Договір між Україною і Республікою Польща про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань

( Договір ратифіковано Постановою ВР N 3379-XII ( 3379-12 ) від 14.07.93 )

Україна і Республіка Польща:

- керуючись бажанням розвивати і зміцнювати дружні стосунки на благо двох держав та їх народів,

- реалізуючи принципи і цілі Договору між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружбу та співробітництво ( 616_172 ), підписаного у Варшаві 18 травня 1992 року,

- прагнучи визначити і здійснювати відповідний режим на кордоні між двома державами, домовились про наступне:

РОЗДІЛ I

Проходження, позначення і утримання кордону

Стаття 1

1. Договірні Сторони, стоячи на грунті непорушності державних кордонів, підтверджують проходження лінії кордону між Україною і Республікою Польща по встановленій Договором між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Республікою Польща про радянсько-польський державний кордон, підписаним 16 серпня 1945 року, і Договором між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Республікою Польща про заміну ділянок державних територій, підписаним 15 лютого 1951 року, який проходить так, як було визначено:

1) в документах, підписаних представниками колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Польщі і Чехословаччини в Ужгороді 18 квітня 1946 року, на прикордонний знак "Кременець", встановлений на стику кордонів колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Польської Народної Республіки і Чехословацької Соціалістичної Республіки і який був початковим пунктом колишнього радянсько-польського державного кордону, а тепер українсько-польського державного кордону;

2) в документах демаркації колишнього радянсько-польського державного кордону 1946 - 1947 років, підписаних у м.Варшаві 30 квітня 1947 року на ділянці від прикордонного знака "Кременець" до прикордонного знака N 350, від прикордонного знака N 472 до прикордонного знака N 700 і від прикордонного знака N 860 до стику державних кордонів України, Республіки Польща і Республіки Беларусь, який знаходиться на відстані 700 метрів на північ від прикордонного знака N 1122, по лінії українсько-польського державного кордону;

3) в документах демаркації колишнього радянсько-польського кордону, підписаних у м.Варшаві 23 жовтня 1951 року, на ділянці від прикордонного знака N 350 до прикордонного знака N 472 і від прикордонного знака N 700 до прикордонного знака N 860, між якими при демаркації в 1951 році нової лінії кордону між колишнім Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Республікою Польща під час обміну ділянок державних територій встановлено прикордонні знаки від N 351-А до N 432-А і від N 701-В до N 859-В;

4) в документах другої спільної перевірки проходження лінії колишнього радянсько-польського державного кордону по річках, струмках та каналах, підписаних у Варшаві 30 грудня 1981 року;

5) в додатках і доповненнях до документів демаркації українсько-польського державного кордону, які можуть бути укладені протягом строку дії цього Договору.

2. Документами демаркації є:

1) протоколи-описи проходження лінії державного кордону між колишнім Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Польщею на відповідні ділянки кордону між Україною і Республікою Польща;

2) карти державного кордону між колишнім Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Польщею на ділянці кордону між Україною і Республікою Польща;

3) протоколи прикордонних знаків та інші документи визначення лінії державного кордону.

Стаття 2

1. Лінія державного кордону, визначена в документах, згаданих у статті I Договору, і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, розмежовує сушу, води, надра, повітряний простір суверенних територій Договірних Сторін (надалі Сторін).

2. Для цілей цього Договору вживані терміни "лінія державного кордону" і "державний кордон" мають однакове значення. Державний кордон на суші, а також у місцях, де він перетинає стоячі або проточні води, проходить по прямій лінії від одного прикордонного знака до другого.

Стаття 3

Державний кордон на суші, а також у місцях, де він перетинає сточні або проточні води, проходить по прямій лінії від одного прикордонного знака до другого.

Стаття 4

1. На проточних прикордонних водах лінія державного кордону проходить по їх середині головного рукава. Головним рукавом є той, через який проходить найбільше води при середньому її рівні.

2. При визначенні лінії кордону, що проходить по середині річки, струмка, затоки на них до уваги не беруться; серединою цих річок і струмків у таких випадках вважається вирівнена лінія, яка однаково віддалена від відповідно вирівняних ліній берегів. Там, де не можна точно визначити лінію берегів, серединою згаданих прикордонних вод вважається середина водної поверхні при середньому рівні води.

3. Острови на прикордонних річках територіально віднесені до однієї або другої Сторони в залежності від їх положення відносно лінії кордону і занумеровані в документах демаркації в порядковій нумерації по кожній річці окремо.

4. В разі зміни русла прикордонної річки або струмка внаслідок природних явищ Прикордонна Комісія, про яку йдеться у статті 11, визначає можливість відновлення попереднього русла прикордонних вод. Якщо проведення цих робіт буде визнано неможливим, питання проходження лінії державного кордону передається на розгляд компетентних органів Сторін.

Стаття 5

1. Державний кордон на місцевості позначений такими прикордонними знаками:

1) на сухопутних ділянках кордону - двома залізобетонними прикордонними стовпами, встановленими, як правило, на відстані 2,5 м кожен від лінії кордону на обидва його боки, і полігонометричним залізобетонним або кам'яним стовпчиком, встановленим між ними на самій лінії кордону;

2) в основних пунктах повороту кордону і в окремих характерних його місцях - двома залізобетонними прикордонними сповпами та залізобетонним монолітом, встановленим між стовпами на самій лінії кордону;

3) в місцях переходу лінії кордону з сухопутної ділянки на водну і з водної на сухопутну - трьома залізобетонними стовпами та залізобетонним монолітом, причому два стовпи та моноліт між ними встановлені на одному березі річки або озера, третій же стовп, створений, - на протилежному березі, на продовженні лінії кордону;

4) на водних ділянках кордону - двома залізобетонними стовпами, встановленими на обох берегах річки, струмка, каналу.

2. Характеристика кожного прикордонного знака та його положення щодо лінії кордону визначається відповідними демаркаційними документами.

3. Визначення лінії кордону за іншою системою, яка не була прийнята під час демаркації, або заміна існуючих прикордонних знаків знаками іншого типу може здійснюватися лише за погодженням обох Сторін.

Стаття 6

Сторони зобов'язуються утримувати прикордонні знаки, встановлені для позначення лінії кордону, в такому стані, щоб їх місцеположення, вигляд, форма, розміри, колір та нумерація відповідали усім вимогам, що випливають з документів демаркації кордону, а також з документів, зазначених у пункті 5 пункту 1 статті цього Договору.

Стаття 7

Догляд за прикордонними знаками розподіляється між Сторонами таким чином:

1) за прикордонними стовпами, які знаходяться на території України, догляд забезпечує Українська Сторона;

2) за прикордонними стовпами, які знаходяться на території Республіки Польща, догляд забезпечує Польська Сторона;

3) за полігонометричними стовпчиками та монолітами, встановленими на самій лінії державного кордону, здійснюють:

- за знаками з парною нумерацією - Українська Сторона.

- за знаками з непарною нумерацією - Польська Сторона.

Стаття 8

1. Сторони зобов'язуються зберігати в стані видимості лінію кордону по всій його довжині. Для цього смуга очищення шириною 10 м ( по 5 м в обидві сторони від лінії кордону, рахуючи до гілок дерев) повинна утримуватися в повному порядку і в міру необхідності очищатися від чагарників та інших заростей, що заважають видимості. Зведення споруд, не призначених для охорони кордону, забороняється.

2. Кожна сторона своєчасно проводить очистку цієї смуги на своїй території. Представники відповідних органів обох Сторін повідомляють один одного про початок робіт по очистці смуги не пізніше як за 10 днів до їх початку.

3. Сторони будуть турбуватися про те, щоб споруди і будови як нові, так і ті, що заново зводяться безпосередньо біля кордону, відповідали вимогам протипожежних правил. Цими правилами відповідні органи Сторін взаємно обмінюються.

Стаття 9

1. Огляд стану і місцезнаходження прикордонних знаків і стан смуг очищення відповідні органи кожної Сторони проводять згідно з статтями 6,7,8 цього Договору на свій розсуд.

2. Крім односторонніх оглядів, мають проводитися один раз на два роки спільні контрольні огляди прикордонних знаків представниками відповідних органів обох Сторін. Спільні контрольні огляди прикордонних знаків проводяться в літній час. Про початок спільного контрольного огляду прикордонних знаків кожного разу домовляються відповідні органі Сторін.

3. В разі необхідності проведення додаткового спільного огляду прикордонних знаків відповідні органи однієї Сторони письмово попереджають про це відповідні органі другої Сторони. Додатковий спільний огляд прикордонних знаків проводиться не пізніше як через 10 днів з моменту повідомлення відповідних органів однієї з Сторін.

4. Про результати контрольного огляду представниками відповідних органів обох Сторін складається протокол у двох примірниках, кожен українською і польською мовами.

Стаття 10

1. В разі втрати, зруйнування або пошкодження прикордонного знака, відновлення або лагодження його проводиться негайно відповідними органами Сторони, на території якої прикордонний знак знаходиться або за якою він закріплений. Про початок робіт по відновленню або лагодженню прикордонних знаків відповідні органи однієї Сторони зобов'язані письмово сповіщати відповідні органи другої Сторони не пізніше як за 10 днів до початку робіт.

2. Відновлення втрачених, зруйнованих або зіпсованих прикордонних знаків проводиться відповідними органами однієї Сторони в присутності представників відповідних органів другої Сторони.

3. При відновленні прикордонного знака слід звертати увагу на те, щоб місцеположення його не змінювалось. Для цього належить керуватися документами демаркації: які в них містяться, повинні перевірятися на місці контрольними вимірами.

4. На кожних ділянках кордону при відновленні або спорудженні прикордонних знаків, пошкоджених або знищених повінню або льодоходом, попереднє місцеположення їх дозволяється змінювати, не змінюючи при цьому самого проходження лінії кордону і заново встановлювати в місцях, що гарантують збереження прикордонних знаків. Зміни місцеположення прикордонних знаків на цих ділянках кордону проводяться за згодою обох Сторін.

5. Перенесення прикордонних знаків на нові місця допускається також у разі необхідності і на яристих ділянках кордону згідно з пунктом 4 цієї статті.

6. Необхідність проведення робіт по відновленню, лагодженню або спорудженню прикордонного знака на новому місці відповідні органи Сторін відображають у протоколі, складеному в двох примірниках, кожен українською і польською мовами. На кожен споруджений на новому місці прикордонний знак, крім того, складаються в місячний строк протокол прикордонного знака, схема-кроки ( топографічна схема ), які мають бути в повній відповідності до решти документів демаркації і додаватися до них.

7. В разі необхідності відповідні органи обох Сторін можуть за взаємною на те згодою встановлювати додаткові прикордонні знаки на лінії кордону, не змінюючи при цьому самого проходження лінії кордону.

Додатково встановлені не кордоні прикордонні знаки мають відповідати зразкам, встановленим документами демаркації, і оформлятися документами, зазначеними в пункті 6 цієї статті.

8. Роботи по ремонту прикордонних знаків, закріплених за тією або іншою Стороною згідно з статтею 7, проводяться кожною з Сторін самостійно.

9. Сторони вживуть заходів до належної охорони прикордонних знаків.

У разі пошкодження або знищення прикордонних знаків жителями другої Сторони або іншими особами, які перебувають на території цієї Сторони, зазначені знаки будуть відновлюватися за рахунок цієї Сторони.

10. Представники відповідних органів однієї Сторони, якщо вони помітили зруйнований або пошкоджений знак на території другої Сторони, повідомляють про це відповідні органи цієї Сторони з метою відновлення або лагодження прикордонного знака.

Представники відповідних органів тієї Сторони, на території якої виявлено втрату, зруйнування або пошкодження прикордонного знака, зобов'язані негайно його відновити або полагодити.

РОЗДІЛ II

Українсько-Польська Прикордонна Комісія

Стаття 11

Головні Прикордонні Уповноважені України і Республіки Польща при потребі створюють Українсько-Польську Прикордонну Комісію, яка далі іменується "Прикордонна Комісія".

Стаття 12

1. Прикордонна Комісія складається з делегації України і делегації України і делегації Республіки Польща.

2. До складу кожної делегації входять: голова, заступник голови і три члени делегації.

3. Про персональний склад делегацій, а також про можливі зміни в ньому Сторони повідомляються через Головних Прикордонних Уповноважених.

4. Голови делегації та їх заступники уповноважені підтримувати безпосередні контакти.

5. Голова кожної делегації може залучати до роботи в Прикордонній Комісії експертів та допоміжний персонал.

6. Особовий склад делегацій в Прикордонній Комісії, а також експерти та допоміжний персонал на час виконання роботи отримують прикордонні перепустки, які уповноважують їх перетинати державний кордон у певному місці і в певний час.

7. Кожна Сторона покриває витрати своєї делегації та залучених нею експертів та перекладачів.

Стаття 13

1. До завдань Прикордонної Комісії зокрема належить проведення раз на 10 років спільного контролю проходження лінії державного кордону. Перший спільний контроль розпочнеться в 1993 році.

2. Строки початку спільного контролю проходження лінії державного кордону, а також обсяг робіт встановлюються спільно Головними Прикордонними Уповноваженими заздалегідь, так, щоб кожна із Сторін могла виконати всі необхідні підготовчі роботи. Спільний контроль проходження лінії кордону на ділянках прикордонних вод відбувається в літній період.

3. Для ділянок річок та струмків, де відбулися зміни проходження лінії державного кордону, Прикордонна Комісія складає нові документи проходження кордону у двох примірниках, кожен українською та польською мовами. Ці документи підлягають затвердженню згідно з внутрішнім законодавством кожної Сторони.

Стаття 14

З метою виконання завдань, зазначених у статтях 4-9, 13 Прикордонна Комісія уповноважена виконувати такі завдання:

1) організувати і здійснювати спільну перевірку стану та розташування прикордонних знаків, відповідно до статті 10;

2) встановлювати і визначати нове проходження кордону згідно з пунктом 4 статі 4, а також готувати відповідно документи стосовно пункту 3 статті 13:

3) складати плани та встановлювати засоби проведення робіт, зазначених у пунктах 1, 2 керувати цими роботами та їх контролювати;

4) встановлювати технічні принципи проведення вимірювань та визначення проходження лінії кордону, а також зразки протоколів та інших документів стосовно вимірювань та визначення проходження державного кордону згідно з пунктом 1 статі 5;

5) перевіряти та порівнювати протоколи та інші документи, що стосуються нових вимірювань і визначення проходження державного кордону згідно з пунктом 1 статті 5;

6) застосування інших типів прикордонних знаків, ніж це подається в прикордонних документах згідно з пунктом 3 статті 5.

Стаття 15

1. Результати проведених робіт Прикордонна Комісія пред'являє Головним Прикордонним Уповноваженим.

2. В разі проведення спільного контролю проходження лінії державного кордону Прикордонна Комісія пред'являє такі документи:

1) протоколи - описи проходження лінії державного кордону;

2) топографічні карти прикордонних територій масштабом 1:25000;

3) протоколи прикордонних знаків з топографічними схемами;

4) список координат і висоти прикордонних знаків;

5) заключний протокол діяльності Прикордонної Комісії.

Стаття 16

Витрати, пов'язані з виконанням зазначених вище робіт, розподіляються між двома Сторонами порівно.

РОЗДІЛ III

Порядок користування прикордонними водами та перетинаючими лінію кордону залізницями, шосейними дорогами, а також іншими комунікаційними спорудами.

Стаття 17

1. Прикордонними водами вважаються:

1) ділянки рухомих поверхневих вод, по яких проходить лінія державного кордону;

2) інші поверхневі та підземні води в тих місцях, де їх перетинає державний кордон.

2. Сторони вживуть відповідних заходів з метою урахування прав та інтересів кожної із Сторін при користуванні прикордонними водами. Принципи співробітництва з цих питань визначаються окремою Угодою.

Стаття 18

1. На прикордонних водах плавучі засоби Сторін можуть пересуватися тільки до лінії кордону.

2. Плавучі засоби Сторін, які пересуваються прикордонними водами, можуть приставати до берега другої Сторони тільки у випадку крайньої необхідності (шторм, аварія і т. ін.) або під час надання допомоги в ситуаціях, які загрожують життю людей (повінь, пожежа, забруднення навколишнього середовища).

Стаття 19

1. Забороняється пересуватися прикордонними водами в нічний час, який починаєтся за півгодини до заходу сонця і закінчується через півгодини після його сходу.

2. Плавучим засобам, які пересуваються прикордонними водами, не дозволяється ставати на якір на лінії кордону, за винятком випадків, зазначених у пункті 2 статті 18.

Стаття 20

1. Сторони співробітничають і вживають спільних заходів на прикордонних водах і територіях, які затопляються під час повеней, з метою забезпечення стабільного проходження лінії державного кордону, узгоджуючи витрати, пов'язані з ними.

2. Співробітництво, про яке йдеться в пункті І, реалізується шляхом:

1) погодження спільних заходів, які стосуються будівництва або експлуатації водних споруд на прикордонних водах;

2) обміну інформацією, досвідом, думками і т.ін.

3. Щоб запобігти зміні русла прикордонних рік, струмків або каналів, їх береги повинні бути укріплені в тих місцях, де відповідні органи Сторін спільно визнають за необхідне. Ці роботи виконує і покриває витрати на них Сторона, якій належить берег.

4. В разі зміни напрямку русла прикордонної річки, струмка або каналу прикордонним шляхом (у тому числі внаслідок стихійних явищ), Сторони зобов'язуються спільно провести виправлення русла, якщо відповідні органи обох Сторін визнають це за необхідне. Способи виконання цих робіт та покриття витрат визначають Прикордонні Уповноважені. Витрати, пов'язані з проведенням цих робіт, порівно розподіляються між Сторонами.

Стаття 21

1. В разі виявлення однією із Сторін у прикордонних водах або на їх берегах людських трупів та останків, трупів свійських тварин, будь-яких невідомих предметів, відповідні органи цієї Сторони вживуть заходів до встановлення їх належності.

2. Ідентифікація виявлених людських трупів та останків у невідкладних випадках здійснюється спільно представниками відповідних органів обох Сторін за участю відповідних Прикордонних Уповноважених або їх заступників.

Стаття 22

1. Сполучення на залізницях та автомобільних шляхах, які перетинаються лінією кордону, а також прикордонні переходи на цих шляхах погоджують відповідні органи обох Сторін.

2. У тих місцях, де лінія кордону перетинається залізницями та автомобільними шляхами, кожна із Сторін на своїй території встановлює і утримує в належному стані відповідні шлагбауми і спеціальні знаки.

3. Сторони будуть вживати відповідних заходів до того, щоб відкриті для руху ділянки залізниць та автомобільних шляхів, де їх перетинає лінія кордону, справно функціонували. Ремонт цих шляхів кожна із Сторін виконує до лінії кордону за власний рахунок. Винятки з цих положень можуть бути передбачені Угодами відповідних керівних органів обох Сторін.

Стаття 23

1. Мости та інші гідротехнічні споруди поділяються лінією кордону по їх технологічній осі, незалежно від проходження лінії кордону по воді.

2. Мости та інші гідротехнічні споруди, які перетинаються лінією кордону, утримуються в належному стані і ремонтуються кожною із Сторін за власний рахунок до лінії кордону, позначеній на них, якщо не домовлено про інше. Про спосіб, характер і строки ремонту відповідні органи Сторін домовляються заздалегідь.

3. Кожна Сторона, при необхідності, може проводити технічний огляд тих частин прикордонних мостів та інших гідротехнічних споруд, які знаходяться на території другої Сторони. Відповідні органи цієї Сторони інформуються про це не пізніше, ніж за 48 годин до початку технічного огляду, із зазначенням часу його початку, а після його закінчення - про результати. Огляд проводиться в присутності представників відповідних органів другої Сторони.

4. Принципи руху на прикордонних мостах та інших прикордонних переходах погоджують відповідні органи Сторін.

5. Будівництво об'єктів, які перетинаються лінією кордону, необхідність будови яких визначають відповідні органи обох Сторін, здійснюється за домовленістю цих органів. Представники відповідних органів заздалегідь домовляються про місце будівництва, а також про розподіл витрат, пов'язаних з цим будівництвом.

Стаття 24

Якщо під час спільних робіт, зазначених у статтях 20, 22, 23, виникне необхідність доставляти матеріали з території однієї Сторони на територію другої Сторони, то ці матеріали при перевезенні через кордон звільняються від обмежень, сплати мита та інших оплат.

РОЗДІЛ IV

Господарська діяльність і охорона навколишнього середовища

Стаття 25

1. На територіях, що прилягають до лінії кордону, кожна з Сторін веде сільське и лісове господарство таким чином, щоб не завдавати шкоди сільському і лісовому господарству другої

2. Кожна зі Сторін буде вживати всіх заходів, щоб не допустити масового поширення шкідників, які могли б загрожувати сільському і лісовому господарству другої Сторони, а у разі їх поширення, повідомляти про це відповідні органи другої Сторони. Сторони будуть інформувати одна одну про строки і види застосування хімічних засобів для знищення шкідників.

3. Сторона, на території якої виникла лісова пожежа поблизу кордону, повинна вжити всіх можливих заходів, залежних від неї, до локалізації і гасіння пожежі, а також для того, щоб перешкодити поширенню її через кордон.

4. В разі загрози поширення пожежі через кордон, Сторона, на території якої виникла така загроза, повинна негайно попередити про це другу Сторону, щоб дати їй можливість підготувати всі засоби для локалізації пожежі на кордоні.

5. Якщо внаслідок природних явищ, для локалізації пожежі на кордоні або при рубці лісу за лінію кордону впадуть дерева, які ростуть на території однієї Сторони, відповідні органи другої Сторони вживуть всіх заходів, щоб зацікавлені особи змогли підготувати ці дерева до вивозу і перевезти їх на свою територію. В таких випадках перевезення дерев через кордон звільняється від оплати мита та інших зборів.

6. Компетентні органи обох Сторін можуть, в разі потреби, укласти окремі угоди про ведення сільського і лісового господарства на прикордонних територіях.

Стаття 26

1. Особи, які проживають на території кожної з Сторін, можуть займатися рибальством на прикордонних водах до лінії кордону за умови виконання вимог щодо поведінки на прикордонних територіях. При цьому забороняється:

1) використання вибухових, отруйних, одурманюючих та інших речовин, які викликають калічення та знищення риби;

2) вилов риби в прикордонних водах у нічний час, а також у період, коли він заборонений.

2. З питань, що стосуються охорони та розведення риби в прикордонних водах, а також заборони вилову окремих видів риб на певних ділянках цих вод, встановлення строків рибальства та здійснення у зв'язку з цим іншої діяльності, відповідні органи обох Сторін при потребі укладають окремі угоди.

Стаття 27

1. Відповідні органи Сторін будуть при необхідності домовлятися з питань, що стосуються справи охорони флори і фауни, а також полювання на територіях, що прилягають до лінії кордону.

2. Під час полювання на територіях, зазначених у пункті 1 цієї статті, забороняється стріляти і переслідувати тварин і птахів через лінію кордону.

Стаття 28

1. Сторони будуть тісно співпрацювати в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів для створення належних умов для гарантування взаємної екологічної безпеки. Сторони будуть створювати умови для покращення стану навколишнього середовища, в тому числі вод і повітря, земель і лісів, а також охорони флори і фауни на природних територіях.

Сторони будуть запобігати транскордонному забрудненню і прагнути до його ефективного обмеження в рамках взаємно погоджених показників.

2. Сторони будуть взаємодіяти і надавати взаємну допомогу в попередженні стихійного лиха та екологічної небезпеки на прикордонних територіях, а також у справі їх ліквідації, створюючи відповідні системи взаємного інформування про можливе забруднення навколишнього середовища.

3. Сторони несуть відповідальність за шкоду, заподіяну на прикордонній території другої Сторони внаслідок аварійних забруднень навколишнього середовища.

4. Сторони будуть співпрацювати у питаннях, пов'язаних з інвестуванням і розміщенням на прикордонних територіях Сторін нових промислових та інших об'єктів.

Стаття 29

1. Для забезпечення лінії кордону з обох його сторін повинні бути залишені смуги шириною 20 метрів, на яких забороняється проведення гірничих робіт, а також робіт, пов'язаних з геологорозвідкою.

Такі роботи можуть виконуватися в межах цих смуг тільки у виняткових випадках за погодженням відповідних органів Сторін.

2. Якщо встановлення смуг, зазначених у пункті 1, в окремих випадках не вважається за потрібне, відповідні органи Сторін після досягнення взаємної згоди вживають інших запобіжних заходів для забезпечення лінії кордону.

РОЗДІЛ V

Прикордонні Уповноважені, їх права і обов'язки

Стаття 30

Для виконання завдань, передбачених цим Договором, діє інститут Прикордонних Уповноважених, який в кожній державі складається з:

- Головного Прикордонного Уповноваженого,

- Заступника Головного Прикордонного Уповноваженого,

- Прикордонних Уповноважених,

- помічників Прикордонних Уповноважених.

Стаття 31

1. Уряди Сторін призначають своїх Головних Прикордонних Уповноважених і заступників Головних Прикордонних Уповноважених.

2. Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України призначає:

- Прикордонних Уповноважених,

- заступників Прикордонних Уповноважених.

3. Міністр внутрішніх справ Республіки Польща призначає:

- Прикордонних Уповноважених,

- заступників Прикордонних Уповноважених.

4. Головні Прикордонні Уповноважені обох Сторін призначають помічників Прикордонних Уповноважених.

5. Головні Прикордонні Уповноважені та Прикордонні Уповноважені мають право заполучати експертів та інших осіб, необхідних для виконання службових завдань.

Стаття 32

1. Для виконання службових завдань Головні Прикордонні Уповноважені, їх заступники, Прикордонні Уповноважені і їх заступники та помічники отримують письмові повноваження українською та польською мовами.

2. Повноваження надаються:

1) Головному Прикордонному Уповноваженому і заступникові Головного Прикордонного Уповноваженого України - Прем'єр-Міністром України;

2) Головному Прикордонному Уповноваженому і заступникові Головного Прикордонного Уповноваженого Республіки Польща - Головою Ради Міністрів Республіки Польща:

3) Прикордонним Уповноваженим і заступникам Прикордонних Уповноважених України - Головою Державного Комітету у справах охорони державного кордону України;

4) Прикордонним Уповноваженим і заступникам Прикордонних Уповноважених Республіки Польща - Міністром Внутрішніх справ Республіки Польща;

5) Помічникам Прикордонних Уповноважених - відповідними Прикордонними Уповноваженими.

3. Заступники Головних Прикордонних Уповноважених і заступники Прикордонних Уповноважених у сфері ввірених їм справ користуються такими ж правами і обов'язками, як і Уповноважені, заступниками яких вони є.

4. Головні Прикордонні Уповноважені Сторін спільно визначають засади діяльності і сферу завдань помічників Прикордонних Уповноважених. Стаття 33

1. До обов'язків Головних Прикордонних Уповноважених зокрема належать:

1) дотримання гарантій безпеки і порядку на українсько-польському державному кордоні шляхом оцінки проблем охорони цього кордону, вжиття спільних заходів, викликаних актуальними потребами, а також координація діяльності Прикордонних Уповноважених;

2) вирішення питань, пов'язаних з контролем прикордонного руху, належного функціонування прикордонних переходів, а також прийняття відповідних рішень у зв'зку з цим;

3) розгляд і розв'язання питань, пов'язаних з важливими випадками, що трапились на державному кордоні, вирішення яких є поза компетенцією Прикордонних Уповноважених;

4) передача на розгляд дипломатичним шляхом питань, з приводу врегулювання яких не прийшли до взаємної згоди між собою;

5) встановлення зразків документів, які використовуються у спільній діяльності Прикордонних Уповноважених.

2. Положення пункту І не включають можливості передачі Головним Прикордонним Уповноваженим для подальшого розгляду справ, які до цього розглядалися дипломатичним шляхом.

Стаття 34

1. До обов'язків Прикордонних Уповноважених у сфері їх службової відповідальності зокрема належать:

1) оцінка стану охорони державного кордону та координація діяльності служби по його охороні;

2) організація контролю за рухом через кордон, забезпечення належного функціонування прикордонних переходів, а також співробітництво з цього питання з іншими контролюючими органами, що діють на території прикордонних переходів, та передача Головним Прикордонним Уповноваженим даних, що стосуються проблематики цього руху;

3) розгляд, проведення розслідувань та вирішення всіх питань, пов'язаних з випадками, що трапились на державному кордоні, а саме:

а) обстріл через державний кордон та його наслідки,

в) вбивство чи тілесні пошкодження внаслідок дій через кордон,

с) нелегальний перехід державного кордону,

д) нелегальний підхід до берега другої Сторони, в тому числі спричинений стихійними силами, а також нелегальні перельоти державного кордону літаками та іншими літальними апаратами і їх перебування на території другої Сторони. Про такі випадки Прикордонні Уповноважені негайно повідомляють один одного і вживають погоджених між собою заходів з метою повернення цих об'єктів Стороні, з території якої вони прибули,

е) виявлення предметів або тварин на території другої Сторони,

f) крадіжка, пошкодження або знищення майна на території другої Сторони,

g) нелегальне спілкування через державний кордон,

h) порушення порядку на державному кордоні, в результаті чого виникла необхідність відшкодування збитків,

i) поширення пожежі через державний кордон на територію другої Сторони,

j) забезпечення громадського порядку в місцях прикордонних переходів,

k) передача на розгляд Головному Прикордонному Уповноваженому справ, що стосуються центральних органів та відомств, а також справ, які є в компетенції кількох Прикордонних Уповноважених,

l) інші прикордонні питання, що не вимагають вирішення Головним Прикордонним Уповноваженим або дипломатичним шляхом.

2. Прикордонні Уповноважені негайно інформують один одного про:

1) випадки надзвичайного забруднення прикордонних вод, істотної загрози або порушення екологічної рівноваги, масового захворювання людей, тварин, рослин, поширення польових та лісових шкідників, а також про загрозу пожежі, іншого стихійного лиха на прикордонних територіях та про переходи державного кордону особами, які рятуються від таких небезпек. При взаємодії з відповідними органами вживають заходів, щоб запобігти поширенню вищезгаданих загроз на територію другої держави. Оскільки, внаслідок перелічених тут випадків, буде завдано матеріальних збитків другій Стороні, розслідування проводиться разом з відповідними органами тієї Сторони;

2) строки припинення або обмеження руху через кордон, викликані епідемією, єпізоотією або в інших обгрунтованих випадках, а також про строк скасування цих заходів.

3. Прикордонні Уповноважені забезпечують перехід державного кордону рятувальними командами у випадку стихійного лиха або екологічних катастроф згідно з положеннями відповідних угод. На прохання другої Сторони можуть пропускати через державний кордон організовані команди також і в інших випадках, не передбачених угодами.

4. У невідкладних випадках Прикордонні Уповноважені забезпечують можливість надання лікарської допомоги громадянам другої Сторони, а також, у разі необхідності, дають на їх перевезення до найближчої лікарні.

5. Прикордонні Уповноважені на місці випадку розслідують його обставини, про результати чого складають протокол, доповнюючи його ескізами, фотографіями та іншими документами.

6. Кожне питання, вирішення якого Прикордонні Уповноважені не погодили, протягом 14 днів передається на розгляд Головним Прикордонним Уповноваженим або при їх посередництві - на дипломатичний розгляд.

Стаття 35

1. Прикордонні Уповноважені спільно розглядають питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок порушення порядку на державному кордоні, якщо величина суми збитків в період, коли вони були завдані, не перевищувала вартості 5 тон пшениці. Якщо Прикордонні Уповноважені не досягнуть згоди з цього питання, справа передається на розгляд Головних Прикордонних Уповноважених. В разі, коли Головні Прикордонні Уповноважені не зможуть вирішити це питання, справа передається на дипломатичний розгляд.

2. Рішення Прикордонних Уповноважених у випадках, передбачених п.1, не виключають можливості відшкодування збитків через суд.

Стаття 36

1. Прикордонні Уповноважені зобов'язані вживати відповідних заходів, спрямованих проти нелегальних переходів кордону, та інформувати про свої дії один одного.

2. Органи охорони кордону зобов'язані негайно, після отримання інформації про нелегальний перехід державного кордону, вжити всіх заходів до затримання особи, яка його порушила, про результат повинен бути поінформований Прикордонний Уповноважений другої Сторони.

Стаття 37

1. Передача свійських тварин здійснюється на основі домовленостей між відповідними ветеринарними органами обох Сторін поблизу місця, де ці тварини перейшли державний кордон.

2. Прикордонні уповноважені узгоджують між собою кожний випадок передачі свійських тварин, яка здійснюється протокольно.

Стаття 38

1. Головні Прикордонні Уповноважені, їх заступники, Прикордонні Уповноважені, їх заступники виконують свої обов'язки шляхом взаємних контактів залежно від потреб.

2. Зустрічі Прикордонних Уповноважених відбуваються за пропозицією одного з них. Відповідь на запрошення повинна бути надіслана в кожному випадку не пізніше 24 годин з часу отримання запрошення. Якщо запропонований термін не може бути прийнятий, у відповідь потрібно запропонувати інший термін.

3. В обгрунтованих випадках на запропоновану зустріч може прибути заступник Прикордонного Уповноваженого. В такому разі Прикордонний Уповноважений зобов'язаний заздалегідь повідомити про це Уповноваженого другої Сторони.

Стаття 39

1. Конференція Головних Прикордонних Уповноважених і зустрічі Прикордонних Уповноважених, а також переговори та зустрічі їх заступників відбуваються поперемінно на територіях обох держав.

2. Конференція Головних Прикордонних Уповноважених відбувається два рази на рік.

3. Головує на конференції або зустрічі представник тієї Сторони, на території якої вона відбувається.

4. Постанови, спільно прийняті Головними Прикордонними Уповноваженими або їх заступниками, а також Прикордонними Уповноваженими і їх заступниками, набувають чинності з часу підписання відповідного протоколу, якщо не домовлено про інше.

Стаття 40

1. Головні Прикордонні Уповноважені та їх заступники для виконання своїх завдань можуть перетинати державний кордон у будь-якому місці на підставі наданих їм повноважень.

2. Прикордонні Уповноважені та їх заступники для виконання своїх обов'язків можуть перетинати державний кордон на ділянці яка знаходиться у їх віданні, на підставі наданих їм повноважень.

Стаття 41

Особи, зазначені в статті 40, під час перебування на території другої Сторони можуть носити форму і особисту зброю. Під час виконання своїх обов'язків на цій території вони користуються правом особистої недоторканості. Недоторканість поширюється також на засоби транспорту та службові документи, якими вони володіють. Другою Стороною на прохання цих осіб надається необхідна допомога, зокрема, у забезпеченні транспортними засобами, помешканням, засобами зв'язку з своїми органами.

Стаття 42

1. Особи, уповноважені утримувати прикордонні знаки, виконувати роботи в національних парках та інших територіях, що знаходяться під охороною, обслуговують і контролюють комунікаційне та інше технологічне устаткування, мости, водні споруди, виконують регулювальні роботи на прикордонних водах, гідрологічний та гідрогеологічний нагляд, здійснюють контроль і дослідження якосності прикордонних вод, вимірювальні роботи, супроводжують залізничні состави, працюють на прийомно-розподільних станціях, а також виконують інші роботи поблизу державного кордону на підставі договорів, укладених між відповідними органами Сторін, і можуть перетинати кордон на підставі прикордонної перепустки.

2. Перехід кордону для виконання робіт, передбачених у пункти 1 відбувається на прикордонних переходах, а в разі потреби - за згодою Прикордонних Уповноважених Сторін - і в інших місцях.

3. Прикордонна перепустка надає право заглиблюватись на територію другої Сторони на відстань, необхідну для виконання робіт, зазначених у пункті 1 цієї Статті.

4. Перебування на території другої Сторони дозволяється від сходу до заходу сонця, за винятком положень пункту 1 статі 47. Якщо роботи повинні виконуватися в нічний час, про це заздалегідь необхідно повідомити Прикордонного Уповноваженого, а в особливо невідкладних випадках - місцеві органи охорони кордону. Таке повідомлення не стосується осіб, які працюють на прийомно-розподільних станціях, що функціонують цілодобово.

Стаття 43

1. Службовці органів та установ, залучені до спільного забезпечення руху через кордон осіб та транспортних засобів, для виконання своїх обов'язків можуть перетинати державний кордон на підставі прикордонних перепусток.

2. Обмеження, про які йдеться в пункті 4 статті 42, не поширюються на осіб, зазначених у пункті 1.

Стаття 44

Особи, зазначені в пункті 1 статті 42, наділені повноваженнями ввозу і вивозу матеріалів та знарядь праці на територію другої Сторони без сплати мита та інших імпортних та експортних обмежень. В разі, якщо роботи тривають кілька днів, ці предмети можуть розміщатися на місці роботи з дозволу відповідних органів другої Сторони.

Стаття 45

Зразки прикордонних перепусток та спосіб їх використання встановлюються внутрішніми правилами кожної Сторони. Відповідні органи Сторін обмінюються зразками прикордонних перепусток.

Стаття 46

1. У випадку пожеж, повеней, надзвичайної загрози навколишньому середовишу, іншого стихійного лиха поблизу державного кордону відповідні органи можуть виступати з ініціативами про надання допомоги, звертаючись до відповідних їм органів другої Сторони.

2. З метою надання допомоги, зазначеної у пункті 1, підрозділи пожежної служби, рятувальні команди, робочі групи, персонал медичної та ветеринарної служб може перетинати державний кордон у будь-якому місці та у будь-який час, а також перебувати на території другої Сторони протягом часу, необхідного для надання допомоги.

3. Матеріали, обладнання, інвентар, транспортні засоби, необхідні для надання допомоги, а також речі особистого вжитку звільняються від обмежень, сплати мита та інших оплат. Інвентар, обладнання, транспортні засоби та матеріали, які не були повністю використані, підлягають поверненню.

Стаття 47

1. Жителі територій, що прилягають до кордону, а також особи, що знаходяться на них, у випадках пожежі, повені та іншого стихійного лиха, які загрожують їх життю, можуть перетинати державний кордон у будь-якому місці і в будь-якому місці і в будь-який час.

2. Повернення осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті та в пункті 2 статті 46, відбувається при посередництві Прикордонних Уповноважених Сторін.

Стаття 48

1. Особи, які перетнули державний кордон незаконно, здійснивши це ненавмисне, і були затримані на території однієї з Сторін, після розслідування негайно передаються Прикордонному Уповноваженому тієї Сторони, з території якої вони прийшли.

2. Прикордонні Уповноважені визначають порядок повернення осіб, зазначених у пункті 1. При цьому жодна Сторона не має права відмовитися від прийому цих осіб.

Стаття 49

1. Прикордонні Уповноважені вживають необхідних заходів і повідомляють про них один одного з метою запобігання нелегальним переходам кордону будь-якими особами та іншій діяльності, що завдає збитків Сторонам.

2. Особи, які навмисне нелегально перетнули кордон і були затримані на підставі рішень відповідних органів Сторони, яка їх затримала, передаються відповідним органам тієї Сторони, з території якої вони прибули. Передача таких осіб повинна відбутися, як правило, не пізніше, ніж через 12 годин з часу отримання повідомлення від Сторони, яка бажає її здійснити.

Під час передачі таких осіб, передаються також і речі, якими вони володіли під час затримання, якщо ці речі були принесені з території другої Сторони.

3. Особи, зазначені у пункті 2, можуть не передаватися другій Стороні, якщо:

1) вони є громадянами тієї Сторони, яка їх затримала;

2) крім злочину - нелегального переходу кордону - вони скоїли інший злочин, передбачений законами тієї Сторони, на територію якої вони перейшли.

4. Якщо Сторона, якою були затримані особи, зазначені в пункті 2, вважає за потрібне провести додаткову перевірку, то вона може затримати їх на весь період часу, необхідного для її проведення, негайно повідомивши про це Прикордонного Уповноваженого другої Сторони.

В такому разі рішення з питання передачі затриманих осіб приймається відповідними органами Сторони, яка провела затримання, відповідно до пунктів 2,3.

5. Якщо передача осіб, зазначених у пункті 2 з причин, про які йдеться у пункті 3, не відбулася або не може бути проведена негайно з інших причин, про це повинен бути повідомлений Прикордонний Уповноважений другої Сторони.

Стаття 50

1. Особи, котрі виїздили через прикордонний пункт з території одній Сторони, але в яких відсутні, на думку органів охорони кордону другої Сторони відповідні документи, у випадку їх повернення повинні бути негайно прийняті тією Стороною, звідки вони прибули.

2. Кожна Сторона на подання другої Сторони без зайвих формальностей приймає особу, яка не виконує або перестала виконувати необхідні умови в'їзду і перебування на території другої Сторони, якщо буде доведено або є підстава вважати, що ця особа є громадянином Сторони, якій її передають.

3. Сторона, що передає, повинна прийняти цю особу на тих же умовах, якщо подальшою перевіркою буде встановлено, що під час від'їзду з території Сторони, що передає, ця особа не мала громадянства Сторони, яка приймає.

Стаття 51

1. Зі сторони України визначаються наступні дільниці, підпорядковані Прикордонним Уповноваженим:

1) Прикордонний Уповноважений Закарпатсько-Дрогобицької дільниці з постійним місцем перебування в м.Дрогобич; підпорядкована йому дільниця пролягає від стику державних кордонів України, Республіки Польща та Словацької Республіки (прикордонний знак "Кременець" включно) до прикордонного знака N 521 включно;

2) Прикордонний Уповноважений Львівської дільниці з постійним місцем перебування в м. Львові; підпорядкована йому дільниця пролягає від прикордонного знака N 521 до місця стику державних кордонів України, Республіки Польщі та Республіки Беларусь, який знаходиться на відстані 700 метрів на північ від прикордонного знака N 1122 по лінії українсько-польського кордону;

3) Прикордонний Уповноважений на міжнародних пунктах пропуску на державному кордоні між Україною і Республікою Польща з постійним перебування в м.Мостиська.

2. Зі сторони Республіка Польща визначаються наступні дільниці, які підпорядковані Прикордонним Уповноваженим:

1) Прикордонний Уповноважений Бещадської дільниці з постійним місцем перебування в м.Пшемисль; підпорядкована йому дільниця пролягає від стику державних кордонів України, Республіки Польщі та Словацької Республіки ( прикордонний Кременець" включно) до прикордонного знака N 677 включно;

2) Прикордонний Уповноважений Надбужанської дільниці з постійним місцем перебування в м. Хелм; підпорядкована йому дільниця пролягає від прикордонного знака N 677 до місця стику державних кордонів України, Республіки Польщі і Республіки Беларусь, який знаходиться на відстані 700 метрів на північ від прикордонного знака N 1122 по лінії українсько-польського державного кордону;

3) Прикордонний Уповноважений на міжнародних пунктах пропуску на державному кордоні між Україною і Республікою Польща з постійним місцем перебування в м.Пшемисль.

РОЗДІЛ VI

Заключні постанови

Стаття 52

1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуде чинності в день обмін ратифікаційними документами, який відбудеться у місті

2. Цей Договір укладено строком на десять років. Договір буде автоматично продовжуватися кожні наступні п'ять років, якщо жодна з Сторін за рік до закінчення цього строку шляхом надіслання ноти не повідомить другу Сторону про його денонсацію.

Вчинено у м.Києві 12 січня 1993 року, в двох примірниках, кожний українською та польською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.