КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 5 листопада 2008 р. N 1421-р Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій та 2009-2013 роки, що додається.

Визначити Національну академію наук і МОН державними замовниками Програми.

2. Національній академії наук разом з Мінекономіки та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати до кінця 2008 року Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки.

Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 49

КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Інформатизація суспільного життя істотно впливає на прискорення розвитку світової економіки, чим зумовлює соціальну трансформацію суспільства. Розвиток і впровадження грід-технологій у науку, індустрію, гуманітарну сферу за останнє десятиріччя значно випереджає Інтернет, який вже став невід'ємною частиною життя. Провідні країни виділяють значні кошти на дослідження грідтехнологій, підтримку міжнародного співробітництва та побудову національних грід-інфраструктур. Грід-технології дають змогу виконувати великі за обсягом обчислення та створювати систему, яку можна назвати обчислювальний Інтернет.

У провідних країнах світу грід-технології широко впроваджуються в економіку, освіту, медицину та інші сфери. Використання грід-інфраструктури практично в усіх країнах Європи стає потужним інтегруючим фактором у світовій економіці.

В Україні також постає гостра потреба в обробленні великих обсягів накопичених даних у галузі науки, промисловості, соціальній сфері, що без застосування грід-технологій стає неможливим. Відсутність національної грід-інфраструктури перешкоджає розв'язанню наукових і практичних проблем, зокрема здійсненню євроінтеграційних процесів.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Основною причиною незадовільного розвитку грід-технологій в Україні є обмеженість матеріально-технічних і фінансових ресурсів науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів, а також центральних органів виконавчої влади, заінтересованих у впровадженні та широкому застосуванні грід-технологій.

Для створення національної грід-інфраструктури необхідно:

розробити єдині підходи до створення системи національних грід-вузлів, захисту інформаційних ресурсів та автентифікації користувачів у національній грід-інфраструктурі;

забезпечити:

- скоординований підхід до розвитку мережі магістральних оптоволоконних каналів зв'язку з необхідною пропускною спроможністю;

- кваліфіковане адміністрування грід-вузлів;

- підготовку фахівців з грід-технологій;

- розроблення грідівського програмного забезпечення.

Грід-технології з огляду на світові тенденції широко застосовуватимуться у таких фундаментальних і прикладних наукових галузях, як:

фізика високих енергій, фізика твердого тіла, фізика плазми, фізика ядра і ядерних реакцій;

астрономія, астрофізика, космологія, еволюція всесвіту;

фармацевтика, хімія, хімічна промисловість;

біохімія, молекулярна біологія, генна інженерія, зокрема розшифрування геномів тварин і рослин;

геофізика, метеорологія, сейсмологія;

економіка, прикладна математика.

До першочергових проблем, які будуть розв'язуватися в медицині за допомогою грід-технологій, належить аналіз медичних обстежень та досліджень, що потребують динамічно мінливих виборок і методів дослідження, збір, структурування та оброблення даних незалежно від місця їх зберігання, створення інфраструктури для роботи з великими обсягами цифрових даних радіологічних, генетичних досліджень, медичної цифрової діагностичної графіки тощо.

У світовій практиці грід-технології інтенсивно впроваджуються в економіку і промисловість для розв'язання проблем машино-, літако- і суднобудування, космічної промисловості, транспорту, нафтової і газової галузі, енергетики.

Створення національного гріду сприятиме розвитку міжнародного наукового співробітництва, інтеграції українських вчених до світової наукової громадськості, їх участі у використанні та створенні наукових баз даних, проведенні відеоконференцій, відеосемінарів, доступу до науково-освітніх ресурсів провідних світових університетів і наукових центрів, створенню разом з провідними університетами віртуальних наукових і навчальних лабораторій для ознайомлення світової громадськості з матеріалами, що зберігаються в українських музеях і архівах, територіально розподіленої електронної бібліотеки, інтегрованої до іноземних наукових і загальноосвітніх комп'ютерних бібліотек.

На шляху створення національної грід-інфраструктури вже зроблені перші кроки, а саме:

у рамках Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. N 1153 ( 1153-2005-п ) (Офіційний вісник України, 2005 р., N 49, ст. 3058), проводиться науково-технічна робота із створення національної грід-інфраструктури для забезпечення наукових досліджень;

побудовано дев'ять грід-вузлів академічного гріду, на стадії підготовки ще 11;

український академічний грід використовується для проектів, які реалізуються під егідою найбільшої в світі європейської міжнародної наукової організації - Європейського центру ядерних досліджень (Женева, Швейцарія).

Для комплексного розв'язання зазначеної проблеми необхідна державна підтримка та координація зусиль усіх органів виконавчої влади, зокрема затвердження Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки.

Мета та основні завдання Програми

Метою Програми є створення національного гріду та широке впровадження грід-технологій у наукову та соціально-економічну сферу.

Основними завданнями Програми є:

створення національної грід-інфраструктури з впровадженням комплексної системи захисту інформації відповідно до законодавства;

залучення українських науковців до участі у міжнародних сучасних унікальних експериментах і комп'ютерному обробленні їх результатів та у наукових форумах;

впровадження і застосування грід-технологій в економічній, фінансовій та соціальній сфері, промисловості, медицині та під час проведення наукових досліджень і спостережень у режимі реального часу;

підготовка фахівців для роботи з грід-технологіями.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Проаналізовані такі варіанти створення національного гріду і впровадження грід-технологій:

поступове нарощення ресурсів національного гріду в наукових установах, які вже мають досвід роботи з грід-технологіями, та подальше їх впровадження в інші сфери;

побудова галузевих та регіональних грідів, розроблення методів роботи і впровадження грід-технологій у кожен з них і наступне їх об'єднання в регіональні та національний гріди;

створення багаторівневої міжвідомчої грід-інфраструктури з елементами централізованого управління, що враховує особливості використання грід-технологій у різних сферах.

Застосування першого варіанта призведе до уповільнення впровадження грід-технологій і збільшить відставання України в цій сфері.

Галузеві гріди, що будуть створені у разі застосування другого варіанта, в майбутньому стануть перешкодою до їх об'єднання у національну грід-інфраструктуру.

Найоптимальнішим та перспективним є третій варіант, який дає змогу оптимізувати створення національного гріду ще на стадії проектування та забезпечити його інтеграцію до європейського і світового гріду.

У разі застосування третього варіанта створення національної грід-інфраструктури доцільно розпочати з регіональних грід-вузлів, робота яких буде координуватися науковими установами Національної академії наук та МОН. Цей процес супроводжуватиметься формуванням віртуальних організацій за спільними науковими, науково-технічними та практичними інтересами. Одночасно створюватимуться грід-вузли в наукових установах Національної академії наук, МОН, МОЗ та вищих навчальних закладах.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Строк виконання Програми планується на 2009-2013 роки.

Для досягнення мети Програми та виконання її основних завдань необхідно:

забезпечити розвиток обчислювальних ресурсів на базі нових процесорів, обчислювальних вузлів і комунікаційної інфраструктури;

розробити спеціалізоване програмне забезпечення (грідівське та адаптоване до грід-обчислень);

створити систему управління грід-інфраструктурою;

утворити національний сертифікаційний центр для реєстрації ресурсів і автентифікації користувачів гріду.

В основу створення національної грід-інфраструктури передбачається покласти принцип гнучкої багаторівневості з елементами централізованого управління, що забезпечить об'єднання грід-вузлів з різною потужністю та спеціалізацією.

Активне використання грід-технологій потребуватиме наявності відповідних фахівців, тому необхідно забезпечити підготовку та перепідготовку у вищих навчальних закладах таких фахівців, розробити відповідні плани і програми.

Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу:

створити національний грід, інтегрований до світової грідінфраструктури;

побудувати національну грід-інфраструктуру, зокрема систему регіональних грід-вузлів та грід-вузлів у наукових установах та вищих навчальних закладах, з'єднаних високошвидкісними каналами зв'язку;

забезпечити впровадження грід-технологій у науку, освіту, медицину та інші сфери;

активізувати міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми планується здійснювати в межах видатків, які передбачаються у державному бюджеті для Національної академії наук, МОН, МОЗ та інших органів виконавчої влади, що братимуть участь у виконанні Програми, а також за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, інших джерел.

Орієнтовні витрати на виконання Програми становлять 310 млн.гривень.

Обсяг видатків для виконання Програми уточнюється з урахуванням можливостей державного бюджету.