Справа № 130/284/19

Провадження № 33/801/344/2019

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М.В.,

розглянувши з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 і його представника – адвоката ОСОБА_3,

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого електриком ТОВ «Кусто Агро», до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 069293, складеного 02 лютого 2019 року в 01 год. 10 хв. – 02 лютого 2019 року в 00 год. 40 хв. в м. Жмеринці по вул. Магістральній водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп’яніння: помутніння очей, відсутність слини в порожнині рота; від освідування на стан наркотичного сп’яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20 400 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 384,20 грн.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову суду разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, в якому зазначив, що оскаржувану постанову він отримав поштою 06 березня 2019 року, що підтверджується конвертом та роздруківкою з сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення № 2310000227354. Останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову суду для нього було 18 березня 2019 року. Проте з 18 березня до 25 березня 2019 року включно він перебував на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АДМ № 094889, а тому строк на апеляційне оскарження постанови він пропустив з поважних причин.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.

Зазначив, що з постановою він не згоден та вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з’ясуванням всіх обставин справи. Вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Судом не враховано, що під час його огляду на стан сп’яніння та процедури оформлення документів на місці зупинки транспортного засобу були відсутні свідки, що в свою чергу є порушенням. Крім того його не було відсторонено від керування транспортним засобом та він на своєму автомобілі їхав з місця зупинки його працівниками поліції до Жмеринського відділу поліції, де було складено протокол про адміністративне правопорушення, після чого поїхав додому також самостійно.

Основним доказом у справі є протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 069293 від 02 лютого 2019 року, який складено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, та ст. 266 КУпАП, що в свою чергу є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 і його представник підтримали клопотання і апеляційну скаргу і просять їх задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та апеляційна скарга підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно вимог статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову судом першої інстанції винесено 27 лютого 2019 року та її копію направлено для відома ОСОБА_2 04 березня 2019 року (а. с. 21).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2310000227354 копію постанови ОСОБА_2 отримав 12 березня 2019 року (а. с. 26).

З 18 березня 2019 року до 25 березня 2019 року включно ОСОБА_2 перебував на амбулаторному лікуванні, про що свідчить копія листка непрацездатності серії АДМ № 094889 (а. с. 34).

З урахуванням зазначених обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_2 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, а тому такий строк підлягає поновленню.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частиною другою цієї статті передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз’яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 069293 від 02 лютого 2019 року водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння: помутніння очей, відсутність слини в порожнині рота; від освідування на стан наркотичного сп’яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2018 року у справі № 130/920/18, що набрала законної сили 12 червня 2018 року, накладено на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік (а. с. 17).

В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене 02 лютого 2019 року о 01.00 год., із якого вбачається, що у водія ОСОБА_2 у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп’яніння: помутніння очей, відсутність слини в порожнині рота. Також у направленні зазначено, що ОСОБА_2 від проходження огляду у закладі охорони здоров’я відмовився.

За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція).

Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 12 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.

Відповідно до пункту 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Проте, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 069293 від 02 лютого 2019 року, – протокол складено за відсутності свідків. Водночас в матеріалах справи міститься рапорт інспектора СРПП Жмеринського ВП ГУНП ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4, зі змісту якого вбачається, що водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння та надав свої письмові пояснення; по даному факту свідків та очевидців події встановити не представилось можливим, так як був пізній час та на даному відрізку ділянки дороги рухається мало автомобілів.

Окрім цього, за правилами частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп’яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.

А згідно вимог частини 1 статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене частинами першою-четвертою статті 130 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що працівник поліції, склавши відносно ОСОБА_2 протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, в порушення зазначених вимог статей 265-2 і 266 КУпАП не здійснив тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу – автомобіля НОМЕР_2 та не відсторонив його від керування цим автомобілем.

Зазначені обставини вказують на істотне порушення працівником поліції процедури проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан наркотичного сп’яніння, порядок проведення якого передбачено ст. 266 КУпАП, п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та п. 7 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно вимог частини 5 статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи те, що огляд водія ОСОБА_2 проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

Постановив:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

ОСОБА_5