Про затвердження Технічного регламенту канатних доріг

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 617 від 08.07.2020}

Відповідно до статті 5 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент канатних доріг, що додається.

2. У пункті 10 переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 50, ст. 1550), у графі “Найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції” слова і цифри “постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 р. № 1076 “Про затвердження Технічного регламенту канатних доріг для перевезення пасажирів” замінити словами і цифрами “постанова Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 342 “Про затвердження Технічного регламенту канатних доріг”.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства забезпечити впровадження Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

{Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 617 від 08.07.2020}

5. Установити, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію канатних доріг, які відповідають вимогам Технічного регламенту канатних доріг для перевезення пасажирів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 р. № 1076 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 79, ст. 2671), та були введені в обіг до набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких канатних доріг вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

6. Ця постанова набирає чинності через 12 місяців з дня її опублікування.

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
канатних доріг

Загальна частина

1. Цей Технічний регламент визначає вимоги щодо введення в обіг та надання на ринку компонентів безпеки та/або підсистем для канатних доріг, призначених для перевезення людей, а також щодо проектування, спорудження та введення в експлуатацію нових канатних доріг, призначених для перевезення людей, та розроблений на основі Регламенту ЄС 2016/424 Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2016 р. про канатні установки, що скасовує Директиву 2000/9/ЄС.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на:

нові канатні дороги, призначені для перевезення людей;

модифіковані канатні дороги, які потребують нової оцінки відповідності;

компоненти безпеки та/або підсистеми для канатних доріг.

3. Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на:

ліфти, на які поширюється дія Технічного регламенту ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 438 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 54, ст. 1631);

канатні дороги, що віднесені до об’єктів культурної спадщини, які були введені в експлуатацію до 1 січня 1986 р. і досі функціонують. При цьому до проекту або конструкції таких доріг, у тому числі розроблених спеціально для них компонентів безпеки та/або підсистем, не було внесено жодних суттєвих змін;

об’єкти, призначені для цілей аграрного або лісового господарства;

канатні дороги для обслуговування гірських притулків та будиночків, що призначені виключно для транспортування вантажів та спеціально призначених осіб;

стаціонарне або мобільне обладнання, спроектоване суто для дозвілля та розваг, а не як засіб для транспортування людей;

гірничодобувні об’єкти або інші промислові стаціонарні об’єкти промислового використання;

об’єкти, в яких користувачі або засоби для їх перевезення розміщуються на воді.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1) бугельний підйомник - канатна дорога, що буксирує людей за допомогою відповідного обладнання уздовж підготовленої траси;

2) вимоги до технічного обслуговування - технічні положення та інструменти, що необхідні для технічного обслуговування та розроблені для безпечної експлуатації канатної дороги;

3) інфраструктура - станційні споруди або споруди вздовж лінії, в тому числі фундамент, спеціально розроблені для кожної канатної дороги, споруджені з урахуванням проектної схеми та даних системи, що необхідні для спорудження та функціонування канатної дороги;

4) канатна дорога – цілісна стаціонарна система, що складається з інфраструктури та підсистем, для перезення людей, в якій силу тяги забезпечують канати, натягнуті вздовж лінії руху;

5) компонент безпеки - будь-яка частина обладнання або будь-який пристрій, призначений для вбудовування у підсистему або канатну дорогу з метою забезпечення функції безпеки, неспрацювання якого загрожує здоров’ю або безпеці пасажирів, обслуговуючого персоналу або третім особам;

6) підвісна канатна дорога - канатна дорога, в якій засоби перевезення підвішені на одному або кількох канатах, що забезпечують їх рух;

7) підсистема - складова з переліку відповідно до додатка 1 або комбінація таких складових, призначених для вбудування в канатну дорогу;

8) рейковий фунікулер - канатна дорога, на якій за допомогою одного або двох канатів відбувається рух засобів перевезення по колії, що може пролягати по землі або підтримуватися стаціонарними спорудами;

9) суб’єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач пристрою безпеки або вузла;

10) технічні експлуатаційні вимоги - технічні положення та інструменти, необхідні для безпечної експлуатації канатної дороги.

Інші терміни у цьому Технічному регламенті вживаються у значеннях, наведених в Законах України “Про стандартизацію”, “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”, “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, “Про загальну безпечність нехарчової продукції” та “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”.

Надання на ринку компонентів безпеки та/або підсистем

5. Компоненти безпеки та/або підсистеми повинні надаватися на ринку в разі їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту.

Введення канатних доріг в експлуатацію

6. Канатні дороги, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, можуть бути введені в експлуатацію за умови їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту, належного монтажу, технічного обслуговування та використання за призначенням, а також не становлять загрози для безпеки пасажирів, обслуговуючого персоналу або третіх осіб, а також для безпеки майна.

7. Компоненти безпеки та/або підсистеми для канатних доріг можуть бути вбудовані в канатні дороги за умови, що вони дають змогу споруджувати канатну дорогу, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту. При цьому такі компоненти безпеки та/або підсистеми не повинні загрожувати здоров’ю або безпеці пасажирів, обслуговуючого персоналу або третім особам, коли вони належним чином вмонтовані, обслуговуються та експлуатуються відповідно до їх призначення.

8. Канатні дороги, що відповідають національним стандартам, або частинам таких стандартів, вважаються такими, що відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, наведеним у додатку 2.

9. Заходи для забезпечення захисту людей, зокрема працівників під час експлуатації канатних доріг, не можуть передбачати модифікацію такого обладнання у спосіб, не передбачений цим Технічним регламентом.

Суттєві вимоги

10. Канатні дороги та їх інфраструктура, компоненти безпеки та/або підсистеми повинні відповідати застосовним до них суттєвим вимогам, наведеним у додатку 2.

Вільний обіг компонентів безпеки та/або підсистем

11. На території України надання на ринку компонентів безпеки та/або підсистем, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту, не повинне заборонятися, обмежуватися чи перешкоджатися.

Проведення аналізу стану безпеки та підготовка звіту про стан безпеки для запланованих канатних доріг

12. Визначена відповідно до законодавства особа, відповідальна за канатну дорогу, повинна провести аналіз стану безпеки запланованої канатної дороги, або застосувати результат такого аналізу, проведеного раніше.

13. Стосовно кожної канатної дороги проводиться аналіз стану безпеки, під час якого необхідно:

1) враховувати усі передбачені режими експлуатації;

2) застосовувати визнані або визначені методи;

3) враховувати поточний стан техніки та складність конструкції відповідної канатної дороги;

4) забезпечувати врахування у проекті та конфігурації канатної дороги особливість ландшафту та найбільш несприятливі ситуації з метою забезпечення належного рівня безпеки;

5) враховувати усі аспекти безпеки канатної дороги, а також зовнішні фактори під час її проектування, спорудження та введення в експлуатацію;

6) визначити на основі попереднього досвіду ризики, ймовірність виникнення яких під час експлуатації канатної дороги є високою.

14. Під час проведення аналізу стану безпеки необхідно також провести аналіз компонентів безпеки, які впливають на канатну дорогу та її підсистеми таким чином, щоб запобіжні пристрої були:

1) здатні реагувати на початкову відмову або несправність таким чином, щоб залишатися у стані, який гарантує безпеку, в режимі з меншим навантаженням або в аварійному режимі;

2) взаємозамінними та контрольованими; або

3) такими, щоб ймовірність їх відмови можливо було оцінити, а також перевірити їх відповідно до критеріїв, визначених у підпунктах 1 та 2 цього пункту.

15. Результати аналізу стану безпеки використовуються під час складання переліку ризиків та небезпечних ситуацій, для розроблення заходів, щодо опрацювання таких ризиків і визначення переліку компонентів безпеки та/або підсистем для вбудовування у канатну дорогу.

16. Результати аналізу стану безпеки необхідно включати до звіту про стан безпеки.

Будівництво та прийняття в експлуатацію канатних доріг

17. Організація будівництва та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом канатних доріг, які розташовані на території України, здійснюється відповідно до законодавства.

18. Особа, відповідальна за канатну дорогу, визначена згідно із законодавством, повинна подати центральному органові виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, звіт про виконані заходи аналізу стану безпеки канатної дороги, які передбачені у пунктах 12-16 цього Технічного регламенту, декларацію про відповідність компонентів безпеки та/або підсистем, інші документи щодо відповідності, а також документи, що стосуються характеристик канатної дороги. У документах, що стосуються канатної дороги, також повинні бути зазначені необхідні умови, в тому числі умови обмеження експлуатації, а також усі деталі, що стосуються роботи, нагляду, налагодження та технічного обслуговування канатної дороги. Примірник таких документів зберігається на канатній дорозі.

19. У разі модифікацій важливих характеристик, компонентів безпеки та/або підсистем існуючих канатних доріг, щодо яких необхідне проведення нової процедури прийняття в експлуатацію, такі модифікації та їх наслідки для канатної дороги в цілому повинні відповідати суттєвим вимогам щодо безпечності, наведеним у додатку 2.

20. На території України не повинні застосовувати процедури, що зазначені в пункті 17 цього Технічного регламенту, щоб забороняти, обмежувати або перешкоджати спорудженню та введенню в експлуатацію канатних доріг, які відповідають цьому Технічному регламенту та не становлять загрози для здоров’я і безпеки людини або безпеки майна за умови їх належного встановлення відповідно до призначення.

21. На території України не повинні застосовувати процедури, що зазначені в пункті 17 цього Технічного регламенту, щоб забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг компонентів безпеки та/або підсистем, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Експлуатація канатних доріг

22. Канатна дорога може експлуатуватися лише за умови, що вона відповідає вимогам, зазначеним у звіті про стан безпеки.

23. У разі коли канатна дорога, що експлуатується і використовується за призначенням, може становити загрозу здоров’ю або безпеці пасажирів, обслуговуючого персоналу або безпеці майна, необхідно вжити заходів до обмеження умов експлуатації канатної дороги або заборонити її експлуатацію.

Обов’язки суб’єктів господарювання

Обов’язки виробників

24. У разі введення в обіг компонентів безпеки та/або підсистем або під час включення їх у канатну дорогу їх виробники повинні гарантувати, що такі компоненти безпеки та або підсистеми розроблені та виготовлені відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності, викладених у додатку 2.

25. Виробники компонентів безпеки та/або підсистем складають технічну документацію, зазначену в додатку 8, та проводять належну процедуру оцінки відповідності, зазначену в пунктах 52-54 цього Технічного регламенту, або забезпечують її проведення.

У разі коли у результаті проведення процедури оцінки відповідності підтверджено відповідність компонента безпеки та/або підсистеми застосовним вимогам, виробники наносять на них знак відповідності технічним регламентам та складають декларацію про відповідність.

26. Виробники повинні зберігати технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 30 років після введення в обіг компонента безпеки та/або підсистеми.

27. Виробники повинні забезпечувати застосування процедур, необхідних для підтримання відповідності серійного виробництва вимогам цього Технічного регламенту. Зміни в конструкції чи робочих параметрах компонента безпеки та/або підсистеми, а також зміни в національних стандартах або інших технічних специфікаціях, посиланням на які декларується відповідність компонента безпеки та/або підсистеми вимогам цього Технічного регламенту, повинні бути враховані.

У разі визнання доцільності врахування ризиків, які становлять компоненти безпеки та/або підсистеми, виробники з метою захисту здоров’я або безпеки пасажирів, обслуговуючого персоналу або третіх осіб проводять випробування зразків компонентів безпеки та/або підсистем, наданих на ринку, досліджують компоненти безпеки та/або підсистеми, що не відповідають вимогам, і випадки відкликань таких компонентів безпеки та/або підсистем та у разі потреби ведуть облік таких звернень і випадків їх відкликання, а також інформують розповсюджувачів про результати такого моніторингу.

28. Виробники повинні забезпечити зазначення на компонентах безпеки та/або підсистемах, які вони надають на ринку, типу, партії, серійного номера або іншого елемента, що дозволяє їх ідентифікувати.

Якщо розмір чи інші особливості компонента безпеки та/або підсистеми не дозволяє їх ідентифікувати, зазначена інформація розміщується на упаковці або в документі, що супроводжує компонент безпеки та/або підсистеми.

29. Виробники повинні зазначати на компоненті безпеки та/або підсистемі своє найменування, комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку і контактну поштову адресу, за якою можна зв’язатися з виробником. Якщо це неможливо, така інформація зазначається на упаковці або в документі, що супроводжує компонент безпеки та/або підсистему.

Інформація зазначається відповідно до закону про порядок застосування мов.

Якщо виробник зазначає адресу веб-сайта, він повинен забезпечувати регулярне оновлення та доступ до інформації до нього.

30. Виробники забезпечують наявність таких супровідних документів до компонента безпеки та/або підсистем, як копія декларації про відповідність, інструкція та інформація щодо безпеки, що складені відповідно до закону про порядок застосування мов. Зазначені інструкції та інформація щодо безпеки повинні бути викладені чітко, зрозуміло та доступно.

У разі коли велика кількість компонентів безпеки та/або підсистем постачається одному суб’єкту господарювання або користувачеві, відповідна партія вантажу може супроводжуватися одним примірником декларації про відповідність.

31. Виробники, які вважають або мають підстави вважати, що компонент безпеки та/або підсистема, що введені в обіг, не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, повинні негайно вжити заходів для приведення такого компонента безпеки та/або підсистеми у відповідність з вимогами Технічного регламенту, вилучення його з обігу або відкликання залежно від ситуації. У разі коли компонент безпеки та/або підсистема створює ризик, виробники повинні негайно повідомити про це відповідному органові державного ринкового нагляду, зокрема, шляхом подання йому відомостей про невідповідність та вжиті заходи.

32. Виробники повинні на запит органу державного ринкового нагляду надати йому інформацію та документацію, що необхідні для доведення відповідності компонента безпеки та/або підсистеми вимогам цього Технічного регламенту, що складаються державною мовою. Зазначені інформація та документація можуть бути надані в паперовій чи електронній формі. На вимогу органу державного ринкового нагляду виробники повинні співпрацювати з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становлять введені ними в обіг компоненти безпеки та/або підсистеми, які вони ввели в обіг.

Обов’язки уповноважених представників

33. Виробник може на підставі письмового доручення визначити уповноваженого представника.

Обов’язки, визначені у пункті 24 цього Технічного регламенту, та обов’язки щодо складення технічної документації не повинні включатися до доручення, одержаного уповноваженим представником.

34. Уповноважений представник повинен виконувати завдання, визначені в дорученні, одержаному від виробника. Доручення повинне давати уповноваженому представникові змогу виконувати обов’язки, зокрема, щодо:

зберігання декларації відповідності та технічної документації для надання їх на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення в обіг компонента безпеки та/або підсистеми;

надання на запит органу державного ринкового нагляду інформації та документації, що необхідні для доведення відповідності компонентів безпеки та/або підсистем;

забезпечення на вимогу органу державного ринкового нагляду співпраці з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становлять компонент безпеки та/або підсистема, на які поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.

Обов’язки імпортерів

35. Імпортери повинні вводити в обіг компоненти безпеки та/або підсистеми, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

36. Перед введенням компонента безпеки та/або підсистеми в обіг імпортери повинні пересвідчитися, що: виробник провів відповідну процедуру оцінки відповідності згідно з пунктами 52-54 цього Технічного регламенту; склав технічну документацію; на компонент безпеки та/або підсистему безпеки нанесено знак відповідності технічним регламентам і такий компонент безпеки та/або підсистема супроводжуються копією декларації про відповідність, інструкціями, інформацією про безпеку та в разі потреби іншими необхідними документами, а виробник дотримався вимог, визначених у пунктах 28, 29 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер вважає чи має підставу вважати, що компонент безпеки та/або підсистема не відповідає суттєвим вимогам щодо безпечності, що наведені у додатку 2, він не повинен вводити компонент безпеки та/або підсистему в обіг до приведення у відповідність з вимогами Технічного регламенту. У разі коли компонент безпеки та/або підсистема становить ризик, імпортер повинен повідомити про це виробника та органи державного ринкового нагляду.

37. Імпортери повинні зазначити на компоненті безпеки та/або підсистемі своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, а якщо це неможливо - на упаковці чи в документі, що супроводжує компонент безпеки та/або підсистему. Така інформація наводиться відповідно до закону про порядок застосування мов.

Якщо імпортер наводить адресу веб-сайта, він повинен забезпечити регулярне оновлення та доступ до інформації на ньому.

38. Імпортери повинні забезпечити супроводження компонента безпеки та/або підсистеми інструкціями та інформацією щодо безпеки, які складені відповідно до закону про порядок застосування мов.

39. Імпортери повинні забезпечувати, щоб умови зберігання чи транспортування компонента безпеки та/або підсистеми під час перебування під їх відповідальністю не ставили під загрозу його відповідність вимогам щодо охорони здоров’я та безпеки, зазначеним у додатку 2.

40. У разі визнання доцільності врахування ризиків, які становить компонент безпеки та/або підсистема, імпортери з метою захисту здоров’я та безпеки пасажирів, обслуговуючого персоналу та третіх осіб проводять випробування зразків компонентів безпеки та/або підсистем, що надані на ринку, розглядають звернення, досліджують і в разі потреби ведуть облік таких звернень на компоненти безпеки та/або підсистеми, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, і випадків їх відкликання, а також інформують розповсюджувачів про поточні результати такого моніторингу.

41. Імпортери, які вважають або мають підстави вважати, що компонент безпеки та/або підсистема, які вони ввели в обіг, не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів для приведення такого компонента безпеки та/або підсистеми у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту, його вилучення з обігу та/або відкликання (у разі потреби). У разі коли компонент безпеки та/або підсистема становить ризик, імпортери повинні повідомити про це відповідному органові державного ринкового нагляду та подати йому докладні відомості про невідповідність такого компонента безпеки та/або підсистеми вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

42. Імпортери повинні протягом 30 років після введення в обіг компонента безпеки та/або підсистеми зберігати копію декларації про відповідність для надання її на запити органів державного ринкового нагляду та забезпечувати можливість надання таким органам на їх запити доступу до технічної документації.

43. Імпортери повинні на запит органу державного ринкового нагляду надати йому інформацію та документацію, що необхідні для доведення відповідності компонента безпеки та/або підсистеми вимогам цього Технічного регламенту, яка складається державною мовою. Зазначена інформація та документація можуть бути надані в паперовій чи електронній формі. На вимогу органу державного ринкового нагляду імпортери повинні співпрацювати з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становлять введені ними в обіг компоненти безпеки та/або підсистеми.

Обов’язки розповсюджувачів

44. Під час надання на ринку компонента безпеки та/або підсистеми розповсюджувачі повинні діяти відповідно до вимог цього Технічного регламенту.

45. Розповсюджувачі перед наданням на ринку компонента безпеки та/або підсистеми перевіряють наявність на компоненті безпеки та/або підсистемі знака відповідності технічним регламентам, декларації про відповідність і необхідних документів та інструкцій, що складені відповідно до закону про порядок застосування мов, та виконання виробником і імпортером вимог, визначених у пунктах 28, 29 та 37 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає чи має підставу вважати, що компонент безпеки та/або підсистема не відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 2, він не надає їх на ринок, до приведення у відповідність з вимогами Технічного регламенту. У разі коли компонент безпеки та/або підсистема становлять ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробника або імпортера та відповідний орган державного ринкового нагляду.

46. Розповсюджувачі повинні забезпечувати такі умови зберігання чи транспортування компонента безпеки та/або підсистеми під час перебування під їх відповідальністю, що не ставлять під загрозу їх відповідність суттєвим вимогам щодо безпечності, зазначеним у додатку 2.

47. Розповсюджувачі, які вважають або мають підставу вважати, що компонент безпеки та/або підсистема, які вони надали на ринку, не відповідають цьому Технічному регламенту, забезпечують вжиття коригувальних заходів, необхідних для приведення таких компонента безпеки та/або підсистеми у відповідність з вимогами Технічного регламенту, їх вилучення або відкликання залежно від ситуації. У разі коли компонент безпеки та/або підсистема становлять ризик, розповсюджувачі повинні повідомити відповідному органові державного ринкового нагляду та подати йому докладні відомості, зокрема, про невідповідність компонента безпеки та/або підсистеми вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

48. Розповсюджувачі повинні на запит органу державного ринкового нагляду подати йому інформацію та документацію, необхідну для доведення відповідності компонента безпеки та/або підсистеми вимогам цього Технічного регламенту. Зазначена інформація та документація можуть бути надані у паперовій чи електронній формі. На вимогу органу державного ринкового нагляду імпортери повинні співпрацювати з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становлять надані ними на ринку компоненти безпеки та/або підсистеми.

Випадки, в яких обов’язки виробників покладаються на імпортерів та розповсюджувачів

49. У разі коли імпортер або розповсюджувач вводить в обіг під своїм найменуванням чи торговельною маркою або модифікує вже введені в обіг компонент безпеки та/або підсистему у такий спосіб, що може вплинути на їх відповідність вимогам цього Технічного регламенту, він вважається виробником та повинен виконувати обов’язки виробника, визначені у пунктах 24-32 цього Технічного регламенту.

Ідентифікація суб’єктів господарювання

50. Суб’єкти господарювання повинні надавати органам державного ринкового нагляду на їх запити інформацію, що дає змогу ідентифікувати:

суб’єкта господарювання, який поставив їм компонент безпеки та/або підсистему;

суб’єкта господарювання, якому такі органи поставили компонент безпеки та/або підсистему.

Суб’єкти господарювання надають інформацію, визначену в цьому пункті, протягом 30 років після того, як їм було поставлено компонент безпеки та/або підсистему, та протягом 30 років після того, як вони поставили компонент безпеки та/або підсистему.

Відповідність компонентів безпеки та/або підсистем

Презумпція відповідності компонентів безпеки та/або підсистем

51. Перелік національних стандартів, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам, відповідність яким надає презумпцію відповідності компонентів безпеки та/або підсистем, суттєвим вимогам щодо безпечності, зазначеним у додатку 2, затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

Процедури оцінки відповідності

52. Перед введенням в обіг компонента безпеки та/або підсистеми, виробник застосовує процедуру оцінки відповідності згідно з пунктом 53 цього Технічного регламенту.

53. Компоненти безпеки та/або підсистем підлягають таким процедурам оцінки відповідності:

1) процедурі експертизи типу (модуль B - тип виробництва) відповідно до додатка 3, і за виробом виробника одній з таких:

процедурі відповідності типові на основі забезпечення якості виробничого процесу (модуль D) відповідно до додатка 4;

процедурі відповідності типові на основі перевірки компонента безпеки та/або підсистеми (модуль F) відповідно до додатка 5;

2) процедурі відповідності на основі перевірки одиниці продукції (модуль G) відповідно до додатка 6;

3) процедурі відповідності на основі цілковитого забезпечення якості з експертизою проекту (модуль H 1) відповідно до додатка 7.

54. Записи та кореспонденція щодо процедур оцінки відповідності здійснюються державною мовою.

Декларація про відповідність

55. У декларації про відповідність зазначається інформація про дотримання суттєвих вимог щодо безпечності, зазначених у додатку 2.

56. Декларація про відповідність повинна складатися згідно з примірною структурою, визначеною в додатку 9, містити відомості, визначені у процедурах оцінки відповідності, відповідно до додатків 3-7, та постійно оновлюватися. Декларація про відповідність складається державною мовою.

57. У разі коли на компонент безпеки та/або підсистему поширюється дія кількох технічних регламентів, що передбачають складення декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність таким технічним регламентам. У декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

58. Виробник шляхом складення декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність компонента безпеки та/або підсистеми вимогам, визначеним у цього Технічного регламенту.

Загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам

59. Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, що визначені законом.

Правила та умови нанесення знака відповідності

60. Знак відповідності наноситься на компонент безпеки та/або підсистему чи на табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. Якщо знак відповідності технічним регламентам неможливо нанести або гарантувати через властивості компонента безпеки та/або підсистеми, він наноситься на паковання та зазначається у супровідних документах.

61. Знак відповідності наноситься до введення в обіг компонента безпеки та/або підсистеми.

62. Знак відповідності технічним регламентам повинен супроводжуватися ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, що залучений до проведення оцінки відповідності на етапі контролю виробництва. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом самостійно або згідно з його інструкціями виробником чи його уповноваженим представником.

63. Після знака відповідності технічним регламентам та ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності можуть бути нанесені інші маркування, що інформують про особливий ризик або використання.

64. Обмежувальні (корегувальні) заходи в разі неналежного застосування знака відповідності технічним регламентам вживаються в установленому законом порядку.

Призначення органів з оцінки відповідності

65. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними як третіми сторонами завдань з оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом здійснюється відповідно до закону.

66. Призначені органи з оцінки відповідності повинні відповідати загальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності, установленим законом, та спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності, визначеним у пунктах 67-87 цього Технічного регламенту.

Вимоги до призначених органів з оцінки відповідності

67. Для цілей призначення орган з оцінки відповідності повинен відповідати вимогам, визначеним у пунктах 68-76 цього Технічного регламенту.

68. Призначений орган з оцінки відповідності повинен бути третьою стороною, незалежною від особи, яка надає на ринку чи вводить в обіг компоненти безпеки та/або підсистеми, які він оцінює.

Призначений орган з оцінки відповідності, що є членом об’єднання підприємців, яке представляє юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, що беруть участь у розробленні, виготовленні, постачанні, складенні, використанні чи технічному обслуговуванні компонентів безпеки та/або підсистем, які оцінює такий орган, може вважатися третьою стороною за умови доведення незалежності такого органу та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

69. Призначений орган з оцінки відповідності, його керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності не повинні бути проектувальником, виробником, постачальником, установником, покупцем, власником, користувачем або спеціалістом з технічного обслуговування компонентів безпеки та/або підсистем, які вони оцінюють, а також представником будь-якої з таких сторін. Зазначене не повинне виключати можливості використання компонентів безпеки та/або підсистем, що оцінюються, які необхідні для функціонування органу з оцінки відповідності, або використання такого обладнання для особистих цілей.

Призначений орган з оцінки відповідності, його керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні бути прямо залученими до проектування, виробництва або конструювання, продажу, встановлення, використання або технічного обслуговування компонентів безпеки та/або підсистем або представляти сторони, залучені до такої діяльності, а також не повинні провадити діяльність, що може негативно впливати на незалежність їх суджень або добропорядність у зв’язку з діяльністю щодо оцінки відповідності, для якої їх призначають. Зазначене, зокрема, стосується консультаційних послуг.

Призначені органи з оцінки відповідності забезпечують, щоб діяльність їх дочірніх підприємств або субпідрядників не впливала на конфіденційність, об’єктивність або неупередженість діяльності з оцінки відповідності.

70. Призначені органи з оцінки відповідності та їх персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинні провадити діяльність з оцінки відповідності на належному рівні та бути компетентними у визначеній галузі, вільними від будь-якого тиску осіб чи груп осіб, заінтересованих у результатах такої діяльності і стимулів, зокрема фінансового характеру, що може вплинути на результати їх діяльності з оцінки відповідності.

71. Призначений орган з оцінки відповідності повинен бути здатним виконувати всі завдання з оцінки відповідності, визначені додатками 3-7 та у зв’язку з якими його призначено, незалежно від того, чи зазначені завдання виконуються таким призначеним органом з оцінки відповідності або від його імені та під його відповідальність.

72. Призначений орган з оцінки відповідності для кожної процедури оцінювання відповідності та кожного виду чи категорії компонентів безпеки та/або підсистем, стосовно яких він був призначений, повинен мати:

1) кваліфікований та досвідчений персонал, який володіє технічними знаннями для виконання завдань з оцінки відповідності;

2) описи процедур, згідно з якими проводиться оцінка відповідності, що забезпечує прозорість та можливість їх відтворення. Призначений орган з оцінки відповідності повинен застосовувати відповідні документи (правила, методики, настанови тощо), а також процедури, що дають змогу розрізняти завдання, які він виконує як призначений орган з оцінки відповідності;

3) процедури для провадження діяльності, що враховують розмір підприємства, галузь, в якій воно функціонує, його структуру, рівень складності технології виробництва відповідної продукції та масовий чи серійний характер виробничого процесу.

Призначений орган з оцінки відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання у відповідний спосіб технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з діяльністю з оцінки відповідності, та доступ до необхідного обладнання або устатковання.

73. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинен мати:

технічну та професійну підготовку для провадження діяльності з оцінки відповідності, стосовно якої орган з оцінки відповідності призначається чи призначений;

достатній рівень знань про вимоги, що стосуються оцінки відповідності, яку вони проводять, та відповідні повноваження;

відповідні знання та розуміння суттєвих вимог щодо безпечності, зазначених у додатку 2, застосовних національних стандартів та відповідних положень законодавства;

навички складення сертифікатів, протоколів та звітів, які підтверджують проведення оцінки відповідності.

74. Необхідно гарантувати неупередженість призначених органів з оцінки відповідності, їх керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності.

Оплата праці керівника, заступників керівника призначеного органу з оцінки відповідності та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинна залежати від кількості проведених оцінок або їх результатів.

75. Персонал призначеного органу з оцінки відповідності повинен зберігати комерційну таємницю стосовно інформації, отриманої під час виконання завдань згідно з додатками 3-7 (крім її надання у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам), а також захищати права власності суб’єктів господарювання на їх власну інформацію.

76. Призначені органи з оцінки відповідності повинні брати участь у провадженні діяльності із стандартизації та діяльності секторальної групи призначених органів з оцінки відповідності, утвореної згідно з відповідним законодавством, або інформувати про таку діяльність персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, а також застосовувати документи, підготовлені за результатами роботи зазначеної групи як загальні настанови.

Залучення призначеними органами з оцінки відповідності субпідрядників та дочірніх підприємств

77. У разі коли призначений орган з оцінки відповідності залучає до виконання робіт, пов’язаних з оцінкою відповідності, субпідрядника або дочірнє підприємство, він повинен пересвідчитися в тому, що такий субпідрядник або підприємство є юридичною особою (резидентом чи нерезидентом України), уклав договір добровільного страхування професійної відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам, і відповідає спеціальним вимогам, визначеним у пунктах 68-76 цього Технічного регламенту (крім участі в діяльності секторальної групи призначених органів з оцінки відповідності), та повідомляти про це органу, що призначає.

78. Призначені органи з оцінки відповідності несуть відповідальність за роботи, що виконуються субпідрядниками або дочірніми підприємствами, незалежно від їх місцезнаходження.

79. Субпідрядник або дочірнє підприємство можуть бути залучені до виконання робіт з оцінки відповідності лише за згодою замовника.

80. Призначені органи з оцінки відповідності зберігають для надання на запити органу, що призначає, відповідні документи стосовно оцінювання кваліфікації залучених субпідрядників або дочірніх підприємств і робіт, що виконуються ними згідно з додатками 3-7.

Обов’язки призначених органів з оцінки відповідності стосовно їх діяльності

81. Призначені органи з оцінки відповідності повинні проводити оцінку відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, зазначеними в додатках 3-7.

82. Оцінка відповідності проводиться призначеним органом з оцінки відповідності без зайвого навантаження на суб’єкт господарювання з урахуванням величини підприємства, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій діє підприємство, його характеристик, а саме структури, ступеня складності технології виробництва відповідних компонентів безпеки та/або підсистем та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

При цьому призначені органи з оцінки відповідності повинні дотримуватися ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для забезпечення відповідності компонентів безпеки та/або підсистем вимогам цього Технічного регламенту.

83. У разі коли призначений орган з оцінки відповідності вважає, що виробником не виконані суттєві вимоги щодо безпечності, зазначені в додатку 2 або відповідних національних стандартах, включених до переліку національних стандартів, чи в інших технічних специфікаціях, він вимагає від виробника вжити необхідних коригувальних заходів та не видає сертифікат.

84. У разі коли призначеним органом з оцінки відповідності під час проведення моніторингу відповідності після видачі сертифіката або документа щодо схвалення системи управління якістю виявлено невідповідність компонента безпеки та/або підсистеми вимогам, такий орган вимагає від виробника вжити коригувальних заходів і в разі потреби зупиняє дію чи скасовує сертифікат або документ щодо схвалення системи управління якістю.

85. У разі коли коригувальні заходи не вжиті або вони не дали необхідних результатів, призначений орган з оцінки відповідності залежно від обставин повинен обмежити сферу призначення і в разі потреби зупинити або скасувати дію будь-яких сертифікатів чи документів щодо схвалення системи управління якістю.

Розгляд апеляцій на рішення призначених органів з оцінки відповідності

86. Подання та розгляд апеляцій на рішення призначених органів з оцінки відповідності здійснюється відповідно до закону.

Обов’язки призначених органів з оцінки відповідності стосовно надання інформації

87. Призначені органи з оцінки відповідності повинні інформувати орган, що призначає, про:

відмову у видачі, обмеження сфери призначення, зупинення дії або скасування сертифіката чи документа щодо схвалення системи управління якістю;

обставини, що впливають на сферу та умови призначення таких органів;

запити щодо надання інформації про діяльність з оцінки відповідності, одержані ними від органів державного ринкового нагляду;

на запит про діяльність з оцінки відповідності, що провадиться у межах сфери їх призначення, будь-яку іншу діяльність, у тому числі транскордонну, та роботи за договорами субпідряду.

88. Призначені органи з оцінки відповідності повинні надавати іншим призначеним органам з оцінки відповідності, які призначені згідно з цим Технічним регламентом та провадять подібну діяльність з оцінки відповідності, інформацію з питань, які стосуються негативних результатів оцінки відповідності, а на запит - також позитивних результатів оцінки відповідності.

Координація призначених органів з оцінки відповідності

89. Відповідна координація та співпраця між призначеними органами з оцінки відповідності здійснюється секторальною групою призначених органів з оцінки відповідності.

Призначені органи з оцінки відповідності повинні брати участь у роботі секторальної групи призначених органів з оцінки відповідності безпосередньо або через визначених представників.

Державний ринковий нагляд і контроль за компонентами безпеки та/або підсистемами

90. Державний ринковий нагляд і державний контроль за компонентами безпеки та/або підсистемами здійснюється відповідно до закону з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

91. Заходи до усунення формальної невідповідності вживаються в разі встановлення органом державного ринкового нагляду будь-якої з таких невідповідностей:

нанесення знака відповідності технічним регламентам з порушенням загальних принципів маркування зазначеним знаком, установлених законом, або вимог, визначених у пунктах 60-64 цього Технічного регламенту;

ненанесення знака відповідності технічним регламентам;

нанесення ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності, залученого на етапі здійснення контролю за виробництвом, з порушенням вимог, визначених у пунктах 60-64 цього Технічного регламенту, або ненанесення такого номера;

відсутності декларації про відповідність компонента безпеки та/або підсистеми;

відсутність складеної декларації про відповідність;

складення декларації про відповідність з порушенням;

ненадання органові державного ринкового нагляду доступу до технічної документації або її надання не в повному обсязі чи її відсутності;

відсутність інформації, зазначеної відповідно до пункту 29 або 37 цього Технічного регламенту, її неправдивість або надання не в повному обсязі;

недотримання однієї з вимог, визначених у пунктах 24-32 або 35-43 цього Технічного регламенту.

92. Якщо зберігається формальна невідповідність, зазначена у пункті 91 цього Технічного регламенту, органи ринкового нагляду повинні вжити необхідних заходів до обмеження чи заборони надання на ринку компонента безпеки та/або підсистеми або переконатися, що такий компонент безпеки та/або підсистему вилучено з обігу або відкликано.

Таблиця відповідності

93. Таблиця відповідності положень Регламенту ЄС 2016/424 Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2016 р. про канатні установки, що скасовує Директиву 2000/9/ЄС, та цього Технічного регламенту, наведена в додатку 10.

ПЕРЕЛІК
підсистем

1. Канатні дороги складаються з інфраструктури та таких підсистем:

1) канати і з’єднання канатів;

2) приводи та гальма;

3) механічне устатковання:

підіймальний механізм;

стаціонарне обладнання;

механічні пристрої уздовж траси;

4) транспортні засоби:

кабіни, крісла або транспортери;

підвісна система;

привід;

з’єднання з канатом;

5) електротехнічні пристрої:

пристрої для здійснення контролю, керування і запобіжні пристрої;

засоби зв’язку та інформаційне устатковання;

устатковання для захисту від впливу блискавки;

6) рятувальне устаткування:

стаціонарне рятувальне устатковання;

пересувне рятувальне устатковання.

СУТТЄВІ
вимоги щодо безпечності

1. Цей додаток встановлює основні вимоги до проектування, будівництва та введення в експлуатацію канатних доріг, компонентів безпеки та/або підсистем, у тому числі вимоги до їх експлуатації та технічного обслуговування.

Безпека людини

2. Безпека пасажирів, обслуговуючого персоналу і третіх осіб є основною вимогою до проектування, спорудження та експлуатації канатних доріг.

Положення безпеки

3. Усі канатні дороги необхідно проектувати, експлуатувати та обслуговувати трьома такими етапами:

1) усунення ризиків або в разі неможливості їх зниження шляхом виконання проектно-конструкторських робіт;

2) визначення і вжиття необхідних заходів щодо захисту від ризиків, які неможливо усунути шляхом виконання проектно-конструкторських робіт;

3) виконання запобіжних заходів для уникнення ризиків, яких не вдалося повністю усунути шляхом дотримання положень і виконання заходів, передбачених першим та другим етапами.

Урахування зовнішніх факторів

4. Канатна дорога повинна бути розроблена і споруджена для безпечної експлуатації з урахуванням типу такої дороги, природних та геоморфологічних особливостей місцевості, в якій вона змонтована, навколишніх, атмосферних та метеорологічних факторів, а також наявності споруд і перешкод, що можуть бути розташовані в безпосередній близькості на земній поверхні або в повітрі.

Розрахунки

5. Канатна дорога, компоненти безпеки та/або підсистеми повинні бути розраховані, розроблені та виготовлені таким чином, щоб вони могли витримувати з достатнім рівнем безпеки всі навантаження, що виникають за всіх передбачуваних умов, у тому числі тих, які виникають не під час експлуатації, зокрема зовнішнього впливу, динамічних навантажень і втоми матеріалів, а також сучасного стану розвитку науки і техніки, зокрема, щодо вибору матеріалів.

Монтаж

6. Канатні дороги, компоненти безпеки та/або підсистеми повинні бути розроблені та сконструйовані у спосіб, що забезпечує можливість їх безпечного монтажу та розміщення.

7. Компоненти безпеки та/або підсистеми повинні бути розроблені таким чином, щоб унеможливити помилки під час їх монтажу, а саме за рахунок конструкції або засобів відповідного маркування на самих пристроях.

Надійність канатної дороги

8. Компоненти безпеки необхідно проектувати конструювати та використовувати таким чином, щоб у всіх випадках забезпечити їх власну експлуатаційну надійність та/або безпечність канатної дороги, як визначено у звіті про стан безпеки, передбаченому у пунктах 12-16 Технічного регламенту канатних доріг (далі - Технічний регламент), щоб їх відмова була маловірогідною, а також достатній запас міцності.

9. Канатна дорога повинна бути розроблена та побудована таким чином, щоб забезпечити своєчасне вжиття необхідних заходів безпеки у разі відмови будь-якого компонента під час її експлуатації.

10. Запобіжні заходи, зазначені у пунктах 9 і 10 цього додатка, застосовуються протягом періоду між двома плановими перевірками таких компонентів. Строки проведення планової перевірки компонентів безпеки повинні бути чітко зазначені у настанові з експлуатації.

11. Компоненти безпеки, вбудовані в канатну дорогу як запасні частини, повинні відповідати основним вимогам Технічного регламенту та умовам, що стосуються правильної взаємодії таких компонентів з іншими частинами канатної дороги.

12. Необхідно вживати заходів для забезпечення безпеки людей у разі виникнення пожежі в установці канатної дороги.

13. Необхідно вживати спеціальних заходів для захисту канатних доріг та людей від впливу блискавки.

Запобіжні пристрої

14. Будь-яку несправність на канатній дорозі, яка може спричинити збій, що загрожуватиме безпеці, необхідно за можливості виявити, зареєструвати та локалізувати за допомогою запобіжного пристрою. Зазначене також стосується будь-якої передбачуваної за нормальних умов зовнішньої події, яка може загрожувати безпеці.

15. Необхідно забезпечити можливість вимкнення канатної дороги вручну в будь-який час.

16. Після вимкнення канатної дороги за допомогою запобіжного пристрою її неможливо увімкнути, якщо не вжито відповідних заходів.

Придатність до технічного обслуговування

17. Канатна дорога повинна бути розроблена і побудована таким чином, щоб забезпечити можливість безпечного проведення планового і спеціального технічного обслуговування та ремонту.

Шкідливий вплив

18. Канатну дорогу проектують і виробляють таким чином, щоб будь-який зовнішній чи внутрішній негативний вплив від шкідливих газів, шуму та вібрації залишався в передбачених межах.

Вимоги до інфраструктури

Розташування, швидкість, відстань між транспортними засобами

19. Канатна дорога повинна бути розроблена для безпечної експлуатації з урахуванням особливостей місцевості, атмосферних і метеорологічних умов, наявності будь-яких можливих споруд та перешкод, що розташовані в безпосередній близькості на земній поверхні або в повітрі таким чином, щоб не спричиняти негативного впливу і не загрожувати безпеці за будь-яких умов експлуатації та обслуговування або у разі проведення операції з порятунку людей.

Канатна дорога повинна бути розроблена і споруджена для безпечної експлуатації з урахуванням типу такої дороги, природних та геоморфологічних особливостей місцевості, в якій вона змонтована, навколишніх, атмосферних та метеорологічних факторів, а також наявності споруд і перешкод, що можуть бути розташовані в безпосередній близькості на землі або в повітрі.

20. Необхідно зберігати достатню відстань між транспортними засобами, буксирними пристроями, трасами, канатами та можливими спорудами і перешкодами, що розташовані в безпосередній близькості на земній поверхні чи в повітрі, враховуючи вертикальний, поздовжній і поперечний рух канатів та транспортних засобів або буксирних пристроїв за найнесприятливіших передбачуваних умов експлуатації.

21. Максимальну відстань між транспортними засобами та земною поверхнею необхідно визначати з урахуванням типу канатної дороги, типу транспортних засобів і рятувальних операцій. Для відкритих вагонів також необхідно враховувати ризик падіння і психологічні аспекти, пов’язані з відстанню між транспортними засобами і земною поверхнею.

22. Максимальну швидкість транспортних засобів і буксирних пристроїв, мінімальну відстань між ними та їх прискорення і ефективність гальмування обирають таким чином, щоб забезпечити безпеку для людини та безпечність експлуатації канатної дороги.

Станції та споруди, що розташовуються уздовж траси

23. Станції та споруди, що розташовуються уздовж траси, проектуються, встановлюються та обладнуються таким чином, щоб забезпечити можливість безпечно скеровувати канати, транспортні засоби і буксирні пристрої та можливість безпечно проводити технічне обслуговування за будь-яких умов експлуатації.

24. Зони входу і виходу канатних доріг повинні бути спроектовані таким чином, щоб гарантувати безпеку руху транспортних засобів, буксирних пристроїв і людини. Рух транспортних засобів і буксирних пристроїв на станціях повинен здійснюватися без ризику для людини з урахуванням можливості активної участі людей під час їх руху.

Вимоги щодо канатів, приводів, гальм, механічного устатковання і електричного обладнання

Канати та їх опори

25. Заходи щодо канатів та опор повинні бути здійснені відповідно до останніх технологічних досягнень для:

уникнення розриву канатів або їх кріплень;

визначення їх мінімальної та максимальної міцності;

забезпечення їх безпечного монтажу на опорі та запобігання сходженню;

забезпечення можливості здійснення контролю за ними.

26. У разі відсутності можливості попередити всі ризики сходження канатів необхідно вжити заходів до забезпечення, блокування канатів і вимкнення канатної дороги без загрози для людей.

Механічне устатковання

Приводи

27. Приводи канатної дороги повинні мати відповідні функціональні характеристики і можливості, адаптовані до різних систем і режимів експлуатації такої дороги.

Резервний привід

28. Канатна дорога повинна мати резервний привід з енергопостачанням, яке не залежить від системи основного приводу. Разом з тим резервний привід не потрібний у разі, коли результати аналізу стану безпеки передбачають можливість для людей швидко і безпечно залишити канатну дорогу, зокрема буксирний пристрій, за відсутності резервного приводу.

Гальмівна система

29. На випадок надзвичайної ситуації необхідно передбачити можливість вимкнення канатної дороги та/або транспортного засобу в будь-який момент за максимально несприятливих умов за показниками навантаження і зчеплення шківу під час експлуатації. Гальмівний шлях повинен бути коротший, ніж передбачено вимогами безпеки до канатної дороги.

30. Показники гальмування повинні забезпечити безпеку людини і задовільну роботу транспортних засобів, канатів, інших частин канатної дороги.

31. У всіх канатних дорогах необхідно передбачати не менше ніж дві гальмівні системи, кожна з яких здатна виконувати зупинення канатної дороги, що скоординовані таким чином, щоб автоматично замінювати активну систему, коли її ефективності недостатньо. Остання гальмівна система канатної дороги повинна працювати якомога ближче до тягового каната. Зазначена вимога не поширюється на бугельні підйомники.

32. Канатна дорога повинна бути обладнана дієвим гальмівним пристроєм і пристроєм блокування для захисту від передчасного перезапуску.

Засоби керування

33. Засоби керування повинні бути розроблені та зконструйовані таким чином, щоб бути безпечними і надійними, витримувати звичайні експлуатаційні навантаження та вплив таких зовнішніх факторів, як вологість, екстремальні температури або електромагнітні перешкоди, без створення небезпечних ситуацій навіть у разі виникнення помилки під час експлуатації.

Засоби зв’язку

34. Обслуговувальний персонал повинен бути забезпечений засобами для спілкування між собою у будь-який час та інформування пасажирів у разі надзвичайної ситуації.

Транспортні засоби та буксирні пристрої

35. Транспортні засоби та/або буксирні пристрої необхідно розробляти та обладнувати таким чином, щоб за передбачуваних умов експлуатації запобігти випадінню пасажирів або обслуговувального персоналу та іншим ризикам.

36. Кріплення транспортних засобів та буксирних пристроїв повинні бути розроблені і виготовлені таким чином, щоб виключити за максимально несприятливих умов пошкодження каната або його сковзання, крім випадків, коли його просковзування істотно не впливає на безпечність транспортного засобу, буксирного пристрою або дороги.

37. Двері транспортного засобу у вагонах, кабінах розробляються і конструюються таким чином, щоб їх можна було зачинити та замкнути. Підлогу і стіни транспортного засобу розробляють та конструюють таким чином, щоб вони могли витримати тиск і навантаження від пасажирів та обслуговувального персоналу за будь-яких обставин.

38. Якщо з міркувань безпечної експлуатації на транспортному засобі повинен бути наявний оператор, транспортний засіб оснащують обладнанням, необхідним для виконання оператором своїх обов’язків.

39. Транспортні засоби та/або буксирні пристрої, зокрема їх системи підвішування, повинні бути розроблені та виготовлені таким чином, щоб забезпечити безпеку обслуговувального персоналу згідно з відповідними проектними нормами та інструкціями.

40. У разі облаштування транспортних засобів рознімними затискачами, в яких неправильно виконане кріплення до каната на момент відправлення транспортного засобу, необхідно вжити заходів для зупинення такого транспортного засобу без ризику для пасажирів або обслуговувального персоналу.

41. Установки, на яких транспортні засоби пересуваються фіксованими трасами (фунікулерні транспортні засоби і підвісні вагони для багатоканатних доріг), повинні бути обладнані автоматичним гальмівним пристроєм на трасі, якщо на практиці можливість розриву тягового каната виключити неможливо.

42. У разі відсутності можливості повністю усунути ризик сходження транспортного засобу з рейок за допомогою інших заходів транспортний засіб повинен бути оснащений пристроєм проти сходження з рейок, який дозволяє зупинити транспортний засіб без ризику для людини.

Обладнання для пасажирів і обслуговувального персоналу

43. Доступ до зони посадки та вихід із зони висадки, а також посадка та висадка пасажирів і обслуговувального персоналу повинні бути організовані з урахуванням руху і зупинки транспортних засобів у спосіб, що гарантує безпеку пасажирів і обслуговувального персоналу, особливо в зонах, де існує ризик падіння.

Необхідно обов’язково забезпечити, щоб діти та особи з інвалідністю могли безпечно користуватися канатною дорогою, якщо вона розроблена для перевезення таких осіб.

Придатність до експлуатації

Безпечність

44. Необхідно виконувати всі технічні положення та заходи для забезпечення використання канатної дороги за її цільовим призначенням відповідно до технічної специфікації і визначених умов експлуатації, а також забезпечення дотримання інструкцій з безпечної експлуатації та технічного обслуговування. Інструкція з експлуатації та відповідні примітки повинні бути складені відповідно до закону про порядок застосування мов. Зазначені інструкції, а також будь-яке маркування повинні бути викладені чітко, зрозуміло та доступно.

45. Особи, відповідальні за експлуатацію канатної дороги, повинні бути забезпечені необхідними матеріальними ресурсами та мати відповідну кваліфікацію для виконання покладених на них завдань.

Безпека у разі зупинення канатної дороги

46. Необхідно запровадити технічні положення та заходи для забезпечення перевезення пасажирів та обслуговувального персоналу до безпечного місця протягом встановленого часу з огляду на тип канатної дороги і місцевість, в якій її встановлено, на випадок, коли рух канатної дороги зупинився та її неможливо швидко перезапустити.

Інші спеціальні положення щодо безпеки

Пульти керування і робочі місця для операторів

47. Рухомі частини, до яких зазвичай є доступ на станціях, розробляють, виготовляють та встановлюють у спосіб, що виключає будь-які ризики, або якщо такі ризики існують, оснащують запобіжними пристроями, які неможливо легко зняти або вивести з ладу, щоб запобігти будь-якому контакту з частинами канатної дороги, що може призвести до нещасних випадків.

Ризик падіння

48. Робочі місця та робочі зони, в тому числі ті, що рідко використовуються, та доступ до них повинні бути облаштовані таким чином, щоб запобігти падінню осіб, які працюють або перебувають в них. Якщо конструкція не відповідає вимогам, на ній повинні бути місця кріплення для засобів індивідуального захисту, що запобігають падінню.

ПРОЦЕДУРА ОЦІНКИ
відповідності для підсистем та компонентів безпеки.

МОДУЛЬ B (експертиза типу - тип виробництва)

1. Експертиза типу є тією частиною процедури оцінки відповідності, під час якої призначений орган з оцінки відповідності досліджує технічний проект компонента безпеки та/або підсистеми та перевіряє і засвідчує, що технічний проект відповідає вимогам Технічного регламенту канатних доріг (далі - Технічний регламент), що застосовуються до них.

2. Експертиза типу проводиться одним з наведених способів:

проведення оцінки адекватності технічного проекту компонента безпеки та/або підсистеми шляхом експертизи технічної документації, що зазначена у пункті 3 цього додатка;

дослідження зразка завершеного компонента безпеки та/або підсистеми, що є репрезентативним для передбаченого виробництва (експертиза типового зразка).

3. Виробник подає призначеному органу з оцінки відповідності за своїм вибором заявку на експертизу типу, яка повинна містити:

найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

письмову заяву про те, що така ж заявка не була подана іншому призначеному органу з оцінки відповідності;

технічну документацію до компонента безпеки та/або підсистеми відповідно до додатка 8 Технічного регламенту;

зразки, що є репрезентативними для передбаченого виробництва або докладну інформацію про місце їх дослідження. Призначений орган з оцінки відповідності може затребувати додаткові зразки, якщо це необхідно для виконання програми випробувань.

4. Призначений орган з оцінки відповідності:

проводить експертизу технічної документації з метою оцінки адекватності технічного проекту компонента безпеки та/або підсистеми;

перевіряє відповідність виготовлення зразка (зразків) технічній документації та визначає елементи зразка (зразків), що спроектовані згідно із застосовними положеннями національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції суттєвим вимогам, а також відповідність елементів, що розроблені без застосування положень зазначених стандартів;

проводить належні дослідження і випробування або доручає їх проведення, щоб перевірити правильність застосування, якщо виробник застосував рішення, визначені у відповідних національних стандартах, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції суттєвим вимогам;

проводить належні дослідження і випробування або доручає їх проведення, щоб перевірити відповідність прийнятих виробником рішень відповідним суттєвим вимогам Технічного регламенту, якщо не були застосовані рішення, визначені у національних стандартах, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції суттєвим вимогам;

узгоджує з виробником місце, де проводитимуться дослідження і випробування.

5. Призначений орган з оцінки відповідності складає звіт про оцінювання, в якому наводяться дані про діяльність, що провадиться відповідно до пункту 4 цього додатка, та її результати. Призначений орган з оцінки відповідності повністю або частково оприлюднює зміст зазначеного звіту лише за згодою виробника без шкоди для своїх обов’язків стосовно органу, що призначає.

6. У разі коли типовий зразок відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган з оцінки відповідності видає виробнику сертифікат експертизи типу, в якому зазначаються найменування і адреса виробника, висновки дослідження, умови чинності сертифіката (у разі наявності) та дані, необхідні для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката експертизи типу можуть додаватися один чи більше додатків.

У сертифікаті експертизи типу та додатках до нього повинна міститися інформація, яка дає змогу оцінювати відповідність виготовлених компонентів безпеки та/або підсистем дослідженому типовому зразку та здійснювати контроль під час експлуатації. Також у такому сертифікаті повинні бути зазначені всі умови, які можуть застосовуватися до його видачі, а також він повинен супроводжуватися описом та кресленнями, необхідними для ідентифікації затвердженого зразка.

Максимальний строк дії сертифіката становить 30 років з моменту його видачі.

У разі коли типовий зразок не відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту, призначений орган з оцінки відповідності відмовляє у видачі сертифіката експертизи типу, повідомляє про це заявнику та надає докладне обґрунтування такої відмови.

7. Призначений орган з оцінки відповідності повинен постійно відслідковувати будь-які зміни у сучасному стані розвитку техніки, які свідчать про те, що затверджений тип може не відповідати застосовним вимогам Технічного регламенту, та повинен визначити потребу в подальшому дослідженні таких змін. У разі коли зазначені зміни потребують подальшого дослідження, призначений орган з оцінки відповідності повинен повідомити про це виробнику.

Виробник повинен інформувати призначений орган з оцінки відповідності, який зберігає технічну документацію стосовно сертифіката експертизи типу, про всі модифікації затвердженого типу, що можуть вплинути на відповідність компонента безпеки та/або підсистеми суттєвим вимогам Технічного регламенту або на умови чинності такого сертифіката. Такі модифікації потребують додаткового затвердження у формі доповнення до первинного сертифіката експертизи типу.

Призначений орган з оцінки відповідності перевіряє модифікацію та повідомляє виробнику про те, що сертифікат експертизи типу є чинним, або про необхідність проведення подальших перевірок, експертизи або випробувань. Призначений орган з оцінки відповідності залежно від обставин видає доповнення до первинного сертифіката експертизи типу або пропонує подати нову заявку на експертизу типу.

8. Кожен призначений орган з оцінки відповідності повинен інформувати орган, що призначає, про видані або скасовані ним сертифікати експертизи типу та/або будь-які доповнення до них, а також періодично чи на запит органу, що призначає, подавати йому перелік відмов у видачі сертифіката та/або будь-яких доповнень до нього та сертифікатів експертизи типу та/або будь-яких доповнень до них, дію яких він зупинив чи встановив щодо них, інші обмеження.

Кожен призначений орган з оцінки відповідності повинен інформувати інші призначені органи з оцінки відповідності про відмови у видачі сертифіката експертизи типу та/або будь-яких доповнень до нього, про сертифікати та/або будь-які доповнення до них, які він скасував, зупинив дію чи встановив щодо них інші обмеження, а на запит - також про видані ним сертифікати експертизи типу та/або доповнення до них.

Орган, що призначає, відповідні органи державного ринкового нагляду та інші призначені органи з оцінки відповідності мають право на запити одержувати копію сертифікатів експертизи типу та/або доповнень до них. Орган, що призначає, та відповідні органи державного ринкового нагляду мають право на запити одержувати копію технічної документації та результати досліджень, проведених призначеним органом. Призначений орган з оцінки відповідності зберігає копію сертифіката експертизи типу і доповнень до нього, а також технічний файл, включаючи подану виробником документацію, до закінчення строку дії такого сертифіката.

9. Виробник зберігає копію сертифіката експертизи типу і доповнень до нього разом із технічною документацією для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка моделі компонента безпеки та/або підсистеми.

10. Уповноважений представник виробника може подати заявку, зазначену в пункті 3 цього додатка, та виконувати обов’язки, визначені в пунктах 7 і 9 цього додатка, за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

МОДУЛЬ D
(відповідність типові на основі забезпечення якості виробничого процесу)

1. Відповідність типові на основі забезпечення якості виробничого процесу є частиною процедури оцінки відповідності, під час якої виробник виконує обов’язки, визначені в пунктах 2, 12 і 13 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що компоненти безпеки або підсистеми відповідають типові, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту канатних доріг (далі - Технічний регламент), що застосовуються до компонентів безпеки та/або підсистем.

Виробництво

2. Виробник забезпечує функціонування схваленої системи управління якістю для виробництва, контролю та проведення випробувань готової продукції згідно з пунктами 3-7 цього додатка і підлягає нагляду згідно з пунктами 8-11 цього додатка.

Система управління якістю

3. Виробник подає призначеному органові з оцінки відповідності заявку на оцінку системи управління якістю стосовно відповідної продукції, яка повинна містити:

найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

письмову заяву про те, що така сама заявка не була подана іншому призначеному органові з оцінки відповідності;

відповідну інформацію про компоненти безпеки або підсистеми, затверджені в рамках модуля B;

документацію стосовно системи управління якістю;

технічну документацію щодо затвердженого типу та копію сертифіката (сертифікатів) експертизи типу;

докладну інформацію про місце виготовлення компонента безпеки або підсистеми.

4. Система управління якістю повинна забезпечувати відповідність компонентів безпеки або підсистем типові (типам), описаним у сертифікаті (сертифікатах) експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, що застосовуються до них.

Усі прийняті виробником елементи, вимоги та положення системи управління якістю повинні бути систематизовані та упорядковані у вигляді політик, процедур та інструкцій. Документація стосовно системи управління якістю повинна давати можливість однозначно тлумачити програми, плани, настанови і протоколи (записи) щодо якості.

Зазначена документація повинна, зокрема, містити належний опис:

цілей у сфері якості та організаційної структури, обов’язків і повноважень керівництва стосовно якості продукції;

методів виробництва, контролю якості та забезпечення якості, процесів і системних заходів, які застосовуватимуться;

досліджень і випробувань, які проводитимуться до, під час та після виробництва продукції, а також періодичності їх проведення;

протоколів (записів) щодо якості (звітів про інспектування, даних випробувань і калібрувань, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо);

засобів моніторингу, які дають змогу контролювати досягнення необхідної якості продукції та ефективне функціонування системи управління якістю.

5. Призначений орган оцінює систему управління якістю з метою визначення її відповідності вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка.

Призначений орган робить припущення, яке визнається достовірним, поки не буде доведено інше, про відповідність вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка, тих елементів системи управління якістю, що відповідають вимогам національного стандарту, який є ідентичним відповідному гармонізованому європейському стандарту.

Група аудиторів повинна володіти досвідом роботи у сфері систем управління якістю та мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінювання відповідної продукції та технології її виробництва, а також знанням застосовних вимог Технічного регламенту. Проведення аудиту включає відвідування підприємства виробника для здійснення оцінки. Група аудиторів вивчає технічну документацію, зазначену в абзаці шостому пункту 3 цього додатка, з метою перевірки здатності виробника ідентифікувати вимоги Технічного регламенту та проводити необхідні дослідження для забезпечення відповідності компонентів безпеки або підсистеми таким вимогам.

Призначений орган повідомляє виробнику про прийняте рішення. Зазначене повідомлення повинне містити висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

6. Виробник повинен виконувати обов’язки, пов’язані із забезпеченням функціонування схваленої системи управління якістю, та підтримувати її в адекватному та ефективному стані.

7. Виробник зобов’язаний інформувати призначений орган, який схвалив систему управління якістю, про будь-які заплановані зміни в такій системі.

Призначений орган оцінює будь-які запропоновані зміни та приймає рішення щодо здатності зміненої системи управління якістю надалі відповідати вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка, чи необхідності проведення повторної оцінки.

Призначений орган повідомляє виробнику про прийняте рішення. Зазначене повідомлення повинне містити висновки щодо дослідження та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

Нагляд під відповідальністю призначеного органу

8. Метою нагляду є забезпечення належного виконання виробником своїх обов’язків, пов’язаних із забезпеченням функціонування схваленої системи управління якістю.

9. Для цілей нагляду виробник зобов’язаний надавати призначеному органу доступ до місць виробництва, контролю, проведення випробувань і зберігання продукції, а також необхідну інформацію, зокрема:

документацію системи управління якістю;

протоколи (записи) щодо якості (звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо).

10. Призначений орган повинен проводити періодичні аудити не рідше одного разу на два роки, щоб пересвідчитися в тому, що виробник підтримує в належному стані і застосовує систему управління якістю, а також подавати виробнику звіт про результати аудиту.

11. Крім періодичних аудитів, призначений орган може здійснювати відвідування виробника без попередження. Під час таких відвідувань призначений орган у разі потреби може проводити випробування продукції або доручати їх проведення з метою перевірки правильності функціонування системи управління якістю. Призначений орган повинен подавати виробнику звіт про відвідування, а в разі проведення випробувань продукції - також протокол випробувань.

Маркування відповідності  та декларація про відповідність

12. Виробник наносить визначене в Технічному регламенті маркування відповідності та під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 3 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий виріб, що відповідає типові, описаному в сертифікаті експертизи типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.

13. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної моделі продукції та зберігає її для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка такої моделі. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати модель продукції, для якої її складено.

Копія декларації про відповідність подається відповідним органам державного ринкового нагляду на їх запити.

14. Виробник протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка компонента безпеки або підсистеми зберігає для подання на запити органів державного ринкового нагляду:

документацію, зазначену в пункті 3 цього додатка;

документацію щодо схвалених змін, зазначених у пункті 7 цього додатка;

рішення, звіти та протоколи призначеного органу, зазначені у пунктах 7, 10 і 11 цього додатка.

15. Кожен призначений орган повинен інформувати орган, що призначає, про видані або скасовані ним документи щодо схвалення системи управління якістю, а також періодично чи на запит органу, що призначає, подавати йому перелік відмов у видачі документа щодо схвалення системи управління якості та документів щодо схвалення системи управління якістю, дію яких він зупинив чи визначив щодо них інші обмеження.

16. Кожен призначений орган повинен інформувати інші призначені органи про відмову у видачі документів щодо схвалення системи управління якістю, про документи щодо схвалення системи, дію яких він зупинив, скасував чи визначив щодо них інші обмеження, а на запит - також про видані ним документи щодо схвалення системи управління якістю.

17. Призначений орган зберігає копію кожного схваленого рішення, а також додатків і доповнень до нього.

Уповноважений представник

18. Обов’язки виробника, визначені в пунктах 3, 7, 12-14 цього додатка, від його імені та під його відповідальність можуть бути виконані уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

МОДУЛЬ F
(відповідність типові на основі перевірки компонента безпеки та/або підсистеми)

1. Відповідність типові на основі перевірки компонента безпеки та/або підсистеми є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, визначені в пунктах 2, 7, 11 і 12 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що відповідні компоненти безпеки та/або підсистеми, до яких було застосовано положення пункту 3 цього додатка, відповідають типові, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту канатних доріг (далі - Технічний регламент), що застосовуються до них.

Виробництво

2. Виробник вживає заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і його моніторинг забезпечували відповідність виготовлених компонентів безпеки та/або підсистем затвердженому типові, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, що застосовуються до них.

Перевірка

3. Виробник подає призначеному органу з оцінки відповідності за своїм вибором заявку на перевірку відповідності компонента безпеки та/або підсистеми, яка повинна містити:

найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

письмову заяву про те, що така сама заявка не була подана іншому призначеному органу з оцінки відповідності;

відповідну інформацію про компоненти безпеки та/або підсистеми, затверджені в рамках модуля B;

технічну документацію щодо затвердженого типу та копію сертифіката (сертифікатів) експертизи типу;

докладну інформацію про місце проведення перевірки відповідності компонента безпеки та/або підсистеми.

4. Обраний виробником призначений орган з оцінки відповідності проводить належні дослідження і випробування з метою перевірки відповідності компонента безпеки та/або підсистеми затвердженому типові, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту. За вибором виробника дослідження і випробування для перевірки відповідності компонента безпеки та/або підсистеми відповідним вимогам проводяться шляхом дослідження та випробування кожного виробу згідно з пунктами 5 і 6 цього додатка або шляхом дослідження та випробування компонента безпеки та/або підсистеми із застосуванням статистичних методів згідно з пунктами 7 - 10 цього додатка.

Перевірка відповідності шляхом дослідження та випробування кожного компонента безпеки та/або підсистеми

5. Компоненти безпеки та/або підсистеми досліджуються окремо та підлягають проведенню належних випробувань, які визначені у відповідному національному стандарті (національних стандартах), відповідність якому надає презумпцію відповідності компонента безпеки та/або підсистеми суттєвим вимогам, або рівноцінних випробувань з метою перевірки відповідності затвердженому типові, описаному в сертифікаті експертизи типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту. У разі відсутності такого національного стандарту відповідний призначений орган з оцінки відповідності приймає рішення про те, які випробування необхідно провести.

6. Призначений орган з оцінки відповідності видає сертифікат відповідності стосовно проведених досліджень і випробувань та наносить свій ідентифікаційний номер на кожний затверджений компонент безпеки та/або підсистему або доручає його нанесення під свою відповідальність. Виробник зберігає сертифікати відповідності для подання на запити органів державного ринкового нагляду для інспекційних цілей протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка моделі компонента безпеки та/або підсистеми.

Статистична перевірка відповідності

7. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і його моніторинг забезпечували однорідність кожної виготовленої партії продукції, та подає компонент безпеки та/або підсистему для перевірки у вигляді однорідних партій.

8. Згідно з вимогами цього Технічного регламенту з кожної партії продукції методом випадкового відбору відбирається зразок (зразки) продукції. Усі зразки продукції досліджуються окремо та підлягають проведенню належних випробувань, які визначені у відповідному національному стандарті (національних стандартах), відповідність якому надає презумпцію відповідності продукції суттєвим вимогам, або рівноцінних випробувань для того, щоб забезпечити їх відповідність застосовним вимогам цього Технічного регламенту та визначити, приймається відповідна партія продукції чи бракується. У разі відсутності такого національного стандарту відповідний призначений орган з оцінки відповідності приймає рішення про те, які випробування необхідно провести.

9. У разі прийняття партії продукції всі компоненти безпеки та/або підсистеми такої партії вважаються затвердженими, за винятком тих компонентів безпеки та/або підсистем, зразки яких були визнані такими, що не пройшли успішно випробувань.

Призначений орган з оцінки відповідності видає сертифікат відповідності стосовно проведених досліджень і випробувань та наносить свій ідентифікаційний номер на кожен затверджений компонент безпеки та/або підсистему або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник зберігає сертифікати відповідності для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка моделі компонента безпеки та/або підсистеми.

10. У разі коли партія продукції бракується, призначений орган з оцінки відповідності або відповідний орган державного ринкового нагляду повинен вжити належних заходів для запобігання введенню такої партії в обіг. У разі частого бракування партій призначений орган з оцінки відповідності може зупинити статистичну перевірку та вжити належних заходів.

Маркування відповідності та декларація про відповідність

11. Виробник наносить маркування відповідності та під відповідальність призначеного органу з оцінки відповідності, зазначеного в пункті 3 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий компонент безпеки та/або підсистему, що відповідає затвердженому типові, описаному в сертифікаті експертизи типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.

12. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної моделі продукції та зберігає її для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка такої моделі. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати модель продукції, для якої її складено.

У разі надання призначеним органом з оцінки відповідності, зазначеним у пункті 3 цього додатка, своєї згоди та під його відповідальність виробник також може наносити ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності на продукцію.

13. За згодою призначеного органу з оцінки відповідності та під його відповідальність виробник може наносити ідентифікаційний номер такого призначеного органу з оцінки відповідності на компоненти безпеки та/або підсистеми у процесі виробництва.

Уповноважений представник

14. Обов’язки виробника від його імені та під його відповідальність можуть бути виконані уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні. Уповноважений представник не може виконувати обов’язки виробника, визначені в пунктах 2 і 7 цього додатка.

МОДУЛЬ G
(відповідність на основі перевірки одиниці продукції)

1. Відповідність на основі перевірки одиниці продукції є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, зазначені в пунктах 2, 3, 5 і 6 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що відповідний компонент безпеки та/або підсистема, до якого було застосовано положення пунктів 3, 4 цього додатка, відповідає вимогам Технічного регламенту канатних доріг (далі - Технічний регламент), що застосовується до зазначеного виробу.

Виробництво

2. Виробник вживає заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і його моніторинг забезпечували відповідність виготовленого компонента безпеки та/або підсистеми застосовним вимогам Технічного регламенту.

Перевірка

3. Виробник подає призначеному органу з оцінки відповідності за вибором заявку на перевірку відповідності компонента безпеки та/або підсистеми, яка повинна містити:

найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

письмову заяву про те, що така сама заявка не була подана іншому призначеному органу з оцінки відповідності;

технічну документацію до компонента безпеки та/або підсистеми згідно з додатком 8 до Технічного регламенту;

докладну інформацію про місце проведення перевірки відповідності компонента безпеки та/або підсистеми.

4. Обраний виробником призначений орган з оцінки відповідності вивчає технічну документацію до компонента безпеки та/або підсистеми та проводить чи доручає проведення належних досліджень і випробувань, які визначені у відповідних національних стандартах, відповідність яким надає презумпцію відповідності компонента безпеки та/або підсистеми суттєвим вимогам, або рівноцінних випробувань з метою перевірки відповідності виробу застосовним вимогам Технічного регламенту. У разі відсутності такого національного стандарту відповідний призначений орган з оцінки відповідності приймає рішення про те, які випробування необхідно провести.

Призначений орган з оцінки відповідності видає сертифікат відповідності стосовно проведених досліджень і випробувань та наносить свій ідентифікаційний номер на затверджений виріб або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Якщо призначений орган з оцінки відповідності відмовляє у видачі сертифіката відповідності, він зазначає причини такої відмови і необхідні коригувальні заходи, яких необхідно вжити.

Якщо виробник повторно подає заявку на перевірку одиниці продукції відповідного компонента безпеки та/або підсистеми, він повинен подавати її до того ж призначеного органу з оцінки відповідності.

Призначений орган з оцінки відповідності надає на запит органу, що призначає, та відповідному органові ринкового нагляду копію сертифіката відповідності.

Виробник зберігає технічну документацію і сертифікати відповідності для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення компонента безпеки та/або підсистеми в обіг.

Маркування відповідності та декларація про відповідність

5. Виробник наносить маркування відповідності та під відповідальність призначеного органу з оцінки відповідності, зазначеного в пункті 3 цього додатка, його ідентифікаційний номер останнього на кожний компонент безпеки та/або підсистему, що відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

6. Виробник складає письмову декларацію про відповідність та зберігає її для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення компонента безпеки та/або підсистеми в обіг. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати компонент безпеки та/або підсистему, для якого її складено.

Копія декларації про відповідність подається відповідним органам державного ринкового нагляду на їх запити.

Уповноважений представник

7. Обов’язки виробника, визначені в пунктах 3, 5 і 6 цього додатка, від його імені та під відповідальність можуть бути виконані уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

МОДУЛЬ H 1
(відповідність на основі цілковитого забезпечення якості з експертизою проекту)

1. Відповідність на основі цілковитого забезпечення якості з експертизою проекту є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, визначені в пунктах 2, 19 і 20 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що компонент безпеки та/або підсистема відповідає вимогам Технічного регламенту канатних доріг (далі - Технічний регламент), що застосовуються до нього.

Виробництво

2. Виробник забезпечує функціонування схваленої системи управління якістю для проектування, виробництва, контролю та проведення випробувань компонентів безпеки та/або підсистем згідно з пунктами 3-8 цього додатка і підлягає нагляду згідно з пунктами 15-18 цього додатка. Адекватність технічного проекту продукції досліджується відповідно до пунктів 8-14 цього додатка.

Система управління якістю

3. Виробник подає обраному ним призначеному органу з оцінки відповідності заявку на оцінку системи управління якістю стосовно відповідної продукції, яка повинна включати:

найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

відповідну інформацію щодо компонентів безпеки та/або підсистем, виробництво яких передбачено;

технічну документацію згідно з додатком 8 до Технічного регламенту для одного репрезентативного зразка кожної категорії компонента безпеки та/або підсистеми, виробництво яких передбачено;

документацію стосовно системи управління якістю;

докладну інформацію про місце розробки, перевірки відповідності, виробництва і випробування компонентів безпеки та/або підсистем;

письмову заяву про те, що така ж заявка не була подана до іншого призначеного органу з оцінки відповідності.

4. Система управління якістю повинна забезпечити відповідність компонентів безпеки та/або підсистем вимогам Технічного регламенту, що застосовуються до них.

Усі прийняті виробником елементи, вимоги та положення системи управління якістю повинні систематизовані та упорядковані у вигляді політик, процедур та інструкцій. Документація стосовно системи управління якістю повинна давати можливість однозначно тлумачити програми, плани, настанови і протоколи (записи) щодо якості.

Зазначена документація повинна, зокрема, містити належний опис:

цілей у сфері якості та організаційної структури, обов’язків і повноважень керівництва стосовно якості проектування і продукції;

технічних специфікацій на проектування, включаючи стандарти, що застосовуються, а в разі коли відповідні національні стандарти, відповідність яким надає презумпцію відповідності компонента безпеки та/або підсистеми суттєвим вимогам, не застосовуються повністю, - опис засобів, що використовуються з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, що застосовуються до компонентів безпеки та/або підсистем;

методів контролю та перевірки проекту, процесів і системних заходів, які застосовуються під час проектування компонентів безпеки та/або підсистем;

відповідних методів виробництва, контролю якості та забезпечення якості, процесів і системних заходів, які застосовуються;

досліджень і випробувань, які проводяться до, під час та після виробництва, а також періодичності їх проведення;

протоколів (записів) щодо якості (звітів про інспектування, даних випробувань і калібрувань, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо);

засобів моніторингу, які дають змогу контролювати досягнення необхідної якості проектування і продукції та ефективне функціонування системи управління якістю.

5. Призначений орган з оцінки відповідності оцінює систему управління якістю з метою визначення її відповідності вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка.

Призначений орган з оцінки відповідності робить припущення, яке визнається достовірним доти, доки не буде доведено інше, про відповідність зазначеним у пункті 4 цього додатка вимогам елементів системи управління якістю, що відповідають вимогам національного стандарту, який є ідентичним відповідному гармонізованому європейському стандарту.

Аудит включає відвідування підприємства виробництва, дослідження та випробування компонентів безпеки та/або підсистем.

Група аудиторів повинна володіти досвідом роботи у сфері систем управління якістю та мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом роботи експертом з оцінки відповідності канатних доріг та технології виробництва компонентів безпеки та/або підсистем, а також знанням застосовних вимог Технічного регламенту.

Група аудиторів досліджує технічну документацію, зазначену в пункті 3 цього додатка, щоб переконатися у здатності виробника ідентифікувати застосовні вимоги Технічного регламенту, проводити необхідні дослідження для забезпечення відповідності компонентів безпеки та/або підсистем таким вимогам.

Призначений орган з оцінки відповідності повідомляє виробнику або його уповноваженому представнику про прийняте рішення.

Зазначене повідомлення повинне містити висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

6. Виробник повинен виконувати обов’язки, пов’язані із забезпеченням функціонування схваленої системи управління якістю, та підтримувати її в адекватному та ефективному стані.

7. Виробник зобов’язаний інформувати призначений орган з оцінки відповідності, який схвалив систему управління якістю, про заплановані зміни в такій системі.

Призначений орган з оцінки відповідності оцінює запропоновані зміни та приймає рішення щодо здатності зміненої системи управління якістю надалі відповідати вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка, чи необхідності проведення повторної оцінки.

Призначений орган з оцінки відповідності повідомляє виробнику про прийняте рішення. Зазначене повідомлення повинне містити висновки дослідження та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

Експертиза проекту

8. Виробник подає призначеному органові з оцінки відповідності, зазначеному в пункті 3 цього додатка, заявку на експертизу проекту, в якій визначаються питання проектування, виробництва і функціонування продукції. Заявка повинна давати змогу оцінити відповідність компонента безпеки та/або підсистеми вимогам Технічного регламенту, що застосовуються до нього.

9. Заявка повинна містити:

найменування та адресу виробника;

письмову заяву про те, що така ж заявка не була подана іншому призначеному органові з оцінки відповідності;

технічну документацію, що зазначена у додатку 8 до Технічного регламенту.

10. Призначений орган з оцінки відповідності досліджує заявку та в разі, коли проект відповідає вимогам Технічного регламенту, що застосовуються до компонента безпеки та/або підсистеми, видає виробнику сертифікат експертизи проекту. У такому сертифікаті зазначаються найменування і адреса виробника, висновки дослідження, умови чинності сертифіката (у разі наявності) та дані, необхідні для ідентифікації затвердженого проекту. До сертифіката експертизи проекту можуть додаватися один чи більше додатків.

У сертифікаті експертизи проекту та додатках до нього повинна міститися інформація, яка дає змогу оцінювати відповідність виготовленого компонента безпеки та/або підсистеми дослідженому проекту та у відповідних випадках здійснювати контроль під час їх експлуатації.

У разі коли проект не відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту, призначений орган з оцінки відповідності відмовляє у видачі сертифіката експертизи проекту та повідомляє про це заявнику з наданням докладного обґрунтування відмови.

11. Призначений орган з оцінки відповідності повинен постійно відслідковувати будь-які зміни в загальновизнаному сучасному стані розвитку техніки, які свідчать про те, що затверджений проект може не відповідати застосовним вимогам Технічного регламенту, та повинен визначити потребу в подальшому дослідженні таких змін. У разі коли зазначені зміни потребують подальшого дослідження, призначений орган з оцінки відповідності повинен повідомити про це виробнику.

Виробник повинен інформувати призначений орган з оцінки відповідності, який видав сертифікат експертизи проекту, про всі модифікації затвердженого проекту, що можуть вплинути на відповідність суттєвим вимогам технічного регламенту або на умови чинності такого сертифіката. Такі модифікації потребують додаткового затвердження призначеним органом з оцінки відповідності, який видав сертифікат експертизи проекту, у формі доповнення до первинного сертифіката експертизи проекту.

12. Кожен призначений орган з оцінки відповідності повинен інформувати орган, що призначає, про видані або скасовані ним сертифікати експертизи проекту та/або доповнення до них, а також періодично чи на запит органу, що призначає, подавати йому перелік відмов у видачі сертифіката та/або доповнень до нього та сертифікатів експертизи проекту та/або доповнень до них, дію яких він зупинив чи встановив щодо них інші обмеження.

Кожен призначений орган з оцінки відповідності повинен інформувати інші призначені органи з оцінки відповідності про відмови у видачі сертифіката експертизи проекту та/або доповнень до нього, про сертифікати та/або доповнення до них, які він скасував, зупинив дію чи встановив щодо них інші обмеження, а на запит - також про видані ним сертифікати експертизи проекту та/або доповнення до них.

Орган, що призначає, відповідні органи державного ринкового нагляду та інші призначені органи з оцінки відповідності мають право на запити одержувати копію сертифікатів експертизи проекту та/або доповнень до них. Орган, що призначає, та відповідні органи державного ринкового нагляду мають право на запити одержувати копію технічної документації та результати досліджень, проведених призначеним органом з оцінки відповідності.

13. Призначений орган з оцінки відповідності зберігає копію сертифіката експертизи проекту і доповнень до нього, а також технічний файл з поданою виробником документацією до закінчення строку дії такого сертифіката.

14. Виробник зберігає копію сертифіката експертизи проекту і доповнень до нього разом із технічною документацією для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка компонента безпеки та/або підсистеми.

Нагляд під відповідальністю призначеного органу з оцінки відповідності

15. Метою нагляду є забезпечення належного виконання виробником обов’язків, пов’язаних із забезпеченням функціонування схваленої системи управління якістю.

16. Для цілей нагляду виробник зобов’язаний надавати призначеному органу з оцінки відповідності доступ до місць проектування, виробництва, контролю, проведення випробувань і зберігання продукції, а також необхідну інформацію, зокрема:

документацію стосовно системи управління якістю;

протоколи (записи) щодо якості, передбачені тією частиною системи управління якістю, яка стосується проектування (результати аналізу, розрахунків, випробувань тощо);

протоколи (записи) щодо якості, передбачені тією частиною системи управління якістю, яка стосується виробництва (звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо).

17. Призначений орган з оцінки відповідності повинен проводити періодичні аудити, щоб пересвідчитися в тому, що виробник підтримує в належному стані і застосовує систему управління якістю, а також подавати виробнику звіт про аудит. Періодичність аудитів повинна бути такою, щоб повна переоцінка здійснювалася кожні три роки.

18. Призначений орган з оцінки відповідності може, крім періодичних аудитів, здійснювати відвідування виробника без попередження. Під час таких відвідувань призначений орган з оцінки відповідності у разі потреби може проводити випробування продукції або доручати їх проведення з метою перевірки належного функціонування системи управління якістю. Призначений орган з оцінки відповідності повинен подавати виробнику звіт про відвідування, а в разі проведення випробувань продукції - також протокол випробувань.

Маркування відповідності і декларація про відповідність

19. Виробник наносить знак відповідності та під відповідальність призначеного органу з оцінки відповідності, зазначеного в пункті 3 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий компонент безпеки та/або підсистему, що відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

20. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної моделі компонента безпеки та/або підсистеми і зберігає її для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка компонента безпеки та/або підсистеми. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати модель продукції, для якої її складено, та номер сертифіката експертизи проекту.

Копія декларації про відповідність подається відповідним органам державного ринкового нагляду на їх запити.

21. Виробник протягом 30 років після введення в обіг останнього зразка компонента безпеки та/або підсистеми зберігає для подання на запити органів державного ринкового нагляду:

технічну документацію, зазначену в пункті 3 цього додатка;

документацію стосовно системи управління якістю, зазначену в пункті 3 цього додатка;

документацію щодо схвалених змін, зазначених у пункті 7 цього додатка;

рішення, звіти та протоколи призначеного органу з оцінки відповідності, зазначені в пунктах 5, 7, 17, і 18 цього додатка.

22. Кожен призначений орган з оцінки відповідності повинен інформувати орган, що призначає, про видані або скасовані ним документи щодо схвалення системи управління якістю, а також періодично чи на запит органу, що призначає, подавати йому перелік відмов у видачі документа щодо схвалення системи та документів щодо схвалення системи управління якістю, дію яких він зупинив чи встановив щодо них інші обмеження.

Кожен призначений орган з оцінки відповідності повинен інформувати інші призначені органи з оцінки відповідності про відмови у видачі документів щодо схвалення системи управління якістю, документи щодо схвалення системи, дію яких він зупинив, скасував чи встановив щодо них інші обмеження, а на запит - також про видані ним документи щодо схвалення системи управління якістю.

Призначений орган з оцінки відповідності надає на запит органу, що призначає, та відповідному органу ринкового нагляду копії документів щодо схваленої системи управління якістю.

Призначений орган з оцінки відповідності зберігає копії документів щодо схваленої системи управління якістю, додатки і доповнення до них, а також технічний файл протягом 30 років з дати їх видачі.

Уповноважений представник

23. Уповноважений представник може виконувати обов’язки виробника, зазначені в пунктах 3, 11, 14, 19-21 цього додатка, від імені та під його відповідальність за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
для компонентів безпеки та/або підсистем

1. Технічна документація повинна давати можливість оцінити відповідність компонента безпеки та/або підсистеми застосовним вимогам Технічного регламенту канатних доріг (далі - Технічний регламент) і містити результати відповідного аналізу та оцінки ризиків. У технічній документації зазначаються застосовні вимоги та пов’язані з проведенням оцінки відповідності питання проектування, виробництва і функціонування компонента безпеки та/або підсистеми.

2. Технічна документація повинна містити:

загальний опис компонента безпеки та/або підсистеми;

ескізний проект, виробничі креслення та схеми компонентів, агрегатів, електричних кіл, опис та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень, схем та функціонування компонента безпеки та/або підсистеми;

перелік застосованих повністю чи частково національних стандартів, зазначених у пункті 51 цього Технічного регламенту, відповідність яким надає презумпцію відповідності суттєвим вимогам, а в разі коли зазначені стандарти не були застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту. У разі часткового застосування національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності компонентів безпеки та/або підсистем суттєвим вимогам, у технічній документації зазначаються їх частини, які були застосовані;

підтвердні докази щодо адекватності проекту, в тому числі результати проектних розрахунків, експертиз або випробувань, проведених відповідною лабораторією виробника або іншою випробувальною лабораторією від імені виробника та під його відповідальність, та відповідні звіти та протоколи;

копію інструкції щодо експлуатації компонента безпеки та/або підсистеми;

для підсистем - копію декларації про відповідність компонентів безпеки, вбудованих у підсистему.

ДЕКЛАРАЦІЯ
про відповідність компонентів безпеки або  підсистем (№ XXXX)

ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ
положень Регламенту ЄС 2016/424 Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2016 р. про канатні установки, що скасовує Директиву 2000/9/ЄС, і Технічного регламенту канатних доріг

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 р. № 1076 “Про затвердження Технічного регламенту канатних доріг для перевезення пасажирів” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 79, ст. 2671).

2. Пункт 16 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2013 р. № 235 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 28, ст. 957).

3. Пункт 15 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 632 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 69, ст. 2533).

4. Пункт 15 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 16, ст. 644).