Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 999

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 999 “Про затвердження Типового положення про координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 2, ст. 39) зміни, що додаються.

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України  від 7 грудня 2016 р. № 999

1. Доповнити постанову пунктом 3 такого змісту:

“3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування до 30 грудня 2021 р. розглянути питання щодо утворення координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання при обласних, районних, міських, районних у містах (у разі їх утворення), селищних, сільських радах та затвердити положення про зазначені ради з урахуванням Типового положення, затвердженого цією постановою.”.

2. Типове положення про координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації, затверджене зазначеною постановою, викласти в такій редакції:

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації

1. Координаційна рада з питань національно-патріотичного виховання при місцевій держадміністрації (далі - координаційна рада) є консультативно-дорадчим органом, утвореним для вивчення проблемних питань у сфері національно-патріотичного виховання та внесення пропозицій щодо їх вирішення на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

2. Координаційна рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, розпорядженнями голови місцевої держадміністрації, а також цим Типовим положенням.

3. Основними завданнями координаційної ради є:

1) сприяння:

здійсненню повноважень місцевої держадміністрації з питань національно-патріотичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

співпраці місцевої держадміністрації з громадськими об’єднаннями з питань національно-патріотичного виховання;

провадженню інформаційно-просвітницької діяльності з національно-патріотичного виховання;

висвітленню діяльності громадських об’єднань національно-патріотичного спрямування, центрів національно-патріотичного виховання, військово-патріотичних центрів, гуртків, клубів, структурних підрозділів молодіжних центрів, відповідальних за національно-патріотичне виховання;

2) участь у проведення моніторингу:

здійснення заходів з національно-патріотичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

реалізації програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 79, ст. 2917; 2021 р., № 64, ст. 4021);

3) підготовка пропозицій щодо:

удосконалення актів місцевої держадміністрації та підвищення ефективності її діяльності з національно-патріотичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до пріоритетів та основних напрямів національно-патріотичного виховання, визначених у Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженій Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286, та Державній цільовій соціальній програмі національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 р. № 673 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3403);

розвитку військово-патріотичної та військово-спортивної підготовки молоді, всебічного сприяння місцевої держадміністрації у проведенні Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”), у тому числі за окремими напрямами (“Джура-Оборонець”, “Джура-Десантник”, “Джура-Прикордонник”, “Джура-Гвардієць”, “Джура-Поліцейський” тощо).

4. Координаційна рада згідно з покладеними на неї завданнями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

1) проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у сфері національно-патріотичного виховання;

2) вивчає та готує пропозиції за результатами діяльності місцевої держадміністрації у сфері національно-патріотичного виховання;

3) проводить моніторинг стану виконання місцевою держадміністрацією покладених на неї завдань з національно-патріотичного виховання;

4) бере участь у розробленні проектів актів місцевої держадміністрації з питань національно-патріотичного виховання;

5) подає місцевій держадміністрації розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації, зокрема до регіональних програм із питань національно-патріотичного виховання;

6) здійснює взаємодію та обмін досвідом роботи з іншими координаційними радами.

5. Координаційна рада має право:

1) отримувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

2) залучати до участі у своїй роботі представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також громадських об’єднань (за погодженням з їх керівниками) і незалежних експертів (за згодою);

3) розглядати пропозиції інститутів громадянського суспільства та звернення громадян із питань, що належать до компетенції координаційної ради;

4) для оперативного вирішення актуальних питань, що належать до компетенції координаційної ради, та для виконання покладених на неї завдань утворювати постійні або тимчасові робочі групи, що діють у період між її засіданнями;

5) організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів;

6) вносити пропозиції щодо заохочення в установленому порядку представників інститутів громадянського суспільства та окремих громадян за їх внесок у розвиток національно-патріотичного виховання.

6. До складу координаційної ради входять:

голова координаційної ради - заступник голови місцевої держадміністрації, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері національно-патріотичного виховання відповідно до розподілу функціональних обов’язків;

заступник голови координаційної ради - представник громадських об’єднань національно-патріотичного спрямування (за згодою);

секретар координаційної ради - керівник або заступник керівника структурного підрозділу місцевої держадміністрації, до функціональних обов’язків якого належить реалізація державної політики у сфері національно-патріотичного виховання;

заступники голів обласних, районних, міських, районних у містах (у разі їх утворення), селищних, сільських рад (за згодою);

представники територіальних органів Національної поліції, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Держлісагентства, інших центральних органів виконавчої влади, а також регіонального органу СБУ, обласних, районних рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (за згодою);

представники військових частин Збройних Сил, Національної гвардії, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, закладів освіти військового спрямування, підприємств оборонної галузі, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (за згодою);

керівники, заступники керівників або представники структурних підрозділів місцевої держадміністрації;

посадова особа місцевої держадміністрації, відповідальна за мобілізаційну роботу;

представники громадських об’єднань ветеранів - учасників бойових дій, військово-патріотичних і військово-спортивних клубів та організацій, керівники громадських штабів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”) (за згодою);

представники інститутів громадянського суспільства, що провадять діяльність у сфері національно-патріотичного виховання (за згодою);

представники місцевих засобів масової інформації, дитячих і молодіжних друкованих видань патріотичного спрямування (за згодою);

представники закладів освіти, органів учнівського та студентського самоврядування, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, молодіжних центрів (за згодою);

вчені, експерти, діячі освіти, науки, культури, мистецтва, спорту, представники підприємств, установ, організацій, діяльність яких спрямована на національно-патріотичне виховання (за згодою).

До складу координаційної ради може бути делеговано не більше як по одному представнику від кожного інституту громадянського суспільства, у тому числі громадського об’єднання ветеранів, та місцевого засобу масової інформації.

Строк повноважень складу координаційної ради становить два роки.

7. Персональний склад координаційної ради затверджує голова місцевої держадміністрації.

Персональний склад координаційної ради формується за пропозиціями відповідних територіальних органів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, інститутів громадянського суспільства.

Для формування складу координаційної ради місцева держадміністрація оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті оголошення про формування складу координаційної ради.

Протягом 14 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про формування складу координаційної ради уповноважена посадова особа структурного підрозділу місцевої держадміністрації, до повноважень якого віднесена реалізація державної політики у сфері національно-патріотичного виховання, приймає та узагальнює надані пропозиції.

Пропозиції щодо включення до складу координаційної ради подаються у друкованій та електронній формі за адресою та у строк, визначені в оголошенні про формування складу координаційної ради.

Після завершення строку прийому пропозицій місцева держадміністрація оприлюднює такі пропозиції на своєму офіційному веб-сайті та інших офіційних електронних ресурсах.

Після завершення 10 календарних днів з урахуванням зауважень та пропозицій посадова особа структурного підрозділу місцевої держадміністрації, до повноважень якого належить реалізація державної політики у сфері національно-патріотичного виховання, протягом трьох календарних днів готує та подає на погодження голові місцевої держадміністрації пропозиції щодо персонального складу координаційної ради.

Після погодження головою місцевої держадміністрації персонального складу координаційної ради особи, зазначені в пункті 6 цього Типового положення, можуть бути включені до нього на підставі офіційних листів від підприємств, установ, організацій, інститутів громадянського суспільства, які вони представляють, але не пізніше ніж за три місяця до завершення строку повноважень координаційної ради.

Членство в координаційній раді припиняється в разі:

завершення строку повноважень члена координаційної ради;

відсутності члена координаційної ради на першому засіданні новосформованої координаційної ради без поважних причин;

систематичної (більше ніж два рази поспіль) відсутності члена координаційної ради на її чергових засіданнях без поважних причин;

надходження повідомлення від інституту громадянського суспільства, підприємства, установи, організації за підписом керівника, якщо інше не передбачено його установчими документами, про відкликання свого представника та припинення його членства в координаційній раді;

неможливості члена координаційної ради брати участь в її роботі за станом здоров’я, визнання його в судовому порядку недієздатним або обмежено дієздатним;

подання членом координаційної ради відповідної заяви;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо члена координаційної ради;

смерті члена координаційної ради.

Рішення про припинення членства в координаційній раді оформлюється протоколом координаційної ради.

8. Організація діяльності координаційної ради визначається Положенням про координаційну раду, розробленим з урахуванням положень цього Типового положення.

9. Основною організаційною формою роботи координаційної ради є засідання, які проводяться за потребою, але не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання координаційної ради можуть скликатися за ініціативою голови координаційної ради або однієї третини від загального складу її членів. Засідання координаційної ради проводить голова координаційної ради або за його відсутності заступник голови координаційної ради, а в разі відсутності заступника голови координаційної ради - член координаційної ради, уповноважений зазначеною радою.

10. Засідання координаційної ради проводяться відкрито. Засідання координаційної ради ведуться державною мовою.

Засідання координаційної ради може здійснюватися в режимі відеоконференції (он-лайн).

Рішення про засідання доводиться до відома членів координаційної ради не пізніш як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції засідання координаційної ради.

Технічний супровід засідання здійснюється відповідальним працівником місцевої держадміністрації.

Засідання координаційної ради є повноважним з моменту підтвердження ідентифікації всіх осіб-учасників, якщо в ньому бере участь більшість членів від загального складу координаційної ради.

Хід і результати засідання обов’язково фіксуються за допомогою технічних засобів аудіо- та/або відеозапису. Запис засідання та його носій є невід’ємною частиною протоколу засідання.

Рішення координаційної ради приймається на її засіданні після обговорення більшістю членів від загального складу координаційної ради поіменним голосуванням.

Обговорення може здійснюватися в обмежених часових рамках, що встановлюються особою, головуючою під час засідання.

Голосування на засіданні координаційної ради здійснюється членами ради особисто після їх ідентифікації.

11. Засідання координаційної ради вважається правоможним, якщо на ньому присутня більшість членів від загального складу ради.

За запрошенням координаційної ради в її засіданнях можуть брати участь представники центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства.

12. Пропозиції щодо розгляду питань на засіданні координаційної ради вносять голова координаційної ради, його заступник та члени координаційної ради.

13. Підготовку порядку денного засідання координаційної ради з урахуванням пропозицій її членів та матеріалів для розгляду на засіданні забезпечує секретар координаційної ради.

14. Рішення координаційної ради ухвалюється відкритим голосуванням більшістю голосів членів від загального складу координаційної ради. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Рішення, ухвалені на засіданні координаційної ради, оформлюються протоколом, який підписується головуючим на засіданні та секретарем координаційної ради в п’ятиденний строк.

Член координаційної ради, який не підтримує рішення, може викласти в письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

Протокол засідання координаційної ради не пізніше ніж через сім календарних днів з дати проведення засідання розміщується на офіційному веб-сайті місцевої держадміністрації.

15. Рішення координаційної ради, ухвалені в межах її компетенції, є рекомендаційними для розгляду та врахування в роботі місцевою держадміністрацією.

16. Реалізація рішень координаційної ради може здійснюватися шляхом прийняття розпорядження голови місцевої держадміністрації.

17. Місцева держадміністрація, при якій утворено координаційну раду, здійснює організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності координаційної ради, створює належні умови для її роботи.”.