Справа № 126/224/19

Провадження № 33/801/339/2019

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М.В.,

розглянувши з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2,

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 19 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 000852, складеного 21 січня 2019 року в 01.30 год. – 21 січня 2019 року в 00.40 год. в м. Бершадь по вул. 1-го Травня водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ-21063, д.н.з. 04280ВІ в стані алкогольного сп’яніння; огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря Бершадської ОЛІЛ; від проходження огляду відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9.а, 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 19 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 384,20 грн. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та справу закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначив, що оскаржувану постанову вважає незаконною, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп’яніння ні на місці зупинки транспортного засобу, ні в лікарні; письмових пояснень працівнику поліції він не давав, оскільки ніхто не пропонував такі пояснення дати; підпис у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 000852 йому не належить. На місці зупинки йому не було запропоновано працівником поліції пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння, оскільки у поліцейського був відсутній технічний пристрій «Драгер». В лікарню для проведення огляду на стан сп’яніння його взагалі не возили, лікар його не оглядав і висновок було складено у його відсутність. Зазначений у протоколі свідок ОСОБА_3 на місці зупинки його працівниками поліції був взагалі відсутній. Письмові пояснення цього свідка суд безпідставно взяв до уваги, оскільки вони датовані 20 січня 2019 року, а протокол про адміністративне правопорушення складено 21 січня 2019 року. Крім того працівником поліції порушено вимоги пункту 4 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 10 листопада 2015 року № 1408/27853, де зазначено, що огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, а у протоколі зазначений один свідок.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 21 січня 2019 року приблизно біля 1 год ночі він був пасажиром в автомобілі, яким керував ОСОБА_2 і який підвозив його додому. В той час йшов сніг. По дорозі їх наздогнав патрульний автомобіль і працівник поліції, представившись, повідомив ОСОБА_2 про те, що його номерні знаки заляпані снігом. Коли ОСОБА_2 вийшов з машини, щоб протерти номерні знаки від снігу, працівник поліції запросив його до свого патрульного автомобіля, на що ОСОБА_2 погодився. Автомобіль ОСОБА_2 працівник поліції закрив, забрав ключі і вони поїхали у відділення поліції, а він пішов додому. Працівник поліції не пропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки автомобіля, а той, відповідно, і не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз’яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 000852 від 21 січня 2019 року водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння; огляд на стан сп’яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря Бершадської ОЛІЛ; від проходження огляду відмовився.

За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція).

Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).

Проте матеріали справи не містять доказів того, що працівником поліції проводився огляд водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу. Натомість у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що огляд на стан сп’яніння проводився у встановленому порядку у лікаря Бершадської ОЛІЛ. Разом з цим у протоколі зазначено, що від проходження огляду ОСОБА_2 відмовився.

У висновку № 6 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного КНП Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування 21 січня 2019 року, зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від освідування. У графі «Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду» підпис відсутній.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Проте як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 000852 від 21 січня 2019 року – протокол було складено у присутності одного свідка; при цьому в протоколі не зазначені ознаки алкогольного сп’яніння у водія ОСОБА_2, перелік яких передбачений пунктом 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені обставини вказують на істотне порушення працівником поліції процедури проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп’яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Згідно вимог частини 5 статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи те, що огляд водія ОСОБА_2 проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, апеляційний суд вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 19 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

ОСОБА_5