’єктів господарювання, які виникають під час виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами або під час здійснення запозичень в іноземній валюті;

4) зниження попиту та відповідно обсягів реалізації товарів, робіт і послуг, які виробляються (надаються) суб’єктами господарювання;

5) квазіфіскальні операції, до яких належать операції, результатом яких є чистий трансферт державних коштів через небюджетні канали;

6) неспроможність отримати суми дебіторської заборгованості або втрата коштів в банках, визнаних Національним банком неплатоспроможними;

7) умовні зобов’язання, взяті на себе суб’єктами господарювання, до яких належать зобов’язання, які були взяті, але строки і суми яких залежать від виникнення невизначених майбутніх подій;

8) неустойки, штрафні санкції;

9) збитки, що настають внаслідок прогалин в системі управління та внутрішнього контролю або через шахрайські дії;

10) негативні наслідки бойових дій, терористичних актів або громадських заворушень, а також природних катастроф та інших обставин непереборної сили;

11) інші фактори.

6. Джерела інформації для аналізу фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, включають:

затверджені в установленому порядку стратегію розвитку та інвестиційний план суб’єкта господарювання на середньострокову перспективу (три - п’ять років);

фінансовий план суб’єктів господарювання на звітний період та звіт про його виконання з пояснювальними записками до них;

фінансову звітність на останню звітну дату поточного року за формою, визначеною Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим Мінфіном, зокрема баланс (звіт про фінансовий стан) (форма № 1) (з розшифруванням статей балансу, що становлять більше 10 відсотків валюти балансу), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4);

примітки до річної фінансової звітності (форма № 5), затверджені Мінфіном;

фінансову звітність, складену відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності;

інформацію ДФС про сплату суб’єктами господарювання до державного бюджету податків, зборів та інших платежів, наявність відповідної заборгованості та надміру сплачених платежів;

іншу інформацію, яка отримується відповідно до законодавства.

Методологічні засади проведення оцінки фіскальних ризиків

7. Оцінку фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, проводять органи управління окремо щодо кожного суб’єкта господарювання, що належить до сфери їх управління. Оцінка проводиться органами управління на підставі отриманої від суб’єктів господарювання інформації про фінансово-економічну діяльність згідно з додатком 1.

За результатами проведеної оцінки орган управління подає Мінфіну інформацію про діяльність:

суб’єктів господарювання, що є суб’єктами природних монополій, які належать до сфери його управління;

суб’єктів господарювання, вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 2 млрд. гривень та які належать до сфери його управління;

суб’єктів господарювання, які отримують від держави бюджетну підтримку (субсидії, субвенції, дотації тощо), позики або гарантії та належать до сфери його управління;

суб’єктів господарювання, що належать до сфери його управління та мають 1, 2 і 3-й ранги ризику, розраховані згідно з цією Методикою;

інших суб’єктів господарювання, що належать до сфери його управління та які включені Мінфіном до переліку суб’єктів господарювання, з якими можуть бути пов’язані найбільші фіскальні ризики.

Інформація про діяльність суб’єктів господарювання, зазначених в абзацах третьому - сьомому цього пункту, подається органом управління Мінфіну в паперовому та електронному вигляді згідно з додатками 1-7 разом з пояснювальною запискою, яка містить результати аналізу фінансово-господарської діяльності та ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання, які можуть мати вплив на діяльність або фінансові результати суб’єкта господарювання, заходи щодо управління такими ризиками. Наведена інформація готується органом управління на підставі інформації, отриманої від суб’єкта господарювання.

Суб’єкти господарювання, повноваження суб’єкта управління якими або загальних зборів яких (далі - функції з управління) виконує Кабінет Міністрів України, які належать до категорій, визначених в абзацах третьому - сьомому цього пункту, подають Мінфіну інформацію про діяльність згідно з додатками 1-7 відповідно до вимог, встановлених абзацом восьмим цього пункту, у строки, визначені пунктом 12 цієї Методики.

У разі виявлення органом управління суб’єктів господарювання, операції (дії) яких можуть впливати на зменшення обсягу доходів та/або збільшення обсягу видатків державного бюджету, та/або на збільшення дефіциту державного бюджету або зростання державного боргу, та якщо такі суб’єкти господарювання не належать до категорій, визначених в абзацах третьому - сьомому цього пункту, уповноважений орган подає Мінфіну інформацію в паперовому та електронному вигляді про таких суб’єктів господарювання згідно з додатками 1-7, а також пояснювальну записку відповідно до абзацу восьмого цього пункту.

Пояснювальна записка складається окремо щодо кожного суб’єкта господарювання, визначеного абзацами третім - сьомим, а також абзацами дев’ятим і десятим цього пункту.

8. Орган управління на підставі отриманої від суб’єктів господарювання інформації згідно з додатком 1 визначає ранги ризику, які відображаються у графі 18 додатка 1, використовуючи такі індикатори:

1-й ранг ризику - дуже високий рівень ризику, який встановлюється у разі, коли суб’єкт господарювання має дуже високе боргове навантаження (показник “Важіль чиста заборгованість” є більшим, ніж 5, та збиткова діяльність (чистий збиток) або від’ємне значення показника EBITDA;

2-й ранг ризику - високий рівень ризику, який встановлюється у разі, коли суб’єкт господарювання має високе боргове навантаження (показник “Важіль чиста заборгованість” є більшим, ніж 3) та коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) на рівні менше (або дорівнює) 1;

3-й ранг ризику - значний рівень ризику, який встановлюється у разі, коли суб’єкт господарювання має високе боргове навантаження (показник “Важіль чиста заборгованість” є більшим, ніж 3) та коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) на рівні від 1 до 2 (включаючи 2);

4-й ранг ризику - помірний рівень ризику, який встановлюється у разі, коли суб’єкт господарювання має значення показника “Важіль чиста заборгованість” на рівні більше (або дорівнює) 2;

5-й ранг ризику - низький рівень ризику.

9. Для проведення кількісної оцінки фіскальних ризиків застосовується також сценарний аналіз.

10. Мінфін може проводити коригування рангів ризиків, визначених органами управління згідно з пунктом 8 цієї Методики, за результатами аналізу наданої органами управління та суб’єктами господарювання, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, інформації про діяльність суб’єктів господарювання відповідно до пункту 7 цієї Методики та з урахуванням:

фінансових тенденцій та волатильності;

рівня уразливості суб’єкта господарювання до ризику обмінного курсу;

ліквідності суб’єкта господарювання;

параметрів строків погашення заборгованості суб’єкта господарювання;

результатів сценарного аналізу;

інших факторів.

11. З метою визначення основних фіскальних ризиків для бюджету, які виникають від діяльності суб’єктів господарювання, оцінки розміру фіскальних ризиків та вірогідності їх виникнення, визначення політики чи заходів, які варто розглянути з метою мінімізації фіскальних ризиків та визначення обсягу додаткового фіскального простору, необхідного для розміщення будь-яких залишкових фіскальних ризиків після того, як було вжито заходів з мінімізації фіскальних ризиків, органи управління проводять постійну роботу з виявлення та управління ризиками суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, формують регістр фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю таких суб’єктів господарювання, за формою, наведеною в додатку 4.

12. Органи управління та суб’єкти господарювання, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, подають Мінфіну у паперовому та електронному вигляді інформацію згідно з додатками 1-7 у строки:

за рік - до 31 березня року, що настає за звітним періодом;

за I, II і III квартали - до 31 травня, 31 серпня та 30 листопада року, що настає за звітним періодом.

Мінфін на основі інформації за звітний рік, отриманої від органів управління та суб’єктів господарювання, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, згідно з пунктом 7 цієї Методики, формує та оновлює щороку перелік суб’єктів господарювання, з якими можуть бути пов’язані найбільші фіскальні ризики, та розміщує його на офіційному веб-сайті Міністерства до 30 квітня року, що настає за звітним.

13. ДФС подає щокварталу до 10 числа наступного місяця Мінфіну інформацію про сплату суб’єктами господарювання до державного бюджету податків, зборів та інших платежів, наявну податкову заборгованість, надміру сплачені платежі та розмір отриманих податкових пільг. Зазначена інформація подається в розрізі суб’єктів господарювання, включених до переліку суб’єктів господарювання, з якими можуть бути пов’язані найбільші фіскальні ризики, та платежів.

14. Мінфін має право одержувати від органів управління та суб’єктів господарювання також іншу інформацію, ніж та, що визначена цією Методикою, яка необхідна для проведення оцінки фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання.

15. Мінфін на основі отриманої інформації:

проводить аналіз та моніторинг показників діяльності суб’єктів господарювання;

аналізує визначені органами управління розміри ризиків, пов’язані з діяльністю суб’єктів господарювання, їх можливий вплив на показники державного бюджету та заходи з мінімізації таких ризиків з метою їх врахування під час складання та виконання державного бюджету;

надає органам управління та суб’єктам господарювання, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, обов’язкові для розгляду пропозиції та рекомендації щодо заходів, яких необхідно вжити з метою мінімізації впливу фіскальних ризиків на показники державного бюджету, а також отримує від зазначених суб’єктів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій і стан їх реалізації;

визначає щороку розмір резерву, необхідного для покриття непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету, пов’язаних з матеріалізацією фіскальних ризиків.

{Абзац шостий пункту 15 виключено на підставі Постанови КМ № 351 від 24.04.2019}

У разі коли за результатами проведеного аналізу Мінфіном виявлені неузгодженості у поданій органом управління та/або суб’єктом господарювання, функції з управління яким виконує Кабінет Міністрів України, інформації про показники діяльності суб’єкта господарювання, Мінфін має право звернутися до органу управління та/або такого суб’єкта господарювання із запитом щодо надання завірених належним чином копій фінансової звітності та письмових пояснень.

16. Мінфін визначає розмір резерву, необхідного для покриття витрат з державного бюджету у разі матеріалізації фіскальних ризиків, з урахуванням вжитих органами управління та суб’єктами господарювання заходів з мінімізації фіскальних ризиків, визначених у додатку 4, а також у пропозиціях та рекомендаціях, наданих Мінфіном згідно з абзацом четвертим пункту 15 цієї Методики.

17. Розмір резерву розраховується на основі визначених органами управління та суб’єктами господарювання, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, рангів ризику згідно з пунктом 8 цієї Методики, проведеного коригування рангів ризику відповідно до пункту 10 цієї Методики, ймовірності настання фіскальних ризиків.

Ймовірність настання фіскальних ризиків встановлюється на таких рівнях:

для суб’єктів господарювання, віднесених до 1-го рангу ризику, - 60 відсотків;

для суб’єктів господарювання, віднесених до 2-го рангу ризику, - 30 відсотків;

для суб’єктів господарювання, віднесених до 3-го рангу ризику, - 10 відсотків.

Загальний розмір резерву розраховується за такою формулою:

загальний розмір резерву = (к1 х НБ1р) + (к2 х НБ2р) + (к3 х НБ3р),

де к1 - коефіцієнт 0,6, який застосовується до суб’єктів господарювання, які належать до 1-го рангу ризику та ймовірність настання фіскального ризику для яких становить 60 відсотків;

к2 - коефіцієнт 0,3, який застосовується до суб’єктів господарювання, які належать до 2-го рангу ризику та ймовірність настання фіскального ризику для яких становить 30 відсотків;

к3 - коефіцієнт 0,1, який застосовується до суб’єктів господарювання, які належать до 3-го рангу ризику та ймовірність настання фіскального ризику для яких становить 10 відсотків;

НБ1р - загальна сума очікуваних наслідків для результатів виконання державного бюджету з урахуванням ризиків, що виникають, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, які належать до 1-го рангу ризику.

НБ1р розраховується за такою формулою:

де НЗі - сума непогашеної заборгованості і-го суб’єкта господарювання, що належить до 1-го рангу ризику, перед державним бюджетом;

Зі - сума зобов’язань і-го суб’єкта господарювання, що належить до 1-го рангу ризику, перед державним бюджетом;

п - кількість суб’єктів господарювання, які мають непогашену заборгованість/зобов’язання перед державним бюджетом та належать до 1-го рангу ризику;

НБ2р - загальна сума очікуваних наслідків для результатів виконання державного бюджету з урахуванням ризиків, що виникають, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, які належать до 2-го рангу ризику.

НБ2р розраховується за такою формулою:

де НЗі - сума непогашеної заборгованості і-го суб’єкта господарювання, що належить до 2-го рангу ризику, перед державним бюджетом;

Зі - сума зобов’язань і-го суб’єкта господарювання, що належить до 2-го рангу ризику, перед державним бюджетом;

п - кількість суб’єктів господарювання, які мають непогашену заборгованість/зобов’язання перед державним бюджетом та належать до 2-го рангу ризику;

НБ3р - загальна сума очікуваних наслідків для результатів виконання державного бюджету з урахуванням ризиків, що виникають, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, які належать до 3-го рангу ризику.

НБ3р розраховується за такою формулою:

де НЗі - сума непогашеної заборгованості і-го суб’єкта господарювання, що належить до 3-го рангу ризику, перед державним бюджетом;

Зі - сума зобов’язань і-го суб’єкта господарювання, що належить до 3-го рангу ризику, перед державним бюджетом;

п - кількість суб’єктів господарювання, які мають непогашену заборгованість/зобов’язання перед державним бюджетом та належать до 3-го рангу ризику.

18. До непогашеної заборгованості/зобов’язань суб’єктів господарювання перед державою належить:

розмір непогашеної заборгованості/зобов’язань за кредитами, отриманими під державні гарантії;

розмір непогашеної заборгованості/зобов’язань за кредитами, наданими з державного бюджету.

Інформація про таку заборгованість/зобов’язання суб’єктів господарювання зазначається у додатку 6.

19. Мінфін співпрацює з органами управління та суб’єктами господарювання, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, в частині мінімізації впливу фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання, на державний бюджет, та за результатами такої співпраці може скоригувати розмір резерву.

ІНФОРМАЦІЯ
про фінансово-економічну діяльність суб’єктів господарювання державного сектору економіки за ____ (квартал, рік)

ОЦІНКА
фінансового стану суб’єктів господарювання державного сектору економіки за ____ (квартал, рік)

ІНФОРМАЦІЯ
про зобов’язання суб’єктів господарювання державного сектору економіки в іноземній валюті (квартал, рік)*

__________
* Зазначаються:
фактичні дані за минулий рік, планові та прогнозні дані на поточний рік, дані на плановий рік та прогнозні показники на наступні два роки за плановим окремо в розрізі років;
планові та фактичні показники на звітний квартал та відповідні показники за аналогічний квартал минулого року, а також планові та прогнозні дані на поточний рік.

РЕГІСТР
фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, за ____ (квартал, рік*)

__________
* Під час подання регістру за звітний рік подається регістр за рік, що передує звітному, та регістр на наступні три роки окремо в розрізі років.

ІНФОРМАЦІЯ
про діяльність суб’єкта господарювання державного сектору економіки за ____ рік*

__________
* Зазначаються дані за рік, що передує плановому, звітний рік та планові показники на один рік після звітного окремо в розрізі років.

ІНФОРМАЦІЯ
про непогашену заборгованість та зобов’язання суб’єктів господарювання державного сектору економіки перед державним бюджетом станом на*__________

(млн. гривень)

__________
* Зазначаються дані за звітний квартал, рік.

КВАЗІФІСКАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ
суб’єктів господарювання державного сектору економіки за ____ (квартал, рік*)

__________
* Зазначаються:

фактичні дані за минулий рік, планові та прогнозні дані на поточний рік, дані на плановий рік та прогнозні показники на наступні два роки за плановим окремо в розрізі років;

планові та фактичні показники на звітний квартал та відповідні показники за аналогічний квартал минулого року, а також планові та прогнозні дані на поточний рік.