ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року справа №200/7939/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Сельської О.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (повне судове рішення складено 16 жовтня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/7939/20-а (суддя в І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного розгляду адвокатського запиту № 140720 від 14.07.2020;

- зобов`язання надати інформацію з ЄРДР стосовно кримінального провадження № 12013110060002990 щодо: часу та дати складання/повідомлення про підозру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дат зупинення та відновлення досудового розслідування по кримінальному провадженню; дат виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження в інші окремі кримінальні провадження (зокрема в кримінальне провадження, якому присвоєний № 42019000000000455); дат прийняття рішення стосовно продовження строку досудового розслідування, зазначивши строк на який продовжено досудове розслідування; закінчення досудового розслідування;

- зобов`язання надати інформацію з ЄРДР стосовно кримінального провадження № 42019000000000455 щодо: дат зупинення та відновлення досудового розслідування по кримінальному провадженню; дат виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження в інші окремі кримінальні провадження; дат прийняття рішення стосовно продовження строку досудового розслідування, зазначивши строк на який продовжено досудове розслідування; закінчення досудового розслідування;

- зобов`язання надати вичерпну інформацію (відомості) з ЄРДР про повний перелік кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, а також - коли саме, за якими номерами, щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відомості до ЄРДР, додатково надавши по кожному з кримінальних проваджень інформацію (відомості) щодо: органу досудового розслідування, яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження; часу та дати складання/повідомлення особі про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також прізвище, ім`я та по батькові, а також дату народження особи, яка повідомлена про підозру; зупинення та відновлення досудового розслідування; об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань; продовження строку досудового розслідування; закінчення досудового розслідування.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що з метою отримання інформації, необхідної для забезпечення належного здійснення прав і законних інтересів ОСОБА_2 звернувся до відповідача із адвокатським запитом № 140720 від 14.07.2020.

Листом від 03.08.2020 № 16/1/4-19633-19 відповідач надав інформацію виключно щодо органу досудового розслідування, яким здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень. Іншої запитуваної інформації не надано. Відмовляючи у наданні інформації відповідач зазначив, що документи стосовно прийнятих процесуальних рішень, знаходяться в матеріалах кримінальних проваджень.

Позивач, наголошує, що не просив надати процесуальні документи, на підставі яких в ЄРДР повинна була бути внесена інформація, розуміючи, що з цими документами можливо ознайомитись в порядку ст. 221 КПК України, а лише ставив питання щодо надання саме відповідної інформації з ЄРДР, без необхідності надання відповідних процесуальних документів.

Позивач зазначив, що дії відповідача стосовно ненадання запитуваної в порядку Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) інформації суперечать вимогам Конституції України та Закону України від 03 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ), у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду та закрити провадження в справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності, вчинених під час здійснення процесуальних повноважень, не може перевірятись за межами передбаченого законодавством контролю. Оскільки вимоги позивача стосувалися дій органів досудового розслідування під час виконання слідчих дій, тому, як гадає Офіс Генерального прокурора, ці відносини є кримінальними, й на спір, який виникає в межах цих правовідносин, поширюються вимоги кримінального процесуального законодавства. Натомість, на переконання апелянта, суд першої інстанції не надав жодної оцінки по суті спірних відносин, а також неправомірно врахував докази позивача, не надавши повної оцінки доводам та доказам відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з рішенням місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, позивач до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3261, яке видане 24.06.2009 року на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.06.2009 № 68 (а.с.12).

Між фізичною особою, громадянином України ОСОБА_2 та адвокатом Оплімахом А.В. укладено договір № 151019 про надання правової допомоги від 15.10.2019 (а.с.13-16).

Адвокатом для здійснення своїх повноважень та виконання умов договору надання правової допомоги № 151019 виписано ордер серії КВ № 834022 для надання правової допомоги у Офісі Генерального прокурора, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (а.с.17).

Позивач з метою отримання інформації, необхідної для забезпечення належного здійснення прав і законних інтересів ОСОБА_2 звернувся до відповідача із адвокатським запитом № 140720 від 14.07.2020 року (а.с.25-27).

В адвокатському запиті ОСОБА_1 просив надати інформацію з ЄРДР щодо:

- кримінального провадження № 12013110060002990, а саме інформацію щодо часу та дати складання/повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення (із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність) ОСОБА_2 ; органу досудового розслідування, яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження; дат зупинення та відновлення досудового розслідування по кримінальному провадженню; дат виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження в інші окремі кримінальні провадження (зокрема в кримінальне провадження № 42019000000000455); дат прийняття рішення стосовно продовження строку досудового розслідування, зазначивши строк на який продовжено досудове розслідування; закінчення досудового розслідування;

- кримінального провадження № 42019000000000455, а саме інформацію щодо органу досудового розслідування, яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження; дат зупинення та відновлення досудового розслідування по кримінальному провадженню; дат виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження в інші окремі кримінальні провадження; дат прийняття рішення стосовно продовження строку досудового розслідування; зазначивши строк на який продовжено досудове розслідування; закінчення досудового розслідування;

- повного переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 , кримінальних правопорушень, а також коли саме, за якими номерами, щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відомості до ЄРДР, додатково надавши по кожному з кримінальних проваджень інформацію (відомості) щодо органу досудового розслідування, яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження; часу та дати складання/повідомлення особі про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також прізвище, ім`я та по батькові, а також дату народження особи, яка повідомлена про підозру, зупинення та відновлення досудового розслідування, об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань, продовження строку досудового розслідування, закінчення досудового розслідування.

Листом від 03.08.2020 № 16/1/4-19633-19 (а.с.32) Офіс Генерального прокурора відповідно до запитуваної інформації повідомив, що станом на даний час детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 4; ст. 368 ч. 5; ст. 376 ч. 2; ст. 191 ч. 5; ст. 375 ч. 2; ст. 15 ч. 3, ст.27 ч. 5,ст. 368 ч. 4; ст. 366 ч. 2; ст. 376-1 ч. 2; ст. 364-1 ч. 2; ст. 368-2 ч. 3 (чинна до 26.02.2019); ст. 209 ч. 3; ст. 364 ч. 1; ст. 375 ч. 1; ст. 212 ч. 3; ст. 384 ч. 2; ст. 382 ч. 1; ст. 255 ч. 1 КК України.

Особи, яким відповідно до ст. 276 КПК України повідомлено про підозру, на даний час у кримінальному провадженні відсутні, обвинувальний акт не складався. Досудове розслідування триває.

Документи стосовно прийняття інших процесуальних рішень, знаходяться в матеріалах кримінального провадження, яке перебуває в Національному антикорупційного бюро України, а тому з даного приводу необхідно звернутись до Національного антикорупційного бюро України.

Також поінформувало, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000455. Постановою процесуального керівника від 11.06.2020 підслідність у кримінальному провадженні № 42019000000000455 визначено за слідчими Центрального апарату Державного бюро розслідувань.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного розгляду адвокатського запиту про надання інформації від 14.07.2020 року № 140720 в інтересах ОСОБА_2 та зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію.

Слід зазначити, що прокуратура становить єдину систему державних органів, які від імені України в порядку, передбаченому Законом № 1697-VII, здійснюють встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Правову природу і завдання зазначеного органу визначено у статті 1 цього Закону.

Однією із засад діяльності прокуратури згідно з пунктом 9 частини першої статті 3 Закону 1697-VII є прозорість, що включає надання на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 11 Закону № 2657-XII кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

В абзаці першому частини першої статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Наведеним критеріям відповідають відомості про можливу протиправну діяльність особи, одержані органом досудового слідства у порядку реалізації своєї правоохоронної функції, задокументовані і внесені до ЄРДР.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Отже, Офіс Генерального прокурора як державний орган і суб`єкт владних повноважень є розпорядником такої інформації.

Розглядаючи запит адвоката про надання інформації про те, чи провадиться Офісом Генерального прокурора (структурними підрозділами, територіальними органами прокуратури) досудове розслідування у кримінальних провадженнях, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, та кримінальних провадженнях, у яких учасником (стороною) є ОСОБА_2 , Офіс Генерального прокурора виступає представником влади, здійснює свої визначені законом повноваження і в порядку їх реалізації вирішує питання, що впливають на права та обов`язки суб`єкта звернення.

Відтак, пов`язані з розглядом відповідного запиту дії або бездіяльність Офісу Генерального прокурора випливають зі здійснення публічно-владної управлінської функції. При цьому чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому спори за скаргами на них є публічно-правовими.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 826/7244/18 від 08 квітня 2020 року.

Згідно ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, оскільки цей спір, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, має публічно-правовий характер.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 32 Конституції України передбачено, що кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Інформація про фізичну особу (персональні дані), згідно з вимогами ч. 1 ст. 11 Закону № 2657-ХІІ - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом (абз.2 ч. 2 ст. 11 Закону № 2657-ХІІ).

Одним із видів інформації про фізичну особу є відомості щодо фактичного здійснення правоохоронними органами України перевірки окремих дій, рішень, дій та (або) бездіяльності такої особи в рамках проведення досудових розслідувань кримінальних проваджень. Така інформація зафіксована у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань було затверджене Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810 (далі – Положення № 139).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що на час подання позивачем відповідного запиту, Положення № 139 з 01.07.2020 втратило чинність на підставі Наказу Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, яким затверджено аналогічне за змістом щодо спірних правовідносин Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – Положення).

Однак, зазначена обставина не впливає на сутність спірних правовідносин та правильність висновків місцевого суду.

Так, реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом (пп.2 п.1 глави 1 розділу І Положення).

Главою 4 врегульовано питання надання відомостей з Реєстру та передбачено наступне.

Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення (п.1).

 Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п.2).

До витягу з Реєстру включається інформація про:

номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування);

дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення;

прізвище, ім`я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР));

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї;

найменування, код ЄДР, юридичну адресу, розрахунковий рахунок, місце та дату державної реєстрації юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника;

орган досудового розслідування;

прізвище, ім`я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, дізнавача (дізнавачів) органів дізнання, уповноваженої особи (осіб) іншого підрозділу, працівника (працівників) підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво.

При цьому, правові засади здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовано Законом № 5076-VI.

Відповідно до пп.1 ч.1 ст.20 зазначеного Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Частинами 1, 2 статті 24 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

З системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що право особи на інформацію є одним з її основних конституційних прав та передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

При цьому, право особи (клієнта позивача, якому надається правова допомога) на отримання інформації щодо себе, зокрема, інформації про провадження органами прокуратури досудового розслідування відповідних кримінальних проваджень, є складовою її конституційного права та не може бути обмежене органами державної влади (вказана правова позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 21.06.2017 № К/800/21455/15).

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що Офісом Генерального прокурора безпідставно не надано позивачу запитаної у адвокатському запиті від 14.07.2020 № 140720, інформації.

Згідно абз.4 ч.1 ст.24 Закону № 5076-VI, передбачено, що надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Однак, позивач не запитував інформацію чи копії документів (а також витяг з Реєстру), отриманих під час здійснення кримінального провадження, натомість суть запиту зводиться до надання інформації з ЄРДР, держателем якого є відповідач, стосовно здійснення органами прокуратури досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактом або відносно ОСОБА_2 . Решта питань, порушених у запиті, є уточнюючими та випливають із наведеної суті.

Слід зазначити, що оскаржувана бездіяльність не є такою, яка вчинена у тому чи іншому кримінальному провадженні, та не належить до визначеного статтею 303 КПК України переліку рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, місцевий суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову та задоволення позовних вимог з урахуванням п. 10 ч. 2 статті 245 КАС України.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, в силу положень ч. 1 ст. 77 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, натомість відповідач, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів відповідність оскаржуваної бездіяльності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в справі № 200/7939/20-а – залишити без змін.

Повне судове рішення – 26 січня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук