Затвердити Методику визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, що додається.

МЕТОДИКА
визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами

1. Цією Методикою визначається механізм розрахунку початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціальних дозволів на користування надрами (далі - початкова ціна дозволу) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, крім випадків, передбачених законодавством.

у разі надання дозволу шляхом проведення аукціону (електронних торгів) - ціна дозволу, з якої починаються електронні торги з продажу дозволів;

у разі надання дозволу без проведення аукціону (електронних торгів) - плата (збір), яка (який) справляється за отримання дозволу.

Для розрахунку початкової ціни дозволу родовища або ділянки надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - Державна комісія) або обліковані державним балансом корисних копалин, застосовується формула, зазначена у пункті 5 цієї Методики.

Розрахунок початкової ціни дозволу родовища або ділянки надр, де відсутні затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією запаси (ресурси) корисних копалин або не обліковані державним балансом корисних копалин, здійснюється згідно з пунктом 9 цієї Методики відповідно до встановлених значень плати за рік користування площею ділянки надр корисних копалин визначених категорій.

Якщо ділянка надр включає площу, де наявні запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або обліковані державним балансом запасів корисних копалин, а також площу, де відсутні затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією запаси (ресурси) корисних копалин або обліковані державним балансом запасів корисних копалин, початкова ціна дозволу такої ділянки надр визначається як сума значень, отриманих під час застосування формули згідно з пунктом 5 цієї Методики, та плати за рік користування площею ділянки надр корисних копалин визначених категорій згідно з пунктом 9 цієї Методики.

Площа ділянок надр, де наявні/відсутні запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або обліковані державним балансом запасів корисних копалин, визначається за допомогою геоінформаційної системи.

2. Об’єктом обчислення початкової ціни продажу дозволу є:

1) для дозволів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин:

обсяг запасів (ресурсів) корисних копалин родовища або ділянки надр, які затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або обліковані державним балансом запасів корисних копалин;

обсяг запасів (ресурсів) нової кількості корисної копалини, яка зазначена у спеціальному дозволі на користування надрами, після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої копалини Державною комісією, у тому числі збільшення запасів такої корисної копалини одночасно з розширенням меж ділянки надр на глибину, що підтверджено даними протоколу Державної комісії;

обсяг запасів (ресурсів) іншої корисної копалини, не зазначеної у спеціальному дозволі на користування надрами, після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої нововиявленої корисної копалини Державною комісією;

обсяг запасів (ресурсів) у разі зміни виду корисної копалини та (або) напряму використання корисної копалини, зазначеної у спеціальному дозволі на користування надрами, у результаті проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин Державною комісією - якщо такі зміни призвели до зміни виду товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини), яка приймалася для розрахунку початкової ціни продажу дозволу під час його надання;

обсяг відбору підземних вод після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів Державною комісією у разі збільшення такого обсягу;

площа ділянки надр, якщо на такій ділянці відсутні затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією запаси (ресурси) корисних копалин або обліковані державним балансом запасів корисних копалин;

2) для дозволів, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин:

активний об’єм (площа) - для підземного зберігання природного газу та газоподібних продуктів, зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів, скидання стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, а також промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

об’єкт (дозвіл) - для захоронення шкідливих речовин, експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню недіючих шахт та створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

глибина - для об’єктів, що використовуються для отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр);

обсяг збільшення активного об’єму (площі), глибини та/або кількості об’єктів (дозволів), за умови що вони виходять за межі ділянки надр, наданої у користування.

3. Для визначення обсягу товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або обліковані державним балансом запасів корисних копалин (крім підземних вод), використовуються дані, які встановлені на дату розрахунку, за пріоритетністю у такому порядку:

1) у протоколах Державної комісії за результатами проведення державної експертизи та оцінки запасів (ресурсів) корисних копалин;

2) у державному балансі запасів корисних копалин;

3) в актах та протоколах експертної оцінки ресурсів підготовлених і виявлених об’єктів Держгеонадр, протоколах наукової ради з прогнозування, науково-технічних рад підприємств, що належать до сфери управління Держгеонадр.

Якщо на родовищі або ділянці надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією, здійснювалося видобування корисних копалин після проведення державної експертизи та оцінки запасів (ресурсів) корисних копалин, обсяг товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) такого родовища або ділянки надр визначається згідно з даними державного балансу запасів корисних копалин (крім підземних вод), що обліковуються станом на дату проведення розрахунку.

Обсяг товарної продукції для об’єктів підземних технічних, промислових, теплоенергетичних, питних (для централізованого та нецентралізованого водопостачання) і мінеральних вод розраховується на весь строк надання дозволу з урахуванням обсягів відбору (прогнозного відбору) вод з водозабірних споруд, який буде зазначено в особливих умовах дозволу на користування надрами з використанням даних, які встановлені на дату розрахунку, за пріоритетністю у такому порядку:

у протоколах Державної комісії за результатами проведення державної експертизи та оцінки запасів (ресурсів) корисних копалин;

у державному балансі запасів корисних копалин;

у дозволі на спеціальне водокористування;

за подібними свердловинами, що розташовані в аналогічних геолого-гідрогеологічних (приналежність до одного артезіанського басейну, гідрогеологічного масиву, водоносного горизонту та комплексу), гідродинамічних (подібність зон аерації, схожість фільтраційної здатності та параметрів гідростатичного тиску) умовах на відстані до 30 кілометрів.

У разі надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ) для родовищ та ділянок надр, які враховуються державним балансом запасів (ресурсів) корисних копалин у класифікації, що діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 “Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 104), обсяг товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр визначається за такими формулами:

0,25 - коефіцієнт, що застосовується для приведення обсягу перспективних ресурсів у відповідність з балансовими запасами;

0,125 - коефіцієнт, що застосовується для приведення обсягу прогнозних ресурсів у відповідність з балансовими запасами.

До обсягу товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр не включаються запаси (ресурси) корисних копалин, що за результатами державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначені як залишкові (додаткові) запаси і ресурси (коди класів 341, 342, 343, 344) відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 104).

ціні, визначеній відповідно до цієї Методики на всі інші корисні копалини шляхом опрацювання вихідної інформації, отриманої від ДПС та Державної комісії, та ціни, оприлюдненої на офіційному веб-сайті Держгеонадр за попередній квартал, з вибором більшого із значень. Опрацювання вихідної інформації від ДПС та Державної комісії проводиться на засіданні робочої групи, яка утворюється Держгеонадрами із залученням представників установ, що надавали таку вихідну інформацію.

У період воєнного стану дозволяється застосовувати ціну одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо) за попередній квартал (крім ціни реалізації природного газу, нафти і конденсату) у разі відсутності публікації на офіційному веб-сайті Держгеонадр актуальної ціни одиниці товарної продукції на квартал, в якому здійснюється розрахунок.

7. Коефіцієнти переводу в товарну продукцію гірничого підприємства - проектний видобуток корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр (Отп) запасів (ресурсів) корисних копалин, затверджених (апробованих) в установленому порядку Державною комісією, промислове значення яких не визначено, становлять:

для розвіданих запасів (код класу 331) - 1;

для попередньо розвіданих запасів (код класу 332) - 0,5;

для перспективних ресурсів (код класу 333) - 0,25;

для прогнозних ресурсів (код класу 334) - 0,125.

У разі відсутності даних про вихід товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) у документах, зазначених у пункті 3 цієї Методики, вихід товарної продукції гірничого підприємства визначається за допомогою її пропорційного співвідношення згідно з протоколами затвердження запасів корисних копалин за результатами проведеної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин Державною комісією за аналогічними об’єктами, які найбільше відповідають таким умовам:

8. Розмір плати (збору) за надання дозволів у цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, з метою використання ділянок надр для будівництва та експлуатації підземних споруд, зокрема споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо) в частині їх геологічного вивчення та збереження (крім нафти і газу), визначається шляхом множення обсягу (об’єму, площі, глибини) підземної споруди, геологічної території, об’єкта на кількість мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, за формулою:

РП = ОНВ x КМЗ x РМЗ,

де РП - розмір плати;

ОНВ - обсяг (активний об’єм, площа, глибина, дозвіл) підземних споруд, геологічної території, об’єкта, на користування якими надається дозвіл в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

9. Початкова ціна дозволу, що надається на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ), де запаси (ресурси) корисних копалин не затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або не обліковані державним балансом запасів корисних копалин, становить:

1) 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин місцевого значення за рік користування;

2) 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин загальнодержавного значення за рік користування (крім корисних копалин, зазначених у підпунктах 3-5 цього пункту);

3) 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 гектар відповідної ділянки надр для кольорових, благородних, рідкіснометалевих, рідкісноземельних, розсіяних, радіоактивних металів, залізної та марганцевої руд, графіту та солі калійної, сировини ювелірної (крім бурштину) та сировини ювелірно-виробної за рік користування;

4) 2,6 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 гектар відповідної ділянки бурштиноносних надр за рік користування;

5) 1,8 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 кв. кілометр відповідної ділянки надр для горючих газоподібних та рідких корисних копалин (крім корисних копалин, зазначених у підпункті 6 цього пункту) за рік користування;

6) 0,6 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 кв. кілометр відповідної ділянки надр для горючих газоподібних та рідких корисних копалин в межах континентального шельфу та виключної морської економічної зони за рік користування.

{Пункт 10 виключено на підставі Постанови КМ № 749 від 04.07.2023}