Про затвердження Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Стратегію розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року, що додається.

2. Міністерству молоді та спорту починаючи з грудня 2020 р. розробляти та подавати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проекти планів заходів щодо реалізації основних етапів Стратегії, затвердженої цією постановою.

СТРАТЕГІЯ
розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року

Загальна частина

Ця Стратегія визначає пріоритети державної політики, що передбачені Законом України “Про засади внутрішньої та зовнішньої політики”, а саме: створення умов для максимальної реалізації здібностей талановитих спортсменів, забезпечення рівних прав і можливостей до занять фізичною культурою і спортом усіх категорій населення України, стимулювання створення спортивної інфраструктури, сприяння участі українських спортсменів у міжнародних змаганнях, підвищення авторитету держави у світовому спортивному русі, удосконалення державної політики у сфері фізичної культури і спорту, а також сприяння популяризації та поширенню здорового способу життя, організації змістовного дозвілля.

За результатами статистичної звітності за формою № 2-ФК “Звіт з фізичної культури і спорту” за 2019 рік кількість осіб, які охоплені фізкультурно-оздоровчою та спортивною діяльністю становить 14,7 відсотка загальної чисельності населення країни (2018 рік - 14,3 відсотка, 2017 - 13,7 відсотка).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 2019 році за рівнем здоров’я українці перебували на 93 місці із 169 країн світу. В Україні щороку від серцево-судинних захворювань помирають тисячі українців. Регулярні заняття фізичною культурою допомагають знизити рівень захворюваності на хвороби серцево-судинної системи до 36 відсотків, зменшити негативний вплив на організм людини шкідливих звичок, підвищити рівень стресостійкості та уникнути проявів асоціальної поведінки, сприяти розвитку всіх сфер суспільства.

Визначено ряд проблем та причини їх виникнення за напрямами державної політики у сфері фізичної культури і спорту, які передбачається розв’язувати в межах цієї Стратегії.

Проблемами, що потребують розв’язання у сфері фізичної культури і спорту, є:

за напрямом “Фізично активна нація” - недосконала система взаємовідносин між державою та іншими суб’єктами сфери, що перешкоджає популяризації фізичної культури і спорту.

Причинами виникнення проблеми є неврегульованість на законодавчому рівні механізму здійснення контролю за кваліфікацією кадрів у фітнес-індустрії, відносин меценатства та інвестицій у сфері фізичної культури і спорту, недостатня кількість інформаційно-соціальних кампаній, спрямованих на популяризацію спорту, мотиваційних презентацій масового спорту та спорту вищих досягнень, недостатній рівень інформування суспільства про перспективи та привабливість спортивної кар’єри, що зменшує мотивацію населення до систематичних занять фізичною культурою і спортом;

за напрямом “Спорт вищих досягнень” - відсутність належних умов для розвитку спорту вищих досягнень.

Причинами виникнення проблеми є зменшення граничної кількості спортсменів, які потенційно можуть перейти до спорту вищих досягнень, недостатня кількість тренерів відповідної кваліфікації, втрата фахових тренерів і спеціалістів, непопулярність спортивної кар’єри серед молоді, невідповідність матеріально-технічного забезпечення потребам спортсменів, відсутність комфортних та безпечних умов для проведення навчально-тренувальних зборів в Україні; неналежний рівень медико-біологічного та науково-методичного супроводу спортсменів, недосконала система розподілу коштів державного бюджету у сфері спорту вищих досягнень;

за напрямом “Спортивна інфраструктура” - відсутність привабливої і доступної інфраструктури для регулярних занять населення фізичною активністю і спортом, застаріла матеріально-технічна база комунальних та державних інфраструктурних об’єктів.

Причинами виникнення проблеми є недостатня кількість спортивних споруд та місць для заняття фізичною культурою, зокрема облаштованих для осіб з інвалідністю, що пов’язано з обмеженим фінансуванням будівництва об’єктів з державного та місцевих бюджетів, низький рівень суспільного попиту на будівництво сучасної спортивної інфраструктури територіальними громадами, законодавча невизначенність щодо можливості передачі спортивних інфраструктурних об’єктів в управління комерційним установам, недосконала система відносин між державою та приватним сектором економіки, відсутність ефективної системи управління інфраструктурою, недостатня кількість об’єктів спортивної інфраструктури, що відповідають міжнародним стандартам для проведення офіційних міжнародних та всеукраїнських спортивних змагань;

за напрямом “Цифрова трансформація сфери фізичної культури і спорту” - невідповідність стану цифровізації сфери вітчизняного спорту і фізичної культури сучасним тенденціям розвитку спорту у світі та неможливість виконання актуальних завдань існуючими методами без використання інформаційних технологій.

Причинами виникнення проблеми є складні бюрократичні процедури, застарілі методи та інструменти управління сферою, пов’язані з тим, що цифровізація була не на часі, низький рівень цифрової грамотності заінтересованих сторін (починаючи від державних службовців і закінчуючи командами спортивних федерацій) відсутність стратегії цифровізації спорту та архітектури цифрових проектів як на національному, так і на місцевому рівні, відсутність інформаційних технологій щодо впровадження інновацій у сфері фізичної культури і спорту, недосконала система розподілу коштів державного бюджету за видами спорту;

за напрямом “Кадрове забезпечення сфери фізичної культури і спорту” - відсутність умов для визначення потреб, ведення обліку, стандартизованих вимог до професій, підготовки та професійного зростання фахівців, які здійснюють заходи з фізичної культури і спорту.

Причинами виникнення проблеми є відсутність методики розрахунку потреб різних груп населення у відповідних кадрах у сфері фізичної культури і спорту, зокрема затверджених стандартів співвідношення кількості фахівців у сфері фізичної культури і спорту на 10 тис. населення, застаріла практика збору інформації та обліку фахівців фізичної культури і спорту, що не відображає реального стану справ у державі, особливо у приватному та громадському секторі, відсутність професійних стандартів у сфері фізичної культури і спорту, розбалансована система підготовки кадрів, застаріла система атестації тренерів, що потребує суттєвого реформування з дотриманням принципів об’єктивності та незалежності оцінювання професійної підготовленості працівників сфери фізичної культури і спорту, гендерний дисбаланс створення вакансій та морального і матеріального заохочення фахівців.

Наслідками наявності зазначених проблем є те, що:

значна частина населення України веде нездоровий та пасивний спосіб життя, практично вся спортивна інфраструктура недоступна для осіб з інвалідністю;

Україна посідає одне із найвищих місць у світі із вживання допінгу (за оцінками експертів Всесвітнього антидопінгового агентства), що негативно впливає на імідж країни у міжнародному спортивному середовищі, тому боротьба з допінгом є пріоритетом діяльності та спільною відповідальністю всіх суб’єктів спортивного руху;

механізми саморозвитку спорту не функціонують належним чином;

сфера фізичної культури і спорту не дає значних економічних та соціально-гуманітарних преференцій територіальним громадам і державі.

Реалізація Стратегії передбачається трьома етапами:

перший етап (2021-2022 роки) - визначення власних шляхів та затвердження відповідного плану дій, визначення можливих ризиків, затвердження системи показників, проведення моніторингу та оцінювання;

другий етап (2023-2024 роки) - продовження виконання відповідного плану дій та впровадження інновацій у сфері фізичної культури і спорту, а також проведення проміжного оцінювання реалізації Стратегії;

третій етап (2025-2028 роки) - підвищення конкурентоспроможності сфери фізичної культури і спорту України у світі, а також проведення завершального оцінювання реалізації Стратегії.

Мета реалізації Стратегії

Метою реалізації Стратегії є формування у населення культури здорового способу життя, створення умов для розвитку сучасної і доступної спортивно-оздоровчої інфраструктури, збільшення кількості населення, яке регулярно займається руховою активністю, забезпечення підготовки, участі національної збірної команди в іміджевих змаганнях, сприяння входженню України до числа кращих спортивних держав світу.

Стратегія реалізовується за такими напрямами державної політики у сфері фізичної культури і спорту:

фізично активна нація;

спорт вищих досягнень;

спортивна інфраструктура;

цифрова трансформація сфери фізичної культури і спорту;

кадрове забезпечення сфери фізичної культури і спорту.

Стратегічні цілі реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту, яких планується досягнути в результаті реалізації цієї Стратегії є:

українці регулярно та свідомо займаються фізичною культурою і спортом;

Україна - спортивна держава, що входить до країн-лідерів, де створено умови та можливості для ефективної підготовки спортсменів світового рівня, визначено важливість орієнтації на олімпійські, неолімпійські види спорту та види спорту осіб з інвалідністю;

доступність для кожної людини, зокрема осіб з інвалідністю, розгалуженої мережі спортивної інфраструктури світового рівня;

можливість подолання наявних викликів у сфері фізичної культури і спорту шляхом запровадження інформаційних технологій;

наявність ефективної системи забезпечення сфери фізичної культури і спорту фахівцями відповідної кваліфікації з мотивацією до результативної роботи.

Основні цілі та завдання Стратегії

Напрям “Фізично активна нація”

Стратегічна ціль: українці регулярно та свідомо займаються фізичною культурою і спортом.

Для досягнення зазначеної цілі передбачається:

забезпечення ефективної міжсекторальної взаємодії всіх заінтересованих суб’єктів сфери фізичної культури і спорту шляхом виконання таких завдань:

- забезпечення координації дій усіх заінтересованих суб’єктів, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та територіальних громад з питань популяризації та розвитку сфери фізичної культури і спорту;

- створення онлайн-платформи для забезпечення взаємодії, проведення засідань та зустрічей, обмін ідеями і технологіями між представниками держави, бізнесу і науковцями з метою координації зусиль щодо підвищення рівня залученості населення до оздоровчої рухової активності;

- утворення міжвідомчої комісії з питань здійснення моніторингу реалізації Стратегії;

- розроблення та реалізація комунікаційної стратегії формування у суспільстві здорових звичок, цінності збереження та зміцнення здоров’я шляхом поєднання фізичної активності з іншими складовими здорового способу життя;

- залучення інститутів громадянського суспільства, у тому числі молодіжних та дитячих громадських організацій, до проведення заходів з підвищення оздоровчої рухової активності населення;

- розроблення комплексу показників і механізму моніторингу щодо рівня залученості населення до занять фізичною культурою і спортом;

створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності у сфері фізичної культури і спорту дасть змогу безперешкодно та масово долучатися до рухової активності та спорту всім категоріям населення, шляхом виконання таких завдань:

- сприяння у створенні фонду розвитку спорту та рухової активності для поліпшення матеріально-технічної бази спорту, популяризації оздоровчої рухової активності, наповнення якого здійснюватиметься за рахунок коштів юридичних і фізичних осіб та інших джерел, не заборонених законодавством;

- запровадження пілотного проекту “Гроші ходять за послугою” у системі масового спорту та оздоровчого фітнесу;

- проведення загальнодоступних спортивних заходів для активного сімейного відпочинку в місцях масового відпочинку, зокрема організаційна підтримка та координація діяльності регіональних центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”;

- облаштування безпечних маршрутів для пішохідного, велосипедного, водного туризму за участю органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;

- створення умов для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів для дітей у літніх школах плавання у відкритих водоймах;

- удосконалення законодавства з питань заохочення людей до оздоровчої рухової активності;

- розроблення державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту з метою встановлення норм і нормативів для надання послуг у сфері фізичної культури і спорту;

- створення умов для розвитку вітчизняної фітнес-індустрії, адаптованої до потреб масового спорту;

створення для здобувачів освіти належних умов для заняття руховою активністю та формування ставлення до занять фізичною культурою і спортом як до важливої складової здорового способу життя. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- розроблення нових підходів до проведення занять з фізичної культури (виховання) у закладах освіти як органічної складової здорового способу життя, зокрема з урахуванням інклюзивності для осіб з інвалідністю;

- посилення відповідальності керівників закладів освіти усіх ступенів за забезпечення належного рівня рухової активності;

- забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей у закладах дошкільної та загальної середньої освіти;

- сприяння у впровадженні всеукраїнськими спортивними федераціями в освітній процес та позакласну роботу з фізичного виховання в закладах освіти популярних серед дітей та молоді видів спорту;

- представлення України у відповідних міжнародних організаціях, на Всесвітніх універсіадах, Всесвітніх гімназіадах, інших міжнародних спортивних змаганнях серед студентів та учнів за рахунок позабюджетних джерел, організація і проведення серед студентів та учнів спортивних заходів, у тому числі міжнародних, за рахунок коштів, визначених законодавством;

забезпечення рухової активності населення як запобіжного засобу розвитку неінфекційних хвороб та фізкультурно-спортивної реабілітації для відновлення власної дієздатності шляхом виконання таких завдань:

- впровадження рекомендацій щодо призначення лікарями, зокрема сімейними, рухової активності як дієвого засобу зниження ризику неінфекційних захворювань, первинної профілактики хронічних неінфекційних захворювань та фізичної реабілітації;

- подання пропозицій щодо удосконалення підготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників, які рекомендують пацієнтам заняття з оздоровчої рухової активності (розроблення стандартів з урахуванням рекомендацій ВООЗ);

- залучення суб’єктів масового спорту та оздоровчого фітнесу до надання послуг з фізкультурно-спортивної реабілітації дітям, молоді та особам з інвалідністю, учасникам операції Об’єднаних сил на сході України з використанням засобів фізичної культури і спорту для забезпечення сприяння їх соціальній інтеграції.

Напрям “Спорт вищих досягнень”

Стратегічна ціль: Україна - спортивна держава, що належить до групи передових країн, де створено умови та можливості для ефективної підготовки спортсменів світового рівня, визначено важливість орієнтації на олімпійські, неолімпійські види спорту та види спорту осіб з інвалідністю.

Для досягнення зазначеної цілі передбачається:

створення умов для ефективної підготовки спортсменів до участі в Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських, Всесвітніх іграх, чемпіонатах світу та Європи шляхом виконання таких завдань:

- визначення пріоритетних видів спорту з оновленням щороку відповідного переліку за результатами виступів спортсменів національних збірних команд України на офіційних міжнародних спортивних змаганнях з олімпійських, неолімпійських видів спорту шляхом прийняття відповідних наказів Мінмолодьспорту;

- забезпечення відповідних організаційних, фінансових, матеріально-технічних, кадрових умов для належної підготовки та участі національних збірних команд України з видів спорту, у тому числі осіб з інвалідністю, в офіційних міжнародних спортивних змаганнях;

- забезпечення діяльності закладів дитячо-юнацького та резервного спорту, спорту вищих досягнень;

- забезпечення функціонування системи мотивацій тренерів і спортсменів до високих спортивних досягнень;

- забезпечення ефективної діяльності Національної платформи із запобігання маніпулюванням спортивними змаганнями та боротьби з договірними матчами, створеної на виконання положень Конвенції Ради Європи проти маніпулювання спортивними змаганнями, у тому числі шляхом участі у програмі Integrity Betting Intelligence System (IBIS) та збільшення кількості Single Point of Contact (SPOC) від України;

- розроблення механізму арбітражу та медіації з метою вирішення спорів у сфері спорту на прикладі діяльності Міжнародного спортивного арбітражу (CAS);

використання наукових досягнень у галузі спортивної науки та спортивної медицини, лікувальної фізкультури для забезпечення належного супроводу дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих досягнень. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- підвищення рівня і якості спортивної медицини;

- підвищення спроможності наукового супроводу підготовки спортсменів;

- створення умов для науково-методичного та медико-біологічного забезпечення підготовки спортсменів штатних збірних команд України;

сприяння самодостатності спортивних федерацій та їх інституційній спроможності у розвитку видів спорту. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- забезпечення автономної діяльності спортивних федерацій щодо розвитку видів спорту, в тому числі з використанням власних коштів та ресурсів федерацій;

- налагодження взаємовідносин між державним сектором і всеукраїнськими спортивними федераціями, що ґрунтуються на засадах партнерства, сприяння розвитку їх самодостатності та делегування функцій з розвитку видів спорту;

- розроблення спортивними федераціями системи прозорої діяльності, власних концепцій розвитку спорту в умовах децентралізації влади та утворення ними різноманітних освітніх спортивних програм;

- розроблення механізму залучення позабюджетних коштів, коштів меценатів та благодійних організацій у сферу фізичної культури і спорту;

- підвищення рівня інформаційно-просвітницької діяльності спортивних федерацій у видах спорту;

активна участь України у глобальній системі боротьби із вживанням допінгу у спорті. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- імплементація міжнародних стандартів у сфері боротьби з допінгом у спорті та запровадження постійного моніторингу;

- створення міжсекторальної системи координації питань боротьби з допінгом у спорті на державному та регіональному рівні;

- запровадження особистої відповідальності, у тому числі фінансової, кожного спортсмена та його оточення за порушення антидопінгових правил;

- усвідомлення всіма суб’єктами спортивного руху шкідливості впливу застосування допінгу;

сприяння регулярному проведенню в Україні офіційних міжнародних спортивних змагань. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- забезпечення проведення щорічних міжнародних змагань світового та європейського рівня та поступове збільшення їх кількості;

- сприяння спортивним федераціям в отриманні права проведення міжнародних змагань;

виховання спортивно орієнтованої молоді на олімпійських ідеалах та принципах соціальної інклюзивності шляхом:

- сприяння соціальній активності та громадським ініціативам у сфері фізичної культури і спорту, зокрема шляхом розвитку волонтерства;

- формування бренду спортсмена високого класу, який є гордістю нації, прикладом для молодого покоління;

- забезпечення рівності гармонійного розвитку особистості та її самовдосконалення з використанням результатів сучасних спортивних досягнень;

- проведення просвітницької кампанії, спрямованої на боротьбу з ґендерними стереотипами, расизмом у спорті, насильством у спорті та дискримінацією осіб з інвалідністю.

Напрям “Спортивна інфраструктура”

Стратегічна ціль: доступність для кожної людини, зокрема осіб з інвалідністю, розгалуженої мережі спортивної інфраструктури світового рівня.

Для досягнення зазначеної цілі передбачається:

інвентаризація та оцифрування всіх об’єктів спортивної інфраструктури, утримання їх у належному стані та ефективне використання.

Для цього передбачається виконання таких завдань:

- проведення інвентаризації об’єктів усієї спортивної інфраструктури для визначення їх стану та рівня доступності, в тому числі шляхом прийняття цифрових інформаційних рішень;

- проведення комплексного аналізу розвитку окремих видів спорту в регіонах для створення об’єктів спортивної інфраструктури, що відповідають національним та міжнародним вимогам до проведення офіційних спортивних змагань різного рівня та потребам відповідної територіальної громади;

- визначення переліку спортивних об’єктів, що відповідають вимогам проведення офіційних спортивних змагань міжнародного рівня в Україні, та створення належних умов для тренувань національних збірних команд;

- внесення до законодавства змін щодо ефективного використання об’єктів спортивної інфраструктури установами, організаціями усіх форм власності;

- здійснення моніторингу стану спортивних споруд, їх відвідування та ефективності використання;

будівництво нових об’єктів спортивної інфраструктури в Україні з урахуванням вимог до проведення офіційних спортивних змагань різного рівня та потреб відповідної територіальної громади. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- залучення національних спортивних федерацій до процесу планування та створення об’єктів спортивної інфраструктури;

- формування мережі сучасних та привабливих спортивних споруд за місцем проживання, у місцях масового відпочинку, що повинні бути легкодоступними для різних верств населення, зокрема для осіб з інвалідністю;

- ініціювання внесення змін до планування території у частині створення місць для активного відпочинку, зокрема парків для фізичної активності та спорту на свіжому повітрі, облаштування безпечних велосипедних і пішохідних доріжок, внесення необхідних змін до відповідних будівельних норм і стандартів;

- створення мультиспортивних комплексів, зокрема п’яти сучасних центрів підготовки спортсменів у регіонах України, багатофункціональних комунальних спортивних комплексів, спортивних залів для ігрових видів спорту, різних видів єдиноборств, плавальних басейнів, льодових арен, спортивних стадіонів за рахунок джерел, не заборонених законодавством;

- створення спортивної інфраструктури міжнародного зразка шляхом розвитку баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки;

- створення нормативно-правового підґрунтя, що сприятиме залученню інвесторів, меценатів та спонсорів до будівництва, відновлення та реконструкції наявної спортивної інфраструктури;

- запровадження комплексного міжвідомчого і збалансованого підходу до питань безпеки і охорони під час проведення масових спортивних заходів з урахуванням кращих зразків європейського та світового досвіду;

- забезпечення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до спортивних споруд, що побудовані в Україні.

Напрям “Цифрова трансформація сфери фізичної культури і спорту”

Стратегічна ціль: можливість подолання наявних викликів у сфері фізичної культури і спорту шляхом прийняття цифрових інформаційних рішень.

Для досягнення зазначеної цілі передбачається:

прийняття ефективних рішень з використанням статистичних даних, результатів аналізу та моніторингу застосування новітніх технологій у сфері фізичної культури і спорту. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- створення державних електронних реєстрів суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, в яких відображено всі параметри діяльності заінтересованих сторін сфери фізичної культури і спорту;

- розроблення механізму створення прогнозних моделей для визначення стану у сфері фізичної культури і спорту в разі зміни параметрів, обробки отриманих даних та під час формування необхідних звітів у реальному часі;

- створення та наповнення електронного реєстру спортивних споруд;

- створення сервісів дистанційного оформлення послуг на базі реєстру електронних спортивних споруд;

- оцифрування членства у спортивних федераціях та розроблення механізму проведення конференцій з використанням електронного голосування;

- розроблення та впровадження механізму взаємодії електронної картки спортсменів з медичною електронною карткою, що спростить процедуру отримання медичного дозволу на тренування чи участь у змаганнях з різних видів спорту;

- детальний опис та реінжиніринг бізнес-процесів усіх структурних підрозділів Мінімолодьспорту, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінмолодьспорту;

- розроблення архітектури програмних систем управління цифровізацією;

впровадження прогресивних інструментів розвитку сфери фізичної культури і спорту шляхом виконання таких завдань:

- розроблення механізму відстеження фізичної активності людей різних груп населення із шкільних років, що дасть змогу спрогнозувати можливий потенціал дитини у різних видах спорту;

- розроблення технічного механізму міжвідомчої координації дій під час проведення спортивних заходів;

- розроблення дієвого механізму страхування спортсмена та міжвідомчої координації дій під час реабілітації;

- розроблення механізму відстеження внеску тренерів спортсменів до їх спортивних результатів, заохочення таких тренерів;

- розроблення технічного механізму, що дає змогу скоротити час на узгодження та створення умов для швидкого впровадження прийнятих рішень;

- розроблення для суб’єктів сфери фізичної культури і спорту системи захищеного відеозв’язку для проведення у режимі онлайн засідань з можливістю голосування з використанням електронного цифрового підпису (КЕП);

- синхронізація стратегії цифровізації сфери фізичної культури і спорту із стратегією цифровізації держави;

- проведення аналізу та розроблення необхідних нормативно-правових актів;

удосконалення планування, розподілу та використання коштів у сфері фізичної культури і спорту шляхом виконання таких завдань:

- створення платформи, що дасть можливість координувати дії між меценатами та отримувачами меценатської допомоги;

- оцифрування фінансових кабінетів федерацій та інших спортивних громадських організацій, що дасть змогу відстежити рух бюджетних та інших коштів, товарів та ресурсів, що надходять та використовуються такими організаціями;

- забезпечення реінжинірингу та оцифрування процесу діяльності Державної установи “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення” та спеціалізованого державного закладу “Український центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю “Інваспорт”;

- створення електронного “Єдиного календарного плану” спортивних заходів з бюджетуванням;

- оцифрування показників діяльності федерацій з видів спорту, розроблення уніфікованого протоколу для збору даних федераціями, розроблення захищеного механізму передачі даних та механізму автоматизованого формульного розподілу державних коштів між видами спорту;

запровадження нового пілотного проекту “Гроші ходять за послугою” з метою надання населенню доступних та високоякісних фізкультурно-оздоровчих послуг шляхом виконання таких завдань:

- розроблення інформаційних технологій, що дають можливість адмініструвати пілотний проект “Гроші ходять за послугою”;

- створення реєстру надавачів фізкультурно-оздоровчих та спортивно-тренувальних послуг;

- створення інтерфейсу відгуків щодо послуг, наданих фізкультурно-оздоровчими та спортивно-тренувальними закладами;

- запровадження нових механізмів залучення населення до доступних та високоякісних фізкультурно-оздоровчих послуг з урахуванням специфіки видів рухової діяльності;

забезпечення для населення можливості користуватися впровадженими державою цифровими інформаційними рішеннями у сфері фізичної культури і спорту шляхом виконання таких завдань:

- створення стимулів для використання суб’єктами сфери спорту електронної системи фізичної культури і спорту;

- розроблення механізму передачі релевантних даних всіма заінтересованими суб’єктами сфери спортивної галузі;

- створення стимулів для участі населення у проведенні рейтингів шляхом впровадження мотиваційних проектів, використання ігрових практик та механізмів;

створення стимулів для розвитку вітчизняних ініціатив у розробленні та впровадженні спортивних цифрових технологій шляхом виконання таких завдань:

- розроблення механізму заохочення вітчизняних ініціатив щодо створення та розвитку спортивних новітніх стартапів шляхом залучення аудиторії для тестування продукту;

- розроблення механізму для залучення потенційних інвесторів;

- використання вітчизняних новітніх цифрових інформаційних продуктів під час реалізації пілотних проектів сфери фізичної культури і спорту;

- розроблення механізму допомоги для виходу на міжнародні ринки існуючому вітчизняному інформаційно-технічному бізнесу у сфері фізичної культури і спорту.

Напрям “Кадрове забезпечення сфери фізичної культури і спорту”

Стратегічна ціль: наявність ефективної системи забезпечення сфери фізичної культури і спорту фахівцями відповідної кваліфікації з мотивацією до результативної роботи.

Для досягнення зазначеної цілі передбачається:

здійснення Мінмолодьспортом координації кадрового забезпечення фізичної культури і спорту з урахуванням потреб різних груп населення. Для цього необхідне утворення координаційної ради з питань кадрового забезпечення фізичної культури і спорту при відповідному центральному органі виконавчої влади;

забезпечення адміністративно-територіальними органами та Мінмолодьспортом своєчасного отримання достовірної інформації про рівень забезпеченості кадрами у сфері фізичної культури і спорту. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- обґрунтування, розроблення, впровадження інноваційної технології збору та аналізу статистичної інформації щодо зайнятих фахівців у сфері фізичної культури і спорту;

- визначення та затвердження нормативів кадрового забезпечення і стандартів співвідношення кількості фахівців у сфері фізичної культури і спорту на 10 тис. населення;

підвищення рівня компетенції та вдосконалення рівня кваліфікації фахівців у сфері фізичної культури і спорту шляхом виконання таких завдань:

- затвердження професійних стандартів для сфери фізичної культури і спорту;

- впровадження системи заходів для підвищення кваліфікації українських спеціалістів у сфері фізичної культури і спорту з урахуванням відповідного передового міжнародного досвіду;

забезпечення підготовки та професійного розвитку фахівців фізичної культури і спорту із застосуванням різних видів освіти (формальної, неформальної та інформальної) шляхом виконання таких завдань:

- прийняття сучасної концепції розвитку фахової освіти у сфері фізичної культури і спорту, де формальна освіта є першим етапом, другим - входження фахівця у професію на основі інформальної освіти, зокрема наставництва, наступними етапами є безперервний професійний розвиток шляхом неформальної освіти та самоосвіти;

- удосконалення законодавства з метою встановлення преференцій під час вступу на здобуття фахової передвищої та вищої освіти за спеціальністю з фізичної культури і спорту вступникам, які займалися у системі дитячо-юнацького спорту та мають необхідний рівень спеціальної підготовки;

- впровадження у сферу фізичної культури і спорту системи періодичної сертифікації фахівців, сформованої з урахуванням вітчизняних особливостей та передового світового досвіду, а також із залученням громадськості, спортивних федерацій, та суб’єктів приватного сектору;

підготовка фахівців, зокрема із числа провідних спортсменів відповідного регіону, та забезпечення підвищення кваліфікації фахівців сфери фізичної культури і спорту;

успішне виконання фахівцями у сфері фізичної культури і спорту своїх посадових обов’язків. Для цього передбачається виконання таких завдань:

- розроблення та здійснення комплексних заходів із підвищення престижності професій у сфері фізичної культури і спорту на ринку праці;

- удосконалення системи підготовки та професійного розвитку фахівців сфери фізичної культури і спорту та їх мотивації.

Для реалізації Стратегії передбачається розроблення планів заходів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Очікувані результати

Очікуваними результатами реалізації Стратегії є:

регулярне та свідоме зайняття фізичною активністю або спортом не менш 30 відсотками населення;

досягнення не нижче 21-го загальнокомандного місця на Іграх XXXIV Олімпіади 2028 року, м. Лос-Анджелес (США);

досягнення не нижче 20-го загальнокомандного місця на зимових Олімпійських іграх, м. Мілан і м. Кортіна-д’Ампеццо (Італійська Республіка);

досягнення не нижче 10-го загальнокомандного місця за результатами участі у XXV літніх Дефлімпійських іграх, XIV зимових Паралімпійських іграх, м. Мілан (Італійська Республіка), XXI зимових Дефлімпійських іграх, XVIII літніх Паралімпійських іграх, м. Лос-Анджелес (США);

досягнення не нижче 10-го загальнокомандного місця на XI та XII Всесвітніх іграх, м. Бірмінгем (США) та м. Ченду (КНР);

проведення в Україні не менш як 80 міжнародних змагань;

створення п’яти сучасних центрів підготовки спортсменів (Центр-Схід-Захід-Південь-Північ);

впровадження вітчизняних цифрових інформаційних рішень у сферу фізичної культури і спорту, спрощення механізму взаємодії всіх суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, створення умов для прийняття ефективних управлінських рішень;

функціонування в Україні сучасної системи зайнятості у сфері фізичної культури і спорту, що орієнтована на передові моделі у державах - членах ЄС.

Нормативно-правове, організаційне та фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Нормативно-правове та організаційне забезпечення реалізації цієї Стратегії здійснюється шляхом розроблення та прийняття в установленому порядку відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів, планів та заходів.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів, не заборонених законодавством.

Здійснення моніторингу, оцінювання та звітування за результатами реалізації Стратегії

Метою здійснення моніторингу є своєчасне виявлення та розв’язання проблем, що перешкоджають досягненню кінцевої мети Стратегії.

Збір даних, а саме щодо досягнення показників кінцевої мети та операційних цілей Стратегії, здійснюється кожні два роки.

Моніторинг здійснюється шляхом проведення аналізу:

досягнення ключових показників кінцевої мети, операційних та стратегічних цілей, їх відхилення від планових значень та з’ясування причин відхилення;

виконання завдань та заходів Стратегії шляхом визначення частки виконаних/невиконаних завдань та заходів у плановому періоді, пошуку причин відхилення.

За результатами проведеного моніторингу Мінмолодьспортом готується та подається звіт Кабінетові Міністрів України. Періодичність подання такого звіту визначається планами реалізації Стратегії.

У звіті містяться:

інформація про:

- поточний стан реалізації Стратегії;

- основні досягнення та недоліки державної політики за визначений період;

причини відхилень у досягненні ключових показників та виконанні завдань та заходів (за наявності відхилень);

пропозиції щодо усунення наслідків таких відхилень.

Оцінювання проводиться один раз на чотири роки (проміжне та завершальне), зокрема шляхом проведення аналізу:

впливу реалізації Стратегії на заінтересованих сторін (бенефіціарів);

досягнення ключових показників до кінцевої мети Стратегії, їх відхилення від планових значень, пошуку причин відхилення;

логічності та обґрунтованості обраних інструментів і підходів до реалізації Стратегії, необхідності її перегляду, припинення чи продовження реалізації Стратегії на наступний період.

За результатами оцінювання головним розробником готується та подається Кабінетові Міністрів України:

звіт про оцінювання результатів реалізації Стратегії, що містить висновки та рекомендації щодо необхідності перегляду, припинення чи продовження її реалізації, або розроблення Стратегії на наступний період;

основні досягнення та недоліки державної політики за визначений період.