Постанова

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 243/5426/16-ц

провадження № 61-22530 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк»;

відповідач - приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігун Віталій Валерійович;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Чемодурової Н. О. від 10 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Дундар І. О., Тимченко О. О., від 14 грудня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В. В. про визнання відмови нотаріуса незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2009 року, що набрало законної сили, задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки і банку надано право продажу квартири АДРЕСА_1 від свого імені будь-якій особі-покупцеві для задоволення вимог за кредитним договором від 18 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк».

Для продажу вказаної квартири і виконання судового рішення банк звернувся до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області БігунаВ. В. із заявою про видачу дубліката договору купівлі-продажу квартири, посвідченого цим приватним нотаріусом, оскільки не був стороною цього договору.

Оскільки нотаріусом на підставі статей 8, 53 Закону України «Про нотаріат» було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В. В. у вчиненні нотаріальних дій та зобов'язати видати дублікат договору купівлі-продажу квартири від 18 вересня 2007 року.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, позивач не звертався до нотаріальної контори у передбачений законом спосіб, про що свідчить відсутність у нього окремого реєстрованого номеру в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а, отже, звернення позивача до суду з вимогами до приватного нотаріуса є передчасним.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилено, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновками районного суду, зазначивши також про те, що зі змісту відповіді приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В. В. від 09 червня 2016 року вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» було роз'яснено порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відомостей, які б свідчили про відмову нотаріуса у видачі дублікату договору купівлі-продажу квартири, такий лист не містить.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» застосуванню до спірних правовідносин підлягали норми саме цього Закону, який прийнято пізніше, а не Закону України «Про нотаріат», який прийнято раніше. Суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень вказаного не врахували і не звернули увагу на те, що статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпоткодержателя на продаж предмета іпотеки від свого імені, і єдиним можливим механізмом реалізації цього права і забезпечення виконання рішення суду про звернення стягнення шляхом продажу предмета іпотеки є надання іпотекодержателю можливості отримати правовстановлюючі документи на цей предмет іпотеки.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2009 року, що набрало законної сили, задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки і банку надано право продажу квартири АДРЕСА_1 від свого імені будь-якій особі-покупцеві для задоволення вимог за кредитним договором від 18 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк».

27 травня 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В. В. із заявою про видачу дубліката договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18 вересня 2007 року цим приватним нотаріусом, оскільки не був стороною цього договору.

Листом приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В. В. від 09 червня 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» було роз'яснено порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (а. с. 6). Відомостей, які б свідчили про відмову нотаріуса у видачі дублікату договору купівлі-продажу квартири, такий лист не містить.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що звернення ПАТ КБ «Приватбанк» до суду з вимогами до приватного нотаріуса видати дублікат договору купівлі-продажу квартири є передчасним, оскільки банк не дотримався процедури звернення до нотаріуса і відсутня постанова приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Такі висновки судів є помилковими, судами неправильно застосовано норми матеріального права, що згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

У частині першій статті 53 Закону України «Про нотаріат» визначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п'ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Наведені правові норми передбачають видачу дубліката лише у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом. Перелік підстав видачі дубліката документа є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

У випадку звернення до нотаріуса за отриманням дубліката нотаріального документа з інших підстав, ніж передбачені статтею 53 Закону України «Про нотаріат», зокрема у зв'язку з отриманням права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу, у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі банку дубліката нотаріально посвідченого документа.

Крім того, коло осіб, яким надано право отримати дублікат утраченого або зіпсованого документа, не підлягає розширювальному тлумаченню, оскільки порушуватиме права учасників відповідних правовідносин та нотаріальної таємниці, визначеної статтею 8 Закону України «Про нотаріат».

Отже, іпотекодержатель не має права на отримання дубліката правовстановлюючого документа на предмет іпотеки, оскільки статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки та йому не надано інших правомочностей, які б входили до змісту права на продаж предмета іпотеки.

У такому випадку правовстановлюючим документом (у розумінні документа, який підтверджує його право власності на предмет іпотеки) є відповідне судове рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Зазначений правовий висновок висловлений Об'єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові: від 21 листопада 2018 року у справі № 243/7935/16-ц (провадження № 61-18384сво18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області БігунаВіталія Валерійовича про визнання відмови нотаріуса незаконною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк