Ухвала

02 січня 2020 року

м. Київ

справа № 335/2108/17

провадження № 51-6560ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Бородія В.М.,

суддів Єремейчука С.В., Ковтуновича М.І.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Михайлова Андрія Вікторовича на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2019 року ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 2 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2019 року змінено в частині підстав виправдування з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК на п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2019 року та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року і вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні рішень не дотримано вимог ст. 370 КПК, допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, при цьому здійснює аналіз фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак усупереч наведеним положенням кримінального процесуального закону з касаційної скарги прокурора неможливо зрозуміти, які порушення допустив суд апеляційної інстанції, як ці порушення вплинули на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення та чому їх слід відносити з огляду на положення статей 370, 412-414 КПК до безумовних підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення касаційним судом відповідно до ст. 438 КПК України.

Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Водночас прокурор не вказує конкретних порушень закону, допущених апеляційним судом при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на ті доводи, що наведені в ній.

Таким чином, прокурору необхідно належним чином обґрунтувати свою позицію щодо істотності порушень кримінального процесуального закону, а також обґрунтувати, яку норму закону судом апеляційної інстанції неправильно застосовано, що є підставою для скасування судового рішення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, та належно систематизувати викладені у касаційній скарзі доводи.

Оскільки касаційна скарга прокурора Михайлова А.В., не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (прокурором має бути підтверджено, що ним не пропущено встановлений ухвалою суду строк при повторному зверненні до суду).

Керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргупрокурора Михайлова А.В. на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення виявлених недоліків сім днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В.М. Бородій С.В. Єремейчук М.І. Ковтунович