УХВАЛА

02 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 750/5550/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О. Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021

у справі за позовом ОСОБА_1

до Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів"

про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення відшкодування завданої шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

3. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

4. Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

5. Касаційна скарга містить посилання на п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 310 ГПК, але в скарзі не зазначено, які саме обставини на підставі недопустимих доказів суди встановили, в чому полягає недопустимість конкретних доказів, що, враховуючи положення цієї статті, не дає підстав для висновку про те, що касаційна скарга в цій частині відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 287, п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК.

6. Допустимість доказів визначається законністю джерел, умов і способів їх одержання. Відповідно до положень ст. 77 ГПК ("Допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

7. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ потрібно дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

8. Отже, допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 913/38/20, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 26.02.2021 у справі № 908/2847/19).

9. Враховуючи викладене та положення п. 5 ч. 2 ст. 290, ч. 2 ст. 292, п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 310 ГПК касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки скарги, а саме зазначити: які саме обставини, що мають суттєве значення, суди попередніх інстанцій встановили на підставі недопустимих доказів; в чому полягає недопустимість таких доказів (ст. 77 ГПК).

10. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про звільнення від сплати судового збору залишається без розгляду до усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 750/5550/17 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О. Кібенко