Приєднуйтесь.

Зберігайте судову практику у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Номер рішення 44877168
Номер справи 826/5388/15
Дата набрання законної сили 09.06.2015
Cуд Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5388/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію «ПАТ «БГ Банк» Новікової Марії Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію «ПАТ «БГ Банк» Новікової Марії Миколаївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію «ПАТ «БГ Банк» Новікової Марії Миколаївни, в якому просив: визнати дії Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БГ БАНК» Новікової Марії Миколаївни протиправними; визнати повідомлення № 15-235 від 03.02.2015р. про нікчемність правочину та повідомлення № 15-273 від 04.02.2015р. про нікчемність правочину недійсними; зобов'язати Уповноважену особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БГ БАНК» Новікову Марію Миколаївну внести ОСОБА_3, в перелік вкладників ПАТ «БГ БАНК», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести ОСОБА_3, в реєстр вкладників для здійснення виплат.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року - позов задоволено частково, а саме: зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» Новікову Марію Миколаївну включити ОСОБА_3 у перелік вкладників ПАТ «БГ Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування коштів фізичних осіб.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію «ПАТ «БГ Банк» Новікова Марія Миколаївна, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

У відповідності до положень ч.2, 3 ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1, 2 ст. 228 ЦКУ правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 надано роз'яснення щодо ст. 228 ЦКУ наступного змісту:

«Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).».

Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що повідомлення № 15-235 від 03.02.2015 року та № 15-273 від 04.02.2015 року якими було повідомлено про нікчемність правочинів є нічим іншим ніж звичайне інформаційне повідомлення, яке для позивача не спричиняє жодних юридичних наслідків, адже таке не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Крім того, таке повідомлення не містить жодних обґрунтованих належними і допустимими доказами обставин, які в силу закону зумовлюють нікчемність правочину.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доводи відповідача про те, що відповідні платіжні доручення є правочинами необґрунтовані, оскільки вказане не відповідає змісту ч.1, 3 ст. 202 ЦК України. Адже платіжне доручення є не правочином, а платіжним інструментом, який використовується у відповідній платіжній системі, що визначається Законом "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (№ 2346-III від 05.04.2001).

Так, укладення фізичною особою договору банківського вкладу з банком не є таким, що порушує публічний порядок. Обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи є кримінально караним діянням, і належним доказом такого факту є відповідне рішення суду, яким буде встановлено обставини, що свідчать про факт (и) незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи. При цьому, як зазначив вище ВСУ, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відсутність вказаних обставин та наявність незакінченого судовим розглядом кримінального провадження, порушеного за наслідком заяви уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку про вчинення кримінального правопорушення (шахрайства), дає підстави стверджувати про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності укладеного правочину позивача з банком.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, якими він обумовлює нікчемність правочину (обставини дроблення вкладу, обставин можливого підроблення первинних касових документів та ін.) можуть бути підставами для визнання договору банківського вкладу (депозиту) недійсним з відповідними наслідками, встановленими законом.

Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позову в частині, яка стосується уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку з підстав і мотивів, викладених вище, оскільки статус особи позивача-вкладника підтверджується договором банківського вкладу і платіжним документом щодо розміщення депозиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію «ПАТ «БГ Банк» Новікової Марії Миколаївни - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 12.06.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.