Приєднуйтесь.
У К А З ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
{ Указ не застосовується на території України згідно із Законом N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }
Про амністію з нагоди річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 34, ст.457 )
( Щодо поширення дії Указу див. Постанову Президії ВР N 1672-XII ( 1672-12 ) від 21.10.91, ВВР, 1991, N 51, ст. 750 )
( Дію Указу поширено на осіб, засуджених військовими трибуналами на території України згідно з Постановою Президії ВР N 1672-XII ( 1672-12 ) від 21.10.91 )
Президія Верховної Ради Української РСР п о с т а н о в л я є:
1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі засуджених за злочини, що не є тяжкими:
б) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів;
г) чоловіків віком понад 60 років і жінок - понад 55 років;
е) осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
є) осіб, які брали участь у виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан.
2. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі інших неповнолітніх, які відбули не менше одного року призначеного строку покарання.
3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі, крім осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Указу, також чоловіків віком понад 60 років і жінок - понад 55 років, інвалідів I і II груп, жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, вагітних жінок, осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, осіб, які брали участь у виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули половину призначеного строку покарання.
4. Звільнити з місць позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці, крім осіб, які підпадають під дію статей 1 і 3 цього Указу, засуджених до позбавлення волі на строк до трьох років включно.
5. Звільнити від покарання у вигляді умовного засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці та умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, а також засуджених до виправних робіт без позбавлення волі або до штрафу жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, вагітних жінок, чоловіків віком понад 60 років і жінок - понад 55 років, осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, осіб, які брали участь у виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан.
6. Скоротити особам, зазначеним у статтях 1, 2 і 3 цього Указу, які не підлягають звільненню від покарання, невідбуту частину покарання наполовину.
7. Звільнити засуджених, які підпадають під дію статей 1, 2, 3 і 5 цього Указу, від додаткових мір покарання, за винятком додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю та конфіскації майна.
8. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Указом особами, які підлягають звільненню від покарання відповідно до статті 1 Указу.
9. Не підлягають умовному звільненню на підставі статті 4 цього Указу засуджені:
а) визнані у встановленому порядку інвалідами III групи, неповнолітні;
б) які відбувають покарання в колоніях-поселеннях всіх видів;
в) іноземні громадяни та особи без громадянства;
г) невідбута частина строку покарання у яких становить менше трьох місяців.
10. Амністія не поширюється на осіб:
а) засуджених за особливо небезпечні державні злочини (статті 56-65), бандитизм (стаття 69), дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ (стаття 69-1), контрабанду (стаття 70), масові безпорядки (стаття 71), порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту (частина 1 статті 77), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 78), виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (стаття 79), порушення правил про валютні операції (стаття 80) Кримінального кодексу Української РСР ( 2001-05 );
б) засуджених за злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи (статті 93, 94, 101, частини 2, 3 і 4 статті 117, стаття 123-1); злочини проти соціалістичної власності та особистої власності громадян (частини 2, 3 і 4 статті 81, частини 2, 3 і 4 статті 82, частини 2 і 3 статті 83, частини 2 і 3 статті 84, статті 86, 86-1, 86-2, частини 3 і 4 статті 140, частини 2, 3, 4 статті 141, статті 142, 144); виготовлення або зберігання з метою збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв чи збут їх, вчинені повторно (частина 4 статті 149); спекуляцію (частини 2 і 3 статті 154); порушення правил торгівлі (частини 3 і 4 статті 155-3); одержання хабара (стаття 168); посередництво в хабарництві (стаття 169); дача хабара (частина 2 статті 170); злочини проти працівників правоохоронних органів (статті 176-2, 189-2, 189-4, частина 2 статті 189-5); посягання на життя працівника міліції або народного дружинника, а також військовослужбовця (стаття 190-1); особливо злісне хуліганство (частина 3 статті 206); заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку і безпеці громадян (частина 2 статті 206-1); втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (стаття 208); втягнення неповнолітніх у немедичне вживання лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання (стаття 208-2); угон повітряного судна (стаття 217-2); порушення правил безпеки на вибуховонебезпечних підприємствах або у вибуховонебезпечних цехах (частина 2 статті 220); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин (стаття 223); незаконне придбання, зберігання, використання, передача або руйнування радіоактивних матеріалів (стаття 228-2); розкрадання радіоактивних матеріалів (стаття 228-3); незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевозка, пересилка, збут чи розкрадання наркотичних засобів (статті 229-1, 229-2); організація або держання домів для вживання наркотичних речовин (стаття 229-4); схиляння до вживання наркотичних речовин (стаття 229-5) Кримінального кодексу Української РСР;
в) які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі за умисні злочини і судимість з яких не знято або не погашено у встановленому законом порядку, якщо вони знову вчинили умисні злочини;
г) які раніше звільнялися з місць позбавлення волі до повного відбуття призначеного судом строку покарання умовно-достроково, за амністією або у зв'язку з помилуванням і знову вчинили умисні злочини;
д) які не пройшли призначеного судом повного курсу лікування від алкоголізму, наркоманії або венеричних захворювань;
е) які злісно порушують режим під час відбування покарання;
є) визнаних у встановленому порядку особливо небезпечними рецидивістами.
11. Цей Указ застосовується до осіб, засуджених судами Української РСР, незалежно від місця відбування ними покарання.
12. Указ набирає чинності з часу його опублікування в пресі і підлягає виконанню протягом шести місяців.
Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 11 липня 1991 року
N 1360-XII
