Про затвердження Порядку заміни приватного партнера (концесіонера) за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства (концесійним договором)

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону України “Про державно-приватне партнерство” та частини першої статті 29 Закону України “Про концесію” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок заміни приватного партнера (концесіонера) за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства (концесійним договором), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 298 “Про затвердження Порядку заміни приватного партнера за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 38, ст. 1206);

пункт 179 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 2019 р. № 916 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 90, ст. 3000).

ПОРЯДОК
заміни приватного партнера (концесіонера) за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства (концесійним договором)

1. Цей Порядок визначає механізм заміни приватного партнера (концесіонера) у разі залучення приватним партнером (концесіонером) фінансування проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (концесії) (далі - проект), на підставі договору про фінансування.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про державно-приватне партнерство” та “Про концесію”.

3. Заміна приватного партнера (концесіонера) на іншого приватного партнера (концесіонера) може здійснюватися:

за ініціативою державного партнера (концесієдавця) - у разі істотного порушення приватним партнером (концесіонером) умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (концесійного договору) (далі - договір);

за зверненням кредитора - у порядку звернення стягнення на майнові права приватного партнера (концесіонера), що випливають із договору, які передавалися в заставу з метою забезпечення виконання договору про фінансування у разі істотного порушення приватним партнером (концесіонером) своїх зобов’язань фінансового характеру, передбачених таким договором.

4. Право заміни приватного партнера (концесіонера) на іншого приватного партнера (концесіонера) за ініціативою державного партнера (концесієдавця) та/або за зверненням кредитора повинно бути передбачене договором та прямим договором.

Підстави, порядок та умови заміни приватного партнера (концесіонера) визначаються прямим договором.

5. У разі ініціативи державного партнера (концесієдавця) щодо заміни приватного партнера (концесіонера) державний партнер (концесієдавець), а у разі звернення кредитора щодо заміни приватного партнера (концесіонера) кредитор у строк, передбачений прямим договором, надсилає відповідно кредитору/державному партнеру (концесієдавцю) повідомлення про ініціювання заміни приватного партнера (концесіонера) (далі - повідомлення), копія якого також надсилається приватному партнеру (концесіонеру).

Повідомлення повинне містити:

підстави для заміни приватного партнера (концесіонера), що визначені прямим договором, які передбачають право ініціювання такої заміни;

відомості про уповноваженого представника (представників) для участі у роботі робочої групи з питань заміни приватного партнера (концесіонера) (далі - робоча група) у випадку, передбаченому прямим договором;

відомості про уповноважену особу, яка тимчасово, до визначення нового приватного партнера (концесіонера), виконує зобов’язання приватного партнера (концесіонера) за договором, якщо це передбачено прямим договором.

Разом з повідомленням подаються копії відповідних підтвердних документів, що визначені прямим договором. Забороняється вимагати будь-які інші документи, що не передбачені прямим договором.

6. Протягом десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення або протягом іншого строку, передбаченого прямим договором, державний партнер (концесієдавець)/кредитор зобов’язаний розглянути повідомлення та надати згоду на заміну приватного партнера (концесіонера) або вмотивовану відмову.

7. Державний партнер (концесієдавець) /кредитор може відмовити у наданні згоди на заміну приватного партнера (концесіонера):

у разі зазначення у повідомленні недостовірної інформації;

у разі невідповідності повідомлення вимогам, зазначеним у пункті 5 цього Порядку;

в інших випадках, передбачених прямим договором.

8. У разі згоди кредитора та державного партнера (концесієдавця) на заміну приватного партнера (концесіонера) державний партнер (концесієдавець) протягом п’яти робочих днів з моменту надання такої згоди іншою стороною приймає рішення про початок процедури заміни приватного партнера (концесіонера) та повідомляє про таке рішення приватному партнеру (концесіонеру).

Якщо інше не встановлене прямим договором, у рішенні про початок процедури заміни приватного партнера (концесіонера) передбачаються:

утворення робочої групи та затвердження її складу. До складу робочої групи включаються представники кредитора та державного партнера (концесієдавця);

відомості про уповноважену особу, яка тимчасово, до визначення нового приватного партнера (концесіонера), виконує зобов’язання приватного партнера (концесіонера) за договором, якщо це передбачене прямим договором;

інші заходи, що спрямовані на заміну приватного партнера (концесіонера).

9. Якщо інше не встановлено прямим договором, протягом 180 календарних днів з дати прийняття рішення про початок процедури заміни приватного партнера (концесіонера) кредитор зобов’язаний подати державному партнеру (концесієдавцю) пропозицію про заміну приватного партнера (концесіонера) (далі - пропозиція), що містить:

інформацію про запропонованого кредитором нового приватного партнера (концесіонера) відповідно до положень прямого договору;

пропозицію щодо умов додаткового договору між державним партнером (концесієдавцем) та новим приватним партнером (концесіонером), яка передбачає передачу прав та обов’язків за договором новому приватному партнеру (концесіонеру) (далі - додатковий договір).

10. Додатковий договір повинен передбачати повне правонаступництво нового приватного партнера (концесіонера) щодо всіх прав та зобов’язань попереднього приватного партнера (концесіонера).

Додатковим договором не можуть змінюватися істотні умови договору (крім заміни сторони договору).

Додатковим договором не може бути передбачене погіршення (зниження) показників результативності, які передбачені договором, зниження розміру платежів на користь державного партнера/концесіонера (в разі наявності), зменшення розміру інвестиційних зобов’язань, збільшення обсягів державної підтримки понад граничний розмір, встановлений у висновку за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

11. Якщо протягом 180 календарних днів або іншого строку, встановленого прямим договором, з дати прийняття рішення про початок процедури заміни приватного партнера (концесіонера) кредитор не подасть державному партнеру (концесієдавцю) пропозицію, договір підлягає достроковому припиненню в порядку, передбаченому таким договором.

12. Пропозиція подається державною мовою у паперовій та електронній формі разом із супровідним листом у довільній формі та додатками. Сторінки пропозиції повинні бути пронумеровані, засвідчені уповноваженою особою кредитора та скріплені печаткою (за наявності).

Кредитор разом з пропозицією подає копії документів (контракти, фінансові та інші підтвердні документи) з метою обґрунтування відповідності нового приватного партнера (концесіонера) критеріям попереднього відбору, встановленим конкурсною документацією, на підставі яких було визначено приватного партнера (концесіонера), з яким укладено договір, якщо інше не передбачене прямим договором, а також вимогам до претендента, передбаченим пунктами 1, 2, 4-10 частини четвертої статті 12 Закону України “Про концесію”.

13. З метою перевірки інформації, що міститься в пропозиції, державний партнер (концесієдавець) має право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування України та зарубіжних країн, а також підприємств, установ, організацій із запитами щодо:

отримання інформації та/або документів щодо запропонованого кредитором нового приватного партнера (концесіонера);

отримання інформації, що потребує спеціальних знань, висновків, консультацій, роз’яснень тощо з питань, що виникають під час аналізу пропозиції кредитора.

14. За результатами розгляду пропозиції державний партнер (концесієдавець) зобов’язаний прийняти одне з таких рішень:

про прийняття пропозиції та заміну приватного партнера (концесіонера);

про відмову у розгляді пропозиції.

Державний партнер (концесієдавець) інформує кредитора про прийняте рішення протягом 20 робочих днів з дати отримання пропозиції.

15. Державний партнер (концесієдавець) приймає рішення про відмову у розгляді пропозиції виключно у разі, коли:

у пропозиції надана недостовірна інформація;

пропозицію подано з порушенням вимог, зазначених в пунктах 9 та 12 цього Порядку;

надані кредитором документи не підтверджують відповідність нового приватного партнера (концесіонера) критеріям попереднього відбору, встановленим конкурсною документацією, на підставі яких було визначено приватного партнера (концесіонера), з яким укладено договір, якщо інше не передбачене положеннями прямого договору, а також вимогам до претендента, передбаченим пунктами 1, 2, 4-10 частини четвертої статті 12 Закону України “Про концесію”.

У рішенні про відмову у розгляді пропозиції зазначаються причини відмови.

Державний партнер (концесієдавець) надає кредитору додатковий строк для надання належної інформації про зазначеного у пропозиції нового приватного партнера (концесіонера) або надає можливість подати нову пропозицію, якщо це передбачено прямим договором.

16. Пропозиція вважається прийнятою, якщо державний партнер (концесієдавець) не прийняв відповідного рішення, передбаченого пунктом 14 цього Порядку, протягом 30 календарних днів з дати отримання пропозиції, якщо інше не встановлене положеннями прямого договору.

17. Державний партнер (концесієдавець) надсилає рішення про прийняття пропозиції та заміну приватного партнера (концесіонера) Мінекономіки, Мінфіну та приватному партнеру (концесіонеру) протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.

18. У разі заміни приватного партнера (концесіонера) заміна сторони у договорі здійснюється шляхом підписання додаткового договору між державним партнером (концесієдавцем) та новим приватним партнером (концесіонером).

19. Права та обов’язки попереднього приватного партнера (концесіонера) припиняються з моменту укладення додаткового договору. Одночасно здійснюється заміна відповідної сторони у договорі про фінансування та у прямому договорі. До таких договорів вносяться необхідні зміни шляхом підписання додаткових договорів.

20. Протягом трьох робочих днів після укладення додаткового договору державний партнер (концесієдавець) надсилає рекомендованим листом із повідомленням про вручення належним чином засвідчену копію додаткового договору Мінекономіки.

21. Спори, що виникають у зв’язку із заміною приватного партнера (концесіонера), вирішуються відповідно до прямого договору.