Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України

Втратив чинність Закон

Номер: 2540-III
Прийняття: 21.06.2001
Видавники: Верховна Рада України

З А К О Н У К Р А Ї Н И

( Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42, ст.492 )

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 39, ст.190 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06, 1505-06 ) такі зміни:

1. Статтю 5 викласти у такій редакції:

"Стаття 5. Порушення цивільної справи в суді

Суд приступає до розгляду цивільної справи:

1) за заявою особи, яка звертається за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів;

2) за заявою прокурора та інших осіб, які вправі у випадках, передбачених законом, звертатися до суду на захист прав та свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів.

У справах позовного провадження подаються позовні заяви, у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і в справах окремого провадження - скарги і заяви".

2. Статтю 15 викласти в такій редакції:

"Стаття 15. З'ясування судом обставин справи на засадах змагальності

Обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, передбачених цим Кодексом.

При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і прийнятті рішення суд є незалежним від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб".

3. Доповнити Закон статтею 15-1 такого змісту:

"Стаття 15-1. Межі судового розгляду

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, зазначених в статті 5 цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, не порушуючи при цьому прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Таким правом користуються і особи (за винятком недієздатних і обмежено дієздатних), в інтересах яких заявлені вимоги".

4. Статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Склад суду

Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції здійснюється в складі трьох суддів або суддею одноособово.

Розгляд справ у апеляційній інстанції здійснюється судом у складі трьох суддів, головуючий з яких визначається в установленому законом порядку.

Розгляд справ у касаційній інстанції здійснюється не менше як трьома суддями судової палати Верховного Суду України чи колегією суддів судової палати Верховного Суду України у випадках, визначених цим Кодексом.

При перегляді рішення або ухвали за нововиявленими обставинами суд діє в тому ж кількісному складі, в якому їх було ухвалено, якщо інше не передбачено цим Кодексом".

5. Статтю 17 викласти у такій редакції:

"Стаття 17. Порядок вирішення питань судом

Усі питання, що виникають при розгляді справи, вирішуються суддями більшістю голосів, а при одноособовому розгляді справи - суддею.

При вирішенні кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім.

Суддя, не згодний з рішенням більшості, може письмово викласти окрему думку. Окрема думка приєднується до справи, але в судовому засіданні не оголошується.

Справа з окремою думкою судді, викладеною під час розгляду справи в місцевому суді або в апеляційному суді в першій інстанції, надсилається відповідно голові суду апеляційної або касаційної інстанції після закінчення місячного строку, якщо рішення у справі не було оскаржено або на нього не було внесено окреме подання.

Про справу з окремою думкою члена відповідної судової палати в апеляційних судах або Верховного Суду України доповідають в той самий строк голові відповідного апеляційного суду чи Голові Верховного Суду України.

Справа з окремою думкою голови апеляційного суду в той самий строк надсилається Голові Верховного Суду України".

6. Статтю 21 викласти у такій редакції:

"Стаття 21. Заборона повторної участі судді в розгляді справи

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може розглядати цю ж справу в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також брати участь у її новому розгляді у першій інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може розглядати цю ж справу в суді касаційної чи першої інстанції, а також не може брати участь у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді касаційної інстанції, не може розглядати цю ж справу в суді першої чи апеляційної інстанції".

7. Статтю 22 викласти у такій редакції:

"Стаття 22. Порядок вирішення заявленого відводу

У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Питання про відвід вирішується судом, який розглядає справу, в нарадчій кімнаті з постановленням ухвали".

8. Статтю 23 викласти у такій редакції:

"Стаття 23. Наслідки задоволення заяви про відвід

У разі відводу судді, яким справа розглядається одноособово, справа розглядається у тому ж суді іншим суддею.

У разі відводу судді або всього складу суду, яким справа розглядається у складі трьох суддів, справа розглядається в тому ж суді в складі трьох суддів суддями, які не відведені у справі.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 21 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому цим Кодексом".

9. У статті 25:

у назві слова "товариським і" виключити;

у частині першій слова "товариськими і" та "Положенням про товариські суди і" виключити.

10. Частину другу статті 41 доповнити реченням такого змісту: "Свідок має право відмовитися від надання свідчень в установлених законом випадках".

11. Статтю 98 викласти у такій редакції:

"Стаття 98. Особи, які беруть участь у справі

Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування у передбачених цим Кодексом випадках, особи, які за законом діють на захист прав і свобод інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження та справах, що виникають з адміністративно-правових відносин".

12. У статті 115 виключити слова "товариський чи".

13. Главу 13 виключити.

14. Назву глави 14 викласти у такій редакції:

"Глава 14

УЧАСТЬ У ПРОЦЕСІ ПРОКУРОРА, ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗА ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА І СВОБОДИ ІНШИХ ОСІБ"

15. Статтю 121 викласти у такій редакції:

"Стаття 121. Завдання та форми участі

У випадках, передбачених законом, прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами на захист прав і свобод інших осіб.

Прокурор, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або вступати в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою здійснення покладених на них обов'язків. Участь прокурора, зазначених органів у процесі для надання висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне".

16. Статтю 122 викласти в такій редакції:

"Стаття 122. Процесуальні права прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким законом надано право захищати права і свободи інших осіб

Зазначені в статті 121 цього Кодексу органи та інші особи, що порушують справу в суді в інтересах інших осіб, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права на укладення мирової угоди.

Відмова зазначених органів й інших осіб від поданої заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист прав та свобод якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи для вирішення вимоги у первісному обсязі.

Якщо дієздатна особа, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, то суд залишає заяву без розгляду".

17. У статті 123:

у назві слово "міжобласному" виключити;

частину четверту викласти в такій редакції:

"Підсудність справ у першої інстанції, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, на особливо режимних об'єктах, розташованих на території України, визначається Верховним Судом України".

18. У назві й частині другій статті 124 слова "міжобласний суд" виключити;

19. Пункт 5 частини другої статті 136 виключити.

20. У пункті 11 статті 143 слова "або товариського" виключити.

21. Статтю 161 виключити.

22. У статті 178 слова "чи товариського" виключити.

23. Статтю 192 виключити.

24. У статті 194:

частину четверту викласти у такій редакції:

"Прокурор, уповноважені органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особи, яким законом надано право захищати права і свободи інших осіб, виступають у судових дебатах першими";

у частині п'ятій слова "Органи державного управління" замінити словами "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування";

частину шосту і сьому виключити.

25. Главу 21 викласти у такій редакції:

"Глава 21

ФІКСУВАННЯ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ ТА ПРОТОКОЛИ

Стаття 198. Фіксування судового процесу

Судом здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Про кожне судове засідання, а також про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол.

У протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії.

У протоколі зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) час початку судового засідання або проведення окремої процесуальної дії;

3) назва суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання, прокурора;

4) справа, що розглядається, повна і точна назва сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, представників, адвокатів, експертів, спеціалістів, перекладачів або їх неявку, причини відсутності та про вручення їм судових повісток;

6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;

7) усі розпорядження головуючого та ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, а також відомості про оголошення ухвал, постановлених у нарадчій кімнаті, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу;

8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, хід їх обговорення;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; пояснення спеціалістів та роз'яснення висновків прокурора або органів державної влади, органів місцевого самоврядування, залучених для цього до справи;

10) подані в судовому засіданні докази, звуко- і відеозаписи, хід дослідження доказів, а у разі, якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів, звуко- і відеозаписів;

11) зміст судових дебатів;

12) відомості про оголошення рішення, ухвали;

13) роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, змісту рішення, ухвали, порядку і строку їх оскарження, права та порядку подачі заяви про виготовлення обгрунтування висновків суду, а також права на ознайомлення з протоколом судового засідання та подачу на нього зауважень;

14) час закінчення судового засідання в даній справі.

Стаття 199. Порядок складання і оформлення протоколів

Протоколи складає секретар в судовому засіданні або при вчиненні окремої процесуальної дії поза засіданням.

Протоколи викладаються письмово.

Протокол повинен бути оформлений в строк не пізніше трьох днів з дня закінчення судового засідання, а протоколи про окремі процесуальні дії - не пізніше наступного дня після їх проведення.

У виняткових випадках по особливо складних справах складення та підписання протоколу може бути здійснено в строк не пізніше десяти днів після закінчення судового засідання.

Стаття 200. Зауваження на протокол судового засідання та їх розгляд

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неправильностей або неповноти змісту.

Стаття 201. Розгляд зауважень на протокол

Головуючий розглядає зауваження на протокол і в разі згоди із зауваженнями, посвідчує їх правильність.

У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.

У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

Зауваження на протокол повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.

Зауваження на протокол приєднуються до справи, в тому числі, коли їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого".

26. Доповнити Кодекс статтею 202-1 такого змісту:

"Стаття 202-1. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення

При ухваленні рішення суд приймає рішення щодо:

1) наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;

2) наявності інших фактичних даних (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, а також доказів на їх підтвердження;

3) правовідносин, зумовлених встановленими фактами;

4) правової норми, яка регулює ці правовідносини;

5) задоволення позову чи відмови в його задоволенні;

6) розподілу судових витрат між сторонами;

7) наявності підстав для негайного виконання судового рішення;

8) наявності підстав для скасування заходів щодо забезпечення позову".

27. Статтю 203 викласти у такій редакції:

"Стаття 203. Зміст рішення

У рішенні суду зазначаються:

1) час та місце його постановлення;

2) назва суду, що його ухвалив;

3) прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання;

4) сторони та інші особи, які брали участь у справі;

5) вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальнений виклад пояснень інших осіб, які брали участь у справі;

6) встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини;

7) наявність порушення прав і свобод, за захистом яких спрямоване звернення до суду, чи невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;

8) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, за якими вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався;

9) висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.

За письмовою заявою, що подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, сторони чи іншої особи, яка бере участь у справі, суд у десятиденний строк з дня заявлення вимоги обгрунтовує висновки суду в окремому процесуальному документі, оформленому відповідно до вимог цієї статті".

28. Частину четверту статті 209 виключити.

29. Пункт 6 статті 227 виключити.

30. Статтю 231 викласти у такій редакції:

"Стаття 231. Умови набрання чинності рішенням суду

Рішення суду, якщо воно не було оскаржене, набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження або на апеляційне подання. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Після набрання рішенням чинності сторони та треті особи з самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих же підстав, а також оспорювати в іншому суді вже встановлені судом факти.

У випадках, коли справу розглянуто за заявою осіб, визначених пунктом другим частини першої статті 5 цього Кодексу, рішення суду, що набрало чинності, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Якщо після набрання чинності рішенням, яким з відповідача стягуються періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначення розміру платежів, їх тривалість чи припинення, то кожна сторона вправі шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Рішення, які не підлягають апеляційному оскарженню, набирають чинності негайно після їх проголошення".

31. Статтю 240 виключити.

32. У частині другій статті 248 слово "касаційному" замінити словом "апеляційному", а друге речення - виключити.

33. Розділ IV викласти у такій редакції:

"Розділ IV

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

Глава 40

АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 289. Суди апеляційної інстанції

Судами апеляційної інстанції є суди, визначені Законом України "Про судоустрій України" ( 2022-10 ).

Стаття 290. Право апеляційного оскарження

Сторони, а також інші особи та прокурор, які брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом.

Апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції подається і розглядається у тому ж порядку, що і апеляційна скарга, подання на рішення суду.

Стаття 291. Ухвали, на які можуть бути подані скарги, подання

Сторони чи інші особи, якщо вони брали участь у розгляді справи, мають право протягом п'ятнадцяти днів після оголошення ухвали суду першої інстанції подати до суду апеляційної інстанції скаргу на ухвалу, а прокурор, який брав участь у розгляді справи, - апеляційне подання, у випадках:

1) якщо постановлені ухвали перешкоджають подальшому провадженню справи;

2) у випадках, передбачених статтями 39, 81, 83, 89, 132, 136, 157, 213, 214, 215, 223, 347, 350, 351, 353, 354, 355, 421 цього Кодексу.

Заперечення проти ухвал, що не підлягають оскарженню, можна включити до апеляційної скарги або апеляційного подання на рішення суду.

Стаття 292. Строки апеляційного оскарження

Апеляційні скарги, апеляційне подання прокурора на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення.

Якщо в справі ухвалено додаткове рішення, зазначене в частині першій цієї статті, то строк на апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після його проголошення.

Скарги, подання на ухвали суду першої інстанції подаються протягом п'ятнадцяти днів з наступного дня після їх ухвалення.

Скарги, подання, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Стаття 293. Форма і зміст апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора

Апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора викладається чітким машинописним текстом.

В апеляційній скарзі, апеляційному поданні прокурора зазначається:

1) назва суду, до якого подається скарга, апеляційне подання прокурора;

2) особа, яка подає скаргу, подання, її місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;

3) повна і точна назва інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;

4) посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскарження;

5) обгрунтування апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора: у чому полягає неправильність рішення (ухвали) суду, обставини справи та закон, якими спростовується рішення; нові факти чи засоби доказування, які мають значення для справи і заперечення проти доказів, коли суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у їх прийнятті або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами; перелік з використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції;

6) прохання особи, яка подає скаргу, чи клопотання прокурора;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, апеляційного подання прокурора.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником; апеляційне подання прокурора - прокурором, що його подав.

До апеляційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа.

До апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора додаються їх копії з додатковими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які брали участь у справі.

Стаття 294. Порядок внесення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора

Апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора подаються через суд першої інстанції, який розглянув справу.

До апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, оформлених з порушенням вимог, встановлених статтею 293 цього Кодексу, а також апеляційної скарги, не оплаченої державним митом, застосовуються правила статті 139 цього Кодексу.

Стаття 295. Надіслання копій апеляційної скарги, подання особам, які беруть участь у справі та передача справи до апеляційного суду

Суд не пізніше наступного дня після отримання належно оформленої апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора надсилає їх копії та додані матеріали особам, які беруть участь у справі, та встановлює строк, протягом якого вони можуть надати пояснення на апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора.

По закінченні строку на апеляційне оскарження, суд надсилає апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора разом зі справою до апеляційного суду.

Стаття 296. Пояснення на апеляційну скаргу, подання

Особи, які беруть участь у справі, вправі у встановлений судом строк подати пояснення або заперечення на апеляційну скаргу, подання як до суду, що постановив рішення, так і до апеляційного суду.

За змістом і формою пояснення або заперечення на апеляційну скаргу, подання повинні відповідати вимогам статті 293 цього Кодексу.

Стаття 297. Приєднання співучасників та третіх осіб до апеляційної скарги

Співучасники та треті особи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали.

Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана в межах строку на апеляційне оскарження.

Заява про приєднання до апеляційної скарги державним митом не оплачується.

Стаття 298. Доповнення, зміни до апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора або відмова від них

Особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, що подав апеляційне подання, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, що подав апеляційне подання, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, що подав апеляційне подання, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а протилежна сторона може визнати апеляційну скаргу, апеляційне подання обгрунтованою повністю чи частково.

Про відкликання апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора суд першої інстанції, коли справа знаходиться в цьому суді, або суддя, який готував справу до розгляду в суді апеляційної інстанції, постановлює ухвалу про повернення скарги, подання.

Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора і закриття в зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, який розглядає справу, в судовому засіданні за правилами вчинення зазначеної процесуальної дії, визначеними цим Кодексом. У разі закриття з цих підстав апеляційного провадження повторне оскарження судових рішень цією особою не допускається.

Визнання апеляційної скарги, подання протилежною стороною враховується апеляційним судом щодо наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 299. Підготовка апеляційного розгляду справи

Справи з апеляційними скаргами, апеляційним поданням прокурора подаються до апеляційного суду через канцелярію суду, де вони реєструються, оформляються і передаються в порядку черговості судді-доповідачу.

Протягом десятиденного строку суддя-доповідач:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини (факти), на які посилаються сторони, інші особи та прокурор, які брали участь у розгляді справи;

4) з'ясовує, які обставини (факти) визнаються і проти яких заперечують сторони, інші особи та прокурор, які брали участь у справі;

5) визначає, якими додатковими доказами сторони та прокурор можуть обгрунтовувати апеляційну скаргу, апеляційне подання прокурора чи заперечення проти них і встановлює строк для їх надання;

6) визначає розмір судових витрат та строки їх сплати;

7) за клопотанням сторін вирішує питання про виклик у судове засідання свідків, призначення експертизи, про залучення до участі в справі спеціалістів та про витребування інших доказів;

8) виконує інші дії, пов'язані з забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Після проведення підготовчих дій суддя доповідає про них колегії суддів, яка постановлює ухвалу про їх закінчення.

Стаття 300. Призначення справи до розгляду у суді апеляційної інстанції

Після проведення необхідних підготовчих дій головуючий у колегії суддів призначає дату розгляду справи в судовому засіданні не пізніше місячного строку з дня їх закінчення. Канцелярія суду невідкладно надсилає повідомлення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання.

Стаття 301. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

При розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора.

Суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувались з порушенням встановленого цим Кодексом порядку.

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Стаття 302. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції

Справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції за винятками, встановленими в цій главі.

Суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення (ухвали) суду першої інстанції, мотиви апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора, межі перевірки законності й обгрунтованості рішення суду першої інстанції, а також щодо досліджених доказів і обставин (фактів), встановлених судом першої інстанції.

Після доповіді судді пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, який подав апеляційне подання. У разі апеляційного оскарження рішення суду обома сторонами, - першим дає пояснення позивач.

Після встановлення обставин (фактів) і перевірки доказів суд апеляційної інстанції надає особам, які беруть участь у справі, та прокурору можливість виступити у дебатах у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може обмежити тривалість судових дебатів, встановлюючи для всіх учасників процесу рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

Після закінчення дебатів склад суду продовжує засідання у нарадчій кімнаті.

При розгляді справи в апеляційному порядку суд може оголосити перерву або відкласти розгляд справи. Розгляд відкладеної справи починається заново.

Стаття 303. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі

Суд відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки.

Суд може відкласти розгляд справи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, коли повідомлені нею причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Стаття 304. Мирова угода сторін

У суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про цю процесуальну дію, незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Стаття 305. Повноваження суду апеляційної інстанції

Суд в апеляційному провадженні має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора;

2) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній справі або залишити заяву без розгляду;

4) змінити або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

При розгляді скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) відхилити скаргу;

2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої інстанції;

3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті.

Стаття 306. Підстави для відхилення апеляційної скарги, подання

Суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, апеляційне подання прокурора, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Стаття 307. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд

Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справа розглянута неповноважним суддею;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.

Стаття 308. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду

Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку з закриттям провадження у справі або з залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених статтями 227, 229 цього Кодексу.

Положення частини першої цієї статті не застосовується до випадків, коли після ухвалення рішення судом першої інстанції у справі, в якій фізична особа - сторона в спірних правовідносинах, померла після ухвалення рішення, внаслідок чого не може бути здійснено правонаступництво.

Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення

Підставами для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо це порушення призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Стаття 310. Підстави для відхилення скарги, подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції, зміна чи скасування ухвали суду першої інстанції

За результатами розгляду скарги, подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції може:

1) відхилити скаргу, подання прокурора, якщо судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону;

2) змінити ухвалу суду першої інстанції у разі правильного по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм цього Кодексу;

3) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд порушив порядок його вирішення;

4) скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу з питання, яке вирішено судом першої інстанції з порушенням норм цього Кодексу.

Стаття 311. Порядок ухвалення рішень та ухвал судом апеляційної інстанції

Рішення суду апеляційної інстанції підготовлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглянув справу.

Судді не мають права розголошувати обговорення суті справи у нарадчій кімнаті.

Стаття 312. Ухвала суду апеляційної інстанції

За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про:

1) відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора і залишення без зміни рішення суду першої інстанції;

2) скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд;

3) скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду;

4) часткове задоволення апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора на рішення суду першої інстанції та часткової зміни рішення суду першої інстанції;

5) задоволення скарги чи подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції із її скасуванням і направленням справи на новий розгляд;

6) відхилення скарги, подання прокурора і залишення скарги без задоволення.

Стаття 313. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

В ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається:

1) час і місце її постановлення;

2) назва суду, прізвище і ініціали головуючого та суддів;

3) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;

4) особи, які беруть участь у справі;

5) короткий зміст заявлених вимог;

6) посилання на рішення суду першої інстанції;

7) узагальнені доводи апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора;

8) мотиви, за якими суд апеляційної інстанції дійшов до свого висновку, і посилання на закон, яким він керувався;

9) наслідки розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, які формулюються в резолютивній частині ухвали.

При відхиленні апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора в ухвалі зазначаються конкретні обставини і факти, що спростовують її доводи.

У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі зазначається, в чому полягала неправильність рішення.

В ухвалі суду апеляційної інстанції, постановленій при розгляді скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначаються відомості, передбачені пунктами 1-4 частини першої цієї статті, з посиланням на ухвалу суду першої інстанції.

Стаття 314. Зміст рішення суду апеляційної інстанції

У рішенні суду апеляційної інстанції повинно бути зазначено:

1) час і місце його постановлення;

2) назва суду, прізвище та ініціали головуючого, суддів і секретаря судового засідання;

3) особи, які беруть участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог;

5) посилання на рішення суду першої інстанції;

6) узагальнені доводи апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора;

7) мотиви скасування рішення суду першої інстанції і необхідності постановлення нового рішення;

8) встановлені факти і відповідні до них правовідносини;

9) порушення прав і свобод, за захистом яких спрямоване звернення до суду, чи невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;

10) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону (стаття 9 цього Кодексу), за якими вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався;

11) висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.

Стаття 315. Проголошення ухвал та рішень суду апеляційної інстанції

Постановлені ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції проголошуються відповідно до вимог статті 212 цього Кодексу.

Стаття 316. Порядок розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, що надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи

У разі подання апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на рішення суду першої інстанції в установлені строки, але якщо вони надійшли до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора були поновлені або продовжені, суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора за правилами цієї глави.

Суд постановлює ухвалу або рішення відповідно до статті 305 цього Кодексу.

Стаття 317. Чинність рішень і ухвал суду апеляційної інстанції

Рішення або ухвали за апеляційною скаргою, апеляційним поданням прокурора, постановлені судом апеляційної інстанції, набирають чинності негайно після їх ухвалення.

З ухваленням рішення або ухвали судом апеляційної інстанції рішення або ухвала суду першої інстанції втрачають свою чинність.

Стаття 318. Повернення справ

Після закінчення апеляційного провадження справа направляється в суд першої інстанції, який її розглянув.

Глава 41

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 319. Суд касаційної інстанції

Судом касаційної інстанції є Верховний Суд України.

Стаття 320. Право касаційного оскарження, касаційного подання судових рішень

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також прокурор і особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання щодо їх права і обов'язків, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції, лише у зв'язку з порушенням матеріального чи процесуального права, а також ухвали і рішення суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження, касаційного подання є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 321. Строк на касаційне оскарження, касаційне подання

Касаційна скарга, касаційне подання прокурора подається протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали або рішення суду апеляційної інстанції або протягом одного року з дня проголошення ухвали або рішення суду першої інстанції, якщо ці ухвали або рішення не були оскаржені в апеляційному порядку.

У разі пропуску строку на касаційне оскарження з причин, визнаних судом поважними, суд за заявою особи, яка подала скаргу, чи подання прокурора може поновити цей строк, але не більше, ніж в межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.

Про поновлення строку на касаційне оскарження або повернення касаційної скарги, касаційного подання прокурора судом першої інстанції виноситься ухвала.

Стаття 322. Форма і зміст касаційної скарги, подання

Касаційна скарга, касаційне подання прокурора викладається чітким машинописним текстом.

У касаційній скарзі, касаційному поданні прокурора зазначається:

1) назва суду, до якого подається скарга, подання;

3) прокурор, який подав касаційне подання;

4) посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскарження;

5) обгрунтування касаційної скарги, касаційного подання прокурора: назва закону, з порушенням якого постановлено рішення, ухвалу; в чому полягає порушення або неправильне його застосування та яке свідчить про те, що рішення чи ухвала постановлені внаслідок цього порушення;

6) прохання особи, яка подає скаргу, чи клопотання прокурора;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, апеляційного подання прокурора.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником; касаційне подання прокурора - прокурором, що його подав.

До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа.

До касаційної скарги, касаційного подання прокурора додаються їх копії з додатковими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які брали участь у справі.

Стаття 323. Порядок подачі касаційної скарги, касаційного подання прокурора

Касаційна скарга, касаційне подання прокурора подається через суд першої інстанції, в якому знаходиться справа.

До касаційної скарги, касаційного подання прокурора, оформлених з порушенням вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, а також касаційної скарги, не оплаченої державним митом, застосовуються правила статті 139 цього Кодексу.

Стаття 324. Надіслання копій касаційної скарги, касаційного подання прокурора особам, які беруть участь у справі, та пояснення на касаційну скаргу, касаційне подання прокурора

Суд не пізніше наступного дня після отримання належно оформленої касаційної скарги чи касаційного подання прокурора надсилає їх копії та додані матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого вони можуть надати пояснення на касаційну скаргу чи касаційне подання прокурора.

По закінченні строку на касаційне оскарження суд надсилає касаційну скаргу чи касаційне подання прокурора разом зі справою до апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, мають право у встановлений судом строк подати пояснення на касаційну скаргу, подання.

Пояснення на касаційну скаргу, касаційне подання прокурора подається відповідно до вимог статті 322 цього Кодексу.

Стаття 325. Передача справи до касаційного суду

Після закінчення встановленого судом строку для подання пояснень на касаційну скаргу, касаційне подання прокурора суд невідкладно надсилає касаційну скаргу, касаційне подання прокурора разом з доданими до неї матеріалами та справу до касаційного суду.

Стаття 326. Приєднання співучасників до касаційної скарги

Співучасники та треті особи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали.

Заява про приєднання до касаційної скарги подається в межах строку на касаційне оскарження.

Заява про приєднання до касаційної скарги державним митом не оплачується.

Стаття 327. Доповнення, зміна касаційної скарги, касаційного подання прокурора або відмова від них

Особа, яка подала касаційну скаргу, чи прокурор, що подав касаційне подання, мають право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Особа, яка подала касаційну скаргу, чи прокурор мають право до початку розгляду справи відкликати її або відмовитися від неї протягом усього часу розгляду справи.

Про відкликання касаційної скарги, касаційного подання прокурора суд першої інстанції, якщо справа знаходиться в цьому суді, або суд, який вирішує питання про допуск справи до касаційного розгляду, постановлює ухвалу про повернення скарги.

Питання про прийняття відмови від касаційної скарги, касаційного подання прокурора і закриття в зв'язку з цим касаційного провадження вирішується судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. У разі закриття з цих підстав касаційного провадження повторне оскарження судових рішень цією особою не допускається.

Стаття 328. Підготовка касаційного розгляду справи

Справи з касаційними скаргами, касаційним поданням прокурора подаються до суду касаційної інстанції через канцелярію суду, де вони реєструються, оформляються і передаються в порядку черговості судді-доповідачу.

Протягом десятиденного строку суд встановлює наявність підстав для передачі справи на розгляд складу судової палати.

Справа обов'язково переглядається складом судової палати, якщо:

1) наведені в скарзі, поданні прокурора доводи містять ознаки неправильного застосування судом норм процесуального права, що тягне скасування ухваленого рішення;

2) в касаційному провадженні суду знаходиться справа аналогічного характеру;

3) суд допустив інше застосування закону ніж касаційна інстанція при розгляді справи аналогічного характеру;

4) справа по першій інстанції розглянута апеляційним судом.

Справа може бути передана на розгляд складу судової палати, якщо оскаржуване рішення має важливе значення для забезпечення однакового застосування закону судами України, а також якщо наведені в скарзі доводи дають підстави для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Стаття 329. Порядок вирішення питання про передачу справи на розгляд складу судової палати

Питання про передачу справи на розгляд складу судової палати вирішується судом у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Справа передається на розгляд всього складу судової палати, якщо хоча б один суддя із складу суду прийшов до такого висновку.

Якщо справа передана на розгляд складу судової палати, то суд може зупинити виконання відповідних рішень до закінчення касаційного провадження.

У разі відсутності підстав для передачі справи на розгляд всього складу судової палати, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Ухвала підписується всім складом суду і оскарженню не підлягає.

Якщо судом відмовлено в задоволенні касаційної скарги, то справа повертається до суду першої інстанції, а копія ухвали протягом трьох днів надсилається особам, які брали участь у справі.

Справа, передана до касаційного розгляду всім складом судової палати, передається судді-доповідачу для підготовки.

Стаття 330. Підготовка справи до касаційного розгляду

При підготовці справи до судового розгляду суддя-доповідач готує доповідь, в якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції.

Підготовлена доповідь передається суддям судової колегії, і справа призначається до розгляду, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Стаття 331. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

У касаційному порядку справа розглядається не менш як двома третинами суддів судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України.

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення якого суду розглядається, а також з'ясовує, хто з осіб, які брали участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, а також повноваження представників і адвокатів, після чого оголошує склад суду, прізвище перекладача і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи та інші процесуальні права і обов'язки.

Заявлені відводи, а також клопотання і заяви осіб, які беруть участь у справі, з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи в касаційній інстанції, вирішуються судом після заслуховування думки інших осіб, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд може відкласти розгляд справи в разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, про яку немає відомостей, що їй вручена повістка, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки будуть визнані судом поважними.

Суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги, касаційного подання прокурора.

Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, та прокурор дають свої пояснення. Першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу, або прокурор. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, то першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість судових дебатів, встановлюючи для всіх учасників процесу рівний проміжок часу, який оголошується на початку судового засідання.

У своїх поясненнях сторони, інші особи, які беруть участь у справі, та прокурор вправі наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

Після пояснення осіб, які беруть участь у справі, чи прокурора суд касаційної інстанції ухвалює рішення у відсутності осіб, які беруть участь у справі.

У разі необхідності при розгляді справи в касаційному порядку може бути оголошена перерва або розгляд її відкладено. Новий розгляд справи в касаційному порядку після її відкладення починається заново.

Стаття 332. Відмова позивача від позову і укладення мирової угоди сторін в суді касаційної інстанції

Позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, незалежно від того, хто подав касаційну скаргу.

Стаття 333. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального або норм процесуального права і не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини (факти), що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Якщо судові рішення, постановлені з порушенням закону, на які не було посилання в касаційній скарзі, то суд касаційної інстанції застосовує відповідний закон.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Стаття 334. Повноваження суду касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги, касаційного подання прокурора;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування оскаржуваного судового рішення і направити справу на новий розгляд у суд першої або апеляційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування оскаржуваного рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду;

5) змінити рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд.

Стаття 335. Підстави для відхилення касаційної скарги, касаційного подання прокурора

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, касаційне подання прокурора, якщо визнає, що судові рішення постановлені з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Стаття 336. Підстави для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд

Судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справа розглянута неправомочним суддею або складом суду;

2) рішення постановлено чи підписано не тим складом суддів, які розглянули справу;

3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.

Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У випадках, коли зазначені в частині першій цієї статті порушення закону допущені судом першої інстанції не були усунені судом апеляційної інстанції або одночасно допущені судом апеляційної інстанції після скасування судових рішень, справа направляється на новий розгляд суду першої інстанції. При допущенні цих порушень лише судом апеляційної інстанції справа направляється на новий апеляційний розгляд.

Стаття 337. Обов'язковість висновків і мотивів касаційної інстанції

Висновки і мотиви суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Стаття 338. Підстави для скасування судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення, що помилково скасовано

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції, якщо постановлене у відповідності із законом рішення суду першої інстанції було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

Стаття 339. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду

Судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених статтями 227, 229 цього Кодексу.

Положення частини першої цієї статті не застосовується до випадків, коли після ухвалення рішення судом першої або апеляційної інстанції у справі, в якій фізична особа - сторона в спірних правовідносинах померла після ухвалення рішення, внаслідок чого не може бути здійснено правонаступництво.

Стаття 340. Підстави для скасування чи зміни судового рішення

Суд касаційної інстанції має право скасовувати або змінити судове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але порушено або неправильно застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Стаття 341. Порядок постановлення ухвал та рішень судом касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції постановляє ухвали та рішення відповідно до цього Кодексу.

Судове рішення постановляється в порядку, передбаченому статтею 17 цього Кодексу. Жоден із суддів не має права утримуватися від висловлювання думки щодо обговорюваних питань та правильності оскаржуваного рішення.

Рішення або ухвала суду касаційної інстанції виготовляється суддею-доповідачем і підписується головуючим та суддею-доповідачем.

Судді не мають права розголошувати обговорення суті справи у нарадчій кімнаті.

Стаття 342. Ухвала суду касаційної інстанції

За результатами розгляду справи суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про:

1) відхилення касаційної скарги, подання і залишення судового рішення без зміни;

2) скасування судового рішення із направленням справи на новий розгляд;

3) скасування судового рішення закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду;

4) скасування судового рішення і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

Стаття 343. Зміст ухвали суду касаційної інстанції

В ухвалі суду касаційної інстанції зазначається:

1) час і місце її постановлення;

2) назва суду, прізвище та ініціали головуючого та суддів;

3) особи, які беруть участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог;

5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанції;

6) узагальнені доводи касаційної скарги, подання;

7) мотиви суду з посиланням на закон, яким він керувався;

8) наслідки розгляду касаційної скарги, касаційного подання прокурора, які формулюються у резолютивній частині.

При відхиленні касаційної скарги, касаційного подання прокурора в ухвалі зазначаються мотиви відхилення касаційної скарги, касаційного подання прокурора.

У разі скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд в ухвалі зазначається, в чому полягала неправильність судових рішень.

Стаття 344. Зміст рішення суду касаційної інстанції

У рішенні суду касаційної інстанції зазначається:

1) час і місце його постановлення;

2) назва суду, прізвище і ініціали головуючого та суддів;

3) особи, які беруть участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог;

5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанції, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;

6) узагальнені доводи касаційної скарги, касаційного подання прокурора;

7) мотиви скасування або рішення;

8) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону (стаття 9 цього Кодексу), норми процесуального закону, якими суд керувався;

9) висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку на розподіл судових витрат.

Стаття 345. Проголошення ухвал та рішень суду касаційної інстанції

Ухвалені судом касаційної інстанції рішення та ухвали проголошуються за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Стаття 346. Порядок розгляду касаційної скарги, касаційного подання прокурора, що надійшли до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи

У разі подання касаційної скарги, касаційного подання прокурора на судові рішення в установлені строки, але якщо вони надійшли до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги, касаційного подання прокурора були поновлені, суд касаційної інстанції розглядає скаргу, касаційне подання прокурора за правилами цієї глави.

Залежно від обгрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або рішення відповідно до статті 334 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасована ухвала або рішення суду касаційної інстанції.

Стаття 347. Чинність рішень і ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалені судом касаційної інстанції рішення або ухвали набирають чинності після їх ухвалення і оскарженню не підлягають.

Стаття 347-1. Повернення справ

Після закінчення касаційного провадження справа направляється в суд першої інстанції, який відкрив провадження у справі.

Глава 42

ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ, УХВАЛ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ, У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ТА ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ

Стаття 347-2. Підстави перегляду

Рішення і ухвали судів першої, апеляційної та касаційної інстанції можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові;

2) завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильні висновки експертів, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили;

3) злочинні дії сторін, інших осіб, які брали участь у справі, чи злочинні діяння суддів, вчинені при розгляді даної справи, встановлені вироком суду, що набрав законної сили;

4) скасування рішення, вироку або ухвали (постанови) суду чи постанови іншого органу, що стали підставою для постановлення цього рішення, цієї ухвали;

5) визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи.

Підставами для перегляду справи за винятковими обставинами є виявлене після касаційного розгляду справи неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного і того ж положення закону або його застосовано всупереч нормам Конституції України ( 254к/96-ВР ), а також якщо у зв'язку з цими рішеннями міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила факт порушення Україною міжнародних зобов'язань.

Стаття 347-3. Строки подання заяв про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами

Заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами можуть бути подані сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, та прокурором протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для їх перегляду.

Строк для подання заяви про перегляд рішення, ухвали обчислюється:

1) у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої та частиною другою статті 347-2 цього Кодексу, - з дня відкриття виняткових обставин та обставин, що мають істотне значення для справи;

2) у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 347-2 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набере законної сили;

3) у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 347-2 цього Кодексу, - з дня набрання вироком, рішенням, ухвалою (постановою) суду законної сили або винесення іншим органом постанови, протилежної за своїм змістом вироку, рішенню, ухвалі або постанові, на яких було обгрунтовано рішення, ухвалу, що переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами;

4) у випадках, передбачених пунктом 5 частини першої статті 347-2 цього Кодексу, - з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України;

5) у випадках, передбачених пунктом 6 частини першої статті 347-2 цього Кодексу, - з дня виявлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Стаття 347-4. Суди, що переглядають рішення, ухвали

Рішення чи ухвали переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який їх постановив, а за винятковими обставинами - колегією суддів у складі суддів Верховного Суду України.

Ухвала суду апеляційної і касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу, подання на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає свою силу.

Стаття 347-5. Форма і зміст заяви

Заяви про перегляд рішень або ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами подаються відповідно до вимог цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

У заяві зазначаються:

1) назва суду, в який направляється заява;

2) особа, яка подала заяву, і місце її проживання чи знаходження;

3) інші особи, які брали участь у справі;

4) дата постановлення і зміст рішення, ухвали, про перегляд яких подано заяву;

5) нововиявлені чи виняткові обставини, якими обгрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали, і дата їх відкриття або встановлення;

6) посилання на докази, що стверджують наявність нововиявлених або виняткових обставин.

До заяви додаються її копії відповідно до числа осіб, які брали участь у справі.

Стаття 347-6. Розгляд заяви

Заяву про перегляд рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами суд розглядає у судовому засіданні в одному провадженні зі справою, по якій винесені це судове рішення чи ухвала. Заявник і інші особи, які беруть участь у справі, та прокурор повідомляються про час і місце засідання, але їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви і скасування рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні, якщо заява необгрунтована.

Після скасування рішення, ухвали справа розглядається судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Верховний Суд України розглядає справи за винятковими обставинами в порядку касаційного провадження.

Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного і того ж положення закону, то справа розглядається на спільному засіданні відповідних палат Верховного Суду України.

Стаття 347-7. Оскарження ухвали суду

Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами оскарженню не підлягає.

Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому цим Кодексом".

34. Статтю 422-1 виключити.

35. У частині другій статті 425 слова "міжнародних договорах України" замінити словами "міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".

36. У статті 427 слова "міжнародними договорами України" замінити словами "міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".

37. У статті 428 слова "міжнародним договором України" замінити словами "міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".

II. Перехідні положення

1. Цей Закон набуває чинності з 29 червня 2001 року.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, є чинними в частині, що не суперечить Конституції України ( 254к/96-ВР ) та цьому Закону.

3. Цивільні справи, які до 29 червня 2001 року надійшли для касаційного розгляду, вирішуються в порядку, визначеному для розгляду апеляційних скарг.

4. Справи з протестами на судові рішення, внесені до 29 червня 2001 року, направляються до Верховного Суду України для розгляду в касаційному порядку.

5. Рішення, які станом на 29 червня 2001 року набрали чинності, можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом трьох місяців.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 21 червня 2001 року
N 2540-III

Про нас

Конфіденційність

Приєднуйтесь.