Про затвердження Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2020 році

Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", абзацу шістнадцятого підпункту 145 пункту 5 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 847), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2020 році, що додається.

2. Департаменту охорони природних ресурсів, екомережі та біобезпеки (Володимир ДОМАШЛІНЕЦЬ) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ГОЛОВАТЕНКА Володимира.

РЕЖИМ
рибальства в басейні Чорного моря у 2020 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України", Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Основні терміни, які використовуються в цьому Режимі:

водолаз - фахівець, що вміє виконувати роботи під водою у водолазному спорядженні й допущений до виконання водолазних спусків;

драга Хижняка - безножовий пристрій для добування молюсків шляхом захоплення (згрібання) з поверхні дна без занурення в ґрунт, що містить буксирувальний канат, пристосування для накопичення улову, що являє собою раму з укріпленими на ній поздовжніми прутками, передні кінці яких зігнуті і згруповані в секції;

скребачка - ручний пристрій для відокремлювання молюсків від субстрату відскоблюванням, добування яєць артемії (цист) з поверхневого шару прибережного ґрунту. Складається з ріжучого полотна (металевої основи із загостренням) та руків'я або держака. Може мати приєднаний сітковий мішок або каркас з металевих елементів конусоподібної форми для збору (утримання) відокремлених молюсків. Довжина ріжучого металевого полотна не більше 50 сантиметрів. Довжина сіткого полотна або каркасу з металевих елементів конусоподібної форми не більше 1 метра;

щипці - ручний пристрій для відокремлення молюсків від субстрату шляхом їх попереднього стискання.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Правилах рибальства.

4. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками, бухтами, лиманами і озерами, у тому числі акваторії об'єктів природно-заповідного фонду. Частина Сухого лиману, озеро Донузлав, канали, що з'єднують море з лиманами, є частиною Чорного моря.

Норми, передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір. Відповідно на цей простір не поширюються норми, передбачені для Чорного моря. Передгирловим простором річки Дунай є частина Чорного моря завширшки 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від гирла Мусура (Мусуна) до Білогородського каналу включно.

5. Написи, нанесені на судна флоту рибної промисловості, мають відповідати Національному стандарту України.

6. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя добування (вилову) з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до двох метрів від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до одного метра від одного з кінців сітки.

7. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя добування (вилову) та усі знаряддя добування (вилову), кількість яких обмежено цим Режимом, з метою визначення їхньої належності.

8. Користувачі водних біоресурсів мають терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, в районі діяльності (контролю) яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установу природно-заповідного фонду та відповідні Головні управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

9. Під час здійснення спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову молоді водних біоресурсів, для яких не встановлено промислову міру.

10. Нерестова заборона на промисел калкана чорноморського у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період територіальні органи Держрибагентства за науковим обґрунтуванням вводять заборону на промисел калкана чорноморського строком на 30 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13'' сх.д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13'' сх.д.

У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється спеціалізований промисел калкана чорноморського сітками. Калкан чорноморський, що був приловлений іншими знаряддями добування (вилову), у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється також промисел скатів сітками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

11. Кількість суден флоту рибної промисловості, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 10 лютого до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів, а також загальний контроль за кількістю цих суден здійснюють територіальні органи Держрибагентства.

12. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм.

13. Під час промислу калкана чорноморського і скатів сітками кількість вічок за висотою не має перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Важки слід кріпити безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не має перевищувати 100 м.

14. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана чорноморського і скатів, обмежено 2800 одиницями. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування суден флоту рибної промисловості так: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область - 300 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 1990 одиниць, резерв Держрибагентства - 60 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

для суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць;

для суден флоту рибної промисловості, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

15. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у Чорному морі (за винятком передгирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

16. Під час промислу шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений для її промислу кошільними неводами період. Якщо немає наукового обґрунтування, хамса, розповсюджена з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, уся інша - чорноморською.

17. Мінімальний крок вічка у сітках під час промислу бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані - а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках під час промислу бичка не має перевищувати 28 мм. Максимальна довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м.

18. Прилов молоді водних біоресурсів (за винятком осетрових) під час спеціалізованого промислу інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

19. Допускаються:

1) промисел личинок хірономід мотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об'єктах або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з рибогосподарською метою, у період з 01 лютого до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки, а також граничну кількість знарядь добування (вилову) визначають територіальні органи Держрибагентства на підставі рекомендацій наукових установ. Загальна кількість насосів або помп обмежується 35 одиницями;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних із морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюють відповідні територіальні органи Держрибагентства за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до острова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада (за винятком періоду нерестової заборони). Довжина однієї сітки не має перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки мають зберігати контакт із суднами флоту рибної промисловості і вибірка має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше ніж 104 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - вісім одиниць;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі сітними пастками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня, за винятком періоду нерестової заборони. Сітки в пастках встановлюються на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більше ніж дві одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше ніж 12 одиниць;

5) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі ставними неводами та/або гардами і неспеціалізований промисел ставними неводами та або гардами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Дофінівським, Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав) і в каналах, що з'єднують Дністровський та Кунацький (Шаболатський) лимани;

6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаними з морем озерами у період з 10 лютого до 31 травня і з 01 серпня до 31 грудня. Кількість волокуш обмежується для користувачів водних біоресурсів відповідно до місця базування суден флоту рибної промисловості у Херсонській області - 30 одиницями, у Миколаївській області - 5 одиницями, у Одеській області - 2 одиницями;

7) спеціалізований промисел креветки в акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період з 10 лютого до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня:

ятерами з мінімально допустимим кроком вічка:

у бочці ятера - а = 8,0 мм;

у лійці - а = 6,5 мм;

у крилі - а = 6,5 мм;

ставними неводами з мінімально допустимим кроком вічка:

у котлі - 8 мм;

дворі та крилах - 6 мм.

Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше ніж один метр. У період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка а = 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 830 одиницями. Ятери для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування суден флоту рибної промисловості так: Миколаївська область - 230 одиниць, Херсонська область - 600 одиниць. Мінімальна кількість розподілених ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць;

8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані:

тюльки волокушами в період з 10 лютого до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

9) спеціалізований промисел оселедця у Дністровському лимані та р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої територіальними органами Держрибагентства заборони у період масового нерестового ходу: п'ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС). При цьому допускається прилов карася сріблястого до 50 %.

У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

10) під час неспеціалізованого промислу у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів із мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36 - 40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи р. Дніпро становить не більше ніж 25 м. Початок постановки крила має бути прив'язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності (за винятком акваторії Кардашинського кар'єру);

11) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм, у тому числі в обкидному режимі, без використання рам та поріжі;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм без використання рам та поріжі;

13) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сіткового полотна а = 5,0 - 6,5 мм);

14) спеціалізований промисел тюльки в акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше ніж а = 14 мм, крилах - не більше ніж а = 18 мм, на глибинах не менше ніж 4 метри. В акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 8,0 мм, у приводах - не більше ніж а = 18 мм,

крилах - не більше ніж а = 24 мм. Промисел має здійснюватися на глибинах не менше ніж 4 метри;

15) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв.м, крок вічка сіткового полотна а = 4,0 - 6,5 мм) з пересувних та стаціонарних суден флоту рибної промисловості лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:

у Бузькому лимані в кількості 30 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

в акваторії пониззя р. Дніпро у кількості чотири одиниці протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

у Дніпровському лимані у кількості 12 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони). Пастки для використання користувачами водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування так: Миколаївська область - 10 одиниць, Херсонська область - дві одиниці;

16) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30 - 32 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору, за винятком встановленої, за погодженням з науковою установою, територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони;

17) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж чотири метри ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 90 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

18) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90 - 120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня до 31 грудня в акваторіях від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Кіндратиха (район с. Новотягинка), від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

19) промисел в акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості шести одиниць на постійних тонях у районах островів Янушів, Вербки, сіл Станіслав, Олександрівка та Василівка (Очаківського району), Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоньовій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового невода забороняється;

20) промисел закидними частиковими неводами у кількості дев'яти одиниць на річках Дніпро, Південний Буг та Інгулець протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою;

21) промисел частиковими волокушами у кількості п'яти одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, в усіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня до 31 грудня в акваторіях придаткової системи р. Дніпро від смт Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;

22) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості чотирьох та шести одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

23) спеціалізований промисел скатів сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській, Ягорлицькій та Тендрівській затоках. Загальна кількість сіток - не більше ніж 350 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 20 одиниць;

24) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

25) спеціалізований промисел кошільними та кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилігульському лимані протягом усього року;

26) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановленої територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять діб вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не має перевищувати шести метрів, у плавних сітках допускається поріж із мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна та поріжі у плавних сітках не має перевищувати 1,2 мм, мінімальний розмір вічка а = 32 мм.

У період весняно-нерестової заборони під час спеціалізованого промислу оселедця допускається прилов карася сріблястого до 50 %;

27) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 20 - 40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла р. Дунай, на ділянці, обмеженій на півночі с. Приморське, а на півдні - межею територіальних вод - у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не має перевищувати 100 м.

У процесі промислової операції вибірка сіток має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше ніж 72 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - чотири одиниці;

28) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах (за винятком Куяльницького лиману) сачками (діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м) та волоками (завдовжки до 15 м) - з 10 лютого до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня;

ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у Куяльницькому лимані - з 01 червня до 30 листопада, в інших внутрішніх солоних водоймах та лиманах - з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31 жовтня;

29) спеціалізований промисел шпротів різноглибинними тралами у Чорному морі:

в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 31°00' сх.д., - з 15 квітня до 14 травня. Кількість суден флоту рибної промисловості обмежується чотирма одиницями;

в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 32°00' сх.д., за винятком акваторій у межах об'єктів природно-заповідного фонду, - з 15 травня до 15 жовтня. Кількість суден флоту рибної промисловості обмежується чотирма одиницями;

30) спеціалізований промисел рапани у Чорному морі підйомними пастками, які за конструкцією є пасивними закритими камерами з одним або декількома вхідними пристроями;

31) спеціалізований промисел рапани у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) драгою Хижняка з 01 червня до 31 грудня. Кількість драг обмежується 120 одиницями.

32) промисел рапани у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) скребачками, щипцями - протягом всього року.

20. Забороняються:

1) промисел філофори і цистозіри (крім збирання штормових викидів цистозіри);

2) промисел осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов зазначених видів риб у будь-якому вигляді випускається у середовище існування;

3) застосування сіток для промислу бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;

4) застосування сіток для промислу глоси та піленгаса у Джарилгацькій, Каржинській і Широкій затоках;

5) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані та р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка;

6) спеціалізований промисел піленгаса сітками:

у Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут із Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх.д. - з 15 червня до 14 жовтня;

у Ягорлицькій затоці - у період з 01 травня до 14 жовтня;

7) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;

8) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;

9) промисел у р. Дністер та її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);

10) використання ставних сіток у річках Дніпро, Інгулець, Інгул з їх придатковими системами;

11) спеціалізований промисел оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;

12) використання на промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51 - 74 мм;

13) промисел у р. Дунай - на 45 діб - у період з 01 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);

14) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 40 мм та а = 75 мм з 10 лютого до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

15) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначають територіальні органи Держрибагентства;

16) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах і р. Південний Буг з 08:00 до 18:00 від закінчення весняної заборони до 15 вересня;

17) вилучення з природного середовища:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

гібридів осетрових видів риб;

калкана чорноморського у період нерестової заборони;

ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.

Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), слід повернути у природне середовище. Дії з повернення у природне середовище мають бути здійснені обережно, щоб уникнути додаткових травмувань вилучених організмів;

18) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше ніж три міліметри;

19) застосування ятерів і сіток у гирлах та протоках озер і лиманів, з'єднаних з Чорним морем, застосування ставних знарядь добування (вилову) у прилеглій акваторії на 500 метрів в обидва боки від гирла та углиб водного об'єкта протягом усього року;

20) спеціалізований промисел катрана сітками;

21) застосування наживних гачків під час здійснення промислу катрана та скатів;

22) неспеціалізований промисел у передгирловому просторі р. Дунай ставними сітками з вічком вище ніж 45 мм;

23) у період з 01 червня до 31 липня використання ставних неводів під час неспеціалізованого промислу на ділянках від гирла Тилігульського лиману до м. Очаків у смузі завширшки 1,5 км від берега;

24) спеціалізований промисел скатів сітками у Чорному морі з 01 листопада до 31 грудня;

25) спеціалізований промисел мідії і рапани драгою Хижняка у Чорному морі у період з 10 лютого до 31 травня;

26) ручний збір молюсків водолазами із застосуванням водолазного спорядження із замкнутою системою дихання без відповідної кваліфікації водолаза, що підтверджує допуск водолаза до виконання робіт під водою.

21. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса в акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх.д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не має перевищувати 100 м. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються з урахуванням місця базування суден флоту рибної промисловості так: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

22. На підставі наукових обґрунтувань на відповідний рік територіальним органам Держрибагентства надається право визначати строки, в які прилов кефалевих у сітки під час промислу бичка у чорноморських лиманах не регламентується, у тому числі в період нерестової заборони на кефаль.

23. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморської кефалі, мінімальний крок вічка в знаряддях добування (вилову) для їх промислу та строки промислу визначають територіальні органи Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань.

24. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання під час неспеціалізованого промислу у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

25. Висота частикових плавних сіток у р. Дунай не має перевищувати шести метрів, допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 20 мм. Товщина нитки полотна і поріжі частикових плавних сіток не має перевищувати 1,2 мм.

26. Під час неспеціалізованого промислу ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

27. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від м. Очакова до гирла р. Дунаю - не більше ніж 75 м (за винятком сіток для промислу калкана чорноморського, азово-чорноморської кефалі та піленгаса).

28. Крок вічка у сітках під час вилучення оселедця має бути не більше ніж а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).

29. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі для великовічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 75 м.

30. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

31. Під час прилову молоді водних біоресурсів в акваторії Дніпровсько-Бузької естуарної системи вищому, ніж встановлено Правилами рибальства, територіальний орган Держрибагентства приймає рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу (у разі наявності чотирьох актів перевірки прилову молоді) знаряддями добування (вилову), якими здійснюється прилов, строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

32. Користувачі водних біоресурсів повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесено до Червоної книги України, територіальні органи Держрибагентства та Державної екологічної інспекції України. На водоймах, які входять до території природно-заповідного фонду, слід повідомляти спеціальні адміністрації природно-заповідного фонду.

33. У разі прилову живих китоподібних користувач водних біоресурсів зобов'язаний максимально швидко звільнити тварин. За потреби допомога морським ссавцям надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

34. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для р. Дунай у 2020 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

35. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2020 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для промислу раків) на ланку - 30 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

36. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для Дніпровсько-Бузької естуарної системи у 2020 році наведено в додатку 3 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість розподілених ставних сіток (за винятком тих, що застосовуються для промислу оселедця) і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для промислу раків) на ланку - 15 одиниць.

37. Розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь добування (вилову) обмежено (пункт 14, підпункти 1, 3, 4, 6, 7, 15 - 23, 27, 31 пункту 19, пункти 21, 34 - 36 цього Режиму), здійснюють територіальні органи Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Користувачі водних біоресурсів подають заяви не пізніше ніж за 15 днів до початку відповідного промислу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачі водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Подані заяви розглядає комісія з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкта промислу, встановленого наказом Мінекоенерго про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь добування (вилову) пропорційно резерву добування (вилову).

За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п'ять днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три дні до початку промислу надсилає такий наказ із зазначенням номерів бирок до Держрибагентства.

У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь добування (вилову) допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.

У разі втрати бирок для маркувань знарядь добування (вилову) користувач водних біоресурсів інформує територіальні органи Держрибагентства у строк, що не перевищує трьох робочих днів.

38. Забороняється проводити промислові операції (зняття, перевірки та постановки знарядь добування (вилову) у темну пору доби без стаціонарних ходових вогнів або сигнальних засобів, визначених пунктами 6 та 7 розділу VI Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407.

39. Судна флоту рибної промисловості мають відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 963 "Про створення системи моніторингу риболовних суден" (із змінами).

Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах флоту рибної промисловості, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, у разі відсутності суднових документів, передбачених статтями 35, 37 Кодексу торговельного мореплавства України.

Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, які не відповідають районам плавання, визначеним статтею 48 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", та вимогам Правил експлуатації суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 жовтня 2012 року № 642, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2012 року за № 2200/22512.

40. Користувачі водних біоресурсів під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів.

41. У разі погіршення стану запасів видів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства або територіальних органів Державної екологічної інспекції України в межах природно-заповідного фонду вживаються заходи з регулювання кількості знарядь добування (вилову), що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

42. Спеціальне використання в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об'єктів, визначених у положеннях про них та в проектах організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду і схвалених Мінекоенерго.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

44. Під час прилову донних видів риб непромислового розміру при спеціалізованому промислі драгою Хижняка у Чорному морі вищому, ніж встановлено Правилами рибальства, територіальний орган Держрибагенгства за погодженням з науковими організаціями приймає рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу.

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ
знарядь добування (вилову) для р. Дунай у 2020 році

__________
* Для використання у передгирловому просторі.

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ
знарядь добування (вилову) для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2020 році

__________
* Лов частиковими закидними неводами дозволяється тільки у світлу пору доби, починаючи з часу за годину до сходу сонця та закінчуючи годиною після заходу сонця. При використанні закидного неводу забороняється застосування механічної тяги для його протягання по рибогосподарському водному об'єкту.
** Включаючи плавні сітки з кроком вічка а = 65 мм в кількості 5 штук, які можуть використовуватись без застосування механічної тяги у р. Дністер та рукаві р. Турунчук. Одиниця ятеру - це 1 бочка.
*** У р. Дністер та рукаві р. Турунчук.

До граничної кількості знарядь добування (вилову) для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2020 році не входять знаряддя добування (вилову), передбачені режимом спеціальних товарних рибних господарств.

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ
знарядь добування (вилову) для Дніпровсько-Бузької естуарної системи у 2020 році