Приєднуйтесь.
УХВАЛА
Іменем України
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 626/549/16-к
провадження № 51-7668ск18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Вус С.М.,
суддів: Єремейчука С.В., Стороженка С.О.,
розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року стосовно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
встановив:
Вироком Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2017 рокуОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, який працює у приватного підприємця вантажником непродовольчих товарів, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати посади пов`язані із обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на два роки;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займати посади пов`язані із обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на два роки.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року зазначений вирок змінено - застосовано до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України і звільнено їх від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки та покладено на них обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. В решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюючи водіями автотранспортних засобів Красноградської колони Красноградського гаража ВТТ і СТ ГПУ Філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», будучи матеріально відповідальними особами, маючи злочинний умисел, спрямований на привласнення та розтрату чужого майна, діючи умисно із корисних спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб разом з операторами з добування нафти Єфремівський ЦВНГК ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , контролерами (охоронниками) ТОВ «Бастіон-Сервіс» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підприємцем ОСОБА_10 , які вироком Красноградського районного суду Харківської області від 20 травня 2016 року визнані винними у вчиненні цього злочину за попередньою змовою групою осіб за ч. 3 ст. 191 КК України та з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, скоїли привласнення та розтрату газового конденсату, який поставляється до Хрестищенські ГСК, розташованих в с. Першотравневе Красноградського району Харківської області за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб 06 грудня 2013 року о 11год. 45хв. прибув на службовому автомобілі "МАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 на УКПГ Ланнівське ГКР ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Єфремівського ЦВНГК, яке розташоване в с. Піщанка Красноградського району Харківської області, де після завантаження автомобіля газовим конденсатом о 12год. 20хв. повинен був вирушити до місця розвантаження на Хрестищенські ГСК розташовані в с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Однак, виконуючи злочинний намір на привласнення та розтрату чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало у його віданні, ОСОБА_1 вирушив у напрямку розташування території комплексу, який належить ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого розвантаження газового конденсату в ємності, які знаходились на території комплексу. Близько 12год. 40хв. ОСОБА_10 , отримавши ТТН на газовий конденсат від ОСОБА_1 , попередньо домовившись з іншою особою, зустрівся з ним в м. Красноград Харківської області та передав ТТН для подальшого заповнення.
Після чого інша особа, вирушила до Хрестищенських ГСК ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у с. Першотравневе Красноградського району Харківської області, прибувши до яких близько 13год. 30хв. передала ТТН оператору Хрестищенських ГСК ОСОБА_5 , який вніс в надані йому ТТН №894 від 06.12.2014 завідомо неправдиві відомості, поставивши у ній свій підпис, таким чином засвідчивши начебто відвантаження газового конденсату з автомобіля "МАЗ" д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на Хрестищенських ГСК. Після чого інша особа вказала контролеру (охоронцю) ОСОБА_11 про те, щоб останній зробив запис у журналі в`їзду-виїзду транспортних засобів на Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію Хрестищенських ГСК нібито завантаженого газовим конденсатом автомобіля "МАЗ" д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Охоронець ОСОБА_11 зробив відповідну відмітку у журналі обліку ввозу-вивозу матеріальних цінностей та в`їзду-виїзду автотранспорту на об`єкті Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію автомобіля "МАЗ" д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який у цей час знаходився в іншому місці. Після чого ця особа близько 14год. 05хв. перебуваючи в м. Красноград Харківської області в ході зустрічі з ОСОБА_10 передала останньому заповнену ТТН, який в подальшому передав її ОСОБА_1 .
В цей час ОСОБА_1 , знаходячись на службовому автомобілі на території вищезазначеного комплексу здійснив за допомогою мотопомпи розвантаження викраденого газового конденсату з автомобіля "МАЗ" д.н. НОМЕР_1 у ємності, які знаходились території комплексу.
Таким чином, члени вказаної групи привласнили та розтратили в цей день газовий конденсат у кількості 6,873 тонн на загальну суму 42 681,33грн., чим спричинили матеріальну шкоду ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_12 , який також вироком Красноградського районного суду Харківської області від 20 травня 2016 року визнаний винним у скоєнні цього злочину за попередньою змовою групою осіб за ч. 3 ст. 191 КК України, діючи за попередньою змовою групою осіб, 10 жовтня 2014 року о 09 год. 30хв. прибули на службовому автомобілі «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 на УКПГ Медведівське ГКР ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Єфремівського ЦВНГК, яке розташоване в с. Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, де після завантаження автомобіля газовим конденсатом о 10 год. повинні були вирушити до місця розвантаження на Хрестищенські ГСК, розташовані в с.Першотравневе Красноградського району Харківської області. Однак, виконуючи злочинний намір на привласнення та розтрату чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало у його віданні ОСОБА_12 із ОСОБА_1 вирушили у напрямку лісосмуги розташованої на відстані 1,3км від с.Хрестище Красноградського району Харківської області для подальшого розвантаження газового конденсату в автомобіль «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_3 , яким фактично користується ОСОБА_10 . У період часу з 10год. 05хв. до 10год. 30хв. ОСОБА_10 виконуючи відведену йому злочинну функцію, знаходячись неподалік ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , отримавши від останніх ТТН передав їх іншій особі для подальшого заповнення.
В цей час близько з 10год. 15хв. до 10год. 40хв. ОСОБА_12 та ОСОБА_1 за допомогою мотопомпи розвантажили викрадений газовий конденсат з автомобіля «МАЗ» д.н. НОМЕР_2 у автомобіль «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_3 , який у зазначений час перебував під керуванням ОСОБА_13 . Інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження вирушила до Хрестищенських ГСК ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у с. Першотравневе Красноградського району Харківської області, прибувши до яких близько 10.40 годин передала ТТН оператору Хрестищенських ГСК ОСОБА_6 , який вніс в надані йому ТТН №449 від 10.10.2014 завідомо неправдиві відомості, поставивши у ній свій підпис, таким чином засвідчивши начебто відвантаження газового конденсату з автомобіля «МАЗ» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12 на Хрестищенських ГСК. Після чого інша особа вказала контролеру (охоронцю) ОСОБА_8 про те, щоб останній зробив запис у журналі в`їзду-виїзду транспортних засобів на Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію Хрестищенських ГСК нібито завантаженого газовим конденсатом автомобілю «МАЗ» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12 . Контролер зробив відповідну відмітку у журналі обліку ввозу-вивозу матеріальних цінностей та в`їзду-виїзду автотранспорту на об`єкті Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію автомобілю «МАЗ» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12 , який у цей час знаходився в іншому місці. Після чого інша особа заповнену ТТН близько 11год. 35хв. передала ОСОБА_1 та ОСОБА_12 в ході зустрічі поблизу с. Наталене Красноградського району Харківської області.
Таким чином, члени вказаної групи в цей день привласнили та розтратили газовий конденсат у кількості 6,899 тонн на загальну суму 73060,41грн. чим спричинили матеріальну шкоду ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у вказаному розмірі.
Також ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , ОСОБА_4 ,, ОСОБА_8 , які крім ОСОБА_1 вироком Красноградського районного суду Харківської області від 20.05.2016 року були визнані винними у скоєнні цього злочину за ч. 3 ст. 191 КК України та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 14.03.2014 року об 11год. 10хв. прибув на службовому автомобілі ГПУ «Шебелинкагазвидобування» "Краз", д.н. НОМЕР_4 , на УКПГ Ланнівське ГКР ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Єфремівського ЦВНГК, яке розташоване в с. Пісчанка Красноградського району Харківської області, де після завантаження автомобіля газовим конденсатом об 11год. 45хв. повинен був вирушити до місця розвантаження на Хрестищенські ГСК, розташовані в с.Першотравневе Красноградського району Харківської області. Однак, виконуючи злочинний намір на привласнення та розтрату чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало у його віданні, ОСОБА_2 вирушив у напрямку розташування території комплексу, що належить приватному підприємцю ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого розвантаження газового конденсату у ємності, які знаходились на території комплексу. Близько 11год. 55хв. ОСОБА_10 на трасі поблизу м.Красноград Харківської області зустрів автомобіль "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 та супроводив його до території вищезазначеного комплексу, де відбулось відвантаження газового конденсату.
У цей же час інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вирушила до Хрестищенських ГСК ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Прибувши туди близько 12год. 30хв., вона передала ТТН оператору Хрестищенських ГСК ОСОБА_4 , який вніс у надані йому два примірники ТТН №962 від 14.03.2014 завідомо неправдиві відомості, поставивши у них свій підпис, таким чином засвідчивши начебто відвантаження газового конденсату з автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 на Хрестищенських ГСК.
Далі ця інша особа вказала контролеру (охоронцю) ОСОБА_8 про те, щоб останній зробив запис у журналі в`їзду-виїзду транспортних засобів на Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію Хрестищенських ГСК нібито завантаженого газовим конденсатом автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . Контролер зробив відповідну відмітку в журналі обліку ввозу-вивозу матеріальних цінностей та в`їзду-виїзду автотранспорту на об`єкті Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який у цей час фактично знаходився в іншому місці. Далі ця інша особа заповнену ТТН передала ОСОБА_1 , який в цей час перебував на Хрестищенських ГСК ГПУ «Шебелинкагазвидобування», для подальшої передачі її ОСОБА_2 .
Таким чином, в цей день члени вказаної групи привласнили та розтратили газовий конденсат у кількості 10,725 тонн на загальну суму 68 532,75грн., чим спричинили матеріальну шкоду ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_2 , діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , які крім ОСОБА_1 вироком Красноградського районного суду Харківської області від 20 травня 2016 року були визнані винними у вчиненні цього злочину за ч. 3 ст. 191 КК України та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 06.10.2014 року о 09год. 10хв. на службовому автомобілі "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , прибув на УКПГ Соснівське ГКР ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Єфремівського ЦВНГК, яке розташоване за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, вул. Калініна-1, де після завантаження автомобіля газовим конденсатом близько 09год. 25хв. повинен був вирушити до місця розвантаження на Хрестищенські ГСК, розташовані в с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Однак, виконуючи злочинний намір на привласнення та розтрату чужого майна за попередньою змовою групою осіб, яке йому було ввірене та перебувало у його віданні, ОСОБА_2 вирушив у напрямку с.Наталене Красноградського району Харківської області до місця розташування гаража, за адресою: АДРЕСА_4 , для подальшого розвантаження газового конденсату в ємності на автомобілях «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , та «ЗІЛ Бичок», д.н. НОМЕР_5 , якими фактично користувався ОСОБА_10 .
У період з 10год. 45хв. до 11год. 20хв. ОСОБА_2 за допомогою мотопомпи, розвантажив викрадений газовий конденсат з автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , у ємності на автомобілях «КАМАЗ», д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 та «ЗІЛ Бичок», д.н. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_13 .
Далі інша особа, матеріали якої виділені в окреме провадження вирушила до Хрестищенських ГСК ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Прибувши туди близько 10год. 30хв. передала ТТН оператору Хрестищенських ГСК ОСОБА_6 , який вніс у надані йому 2 примірники ТТН №162 від 06.10.2014 завідомо неправдиві відомості, поставивши у них свій підпис, таким чином засвідчивши начебто відвантаження газового конденсату з автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 на Хрестищенських ГСК. Після цього інша особа вказала контролеру (охоронцю) ОСОБА_9 , щоб останній зробив запис у журналі в`їзду-виїзду транспортних засобів на Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію Хрестищенських ГСК нібито завантаженого газовим конденсатом автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . На це контролер (охоронець) зробив відповідну відмітку у журналі обліку ввозу-вивозу матеріальних цінностей та в`їзду-виїзду автотранспорту на об`єкті Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який у цей час фактично знаходився в іншому місці.
Таким чином, в цей день члени вказаної групи привласнили та розтратили газовий конденсат у кількості 10,583 тонн на загальну суму 112 073,97грн., чим спричинили матеріальну шкоду ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_2 , діючи повторно за попередньою змовою із ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , які крім ОСОБА_1 вироком Красноградського районного суду Харківської області від 20.05.2016 року були визнані винними у вчиненні цього злочину за попередньою змовою групою осіб за ч. 3 ст. 191 КК України та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 08 жовтня 2014 року о 09год. 00хв. на службовому автомобілі ГПУ «Шебелинкагазвидобування» "Краз", д.н. НОМЕР_4 , прибув на УКПГ Медведівське ГКР ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Єфремівського ЦВНГК, яке розташоване в с. Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, де після завантаження автомобіля газовим конденсатом близько 09год. 20хв. повинен був вирушити до місця розвантаження на Хрестищенські ГСК, розташовані в с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Однак, виконуючи злочинний намір на привласнення та розтрату чужого майна в складі групи осіб за попередньою змовою, яке було йому ввірене та перебувало у його віданні, ОСОБА_2 вирушив у напрямку лісосмуги, розташованої на відстані 1,3км від с. Хрестище Красноградського району Харківської області, про що повідомив інших учасників групи для подальшого розвантаження газового конденсату в ємності на автомобілях «КАМАЗ», д.н. НОМЕР_3 , та «ЗІЛ Бичок», д.н.з. НОМЕР_5 , якими фактично користується ОСОБА_10 .
У період з 09год. 45хв. до 10год. 00хв. ОСОБА_2 за допомогою мотопомпи розвантажив викрадений газовий конденсат із автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , у ємності на автомобілях «КАМАЗ», д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 та «ЗІЛ Бичок», д.н. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_13 .
Далі інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження вирушила до Хрестищенських ГСК ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Прибувши туди близько 10год. 20хв., вона передала ТТН оператору Хрестищенських ГСК ОСОБА_5 , який вніс в надані йому 2 примірники ТТН №423 від 08.10.2014 завідомо неправдиві відомості, поставивши у них свій підпис, таким чином засвідчивши начебто відвантаження газового конденсату з автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 на Хрестищенських ГСК. Після цього ця особа вказала контролеру (охоронцю) ОСОБА_11 , щоб останній зробив запис у журналі в`їзду-виїзду транспортних засобів на Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію Хрестищенських ГСК нібито завантаженого газовим конденсатом автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 . На це контролер (охоронець) зробив відповідну відмітку у журналі обліку ввозу-вивозу матеріальних цінностей та в`їзду-виїзду автотранспорту на об`єкті Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який у цей час фактично знаходився в іншому місці. Далі ця особа заповнену ТТН близько 12год. 40хв. передала ОСОБА_2 в ході зустрічі поблизу с. Першотравневе Красноградського району Харківської області.
Таким чином, члени вказаної групи в цей день привласнили та розтратили газовий конденсат у кількості 10,865 тонн на загальну суму 115 060,35грн., чим спричинили матеріальну шкоду ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_2 , діючи повторно за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , які крім ОСОБА_1 вироком Красноградського районного суду Харківської області від 20.05.2016 року були визнані винними у скоєнні цього злочину за попередньою змовою групою осіб за ч. 3 ст. 191 КК України та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 09.10.2014 року о 09год. 00хв. на службовому автомобілі "Краз", д.н. НОМЕР_4 , прибув на УКПГ Медведівське ГКР ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Єфремівського ЦВНГК, яке розташоване в с. Староверівка Нововодолазького району Харківської області, де після завантаження автомобіля газовим конденсатом о 09год. 40хв. повинен був вирушити до місця розвантаження на Хрестищенські ГСК, розташовані в с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Однак, виконуючи злочинний намір на привласнення та розтрату чужого майна в складі групи осіб за попередньою змовою, яке було йому ввірене та перебувало у його віданні, ОСОБА_2 вирушив у напрямку лісосмуги, розташованої на відстані 1,3км. від с. Хрестище Красноградського району Харківської області для подальшого розвантаження газового конденсату в ємності на автомобілях «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , та «ЗІЛ Бичок», д.н. НОМЕР_5 , якими фактично користувався ОСОБА_10 .
У період з 10год. 05хв. до 10год. 40хв. ОСОБА_2 за допомогою мотопомпи розвантажив викрадений газовий конденсат з автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , у ємності автомобілів «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 та «ЗІЛ Бичок», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_13 .
Далі інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вирушила до Хрестищенських ГСК ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Прибувши туди близько 10.20, ця особа передала ТТН оператору Хрестищенських ГСК ОСОБА_4 , який вніс в надані йому 2 примірники ТТН №434 від 09.10.2014 завідомо неправдиві відомості, поставивши у них свій підпис, таким чином засвідчивши начебто відвантаження газового конденсату з автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 на Хрестищенських ГСК. Після цього особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вказала контролеру (охоронцю) ОСОБА_9 , щоб останній зробив запис у журналі в`їзду-виїзду транспортних засобів на Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію Хрестищенських ГСК нібито завантаженого газовим конденсатом автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . На це контролер (охоронець) зробив відповідну відмітку у журналі обліку ввозу-вивозу матеріальних цінностей та в`їзду-виїзду автотранспорту на об`єкті Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію автомобіля "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який у цей час фактично знаходився в іншому місці. Далі ця особа ТТН близько 11.10 передала ОСОБА_2 під час зустрічі поблизу с. Українка Красноградського району Харківської області.
Таким чином, члени групи в цей день привласнили та розтратили газовий конденсат у кількості 10,795 тонн на загальну суму 114 319,05грн., чим спричинили матеріальну шкоду ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_2 , діючи повторно за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , які крім ОСОБА_1 вироком Красноградського районного суду Харківської області від 20.05.2016 року були визнані винними у скоєнні цього злочину за попередньою змовою групою осіб за ч. 3 ст. 191 КК України та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 23.12.2014 року прибув службовому автомобілі "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 на УКПГ Ланнівське ГКР ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Єфремівського ЦВНГК, яке розташоване в с.Піщанка Красноградського району Харківської області, де після завантаження автомобіля газовим конденсатом о 09год. 05хв. повинен був вирушити до місця розвантаження на Хрестищенські ГСК, розташовані в с.Першотравневе Красноградського району Харківської області.
Однак, виконуючи злочинний намір на привласнення та розтрату чужого майна в складі групи осіб за попередньою змовою, яке було йому ввірене та перебувало у його віданні, ОСОБА_2 вирушив у напрямку розташування території комплексу, який належить ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого розвантаження газового конденсату. Близько 09год. 20хв. ОСОБА_10 на трасі поблизу м. Красноград Харківської області зустрів автомобіль "Краз", д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 та супроводив його до території вищезазначеного комплексу, де відбулось відвантаження газового конденсату у заздалегідь облаштовані ємності.
Водночас особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вирушила до Хрестищенських ГСК ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у с. Першотравневе Красноградського району Харківської області. Прибувши туди близько 10го. 00хв., передала ТТН оператору Хрестищенських ГСК ОСОБА_6 , який вніс в надані йому 2 примірники ТТН №258 від 23.12.2014 завідомо неправдиві відомості, поставивши у них свій підпис, таким чином засвідчивши начебто відвантаження газового конденсату з автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 на Хрестищенських ГСК. Після цього особа вказав контролеру (охоронцю) ОСОБА_9 , щоб той зробив запис у журналі в`їзду-виїзду транспортних засобів на Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію Хрестищенських ГСК нібито завантаженого газовим конденсатом автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . На це контролер (охоронець) зробив відповідну відмітку у журналі обліку ввозу-вивозу матеріальних цінностей та в`їзду-виїзду автотранспорту на об`єкті Хрестищенські ГСК про в`їзд на територію автомобіля "Краз", д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який у цей час фактично знаходився в іншому місці.
Таким чином, члени вказаної групи в цей день привласнили та розтратили газовий конденсат у кількості 10,865 тонн на загальну суму 115 060,35грн., чим спричинили матеріальну шкоду ГПУ «Шебелинкагазвидобування» у вказаному розмірі.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та призначити новий розгляд в апеляційному суді у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особам засуджених через м`якість. Також вказує, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора щодо необхідності кваліфікації дій засуджених за ч. 5 ст. 191 КК України та невідповідності призначеного судом першої інстанції покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та даним про їх особи, ухвалу належним чином не мотивував.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення, суд касаційної інстанції має керуватися ст. ст. 412 - 414 цього ж Кодексу. Згідно зі змістом зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, зокрема, повинні бути наведені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до вимог закону, апеляційний суд повинен був ретельно вивчити й проаналізувати доводи, зазначені в апеляційній скарзі, з урахуванням наявних у справі доказів із тим, щоб жоден із них не залишився без відповіді в ухвалі. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необгрунтованість вироку чи ухвали.
Оскаржувана прокурором ухвала апеляційного суду відповідає вказаним вимогам кримінального процесуального закону.
Так, у своїй апеляції прокурор просив скасувати вирок суду першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення засудженим покарання, яке не відповідає їх особам та тяжкості вчинених злочинів. А саме, вважав незаконним зазначений вирок в частині виключення кваліфікуючої ознаки вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи за ч. 5 ст. 191 КК України та зазначав при цьому, що суд не обгрунтував зміну кваліфікації дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також те, що поза увагою суду залишено той факт, що завдяки узгодженим діям всіх учасників організованої групи стало можливим вчинення кримінального правопорушення, що забезпечувалось її стабільним складом, наявністю єдиного відомого всім учасникам злочинного плану, постійністю зв`язків між учасниками з метою систематичного вчинення корисливих кримінальних правопорушень протягом 9 місяців, розподілення функції кожного з учасників та наявність заздалегідь обговорених та схвалених правил поведінки та конспірації.
Як вбачається з копії оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції, перевіряючи вказані доводи, апеляційний суд належним чином їх спростував та навів ґрунтовні мотиви свого рішення про залишення апеляції прокурора без задоволення.
Так, апеляційний суд, посилаючись на положення ч. 3 ст. 28 КК України, рекомендації, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями" від 23 грудня 2005 року №13, зазначив, що ознак, які вказують на вчинення кримінального правопорушення саме організованою групою, мети її створення, тривалості існування, кількісного складу, існування правил поведінки в даній справі стороною обвинувачення під час судового розгляду доказів не надано та не встановлено даних існування розробленого і схваленого учасниками групи плану злочинної діяльності, чіткого розподілу ролей, загальних правил поведінки, її стійкості. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході судового розгляду вказували, що планів крадіжок у них не було, все відбувалося спонтанно, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження вчиненням крадіжок не керувала, вони нікому не були підпорядковані. Також єдиних для всіх учасників правил поведінки не було. Крім того, апеляційний суд зазначив, що з досліджених у справі доказів в їх сукупності встановлено, що стороною обвинувачення ні під час досудового розслідування, ні в суді першої інстанції не було здобуто жодних доказів, які б свідчили про те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зорганізувалися в стійке об`єднання для вчинення злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи. Розподіл ролей між учасниками групи є лише припущенням досудового слідства, яке ніякими доказами не підтверджується. Припущенням досудового слідства також є і спрямованість всіх учасників групи на досягнення єдиного плану, відомого всім учасникам групи. Дана обставина не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи в суді.
Окрім того, в ході судового слідства не встановлено у даній групі осіб тих ознак, які вказують на вчинення злочинів саме організованою групою, мети її створення, тривалість існування, набуття між учасниками сталих, стабільних зв`язків, правил поведінки та характеру стосунків, які б забезпечували їх зорганізованість.
З такими висновками погоджується і колегія суддів касаційного суду, звертаючи увагу на те, що в касаційній скарзі прокурора також відсутні будь-які дані, які би підтверджували існування між засудженими складної форми співучасті, якою є організована група, а фактично лише вказується на тривалість існування змови між ними та постійністю зв`язків між ними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обгрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції щодо виключення ознаки вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи.
Що ж стосується тверджень прокурора у касаційній скарзі про безпідставне звільнення засуджених на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, що не відповідає тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м`якості, то вони не узгоджуються із визначеною ст. 50 КК метою покарання.
Відповідно до положень зазначеної статті, метою покарання має на меті не тільки кару, а й і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання обгрунтовано зазначив, що суд першої інстанції не врахував в повній
мірі дані про особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які раніше не судимі, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, мають стійкі соціальні
зв`язки, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають. Крім того, ОСОБА_1 має неповнолітнього сина, 2002 року народження. Обставинами, що пом`якшують їм обом покарання є визнання вини в повному обсязі, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, часткове відшкодування завданої шкоди. Обставин, що обтяжують їх покарання не встановлено. Також на думку колегії суддів, наявність стійких соціальних зв`язків у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є надійною запорукою виправлення обвинувачених без ізоляції їх від суспільства. Крім того, досить значний проміжок часу, під час якого відбувався судовий розгляд справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відвідували судові засідання, не намагалися уникнути покарання, від суду не переховувалися, що додатково свідчить про можливість їх виправлення без ізоляції від суспільства.До того ж, під час апеляційного перегляду кримінального провадження прокурор не надав будь яких відомостей, які негативно характеризують їх особи, а також не оспорював, що обвинуваченні щиро розкаялися у скоєному злочині, визнали свою вину та частково відшкодували завдані збитки, натомість, під час судового засідання в суді першої інстанції, сам просив застосувати до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України.
З огляду на наведене, апеляційний суд не порушив загальних засад призначення покарання, встановлених Кримінальним кодексом України і дійшов обґрунтованого висновку про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
Колегія суддів погоджується з цим висновком і вважає, що призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, а рішення про звільнення їх від відбування покарання є мотивованим та обгрунтованим.
Ухвалу апеляційного суду постановлено відповідно до положень ст. ст. 370, 419 КПК України із зазначенням короткого змісту вимог апеляційних скарг прокурора, судового рішення суду першої інстанції, узагальнених доводів учасників судового провадження, встановлених судом першої інстанції обставин, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, якими він керувався.
Істотних порушень вимог кримінального чи кримінального процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування судових рішень, у тому числі й тих, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, не встановлено.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року стосовно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
С.М. Вус С.В. Єремейчук С.О. Стороженко
