Постанова

Іменем України

24 березня 2020 року

м. Київ

справа № 487/5130/18

провадження № 61-18975св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа: Приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року у складі судді Бобрової І. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Прокопчук Л. М., Яворської Ж. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Позов обґрунтовано тим, що 13 січня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в м. Миколаєві по вул. Кузнецька з боку вул. Садова у напрямку вул. 6 Слобідська в районі будинку № 120 скоїв наїзд на її матір ОСОБА_3 , яка від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди. 13 січня 2018 року за цим фактом, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150000000018.

27 лютого 2018 року слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області Редіним А. В. була винесена постанова про закриття кримінального провадження за даним фактом у зв`язку із відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, яка була скасована ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2018 року.

30 травня 2018 року старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області Письменний М. Г. закрив вказане кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях водія.

Згідно страхового полісу № АК/3415990 автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, яким керував відповідач в момент дорожньо-транспортної пригоди, був застрахований в ПрАТ «Європейський Страховий Союз».

Позивач посилалась на те, що діями ОСОБА_2 завдано немайнових втрат, у зв`язку з втратою рідної матері, у неї з`явились негативні зміни у житті, а саме: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, важкість виконання повсякденних обов`язків, знижений настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, безпомічність, почуття страху за своє життя без рідної людини.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 250 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 60 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, який є власником джерела підвищеної небезпеки, не довів, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу ОСОБА_3 , тому ОСОБА_1 , як дочка загиблої, має право на відшкодування моральної шкоди незалежно від вини відповідача, завданої смертю близької людини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, визначивши компенсацію моральної шкоди у розмірі 60 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200, яким керував ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспортної пригоди, перевищує 800 000 грн та після смерті матері до неї перейшли обов`язки по догляду за її батьком та його утримання (до загибелі ОСОБА_3 працювала, заробляючи кошти на утримання себе та чоловіка).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 січня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Кузнецька з боку вул. Садова, рухаючись у напрямку вул. 6 Слобідська в районі будинку № 120 скоїв наїзд, на матір позивача, ОСОБА_3 , яка від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

13 січня 2018 року за цим фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150000000018.

27 лютого 2018 року слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області Редіним А. В. була винесена постанова про закриття кримінального провадження за даним фактом у зв`язку із відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, яка була скасована ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2018 року (а.с.11-13, 14).

30 травня 2018 року постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області Письменного М. Г., яка набрала законної сили, закрито вказане кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення у діях водія ОСОБА_2 .

Відповідно до цієї постанови дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок порушення пішоходом ОСОБА_3 вимог пунктів 4.4., 4.14 «а», «б» Правил дорожнього руху, а в діях водія автомобіля Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 відсутні порушення вимог Правил дорожнього руху, які б були в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками (а.с. 16-18).

Згідно страхового полісу № АК/3415990 автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, яким керував відповідач в момент дорожньо-транспортної пригоди, застрахований в ПрАТ «Європейський Страховий Союз» (а.с.25).

Відповідачем позивачу були передані 60 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заподіяна позивачу моральна шкода завдана смертю її матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки підлягає відшкодуванню відповідачем, як власником джерела підвищеної небезпеки, оскільки останній у судовому засіданні не довів, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої. Суди обґрунтовано визначили відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн, оскільки визначена компенсація, відповідно до положень статей 23, 1167 ЦК України, з урахуванням вимог розумності і справедливості, відповідає фактичним обставинам спору, характеру поведінки та дій відповідача, обставинам скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тому факту, що у настанні смерті була необережна вина самої потерпілої, обсягу спричинених позивачу моральних страждань, які пов`язані зі смертю матері та призвели до вимушених змін у житті позивача та у її життєвих стосунках, зусиллям, що потребує певних змін та додаткових зусиль в організації узвичаєного способу життя.

Доводи касаційної скарги про те, що судом при визначенні компенсації моральної шкоди не враховане те, що вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200, яким керував ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспортної пригоди перевищує 800 000 грн та після смерті матері до неї перейшли обов`язки по догляду за її батьком та його утримання (до загибелі ОСОБА_3 працювала, заробляючи кошти на утримання себе та чоловіка), є безпідставними, оскільки для визначення компенсації моральної шкоди вартість транспортного засобу власником якого є відповідач не є визначальною.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк