Про затвердження Порядку добровільного страхування відповідальності керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок добровільного страхування відповідальності керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що додається.

ПОРЯДОК
добровільного страхування відповідальності керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає засади добровільного страхування відповідальності керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств (далі - підприємство) та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (далі - товариство), за збитки, завдані підприємству, товариству їх діями (бездіяльністю) під час виконання своїх повноважень.

Дія цього Порядку не поширюється на підприємства, товариства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, порушено провадження про банкрутство.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

особа, відповідальність якої застрахована, - керівник, голова колегіального виконавчого органу або особа, що здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, голова або член наглядової ради підприємства, товариства (далі - керівник та член наглядової ради);

страховик - фінансова установа, яка має право проваджувати страхову діяльність на території України згідно із Законом України “Про страхування”, переможець процедури закупівлі відповідно до положень закону у сфері публічних закупівель;

страхувальник - підприємство, товариство.

3. Відповідальність керівника та члена наглядової ради підприємства, товариства за збитки, завдані підприємству, товариству їх діями або бездіяльністю під час виконання ними своїх повноважень, може бути застрахована на підставі договору добровільного страхування відповідальності керівників та членів наглядових рад підприємства, товариства (далі - договір страхування), укладеного з урахуванням вимог цього Порядку.

4. Рішення про укладення договору страхування приймають суб’єкт управління об’єктами державної власності, до сфери управління якого належить підприємство, загальні збори товариства або наглядова рада, якщо це передбачено статутом підприємства, товариства.

8. Договір страхування укладається відповідно до правил страхування, які розробляються страховиком, з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку.

Особливості страхування відповідальності керівника та члена наглядової ради

9. Предметом договору страхування згідно з цим Порядком є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з обов’язком особи, відповідальність якої застрахована, відшкодувати завдані нею збитки страхувальнику внаслідок дій або бездіяльності, під час виконання нею своїх повноважень як керівника або члена наглядової ради у зв’язку з пред’явленням обґрунтованої претензії страхувальником.

Претензії вважаються пред’явленими з моменту отримання письмового повідомлення про них страховиком.

10. Страховим ризиком згідно з цим Порядком є вчинення дій або бездіяльність особи, відповідальність якої застрахована, під час виконання нею своїх повноважень як керівника або члена наглядової ради підприємства, товариства, внаслідок яких можуть бути завдані збитки страхувальнику, а саме:

провадження інвестиційної діяльності, яка призвела до збитків страхувальника;

висловлювання і заяви від імені страхувальника, які негативно вплинули на ділову репутацію страхувальника та призвели до збитків страхувальника;

розголошення службової і конфіденційної інформації та комерційної таємниці, що призвело до збитків страхувальника;

укладення від імені страхувальника угод, в тому числі тих, в яких є особиста заінтересованість, які призвели до пред’явлення претензій третіми особами та, як наслідок, збитків страхувальника;

завдання збитків власникам під час проведення процедур реорганізації та ліквідації підприємства, товариства та господарських організацій, управління якими здійснюють підприємство, товариство;

оприлюднення фінансової звітності, яка містить недостовірну інформацію та призвела до збитків страхувальника;

інші дії, що призвели до збитків страхувальника, на підставі яких і виключно у зв’язку з виконанням повноважень як керівника або члена наглядової ради пред’являється претензія, що зазначена у договорі страхування.

Зазначений перелік не є остаточним та може бути розширений або уточнений у договорі страхування.

11. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник протягом двох робочих днів з моменту, як стало відомо про настання події, звертається до страховика із заявою з описом обставин настання страхового випадку, обґрунтуванням причин і розрахунком завданих збитків.

Факт настання страхового випадку, а також розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, підтверджуються судовим рішенням, яке набрало законної сили, або іншим способом, передбаченим правилами страхування страховика та договором страхування.

За відсутності судового спору між сторонами (досудове врегулювання) страхувальник надає страховику всі необхідні документи, що підтверджують факт настання події і які свідчать про розмір завданих збитків, перелік яких страховик разом із страхувальником визначає в кожному конкретному випадку.

Також підлягають відшкодуванню збитки, завдані керівником або членом наглядової ради страхувальнику, які на момент настання страхового випадку не займають посаду керівника або не є членом наглядової ради, але займали ці посади на момент вчинення дій або бездіяльності в період дії договору страхування.

12. Не є страховим випадком такі події:

1) події, ризик настання яких застраховано відповідно до інших обов’язкових або добровільних видів страхування;

2) навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або щодо захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації;

3) нараховані підприємству, товариству штрафи, пеня;

4) інші випадки, які визначені за домовленістю сторін у договорі страхування.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

13. Договором страхування за згодою сторін може бути передбачена франшиза (частина збитків, що не відшкодовується страховиком), розмір якої не перевищує 1 відсоток страхової суми.

Страхова сума може встановлюватися як в цілому за договором страхування, так і окремо за кожним страховим випадком, групою страхових випадків.

14. Договором страхування може бути передбачено надання страхувальнику розширеного періоду для отримання страхувальником страхового відшкодування. Такий період триває один рік від дати закінчення строку дії договору страхування і застосовується тільки щодо заявлених претензій, що виникають з факту настання страхового випадку, який мав місце протягом строку дії договору страхування, про що страхувальник повідомив страховику своєчасно.