Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків

( Угоду ратифіковано Законом N 326-IV ( 326-15 ) від 28.11.2002 )

Кабінет Міністрів України та уряд Республіки Білорусь, далі - Сторони,

прагнучи до розвитку і зміцнення дружніх відносин між двома народами відповідно до положень Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь від 17 липня 1995 року ( 112_692 ),

впевнені в тому, що співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків має важливе значення для підвищення рівня добробуту і безпеки громадян держав Сторін,

керуючись необхідністю забезпечення захисту громадян держав Сторін,

беручи до уваги можливість виникнення надзвичайних ситуацій, наслідки яких не можуть бути ліквідовані силами і засобами держави однієї із Сторін,

враховуючи можливість транскордонного впливу надзвичайних ситуацій, що потребують здійснення узгоджених дій держав Сторін,

відмічаючи роль Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків,

погодились про таке:

Стаття 1

Визначення

У цій Угоді використовуються такі основні поняття:

Сторона, яка запитує - Сторона, яка звертається до іншої Сторони з проханням про направлення груп з надання допомоги, оснащення і матеріалів забезпечення;

Сторона, яка надає - Сторона, яка задовольняє прохання іншої Сторони про направлення груп з надання допомоги, оснащення і матеріалів забезпечення;

група з надання допомоги - організована група фахівців Сторони, яка надає (у тому числі військовослужбовці військ цивільної оборони), призначена для надання допомоги і забезпечена необхідним оснащенням;

надзвичайна ситуація - обстановка на певній території, що склалася в результаті промислової аварії, катастрофи, стихійного або іншого лиха, що завдали шкоду здоров'ю людині або довкіллю, викликали або можуть викликати людські жертви, значні матеріальні збитки та порушення умов життєдіяльності людей.

попередження надзвичайних ситуацій - комплекс заходів, які проводяться завчасно і спрямовані на максимально можливе зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів шкоди довкіллю та матеріальних збитків у випадку їх виникнення;

ліквідація надзвичайних ситуацій - аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які проводяться при виникненні надзвичайних ситуацій та спрямовані на рятування життя і збереження здоров'я людей, зниження розмірів шкоди довкіллю та матеріальних збитків, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій;

зона надзвичайних ситуацій - територія, на якій виникла надзвичайна ситуація;

аварійно-рятувальні роботи - дії щодо рятування людей, матеріальних і культурних цінностей, захисту довкілля в зоні надзвичайної ситуації, локалізації надзвичайної ситуації та подавлення або доведення до мінімально можливого рівня характерних для неї небезпечних чинників;

оснащення - матеріали, технічні та транспортні засоби (включаючи авіаційне обладнання), спорядження групи з надання допомоги і особисте спорядження членів групи, предмети побуту, продукти харчування, медичні препарати та обладнання, необхідні для життєзабезпечення групи на період проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

матеріали забезпечення - матеріальні засоби, призначені для безоплатного розподілу серед населення, що постраждало в результаті надзвичайної ситуації.

Стаття 2

Компетентні органи

Сторони для реалізації цієї Угоди визначають компетентні органи:

від Української Сторони - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

від Білоруської Сторони - Міністерство з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь.

У випадку призначення іншого компетентного органу Сторони письмово повідомляють одна одну про це по дипломатичних каналах.

Стаття 3

Напрямки і форми співробітництва

Співробітництво в рамках цієї Угоди передбачає:

взаємодію Сторін при прогнозуванні, оцінці наслідків надзвичайних ситуацій, здійсненні заходів щодо їхнього попередження;

надання взаємної допомоги при ліквідації надзвичайних ситуацій;

надання взаємної допомоги в оснащенні груп з надання допомоги технікою та спорядженням;

підготовку фахівців у навчальних закладах держави іншої Сторони, обмін стажерами, викладачами, вченими і фахівцями;

обмін досвідом в організації підготовки населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

спільне планування, розробку і здійснення науково-дослідних проектів, обмін науково-технічною літературою і результатами дослідних робіт;

обмін інформацією, періодичними друкованими виданнями, методичною та іншою літературою, відео- та фотоматеріалами, а також технологіями;

проведення спільних конференцій, семінарів, робочих нарад, навчань і тренувань;

інші види діяльності в галузі попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків, які можуть бути узгоджені компетентними органами.

Стаття 4

Співробітництво між юридичними особами

Сторони можуть, у разі визнання доцільності, заохочувати співробітництво між державними установами, іншими ніж ті, що визначені компетентними органами відповідно до цієї Угоди, а також іншими заінтересованими юридичними особами, які здійснюють діяльність щодо попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків.

Стаття 5

Спільна комісія

Для здійснення заходів щодо виконання положень цієї Угоди компетентні органи у разі необхідності засновують Спільну комісію з питань співробітництва в галузі попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків (далі - Спільна комісія) та визначають її склад, функції і порядок роботи.

Стаття 6

Умови прийому представників

Умови прийому представників іншої Сторони для участі в діяльності, яка передбачена цією Угодою, і не пов'язана безпосередньо з наданням допомоги із ліквідації надзвичайних ситуацій, обговорюються Сторонами окремо в кожному конкретному випадку.

Стаття 7

Надання допомоги

Допомога надається на підставі запиту, у якому Сторона, яка запитує, надає інформацію про характер надзвичайної ситуації, яка склалась, зазначає вид та обсяг необхідної допомоги.

Сторона, яка надає, в якомога короткий термін розглядає звернення Сторони, яка запитує, та інформує її про можливості, обсяг та умови надання допомоги.

Керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами в зоні надзвичайної ситуації здійснюється компетентним органом Сторони, яка запитує, через керівників груп з надання допомоги, а в зоні надзвичайної ситуації, що охоплює території держав обох Сторін, компетентними органами обох Сторін спільно.

Після закінчення робіт з надання допомоги компетентний орган Сторони, яка надає, направляє компетентному органу Сторони, яка запитує, доповідь про проведені роботи.

Компетентний орган Сторони, яка запитує, направляє компетентному органу Сторони, яка надає, підсумкову доповідь, яка містить характеристику надзвичайної ситуації, інформацію про вид, обсяг отриманої допомоги та результати проведених робіт.

Стаття 8

Види допомоги

Допомога в ліквідації надзвичайних ситуацій надається шляхом направлення груп з надання допомоги, матеріалів забезпечення або в іншій формі, що запитується.

Групи з надання допомоги використовуються для виконання аварійно-рятувальних робіт у зоні надзвичайної ситуації.

Сторона, яка запитує, інформує керівників груп з надання допомоги Сторони, яка надає, про обстановку, що склалася в зоні надзвичайної ситуації та на конкретних ділянках робіт, і, за необхідністю, забезпечує ці групи перекладачами і засобами зв'язку, а також надає охорону, безкоштовне медичне обслуговування і здійснює координацію їхніх дій.

Оснащення груп з подання допомоги повинно бути достатнім для ведення автономних дій в зоні надзвичайної ситуації протягом 72 годин. Після закінчення запасів, Сторона, яка запитує, забезпечує зазначені групи необхідними засобами для їхньої подальшої роботи.

Стаття 9

Умови перетинання державного кордону групами з надання допомоги та режим їхнього перебування на території держави Сторони, яка запитує

Групи з надання допомоги перетинають державний кордон в пунктах пропуску через державний кордон, а в необхідних випадках за узгодженням Сторін поза пунктів пропуску, на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про пункти пропуску від 17 грудня 1992 року або укладеної замість неї.

Члени груп з надання допомоги на період проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайної ситуації знаходяться на території держави Сторони, яка запитує, без віз та дозволів на перебування.

З метою оперативності в наданні допомоги Сторони забезпечують прискорене здійснення встановлених національним законодавством формальностей при перетині групами з надання допомоги державного кордону.

Керівник групи з надання допомоги пред'являє в пункті пропуску через державний кордон засвідчений компетентними органами Сторони, яка надає, іменний список на групу, перелік оснащення і матеріалів забезпечення з зазначенням мети прибуття групи з надання допомоги на територію Сторони, яка запитує, та документ, виданий компетентним органом Сторони, яка надає, що підтверджує його повноваження. Порядок пропуску через кордон кінологічних груп та їхнє перебування на території держави Сторони, яка запитує, визначається відповідно до карантинних правил держави Сторони, яка запитує.

Члени груп з надання допомоги під час їхнього перебування на території держави Сторони, яка запитує, зобов'язані дотримуватися законодавства цієї держави. При цьому вони знаходяться під юрисдикцією держави Сторони, яка надає, в частині трудового законодавства. На військовий персонал, що входить до складу групи з надання допомоги України, поширюється дія законодавства України, яким регулюється статус військовослужбовця, у частині трудових правовідносин і соціально-економічних гарантій.

Пересування груп з надання допомоги, перевезення їхнього оснащення і матеріалів забезпечення здійснюються автомобільним, залізничним, водним або повітряним транспортом.

Порядок використання зазначених видів транспорту визначається компетентними органами за узгодженням з відповідними державними органами.

Стаття 10

Ввезення та вивезення оснащення і матеріалів забезпечення для надання допомоги в ліквідації надзвичайних ситуацій

Митне оформлення оснащення та матеріалів забезпечення, що ввозяться на територію держави Сторони, що запитує, і вивозяться з території держави Сторони, що надає, для надання допомоги в ліквідації надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до чинного законодавства Сторін в пріоритетному порядку без обкладення податками та без стягнення будь-яких зборів та митних платежів на підставі повідомлень, які видаються компетентними органами, в яких зазначається склад груп з надання допомоги, перелік оснащення і матеріалів забезпечення, що ввозяться або вивозяться.

Групам з надання допомоги забороняється перевозити будь-які товари, крім оснащення і матеріалів забезпечення.

Після закінчення робіт з надання допомоги ввезене оснащення підлягає вивозу з території держави Сторони, що запитує.

Якщо за особливих обставин неможливо вивезти оснащення, воно може бути безоплатно передано як допомога компетентному органу Сторони, яка запитує, на узгоджених умовах. У цьому випадку необхідно повідомити компетентний і митний органи Сторони, яка запитує, зазначивши види, походження, кількість та місцезнаходження оснащення, яке передається.

У разі необхідності надання постраждалим невідкладної медичної допомоги на територію держави Сторони, яка запитує, відповідно до чинного законодавства цієї держави, може бути ввезена необхідна кількість медичних препаратів, що містять наркотичні речовини. У цьому випадку керівник групи з надання допомоги пред'являє митним органам Сторони, яка надає, та Сторони, яка запитує, декларацію про наявність медичних препаратів, що містять наркотичні речовини, із зазначенням їх номенклатури і кількості.

Зазначені медичні препарати не підлягають передачі Стороні, яка запитує, і використовуються виключно кваліфікованим медичним персоналом під контролем представників Сторони, яка запитує.

Невикористані медичні препарати, що містять наркотичні речовини, підлягають вивозу під митним контролем Сторони, яка запитує, на підставі документів, які підтверджують номенклатуру і кількість цих препаратів.

На використані медичні препарати, що містить наркотичні речовини, митним органам Сторони, яка запитує, подається акт про їх використання, підписаний керівником і лікарем групи з надання допомоги та завірений представником компетентного органу Сторони, яка запитує.

Стаття 11

Використання повітряних суден

Компетентний орган Сторони, яка надає, повідомляє компетентному органу Сторони, яка запитує, про рішення використовувати для надання допомоги повітряні судна із зазначенням їх типу й пізнавальних знаків, маршруту, кількості членів екіпажу і пасажирів, характеру вантажу, місця і часу зльоту і посадки.

Сторона, яка запитує, дозволяє політ у певний пункт на території своєї держави.

Польоти здійснюються відповідно до правил, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO) і державою кожної із Сторін.

Стаття 12

Відшкодування витрат

Сторона, яка запитує, відшкодовує Стороні, яка надає, витрати, пов'язані з наданням допомоги, якщо Сторони не домовились про інше.

Сторона, яка запитує, може в будь-який момент скасувати своє прохання про надання її допомоги. У цьому випадку Сторона, яка надає, має право одержати відшкодування понесених нею витрат.

Якщо Сторони не домовились про інше, витрати відшкодовуються Стороною, яка запитує, негайно після того, як надійшла вимога про це від Сторони, яка надає.

Сторона, яка надає, здійснює страхування членів груп з надання допомоги. Витрати по страхуванню включаються в загальні витрати з надання допомоги.

Сторона, яка надає, звільняється від оплати за проліт, посадку, стоянку на аеродромі та зліт з нього повітряних суден, а також від оплати за аеронавігаційне обслуговування.

Питання про відшкодування витрат за паливо та технічне обслуговування повітряних суден Сторони, яка надає, буде вирішуватися окремо в кожному конкретному випадку за домовленістю Сторін.

Стаття 13

Відшкодування шкоди

Сторона, яка запитує, не пред'являє звинувачень Стороні, яка надає, у разі загибелі людей або отримання ними каліцтва, псування або знищення власності або заподіяння шкоди довкіллю на території її держави та виплачує Стороні, яка надає, компенсацію у разі загибелі або каліцтва членів груп з надання допомоги, а також у разі знищення або заподіяння шкоди обладнанню та іншій власності, якщо така шкода заподіяна в ході виконання завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди. Розміри компенсації обговорюються окремо у кожному конкретному випадку.

Якщо член групи з надання допомоги Сторони, яка надає, при виконання завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди на території держави Сторони, яка запитує, заподіє шкоду її юридичній або фізичній особі, то збитки відшкодовує Сторона, яка запитує, відповідно до її національного законодавства.

Сторона, яка запитує, має право подати регресний позов до суду з приводу компенсації, виплаченої нею відповідно до цієї статті, до члена групи з надання допомоги Сторони, яка надає, з вини якого завдано шкоду.

Стаття 14

Використання інформації

Інформація, отримана в результаті діяльності, що здійснюється в рамках цієї Угоди, за винятком інформації, що не підлягає розголошенню відповідно до законодавства держав Сторін, публікується і використовується на основі звичайної практики і розпоряджень кожної із Сторін, якщо інше не було узгоджено письмово компетентними органами.

Доповіді, що зазначені у статті 7 цієї Угоди, не підлягають розголошенню, якщо інше не узгоджено письмово компетентними органами.

Стаття 15

Відношення до інших міжнародних договорів

Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань Сторін щодо інших міжнародних договорів, учасницями яких вони є.

Стаття 16

Вирішення спірних питань

Спірні питання щодо тлумачення і застосування цієї Угоди будуть вирішуватися шляхом переговорів між сторонами.

Стаття 17

Зміни і доповнення до Угоди

За взаємною домовленістю Сторони можуть вносити до цієї Угоди необхідні зміни і доповнення, які оформлюються протоколами і є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 18

Заключні положення

Ця Угода укладається на невизначений термін і набирає чинності від дати останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Кожна із Сторін може денонсувати цю Угоду.

Дія цієї Угоди втрачає чинність через 6 місяців від дати отримання одного із Сторін письмового повідомлення про припинення її дії.

Припинення дії цієї Угоди не буде торкатися діяльності, яка здійснюється відповідно до неї, розпочатої, але не завершеної до припинення її дії, якщо Сторони не домовляться про інше.

Вчинено в м. Мінську 7 липня 2000 року в двох примірниках, кожний українською та російською мовами, причому всі тексти є автентичними.