Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544

Внести до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544 “Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року” зміни, що додаються.

ЗМІНИ,
що вносяться до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544

1. У розпорядженні:

1) пункт 3 викласти в такій редакції:

“3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям/обласним, Київській міській військовим адміністраціям у тримісячний строк внести зміни до місцевих планів дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”.”;

2) пункт 4 після слів “Національній школі суддів” доповнити словами “, Державному концерну “Укроборонпром”;

3) доповнити розпорядження пунктом 5 такого змісту:

“5. Рекомендувати державним органам, які належать до сектору безпеки та оборони України, розробити та затвердити відомчі плани, спрямовані на виконання Національного плану.”.

2. У Національному плані дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, затвердженому зазначеним розпорядженням:

1) у розділі “Загальні питання”:

в абзаці першому слова “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” замінити словами “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;

в абзаці десятому слова “У зв’язку із продовженням збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим” замінити словами “У зв’язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну у 2022 році, введенням воєнного стану та тимчасовою окупацією Російською Федерацією нових територій України”;

2) розділ “Аналіз проблеми” викласти в такій редакції:

“В Україні з 2014 р. розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України та тимчасова окупація Російською Федерацією частини її території. Збройна агресія непропорційно впливає на жінок і чоловіків, насамперед на цивільне населення.

Нерівність доступу жінок і чоловіків до процесів прийняття рішень, ресурсів, а також наявність стереотипів щодо ролі жінок і чоловіків у суспільному та політичному житті негативно впливає на представленість та участь жінок у таких процесах.

Так, у 2020 р. до складу тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на окремих територіях сходу України були включені лише дві жінки від України, до посадових обов’язків яких належать гуманітарні та соціально-економічні питання.

Водночас жінки залишаються більш вразливими до негативних наслідків збройної агресії. За офіційною статистикою, серед внутрішньо переміщених осіб, безробітних внутрішньо переміщених осіб, постраждалих від насильства за ознакою статі та інших вразливих груп переважну кількість становлять жінки. Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 1 січня 2022 р. на обліку перебували 1477114 внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, з яких 59 відсотків - жінки. Частка жінок серед безробітних внутрішньо переміщених осіб - 63 відсотки.

За даними звіту національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами (2019 рік), частка працевлаштованих внутрішньо переміщених жінок становила 43 відсотки, чоловіків - 58 відсотків. Жінки становили 90 відсотків респондентів, які зайняті домашньою роботою, доглядом за дітьми та іншими особами в домогосподарстві. Вимушене переміщення негативно впливає на всіх громадян, але з урахуванням проявів дискримінації та гендерних стереотипів вплив на жінок є значно більшим і проявляється в ускладнених можливостях працевлаштування, меншому рівні доходу, більшій залежності від соціальних виплат, більшому обсязі неоплачуваної домашньої роботи та відповідно звуженні можливостей участі в суспільному та політичному житті.

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р. майже третина українців були вимушені покинути свої домівки.

Як зазначено у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини “Вплив на права людини в Україні збройної агресії Російської Федерації” (за період з 24 лютого по 15 травня 2022 р.), переміщення найбільше вплинуло на жінок через зростання навантаження в частині піклування про дітей та інших членів сім’ї, які потребують догляду, дітей, людей похилого віку, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп.

У зв’язку із збройною агресією Російської Федерації на сході України виокремилася така соціальна група, як жінки-ветерани. За даними Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил, ведення якого належить до повноважень Мінветеранів, станом на 1 квітня 2020 р. статус учасника бойових дій отримали понад 16,5 тис. жінок (4,2 відсотка загальної кількості учасників бойових дій).

Поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, стало ще одним безпековим викликом. У цих умовах для вразливих груп жінок і чоловіків особливо гостро постає питання доступу до інформації, правосуддя, освіти, зайнятості, медичних та соціальних послуг, інтеграції у суспільство.

Однією з проблем є насильство за ознакою статі, в тому числі сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. За результатами дослідження з питань насильства “Благополуччя та безпека жінок”, яке у 2019 р. проведено ОБСЄ, 67 відсотків українських жінок, які постраждали від насильства, зазнавали фізичного, психологічного або сексуального насильства у віці від 15 років.

На всіх територіях України, звільнених Збройними Силами, зокрема у Херсонській, Харківській, Чернігівській, Сумській, Запорізькій, Київській, Донецькій, Луганській областях, фіксуються численні випадки вчинення військовими Російської Федерації сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

Жінки та дівчата становлять більшість постраждалих, а найпоширенішою формою сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, є зґвалтування, в тому числі групове. Управління Верховного комісара ООН з прав людини вивчає інформацію про ці випадки.

Водночас кількість звинувачень у сексуальному насильстві, пов’язаному з конфліктом, зростає, хоча все ще важко оцінити масштаби цих злочинів, оскільки постраждалі часто не бажають або не можуть давати інтерв’ю. Взаємодія суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, ускладнена, і правоохоронні органи мають обмежені можливості розслідування випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

Відсутній дієвий механізм ідентифікації та моніторингу потенційних викликів безпеці в широкому розумінні (втручання в оборону, конфлікти, насильство, стихійні лиха, епідемії тощо) з урахуванням гендерних аспектів у розрізі національної безпеки в загальнодержавному масштабі, а також інформування населення про них.

Вагомими перешкодами для виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” є недостатність знань і навичок у виконавців Національного плану, обмеженість людських і матеріальних ресурсів, технічного забезпечення.

Урахування потреб і проблем жінок, які постраждали від конфлікту, а також жінок, залучених до врегулювання міжнародного збройного конфлікту, необхідне для усунення наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, подолання її наслідків та захисту прав людини в Україні. Стаття 4 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок передбачає вжиття тимчасових спеціальних заходів, спрямованих на пришвидшення встановлення фактичної рівності між жінками і чоловіками (ці заходи повинні бути скасовані після досягнення цілей щодо рівних можливостей і рівноправних відносин).”;

3) у розділі “Мета, основні цільові групи та принципи Національного плану”:

абзац другий після слів “жінок і чоловіків” доповнити словами “, дівчат і хлопців”;

абзац четвертий після слів “пов’язаного з конфліктом” доповнити словами “, зокрема сексуального”;

абзаци сьомий - одинадцятий викласти в такій редакції:

“особи з інвалідністю, особи похилого віку, інші маломобільні групи, які проживають на територіях, наближених до районів воєнних (бойових) дій (лінії розмежування);

особи, які проживають у районі воєнних (бойових) дій;

особи, які повернулися з полону;

особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та/або під юрисдикцією інших держав (перебувають у полоні/примусово вивезені до Російської Федерації /вимушено виїхали за кордон);

близькі родичі та члени сімей учасників бойових дій, військовослужбовців, полонених, осіб, які мали статус зниклих безвісти за особливих обставин, місцезнаходження яких встановлене, загиблих учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил/ військовослужбовців, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;”;

абзац дванадцятий після слів “Об’єднаних сил” доповнити словами “/військовослужбовці, які брали/беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;”;

доповнити розділ після абзацу дванадцятого новими абзацами такого змісту:

“особи, які постраждали від торгівлі людьми;

особи, які отримали інвалідність у зв’язку з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, одержаними внаслідок бойових дій та/або в період перебування в полоні, і пов’язаних із ними нещасних випадків;

особи, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я в районах воєнних (бойових) дій та/або в полоні, але яким не встановлено інвалідність;

особи, які мали статус зниклих безвісти за особливих обставин, місцезнаходження яких установлене;

жінки або чоловіки, які мають на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, інших членів сім’ї;

особи, які зазнали матеріальних збитків через бойові дії та обстріли;”.

У зв’язку з цим абзаци тринадцятий - двадцять восьмий вважати відповідно абзацами дев’ятнадцятим - тридцять четвертим;

4) абзац другий розділу “Виконавці Національного плану” викласти в такій редакції:

“Відповідальними за виконання Національного плану є Міноборони, МВС, Мінстратегпром, Мінреінтеграції, Мінветеранів, МЗС, МОЗ, МОН, Мін’юст, МКІП, Мінмолодьспорт, Мінекономіки, Мінрегіон, Міндовкілля, Національна поліція, Адміністрація Держприкордонслужби, ДМС, Національна гвардія, ДСНС, СБУ, Генеральний штаб Збройних Сил, Нацсоцслужба, Адміністрація Держспецзв’язку, Держкомтелерадіо, Офіс Генерального прокурора, ДСА, НАДС, Державний центр зайнятості, Державне бюро розслідувань, Координаційний центр з надання правової допомоги, Національна академія наук, територіальні підрозділи/військові частини/загони органів сектору безпеки і оборони, заклади освіти сектору безпеки і оборони, заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, Національна школа суддів, Тренінговий центр прокурорів, Академія адвокатури України, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації/ обласні, Київська міська військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, міжнародні організації.”;

5) у розділі “Стратегічні та оперативні цілі, основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей”:

абзац десятий підрозділу “Участь жінок у прийнятті рішень” викласти в такій редакції:

“удосконалення документів, що регулюють індивідуальну поведінку та корпоративну етику, в частині протидії сексизму, сексуальним домаганням, психологічному та сексуальному насильству, дискримінації під час прийняття на службу, виконання службових обов’язків та участі у прийнятті рішень;”;

абзац шостий підрозділу “Стійкість до безпекових викликів” після слів “застосуванням гендерного” доповнити словами “та інклюзивного”;

у підрозділі “Постконфліктне відновлення і перехідне правосуддя”:

абзац десятий після слів “надання необхідної” доповнити словами “комплексної, гуманітарної,”;

доповнити підрозділ абзацом такого змісту:

“забезпечення підтримки жінок, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та/або під юрисдикцією інших країн (жінок, які проживають у районі воєнних (бойових) дій, перебувають у полоні, жінок, яких примусово вивезли до Російської Федерації, жінок, які вимушено виїхали за кордон).”;

абзац чотирнадцятий розділу “Протидія насильству за ознакою статі та сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом” викласти в такій редакції:

“розроблення механізму забезпечення надання ефективної своєчасної допомоги особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, зокрема постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, включно з постраждалими від торгівлі людьми (потенційними постраждалими);”;

в абзаці п’ятнадцятому розділу “Інституційна спроможність виконавців Національного плану” слово “другого” замінити словом “третього”;

6) додатки 1 і 2 до Національного плану дій викласти в такій редакції:

ПЛАН
заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року

ПЛАН
моніторингу стану виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року”.