- З А К О Н У К Р А Ї Н И
- Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення"
- "ЗАКОН УКРАЇНИ
- Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення
- Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються утакому значенні:
- Стаття 2. Державна політика у сфері боротьби із захворюваннямна СНІД реалізується шляхом організації виконання цього Закону,інших нормативно-правових актів України, а також розробкою,фінансовим та матеріальним забезпеченням реалізації відповіднихзагальнодержавних, регіональних та місцевих програм, щопередбачають систему заходів щодо профілактики поширенняВІЛ-інфекції, інформування та навчання населення, спеціальнупідготовку медичного персоналу, проведення фундаментальних іприкладних наукових досліджень, розвиток міжнародногоспівробітництва у цій сфері.
- Стаття 3. Якщо міжнародним договором України, згода наобов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановленоінші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуютьсянорми міжнародного договору.
- Стаття 4. Держава гарантує:
- Стаття 5. Фінансування загальнодержавної, регіональних тамісцевих програм з профілактики захворювання на СНІД тасоціального захисту ВІЛ-інфікованих здійснюється відповідно зарахунок:
- Стаття 6. Заходи щодо боротьби із захворюванням на СНІД умежах своєї компетенції розробляють і здійснюють відповідніцентральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевогосамоврядування, а також підприємства, установи та організації усіхформ власності.
- Розділ II УМОВИ І ПОРЯДОК МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ. ОБЛІК ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ТА ХВОРИХ НА СНІД, ПОДАННЯ ЇМ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ЗДІЙСНЕННЯ МЕДИЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА НИМИ
- Стаття 7. Громадяни України, іноземці та особи безгромадянства, які постійно проживають або на законних підставахтимчасово перебувають на території України, мають право на:
- Стаття 8. За бажанням особи, яка звернулася до закладуохорони здоров'я для проведення медичного огляду, такий огляд можебути проведено анонімно.
- Стаття 9. Особі, в якої за даними медичного огляду виявленоВІЛ-інфекцію, повідомляється про це працівником закладу охорониздоров'я, в якому проведено огляд, з урахуванням вимог цьогоЗакону щодо конфіденційності зазначеної інформації. ОдночасноВІЛ-інфікованому повідомляється про необхідність дотриманняпрофілактичних заходів, спрямованих на недопущення розповсюдженняВІЛ-інфекції, про гарантії дотримання прав і свободВІЛ-інфікованих, а також про кримінальну відповідальність зазавідоме поставлення в небезпеку зараження та зараження інших осібвірусом імунодефіциту людини.
- Стаття 10. Обов'язковому лабораторному дослідженню нанаявність ВІЛ-інфекції підлягає кров (її компоненти), отримана віддонорів крові (її компонентів) та донорів інших біологічних рідин,клітин, тканин та органів людини.
- Стаття 11. Дипломатичні представництва та консульськіустанови України видають візу на в'їзд в Україну іноземцям таособам без громадянства, які прибувають в Україну на строк понадтри місяці, за умови пред'явлення ними документа про відсутність уних ВІЛ-інфекції, якщо інше не встановлено міжнародними договорамиУкраїни.
- Стаття 12. Облік ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД громадянУкраїни, іноземців та осіб без громадянства, які постійнопроживають або на законних підставах тимчасово перебувають натериторії України, а також медичний нагляд за зазначеними особамизабезпечують відповідні державні та комунальні заклади охорониздоров'я, визначені Міністерством охорони здоров'я України.
- Стаття 13. Правила медичного огляду з метою виявленняВІЛ-інфекції, обліку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД та медичногонагляду за такими особами затверджуються Кабінетом МіністрівУкраїни.
- Розділ III НАСЛІДКИ ВИЯВЛЕННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ОСІБ
- Стаття 14. У разі одержання від закладу охорони здоров'яінформації про зараження вірусом імунодефіциту людини іпопередження про необхідність дотримання профілактичних заходів зметою запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції та про кримінальнувідповідальність за завідоме поставлення в небезпеку зараження абозараження іншої особи (осіб), ВІЛ-інфіковані зобов'язані письмовозасвідчити факт одержання зазначеної інформації та попередження.
- Стаття 15. ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД особи зобов'язані:
- Стаття 16. ВІЛ-інфіковані чи хворі на СНІД іноземці, а такожособи без громадянства, які не виконують запропонованих закладамиохорони здоров'я профілактичних заходів щодо недопущеннярозповсюдження ВІЛ-інфекції та своєю поведінкою створюють загрозуздоров'ю інших осіб, можуть бути видворені за межі України впорядку, встановленому Законом України "Про правовий статусіноземців" ( 3929-12 ).
- Розділ IV СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОСІБ, ІНФІКОВАНИХ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ, ХВОРИХ НА СНІД ТА ЧЛЕНІВ ЇХНІХ СІМЕЙ
- Стаття 17. ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД громадяни Україникористуються всіма правами та свободами, передбаченимиКонституцією та законами України, іншими нормативно-правовимиактами України.
- Стаття 18. Забороняється відмова у прийнятті до лікувальнихзакладів, у поданні медичної допомоги, ущемлення інших прав осібна підставі того, що вони є ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД, атакож ущемлення прав їх рідних і близьких на цій підставі.
- Стаття 19. Неправомірні дії посадових осіб, які порушуютьправа ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, їх рідних і близьких,можуть бути оскаржені до суду.
- Стаття 20. Особи, зараження яких ВІЛ-інфекцією сталосявнаслідок виконання медичних маніпуляцій, мають право навідшкодування в судовому порядку завданої їх здоров'ю шкоди зарахунок винної особи.
- Стаття 21. Батьки дітей, інфікованих вірусом імунодефіцитулюдини або хворих на СНІД, та особи, які їх заміняють, мають правона:
- Стаття 22. Матері, які мають дітей віком до 16 років,заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, маютьправо на одержання щорічної відпустки у літній чи інший зручнийдля них час. У разі відсутності матері та виховання такої дитинибатьком або іншою особою це право надається зазначеним особам.
- Стаття 23. Дітям віком до 16 років, інфікованим вірусомімунодефіциту людини або хворим на СНІД, призначається щомісячнадержавна допомога у розмірі, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни.
- Стаття 24. ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД іноземці та особибез громадянства, які постійно проживають чи на законних підставахтимчасово перебувають на території України, мають право насоціальний захист у порядку та обсягах, визначених законодавствомУкраїни та відповідними міжнародними договорами України.
- Розділ V СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА ІНШИХ ОСІБ, ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ ЯКИХ ПОВ'ЯЗАНЕ З РИЗИКОМ ІНФІКУВАННЯ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ
- Стаття 25. Зараження вірусом імунодефіциту людини медичних іфармацевтичних працівників при виконанні ними професійнихобов'язків належить до професійних захворювань.
- Стаття 26. Працівники, зайняті поданням медичної допомогинаселенню, проведенням лабораторних і наукових досліджень зпроблем ВІЛ-інфекції, виробництвом біологічних препаратів длядіагностики, лікування і профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу,підлягають обов'язковому страхуванню за рахунок власника(уповноваженого ним органу) закладу охорони здоров'я на випадокінфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні нимислужбових обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цимінвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвиткомВІЛ-інфекції.
- Стаття 27. Медичні працівники, які були заражені вірусомімунодефіциту людини або захворіли на СНІД внаслідок виконанняпрофесійних обов'язків, мають право на щорічне безкоштовнеодержання путівки для санаторно-курортного лікування вспеціалізованих оздоровчих закладах міністерств та іншихцентральних органів виконавчої влади, до сфери управління якихналежать відповідні медичні служби, а також право на щорічнувідпустку загальною тривалістю 56 календарних днів з використаннямїї у літній або інший зручний для них час.
- Стаття 28. Медичні працівники, які були заражені вірусомімунодефіциту людини або захворіли на СНІД внаслідок виконанняпрофесійних обов'язків, мають право на першочергове поліпшенняжитлових умов у порядку, встановленому законодавством України.
- Стаття 29. Працівникам, зайнятим поданням медичної допомогиособам, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хворим наСНІД, лабораторною діагностикою ВІЛ-інфекції, проведенням науковихдосліджень з використанням інфікованого матеріалу, виробництвомбіологічних препаратів для діагностики, лікування та профілактикиСНІДу, встановлюється доплата до заробітної плати, надається правона пенсію за віком на пільгових умовах та щорічну додатковувідпустку в порядку, встановленому законодавством України.
- Стаття 30. Власник (уповноважений ним орган) закладу охорониздоров'я, персонал якого проводить діагностичні дослідження наВІЛ-інфекцію, подає лікувальну допомогу ВІЛ-інфікованим та хворимна СНІД, а також контактує з кров'ю та іншими матеріалами відінфікованих осіб, зобов'язаний забезпечити працівників необхіднимизасобами захисту згідно з переліком та нормативами, встановленимиКабінетом Міністрів України, а також умови для проходження забажанням таких працівників медичних оглядів з метою виявленнязараження ВІЛ-інфекцією.
- Розділ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ БОРОТЬБИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМ НА СНІД
- Стаття 31. Відмова особі у реалізації її права на проведеннямедичного огляду з метою виявлення зараження вірусом імунодефіцитулюдини, проведення такого огляду без попередньої згоди особи, якаобстежується, неналежне виконання медичними та фармацевтичнимипрацівниками або працівниками інших сфер своїх професійнихобов'язків, що призвело до зараження іншої особи (або кількохосіб) вірусом імунодефіциту людини, відмова в поданні медичноїдопомоги ВІЛ-інфікованим або хворим на СНІД, а також розголошеннявідомостей про проведення медичного огляду та його результатимедичними працівниками та працівниками органів, зазначених участині другій статті 8, тягне за собою відповідальність,встановлену законом України.
- Стаття 32. Завідоме поставлення в небезпеку зараження чизараження іншої особи (або кількох осіб) вірусом імунодефіцитулюдини особою, яка знала про наявність у неї ВІЛ-інфекції, тягнеза собою кримінальну відповідальність. Винна в цьому особавідшкодовує також витрати, що виникли у зв'язку з поданнямзараженій особі медичної та соціальної допомоги, у порядку,встановленому законом України.
- Стаття 33. Відшкодування збитків, завданих здоров'ю осіб,інфікованих вірусом імунодефіциту людини з вини медичнихпрацівників або внаслідок незабезпечення безпечних умов працівласниками (уповноваженими ними органами) закладів охорониздоров'я, підприємств, установ, організацій, виконанняпрацівниками яких своїх службових обов'язків пов'язане з ризикомінфікування вірусом імунодефіциту людини, здійснюється за рахуноквинної особи в порядку, встановленому законодавством України.
- Розділ VII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
- Стаття 34. Цей Закон набирає чинності з дня йогоопублікування.