КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 10 травня 1995 р. N 330 Київ

Про Комплексну програму розвитку промислової бази для виробництва міді, її сплавів і напівфабрикатів (Мідь України)

З метою скорочення імпорту міді, її сплавів і напівфабрикатів, підвищення експортного потенціалу країни, комплексного використання вторинних ресурсів міді, стабільного забезпечення потреб України в міді та виробах з неї Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Комплексну програму розвитку промислової бази для виробництва міді, її сплавів і напівфабрикатів (далі - Програма), розроблену Міністерством промисловості разом з іншими міністерствами і відомствами та погоджену з її виконавцями (додається).

2. Міністерству промисловості разом з Міністерством економіки на підставі бізнес-планів підприємств щорічно визначати перелік заходів щодо виконання Програми, забезпечити своєчасне проведення державної експертизи проектів реконструкції і технічного переоснащення об'єктів.

3. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству промисловості передбачати починаючи з 1996 року в проектах державної програми (планів) економічного і соціального розвитку виділення державних централізованих капітальних вкладень на реалізацію Програми в міру підготовки конкретних заходів щодо її виконання і в межах можливостей державного бюджету.

Вважати за доцільне залучати для фінансування Програми згідно з чинним законодавством позабюджетні кошти, а також іноземні кредити.

4. Державному комітетові по геології і використанню надр прискорити в 1995 - 1996 роках оцінку родовищ самородної міді в Турійсько-Луківському рудному полі з визначенням доцільності їх розвідки та експлуатації.

5. Покласти функції генерального замовника з реконструкції і технічного переоснащення об'єктів мідної промисловості на Міністерство промисловості, генерального підрядчика з будівництва - на корпорацію "Укрбуд", координатора з виробництва обладнання - на Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії.

6. Міністерству промисловості забезпечити розроблення і подання на державну екологічну експертизу до Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки схеми розвитку промислової бази для виробництва міді, її сплавів і напівфабрикатів, у природоохоронному розділі якої обгрунтувати екологічну безпеку запланованих заходів і припустимість їх виконання.

7. Контроль за виконанням Програми покласти на Міністерство промисловості.

Виконуючий обов'язки

Прем'єр-міністра України                   Є. МАРЧУК

Міністр
     Кабінету Міністрів України                 В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Інд.21

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОЇ БАЗИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА МІДІ, ЇЇ СПЛАВІВ І НАПІВФАБРИКАТІВ ( МІДЬ УКРАЇНИ )

1995

Комлексну програму розвитку промислової бази для виробництва міді, її сплавів і напівфабрикатів розроблено Міністерством промисловості разом з іншими міністерствами та відомствами. В опрацюванні Програми разом з фахівцями підприємств і установ кольорової металургії брали участь: робоча група, створена згідно з наказом Міністерства промисловості від 24 грудня 1993 р. N 358; Український науково-дослідний, проектний і конструкторський інститут сплавів та обробки кольорових металів (Укркольорметобробка, м. Артемівськ Донецької області); Донецький інститут кольорових металів (ДонІКМ); Артемівський завод по обробці кольорових металів (Донецька область).

ЗМІСТ

1. Основні напрями розвитку виробництва прокату міді, напівфабрикатів із неї та сплавів

2. Потреба у прокаті міді, напівфабрикатах із неї та сплавів у 1993 - 2000 роках.

3. Баланси потреби і виробництва прокату міді та напів- фабрикатів із неї та сплавів

4. Основні заходи щодо розвитку промислової бази для виробництва міді, напівфабрикатів із неї та сплавів

5. Основні техніко-економічні показники потужностей для виробництва продукції з міді та сплавів

6. Джерела фінансування Програми

7. Основні екологічні показники об'єктів Програми

Додаток: Науково-технічні проблеми Програми

1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ПРОКАТУ МІДІ, НАПІВФАБРИКАТІВ З НЕЇ ТА СПЛАВІВ

Мідна підгалузь промисловості України представлена Артемівським заводом по обробці кольорових металів (Донецька область), спільними підприємствами "Донкавамет" (м. Донецьк), "Укргермет" (м. Харків), дев'ятьма виробничо-заготівельними регіональними управліннями "Вторкольормет".

Артемівський завод по обробці кольорових металів - єдине в Україні підприємство, яке виробляє прокат міді та сплавів на її основі (лист, стрічка, труби, прутки тощо). Загальна потужність підприємства становить 140 тис. тонн прокату на рік. Більш як 80 відсотків сировини завод одержує з підприємств Росії та Казахстану.

У зв'язку з недопостачанням сировини, значним (до 60 відсотків) зносом більшої частини основного устаткування обсяги виробництва прокату в 1993 році становили лише 20 відсотків від виробництва 1990 року.

Спільні підприємства "Донкавамет" і "Укргермет" спеціалізуються на виробництві латуні і бронзи із вторинної сировини. Загальні потужності підприємств -90 тис. тонн у 1993 році, що на 50 тис. тонн нижче, ніж у 1990 році Це зумовлено здійснюваною реконструкцією пічного устаткування. Обсяг фактичного виробництва на СП "Донкавамет" і "Укргермет" у 1993 році становив 23,3 тис. тонн латуні і бронзи (16,6 відсотка від рівня 1990 р.). За експертною оцінкою фахівців концерну "Укркольормет" близько 40 відсотків абсолютного зниження у 1993 році обсягу виробництва порівняно з 1990 роком зумовлено дебалансом між заготівлею брухту та відходів і утворенням відходів від первинних металів, що закуповуються.

У 1993 році власним виробництвом було забезпечено лише 22,3 відсотка загальних потреб України у продукції з міді та її сплавів (237,5 тис. тонн), зокрема потреба у мідному прокаті - 16,8 відсотка, латунному прокаті - 34, мідно-нікелевому - 38, ливарних сплавах - на 63 відсотки. Мідна катанка і бронзовий прокат у промислових обсягах в Україні у 1993 році не вироблялися.

Основна мета Програми "Мідь України" - створення на державному рівні сприятливих умов для забезпечення потреб машинобудування, оборонного комплексу, сільського господарства, будівництва, інших галузей народного господарства в прокаті і виробах із міді та її сплавів.

Складність і гострота проблеми зумовлені тим, що українські споживачі, які гостро потребують цієї продукції, змушені закуповувати значну її частину за межами України і через відсутність іноземної валюти скорочувати виробництво товарів. У той же час наявні в Україні потужності з виробництва прокату міді та її сплавів не завантажені, оскільки немає мідної сировини, а значна частина мідевмісного брухту і відходів з різних причин експортується, незважаючи на те, що експорт прокату міді та її сплавів значно ефективніший, ніж експорт брухту і відходів міді. На кожній тонні експортованого прокату, окрім збереження робочих місць, можна одержувати до 1000 доларів США валютної виручки додатково, тобто 30-40 млн. доларів на рік.

Реалізація основних заходів Програми дасть можливість значною мірою задовольнити потреби країни у прокаті, скоротити витрати іноземної валюти на придбання катодної міді, забезпечити додаткові валютні надходження від експорту конкурентоспроможної продукції на основі вдосконалення структури підгалузі і технічного переоснащення виробництв.

Пріоритетними напрямами Програми визначено розвиток виробництва високоякісного прокату з обсягом приросту 30 тис. тонн на рік і мідної катанки 50 тис. тонн на рік на Артемівському заводі по обробці кольорових металів, а також розвиток виробництва міді вогневого рафінування і катодної міді з брухту та відходів на СП "Донкавамет" і заводі "Укрцинк" (м. Костянтинівка Донецької області). Переробка брухту на катодну мідь дає можливість організувати виробництво мідної катанки з власної сировини, тобто скоротити витрати валюти на закупівлю катодної міді за кордоном до 40 млн. доларів США на рік.

Річний обсяг виробництва мідної катанки становитиме за світовими цінами 120 млн. доларів США, витрати на придбання катодної міді за імпортом - 95 млн. доларів США на рік.

Реалізація передбачених цією Програмою заходів на СП "Донкавамет" і заводі "Укрцинк" на першому етапі дасть можливість виробляти до 10 тис. тонн власної катодної міді.

Витрати іноземної валюти вже на першому етапі реалізації Програми окупляться протягом 2 - 3 років після освоєння виробництва (за рахунок скорочення імпорту готового прокату і часткового експорту прокату власного виробництва).

Програмою передбачається здійснення таких першочергових завдань:

виконання комплексу заходів для вдосконалення процесу збирання і залучення до переробки майже всіх вторинних мідевмісних ресурсів України, одночасне скорочення до мінімуму експорту брухту і мідевмісних відходів, а також залучення вторинної сировини з країн близького зарубіжжя;

створення потужностей для виробництва міді вогневого рафінування і катодної міді обсягом 10 тис. тонн на рік (з подальшим збільшенням до 35 тис. тонн на рік) з вилученням благородних металів після завершення перепрофілювання Микитівського ртутного комбінату;

розвиток потужностей з виробництва катодної міді на заводі "Укрцинк" до 20 тис. тонн на рік;

технічне переоснащення діючих виробництв ливарних мідних сплавів на СП "Донкавамет" обсягом 35 тис. тонн на рік, СП "Укргермет" - 3 тис. тонн на рік, СП "Обімет" - 3 тис. тонн на рік;

створення потужностей для виробництва біметалевих штаб ("сталь-бронза") для підшипників ковзання двигунів внутрішнього згорання на Артемівському заводі "Перемога праці" обсягом 5 тис. тонн на рік;

створення виробництва з переробки мідної сировини на електротехнічну мідь для провідників струму методом роторного екструдіровання на виробничій базі ДонІКМ (м. Донецьк) і цеху "Вторкольормету" (м. Київ) обсягом 3 тис. тонн на рік;

створення виробництва мідних порошків методом розпилення на заводі "Твердосплав" (м. Торез) обсягом 2 тис. тонн на рік. Здійснення пріоритетних та першочергових заходів дасть змогу:

переробляти у повному обсязі мідевмісний брухт та відходи у межах України;

освоїти випуск нових видів продукції: плоского та круглого прокату бронзових сплавів; кондиціонерних, капілярних та тонкостінних труб; латунних та мідно-нікелевих труб для теплоенергетики; профільних та радіаторних труб; стрічки радіаторної та електротехнічної; фольги мідної завтовшки менш як 60 мкм та електролітичної на металевому протекторі завтовшки менш як 5 мкм; катанки мідної електротехнічної та контактного дроту; бі- та триметалів для електронної промисловості; дроту мідного;

забезпечити виробництво катодної міді з брухту та відходів обсягом 30 тис. тонн на рік;

забезпечити виробництво рафінованої міді з брухту та відходів кабельних виробів і електродвигунів обсягом 35 тис. тонн на рік;

збільшити випуск ливарних сплавів та лігатур для машинобудування і металургії до 40 тис. тонн на рік;

організувати випуск  мідних  порошків  обсягом  3 тис. тонн на

рік;

забезпечити моторобудування біметалевою ("сталь-бронза") заготовкою для підшипників ковзання обсягом 5 тис. тонн на рік.

Організація в Україні виробництв мідної катанки для потреб кабельної промисловості потребує адекватних заходів щодо збирання і переробки мідного кабелю, дроту та іншого мідного прокату з метою використання виробленої міді як вихідної сировини замість катодної міді, а саме - організації первинної обробки брухту кабелю та дроту в системі виробництв "Вторкольормету"; пріоритетної поставки виробів з міді споживачам, які забезпечують якнайповніше використання мідного брухту; участі постачальників мідного брухту на певних умовах у валютній виручці від експорту готового прокату та виробів з нього.

Попередні дані геологорозвідки свідчать, що в Україні є можливість для створення власної сировинної бази, здатної частково задовольнити потреби промисловості в мідній сировині. Тому Програмою передбачається проведення геолого- та техніко-економічних оцінок запасів міді Прутівського родовища мідно-нікелевих сульфідних руд у Житомирській області і Турійсько-Луківського рудного поля самородної міді у Волинській області.

Рішення щодо створення потужностей з видобутку, переробки руди та виробництва чорнової і катодної міді прийматиметься після підтвердження запасів руд. Для забезпечення виробництва прокату міді і виробів із неї та її сплавів сировиною на період до створення власної сировинної бази передбачається налагодження міжнародного співробітництва в організації постачання міді в Україну.

Реалізація заходів Програми не справлятиме шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, оскільки передбачається використання досконалих систем переробки сировини, пиловловників, очищення газів та стічних вод, перехід на замкнуті цикли водопостачання.

Програмою передбачається розробка ряду важливих науково-технічних проблем (додаток до Програми), що дасть можливість налагодити технологічні процеси і створити та освоїти обладнання для виробництва прокату та виробів з нього, рафінованої та катодної міді, раціональної переробки вторинної мідевмісної сировини, зменшити шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

За розрахунками для реалізації заходів Програми на найближчі 6 років потрібно 3849,8 млрд. крб. і 144,05 млн. доларів США. У результаті імпорт мідної продукції зменшиться в 2000 році на 374 млн. доларів США (розділ 3).

Джерелами фінансування Програми є централізовані капітальні вкладення, банківські кредити з їх подальшою виплатою за рахунок одержаного прибутку, фінансові кошти постачальників прокату і виробів з міді та її сплавів, кошти іноваційного фонду.

Реалізація Програми дасть змогу забезпечити внутрішній ринок України прокатом міді і виробами з неї та її сплавів, значно знизити затрати валюти на придбання мідевмісної сировини та енергоресурсів і одночасно одержати додаткові надходження іноземної валюти за рахунок експорту високоякісного прокату міді і виробів з неї та її сплавів, а не експорту брухту та мідевмісних відходів.

2. ПОТРЕБА У ПРОКАТІ МІДІ ТА НАПІВФАБРИКАТАХ ІЗ НЕЇ ТА СПЛАВІВ У 1993-2000 роках

Потребу підприємств України у прокаті міді, напівфабрикатах і виробах з неї та її сплавів визначено за результатами проведеної інститутами "Укркольорметобробка" (м. Артемівськ) та ДонІКМ (м. Донецьк) дослідної роботи. У 1993 році потреба у металопродукції з міді та її сплавів становила 237,5 тис. тонн, у тому числі:

мідного прокату             -       51,42 тис. тонн
       латунного прокату           -       54,64 тис. тонн
       мідно-нікелевого прокату    -        6,28 тис. тонн
       бронзового прокату          -        9,66 тис. тонн
       мідної катанки              -       83,5 тис. тонн
       мідного порошку             -        1 тис. тонн
       ливарних сплавів            -       29 тис. тонн
       лігатури                    -        2 тис. тонн

Крім того, 10 тис. тонн міді на рік споживають підприємства чорної металургії та хімічної промисловості.

Внаслідок спаду виробництва фактична потреба в прокаті міді та виробах з неї та її сплавів на душу населення у 1993 році становила 1,3 кілограма, що значно менше ніж у промислово розвинутих країнах (США - 12,6, Німеччина - 19,1, Японія - 15,6, Італія - 13,4 кілограма).

Якщо середньорічні темпи збільшення обсягів виробництва промисловості досягнуть 1,5-2 відсотка на рік, то потреба в прокаті міді, напівфабрикатах і виробах з неї та її сплавів становитиме 305 - 330 тис. тонн у 2000 році.

Таким чином, у 2000 році необхідно виробляти 5,8 -6,0 кг прокату міді, напівфабрикатів і виробів з неї та її сплавів на душу населення.