Постанова

Іменем України

13 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 127/21324/16-к

провадження № 51-922км19

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого

Бущенка А.П.,

суддів

Григор`євої І.В., Стороженка С.О.,

за участю: секретаря судового засідання

Червінської М.П.,

виправданого

ОСОБА_1 ,

захисника

Бездітного І.І.,

прокурора

Єременка М.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, та представника потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «Уют» (далі - ТОВ «Уют») - адвоката Якименка О.О. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 5 грудня 2018 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пиків Калинівського району Вінницької області, жителя м. Вінниці,

виправданого у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Обставини справи

1. Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 10 березня 2011 року, будучи директором ТОВ «Уют», він підписав договір та видав наказ про надання собі безвідсоткової поворотної фінансової допомоги для придбання автомобіля на суму 88 000 грн, а 1 вересня 2011 року уклав з ТОВ «Уют» договір купівлі?продажу вантажного автомобіля «Ford TRANZIT», вартість якого згідно з оцінкою становить 65 513,40 грн. Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем на суму 22 486,60 грн.

2. Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 20 листопада 2017 року виправдав ОСОБА_1 за цим обвинуваченням у зв`язку з недоведеністю його винуватості.

3. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 5 грудня 2018 року залишив вирок без змін.

Вимоги і доводи касаційної скарги

4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункти 1 і 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

5. На думку сторони обвинувачення, в ухвалі апеляційного суду не викладено належних мотивів, з яких виходив апеляційний суд, залишивши без задоволення апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого. Він вважає, що у вироку неправильно викладено зміст показань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які вони давали в суді. Також прокурор стверджує, що на технічних носіях погано прослуховується зміст судових засідань від 13 березня, 21 вересня і 17 листопада 2017 року, а 21 вересня 2017 року потерпілий та його представник не брали участі в судовому засіданні.

6. Представник потерпілого - адвокат Якименко О.О. у касаційній скарзі просить скасувати виправдувальний вирок та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Окрім доводів, аналогічних доводам викладеним у касаційній скарзі прокурора, адвокат зазначає, що ОСОБА_1 незаконно уклав договори позики і купівлі-продажу зі своїм підлеглим - головним інженером ОСОБА_4 без погодження із засновником підприємства. Він вважає, що місцевий суд упереджено ставився до потерпілої сторони, зокрема залишив без руху цивільний позов потерпілого, а також не надав потерпілому копії зміненого обвинувального акта. Також він вказує, що апеляційний суд не повною мірою провів повторне дослідження доказів.

7. Захисник виправданого - адвокат Бездітний І.І. надіслав до суду заперечення на касаційні скарги, в якому просив залишити оскаржені судові рішення без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.

8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників касаційного розгляду

9. У судовому засіданні прокурор частково підтримав доводи касаційних скарг, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

10. Сторона захисту просила відмовити в задоволенні касаційних скарг та залишити оскаржені судові рішення без зміни.

Оцінка Суду

11. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, а також виправданого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що необхідно відмовити в задоволенні касаційних скарг на таких підставах.

Щодо невмотивованості ухвали апеляційного суду

12. У касаційній скарзі прокурор стверджує, що апеляційний суд залишив поза увагою його доводи про те, що ОСОБА_1 придбав автомобіль у свою приватну власність, а кошти в сумі 88 000 грн отримав на підставі незаконного розпорядження.

13. Апеляційний суд не погодився з таким доводом обвинувачення. Він вказав, зокрема, на те, що дії ОСОБА_1 не суперечать дослідженій у судовому засіданні посадовій інструкції директора ТОВ «Уют», адже не виходять за межі його компетенції як директора товариства. Також суд установив, що досліджені ним у судовому засіданні докази свідчать про те, що ОСОБА_1 отримав позику в розмірі 88 000 грн саме з метою придбання автомобіля та його переоформлення для ТОВ «Уют», а сам автомобіль використовувався виключно для господарських потреб підприємства.

14. З приводу неправильного викладу у вироку змісту показань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Суд встановив, що за клопотанням сторони обвинувачення апеляційний суд повторно допитав свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і свої висновки робив, спираючись на показання цих свідків в суді апеляційної інстанції. Що ж стосується допиту свідка ОСОБА_2 , то цей свідок не допитувалась повторно саме через відмову прокурора, проти чого не заперечували інші учасники судового провадження.

15. Стосовно скарги на неповне дослідження доказів судом апеляційної інстанції, то зміст ухвали апеляційного суду не дає Суду підстав ставити під сумнів обізнаність суддів з відповідними документами. Також Суд не має підстав вважати, що сторонам не було надано можливості ознайомитися зі змістом відповідних документів. За таких обставин Суд не вважає той факт, що суд не зачитував вголос письмові документи, істотним порушенням процесуального закону.

16. Суд зазначає, мета норм, які регулюють дослідження письмових доказів у суді, полягає у тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити таке клопотання відповідно до частини 1 статті 358 КПК.

17. Кодекс не визначає, хто саме має оголосити ці докази. Виходячи зі змісту частин 1 та 2 статті 22 КПК подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов`язок на себе.

18. У цій справі при розгляді апеляційних скарг представник потерпілого мав можливість послатися на ті докази, які обґрунтовують його позицію, і оголосити їх або заявити клопотання про оголошення повністю або частково. Однак технічними записами судових засідань підтверджується, що таких клопотань від представника потерпілого не надходило.

19. Суд відхиляє доводи обвинувачення про те, що аудіозаписи окремих судових засідань погано прослуховуються, оскільки в касаційній скарзі не наведено, як це впливає на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень.

20. Що стосується доводів прокурора про те, що сторона потерпілого не була ознайомлена зі змістом зміненого обвинувального акта, який було проголошено під час судового засідання 21 вересня 2017 року, то Суд звертає увагу, що відповідно до журналу судового засідання від 21 жовтня 2017 року була присутня представник потерпілого Якименко?Шевчук Ю.О., що діяла за довіреністю.

21. Суд відхиляє доводи представника потерпілого щодо залишення цивільного позову без руху. Суд першої інстанцій постановив таке рішення, керуючись відповідними нормами процесуального законодавства.

Щодо рішення про виправдання ОСОБА_1 по суті пред`явленого обвинувачення

22. З приводу доводів касаційних скарг щодо необґрунтованого виправдання ОСОБА_1 . Суд погоджується із судами попередніх інстанцій.

23. Так, суди правильно зазначили, що для встановлення, чи мало місце діяння, передбачене частиною 2 статті 191 КК, необхідно довести, що задля досягнення злочинної мети посадова особа діяла всупереч наданим повноваженням (посадової інструкції, статуту підприємства). Цього органи досудового розслідування не зробили, адже в обвинувальному акті не вказано, які саме дії ОСОБА_1 суперечили його обов`язкам як директора підприємства.

24. Окрім того, не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 привласнив майно підприємства на суму 22 486,40 грн.

25. За версією сторони захисту, ОСОБА_1 придбав автомобіль для потреб ТОВ «Уют». Сума поворотної фінансової допомоги, отримана ОСОБА_1 , складається із вартості автомобіля та сум податків і зборів, що сплачуються при постановці автомобіля на облік компетентними органами. Також він пояснив, що автомобіль з першого дня після його придбання використовувався виключно для потреб товариства, ним керував водій ТОВ «Уют», а бухгалтер списувала на автомобіль пальне. Ці показання підтвердили в судовому засіданні свідки.

26. Таку версію подій не спростовано належними та допустимими доказами.

27. Вирок місцевого суду відповідає вимогам, що передбачені статтею 374 КПК. Ухвала апеляційного суду містить детальні мотиви відхилення доводів прокурора та представника потерпілого і не суперечить вимогам статті 419 КПК.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 5 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора Ходацької М.В. та представника потерпілого ТОВ «Уют» - Якименка О.О. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

А.П. Бущенко І.В. Григор`єва С.О. Стороженко