ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2540/20 Номер провадження 11-кп/814/609/21

Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю. В. Доповідач ап. інст. Томилко В. П.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року

м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Томилка В.П.,

суддів Герасименко В.М., Маліченка В.В.

з секретарем судового засідання Гавриленко Л.М.

з участю: прокурора Акулової С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника адвоката Голубенка В.П.,

потерпілої ОСОБА_2

та її представника адвоката Шаповалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, № 12020170020000383 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Голубенка В.П. на вирок Київського районного суду м.Полтава від 11 лютого 2021 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Краснодон Луганської області, українця, гр. України, із середньою освітою, одружений, працюючий столяром в АТ «ПолтаваГАЗ», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначено йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрано у виді цілодобового домашнього арешту.

Цивільний позов потерпілої частково задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 481грн. в рахунок відшкодування заподіяних матеріальних збитків, 30 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяних моральних збитків, а всього 30 481 грн..

За вироком суду, ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно та систематично, вчиняє фізичне та психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , з якою вони проживають в одному помешканні та мають спільних дітей, що призвело до фізичних та психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, негативних переживань, тощо.

Так, ОСОБА_1 , неодноразово вчиняв по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , дії виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, заподіянні тілесних ушкоджень, тим самим викликав у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психічному здоров`ю, що виразилось у формі пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій, тощо.

Крім цього, дії ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 супроводжувалися стусанами, штовханням, заподіянням тілесних ушкоджень, а також погрозами фізичної розправи.

Зокрема, 09.02.2020, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю свого проживання за адресою в АДРЕСА_1 , вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , зокрема наніс останній щонайменше 12-14 ударів правою рукою, пальці якої стиснуті в кулак, в область голови, а саме підборіддя, молочних залоз та лівого передпліччя, внаслідок чого спричинив їй фізичні та психологічні страждання, які виразились у спричиненні їй тілесних ушкоджень у вигляді гематоми лівого передпліччя та багаточисленних синців голови, тулубу, кінцівок, які, відповідно до висновку експерта №178 від 17.02.2020, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, 24.04.2020, складено протоколи серії ГП за № 372088 та №372089 про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення відносно своєї дружини ОСОБА_2 дій психологічного насильства, що виражалося у словесних образах, висловлювання на її адресу нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи, а також заподіяння тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з рішенням суду обвинуваченим та його захисником подані апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування вироку суду.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що потерпіла оговорила його, оскільки їй було відмовлено в переоформленні на спільних дітей земельної ділянки. Дітьми в судовому засіданні не підтверджено факту вчинення домашнього насильства, а лише вказано про наявність у сім`ї конфліктів.

Вважає, що тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитися внаслідок сутичок, в момент коли остання відбирала у обвинуваченого флешку та вдарилася об ліжко, меблеву шафу та двері зали.

Адвокат Голубенко В.П. подав апеляційну скаргу на вирок районного суду в якому ставить питання про його скасування та закриття кримінального провадження в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Апелянт звертає увагу на той факт, що пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є дітьми обвинуваченого та потерпілої, містять загальний характер сварок батька та матері, без зазначення конкретних дат, зокрема і епізоду від 09.02.2020 рок, що є предметом судового розгляду. Їх пояснення не містять ознак складу злочину.

Вважає, що вина ОСОБА_1 спростовується роз`ясненнями експерта, де він не заперечував можливість отримання потерпілою тілесних ушкоджень внаслідок її утримання за передпліччя рук та за кисті рук, шляхом придавлювання потерпілої в дверях, можливість отримання їх внаслідок боротьби по відбиранню флешки об бильця ліжка, меблеву шафу. Тако, зазначає, що в матеріалах справи відсутній Витяг із ЄРДР про внесення до нього відомостей про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

Адвокат в апеляційній скарзі зазначає, що посилання у вироку суду на наявність протоколів про адміністративне правопорушення особи не свідчать про вчинення особою цих правопорушень. Розмір заподіяної моральної шкоди, визначений судом, не підтверджується відповідними належними і допустимими доказами.

На апеляційну скаргу адвоката Голубенка В.П. надійшли заперечення від представника потерпілої, адвоката Шаповалова О.О., в яких він просить вирок районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Голубенка В.П. без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, думку потерпілої та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, але просили призначити покарання не повязане з позбавленням чи обмеженням волі, промову прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є зокрема: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п.3 ч.1 ст.409 КПК України),що і було встановлено при апеляційному розгляді.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.412 КК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України .

З даними висновками суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитися, виходячи з наступного.

Зокрема судом першої інстанції встановлено, що 09.02.2020 року о 10.00 год. ОСОБА_1 перебуваючи по місцю свого проживання вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 .

Крім тогт у вироку суд першої інстанції послався на протоколи серії ГП за № 372088 та №372089 про адміністративні правопорушення від 24.04.2020 року, щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 за фактом вчинення, щодо своєї дружини ОСОБА_2 дій психологічного насильства, як на факт встановлення вини обвинуваченого у інкримінованому йому злочину.

Проте, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, дані протоколи складені значно пізніше події, яку покладено в основу вироку і ставиться у вину обвинуваченому ОСОБА_1

Таким, чином вчинення домашнього насильства 09.02.2020 не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, через відсутність такої обов`язкової ознаки об`єктивної сторони злочину, як систематичність вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя.

Тлумачення поняття систематичності злочину передбачає, вчинення передбачених фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя не менше трьох разів протягом нетривалого часу та їх взаємозв`язок, внутрішню єдність, що утворює певну лінію поведінки винного щодо тієї самої жертви.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, систематичність дій обвинуваченої особи в даному кримінальному провадженні відсутня, оскільки на момент внесення відомостей про вчинення таких дій в ЕРДР насильницькі дії ОСОБА_1 стосовно дружини ОСОБА_2 носили одноразовий характер, а отже в даному діянні відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 126-1 КК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні особи складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Голубенка В.П. задовольнити.

Вирок Київського районного суду м.Полтава від 11 лютого 2021 року, стосовно ОСОБА_1 скасувати.

На підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України провадження стосовно ОСОБА_1 за ст. 126-1 КК України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3-х місяців з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

С У Д Д І:

В.П. Томилко В.М. Герасименко В.В. Маліченко.