П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 136/651/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кривенко Д.Т.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

23 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У квітні 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що згідно винесеної працівником поліції УПП у Вінницькій області ДПП постанови серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що він порушив пункт 11.5. ПДР, за що передбачена відповідальність частиною 2 статті 122 КУпАП. Однак, позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки викладені в ній обставини не відповідали дійсності.

Вказує, що під час зазначених в оскаржуваній постанові часу та місця імовірного правопорушення позивач не перебував у русі керуючи своїм транспортним засобом, а будучи за кермом він спілкувався з працівниками поліції, знаходячись за іншою адресою.

А також зауважує, що в порушення пункту 11.5. ПДР фактично не міг рухатися по лівій крайній смузі при вільній правій, оскільки на даному відрізку дороги відсутня розмітка, що розділяє смуги для транспортних засобів в одному напрямку.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано винесену лейтенантом поліції Рапинцем Олександром Віталійовичем Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року на ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП, а провадження у справі закрито.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено із матеріалів справи, 15 квітня 2021 року о 10:35 лейтенантом поліції Рапинцем О.В. УПП у Вінницькій обл. ДПП винесено постанову серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Суть та обставини правопорушення полягають в тому, що 15 квітня 2021 року о 10:27:51 год. м. Вінниця, вул. Ватутіна, 46, - водій керував транспортним засобом рухаючись при цьому у лівій крайній смузі при вільній правій чим порушив пункт 11.5. ПДР. Порушення полягало у виїзді на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку за що передбачена відповідальність частиною 2 статті 122 КУпАП.

Згідно пункту 7 постанови, до неї додається відео "ав 00082" (а.с. 6).

Позивач, не погоджуючись з такою постановою звернувся до суду за захистом прав та законних інтересів.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач посилаючись на норми матеріального та процесуального права оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу представник відповідача мотивує тим, що 15 квітня 2021 року під час патрулювання по вул. Ватутіна, 46, м. Вінниця, Вінницька обл., лейтенантом поліції Рапинцем О.В. було прийнято рішення притягнути водія транспортного засобу ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, оскільки останній рухався по лівій крайній смузі при вільній правій чим порушив пункт 11.5. ПДР. Зазначені обставини підтверджуються відео з реєстратора поліцейського де правопорушення зафіксоване 15 квітня 2021 року орієнтовно о 10:13 год., по вул. Ватутіна, 46, м. Вінниця, Вінницька обл.

Разом з тим, вказано, що зазначений у постанові серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року час 10:27 год. не збігається із часом вчинення правопорушення, оскільки є реальним часом винесення постанови через службовий планшет поліцейського. Крім того, з огляду на відео з нагрудної камери поліцейського, позивач не заперечував щодо керування своїм транспортним засобом по вул. Ватутіна, 46, м. Вінниця, Вінницька обл.

Зазначено, що суд першої інстанції діяв неправомірно у зв`язку із тим, що описуючи події, які відображені на диску, не приймає їх до уваги.

Окрім того представником зауважено, що позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 1 статті 130 КУпАП. А також те, що на протязі 2021 року відносно позивача неодноразово були складені протоколи за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: протокол №406820 від 17 січня 2021 року, протокол №539606 від 14 січня 2021 року, протокол №515789 від 25 травня 2021 року (у якому відповідно до фабули огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності лікаря нарколога в КП ВОНД "Соцеотерапія", висновок №1329 результат - позитивний "кокаїн").

Позивач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях".

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року №1306 (надалі - ПДР).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За змістом статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 та пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Положеннями статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП за порушення пункту 11.5 ПДР України.

Відповідно до вимог пункту 1.10 ПДР перешкода для руху - це нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Пунктом 11.5 ПДР передбачено те, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Згідно частини 2 статті 122 КУпАП - порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягне за собою накладення штрафу.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Нормами статті 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтями 121, 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За положеннями статей 249, 276 КУпАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно пункту 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 2 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до частини 3 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить запис про час розгляду справи - 10:35:46 год. та про час вчинення адміністративного правопорушення - 10:27:51 год.

Водночас із наданого відповідачем диску відео з реєстратора поліцейського FILE210415-101317-002252 вбачається рух автомобіля позивача на вказаному відрізку дороги у момент часу 10:13 год.

При цьому, з відео наданого з нагрудної камери поліцейського DSJX300082_AB0082 та відео з нагрудної камери поліцейського DSJX300092_AB0092 чітко вбачається, що позивач починаючи з 10:15 год. не перебував у русі, а спілкувався з працівниками поліції.

Такі обставини підтверджуються наданим позивачем відео з відео-реєстратора його автомобіля MOVA0166, з якого видно, що позивач на вимогу працівників поліції, був вимушений здійснити зупинку свого автомобіля та починаючи з 10:15 год. спілкувався з ними.

Аналізуючи вищезазначене можливо дійти висновку, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, передбаченим статті 283 КУпАП, адже у ній, зокрема, вказаний час вчинення адміністративного правопорушення вказано невірно.

При цьому, колегія суддів вважає неприйнятним аргумент, наведений представником відповідача щодо невідповідності зазначеного у постанові серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року часу вчинення правопорушення, з підстав фіксування у ній часу, як реального моменту винесення постанови через службовий планшет поліцейського, адже реальний час винесення постанови та розгляду справи безпосередньо зазначений у ній, а саме 10:35:46 год.

Відповідно до статті 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В підтвердження факту вчинення позивачем адміністративних правопорушень, відповідачем надано відеозаписи з реєстратора та нагрудних камер, які як вказав суд першої інстанції не є належними та суд не приймає їх, однак з метою повного та всебічного розгляду справи, виходячи із принципу офіційного з`ясування обставин справи суд вбачає за можливе дослідити їх.

З наданого відеозапису вбачається, що на відрізку шляху на якому відповідно до постанови, позивач вчинив правопорушення наявна горизонтальна розмітка - вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно ПДР України дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.

Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Горизонтальна розмітка має таке значення:

1.1 (вузька суцільна лінія) — поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;

1.5 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають дві або три смуги; позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку;

Дорожня розмітка застосовується відповідно до цих Правил і повинна відповідати вимогам національного стандарту.

Проте, як вбачається з наданих відеозаписів на даному відрізку дороги відсутня розмітка, що поділяє транспортні потоки на дві та більше смуги.

Відтак колегія суддів вважає, що твердження відповідача та як наслідок постанови про те, що позивач рухався у лівій смузі при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку є безпідставними та упередженими, що свідчить про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відтак суд погоджується з доводами позивача про те, що фактичною підставою зупинки позивача стало те, що раніше працівниками поліції стосовно нього складалися протоколи за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП. Це, зокрема вбачається і з розмови працівників поліції з позивачем.

Дані обставини стали підставою для винесення судом окремої ухвали, правомірність якої апеляційним судом буде перевірена під час розгляду іншої апеляційної скарги.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до статті 1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення та протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Колегія також відкидає доводи про те, що у справі брав участь неналежний відповідач, оскільки суб`єкт владних повноважень не завжди може і повинен мати статус юридичної особи у адміністративних справах.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 липня 2021 року.

Головуючий

Моніч Б.С.

Судді

Капустинський М.М. Шидловський В.Б.