Приєднуйтесь.

Зберігайте судову практику у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Номер рішення 89426751
Номер справи 1309/6872/12
Дата набрання законної сили 25.05.2020
Cуд Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л А

25 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 1309/6872/12

Провадження № 13-49зво20

Суддя Великої Палати Верховного Суду Єленіна Ж. М., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2013 року та ухвали Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2014 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом,

ВСТАНОВИЛА:

Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2014 року вирок змінено в частині призначеного покарання. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 303 КК до покарання у виді 4 років позбавлення волі.

05 травня 2020 року заявник ОСОБА_1 , не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду із заявою про їх перегляд у зв`язку з встановленням рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) « Верхогляд та інші проти України» від 08 листопада 2018 року, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні кримінальної справи судом.

Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), приходжу дот висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_1 без руху з огляду на таке.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, є виключною обставиною.

Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати вимогам до її форми та змісту, встановленим ч. 2 ст. 462 КПК.

На обґрунтування своєї позиції про необхідність перегляду постановлених судових рішень, ОСОБА_1 посилається на рішення ЄСПЛ « Верхогляд та інші проти України» від 08 листопада 2018 року, у якому констатовано порушення підпункту «с» п. 1 ст. 5 та п. 4 ст. 5 Конвенції.

При цьому, в заяві не зазначено, як встановлені ЄСПЛ порушення вплинули на загальну справедливість судового розгляду і ухвалених судових рішень. Це свідчить про відсутність у заяві обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин (п. 5 ч. 2 ст. 462 КПК).

Також до заяви долучається клопотання про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву.

Перевіряючи подані на адресу Суду матеріали на дотримання зазначених вимог процесуального закону, встановлено, що заявник не порушує питання про витребування копії рішення ЄСПЛ « Верхогляд та інші проти України» від 08 листопада 2018 року, посилання на яке міститься в поданій заяві, та не долучає відповідного клопотання.

До того ж, ч. 5 ст. 461 КПК встановлено строк звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, який становить не більше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, статусу остаточного.

Однак, заявником не долучено підтверджуючих документів, які б свідчили про дату отримання ним листа з Міністерства юстиції України, скерованого на адресу заявника з інформацією щодо набуття рішенням ЄСПЛ « Верхогляд та інші проти України» від 08 листопада 2018 року статусу остаточного.

Викладене позбавляє Суд можливості перевірити додержання ОСОБА_1 положень процесуального закону щодо дотримання строків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК.

У разі пропуску такого строку особа не позбавлена права заявити клопотання про його поновлення із зазначенням поважних причин його недотримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, наявні підстави для залишення заяви без руху та надання заявникові строку для усунення недоліків, а саме для виконання вимог ст. 461 та п. 5-1 ч. 2 ст. 462 КПК, а в разі пропуску заявником строку подання заяви - п. 5-2 ч. 2 ст. 462 цього Кодексу.

Керуючись статтями 429, 464 КПК, суддя

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2013 року та ухвали Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2014 року щодо нього за виключними обставинами залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі, якщо недоліків не буде усунуто у встановлений строк, заяву буде повернуто заявнику з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду Ж.М. Єленіна