П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року

м.Суми

Справа №592/10186/19

Номер провадження 22-ц/816/101/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Орлова І. В.

з участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року в складі судді Фоменко І.М., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 01 листопада 2019 року

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги мотивувала тим, що 25 червня 2019 року від друзів та колег вона дізналася, що відповідач на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» виклав відео, яке містило елементи спілкування її з депутатами Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, де вона працює начальником відділу організаційно-правового забезпечення та управління персоналом, на зустрічі, яка відбулася 24 червня 2019 року. Це відео містило коментарі, які висміюють її вади мови, а саме: відповідач, з особистих мотивів, в образливій формі звертав увагу невизначеного кола осіб на дефекти її дикції. У своїх дописах до відео ОСОБА_2 цілеспрямовано змінював у кожному слові літеру «р» на літеру «г». Позивач вважала дії відповідача ганебними і такими, що зачіпають її честь та гідність. Вона працює в селі, де кожен знає один одного, і оскільки відео лунало з телефонів багатьох людей, які його обговорювали, це викликало у неї відчуття пригніченості, у зв`язку з чим погіршилося самопочуття, а саме почалися болі в серці, підвищення тиску та аритмія.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати такою, що порушує її права на повагу до її честі та гідності, інформацію, створену ОСОБА_2 на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» 24.06.2019 року о 23 год. 42 хв. та о 23 год. 56 хв., 25.06.2019 року о 00 год. 12 хв. Стягнути з ОСОБА_2 50000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано інформацію, створену ОСОБА_2 на своїй сторінці в соціальній мережі фейсбук 24 червня 2019 року 0 23 год. 42 хв. та о 23 год. 56 хв, 25 червня 2019 року о 00 год. 12 хв, такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її честі та гідності.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 960 грн 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на необ`єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що справу розглянуто без його участі та без належного повідомлення про дату, час і місце засідання суду. Вказує, що на його сторінці «Фейсбук» жодних фактів висміювання дефектів дикції ОСОБА_1 не було. Сторінку «Фейсбук» з компрометуючою інформацією, яку бачила ОСОБА_1 , не можна ідентифікувати за ним. Суду не надані докази причинного зв`язку поставленого позивачу діагнозу «вегето-судинна дистонія по кардіальному типу» з викладеною інформацією у «Фейсбук», позивачем не надані докази придбання медичних препаратів. Доводить, що він не причетний до публікацій та дій, направлених на моральні страждання позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи скарги є безпідставними, а ухвалене судом рішення - законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 , який підтримав доводи апеляційної скарги, позивача ОСОБА_1 , яка проти скарги заперечувала, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює начальником відділу організаційно-правового забезпечення та управління персоналом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

24 червня 2019 року о 23 год. 42 хв. та о 23 год. 56 хв., а також 25 червня 2019 року о 00 год. 12 хв., ОСОБА_2 на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» розмістив відео з елементами спілкування ОСОБА_1 з депутатами Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на зустрічі, яка відбулася 24 червня 2019 року. У своїх дописах до вказаних відео ОСОБА_2 у кожному слові позивача змінював літеру «р» на літеру «г», звертаючи увагу, в образливій формі, на дефекти мови (дикції) ОСОБА_1 . Даний факт підтверджується доданими до матеріалів справи скриншотами сторінки соціальної мережі «Фейсбук», яка належить ОСОБА_2 (а.с. 7-9).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 , висловлюючи свою суб`єктивну думку щодо вад мовлення (дикції) ОСОБА_1 та розміщуючи її на особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук», використав принизливу та непристойну форму, внаслідок чого принизив честь та гідність позивача перед невизначеним колом осіб - користувачами соціальної мережі. Враховуючи ступінь вини відповідача, моральні страждання позивача, виходячи із засад справедливості, розумності та добросовісності, враховуючи принцип співмірності грошового відшкодування розміру заподіяної шкоди, суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок місцевого суду не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Положеннями ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Частиною 1 ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Задовольняючи позовні вимоги, суд не врахував, що позивач займає посаду начальника відділу організаційно-правового забезпечення та управління персоналом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, яка відноситься до публічної служби та не врахував положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя, в який зазначено, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Позивач зазначає, що відео, яке було розміщене в соціальній мережі «Фейсбук» відображало її спілкування з депутатами Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, при цьому вона визнає, що дійсно має вади мови.

З матеріалів справи вбачається, що коментуючи виступ ОСОБА_1 , як посадової особи, відповідач дав критичну оцінку вадам мовлення позивача, а не висловив свою суб`єктивну думку, як вважав місцевий суд.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку й про те, що в коментарях до виступу відповідач використав принизливу та непристойну форму, внаслідок чого принизив честь та гідність позивача перед користувачами соціальної мережі.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивач не довела, що інформація, створена ОСОБА_2 на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук», є такою, що порушує її права на повагу до честі та гідності, тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази причинного зв`язку між поставленим ОСОБА_1 діагнозом «вегето-судинна дистонія по кардіальному типу» та інформацією, викладеною у соціальній мережі «Фейсбук» внаслідок чого, як вважала позивач, відбулось приниження її честі та гідності.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог про захист честі та гідності, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення на основі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідності висновків суду обставинам справи, тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року на підставі п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалити нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню також у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, оскільки справу розглянуто без участі відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду.

На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

необхідно стягнути компенсацію судового збору за апеляційний перегляд справи у розмірі 2305,20 грн.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. п. 1, 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 2, 3 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 376, ст. ст. 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію судового збору за апеляційний перегляд справи у розмірі 2305 гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко

І.В. Орлов