Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року

1. Схвалити Стратегію інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року, що додається.

2. Міністерству внутрішніх справ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України:

у тримісячний строк проект плану заходів на 2020-2022 роки з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням;

3. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

СТРАТЕГІЯ
інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року

Загальна частина

Суб’єктами інтегрованого управління кордонами є МВС, МЗС, Мінінфраструктури, Мінфін, Держприкордонслужба, ДМС, Держмитслужба, СБУ, Національна поліція, Національна гвардія, Держпродспоживслужба, Збройні Сили (Повітряні та Військово-Морські Сили), які взаємодіють на відомчому, міжвідомчому, державному та міжнародному рівнях для досягнення цілей державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами.

До виконання окремих завдань в інтересах реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами можуть залучатися інші державні органи.

Мета Стратегії

Стратегію розроблено на виконання національних зобов’язань з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію). Стратегія спрямована на виконання завдань Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392, та реалізацію євроінтеграційного курсу розвитку України, що сприятиме збереженню стабільності у державному та міжнародному вимірах, і синхронізована із Стратегією розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 1023 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 808), Національною транспортною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 52, ст. 1848), Стратегією державної міграційної політики України на період до 2025 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 482 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 60, ст. 1837), Морською доктриною України на період до 2035 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 р. № 1307 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 94, ст. 3216; 2019 р., № 2, ст. 53).

Стратегія спрямована на запровадження ефективних інструментів співпраці та координації на внутрішньовідомчому, міжвідомчому, міжнародному рівнях, а також з приватним сектором.

Виклики і загрози

Міжнародне співробітництво

Основні принципи розроблення Стратегії

Права і свободи людини та громадянина гарантуються Конституцією України, а також захищаються судом. Кожний громадянин має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Крім того, Конституцією України гарантована можливість надання іноземцям та особам без громадянства притулку в порядку, встановленому законом.

Після використання всіх національних засобів правового захисту громадяни мають право звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ або міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен громадянин має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних зазіхань.

Неправомірне обмеження прав і свобод людини неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Посадові особи суб’єктів інтегрованого управління кордонами зобов’язані поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення.

У розрізі розвитку персоналу система професійної підготовки в цілому відповідає потребам суб’єктів інтегрованого управління кордонами щодо забезпечення кваліфікованими спеціалістами. Разом з тим динамічні зміни операційного середовища, необхідність використання сучасних технічних засобів та запровадження європейських стандартів потребують постійного удосконалення та приведення рівня підготовки персоналу у відповідність з вимогами сучасності. Основні напрями управління персоналом повинні базуватися на результатах оцінки та планування потреб у кількості кадрів та відповідної кваліфікації з урахуванням нового операційного середовища та сучасних технологій.

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки держави, сприяння транскордонному співробітництву з урахуванням існуючих загроз необхідно забезпечити розвиток і запровадження сучасних технологій. Система інтегрованого управління кордонами повинна працювати в умовах, які постійно і швидко змінюються. Сучасний стан інформатизації системи інтегрованого управління кордонами зумовлює потребу в її подальшому розвитку та вдосконаленні шляхом продовження технічного переоснащення, нарощення процедур автоматизації всіх процесів, впровадження європейських стандартів, удосконалення інформаційного обміну між усіма суб’єктами інтегрованого управління кордонами.

Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами

Контроль у пунктах пропуску

оптимізація організаційної структури підрозділів;

проведення перерозподілу ресурсів з метою їх раціонального використання;

забезпечення розвитку підрозділів швидкого реагування Держприкордонслужби, мобільних груп Держмитслужби та центрів збору і обробки інформації;

удосконалення системи технічного спостереження з використанням передових технологій дистанційного контролю, у тому числі безпілотних літальних апаратів, високотехнологічних засобів моніторингу;

розроблення та своєчасне уточнення планів взаємодії;

забезпечення оперативного обміну інформацією;

надання відповідного доступу до відомчих баз даних;

вдосконалення механізму спільного патрулювання та проведення спільних операцій.

Завдання 3. Протидія використанню безпілотних літальних апаратів з протиправною метою, а саме:

удосконалення суб’єктами інтегрованого управління кордонами за їх компетенцією нормативно-правової бази з метою впорядкування використання повітряного простору безпілотними літальними апаратами;

розгортання мережі ультракороткохвильових радіоретрансляторів;

оновлення парку радіозасобів;

забезпечення розвитку системи зв’язку взаємодії суб’єктів інтегрованого управління кордонами в інтересах забезпечення завдань протидії правопорушенням у межах контрольованих прикордонних районів.

Показником виконання цілі є створення системи оперативного реагування прикордонних підрозділів та інших суб’єктів інтегрованого управління кордонами на зміни в обстановці, яка забезпечує запобігання, виявлення та припинення правопорушень у контрольованих прикордонних районах.

Охорона морських кордонів, пошук, рятування та інша діяльність на морі

Результати аналізу обстановки в районах відповідальності загонів Морської охорони Держприкордонслужби свідчать про подальше її ускладнення через агресивні та протизаконні дії Російської Федерації в Азовському та Чорному морях. Високою є загроза транспортування на материкову частину України зброї та засобів учинення терористичних актів. Протиправне будівництво та відкриття Російською Федерацією мосту через Керченську протоку, дискримінаційні перевірки суден порушують свободу судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці.

Крім того, морські сполучення можуть використовуватись для незаконного переміщення значних партій товарів та контрабандної діяльності. Також потребують значної уваги питання щодо незаконного промислу і небезпек екологічного характеру, пов’язаних з діяльністю на морі, та щодо безпеки мореплавства.

Забезпечення безпеки мореплавства та охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України потребують постійної готовності до реагування та проведення пошуково-рятувальних операцій.

Стратегічна ціль 3. Контроль за морською обстановкою, що забезпечує оперативне реагування на її зміни.

Завдання 1. Забезпечення розвитку спроможності системи висвітлення морської обстановки, а саме:

збільшення зони покриття засобів спостереження;

удосконалення системи збору, узагальнення, аналізу та обміну даними про обстановку;

проведення заходів щодо забезпечення надійного функціонування комунікацій між взаємодіючими органами.

Завдання 2. Скорочення часу реагування, а саме:

оновлення та збільшення корабельно-катерного складу, авіації та інших технічних засобів з метою підвищення рівня оперативності реагування на ситуації на морі;

запровадження раціональних нових підходів до планування застосування сил та засобів для збільшення тривалості часу їх перебування у морі (або на чергуванні);

забезпечення ефективної логістики, взаємодії та постійної пошуково-рятувальної готовності на морі.

Завдання 3. Проведення ефективних спільних міжвідомчих і міжнародних заходів та операцій, а саме:

внесення змін щодо нормативного врегулювання порядку проведення спільних заходів для підвищення їх ефективності;

забезпечення операційної та функціональної сумісності різнорідних сил та засобів;

проведення спільних заходів з підготовки персоналу, тренінгів та навчань;

поширення співпраці з FRONTEX під час проведення операцій та обміну інформацією;

використання можливостей міжнародного співробітництва в Чорноморському регіоні;

удосконалити взаємодію під час пошуково-рятувальних операцій на морі.

Показником виконання цілі є забезпечення контролю над зоною національних інтересів і готовності до контролю тимчасово окупованих територій в акваторії Чорного та Азовського морів (за внутрішніми морськими водами, територіальним морем, прилеглою зоною та виключною (морською) економічною зоною), безпеки мореплавства, охорони людського життя на морі і рятування людей, майна та суден.

Аналіз ризиків

При цьому для концентрації уваги контрольних служб на найбільш ймовірних випадках порушень законодавства важливим є застосування ризикоорієнтованих підходів у роботі усіма суб’єктами інтегрованого управління кордонами.

Завдання 1. Підвищення потенціалу контрольних служб з аналізу ризиків, а саме:

забезпечення розвитку спроможностей підрозділів, які займаються питаннями аналізу та оцінки ризиків, зокрема ІТ-систем суб’єктів інтегрованого управління кордонами для вдосконалення обміну інформацією між ними;

запровадження ІТ-рішень для забезпечення автоматизації процесу аналізу і профілювання ризиків.

Завдання 2. Забезпечення розвитку системи взаємодії суб’єктів інтегрованого управління кордонами з питань аналізу ризиків, а саме:

проведення заходів із забезпечення діяльності міжвідомчих аналітичних центрів та удосконалення механізму обміну інформацією та її використання з метою припинення протиправної діяльності;

проведення спільних аналітичних досліджень з аналізу ризиків у сфері прикордонної безпеки;

опрацювання міжвідомчих алгоритмів (стандартних операційних процедур) взаємодії контрольних служб;

забезпечення розвитку зворотного зв’язку між слідчими органами та підрозділами з аналізу ризиків;

удосконалення співпраці під час проведення аналізу ризиків з FRONTEX.

Координація діяльності у сфері інтегрованого управління кордонами та міжвідомча взаємодія

Координація діяльності та співробітництва компетентних державних органів у сфері інтегрованого управління кордонами полягає у послідовному запровадженні законодавчих та політичних ініціатив в інтересах державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами.

Для об’єднання і систематизації зусиль, досягнення загальної мети діяльність суб’єктів інтегрованого управління кордонами потребує постійної координації.

Завдання 1. Удосконалення механізму координації діяльності та забезпечення високого рівня співпраці суб’єктів інтегрованого управління кордонами, а саме:

запровадження механізму щорічного планування та координації інтегрованого управління кордонами;

узагальнення найкращих світових практик з координації інтегрованого управління кордонами;

забезпечення спільного використання спроможностей, розвиток електронної інформаційної взаємодії.

Завдання 2. Вдосконалення міжвідомчого ІТ-обміну інформацією, а саме:

проведення нормативного врегулювання питань інформаційного обміну, порядку отримання та обробки персональних даних та їх захисту;

модернізація інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи “Аркан” та відомчих ІТ-систем;

забезпечення інтероперабельності систем та опрацювання регламентів взаємодії з метою надання доступу до ресурсів в межах повноважень суб’єктів інтегрованого управління кордонами.

розроблення інтегрованої системи автоматизованого управління кордонами та міграційними процесами та інтегрованої системи біометричної інформації про особу, її ідентифікації та верифікації як функціональних підсистем єдиної інформаційної системи МВС;

опрацювання регламентів взаємодії між інформаційними ресурсами суб’єктів інтегрованого управління кордонами.

Завдання 3. Забезпечення технічного, криптографічного та кібернетичного захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, а саме:

запровадження сучасних програмно-апаратних комплексів захисту інформації;

опрацювання регламентів взаємодії між інформаційними ресурсами суб’єктів інтегрованого управління кордонами.

Завдання 4. Підвищення рівня обізнаності представників суб’єктів інтегрованого управління кордонами у сфері дотримання прав людини з урахуванням принципу гендерної рівності, а саме:

проведення спеціальних тренінгів та навчань;

запровадження досвіду міжнародних організацій з питань дотримання прав людини та гендерної рівності.

Завдання 5. Адаптація підходів до підготовки персоналу до операційного середовища, яке швидко змінюється з урахуванням кращих європейських практик, а саме:

застосування сучасних технологій в процесі підготовки персоналу;

здійснення перегляду строків та програм підготовки для оптимізації витрат;

забезпечення розвитку системи проведення тренінгів для тренерів, а також спільного планування та проведення тренінгів суб’єктами інтегрованого управління кордонами.

Завдання 6. Підвищення ефективності управління персоналом, а саме:

запровадження оцінки та планування майбутніх кадрових потреб;

розроблення електронних систем управління персоналом;

реалізація відомчих антикорупційних програм;

забезпечення належного рівня укомплектованості підрозділів та мотивацію персоналу.

Показником виконання цілі є визначені шляхи, сформовані загальні механізми і способи координації діяльності та взаємодії між суб’єктами інтегрованого управління кордонами, які забезпечують ефективне виконання ними завдань в інтересах прикордонного менеджменту та досягнення визначених цілей за умови мінімальних витрат ресурсів, вирішення проблемних питань у сфері інтегрованого управління кордонами.

Розвиток міжнародного співробітництва

Національний пріоритет України - приєднання до єдиного європейського та світового безпекового простору. Становлення та розвиток співпраці із суміжними державами є одним з перспективних шляхів розв’язання проблем, які притаманні суміжним територіям, а також ефективним способом розвитку прикордонних територій та впровадження кращого європейського досвіду в законодавчій, безпековій, управлінській, фінансовій, економічній, соціальній та культурній сферах.

Завдання 1. Проведення спільних заходів із забезпечення прикордонної безпеки, а саме:

розширення мережі та вдосконалення роботи спільних контактних пунктів;

удосконалення спільного патрулювання із суміжними державами;

нормативне врегулювання повноважень іноземних експертів;

розширення географії проведення спільних операцій з FRONTEX;

удосконалення діяльності в рамках Форуму чорноморського прикордонного співробітництва.

Завдання 2. Забезпечення сприяння міжнародній торгівлі, а саме:

розширення митного співробітництва, у тому числі в рамках Всесвітньої митної організації;

поглиблення співпраці із Світовою організацією торгівлі;

Протидія транскордонній злочинності

Завдання 1. Забезпечення спільної діяльності правоохоронних органів щодо запобігання, виявлення та розкриття транскордонних злочинів, а саме:

проведення нормативного врегулювання відповідних процедур та механізму взаємного доступу до інформаційних систем;

проведення перевірки за базами даних;

організація обміну даними з іншими правоохоронними органами;

налагодження механізму діяльності спільних слідчих груп та координаційних центрів.

Завдання 2. Удосконалення нормативної бази, а саме:

запровадження використання продуктів кримінального аналізу в кримінальному провадженні;

Завдання 3. Підвищення спроможності правоохоронних органів, а саме:

продовження активізації міжнародного співробітництва з правоохоронними органами та організаціями Інтерпол, Європол, Євроюст;

удосконалення системи підготовки особового складу оперативних підрозділів;

комплексне впровадження сучасних систем кримінального аналізу.

Завдання 4. Створення системи виявлення (націлювання) терористичних викликів та загроз, а саме:

удосконалення нормативної бази з питань надання правоохоронним органам повноважень збирати, обробляти та зберігати персональні дані, в тому числі PNR;

забезпечення проведення перевірок за базами даних Держприкордонслужби та Інтерполу;

забезпечення роботи програмно-аналітичних модулів обробки інформації PNR (за зразком Automated Targeting System - GLOBAL);

створення центру націлювання в Держприкордонслужбі;

організація обміну даними з іншими правоохоронними структурами.

Показником виконання цілі є забезпечення реалізації принципу невідворотності покарання та забезпечення безпеки особи, суспільства та держави у результаті спільної діяльності правоохоронних органів із застосуванням повного комплексу правових механізмів.

Досягнення необхідного рівня стримування та протидії нелегальній міграції можливе за умови належного забезпечення, інформаційного супроводження та вдосконалення процедур повернення іноземців та осіб без громадянства, які порушили законодавство України з прикордонних питань, до країн походження або третіх країн, їх примусового видворення за межі України та передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію з дотриманням основоположних прав і свобод людини.

налагодження співробітництва з дипломатичними представництвами іноземних держав щодо ідентифікації та документування нелегальних мігрантів;

забезпечення переговорного процесу з державами міграційного ризику щодо укладення угод про реадмісію;

Завдання 2. Забезпечення прав та свобод під час процедур надання захисту і тримання в Україні, а саме:

проведення роботи із забезпечення якісного перекладу в процесах надання захисту в Україні за рахунок цільового виділення ресурсів та співробітництва з бюро перекладів та міжнародними організаціями та надання необхідної правової допомоги;

створення належних умов системи тримання осіб, затриманих за порушення вимог законодавства з прикордонних питань;

налагодження механізму своєчасного залишення території України особами, яким рішенням ДМС відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та які не врегулювали свій правовий статус відповідно до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;

удосконалити методику виявлення явно необґрунтованих заяв.

Оцінка виконання завдань інтегрованого управління кордонами

На сьогодні в Україні відсутня система, яка забезпечить моніторинг та оцінку відповідності стану виконання завдань інтегрованого управління кордонами. Створення такої системи дасть можливість постійної оцінки поточної ситуації, виявлення проблем та своєчасного їх вирішення.

Стратегічна ціль 9. Запровадження системи оцінки, яка визначає реальний стан виконання завдань інтегрованого управління кордонами.

Завдання 1. Запровадження механізмів оцінки виконання завдань інтегрованого управління кордонами, а саме розроблення методик оцінки виконання завдань інтегрованого управління кордонами з урахуванням європейських практик оцінювання.

Завдання 2. Створення системи оцінки виконання завдань інтегрованого управління кордонами, а саме:

забезпечення нормативного врегулювання проведення загального оцінювання стану інтегрованого управління кордонами;

Показником виконання цілі є забезпечення можливості своєчасного виявлення прогалин в реалізації процесів інтегрованого управління кордонами та ефективне коригування діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами.

Механізм та моніторинг реалізації Стратегії

Для реалізації Стратегії розробляються плани заходів на три роки, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Планами заходів передбачаються конкретні завдання, заходи, індикатори досягнення цілей та визначається перелік відповідальних органів виконавчої влади, а також джерела та обсяги фінансування заходів.

Однією з умов успішної реалізації Стратегії є проведення моніторингу і оцінки стану її реалізації з урахуванням об’єктивних показників прогресу.

Організацію роботи з моніторингу і оцінки результатів реалізації Стратегії покладено на Адміністрацію Держприкордонслужби, яка разом з іншими суб’єктами інтегрованого управління кордонами готуватиме річні звіти з пропозиціями щодо здійснення заходів, необхідних для забезпечення належної реалізації цієї Стратегії та виконання плану заходів з її реалізації.

До проведення моніторингу з метою дотримання об’єктивності та неупередженості можуть залучатися інші експерти.

Результати виконання плану заходів з реалізації Стратегії на період до 2022 року можуть бути підставою для перегляду цієї Стратегії.

Очікувані результати

Реалізація Стратегії сприятиме:

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється у межах коштів державного бюджету, виділених суб’єктам інтегрованого управління кордонами, задіяним у реалізації Стратегії, коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, передбачених законом.

Обсяг фінансування Стратегії визначається з урахуванням конкретних завдань та у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Потреба в коштах на реалізацію Стратегії та обсяги матеріально-технічних, трудових ресурсів уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного бюджету на відповідний рік та фактичного виконання завдань за підсумками попередніх періодів.

ПЕРЕЛІК
розпоряджень Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 1149 “Про схвалення Концепції інтегрованого управління кордонами” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 90, ст. 3047).

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 1179 “Про схвалення Концепції Державної цільової правоохоронної програми “Облаштування та реконструкція державного кордону” на період до 2020 року” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 92, ст. 3142).

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 626 “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами”.