Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 534/1803/16-к

провадження № 51-6213км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,

прокурора Ковальчука О.С.,

представника

цивільного відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПП «Явір-2005» в особі директора ОСОБА_2 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170080000412, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Комсомольська Полтавськоїобласті, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1

кв. 122), раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від

04 грудня 2017 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

На підставі п. «в» ст.1, ст. 10, ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» від

22 грудня 2016 року звільнено ОСОБА_3 від призначеного судом основного і додаткового покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Явір-2005» на користь ОСОБА_4 33 761 грн 77 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 240 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, в решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 4 404 грн судових витрат по справі за проведення автотехнічної експертизи в Полтавському відділенні Харківського НДІСЕ експертиз.

Задоволено цивільний позов прокурора, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради 5 017 грн 13 коп. на відшкодування витрат держави на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він що 17 квітня 2016 року, приблизно о 08:00 в світлий час доби по сухому асфальтованому покриттю, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в напрямку від вул. Миру до вул. Соборної у м. Горішні Плавні, де на проїжджу частину вулиці вийшов пішохід ОСОБА_4, який перетинав дорогу справа на ліво по напрямку руху автомобіля «Renault Duster», рухаючись по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра». В цей час перед пішохідним переходом в першому та другому ряду зупинилися транспортні засоби, які пропускали пішохода. Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_3, порушив п.п.12.1,18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх утворення.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року вирок

місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ПП «Явір-2005» в особі директора ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильністю вирішення у провадженні цивільного позову потерпілого просить змінити вирок місцевого суду і ухвалу суду апеляційної інстанції.

При цьому скаржник стверджує, що місцевий суд, ухвалюючи своє рішення в частині стягнення з ПП «Явір-2005» на користь потерпілого ОСОБА_4 240 000 грн в рахунок відшкодування йому моральної шкоди, не дослідив докази на підтвердження позовних вимог, належним чином не вмотивував своє рішення щодо вирішення заявленого потерпілим цивільного позову у кримінальному провадженні. Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 419 КПК України, не дав належної оцінки таким порушенням та залишив вирок місцевого суду без зміни.

Також вказує, що судово-психологічну експертизу було проведено під час судового розгляду та в порушення вимог ст. 290 КПК України зазначений доказ не відкривався представнику цивільного відповідача у зв'язку з чим він не може бути допустимим.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні представник цивільного відповідача ПП «Явір-2005» - адвокат ОСОБА_1 виступила на підтримку поданої касаційної скарги, а прокурор заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника цивільного відповідача та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в касаційній скарзі

не оспорюються.

Стосовно доводів представника цивільного відповідача, наведених у касаційній скарзі, про неправильне вирішення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що вони є необгрунтованими.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Також у ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦК України.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

При цьому суд зобов'язаний усебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, й дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Цих вимог закону при розгляді даного провадження місцевим судом було дотримано.

Як убачається з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, щодо розміру відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4 у сумі 240 000 грн було визначено судом з достатнім урахуванням характеру вчиненого злочину, його наслідків, глибини та тривалості моральних страждань потерпілого ОСОБА_4, пов'язаних з вчиненням щодо нього протиправних дій ОСОБА_3, суттєвості змін в життєвих стосунках, додаткових зусиль для організації життя потерпілого, оскільки після ДТП йому встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується матеріалами провадження (т. 1 а. п. 228), виходячи при цьому з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд врахував конкретні обставини провадження та докази досліджені і оцінені в судовому засіданні, діяв на власний розсуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Таким чином, рішення суду щодо часткового задоволення цивільного позову та стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача узгоджується з принципом розумності, виваженості та справедливості, відповідає характеру й обсягу моральних страждань потерпілого.

З таким рішенням погоджується і суд касаційної інстанції, і підстави вважати його необґрунтовано завищеним відсутні.

Щодо доводів представника цивільного відповідача про недопустимість, як доказу, висновку судово-психологічної експертизи, то вони є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судово-психологічну експертизу, на висновок якої посилається представник цивільного відповідача у своїй касаційній скарзі, було проведено під час судового розгляду в суді першої інстанції і цивільний відповідач ПП «Явір-2005», який був залучений до участі у провадженні на стадії підготовчого судового розгляду та представник якого брав участь у кримінальному провадженні, знав про проведення такої експертизи.

З матеріалами кримінального провадження, у тому числі зі змістом зазначеного документу, учасники судового провадження ознайомилися під час судового розгляду.

Враховуючи, що зазначений документ було отримано в ході судового провадження на підставі рішення суду за клопотанням представника потерпілого, підстави для тверджень про порушення вимог ст. 290 КПК України відсутні.

Таким чином, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу в частині вирішення цивільного позову потерпілого не допущено.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, касаційну скаргу представника цивільного відповідача має бути залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від

04 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни,

а касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПП «Явір-2005» в особі директора ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук О.П. Могильний В.В. Наставний