КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 27 травня 2009 р. N 563-р Київ

Про схвалення Концепції медичного забезпечення під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 466 ( 466-2010-п ) від 16.06.2010 }

1. Схвалити Концепцію медичного забезпечення під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським держадміністраціям забезпечити врахування положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, під час розроблення і затвердження планів заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 44

КОНЦЕПЦІЯ медичного забезпечення під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу

Проблема, на розв'язання якої спрямована Концепція

Концепцію розроблено для підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (далі - чемпіонат) згідно з вимогами УЄФА.

З урахуванням положень цієї Концепції та з метою координації дій місцеві органи виконавчої влади разом з органами місцевого самоврядування за погодженням з національним координатором з питань медичного забезпечення затверджують регіональні плани медичного забезпечення на період підготовки та проведення чемпіонату.

Організація взаємодії установ і закладів охорони здоров'я з органами і підрозділами МВС, МНС, СБУ, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іноземними партнерами здійснюється з урахуванням вимог щодо проведення чемпіонату, установлених УЄФА.

У приймаючому місті визначається заклад охорони здоров'я, в якому здійснюється цілодобове загальне медичне обслуговування призначених осіб та учасників, надаються консультативні послуги хірургами, ортопедами, фахівцями із спортивної медицини та іншими спеціалістами. Крім того, забезпечується надання екстреної медичної допомоги призначеним особам, учасникам, уболівальникам і гостям у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Найбільшими ризиками для здоров'я призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей можуть бути захворювання, пов'язані з уживанням незвичної для них їжі і води, харчовими отруєннями, контактуванням з хворими, перегріванням або переохолодженням, а також нещасні випадки, аварії тощо.

Під час проведення масових заходів чемпіонату існує загроза застосування вибухових, хімічних речовин, біологічних агентів, радіоактивних матеріалів, зокрема при вчиненні терористичних актів.

Потребує уваги питання щодо забезпечення надання медичної допомоги футболістам унаслідок отриманої спортивної травми та інших проблем медичного характеру, пов'язаних із заняттям професійним спортом.

Крім того, слід забезпечити медичне обслуговування осіб, що охороняються державою, та тих, що належать до категорії особливо важливих призначених осіб, з урахуванням вимог щодо їх статусу.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання

Значну роль під час проведення чемпіонату відіграє узгодженість дій установ і закладів охорони здоров'я в приймаючих містах, пов'язаних з медичним обслуговуванням призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей.

Реалізація цієї Концепції дасть змогу розробити механізм організації медичного обслуговування призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей під час проведення чемпіонату, а також надання медичної допомоги постраждалим у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Основними ризиками, що можуть вплинути на якість та ефективність медичного забезпечення, є відсутність досвіду проведення в Україні такого масового заходу, як чемпіонат, недостатній обсяг бюджетного фінансування закладів охорони здоров'я, а також недостатній рівень кваліфікації медичних працівників і працівників, професійна діяльність яких пов'язана з наданням першої невідкладної медичної допомоги, екстреної медичної допомоги у позалікарняних умовах.

Мета Концепції

Метою цієї Концепції є застосування механізму організації медичного обслуговування призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей під час проведення чемпіонату, а також надання медичної допомоги постраждалим у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Забезпечення медичного обслуговування під час проведення чемпіонату в приймаючих містах, на шляхах пересування призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей здійснюється шляхом:

підвищення якості надання і рівня доступності необхідних медичних послуг;

повного укомплектування медичним персоналом і обладнанням закладів охорони здоров'я в приймаючих містах;

використання вітчизняного та іноземного досвіду з проведення значних масових спортивних і культурно-видовищних заходів, підтримання дружньої атмосфери;

додержання єдиних вимог щодо організації надання екстреної медичної допомоги під час проведення чемпіонату в місцях проведення масових заходів чемпіонату (на стадіонах, у фан-зонах);

взаємодії установ і закладів охорони здоров'я з органами і підрозділами МВС, МНС, СБУ, інших заінтересованих міністерств і служб у приймаючих містах;

визначення загальних положень про медичне обслуговування під час проведення масових заходів чемпіонату для їх застосування у приймаючих містах і на території України;

надання різних видів медичної допомоги (першої невідкладної медичної допомоги, первинної, спеціалізованої (вторинної) та високоспеціалізованої (третинної) лікувально-профілактичної допомоги, швидкої медичної допомоги) призначеним особам, учасникам, уболівальникам і гостям;

організації надання медичної допомоги на об'єктах, призначених для надання послуг з розміщення учасників, в аеропортах, на залізничних вокзалах, автовокзалах, пунктах пропуску через державний кордон, на шляхах пересування призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей;

посилення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в приймаючих містах та контролю за санітарно-епідемічною ситуацією для запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб і забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя;

медичного забезпечення учасників під час тренувань і фінальних ігор чемпіонату;

створення відповідних умов для осіб, що охороняються державою та належать до категорії особливо важливих призначених осіб;

організації своєчасного та адекватного реагування Державної служби медицини катастроф під час проведення масових заходів чемпіонату;

підготовки закладів охорони здоров'я, які визначені у додатку 2 до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. N 357 ( 357-2010-п ) (Офіційний вісник України, 2010 р., N 39, ст. 1297) (далі - Державна програма), до надання згідно із вимогами УЄФА цілодобової екстреної медичної допомоги, а також залучення інших закладів охорони здоров'я у приймаючих містах до медичного обслуговування; { Абзац чотирнадцятий розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 466 ( 466-2010-п ) від 16.06.2010 }

додаткового оснащення медичним обладнанням установ державної санітарно-епідеміологічної служби;

придбання реанімобілів та устатковання для навчання або підвищення кваліфікації медичних і окремих категорій немедичних працівників з питань надання всіх видів медичної допомоги.

Медичне обслуговування під час проведення чемпіонату

У приймаючому місті місцеві органи виконавчої влади разом з органами місцевого самоврядування приймають рішення про утворення групи медичного забезпечення на чолі з регіональним координатором з медичних питань, яка співпрацює з організаційним комітетом приймаючого міста та національним координатором з питань медичного забезпечення.

Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за погодженням з національним координатором з питань медичного забезпечення затверджуються плани заходів з медичного реагування, зокрема з медичного обслуговування призначених осіб, у тому числі особливо важливих призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей, та плани медичного реагування на стадіонах і у фан-зонах.

Плани медичного реагування на стадіонах і у фан-зонах розробляються у взаємодії з органами і підрозділами МВС, МНС, СБУ, аварійно-рятувальними та іншими службами, задіяними під час проведення чемпіонату.

У приймаючому місті забезпечується:

інформування призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей про заклади охорони здоров'я, які здійснюють медичне обслуговування;

визначення переліку закладів охорони здоров'я, ліжковий фонд яких може додатково залучатися під час надходження великої кількості постраждалих у разі виникнення надзвичайної ситуації та які можуть надавати у разі потреби медичну допомогу за окремими спеціалізованими напрямами (педіатрія, інфекційні захворювання, психіатрія тощо);

приведення у готовність інших медичних служб, зокрема патологоанатомічної та судово-медичної, для залучення їх у разі потреби;

здійснення контролю за місцем перебування особи, що звернулася за медичною допомогою.

Заклади охорони здоров'я, визначені у Державній програмі ( 107-2008-п ) (далі - базові лікарні), повинні відповідати вимогам УЄФА щодо:

надання високоякісної медичної допомоги із залученням насамперед фахівців за спеціальностями терапія, кардіологія, неврологія, анестезіологія, реанімація, хірургія, ортопедія-травматологія і нейрохірургія;

наявності приймального відділення, в якому забезпечується надання допомоги в об'ємі відділень невідкладної допомоги;

якомога близького розташування (час доставлення постраждалого не більш як 15 хвилин) від стадіонів, фан-зон і об'єктів, призначених для надання послуг з розміщення учасників чемпіонату.

У базових лікарнях облаштовуються палати для особливо важливих призначених осіб та футболістів.

Медичне обслуговування на стадіоні

Забезпечення медичного обслуговування учасників на стадіонах під час тренувань та фінальних ігор чемпіонату здійснюється шляхом формування медичних груп з числа фахівців лікарсько-фізкультурних диспансерів, до складу яких входять:

спортивний лікар, що координує роботу з надання медичної допомоги учасникам на стадіоні, направляє разом з лікарем команди травмованих або хворих футболістів до базової лікарні або спеціалізованого закладу охорони здоров'я, веде облік і звітність;

травматолог, що разом з лікарем команди здійснює експрес-діагностику травми, бере участь у прийнятті рішення щодо лікування, госпіталізації, медичної реабілітації;

кардіолог, що разом з лікарем команди здійснює діагностику та лікування гострої патології серцево-судинної системи футболіста.

Під час проведення фінальних ігор чемпіонату медичні пункти на стадіоні оснащуються медичним обладнанням і лікарськими засобами згідно з визначеним переліком послуг з надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Оснащення медичних пунктів здійснюється відповідно до Порядку організації роботи із забезпечення громадського порядку та безпеки під час проведення футбольних матчів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. N 823 ( 823-2004-п ) (Офіційний вісник України, 2004 р., N 26, ст. 1707; 2008 р., N 66, ст. 2212).

Укомплектування медичним персоналом і обладнанням кабінету антидопінгового контролю належить до компетенції УЄФА. У закладах охорони здоров'я проводиться робота з представниками допінгової лабораторії.

У будівлі стадіону виділяється кімната для проведення допінг-контролю, площею не менш як 16 кв. метрів, до якої є прямий та окремий доступ, з туалетом з відповідним санітарно-технічним обладнанням, розміщеним у кімнаті чи безпосередньо поряд з кімнатою, а також з прилеглою приймальнею, площа якої становить не менш як 16 кв. метрів.

Стадіони, на яких проводяться тренування футбольних команд, забезпечуються медичним персоналом і обладнанням. На об'єктах, призначених для надання послуг з розміщення учасників чемпіонату, організовується цілодобова робота медичного пункту.

У разі отримання травм, захворювання учасники направляються для медичної реабілітації за картою маршруту доставки до лікарень, визначених з числа базових лікарень.

Представникам іноземних команд подається інформація про лікарів, які чергуватимуть в місцях тренувань і проживання футболістів, та про найближчі аптеки, що працюють цілодобово.

Забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування приймаючого міста забезпечують організацію і проведення санітарних та протиепідемічних заходів. Нагляд за проведенням таких заходів і виконанням санітарного законодавства здійснює Держсанепідслужба шляхом проведення запобіжного і поточного санітарного нагляду.

Запобіжний санітарний нагляд проводиться шляхом здійснення за погодженням з органами Держсанепідслужби заходів, розроблених комунальними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, щодо приведення показників стану навколишнього природного середовища, якості питної води, продуктів харчування, об'єктів сфери розміщення призначених осіб, учасників, уболівальників і гостей у відповідність із санітарними нормами.

Поточний санітарний нагляд проводиться шляхом оцінки, аналізу інфекційної захворюваності, визначення місць розташування об'єктів, що виготовляють і реалізують продукти харчування, місць забезпечення питного водопостачання, здійснення вибіркового нагляду за цими об'єктами.

Держсанепідслужба проводить оцінку показників стану навколишнього природного середовища із затвердженням у разі потреби системи інформування населення.

Санітарно-епідемічне благополуччя забезпечується під час підготовки чемпіонату шляхом здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб і масових неінфекційних захворювань.

Під час проведення чемпіонату Держсанепідслужба забезпечує:

посилений державний санітарно-епідеміологічний контроль за роботою базових лікарень та інших закладів охорони здоров'я;

здійснення системного санітарно-епідеміологічного контролю на об'єктах, призначених для надання послуг з розміщення;

здійснення посиленого санітарно-епідеміологічного контролю за роботою об'єктів громадського харчування, фан-зон, зон рекреації, санітарною обробкою тощо.

З метою запобігання виникненню та поширенню інфекційних захворювань використовуються епідеміологічні методи дослідження. Контроль інфекційної захворюваності здійснюється як у період підготовки до чемпіонату, так і під час його проведення.

Держсанепідслужба проводить комплекс профілактичних та протиепідемічних заходів у разі виникнення спалаху інфекційних захворювань, здійснює контроль за проведенням заходів з профілактики їх виникнення на об'єктах комунально-побутового обслуговування та інших, бактеріологічний та вірусологічний контроль за станом води водопровідної, стічної, у відкритих водоймищах, інших об'єктах навколишнього природного середовища. У разі виникнення спалаху інфекційних захворювань проводиться епідеміологічне розслідування для встановлення причин поширення захворювань та здійснюються заходи для локалізації та ліквідації спалаху.

У разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних та небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення можуть застосовуватись особливі умови, спрямовані на запобігання виникненню чи поширенню або ліквідацію таких захворювань або уражень, відповідно до законодавства.

У пунктах пропуску через державний кордон функціонують санітарно-карантинні підрозділи. У разі виявлення у осіб, які перетинають державний кордон, симптомів особливо небезпечних інфекційних захворювань приймається рішення щодо припинення подальшого пропуску, ізоляції транспортних засобів в установленому порядку для проведення дезінфекції. Інформація про такий випадок подається керівникам територіального підрозділу Держмитслужби, територіальної санітарно-епідеміологічної станції та МОЗ. Робота проводиться у взаємодії з митною та прикордонною службами. При цьому здійснюється тимчасова ізоляція хворого, складаються списки осіб, що перебували у контакті з ним, застосовуються засоби індивідуального захисту. Дезінфекційна бригада здійснює на пункті пропуску дезінфекцію транспортного засобу. Епідеміологічна бригада разом з лікарем-консультантом за попереднім (уточненим) діагнозом розробляє план протиепідемічних профілактичних заходів, які необхідно провести для локалізації та ліквідації спалаху інфекційних захворювань. Хворого транспортують до інфекційного відділення (лікарні) та у разі потреби госпіталізують. У разі масового інфекційного ураження людей у лікарнях приймаючих міст та інших адміністративно-територіальних одиниць передбачається виділення додаткових ліжок у медичних закладах інфекційного профілю.

Організація медичного забезпечення під час проведення фінальних ігор

Для медичного забезпечення під час проведення фінальних ігор визначається медичний координатор на стадіоні, у фан-зонах і здійснюються заходи з медичного реагування, визначені у спеціальних розділах відповідних планів.

У будівлі стадіону розташовуються пункти медичної допомоги у кількості не менш як два пункти - для обслуговування уболівальників, по одному - для обслуговування футболістів та для особливо важливих призначених осіб.

Персонал пункту медичної допомоги включає одного лікаря, двох фельдшерів або двох медсестер, двох санітарів.

Пункти медичної допомоги забезпечуються таким обладнанням: апарат для вимірювання артеріального тиску, кардіомонітор (кардіограф), дефібрилятор, інкубаційний набір, апарат дихальний ручний, відсмоктувач з електроприводом портативний, балон кисневий з редуктором, валіза-укладка реанімаційна з лікарськими засобами, комірці фіксуючі, дошки транспортувальні, два ліжка, комплект білизни, крісло-каталка, засоби зв'язку.

На стадіоні утворюються медичні групи, до складу яких входять медичні та немедичні працівники (волонтери) з розрахунку один працівник на 2 тис. глядачів.

Для надання екстреної допомоги та госпіталізації хворих і постраждалих із стадіонів та фан-зон організовується чергування бригад швидкої медичної допомоги. Після матчів бригади залишаються на стадіоні до повного звільнення його глядачами.

Кількість автомобілів швидкої медичної допомоги, дислокованих поблизу стадіонів, становить як мінімум для футбольних команд - один автомобіль окремо на кожну команду, особливо важливих призначених осіб - один автомобіль, уболівальників - один автомобіль на 10 тис. присутніх на стадіоні осіб. Біля кожної фан-зони передбачається чергування не менш як однієї бригади швидкої медичної допомоги.

Госпіталізація здійснюється за встановленими маршрутами до базових лікарень, а у разі потреби - в інші визначені заклади охорони здоров'я.

Забезпечується постійний зв'язок за допомогою технічних засобів та із залученням кур'єрів між усіма медичними групами, пунктами медичної допомоги та бригадами швидкої медичної допомоги, що перебувають на території стадіону. Забезпечується радіо- і телефонний зв'язок з лікарнями та з групою медичного забезпечення приймаючого міста.

Факт надання медичної допомоги фіксується в журналі прийому амбулаторних хворих у медичних пунктах, картці виїзду бригади швидкої медичної допомоги. У приймальних відділеннях лікарень інформація про кожну особу, що госпіталізована, вноситься до журналу прийому хворих (у паперовому та електронному вигляді), оформляється історія хвороби. Дані про амбулаторних хворих вносяться до відповідного журналу, що зберігається в приймальному відділенні.

Усі картки виїзду швидкої медичної допомоги зберігаються один рік, а журнали - три роки з дня закінчення чемпіонату.

Прогнозована кількість осіб, що потребують медичного обслуговування при виникненні надзвичайної ситуації в місцях проведення фінальних ігор, становить близько 2 відсотки загальної місткості спортивних споруд. З урахуванням наведеного визначається планова потреба в наданні догоспітальної і госпітальної допомоги, формується догоспітальна структура, передбачається надання необхідної подальшої медичної допомоги пацієнтам у базових лікарнях та інших закладах охорони здоров'я.

Особи, що потребують медичної допомоги, поділяються за категоріями, кожній з яких відповідає певний колір:

------------------------------------------------------------------
|      Категорія      |     Стан особи      | Медичний висновок  |
|(відповідний колір)  |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|I (червоний)         |під загрозою життя   |надання негайної    |
|                     |                     |медичної допомоги   |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|II (жовтий)          |тяжко поранена або   |надання медичної    |
|                     |хвора                |допомоги            |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|III (зелений)        |легко поранена або   |подальше            |
|                     |хвора                |(амбулаторне)       |
|                     |                     |лікування           |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|IV (темно-фіолетовий/|немає шансів на      |догляд              |
|чорний)              |життя                |                    |
|                     |---------------------+--------------------|
|                     |труп                 |ідентифікація       |
------------------------------------------------------------------

Визначення стану і відносний поділ потерпілих осіб, що потребують медичної допомоги, за категоріями здійснюється з урахуванням рівня складності надзвичайної ситуації.

Відносний розподіл потерпілих за категоріями класифікації

------------------------------------------------------------------
|  Категорія  |   Планова   |          Кількість осіб            |
|(відповідний |   складова  |------------------------------------|
|   колір)    | (відсотків) |до 50 |до 100 |до 250 |  більш як   |
|             |             |      |       |       |    1000     |
|-------------+-------------+------+-------+-------+-------------|
|I (червоний) |     20      |  10  |  20   |  50   |    200      |
|-------------+-------------+------+-------+-------+-------------|
|II (жовтий)  |     40      |  20  |  40   |  100  |    400      |
|-------------+-------------+------+-------+-------+-------------|
|III          |     20      |  10  |  20   |  50   |    200      |
|(зелений)    |             |      |       |       |             |
|-------------+-------------+------+-------+-------+-------------|
|IV (темно-   |     20      |  10  |  20   |  50   |    200      |
|фіолетовий/  |             |      |       |       |             |
|чорний)      |             |      |       |       |             |
------------------------------------------------------------------

Пункти збору та першого сортування потерпілих розташовуються якнайближче від місця події.

У зв'язку з недостатньою кількістю медичного обладнання у пунктах медичної допомоги утворюється лікувальний стаціонар, у якому забезпечується надання медичної допомоги пацієнтам I категорії.

Лікувальний стаціонар - це медичне формування із спеціальною структурою, що розміщується якнайближче від місця події. Лікувальний стаціонар утворюється в тих випадках, коли на місці необхідно провести термінові медичні заходи (лікування, повторне сортування) за наявності великої кількості постраждалих.

У лікувальному стаціонарі працюють медичні працівники різного рівня кваліфікації, лікарі швидкої допомоги, асистенти рятувальників, помічники для проведення реєстрації постраждалих, надання допомоги в транспортуванні, а також установлення технічного устатковання (освітлення, обігрів, налагодження зв'язку тощо).

У лікувальному стаціонарі проводяться термінові медичні заходи із стабілізації стану потерпілих та підготовки їх до транспортування до базових лікарень та інших закладів охорони здоров'я, а також може проводитися повторне диференційоване сортування пацієнтів. Під час сортування потерпілим, як правило, одягають на праву руку відповідні кольорові браслети, про що робиться запис в медичній карті потерпілого.

Крім того, визначається, чи є можливість стабілізувати стан потерпілого після проведення індивідуального лікування і перевести його до іншої категорії.

Для розміщення лікувального стаціонару використовується стаціонарна будова або санітарний намет. У виняткових випадках допускається розміщення лікувального стаціонару під відкритим небом. Лікувальний стаціонар повинен розміщуватися якнайближче від місця події, але в безпечній зоні. При виборі місця враховується можливість того, що може несподівано змінитися ситуація. Територія лікувального стаціонару розподіляється на відповідні зони.

Керування лікувальним стаціонаром здійснює досвідчений лікар за спеціальністю "медицина невідкладних станів", асистенти якого виконують функцію керування потоками потерпілих. Залежно від кількості потерпілих організовуються додаткові рівні керування.

Пацієнтам I категорії, життя яких перебуває під загрозою, екстрена допомога надається в лікарні. Після надання першої допомоги за життєвими показаннями пацієнти такої категорії в першу чергу доставляються до приймальних відділень (відділень невідкладної допомоги) базових лікарень для проведення подальшого лікування.

Пацієнти II категорії одержують невідкладну допомогу в лікувальному стаціонарі до стабілізації їх стану і підлягають подальшому транспортуванню.

Доставка пацієнтів до пункту збору та першого сортування потерпілих і до санітарного транспортного засобу забезпечується з максимальною економією сил персоналу. Крім нош для транспортування пацієнтів, використовуються пересувні ноші на коліщатах, які може переміщати один санітар.

Легкопоранені пацієнти III категорії і постраждалі без тілесних ушкоджень розміщуються в окремому приміщенні лікувального стаціонару групами (для транспортування в автобусах) для подальшого перевезення в окремо обладнані місця збору легкопоранених (наприклад, школи), в яких їм надається амбулаторна медична допомога середнім медичним персоналом, а також у разі потреби психологічна допомога з подальшим переведенням для лікування у відповідні медичні заклади.

У лікувальному стаціонарі обладнується місце для постраждалих IV категорії.

Якщо пацієнти потрапили під вплив шкідливих речовин, у лікувальному стаціонарі проводиться дезінфекція (деконтамінація).

У разі необхідності надання психосоціальної підтримки передбачається застосування у комплексі всіх визначених методів втручання, зокрема таких, як короткострокове обслуговування, психологічна, психіатрична, духовна та психотерапевтична допомога постраждалим, родичам, членам родин загиблих, а за потреби - медичному і немедичному персоналу.

Для надання психосоціальної підтримки для 50 постраждалих залучаються 23 фахівця з відповідного питання, для 100 - 33, для 250 - 73, більш як 1000 - 269 фахівців.

Пацієнтів I категорії, що підлягають перевезенню, завантажують у санітарні транспортні засоби, які розташовуються на окремому майданчику поблизу від місця події.

У разі обмеження площі майданчика санітарні транспортні засоби розташовуються на спеціальній стоянці і під'їжджають за викликом для прийому постраждалих. За наявності місця може бути обладнаний також спеціальний майданчик для посадки рятувальних вертольотів.

Залежно від ситуації та у разі потреби передбачається облаштування додаткових окремих зон, зокрема інфекційної зони або зони для дезінфекції (деконтамінації).

У безпосередній близькості від лікувального стаціонару планом медичного реагування передбачається обладнання приміщення для загиблих. З цією метою використовується стаціонарна будівля або санітарний намет. У виняткових випадках така зона облаштовується під відкритим небом, за можливості на огородженій і закритій від огляду території.

У разі масового ураження на місці події складаються списки всіх потерпілих, які передаються до оперативного підрозділу координатора з медичних питань приймаючого міста.

Обсяг фінансових ресурсів

Фінансування заходів, визначених Концепцією, забезпечується в межах видатків з державного та місцевих бюджетів, інших джерел, передбачених завданням 12 додатку 2 Державної програми ( 107-2008-п ).

Фінансування організаційних заходів з реагування закладами охорони здоров'я у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаних з проведенням чемпіонату, здійснюється в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах для забезпечення охорони здоров'я, а також за рахунок інших джерел.